«Ми ще станцюємо не один канкан на граблях військової реформи». Головні зауваження військових до нових виплат і відстрочок

Нещодавно Міноборони анонсувало зміни для військовослужбовців у межах реформи Сил оборони. Вони передбачають зростання виплат, а також нові типи контрактів, впровадження чітких термінів контрактної служби і відстрочок для тих, хто відслужив. Для піхоти й штурмовиків обіцяють найвищі виплати — у середньому близько 300 тисяч гривень на місяць. Чимало військових у соцмережах уже висловили скепсис або розкритикували окремі новації, запропоновані міністерством.

DOU розпитав військовослужбовців, що вони думають про такі нововведення, чи вірять у можливість звільнення зі служби і які прогалини бачать у новій системі.

Фото ілюстративне. Автор — Василь Веселовський

📌 Головні зміни у термінах служби

Міноборони анонсувало три нові типи контрактів для військовослужбовців.

  • Піхотно-штурмовий контракт (6–14 місяців) призначений для піхоти й штурмових підрозділів.
  • Бойовий контракт (24 місяці) передбачений для інших бойових спеціальностей, зокрема операторів БпЛА, артилеристів і фахівців РЕБ.
  • Базовий контракт (24 місяці) передбачений для небойових посад.

Після завершення контракту військовим гарантують звільнення зі служби й відстрочку від мобілізації. Втім це не стосуватиметься офіцерів — вони не зможуть підписувати короткі 10–14 місячні контракти. Для них передбачені 24-місячні бойові контракти. Після завершення такого контракту офіцер отримує гарантовану відстрочку від мобілізації.

Міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що поетапне звільнення військових, які служать із 2022 року або довше, може початися вже в кінці осені. За його словами, процес буде поступовим, а кількість звільнених залежатиме від ситуації на фронті.

Чи можлива демобілізація

Дотепер військове командування казало, що демобілізація неможлива, бо це б підірвало боєздатність війська. Днями очільник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов пояснював, що для демобілізації потрібна достатня кількість призовників, тому це питання складне й залежить від темпу мобілізації. Про це ж казав і головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

З 2023 року в Україні почали активну діяльність громадські ініціативи, що виступають за чіткі терміни служби. Вона сформувалася з військових та їхніх родин, які організовували акції, зверталися до влади, запускали петиції та інформаційні кампанії. Основною вимогою було законодавчо визначити умови та строки демобілізації для військових, які тривалий час перебувають на службі.

Найбільш активно ініціатива виступала під час розгляду мобілізаційного законопроєкту у 2024 році, коли з документа зрештою прибрали норму про можливість демобілізації після 36 місяців служби.

Додамо, що чинні контракти теж мають визначений термін служби, однак на час воєнного стану дія контракту продовжується понад встановлені строки до оголошення демобілізації.

Під час ухвалення рішень про термін відстрочки враховуватимуть тривалість служби й кількість днів, проведених на бойових завданнях. Для таких військових також передбачать відстрочку тривалістю шість місяців базово, +1 день за кожен день участі в бойових діях та +1 місяць за кожен рік служби до 2022 року.

Ці ж військові матимуть можливість підписати новий контракт на 24 місяці. Звільнитись вони зможуть і раніше, якщо таке рішення буде ухвалене окремим указом президента. Хто саме потрапить під звільнення, визначатиме Генштаб на основі даних про службу та бойовий досвід. Для розрахунку цих умов планують створити спеціальний калькулятор.

Джерело зображення — Міноборони

💣 Що військові думають про терміни служби

Військовослужбовці підтримують ідею фіксованого терміну служби — зокрема це вважають корисним для рекрутингу.

«Більше людей підуть служити за контрактом, бо розумітимуть конкретні терміни служби», — каже засновник Школи НРК Віктор «Старк» Павлов.

Офіцер спецпідрозділу «Чикаго» додає, що це позитивне зрушення і для чинних військових, яким потрібно відпочити. Крім цього, нова система може спростити перехід до більш ефективних підрозділів. Зараз переведення часто залежить від згоди командира, який може заблокувати процес, якщо захоче.

«Якщо ти один раз воїн — ти завжди воїн, і дуже ймовірно, що людина повернеться воювати, коли відпочине. Втім у нас до війни залучені колосальні ресурси й вони не завжди ефективно використовуються. Є надлишок прошарку управління. Частини можуть блокувати відстрочки, аргументуючи відмову загрозою втрати боєздатності. Але зміна системи буде переломним моментом для підрозділів — доведеться адаптуватись та „мінятися або померти“», — каже «Чикаго».

Втім головна претензія війcькових — нові правила більш зрозумілі для цивільних, які ще не у війську. Натомість ті, хто служить давно, не дуже розуміють, яким чином рахуватимуть їхнє перебування на «бойових» і як цей період конвертуватимуть у дні відстрочки.

«Я служу з першого дня повномасштабного вторгнення. І вже виникає купа питань, як мені по всіх частинах і підрозділах збирати інформацію про свою службу на „бойових“. Коли мені телефонує дружина і питає, як це буде, я не можу сказати, чи буде це умовна шестимісячна відстрочка, чи як мої чотири роки служби конвертуються в якісь майбутні пільги», — коментує офіцер бригади НГУ.

Фото ілюстративне. Автор — Василь Веселовський

Засновник Школи НРК Віктор «Старк» Павлов додає, що ті, хто служить від початку війни, навряд захочуть підписувати контракти, щоб отримати відстрочку.

«Оператор FPV чи РЕБ має перепідписати штурмовий або бойовий контракт? Тобто вся попередня робота знецінюється?» — говорить «Старк».

Інший військовослужбовець на ім’я Сергій додає, що запит від військових, які давно служать, — це не відстрочка чи «перепочинок», а почесне списання зі служби з можливістю жити цивільним життям. Тому умова підписання контракту ще на два роки для тих, хто давно служить, спричиняє дискусію.

«Хочеться не перебувати в стані, коли людина фактично залишається в оперативному резерві й навіть не зможе нормально працевлаштуватися на роботу з бронюванням», — каже військовослужбовець. Нагадаємо, згідно з опитуванням DOU про ринок праці, середня тривалість пошуку роботи в ІТ в Україні становить 15 тижнів.

Сергій додає, що право на відстрочку і звільнення навряд набуде масового характеру: «Це буде довгий і поступовий процес. Його масштаб, імовірно, буде додатково стримуватися, якщо не буде значного припливу новобранців».

Дехто з військових вважає, що реформа має на меті збільшити частку контрактників, щоб краще прогнозувати чисельність війська і планувати його розвиток після завершення дії режиму воєнного часу. Мобілізований офіцер ЗСУ з тилового підрозділу пояснює це так:

«Є думка, що міжнародні партнери очікують проведення виборів, оновлення Кабінету міністрів і парламенту. Для цього необхідно завершити особливий період і провести демобілізацію. І щоб мобілізованих на той момент залишилося менше, людей намагаються перевести на контрактну форму служби.

Є також думка, що це може відбуватися в кілька етапів або хвиль.

За однією з версій, це лише перша хвиля — умовно добровільна. Далі можуть з’явитися непрямі механізми примусу: наприклад, неможливість кар’єрного зростання чи отримання певних посад без підписання контракту».

Офіцер додає, що такий розвиток подій додатково може «вдарити» по тих військових, які поєднують службу з цивільною роботою. Раніше ми розповідали, що частина айтівців у війську продовжує працювати на парт-таймі у комерційних проєктах. Для цього потрібно мати ФОП, який при підписанні контракту довелося б закрити:

«Підписав контракт — маєш закрити ФОП [якщо військовослужбовець є посадовою особою (наприклад, командиром), то йому забронено суміщати це з іншою оплачуваною діяльністю, в тому числі, з ФОП, — прим.ред]. А не секрет, що багато мобілізованих продовжують працювати, мають ФОПи й отримують певні доходи. Тому ця історія для багатьох суперечить і здоровому глузду, і особистим планам», — коментує військовослужбовець.


DOU відкрив збір на 10 000 000 грн для корпусу «Хартія», що обороняє Куп’янськ. Участь кожного важлива, приєднуйтесь!


📌 Як зміняться виплати

Найбільше платитимуть піхотинцям і штурмовикам. У Міноборони кажуть, що їхнє середнє грошове забезпечення становитиме в середньому близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальне — 460 тисяч гривень.

Розмір виплат залежатиме від посади й від того, наскільки близько військовий працює до лінії фронту:

  • тилові посади — 30 тисяч гривень;
  • управління й забезпечення — 50 тисяч гривень;
  • командні пункти в районі бойових дій — 70 тисяч гривень;
  • оператори БпЛА, НРК, фахівці РЕБ, артилеристи та інші бойові спеціальності — 120 тисяч гривень;
  • піхота та штурмові підрозділи на першій лінії — у середньому 300 тисяч гривень.

Для піхотинців і штурмовиків виплати складатимуться з базового забезпечення у 20 тисяч гривень та додаткових винагород. За кожен день на позиціях платитимуть 10 тисяч гривень, за участь в ударно-пошукових діях — 20 тисяч гривень на день, а за штурмові дії з просуванням уперед — 40 тисяч гривень на день.

У Міноборони наголошують, що ці доплати отримуватимуть як контрактники, так і мобілізовані військові. Також передбачені окремі винагороди: 100 тисяч гривень за взяття в полон російського військовослужбовця і 15 тисяч гривень за знищення ворога під час контактного бою.

Джерело зображення — Міноборони

💸 Що військові кажуть про виплати

Усі наші співрозмовники погоджуються, що підвищення виплат піхотинцям — справедливе й потрібне рішення. Служба в піхоті та штурмових підрозділах залишається однією з найважчих, каже військовослужбовець бригади спецпризначення Віктор Черніявський («Гідеон»).

«В піхоту черга не стоїть. Якщо цими виплатами ми зможемо залучити більше піхотинців, в тому числі іноземців, то це чудово», — ділиться військовослужбовець Олексій.

Окреме питання — як саме працюватиме новий механізм нарахування грошей. Мобілізований офіцер ЗСУ з тилового підрозділу зазначив в коментарі DOU, що у війську є практика, коли військові власним коштом покривали нестачу грошей на дрони, запчастини та інші потреби. Він побоюється, що зростання виплат покладе ще більше витрат на військових, а державне забезпечення натомість зменшиться:

«Штурмовики, які безпосередньо йдуть у штурм і ризикують життям, отримуватимуть більше. Але в загальній масі це може навпаки, зменшити надходження коштів до підрозділу, за рахунок яких він фактично виживає», — каже офіцер.

Ще одне дискусійне питання — надбавки військовим, які не беруть участь у штурмах, але виконують інші бойові завдання (наприклад, пілоти БПЛА). Військовослужбовець Сергій звертає увагу, що окремі спеціальності також працюють безпосередньо біля лінії фронту і ризикують не менше, ніж штурмовики.

«Особисто я вважаю, що в цьому плані трохи „образили“ пілотів БПЛА, тому що ті ж самі пілоти „мавіків“ часто працюють майже на передньому краї, а іноді — безпосередньо на піхотних позиціях», — каже Сергій.

Офіцер спецпідрозділу «Чикаго» також нагадує, що сучасна армія — це не лише штурмовики. За його словами, результат залежить від роботи великої кількості фахівців, без яких піхота просто не зможе виконувати свої завдання.

«Бригада, корпус, армія — це великий організм, який має злагоджено працювати, — коментує „Чикаго“. — Важлива логістика, постійна розвідка та передбачення дій противника, удари по тилах та логістиці, реабілітація й лікування поранених. Кожен з тих, хто виконує ці функції, ризикує своїм життям і здоров’ям та є ціллю для ворога».

Фото ілюстративне. Автор — Василь Веселовський

Він додає, що нова система нарахування доплат може збільшити бюрократію, бо створить додаткове навантаження на штаби.

«Замість планування операції й аналізу дій противника знову буде фокус на паперовій армії, записах у журналах бойових дій і сотнях бойових донесень. Ми маємо йти до спрощення та прозорості, але зараз все більше й більше відкату назад в бюрократію», — вважає військовослужбовець.

При цьому співрозмовники не очікують, що нові суми кардинально змінять ситуацію з комплектуванням підрозділів. На їхню думку, навіть за вищої оплати далеко не всі готові служити в піхоті або штурмових підрозділах.

«З тилових, БПЛА та інших посад бажання переводитись буде. Кількість таких переведень буде не суттєвою. Далеко не всі вивезуть службу в піхоті/штурмовиках за будь-яких умов оплати», — каже «Гідеон».

А більшість тилових військових не відчує суттєвих змін у виплатах. Доплата у 10 тисяч гривень виглядає радше бонусом.

«Ви самі розумієте, що зарплата навіть 30 тисяч гривень для людей, які до цього працювали в ІТ або на добре оплачуваних посадах і заробляли тисячі доларів, не є визначальним фактором», — каже мобілізований офіцер із тилового підрозділу.

Інший військовий анонімно сказав, що додаткові 10 тисяч у тилу — це радше індексація виплат за роки повномасштабної війни, а не їх підвищення. Та й ця доплата не входить до складу основного грошового забезпечення, тому не впливає, наприклад, на розмір виплат на оздоровлення.

Фото ілюстративне

🛡 Про недовіру до системи та проблему з рекрутингом

«Ніколи нас не обманювали, і ось знову», — так військовослужбовець бригади спецпризначення Віктор Черніявський («Гідеон») коментує право на відстрочку.

Навіть ті військові, які позитивно оцінюють появу нових контрактів і додаткових виплат, говорять про іншу критичну проблему: низький рівень довіри до системи.

Офіцер бригади НГУ каже, що у військових традиційно багато скепсису щодо будь-яких нових ініціатив. За його словами, через брак конкретних роз’яснень багато хто не поспішає робити висновки й чекає на зрозумілі правила.

«Будь-який нормальний військовий скаже, що держава знову хоче всіх на*бати. Тому що військові — люди цинічні й мають вроджену недовіру до системи», — говорить він.

Схожі настрої описує і мобілізований офіцер ЗСУ з тилового підрозділу. За його словами, проблема не стільки в самих умовах контрактів, скільки в тому, що багато військових звикли оцінювати обіцянки через власний досвід. Офіцер нагадує, що багато військових вже мають права та пільги, якими фактично не можуть скористатися.

«Існує право на додаткові 14 днів відпустки для учасників бойових дій. Але за останні два роки, наскільки мені відомо, мало хто реально зміг скористатися цією можливістю. Хоча формально таке право існує», — наводить він приклад.

Окремо співрозмовники DOU звертають увагу на проблему рекрутингу. На їхню думку, вона значно ширша за питання зарплат чи нових контрактів. «Чикаго» вважає, що люди обирають не лише умови служби, а й конкретні підрозділи, командирів і репутацію частини.

«Гроші — це гігієнічний фактор в теорії мотивації Герцберга. У „медійних“ бригад не було проблем із залученням рекрутів й зі старою формою грошового забезпечення. Люди йдуть за командирами, пригодами та визнанням. „Трійці“, „Альфі“, К-2 простіше залучити людей, бо вони зуміли побудувати процеси та бренд. На жаль, є бригади з діаметрально протилежною славою. Замість підсилення та масштабування існуючих бригад колись було ухвалене рішення про масштабування через нові бригади, що не мають достатнього бойового досвіду і злагоджених штабів. Ми вже бачили результати цих рішень в Покровську й Часовому Яру», — пояснює «Чикаго».

А офіцер НГУ додає, що на тлі нових умов для чинних військових проблемою залишається система мобілізації. На його думку, держава знову намагається вирішувати питання всередині армії, тоді як значна частина дискусій про залучення людей до війська залишається поза увагою.

«Якщо кінцева мета — підвищити рівень мобілізації суспільства, то очевидно, що ці заходи не зовсім про це, — каже він. — Ми знову працюємо з тими, хто вже у війську. Натомість за бортом залишаються питання бронювання, відстрочок, підходів до мобілізації та відповідальності для тих, хто взагалі не виконує свого військового обов’язку».

Фото ілюстративне. Автор — Василь Веселовський

Військовослужбовець Сергій наостанок додає, що запит на зміни й розв’язання проблем, який є в Сил оборони, навряд чи можна повністю задовольнити реформою, спрямованою лише всередину війська.

«Реформа має змінювати й ситуацію з мобілізацією, бронюванням, тобто бути спрямованою на суспільство загалом. Водночас те, що проблема не забувається і не відкладається, — це вже хороший сигнал для нас як суспільства і як держави.

Поки що це лише початок реформи. Ми, як держава і суспільство, ще точно станцюємо не один канкан на граблях військової реформи, але це вже рух. У мене це викликає стриманий оптимізм», — каже Сергій.

Нагадаємо, за словами заступника міністра оборони Мстислава Баніка, наступний етап реформи торкнеться питань мобілізації та ТЦК. Однак деталей поки що не розкривають.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось6
До обраногоВ обраному2
LinkedIn

11 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.
бо це б підірвало поєздатність війська

У Вас очепятка

Поправила, дякую за уважність)

У Міноборони кажуть, що їхнє середнє грошове забезпечення становитиме в середньому близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальне — 460 тисяч гривень.

отже за військові виплати у мене було лише я знав проблему але не знав «рішення»

... проблема «військових виплат» полягає у тім що ці «гроші» не є грошима саме у економічному сенсі бо ж за ними не стоїть ні яка економічна активність і ці «гроші» на справді не були ні як ні «разоблені» ні що ще головніше «вироблені» як «продукт» у слові «валовий продукт»

ці «гроші» буквально «виникають ні звідки» але проблема якраз у тім що вони так просто ні куди не «зникають»

тобто спрощено але ілюстративно у вас є «економіка» ні 2 чоловіки 1 працює 1 воює обоє 2 «заробляють» для спрощення однаково

перший на справді за свої «зароблені» виробив певну кількість продукту
другий на справді за свої «зароблені» не виробив ні якого продукту

тож від ситуації так само спрощено було 2 чоловіки обоє працює обоє «заробляє» і обоє виробили продукт так само 2х

далі переходимо до сцени 1+1 і маємо так само 2х «зароблені» «гроші» але вироблено продукт лише 1х

це реальність економічно очевидна з багатьох точок і я знав про саму проблему але «рішення» мені підказали оце щойно лише «хороші руські» (к) (тм)

... отже для «компенсації» «заробленого» (на війні ага ага) «держава» проводить систему «конфіскаційної грошової реформи» (де якраз і знадобляться ті нові шаги копійки ага ага) де наявні гроші переводяться у нові гроші за певним коефіцієнтом щось для прикладу лише готівка по 2 рублі за шаг а банківські вклади (відкриті до заданої дати а також до заданої величини ага) скажімо по 1.20 рублі за шаг

і уникнути якогось з варіантів такої «корекції» фактично не можливо або ж то буде якась супер хитра інша схема до речі ще спробую пошукати бо треба ж готуватися

«простіті не нам а вам» ))

от така ... малята (к) (тм)

ЗЫ: і так у варіантах «домовлятися з європою європа платить за солдат свої євро» то не міняє самого принципу «2 гроша до 1 продукту» просто «конфіскаційна реформа» переноситься не прямо на гривню а ще «у євро еквіваленті»

ЗЫ: і так то вже було як то до війни в Україні уже стійко спостерігалася уже саме «доларова інфляція» коли «курс» лишався біль менш стабільним але ціни продовжували рости що за фактом означало ціни ростуть уже саме у доларі як навіть «у еквіваленті» але все одно на той самий долар завтра купиш менше ніж учора

ці «гроші» буквально «виникають ні звідки»

помилкове судження. Ці гроші заходять «зовні», і одного разу виникне питання «де?» )))

<blockquote>перший на справді за свої «зароблені» виробив певну кількість продукту
другий на справді за свої «зароблені» не виробив ні якого продукту</blockquote>
Невірно. Вони обидва виробили продукт. Один безпосередньо, другий створючи необхідні умови для вироблення цього продукту, роблячи це в принципі можливим. Бо під російською окупацією, я впевнений, виробляли ви би щось інше...
Виробляти продукт в країні, яка веде повномасштабну війну — дорожче, і вимагає залучення додаткового персоналу.
І так, цей персонал буде мінятися функціями. Качайте фізуху, виробники, і дай вам боги хорошого сержанта на БЗВП

будьякі кардинальні зміни в армії можливі виключно в разі якщо звідти вигнати все совкове кодло на чолі з алкашом сирком і його замами, а краще не вигнати а під трибунал. Але не в цій країні, тут такого не буде ніколи.

От що принесли ці «професіонали» в держслужбу — це талант створювати красиву інфографіку для будь-якої фігні.

Інфографіка — це спосіб зробити інформацію зрозумілішою. Якщо є зауваження до змісту, цифр чи висновків, краще обговорювати їх, а не форму подачі.

Давайте поговоримо. Де в цій інфографіці номера законів або хоча б законопроектів, які: збільшують фінансування бюджетної статті по ГЗ СОУ під ці контракти і дозволяють демобілізацію тих, хто підписав контракти, що рекламує Федоров? Цього немає? Значить, вам знову вішають лапшу на вуха.

Так як я не експерт і навіть не диваний експерт бо дивана у мене немає, цікаво почути думку інших експертів в яких є диван.

Підписатись на коментарі