ДБР проти Vyriy Industries: що відомо про справу компанії, яка виробляє кожен четвертий FPV-дрон

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Вранці 7 липня Державне бюро розслідувань провело масштабні обшуки у Vyriy Industries — одному з найбільших виробників FPV-дронів в Україні. Силовики підозрюють компанію в штучному завищенні цін і укладанні фіктивних договорів. Своєю чергою, співзасновник компанії Олексій Бабенко називає звинувачення абсурдними, а реальні причини візиту ДБР вбачає в іншій площині.

DOU побував на пресконференції Vyriy Industries, поспілкувався з учасниками ринку та юристом і публікує деталі ситуації.

Олексій Бабенко на пресконференції

Чому проводили обшук. Версія ДБР

У Державному бюро розслідувань заявили, що перевіряють можливе завищення вартості безпілотників, які у 2025 році нібито постачалися за державними контрактами на суму майже 7 млрд грн. Хоча назву компанії не вказують, Олексій Бабенко підтвердив, що йдеться саме про Vyriy Industries.

За версією слідства, компанія могла безпідставно додавати до собівартості продукції завищені виробничі та адміністративні витрати, що впливало на кінцеву ціну дронів.

Крім того, правоохоронці перевіряють інформацію про можливе використання мережі фіктивних ФОПів для оформлення фінансових операцій і виведення коштів. За версією ДБР, у межах розслідування встановлено понад 150 таких підприємців, а фінансові операції на понад 197 млн грн перевіряють на предмет можливого відмивання грошей.

Фото з публікації ДБР

Позиція Vyriy Industries і деталі обшуку

На пресконференції для журналістів Олексій Бабенко розповів, що обшуки відбулися на понад 40 локаціях, зокрема в компанії та у його родичів. Правоохоронці вилучили документи компанії, особисті телефони та особисті кошти Бабенка.

За словами СЕО Vyriy Industries, ухвали суду на обшуки не було і хто обвинувачений у справі — наразі невідомо. Олексій Бабенко станом на сьогодні проходить у статусі свідка.

«Оскільки обшуки проводилися без рішення суду, наступним кроком буде їхня процесуальна легалізація. Тобто слідчі звертатимуться до суду вже після проведення обшуків, щоб отримати відповідні процесуальні рішення щодо вилученого майна», — зазначив СЕО Vyriy.

Олексій Бабенко

Як повідомляє компанія, в офісі знайшли та вилучили 32 мільйони гривень готівкою — Олексій Бабенко каже, що це гроші на зарплати працівникам компанії. Готівкою платять з міркувань безпеки, щоб у банків не було списків співробітників. Vyriy надав ДБР документи на готівку.

«Ми всім усе виплатимо, але не знаю, коли ці гроші повернуть. Юридично ми зараз навіть не можемо вдруге зняти кошти на зарплати, тому що вони вже вилучені. Це певна колізія», — каже Бабенко.

Окремо співзасновник Vyriy заперечує версію ДБР про використання мережі нібито фіктивних ФОПів для виведення коштів. За його словами, велика кількість ФОПів обумовлена специфікою виробництва, оскільки компанія залучає сотні суміжних підрядників для виготовлення окремих компонентів безпілотників.

«Я бачив згадки про 150 ФОПів, з якими ми нібито працюємо. Відкрию секрет: їх набагато більше. Думаю, за звітністю їх близько 400–500, тому що вони виробляють компоненти для наших виробів. Виготовити 8,4 млн компонентів силами однієї компанії просто неможливо».

Він додав, що за 2025 рік обсяг закупівель тільки власних компонентів становив 3 млрд грн. Загалом компанія купила українських компонентів на 7,5 млрд грн — близько 8,4 млн одиниць продукції.

«Якщо припустити, що ми хотіли отримати гроші за сто дронів, а поставити п’ятдесят, то для цього нам узагалі не потрібні були б ФОПи. Тому я не зовсім розумію логіку цього звинувачення і не бачу сенсу в такій схемі», — додає Бабенко.

Залучення ФОПів у DefTech-секторі має як практичні причини, так і юридичні ризики. Адвокат Іван Щеглаков у коментарі DOU зазначив, що через специфіку ринку та логістики підприємства інколи змушені переводити частину оборотних активів у готівкову форму для розрахунків із постачальниками, які відмовляються від безготівкових платежів або пропонують за готівку нижчу ціну.

Водночас юрист наголошує на правових наслідках таких дій:

«Виведення коштів у готівку за допомогою безтоварних операцій є порушенням законодавства. Проте це не свідчить автоматично про ухилення від сплати податків чи фіктивне завищення кінцевої ціни продукції, що є ключовим предметом розслідування ДБР».

Що із закупівлями Vyriy і цінами на дрони

Питання собівартості бортів Vyriy Industries раніше вже висвітлювалося в індустрії. Наприкінці минулого року Олексій Бабенко розповів в інтервʼю DOU про оптимізацію витрат на прикладі літакового БПЛА-розвідника «Сокіл». Тоді завдяки реструктуризації закупівель і менеджменту компанії вдалося знизити його ціну з $8000 до $3500–4000, хоча закордонні аналоги цього класу коштують від $20 000. Нині, за словами СЕО Vyriy Industries, порядок цін за «Сокіл» $5000 проти $40 000 за закордонні аналоги.

Закиди правоохоронців про можливе завищення цін на продукцію компанії Бабенко назвав абсурдними і заявив, що низька ціна була однією з ключових переваг Vyriy Industries.

За словами Бабенка, торік FPV-дрони компанії були приблизно на 25–30% дешевші за середню ціну на ринку

Серед останніх оновлень — наприкінці червня Vyriy Industries спільно з NOCTIS презентували новий дрон-перехоплювач ZIRKA з автонаведенням за ціною до $2000. Цю систему створювали на основі бойового досвіду антишахедного підрозділу Darknode, і на ринку цей зразок анонсували як один із найдешевших у своєму сегменті.

Щодо серійних FPV-камікадзе лінійки Vyriy Pro, то їхня ринкова вартість зафіксована у профільному каталозі платформи Brave1 Market. Залежно від частотних діапазонів для обходу РЕБ та комплектації платами денного донаведення, ціна готового борта становить від 19 800 до 22 000 грн. Без урахування акумуляторних батарей на профільних дистриб’юторських майданчиках вартість дронів лінійки стартує від 17 700 грн. У DefTech-середовищі такі показники вважаються нижньою ціновою межею для сертифікованих серійних апаратів.

Про те, як формується вартість дронів, ми детально розповідали разом з виробниками. Загалом процес ціноутворення та рівень прибутку для оборонних компаній регламентує держава. Ціна дрона для бюджету складається з його собівартості та націнки виробника, яка за законом не може перевищувати 25%.

Оскільки держава обмежує лише сам відсоток, сума заробітку у гривнях напряму залежить від витрат: що більша собівартість борту, то більше грошей компанія може легально заробити в межах дозволеного ліміту. Саме через цю логіку правоохоронці й перевіряють контракти, коли підозрюють виробників у штучному роздуванні кошторисів.

Чи є ризик зупинки виробництв і що буде далі

Державне бюро розслідувань переважно займається справами, де фігурують чиновники високих рангів, а також військовослужбовці, зауважує юрист Іван Щеглаков. Водночас сам факт проведення обшуку ще не є доказом провини. Адвокат пояснює це так:

«Сам факт проведення обшуку не означає, що власники чи керівництво компанії стають підозрюваними або отримають вирок. Бізнес часто проходить у кримінальних провадженнях суміжним або опосередкованим треком. Слідчі дії на підприємстві далеко не завжди мають процесуальне продовження у вигляді оголошення підозр.

У цій справі цілком можливий подібний сценарій. Головним фігурантом розслідування може бути посадова особа, чиновник або військове керівництво, а компанія просто опинилася в орбіті розслідування».

На запитання, чи є ризик зупинки виробництва безпілотників для фронту, Іван Щеглаков зауважує, що такий сценарій є вкрай малоймовірним:

«Специфічне промислове обладнання вилучають вкрай рідко. Збільшого на технологічних підприємствах обладнання ніхто не чіпає. Слідчих цікавить інше: документація, кошти, телефони, комп’ютери та носії інформації. Тому ризику зупинки виробництва через дії силовиків я не бачу».

Співзасновник Vyriy Олексій Бабенко зазначив, що компанія не зупиняє виробництва і продовжує виконувати замовлення для військових. Хоч і не відкидає, що це матиме вплив на компанію.

«Ми розуміємо, що і в держави, і у військових є побоювання, що ця ситуація може вплинути на роботу компанії. Вона справді вплине. Але можу гарантувати, що ми зробимо все можливе, щоб це не позначилося на кількості дронів, які постачаємо».

За словами Бабенка, Vyriy займає чверть ринку з FPV, тобто виготовляє кожен четвертий дрон, який постачають Силам оборони. Як повідомляє компанія, 212 підрозділів закуповують дрони Vyriy через Brave1.

«Якщо з нами щось станеться... країна втратить чверть виробництва FPV-дронів. Це критично».

Також він зазначив, що тепер з безпекових міркувань доведеться змінити офіс і переглянути політики безпеки, оскільки локація тепер не захищена.

«Це буде складно, адже йдеться про тисячі квадратних метрів, де працювала компанія. Це точно суттєво загальмує нашу роботу».

Що кажуть учасники ринку

Ситуацію з обшуком в компанії Олексія Бабенка прокоментував DOU виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко:

«Для мене це виглядає як грубе поводження з нашою оборонкою під час війни. Якщо представники чи менеджмент компанії мають статус свідка, то незрозуміло, чому їх спочатку не викликали на допит або не запропонували надати документи».

Федірко переконаний, що такі дії матимуть негативні наслідки для всього ринку, оскільки будь-яка подібна справа проти українського оборонного виробника може використовуватися конкурентами на зовнішніх ринках як аргумент проти співпраці.

«Це погано для іміджу всередині країни і погано для іміджу ззовні. Будь-який наш конкурент на західних чи близькосхідних ринках може підняти ці папери і сказати: дивіться, з ними немає сенсу робити бізнес, це нестабільні люди. Ми самі створюємо цю історію», — каже Федірко.

Він також звернув увагу, що Vyriy Industries є одним із ключових виробників у своєму сегменті, тому різке вибивання такої компанії з ланцюжка постачання створить серйозну проблему для фронту.

«Ринок напружився, це правда. Мені сьогодні також дзвонили дуже багато людей. Малий і середній бізнес шоковані. Вони бачать, що якщо так швидко і спокійно прийшли до однієї з топових компаній у сегменті, то що буде з ними», — каже він.

Водночас Федірко зазначив, що ситуація має стати сигналом і для самих компаній: оборонним виробникам потрібно системніше працювати з юридичною, внутрішньою, інформаційною та фізичною безпекою.

«Як найбільш цікавий сектор економіки зараз в державі, компанії мають бути готові до перевірок і процесуальних дій. Завдання асоціації — захищати ринок і його гравців, якщо ми бачимо неадекватну ситуацію», — підсумував він.

Співзасновник оборонних компаній The Fourth Law і Odd Systems Ярослав Ажнюк теж зауважує про негативні наслідки, які, на його думку, матиме ця історія для індустрії:

«Сьогодні Вирій є одним з провідних виробників дронів та військової техніки в Україні [...]

Повірити, що він „завищує ціни на дрони“ і робить „фіктивні договори“, я не можу. Вся ця історія виглядає дуже погано і у моменті — зі шкодою для Сил Оборони, і довгостроково — зі шкодою для української оборонної індустрії та її інвестиційної привабливості. Це удар по сектору економіки, який має стати центральним стовпом української національної стратегії у ХХІ столітті», — написав Ярослав Ажнюк.

Об’єднання deftech-виробників Технологічні сили України, учасником якого є Vyriy, зазначили DOU, що обшуки в компанії не повинні впливати на виробництво та постачання продукції на фронт.

«Vyriy Industries — зарекомендували себе як надійний постачальник Сил оборони України. Тож прозоре, швидке та законне вирішення ситуації — в інтересах не лише компанії-виробника, а й репутації країни на геополітичному рівні», — зазначають у ТСУ.

Додають, що це особливо важливо, коли відкривається експорт і починається новий рівень взаємодії українського ОПК із міжнародними партнерами.

«Вважаємо, що під час дії воєнного стану будь-які процесуальні дії щодо підприємств, які виробляють і постачають продукцію для Сил оборони України, не можуть розглядатися як звичайні слідчі дії без наслідків для фронту, ринку, державних контрактів, виробничих ланцюгів, інженерних команд і міжнародної довіри до українського оборонного сектору», — додають в об’єднанні.

У Національній асоціації підприємств оборонної промисловості України (NAUDI) згадують про медійну кампанію проти виробника.

«Особливе занепокоєння викликає те, що слідчим діям передувала масштабна негативна інформаційна кампанія щодо підприємства. Водночас будь-які правові оцінки та процесуальні рішення мають ґрунтуватися виключно на результатах об’єктивного й неупередженого розслідування, а не на інформаційному тиску чи публічних оцінках», — заявили в NAUDI.

Чому прийшло ДБР за версією виробника

У своїй заяві Vyriy Industries зазначає, що слідчим діям ДБР передувала дискредитаційна кампанія в соцмережах і на анонімних ресурсах.

«Компанія не виключає, що одночасна поява інформаційної кампанії та слідчих дій може бути частиною спроб дискредитувати Vyriy Industries. Такі дії можуть бути вигідними як ворогу, так і недоброчесним учасникам ринку з метою зриву постачання дронів», — йдеться в заяві.

Варто зауважити, що окремі публікації щодо бізнес-партнерів підприємця, його активів та зв’язків у державних органах почали з’являтися ще з осені 2025 року (зокрема на заблокованому провайдерами порталі «Антикор»).

Нова хвиля звинувачень проти Олексія Бабенка розпочалася після того, як видання «Бабель», де він є власником, опублікувало розслідування про катування та небойові смерті мобілізованих у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля».

Головна редакторка «Бабеля» Катерина Коберник прямо пов’язує візит силовиків із професійною діяльністю медіа:

«За останні тижні я бачила якусь фантастичну кількість чорнухи і джинси про Бабенка... Його називали замовником розслідування „Бабеля“ про „Скелю“, писали, що він посягнув на держбезпеку, воює з державою і Генштабом. Буквально пару днів тому навіть зʼявилось повідомлення про те, що у Олексія вдома проходять обшуки і слідчі вилучили 5 млн доларів. Ні, тоді це був фейк».

Компанія називає такі матеріали недостовірними та маніпулятивними.

Олексій Бабенко на зустрічі з журналістами заявив, що наразі не може назвати конкретну причину обшуків чи людей, які можуть за ними стояти. За його словами, нині найбільш вірогідною видається версія, що хтось «припустився дуже серйозної помилки».

«На перший погляд це виглядає як наїзд, який заважає роботі бізнесу, але поки що ми не можемо сказати нічого більш конкретного. Але просто заважати бізнесу нікому не цікаво. Зазвичай у когось є свій інтерес: просунути власні інтереси, когось посунути за наш рахунок, тиснути на „Бабель“ через його акціонера чи щось подібне», — каже співзасновник компанії.

Щодо розслідування «Бабеля» про «Скелю», то, за словами Бабенка, він дізнався про його вихід від представників підрозділу лише за день до публікації.

«У мене немає підстав підозрювати „Скелю“ в тому, що вона якось тиснула чи організовувала цю історію. Водночас важливий нюанс у тому, що в телеграм-каналах уже давно намагалися прив’язати мене до цього конфлікту. Через мене намагалися тиснути на „Бабель“, на редакцію, на Катерину, створюючи враження, що це нібито моя особиста війна з кимось і що „Бабель“ у цьому замішаний.

Можу одразу сказати: ми ні з ким не воюємо, окрім росіян», — пояснив Олексій Бабенко.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!