Яких навичок бракує майбутнім айтівцям і наскільки випускники вишів готові до роботи в ІТ

За нашою аналітикою, 79% айтівців намагаються підвищувати свою кваліфікацію вже після закінчення університету. Серед джунів та інтернів 67% опитаних відвідують для цього курси і тренінги.

То чи достатньо зараз лише здобути вищу освіту, щоб піти працювати? DOU поспілкувався з ІТ-компаніями, які наймають джуніорів, з ІТ-школами, до яких приходять навчатися випускники вишів, та із самими випускниками. Ми дізналися, які здобуті в університеті навички є цінними для роботи, а що студенти мусять надолужувати самостійно.

Випускники ЗВО за ІТ-спеціальностями

Під час вступної кампанії 2023 року до 10 найпопулярніших серед абітурієнтів спеціальностей в Україні потрапили три ІТ-спеціальності: «Комп’ютерні науки», «Інженерія програмного забезпечення» і «Кібербезпека та захист інформації». Комп’ютерні науки — на першому місці, на цю спеціальність у 2023-2024 навчальному році подали трохи менш як 50 тисяч заяв.

Щоб дізнатися, скільки потенційних айтівців цього року закінчили навчання, ми звернулися до найбільших українських ІТ-вишів з нашого рейтингу.

Ділимося даними університетів, яким на момент публікації вже була відома кількість їхніх випускників за ІТ-спеціальностями. Зверніть увагу на те, що ця таблиця не є вичерпним джерелом даних про загальну кількість ІТ-випускників в Україні. Утім, вона демонструє щонайменшу кількість цьогорічних ІТ-випускників, яку найбільші університети підтвердили станом на кінець червня.


НАЗВА ВИШУ

УСІ ВИПУСКНИКИ

БАКАЛАВРИ

МАГІСТРИ

УКУ

«КОМП’ЮТЕРНІ НАУКИ», «ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА БІЗНЕС-
АНАЛІТИКА», «НАУКИ ПРО ДАНІ»

89

66

23

ХНЕУ

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

337

217

120

НАУКМА

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАТИКИ

164

116

48

СУМДУ

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

104

60

44

НТУУ «КПІ ІМ. І. СІКОРСЬКОГО»

«ІНЖЕНЕРІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ», «КОМП’ЮТЕРНІ
НАУКИ», «КОМП’ЮТЕРНА ІНЖЕНЕРІЯ», «СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ»,
«КІБЕРБЕЗПЕКА», «ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ»

1940

1468

472

ЛНУ ІМ. ФРАНКА

«ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ»

25

25

0

КНЕУ

ІНСТИТУТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕКОНОМІЦІ

257

161

96

НТУ ХПІ

ІНСТИТУТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК

568

453

115

ХНУРЕ

«ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ»

1842

1032

810

ХНУ ІМ. КАРАЗІНА

ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК

205

147

58

Випускники про пошук роботи після університету

Павло Насонов, Python Developer в Quantlytics

Нещодавно я закінчив бакалаврат НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського», факультет інформатики та обчислювальної техніки. І уже два тижні працюю Junior Python Developer.

Роботу розробником я почав шукати спершу наприкінці третього курсу. На той момент у мене не було необхідних знань, тому готувався самостійно, проходив курси з Python на Udemy та дивився навчальні відео на YouTube. Насправді я міг вивчити Python в університеті, це був окремий предмет на вибір на моїй спеціальності. Але я не записався на нього, бо на той момент ще не визначився з бажаним напрямом.

Ті пошуки роботи не були успішними. Тож на початку четвертого курсу я занурився у навчання. І паралельно вирішив пройти комерційний курс з Python-розробки. Там я відчув, що маю хорошу базу знань завдяки університету та самонавчанню, тож опановувати нові навички мені було досить легко.

Якщо говорити про університетську програму, ми торкалися вивчення Python, але це стосувалося дискретної математики, а не веброзробки, у якій я хотів працювати. Тому цих знань для роботи мені не вистачило.

Загалом в університеті ознайомлення з мовами програмування було базовим. Я вивчав C, Java, але без заглиблення. Проте виш дав мені хороші софт-скіли. Наприклад, наполегливість у роботі зі складними завданнями, коли потрібно приділити багато часу, щоб знайти рішення. А також це робота в команді, адже у нас були групові проєкти та лабораторні. Ці навички співпраці я зараз активно застосовую у компанії. Адже та взаємодія, яка була з викладачами та студентами в університеті, нічим не відрізняється від того, як це відбувається на роботі.


Андрій, шукає позицію С++ Developer

Я закінчив бакалаврат факультету кібернетики КНУ ім. Шевченка. Моя спеціальність не напряму пов’язана з ІТ, це «Прикладна математика», але невеликий досвід з програмування у мене був.

Наприклад, ми трішки вивчали Python, розбиралися, як він працює. А як практичне завдання розробляли простенький застосунок. Також у нас був предмет ООП, на якому ми вивчали синтаксис С++. Також під час вивчення моделювання складних систем або інших тем, пов’язаних з обчисленням, працювали з Python та Maple.

Оскільки в університеті програмування було досить поверховим, я вирішив самостійно заглибитись у Python та С++. Але розумів, що для цього важлива практика, тож самостійно робив невеликі проєкти, користувався Stack Overflow, долучався до обговорень у ком’юніті С++ в дискорді. А згодом і пройшов навчання із С++. На жаль, це був російський ресурс, однак аналогічний курс можна знайти на Coursera.

У кінці третього курсу я влаштувався інтерном в одну ІТ-компанію, побачив оголошення про набір у каналі DOU Junior. Спершу це було навчання С++, протягом п’яти тижнів у нас були заняття та домашні завдання. Після цього з нашої групи відібрали студентів на літню практику, де працювали спільно над проєктом, пов’язаним з Bluetooth Mesh Low Energy.

Проте через війну в компанії стало менше проєктів, і співпрацю з нами продовжити не змогли. Тож я вирішив шукати нову компанію після завершення навчання в університеті. Нині розглядаю вакансії С++ розробника.

Якщо говорити про позицію Junior, то мені наразі потрібно надолужити знання алгоритмів, а також вивчати більшу кількість бібліотек. Цього в університеті не було. Ми, наприклад, поглиблено вивчали інтеграли, і це гарно вплинуло на розвиток аналітичного мислення. Але практичних навичок для роботи в ІТ тут я не отримав.

Із софт-скілів за час навчання мені забракло живої роботи в команді. Ми з одногрупниками працювали над спільними завданнями в дискорді, але вся взаємодія відбувалася лише дистанційно.

Що кажуть про навички випускників роботодавці

Ми розпитали компанії, які наймають айтівців на позиції Junior, як вони оцінюють фахівців, які нещодавно закінчили університет за ІТ-спеціальністю. Які корисні для роботи навички вони отримали під час навчання у виші, а чого їм бракує.

Ольга Кравченко, Talent Acquisition Team Lead в EPAM Campus

ЕРАМ наймає джуніорів через корпоративні програми EPAM Campus, саме на них часто навчаються випускники вишів. І ми помітили, що сьогодні студенти, які приходять в EPAM Campus, змінилися, порівняно з попередніми роками навчання. Вони стали більш відповідально ставитися до самонавчання, у них є мотивація, самодисципліна, підвищився рівень англійської. Хоча остання для багатьох все ще лишається бар’єром для входу в ІТ-індустрію.

З того, що бракує випускникам, — це практичний досвід роботи над реальними проєктами. А серед потрібних софт-скілів — співпраця в команді, вміння управляти власним часом і розставляти пріоритети.


Олексій Ніщик, Education Operations Director у Genesis

Узагальнити випускників усіх ЗВО неможливо. Рівень здобутих під час навчання технічних знань відрізняється залежно від університету. Але практично усім випускникам бракує ключового компонента — продуктового мислення.

Створення продукту — це не лише виконання конкретних завдань, а й глибоке розуміння самого продукту, його цільової аудиторії та ринку. Важливо, щоб молоді фахівці фокусувалися на кінцевому результаті та вміли оцінювати, як їхній код впливає на нього. Технології — це лише інструменти, основне завдання — зробити продукт, який розвʼязує конкретні проблеми користувачів.

Окрім технічних навичок, роботодавці шукають кандидатів із розвиненими софт-скілами та готовністю швидко навчатися. Ці риси допомагають новачкам ефективно адаптуватися до змін, швидко опановувати нові технології, методології, працювати в команді.

Нам не так важливий комерційний досвід у кандидатів рівня Trainee чи Junior, як те, що він чи вона живе за принципом growth mindset (мислення, спрямоване на зростання) і навчається на помилках.

Саме тому зараз у продуктовому ІТ недостатньо знатися тільки на одній сфері. Натомість цінуються T- та E-shaped спеціалісти, які поєднують глибокі знання в одній галузі з широким розумінням інших аспектів продукту.


Яна Бабій, Head of Recruitment, Ajax Systems

Значну частину всіх Junior або Trainee кандидатів ми наймаємо у команди тестування. Для цієї спеціальності важливими є знання математики, фізики, електроніки та бази комп’ютерних наук. А вони здобуваються саме в університеті. Навчання на кількамісячних курсах буде недостатньо.

Під час інтерв’ю ми перевіряємо логічне мислення та базу теорії тестування. У нас іноді трапляються випадки, коли кандидати показали ґрунтовні знання у природничих науках та з легкістю розв’язали логічні задачі, однак не ознайомлені з теорією тестування. У такому разі ми даємо кілька тижнів на опанування теорії, після чого повертаємося до процесу співбесід.

Ідеальний кандидат на стартові позиції в ІТ — випускник, який має добру комбінацію академічних знань, розуміє, як це застосовується на практиці, і готовий працювати на результат.

Які навички студенти надолужують після випуску

Ми звернулися до ІТ-шкіл і розпитали, які навички надолужують у них майбутні айтівці після закінчення університету. Та як вони оцінюють рівень знань випускників ІТ-вишів.

Роман Апостол, CEO і співзасновник Mate academy

У 2023 році фахівці з попередньою вищою технічною спеціальністю становили 33% усіх студентів. У 2024 році серед студентів, які навчаються у нас на курсі повного дня, технічну освіту мають 30-60% залежно від напряму.

Серед напрямів для навчання такі студенти найчастіше вибирають Full Stack + Front-end, Python, UI/UX Design. Раніше найпопулярнішим напрямом серед випускників ІТ-вишів був QA.

Рівень знань випускників залежить від вишу. Однозначно у профільних технічних, як-от факультет кібернетики КНУ ім. Шевченка чи КПІ ім. І. Сікорського, випускники будуть сильніші. Але тут важливо розуміти, що все ще залежить від людини. Якщо студент топперформер, то він і в ІТ-виші буде давати класний результат, і в ІТ-школах. Але якщо випускник має посередню результативність — то вона буде такою всюди.

Ми в Mate academy помітили, що студентам з технічною освітою легше починати навчання. З іншого боку, через це вони схильні до ризику розслабитись, тож, навпаки, можуть відставати в прогресі від світчерів, які витрачають більше часу і швидше досягають результатів. Але загалом за місяць навчання вони опиняються приблизно в однаковій ситуації та рухаються відносно однаково.

Для успішного працевлаштування випускникам університетів за ІТ-спеціальностями не вистачає практичного досвіду, наближеного до комерційного. А також розвинених софт-скілів, зокрема вміння комунікувати.


ІТ СТЕП Університет

Після закінчення бакалаврських спеціальностей випускники різних університетів можуть вступати на нашу магістерську програму «Прикладні комп’ютерні науки». Цього року на ній навчається 23 студенти, більшість з них прийшли з бакалаврських ІТ-спеціальностей.

За нашою оцінкою рівень знань студентів цілком пристойний. Проте на магістратурі у пріоритеті не досягнути певного рівня знань, а навчитися їх застосовувати у практичних задачах, дослідницькій і науковій сферах. Тому багато наших студентів працює паралельно з навчанням.

Для успішного працевлаштування випускникам університетів за ІТ-спеціальностями важливо подбати про м’які навички. Розвивати гнучкість, креативність, вміння розв’язувати проблеми, самонавчатись, критично мислити.

Оновлено 26.06 о 14:30: додали дані про випускників ХНУРЕ та уточнення про те, як формували вибірку університетів. О 18:00 додали дані про випускників ХНУ ім. Каразіна.
Оновлено 17.07 о 22:10: додали дисклеймер щодо тлумачення даних у таблиці.

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному2
LinkedIn



34 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Мені університет допоміг знайти першу роботу. Зав кафедри домовилась про викладання js розробниками з компанії. Бідні люди,в понеділок на 8 ранку ходили до нас і викладали цілий семестр нам практику. Потім обрали перспективних студентів і кинули на інтенсив, а далі й на роботу.
Також викладали нам дуже достойну базу з БД, через що зміг швидко свічнутись з фронта на фулстек.
Так що, не жалкую про вибір універу і знання та корисні були. Хоч і шлаку теж вистачало

А я закінчив тільки колледж. Прийшов на 3 курс академії, мене вистачило на 3 місяці. І якось не шкодую

Колись на першому курсі спитав старшого друга «на який ### нам історія української культури на матфаку» на що отримав відповідь «це ж ВНЗ, хочеш чисто для роботи — йди в технікум». Так от мені здається що проблема не в ВНЗ, а в тому що недостатньо розвинуті ті ж технікуми/коледжі/ПТУ. Залиште ви вже ці універи майбутнім аспірантам.

Як на мене, то найбільша проблема те, що університети загалом неправильно оцінюють ситуацію на ринку праці та зберігають кількість бюджетних та контрактних місць по спеціальностям, що вже «мертві» з точки зору бізнесу, а там де реально потрібні кадри замало місць.
Також універи в більшості своїй кадри абияк навчають. Я не один раз чую «сьогодні будемо писати код, діставайте листочки»
Поріг входження в професію насправді високий, в мене сестра обложилась курсами, має високий рівень англійської , вже має і освіту, дуже організована, але ніяк не може знайти роботу як дизайнер бо просто не може пройти на етап співбесіди.
(Ще бонусом скажу, що як жінка в будь-якому віці стикалася з несприйняттям, дивними питаннями як на співбесіді так і на робочому місці, треба мати реально більші навички ніж чоловіки на тій самій позиції ) 🥲

університети загалом неправильно оцінюють ситуацію на ринку праці

Вони взагалі її не оцінюють.
Вони реагують на попит на навчання.
От був бум в народі — юристи, економісти та менеджери класно заробляють!
і купа вузів пооткривали в себе ці спеціальності.

Універам для їх успіху не треба оцінювати ринок праці. Успіх — задоволняти потреби ринку абітурієнтів, а не робітників.
А те що у абітурієнтів в голові повна маячня — ну то їх, абітурієнтів проблеми.

не може знайти роботу як дизайнер

або да, дизайнер. Роками дивлюся на те яка купа людей хоче стати дизайнерами.
І знаю що ні в якій галузі стільки дізайнерів і близько не треба.
Тому й робичх місць для дизайнерів просто мізерна. На фоні кількості бажаючих :)
Зараз ще ШІ додасть продуктивності дизайнерам — ще менше в них потреба буде.

Бачив у шортсах нещодавна
Дівчина, американка, плаче — коледж, три якихось сертифікати не дешеві, старанно отримала, а роботи знайти не може. І дивується, як так, в мене ж суперська освіта, я ж працьовита і розумна.
Не уточнювала яка саме, но думаю — отака що просто нікому не потрібна.

Університету не вистачає 6 років, щоб підготувати трейнішку, в той час як на курсах достатньо 5-6 місяців. Висновок напрошується сам собою.

Є думка, що університетам якраз слід випускати не трейні після стількох років навчання
(ось тут обговорювали dou.ua/forums/topic/48817)

табличку множення вчать у початковій школі. І саме вона буде потрібна в майбутньому, інтеграли з логарифмами статистично майже нікому не знадобляться. Висновок напрошується сам собою.

Потрібні знання у вибраній сфері можна отримати самостійно, або на курсах. І саме вони будуть потрібні в мабутньому, а 6 років заучування застарілих мов, стандартів і термінів статистично ***!!!нікому!!!*** не знадобиться. Висновок напрошується сам собою.

P.S. Якщо ви навчались/навчаєтесь в університеті, маєте розуміти наскільки недоречною є ваша відповідь.

нє, я вже трохи пожив на цій планеті і розумію, настільки ваша відповідь просякнута підлітковим максималізмом.

Підкажіть що ви вивчали в університеті і як це допомогло вашій кар’єрі. Особисто я сумарно років десь років 3 вчив С++ до базового ООП. Ще кiлька семестрів вивчав різні мови типу java, python, c# на ще нижчий рівень. І ще мав цілу кучку предметів зводились до тупого заучування якихось термінів, визначень і стандартів.
Все що мені потрібно на роботі я вчив і вчу сам.

Вам не здається, що це виходить каша з топора? «все що потрібно я вчу сам», але «до цього я три роки вчив плюси, ооп, яву, пітон і шарп. і всякі терміни ще»

я універ доучував заочно заради документу (на роботі вимагали). А до спеціаліста — фокспро (знадобилося), математика (знадобилася), паскаль, бейсік (ето база). А прочитаний кілька разів фігурнов і досі дає мені можливість звехньо дивитися на нубасів, що двопанельний менеджер не бачили.
Всяка загальна дрєбєдєнь на кшталт діловї мови, економіки і метрології і та подекуди стає в нагоді, хоч я і оболтус і не вчив то толком.

Я не вважаю якийсь клас human результатом, заради якого потрібно роками ходити на пари. Навіть та сама математика самостійно вчиться швидше. Не обов’язково вступати у ВНЗ щоб її вивчати

Где это такие магические курсы где учат думать а недействовать по шаблону?

Під час навчання, моїм найкращим рішенням було піти на роботу. ДумайТЕ;)

Випускнокам бракує власне роботи. Коли по сто кандидатів на місце дуже не розгуляєшся.

Единственная польза от университета — связи с другими людьми, которые тоже ищут и находят работу, могут порекомендовать тебя или просто вместе пойти на какую-то стажировку (естественно бесплатно).

Круто, что есть компании, которые занимаются интернами, это самый реальный шанс попасть в IT прямо с парты универа.
Сам я лет 9 назад летом после первого курса устроился на бесплатную работу интерном, с тех пор у меня 0 дней простоя в работе инженером.

Ещё вдохновляет подход в США. Здесь на лето студенты идут в компании в качестве интернов, им оплачивается переезд, жилье, еда. Берут большие айти компании на различные направления для закрытия своих рутинных задач + передача опыта и тренировка навыков работы в командах.
После окончания университета, выпускники подаются на специальную программу в IT компании, по этой программе их берут на зарплату с контрактом на 2 года на специальности, которые необходимы компании (часто учитывают пожелание выпускников). За 2 года такой интерн обязан проработать в двух разных командах и возможно даже на разных направлениях, попутно компания предоставляет ресурсы для обучения и получени сертификатов от AWS, Google, etc.

За таким подходом будущее, потому что в итоге получается сертифицированный специалист с практическими навыками, двухлетним опытом работы + стажировками. Звучит как готовый и очень мощный джун, которого уже нанимают решать бизнес задачи и развивать продукт.

Единственная польза от университета — связи с другими людьми, которые тоже ищут и находят работу, могут порекомендовать тебя или просто вместе пойти на какую-то стажировку (естественно бесплатно).

так для цього і бурси буде достатньо. Або центру зайнятості взагалі.

Оточення у бурсі буде трохи інше і з іншими інтересами ;-)

ну от, почалося. вже оточення не те. подім додасться «ну і щоб викладачі толкові», «ну і шоб окрім профтеху було щось загальне», «добре б якби наукова робота велася» і т.д. так і прийдемо до уріверу

і прийдемо до уріверу

Я ж про що й кажу, не треба від нього відходити :)))))

Жодної проблеми немає взагалі. Є банальна жадібність бізнесу.

Слідкуйте за пальцями однієї руки:
1. Підготовка новачка займає приблизно півроку, як він почне давати якусь цінність.
2. За ці пів-року він завдає збитку компанії, яка його найняла: виплата зарплати безпосередньо йому плюс виплата ментору/ліду внутирі компанії, які його навчають.
3. Допустимо зарплата буде $500, а ментор/лід буде за рейтом $35/h. За статистикою треба приділяти 1,5-2 години на день. Для простоти візьмемо дві години. Разом отримуємо $12240, ну можна округлити до десяточки.

Хтось повинен викласти десять зелених косарів, щоб перетворити випускника на затребуваного фахівця для бізнесу. Питання як завжди — за чий рахунок.

Особисто я вважаю, що платити повинен бізнес, тому що у нього найбільше грошей. Можна няняти синьйорів і вони навчатимуть студентів. Однак — платити ніхто не хоче :)

Так що проблеми немає, як я й казав:)

налетять ті, хто не може або не хоче приносити цінність

Це працює в два боки, є купа менторів які будуть розповідати офігітєльниє історії про їхні розборки з тім лідом, про те, що «з технічної точки зору, React має двосторонній потік даних, бо ти все одно пінгуєш сервер рано чи пізно...» тощо.

«Вайтішники», про яких ви пишете, вже давно влаштовані в айті і мають по 3-4 роки досвіду.

Ну якщо ментор не виділяє додаткових годин на це, а вкладається в свій робочий час і отримує фісковану ставку, то розрахунок трохи не такий.
Крім того, до джунів зараз вимоги таки, що ніхто не чекає поки вони навчаться. Одразу кидають на роботу.

Однак — платити ніхто не хоче :)

Ну як ніхто великі оутсорсери мали свої курси по прокачці кадрів зараз не знаю чи ще мають. Проте щоб на них потрапити теж був відбір і конкурс бо зазвичай ті хто там не балду ганяв отримували такі роботу. Ще чув що це майже виключно для студентів і війти в іт так не вийде, але це тільки чув детально не вивчав.

Я после универа уже решал боевые задачи с первого дня. Проблема не в универах а то что корочка украинского ВУЗа обесценилась, и получить ее может любой кретин с деньгами

Не знецінилась, бо якщо будете робити релокейт, корочка стане дуже в пригоді.

Просто студентам треба шукати роботу вже на 2-3 курсі. Парт-тайм, або навіть робити некомерційні проєкти і тоді по закінченні інституту і робота буде.
А якщо сидіти на дупі рівно і думати, що після інституту за тобою, таким розумним і вродливим буде черга з роботодавців, то потім будеш дуже здивований.
Тому єдина порада студентам — робить щось. Робить некомерційні проєкти, щоб у вас був повний Гіт, беріться за роботу «за їжу», ідіть у інтернатуру, стажування. Щоб у вас було щось у резюме, а головне, щоб ви вміли щось робити практично і могли щось показати.
Єдина проблема, що в інститутах немає менторів. У сфері ІТ все доволі швидко змінюється і викладачі з і нститутів просто не встигають за цим.

А толку від їх навичок на вмираючому ринку IT?

Англійської мови зазвичай більшості не вистачає. В кого вона добра як ділова — навички переписки, граматика formal style тощо так і в першу чергу вільна розмовна, той росте з джуніора як на дріжджах навіть за відсутності більшості інших професійних знань та вмінь. Треба відмітити, що молодь володіє усе краще та краще в цілому. А от з комп’ютерними науками справи йдуть навпаки гірше.
Більшість досягнень нашої галузі — американські і клієнти міжнародні тому — англійська мова є ключовою навичкою.

Підписатись на коментарі