Гід ІТ-спеціальностями ВНТУ

Вінницький національний технічний університет вже другий рік поспіль отримує одну із найнижчих оцінок у рейтингу вишів, цього року він посів лише 14 місце.

У ВНТУ є три факультети, напрями підготовки яких пов’язані з IT:

  • факультет комп’ютерних систем і автоматики;
  • факультет інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії;
  • факультет інфокомунікацій, радіоелектроніки та наносистем.

Розглянемо особливості навчання на кожному з них.

Факультет комп’ютерних систем і автоматики

На факультеті готують фахівців за чотирма напрямками: «Системний аналіз», «Інформаційні системи та технології», «Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології», «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка».

«Системний аналіз» передбачає вивчення розробки та дизайну інтерфейсів, створення баз геоданих і геопорталів, впровадження ПЗ, технологій штучного інтелекту та data mining, створення 3D-моделей реальності. Випускники можуть створювати локальні та мережеві бази даних та знань, веб-сайти; програмувати на Java, PHP, JavaScript; здійснювати аналіз та інтелектуальну обробку даних (технології Data Mining, OLAP та ін.); застосовувати інформаційні технології моніторингу та аналізу стану складних систем, у т. ч. з використанням мови програмування R; програмувати мобільні пристрої; управляти ІТ-проектами, створювати і впроваджувати програмні продукти.

Презентаційний ролик спеціальності «Системний аналіз»

Студенти напрямку «Інформаційні системи та технології» вчаться за освітніми програмами «Інтелектуальні інформаційні системи» і «Прикладні інформаційні технології», вивчають мови програмування, технології створення програмних продуктів, зокрема баз даних та веб-систем, управління ІТ-проектами, технології «інтернет речей», паралельних і хмарних обчислень, програмування мобільних пристроїв.

Студенти напрямку «Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології» здобувають спеціальність «Інтелектуальні системи управління і обробки даних». Вони вивчають найпоширеніші мови програмування, засоби автоматизації проектування та програмування, методи обробки та передачі інформації, принципи побудови інтелектуальних комп’ютерних систем, телекомунікаційні та комп’ютерні системи і мережі.

Студенти мають змогу проходити практику в місцевих IT-компаніях, а згодом і працевлаштовуватися в них. Випускники працюють у вінницьких компаніях Win Interactive, Delphi, Playtikа та закордонних — Microsoft, Goldman Sachs, Sky IT Group, SmartExe, OFX Technologies, ECI Telecom, Texas Instruments.

Презентаційний ролик спеціальності «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології»

Як на мене, програма навчання застаріла. Спостерігається велика розпорошеність у галузях знань. Окрім фахових дисциплін, кожного семестру є по 2-3 дисципліни іншого характеру. Зараз програма змінилась, і у першого курсу значно менше годин як на фахові, так і на інші дисципліни. Ставиться акцент на самостійній роботі.

Програмування є одним із головних предметів цієї спеціальності. Ми вивчали його протягом 3 семестрів. Цього було цілком достатньо для того, щоб отримати основу для подальшого вивчення. Це лише тому, що читав компетентний викладач. В протилежному випадку цей предмет був би зовсім не засвоєний.

За цей час ми вивчили основи С/С++ (2 семестри) та Java (1 семестр). Після цього я змушений був самотужки продовжити вивчення мов програмування, технологій розробки та багато інших аспектів, пов’язаних з ІТ.

Звичайно, нам доводилось згодом писати програми, пов’язані з іншими предметами,
але це було вже без пояснень. Нам не розповідали, як правильно розробити архітектуру програми, яку базу даних вибрати та й взагалі не було порад по розробці. Зараз, на четвертому курсі, програмування (високорівневого) фактично немає. Є програмування мікроконтролерів, реле та ін.

Для мене корисними були предмети, які читалися викладачами, які вже працюють у ІТ-сфері. У них є певний досвід, вони знають, як краще подати матеріал для того, щоб він був зрозумілий, знають, що зараз у тренді, можуть підказати, з чого краще почати.

Стосовно викладачів, то я б розділив їх на два типи: ті, хто досягнули чогось
в своєму житті, і ті, хто пішов викладати заради роботи. Перші з них щось роблять, знають, вміють, розвиваються. Інші ж лише викладають — читають з листочка, багато з того не розуміють.

До слабких сторін можна віднести некомпетентних викладачів, багато зайвих предметів. Наприклад, у цьому семестрі в нас три предмети з інших кафедр: «Безпека життєдіяльності», «Менеджемент та маркетинг», «Україна в Європі та світі». Ще одне, що не подобається, — застарілість матеріалів. Деякі методички датовані 1990 роком.

Проходження практики відбувалося двома способами: пошук компанії самотужки або практика на кафедрі. На кафедрі навряд чи чомусь навчатимуть.

Головне, що запам’яталося, — це наявність різних олімпіад, змагань, де можна було себе проявити та бути запрошеним у компанію. Нещодавно наш університет уклав угоду з компанією EPAM про співпрацю. Це угода про проведення курсів. Згідно з нею, викладачі університету читатимуть лекції для студентів (попередньо відібраних). Це проводиться в перше за напрямком «Frontend development». У майбутньому планується організація курсів й з інших напрямків ІТ.

Можливості стажування є у вінницьких компаніях, але офіційно їх не афішують.

На мою думку, університет все-таки відіграє певну роль у підготовці до дорослого життя та пошуку роботи. Але насамперед це залежить від самого студента. Наприклад, у нас на четвертому курсі багато студентів не беруть участі у навчанні і не працюють. Більшість викладачів розповідають про можливі варіанти працевлаштування, як за спеціальністю так і ні. Гуманно відносяться до тих, хто працює. Можуть влаштувати на роботу (не просто так, звичайно).

(Микола, 4 курс)

Інша спеціальність — «Комп’ютерні системи управління» — передбачає вивчення теоретичних і прикладних основ побудови комп’ютерних систем для автоматизованого управління підприємствами різних галузей: промисловість, банківська сфера, медицина, освіта тощо.

Левко Іванчук, який працює в Японії і Канаді, на зустрічі зі студентами ВНТУ розповів про найновітніші наукові тенденції в Японії щодо спілкування людини і робота

Знання з програмування, які отримав в університеті, допомогли в роботі. Були предмети, які просто розширили загальну ерудицію. Із недоліків у програмі — багато предметів, на які виділялося мало годин, а питали по повній; відсутність плавності викладання в багатьох дисциплінах.

Викладачі були різні. Можу виділити декілька типів:

  • Супер-трупер трінітрон — викладач заходить в зал «без листочка», читає півторагодинну лекцію впевнено.
  • Зневірений — викладач, можливо, колись і мав натхнення, але пофігізм студентів (а може, і ще щось) вбив у ньому всякі ідеї, тому він, хоч і знає, але неохоче розповідає, більше дає «відксерити» тощо. Тому заняття проходили в стилі нечіткого «холодцю». Потім із тим же пофігізмом здаються клоновані лаби і списані контрольні.
  • Епічний фейл — викладач диктує з папірця всю лекцію, студенти пишуть за ним (таких було мало, але все-таки були).

Є багато ідейних викладачів (особливо не завантажених паперовою роботою), з якими можна скооперуватися і робити щось, рухатися в певному напрямку після пар або під час «вікон». Але така практика погано пропагується самими ж викладачами.

(Євген, випускник)

***

Програма навчання продумана, але реалізація не найкраща, тому інколи доводиться відхилятися від неї. Корисних предметів багато, але підхід їх викладання застарілий, так само, як і деякі викладачі та їхній менталітет. Із написання кодів нам давали лише базові знання, що, на мою думку, є правильно. Із мов програмування вчили С++, С#, Java.

Найбільше запам’яталися (і до сих пір так є) холодні аудиторії, в яких навіть важко писати, бо руки сильно мерзнуть, тому доводиться робити це в рукавицях. До дорослого життя ВНТУ підготує добре. Навчаючись тут, розумієш, що тобі ніхто не допоможе і все залежить лише від тебе.

(Дмитро, 4 курс)

Студенти спеціальності «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка» вчаться за трьома освітніми програмами:

  • «Комп’ютеризовані інформаційно-вимірювальні технології»;
  • «Інженерія якості продукції»;
  • «Лазерна техніка та оптоінформатика».

Випускники напряму «Комп’ютеризовані інформаційно-вимірювальні технології» працюють з мікропроцесорними засобами вимірювання, застосовують сучасні комп’ютеризовані інформаційно-вимірювальні технології, розробляють мікропроцесорні засоби вимірювальної техніки.

Дратували теоретичні колоквіуми чи екзамени, зв’язані з програмуванням, де вимагалося писати фрагмент програмного коду на листочку. До того ж, при перевірці враховувалися всякі опечатки чи відсутність крапки з комою, наприклад. Із мов програмування у нас в основному використовувалися С++ і Java. На старших курсах вимог до мови програмування не було взагалі: кожен писав, на чому зручно.

Фундаментальні\теоретичні знання, які не застарівають так швидко, були цілком прийнятні і в плані програми, і в якості викладання. Усі предмети, які стосувалися програмування в широкому сенсі (сюди ж і «Операційні системи», і «Дискретна математика», і «Чисельні методи», «Захист інформації»), знадобилися. Предмети, які напряму стосувалися нашої спеціальності (автоматика), мені не сподобалися за стилем викладу. Усе про мікроконтролери, ТАУ, SCADA давалося або застаріле, або без прив’язки до практичного застосування. Коли я після університету пішов працювати за спеціальністю (займатися промисловою автоматизацією), все довелося опановувати уже на місці.

Хоча необхідні предмети в програмі були. Зайві предмети — неправильний термін стосовно вищої освіти, яка розширює світогляд і формує інтелектуальну еліту нації. Тому якими б непотрібними «технарям» не здавалися всілякі культурології-етики-естетики-діловодство-історія-філософія-релігієзнавство, у рамках вищої освіти це необхідно.

Більшість викладачів залишили позитивні враження: і за предмети свої переживали, і знання намагалися дати. Деякі викладачі з нашої кафедри працювали в компанії Innovin (на той час одна з провідних у місті), «Спільна Справа», «Арісент». І студентів туди запросто влаштовували на практику. Багато моїх одногрупників із 3-го курсу уже там працювали.

Вважаю, що 30% успіху забезпечують знання, навики і фундаментальні принципи програмування, 10% — англійська мова, 10% — «Основи пошуку роботи» (після 1-го курсу у нас ввели такий предмет, де вчили грамотно складати резюме тощо). Решта 50% — це вміння «крутитися» і «рішати питання».

Конкретно по моїй спеціальності оцінка нашого факультету далека від «відмінно». З усього нашого потоку тільки двоє пішло працювати за спеціальністю, і то це більшою мірою не заслуга вишу, а захоплень, які були до нього. А ось із точки зору викладання абстрактно програмування — цілком непогано. Усі, хто хотів отримати знання і реалізувати себе як програміста, успішно це зробили.

(Андрій, випускник)

Студенти ВНТУ взяли участь у проекті з переробки сміття «Make Trash Great Again», реалізованому польською організацією «Фундація Україна» у Вроцлаві

Програма «Інженерія якості продукції» готує фахівців з якості продукції, у тому числі — програмного забезпечення. Випускники можуть працювати SEO-спеціалістами, інженерами-програмістами, інженерами якості ПЗ.

За програмою «Лазерна техніка та оптоінформатика» навчають фахівців, діяльність яких пов’язана з розробкою, організацією виробництва і експлуатацією приладів та систем, в роботі яких використовується лазерне випромінювання; оптичними програмно-технічними засобами і технологіями передачі, прийому, обробки, зберігання та відображення інформації.

Студенти вивчають вищу математику, обчислювальну техніку та програмування, підтримку Web-застосувань, лазерну техніку і квантову електроніку, оптичні технології штучного інтелекту, основи електроніки та фотоніки.

Випускники кафедри можуть працювати інженерами-конструкторами, технологами, математиками, програмістами. Сфера їхньої діяльності — наукові і промислові підприємства, ІТ-компанії, сектор телекомунікацій, медичні заклади, де використовують лазерні технології, відділи технічної і комп’ютерної підтримки банків.

Факультет інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії

Факультет готує фахівців за чотирма спеціальностями:

  • «Комп’ютерні науки та інформаційні технології»;
  • «Комп’ютерна інженерія»;
  • «Інженерія програмного забезпечення»;
  • «Кібербезпека».

Студенти, що навчаються на спеціальності «Комп’ютерні науки та інформаційні технології», здобувають знання з інформаційних технологій; програмування як класичного (Java, C#,C++), так і Web-програмування (JavaScript, PHP тощо) та програмування інтелектуальних систем (Python тощо); розробки власних стартапів; аналітики програмного забезпечення; адміністрування комп’ютерних мереж; комп’ютерної графіки та Web-дизайну; розробки мобільних програмних додатків.

Випускники спеціальності можуть працювати програмістами, аналітиками операційного та прикладного програмного забезпечення; веб-аналітиками, SEO-спеціалістами з рейтингування веб-ресурсів; розробниками ПЗ для систем штучного інтелекту в бізнесовій та банківській діяльності (експертних систем, систем підтримки прийняття рішень з нечіткою логікою, нейронних мереж тощо); фахівцями з комп’ютерної графіки та веб-дизайну, розробки мобільних програмних додатків.

З одного боку, нібито дають якісь навички програмування, які можуть знадобитися в майбутньому, з іншого — це відбувається хаотично. Наприклад, на першому курсі необхідно здавати курсову при тому, що предмету по певній мові не було, а половина групи взагалі ніколи нічого не програмувала. Це, відповідно, призводить до банального скатування та здачі якоїсь готової програми, в якій необов’язково навіть розбиратися.

Нас вчать алгоритмам, аналізу. Але ми живемо в Україні, де алгоритми і аналітика слабо розвинені, що призводить до малої потреби в таких спеціалістах. Вони повинні шукати себе або за кордоном, або в незначній кількості компаній всередині країні. Більшість стає Backend-, Front-end-розробниками, яким ці навички взагалі не потрібні...

Та є позитивні зміни: почали запрошувати випускників кафедри на якусь долю ставки. Це набагато краще, ніж коли предмет веде людина за матеріалами 90-х років. Викладачі ставляться до навчання по-різному. Одні дають весь необхідний матеріал, інші роблять так, щоб до них на лекції не приходили і самі з часом перестають ходити (але не думаю, що більшість студентів вважає цих викладачів поганими). Проблема якраз і в студентах, адже вони самі не хочуть ходити на пари. Простіше заплатити в кінці кошти й отримати стипендію. Та якщо відвідувати лекції і виконувати завдання, проблем бути не повинно.

(Олександр, 3 курс)

***

Взаємозв’язок предметів відчувався мінімально, лише на рівні «спочатку базові знання, потім спеціалізовані». Мало відповідності з тим, чим займаюся зараз. Базові знання (на зразок вищої математики або теорії ймовірностей) знадобилися. Професійні і спеціалізовані знання (мови і практики програмування, процеси розробки, основи машинного навчання) я вивчав самостійно, поза університетською програмою. В університеті викладалися застарілі профзнання (іноді на років 5, іноді на 25).

Для мене корисним предметом була вища математика. Як на мене, її було замало: за три семестри ми пробіглися по верхам усього підряд, забувши навіть про деякі базові речі (абстрактна алгебра, наприклад). Звісно, мій погляд не найпопулярніший, оскільки зараз працюю в дослідницькому відділі і використовую математику в роботі.

Якщо дивитися з точки зору більшості, то потрібна інша програма вищої математики, зі зміщеним фокусом. Нам викладали доволі відірвано від застосувань, тому її було важко запам’ятати та розвинути інтуїтивне розуміння. Перехід до практичних застосувань довелося довчати самому вже після завершення університету. Щодо розділів математики, які вивчалися: диференційні рівняння, на які ми витратили семестр, потрібні дуже вузькому колу спеціалістів. Натомість лінійна алгебра, яку ми вивчали ледь місяць, необхідна як для комп’ютерної графіки, так і для розуміння й ефективного застосування сучасних алгоритмів машинного навчання.

Найбільш слабкою стороною є спеціалізовані предмети. Корисність і актуальність власне знань, отриманих на лекціях, зменшується від першого курсу (з базовими предметами) до магістратури (з суто спеціалізованими предметами). На мою думку, однією з причин є те, що більшість викладачів не є професіоналами-практиками в предметах, які викладають, і не поновлюють свої знання. Часто видно було, що викладачу нецікаво те, що він розповідає (особливо це стосується викладачів, яким доводилося читати 5+ не пов’язаних між собою предметів через нестачу кадрів).

У нас був гурток спортивного (олімпіадного) програмування, завдяки якому можна було вивчити програмування на непоганому рівні. Там збиралися студенти, що цікавилися програмуванням і алгоритмами, самостійно готували і читали одне одному лекції, проводили тренування. Університет допомагав у організаційних питаннях, організовував поїздки на школи програмування та змагання як в Україні, так і за кордоном.

Ще одна проблема навчання полягала в тому, що більшість студентів не були зацікавлені в програмуванні, складалося враження, що на спеціальність «Комп’ютерні науки» вони потрапили випадково. Це теж впливало на загальний рівень викладання, оскільки його адаптували для такої незацікавленої більшості.

Після отримання базових знать (математика, фізика, якась із мов програмування) студент хотів би мати можливість обрати напрямок подальшого розвитку, адже програмістів буває багато різних. Може, він хоче розробляти мобільні додатки, може, хоче займатися низькорівневим програмуванням і вбудованими системами, може хоче стати fullstack developer, а може, займатися аналізом даних. Можливості зробити такий вибір і отримати спеціалізацію не було. Замість того програма включала всього потроху, так що студенту потрібно було довчатися обраній спеціалізації самому, витрачаючи при цьому час на непотрібні йому предмети в університеті.

Не кажу вже про те, що лекції і практичні заняття були застарілими і погано готували до сучасного програмування. Зацікавлені люди, які на 2-3 курсі влаштовувалися на роботу, в основному вчилися самі або ходили на курси від ІТ-компаній.

(Сергій, випускник)

Студенти, що вибирають спеціальність «Комп’ютерна інженерія», здобувають кваліфікацію фахівця з інформаційних технологій або аналітика комп’ютерних систем. Їх вчать проектування, розробки, експлуатації, системного та прикладного програмування комп’ютерних систем, мікрокомп’ютерних пристроїв, складних обчислювальних комплексів.

Сфера діяльності випускників — побудова інформаційних та математичних моделей комп’ютерних систем, мереж та їх елементів; проектування комп’ютерних систем, мереж, їх компонентів і блоків, системного та прикладного програмного забезпечення; системне та мережне адміністрування; моніторинг та підтримка роботи складних комп’ютерних систем і мереж.

Випускник спеціальності може реалізувати себе як програміст, WEB-аналітик, Front-end- та Backend-розробник, системний інженер, програміст, інтегратор, адміністратор, аналітик, QA-інженер, інженер-розробник електронних пристроїв, інженер з комп’ютерної графіки, SEO-спеціаліст, адміністратор комп’ютерних мереж, проектувальник комп’ютерних систем та мереж.

Викладається багато застарілої інформації. Молоді викладачі стараються подати новішу, але дехто досі користується методичками та конспектами 90-х років. Є велика різниця між тим, хто викладає лекцію: якщо викладач є доктором або кандидатом технічних наук, тобто людина з досвідом, то лекції зазвичай цікаві, бо весь матеріал є дуже доступним.

Упевнено можу сказати: всі ті предмети, які вивчаються для того, щоб отримати диплом за своєю спеціальністю, є зазвичай корисними. Якщо студент навчається на спеціальності «Комп’ютерна інженерія», то йому обов’язково слід знати архітектуру комп’ютера, схемотехніку, комп’ютерну електроніку, кілька мов програмування, ну і звичайно ж те, як працює та чи інша операційна система або програмне забезпечення. Та якщо мріяти стати хорошим спеціалістом в цій сфері, то інформації, донесеної викладачами, недостатньо. Тому краще самому додатково докладати зусилля до навчання, оскільки викладач повинен не навчити, а допомогти навчитися.

Якщо студент є активістом університету, тобто бере участь в різних заходах, конкурсах, йому легше навчатися: рік тому ввели рейтингову систему з отримання стипендій. Крім зароблених балів за вивчення предметів, можна отримати бали за громадську діяльність, участь у наукових конференціях, публікації, створення корисних моделей або написання патентів. Крім того, це допоможе при вступі на магістратуру. Загалом навчатися не складно, якщо вчасно все складати. Зараз працюю над стартап-проектом, підписав договір з однією компанією, в якій працюю як розробник і власник ідеї. Готую створений модуль до подальшого проведення тестування та дослідження.

(Іван, 3 курс)

На спеціальності «Інженерія програмного забезпечення» готують фахівців з розробки та тестування програмного забезпечення; інженерів-програмістів.

Студенти вивчають такі системи програмування:

  • операційні системи: MS Windows 8/7, Windows Phone 8/7.5, Android, MS Windows Vista; MS Windows Server 2008/2003; Linux.
  • мови програмування: HTML5, C#, Java, ASP.NET, VB.NET, VBA, JavaScript, PHP, Perl, C++, Assembler.
  • засоби розробки ПЗ: MS Visual Studio 201/2010, NetBeans IDE, Eclipse, C++ Builder.
  • технології та системи керування базами даних: SilverLight 5, XNA, .NET Framework 4.0/3.5, COM, EJB; MS SQL Server, MS Access, MySQL.
  • системи проектування та моделювання: PCAD, OrCAD, MATLAB, MathCAD.
  • програмні пакети комп’ютерної графіки: Photoshop, Corel Draw, 3ds Max, Dreamweaver, FrontPage, Macromedia Flash та ін.
  • програмування для мобільних платформ: Windows Phone, Android, iPhone.

Півфінал студентської першості світу з програмування АСМ-ІСРС у Південно-Східній Європі (SEERC) відбувся у ВНТУ

Можу сказати, що навчальна програма досить застаріла і відірвана від реальності.

Найпопулярніша скарга студента ВНТУ — багато непрофільних предметів на кшталт соціології, психології, політології, правознавства, ділової української мови, філософії... Особисто я не проти таких предметів, але тільки якщо вони не впливають на рейтинг.

Із корисних предметів, які у мене були (враховуючи саму концепцію предмета, без врахування рівня викладання і застарілості тем, що розглядаються), можу виокремити:

  • основи програмування;
  • об’єктно-орієнтоване програмування;
  • основи програмної інженерії;
  • якість програмного забезпечення;
  • бази даних;
  • архітектура та проектування програмного забезпечення;
  • курс фронтенду;
  • комп’ютерна графіка.

І просто по фану — матаналіз :)

Викладачі є різні. Ентузіазм при викладанні предмету зазвичай прямо пропорційний зацікавленості студентів :)

Вагома перевага університету — це можливість участі у всіляких олімпіадах і конкурсах. Буде що в резюме вписати. Мабуть, найбільший урок, який я вивчив в університеті, — потрібно бути активним. Виш заохочує студентів брати участь у всіляких олімпіадах, конкурсах. Тут часто розташовуються хаби. Наприклад, один із двох майданчиків SEERC ICPC. Нещодавно проходив Кубок Векуа з хабами у Вінниці та кількох інших містах. Також були хаби Google HashCode, Facebook Puzzle Day. Зручно, не треба нікуди їхати.

(Олексій, 4 курс)

***

На мою думку, програма навчання дещо застаріла. Деякі викладачі не розуміють або погано розуміють предмет. Не рідкісними є випадки зачитування матеріалу «з листочка», переписування програмного коду з дошки, що впливає на його якість. Оформленню курсових та контрольних робіт приділяється більше уваги, ніж практичній частині.

Найбільш корисними предметами вважаю ті, які дають основу для подальшої самоосвіти: математика, філософія — базові дисципліни, в яких зміни не відбуваються дуже швидко(на відміну від технологій програмування). Щодо профільних предметів — треба бути готовим до того, що більшу частину доведеться вчити самому та шукати інформацію в різних джерелах.

До плюсів можна віднести оточення. Багато людей (і серед студентів, і серед викладачів) здатні допомогти в освоєнні матеріалу та підказати необхідне. Але для цього необхідно проявляти власну ініціативу, і відбувається це скоріше на рівні не університету, а знайомств та особистого спілкування.

Є величезні можливості розвиватися поза навчанням: спортивні та культмасові заходи, волонтерські організації. Але іноді цьому приділяється набагато більше уваги, ніж навчанню, що потім відображається на рівні освіти загалом. Багато чого робиться «для галочки». Існує практика «використання» талановитих студентів та їхньої роботи для підвищення престижності університету. Більша частина перемог на олімпіадах, конкурсах, хакатонах здобувається завдяки самоосвіті студентів, а не навчальній програмі університету. В цілому ВНТУ дає можливість розвиватися, точніше не заважає цьому.

(Студентка 3-го курсу)

***

ВНТУ виконує функцію платформи можливостей. Якщо правильно поставитися до нього, то можна знайти і курси, і стажування, і роботу, і команду для стартапа, тобто, можливості для реалізації власного руху. Як система освіти, ВНТУ виконує функцію введення в предметну сферу, причому робить це достатньо чітко. Якщо ти знаходишся на кафедрі програмного забезпечення, тобі показують, що таке програмування, які його сфери застосування, викладаються прикладні до нього дисципліни. Якщо це кафедра комп’ютерних наук, то на ній займаються нейронними мережами і т. д. Однак на введенні в предметну сферу викладання закінчується.

Якщо говорити більш детально про мій напрям підготовки — програмна інженерія — то тут ВНТУ діє так: на першому курсі студенти проходять ініціацію у сфері програмування шляхом написання курсової роботи з дисципліни «Об’єктно-орієнтоване програмування».

Далі дається декілька базових предметів, потрібних програмісту, і безліч вільного часу. Так, на другому курсі половину пар я працював у нас в універі на півставки у спеціально відведеному Центрі автоматизованого керування навчальним процесом, де розробляв і підтримував систему ведення документації навчального процесу, що включає інфо про студентів, їх успішність, інфо про університет, обрахунок стипендій та роботу з документацією (накази, відомості, довідки, додатки) з можливістю автоматичної генерації.

Плюс до цього всього займався стартапом. Зараз маю можливість там же працювати куратором і вчити нових робітників, відвідувати третину лекцій та стажуватися на фірмі. ВНТУ лояльно ставиться до тих, хто чимось займається.

(Ярослав, 3 курс)

Студенти ВНТУ взяли участь в міжнародному бізнес-форумі Центральної і Східної Європи Olerom Forum 1 у Києві. Хедлайнером події був Стів Возняк

На спеціальності «Кібербезпека» стають фахівцями із захисту інформації в інформаційних і комунікаційних системах та спеціалістами із організації інформаційної безпеки. Студенти поглиблено вивчають підходи та методи розробки й адміністрування програмних й апаратних засобів захисту інформації.

Їх вчать розробляти і впроваджувати програмне забезпечення; захищені мережеві канали; бази даних; операційні системи, захищені від внутрішніх і зовнішніх зловмисників; веб-сервери, стійкі до мережевих атак; комплексну систему захисту інформації, що протидіє кібератакам, вірусам, крадіжкам інформації.

У переліку навчальних дисциплін — вища математика; дискретна математика; теорія ймовірностей та математична статистика; чисельні методи; теорія інформації та кодування; інформаційні технології; технологія програмування; операційні системи; архітектура комп’ютерних систем; теорія інформації та кодування; прикладна криптологія тощо.

Факультет інфокомунікацій, радіоелектроніки та наносистем

Факультет готує фахівців за спеціальностями «Радіотехніка», «Мікро- та наноелектроніка», «Електронні пристрої та системи».

У переліку навчальних дисциплін — основи математичного моделювання, теорія передачі інформації, інформатика, супутникові інформаційні системи, методи цифрового оброблення інформації, радіотелектронні інформаційні системи, моделювання засобів електронної ідентифікації.

На спеціальності «Радіотехніка» готують фахівців для галузі embedded system. Випускники також стають інженерами-розробниками принципових схем радіопристроїв широкого призначення, спеціалістами з технічного обслуговування та експлуатації цієї техніки. Інженери-радисти можуть працювати на підприємствах і в організаціях, які займаються розробкою, виготовленням та експлуатацією засобів радіозв’язку і телерадіомовлення.

Школярі-учасники руху IT Scouts на хакатоні у ВНТУ вирішували завдання з програмування та робототехніки

Студенти спеціальності «Мікро- та наноелектроніка» опановують знання з фізико-математичних наук і програмування, вивчають фізику процесів в електронних приладах, математичне моделювання, а також автоматизоване проектування сучасних мікроелектронних приладів, пристроїв та комп’ютеризованих систем із використанням сучасних нано-, мікро- та оптотехнологій, мікропроцесорної техніки та програмованої логіки.

По завершенні навчання можуть працювати у науково-дослідних установах, у всіх сферах бізнесу, на промислових підприємствах, робота яких пов`язана з розробкою, виробництвом, маркетингом і експлуатацією мікроелектронних пристроїв, а також комп’ютеризованих систем, систем перетворення параметрів електричної енергії, апаратури мобільного зв’язку.

Студенти спеціальності «Електронні пристрої та системи» опановують цифрову та аналогову схемотехніку, сенсорну та мікропроцесорну техніку, засоби проектування та розроблення складних електронних пристроїв і систем, зокрема, вимірювальних, технологічних, екологічних, енергозберігаючих, керуючих, в тому числі транспортних, а також систем перетворення електричної енергії, зв’язку, систем відображення, оброблення та захисту інформації.

Випускники працюють у науково-дослідних установах, сервісних центрах, що спеціалізуються у сфері маркетингу, виробництва, монтажу та експлуатації електронної та комп’ютерної техніки, автоматики, побутової апаратури, засобів телекомунікацій.

Резюме

Напрям підготовкиФ-т
«Системний аналіз» — готують аналітиків систем, системних архітекторів, бізнес-архітекторів, розробників інтерфейсів; вивчається проектування систем електронного урядування, технології штучного інтелекту, Big Data.ФКСА
«Інформаційні системи та технології» — окрім мов програмування, студенти вивчають технології створення баз даних та веб-систем, управління ІТ-проектами, паралельні і хмарні обчислення, програмування мобільних пристроїв, бізнес-аналітику.ФКСА
«Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології» — готують фахівців із IT, які працюють у науково-дослідних та проектно-конструкторських організаціях, в медичних та комерційних установах, банках, промисловому виробництві.ФКСА
«Комп’ютерні системи управління» — вивчаються комп’ютерні системи для автоматизованого управління підприємствами різних галузей: від промисловості до освіти.
ФКСА
«Комп’ютерні науки та інформаційні технології» — готують програмістів, аналітиків операційного та прикладного ПЗ; веб-аналітиків, SEO-спеціалістів, розробників ПЗ для систем штучного інтелекту в бізнесовій та банківській сферах.ФІТКІ
«Комп’ютерна інженерія» — готують Web-аналітиків, Front-end- та Backend-розробників, системних інженерів, адміністраторів, аналітиків, QA-інженерів, проектувальників комп’ютерних систем та мереж.ФІТКІ
«Інженерія програмного забезпечення» — окрім розробки та тестування ПЗ, студенти вивчають засоби машинної графіки, системи цифрової обробки сигналів та зображень, кодування та захист інформації, обробку сигналів та зображень, цифрову схемотехніку, об’єктно-орієнтоване програмування, бази даних, операційні системи, проектний практикум, комп’ютерну графіку, організацію комп’ютерних мереж.ФІТКІ
«Кібербезпека» — готують фахівців із захисту інформації.ФІТКІ
«Радіотехніка» — готують фахівців для галузі enbedded system, інженерів-розробників принципових схем радіопристроїв широкого призначення.ФІРЕН
«Мікро- та наноелектроніка» — готують працівників для науково-дослідних центрів, бізнесу, промислових підприємств, робота яких пов`язана з розробленням, виробництвом, маркетингом і експлуатацією мікроелектронних пристроїв, а також комп’ютеризованих систем, систем перетворення параметрів електричної енергії, апаратури мобільного зв’язку.ФІРЕН
«Електронні пристрої та системи» — готують фахівців для науково-дослідних установ, сервісних центрів, що спеціалізуються у сфері маркетингу, виробництва, монтажу та експлуатації електронної та комп’ютерної техніки, автоматики, побутової апаратури, засобів телекомунікацій.ФІРЕН


Підписуйтесь на Telegram-канал для IT-спільноти Вінниці, щоб не пропустити найцікавіші події, вакансії, новини в місті.

LinkedIn

21 комментарий

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Також, варто відзначити, що в університеті працює Стартап Школи «Sikorsky Challenge» м. Вінниці (startup.vntu.edu.ua). Завдяки успішній роботі якої студенти мають можливість отримувати сучасну практичну підготовку для допрацювання власної ідеї до діючого стартап-проекту! Запрошені спікери розповідають про власний досвід інноваційних досягнень та їх компаній.

Надзвичайно потужною у ВНТУ є осередок Європейської студентської інженерної спілки BEST Vinnytsia (повна назва — Local BEST Group Vinnytsia), що активно організовує і проводить заходи для студентів Ітішників: інженерні змагання, ярмарки карєри, Хакатони, літні курси, конференції тощо
(www.facebook.com/BestVinnytsia).

Выкинув из программы не нужные предметы, примером: философию, социологию, физику, термех и т.д. можно было бы

...честно переименовать университет на техникум.
Лично я шёл в универ (тот самый) на электронику, уже умея программировать. Об этом не жалею и, видимо, состоялся бы как программист и без ВО, но оно мне дало гораздо больше, чем кодинг сегодня. И во многом именно те самые «ненужные» дисциплины.

оно мне дало гораздо больше

что именно?

Картина мира и кругозор. Это при том, что я не был типичным гиком и историю любил не меньше чем информатику.
Только не надо рассказывать, что философию с социологией можно потом подтянуть. Как минимум, с достойным преподом интереснее,

Слабенький институт, по правде говоря, ушел после второго курса КН на заочку и пошел на курсы, а затем работать, в разы эффективнее получилось. Все сдается чисто формально и для галочки.

Навчався у ВНТУ з 2011 по 2017, на кафедрі комп’ютерних наук. Цілком задоволений як і університетом, так і обраною кафедрою. Дякуючи викладачу з кафедри отримав свою першу роботу в сфері IT.
Так навчальна программа не завжди актуальна на даний час, але, як на мене, основна функція академічної освіти — це фундаментальні знання, на базі яких вже вибудовуються спеціалізовані, і тут університет дає тільки вектор в напрямку якого рухатися. Все інше залежить від мотивації студента. Якщо ти чогось хочеш — викладачі тобі не заважають, а навіть допомагають, але якщо тобі ніщо не цікаве, то яка б не була навчальна програма та мотивація викладачів — це все тобі до куприка, головне маму порадувати дипломом.)
За роки навчання у ВНТУ я отримав базові знання для подальшого працевлаштування, отримав першу ж роботу завдяки викладачу кафедри, побував в Мексиці та завів купу хороших зв’язків, які допомогли не сумно та продуктивно провести студентські роки.
Якщо в мене зараз запитають чи змінив би я ВУЗ та кафедру — моя відповідь ні) Єдине, що змінив би — треба було активно думати про майбутню кар’єру в ІТ з першого курсу, а не з третього)

Квантовая механика, блокчейн, где вот это все?

Квантовая механика обычно на физических факультетах.
Хотя в отзывах вон пишут что и алгоритмы не нужны:

Нас вчать алгоритмам, аналізу. Але ми живемо в Україні, де алгоритми і аналітика слабо розвинені, що призводить до малої потреби в таких спеціалістах. Вони повинні шукати себе або за кордоном, або в незначній кількості компаній всередині країні. Більшість стає Backend-, Front-end-розробниками, яким ці навички взагалі не потрібні...

Отзывы самоуверенных студентов, ещё жизни не нюхавших)) Им бы одну дисциплину «говнокодинг» и трап на галеру прямо со второго курса. А потом будут ныть, что у айтишников в нашей стране нет будущего — откуда ему взяться, если человек готовит фундамент под дачный сортир и надеется, что там вырастет современный небоскрёб (сам по себе).

4 роки на КН — втрачений час
на магістратуру забрав документи з КН і пішов на САКМІГ, про що не жалкую, є лишні предмети але це ж програма, зате викладач з Web — діючий web-програміст, викладач з mobile developmet — Senior Android developer на Epam. Тільки в останній рік навчання я відчув що мене вчать чомусь корисному

Я один из упомянутых преподавателей, которые через несколько лет после выпуска (в моем случае 8), вернулись преподавать. Хочу сказать что это тяжело (даже если у вас несколько пар в неделю, потому что программу надо делать с нуля) и есть особенности работы с «официальными» структурами (хотя кафедра и сильно помогает в этом). Но для меня все это перевешивают мои студенты. Много талантливых парней и девушек, с которыми приятно и интересно работать.
Если у вас есть вопросы по этому поводу или предложения, пишите в комменты или в личку. Кафедра (Компьютерных Наук), на которой я преподаю, сейчас активно ищет специалистов и компании для сотрудничества. Это могут быть гостевые лекции, мастерклассы, факультативы. Важно чтобы студенты видели реальных программистов и общались с компетентными специалистами.

Можу по бакенду читати раз в неділю.

В статті зовсім забутий факультет інфокомунікацій, радіоелектроніки та наносистем, який постачає фахівців для такої галузі ІТ як embedded. Невже embedded настільки не розвинутий в ІТ-галузі України? Ще одне: фото з підписом: «Школярі-учасники руху IT Scouts на хакатоні у ВНТУ вирішували завдання з програмування та робототехніки» — даний хакатон з робототехніки організовували випускник кафедри РТ і випускник кафедри електроніки, а на самому хакатоні менторами були 12! студентів ФІРЕН під керівництвом викладача з кафедри РТ, а фото стоїть в тексті про ФІТКІ... Оскільки я викладач кафедри РТ, то конкретно по нашій кафедрі: на першому курсі студенти вивчають предмет «Інформатика», яку веде викладач з багаторічним стажем в ІТ; на другому курсі дисципліну «Основи мережних інформаційних технологій» — html, css, js; на третьому курсі -«Цифрові пристрої» — це мікроконтролери, ПЛІС, Arduino; на четвертому курсі — «Радіоелектронні системи» — радіокерування, Raspberry PI.

Сергію, дякую за доповнення. Обов’язково додамо інформацію про ФІРЕН.

Спасибо, Сергей — пропиарил нашу кафедру. :)

Лично я заканчивал (и потом преподавал) ВНТУ — Факультет інфокомунікацій, радіоелектроніки та наносистем, каф. Электроники.

Мое мнение о качестве обучения такое: кто хотел учиться — тем преподаватели сильно помогали, вкладывали лучшее, старались дать как можно больше. За это им огромное спасибо от всего сердца!

Ну а кто не хотел учиться — те как обычно болтались хвостом от сессии до сессии (периодически, всплывая и выпадая в осадок).

можливо хтось зі мною і не погодиться, але університет — це втрачений час, ослбливо після 2 курсу. Якщо викинути весь непотріб то можна вивчити розробника за рік-півтора. Людина, яка з самого початку була налаштована на ІТ не потребує вищої освіти, в цьому плані університет надає лише базу з програмування і алгоритмів, далі — самостійно або на стажування в компанію.

втрачений час якщо під час навчання ви крім універу нічим більше не займаєтесь.

В універ ходить з людьми спілкуватись, а вкачуватись вдома, ага.

і виходиш таки потім після 4-5 років спілкування і ідеш працювати в кол-центр)) якщо ціль — стати розробником і нарешті перестати висіти у батьків на шиї, то навряд чи навики спілкування сильно допоможуть влаштуватись на першу роботу

Согласен. У меня после 4-го курса не было ничего интересного. Выкинув из программы не нужные предметы, примером: философию, социологию, физику, термех и т.д. можно было бы сократить срок обучения до 3-х курсов.

Подписаться на комментарии