Прийшов час осідлати справжнього Буцефала🏇🏻Приборкай норовливого коня разом з Newxel🏇🏻Умови на сайті
×Закрыть

«Перекладаю кожне незнайоме слово у фільмі». IT-спеціалісти — про ефективні методи вивчення англійської

Запитали IT-спеціалістів, як вони самостійно вивчають англійську та підтримують її рівень. Зібрали історії про найбільш дієві методи — від перегляду фільмів з перекладом кожного незнайомого слова до прослуховування записів своєї вимови.

Ілюстрація Уляни Патоки

Перегляд фільмів та читання англійською без фокусу на граматиці

Дмитро Скороход, Senior iOS Developer в YSV Digital

Зараз мій рівень англійської Upper-Intermediate (за останнім тестом на роботі), але за письмову та розмовну частину іспиту я отримав Advanced, граматика та сприйняття на слух у мене дещо гірші.

Мій шлях вивчення англійської доволі нестандартний: я не вивчав її в школі (там викладали лише німецьку), а робив це самостійно — почав у 17 років, а в 31 рік досягнув Upper-Intermediate. Cпочатку в університеті потрапив до групи, де англійську вивчали з нуля, але мені було складно, тому що інші студенти вже мали якісь навички, а я ні. Потім служив в армії, де у нас була година на день, коли ми могли займатися чим завгодно — у цей час я вчив англійську. Іноді навіть у казармі вголос пропрацьовував вправи. Звичайно, інші солдати з мене сміялися, але одного дня командир роти, який навчався в університеті, попросив мене робити за нього домашні завдання з англійської. Я дуже зрадів, тому що для мене це була можливість мати ще більше часу для того, щоб практикувати мову. Займаючись в армії, я йшов за книжкою «Англійська крок за кроком» авторів Бонк, Левіна та Бонк — це класичний підручник з англійської.

Коли звільнився з армії, почав вивчати мову через перегляд фільмів із субтитрами, і досі це роблю. Вважаю, що це дуже ефективний метод, адже в фільмах ви можете почути вимову, інтонацію, живу мову. Я перекладаю кожне незнайоме слово: зупиняю фільм і дивлюся, що це означає. Звичайно, трохи напружує, коли у стрічці є багато незрозумілих слів — доводиться часто зупиняти перегляд, але це і є найкорисніше. Потрібна певна витримка, але я навчився отримувати задоволення від такого формату перегляду. Для людини, що має невеликий словниковий запас, перегляд півторагодинного фільму може розтягнутися на 5 годин. Звісно, все залежить від фільму, але коли перекладаєш слова, то дивитися будеш точно більше, ніж півтори години.

У вивченні нових слів мені дуже допоміг метод Іллі Франка, який полягає в тому, що слова найкраще опановуються шляхом багаторазового повторення. Тобто не потрібно щоразу виписувати незнайомі слова та завчати їх — краще просто дивитися кіно, зупиняти й перекладати незнайому лексику. Якщо слово трапляється один раз, ти його перекладаєш і можеш забути, але якщо доведеться перекласти його вдруге, втретє, вчетверте — воно точно запам’ятається.

Окрім цього, я читаю книжки та статті англійською. Наприклад, про все, що стосується моєї роботи, читаю виключно англійською, найчастіше на сайті raywenderlich. Якщо раніше я обирав лише технічну літературу, то нещодавно додав художню. Під час читання також перекладаю всі незнайомі слова. А ще, аби покращити навички письмової англійської, я звертав увагу на те, з яких букв складаються слова. Зазвичай, коли ми читаємо швидко, не зосереджуємося на окремих символах, і це порушує навчальну функцію читання. Тож я привчав себе читати по символах англійською, щоб запам’ятати, як пишуться слова.

Щодо граматики, то опанувати її на базовому рівні допомогли книжки Бонк, Левіна та Бонк. Я опрацював два томи з першої сторінки до останньої й виконав усі вправи. Далі підвищував граматичний рівень на курсах. Крім цього, я не приділяв великої уваги граматиці. Я певен, що коли ви слухаєте живу мову, спілкуєтеся з носіями, дивитеся фільми, ви вловлюєте саму суть того, як слід розмовляти цією мовою. До речі, українську я також вчив самостійно, тому що до 3-го класу жив в Україні, потім переїхав з родиною до Росії та закінчив школу там. Довелося українську опанувати вже після закінчення школи, і мені це вдалося, зараз спілкуюся виключно нею. Я взагалі не вивчав українську граматику, але це не заважає мені вільно розмовляти. І той шлях, який я проходив з українською, допоміг зрозуміти, яким чином треба взагалі вчити мови, зокрема й англійську. Вважаю, що не слід зосереджуватися на граматиці, натомість варто зосередитися на тому, щоб виокремлювати патерни мови з реального життя та намагатися їх відтворювати.

Мій рівень значно покращився, коли я став більше використовувати англійську в роботі та брати участь у спікінг-клубах від компанії, в тому числі з нейтів-спікерами. Але окрім цього, розвитком усної англійської я займаюся й самостійно на практиці: регулярно спілкуюся нею на роботі з клієнтами та послуговуюся в подорожах. Та найкраща моя розмовна вправа — це співбесіда у Facebook цього року. У мене було одне інтерв’ю з HR і два з програмістами. Кодингові проблеми я мав, а от з англійською — ні, бо добре підготувався.

Намагаюся займатися англійською щодня 1 — 2 години на день. Зараз, наприклад, взяв собі за правило 1 — 2 години на день читати Марка Твена в оригіналі.

Переслуховування аудіозаписів свого усного мовлення

Тетяна Весна, Senior ERP Consultant в Enavate

Я вивчаю англійську самостійно вже багато років, тому що погано вчила її в школі та університеті — довелося надолужувати все на роботі. Раніше я переважно займалася з репетиторами в групі на 2 — 3 особи кілька днів на тиждень. Таким чином мені вдалося підтягнути рівень англійського з дуже поганого до такого, що мене взяли на роботу до американської компанії. Зараз у нас в офісі також є курси, на яких викладач індивідуально підбирає програму навчання для кожного.

Окрім цього, я користуюся кількома методами для покращення письмової та розмовної англійської самостійно.

По роботі мені доводиться часто вести переписку англійською, тож я встановила в браузер додаток Grammarly, який перевіряє мої тексти і допомагає поставити письмову англійську. Додаток виправляє помилки, підбирає правильні артиклі, виправляє неправильні колокації тощо. Програма дозволяє відстежувати прогрес і показує, як змінилася твоя середня кількість помилок у тексті. Я користуюся Grammarly вже півтора року й можу сказати, що прогрес дійсно суттєвий. До того ж, це допомагає і в усній мові правильно використовувати граматику, бо в голові вже є готові шаблони.

Я користуюсь Google Translate, але не лише для перекладу, а й для того, щоб прослуховувати текст, який читає робот. Знаю, що не всі цим користуються, але це дуже ефективно, аби поставити правильну інтонацію та вимову. Інтонація в англійській — це дуже важливо, особливо якщо ти хочеш звучати більш природно. Помітила, що цей метод значно мені допомагає.

Ще одна корисна штука — сайт Context Reverso, який допомагає правильно створювати колокації. У тебе може бути ідеальна граматика, але коли використовуєш колокації, характерні для російської, це звучить досить дивно. Тож я послуговуюсь цим сайтом, щоб шукати адекватні переклади. Головне — відразу їх використовувати, аби нові словосполучення закарбувалися в пам’яті. Оскільки я спілкуюся англійською лише по роботі, то часто використовую цей сайт, коли треба вести переписку, і відразу ж застосовую нові словосполучення на практиці.

Нещодавно я почала робити аудіозаписи своєї усної мови, а потім переслуховувати їх і виправляти помилки. Викладачка радила мені це вже давно, але почала я буквально кілька тижнів тому, коли це знадобилося в роботі. Зараз я працюю на проєкті, в якому маю надавати користувачам документацію. Якщо раніше ми робили це у форматі вордівського файлу, і це потребувало багато часу, то тепер вирішили зменшити витрати та надавати документацію у вигляді відеофайлів, що супроводжуються коментарями. І коли ти вперше створюєш відеофайл і записуєш власні коментарі, а потім слухаєш це все — звучить жахливо. Доводиться записувати коментарі ще раз і виправляти помилки у мові. І так — не один раз. Десь на п’ятий це вже на щось схоже. Вважаю, що це взагалі найефективніший спосіб.

Підручники, читання статей та заняття в групі

Артем Шевченко, Software Engineer в Extenda Retail

Я з дитинства цікавився іноземними мовами, але вони ніколи не давалися мені легко. Нині я працюю в багатонаціональній команді, де щодня маю чимало відеозустрічей та дзвінків англійською (зокрема, спонтанних), які вже зовсім мене не лякають, а керівництво відзначає мої гарні комунікаційні навички та софт-скіли. Гадаю, мій рівень зараз С1, але щоб сказати точно, треба скласти тест. Сам цьому дивуюсь, бо ще якихось 3 роки тому все було зовсім інакше. Якщо хтось так само має складнощі з вивченням англійської, готовий поділитися тим, що допомогло свого часу мені.

Мої шкільні уроки англійської були на рівні «ландан із зе кепітал» чи «хуз он д’юті тудей», тут усім відома ситуація: після закінчення школи ніби й гарну оцінку в атестаті маєш, а сам ні бе ні ме. В універі ситуація була не краща, оскільки в технічному виші (КПІ, ФІОТ) англійська — предмет далеко не профільний. На той час я захоплювався музикою і почав вчити та перекладати англомовні пісні, що трішки допомагало прокачатись, але цього було замало.

Тоді, у студентські роки, я поставив собі за мету вивчити і вільно спілкуватися двома іноземними мовами, тому почав приділяти щодня по 2-3 години англійській та німецькій за чергою (десь тоді прочитав, що мови так швидше вчаться). Це була моя помилка № 1: ніколи не вчіть одночасно кілька мов, кожна з яких у вас лише на елементарному рівні. Коли я це збагнув, то залишив свою німецьку на рівні десь між A1 та A2, вирішивши зосередитись виключно на англійській. Почав тоді з граматики (власне, що мене найбільше цікавило в мовах — розглядати їх як науку: з певним набором правил і законами), щодня робив з десяток вправ, зошити списувались доволі швидко. Не шкодую про той час, але це була моя помилка № 2: починаючи вивчати мову, не варто надто заморочуватись на граматиці, простих часів для початку з головою вистачить — краще зосередитись на вивченні нових слів і розмовних фраз.

І тут мені неабияк став у пригоді посібник Langenscheidt «Англійська за 30 днів»: 30 різних повсякденних тем щоразу з невеличким словничком, аудіювання і читання текстів, елементарні правила граматики з вправами, ще й цікаві факти про країну — саме те, з чого й потрібно було починати. За місяць я почав «відчувати» живу англійську на слух: не кажу про повне розуміння, але чітко вирізняв знайомі й незнайомі слова, я міг їх виокремлювати, навіть записати незрозуміле слово, знайти його у словнику і перекласти. Навички граматики теж допомагали — за місцем слова у реченні було нескладно зрозуміти, яку роль воно відіграє, і здогадатись про його значення.

Коли рівень опанування мови вже дозволяв мені читати зі словником, я намагався шукати і читати якомога більше статей англійською. В цьому є велика перевага, адже за кількістю і якістю статей англомовний сегмент інтернету випереджає наш. Технічні статті про програмування чи звукорежисуру, які мене дуже цікавили, було читати доволі легко, адже я мав додаткову мотивацію це робити. Згодом, збагнувши, що особливих труднощів у читанні я не відчуваю, підписався на англомовні журнали. Це дуже важливо — відчувати ефект і користь від вивчення мови, вона має працювати на вас, допомагати здобувати бажаний результат у чомусь. Вчити мову просто так — сенсу не надто й багато.

Наступною проблемою, яка здавалася мені невиправною, було невміння говорити. От ніби стільки сил витратив, ніби відчував значний прогрес, а розмовна англійська — на тому ж шкільному рівні. Тоді я вирішив підтягнути розмовну, але мій перфекціонізм сказав мені: «Чуваче, якщо ти не хочеш говорити, як індус (не маю нічого проти індусів, але їхній акцент дуже ріже вухо), ти маєш вчити фонетику і тренувати вимову».

Я тоді загорівся, адже це була ще одна цікава для мене наука, а не щоденне рутинне вивчення слів. Тож я накупив собі різних брошур, начитався статей на Вікіпедії, відкривши для себе багато цікавого: навчився правильно вимовляти звук [ŋ] (саме задньою частиною язика, а не просто гугняво, як вчили в школі), збагнув відмінності між різними акцентами англійської мови (чому last в британському і lost в американському звучать ідентично), навіть міг розповісти, як і чому певне слово перекочувало з прагерманської в англійську саме в такій вимові, а в нідерландську — в іншій. Гадаю, ви вже здогадуєтесь, чи допомогло це мені досягти поставленої мети. Моя помилка і висновок № 3: краще спілкуватись з акцентом на рівні «лет мі спік фром май харт», аніж ніяк, боячись хоч щось із себе вичавити неправильно.

Я усвідомив, що моя найбільша проблема — малий словниковий запас. Адже саме згадування потрібного слова — як ручне гальмо, що вмикається при живому спілкуванні. А також потрібна власне практика живого спілкування. Очевидна ж річ: хочеш навчитись їздити на велосипеді — почни їхати, впади, підведись і продовжуй далі, доки не навчишся. Інакше — будеш просто дивитись, як катаються інші, уявляючи, що то міг бути ти. І я записався до «нейтів-спікера» у групу, на голову сильнішу за мій тодішній рівень спілкування (оскільки знання граматики дозволило успішно скласти тест), займався з ним пів року двічі на тиждень по 1,5 години. Потім ще пів року — з іншим викладачем, теж у групі, теж двічі на тиждень по 1,5 години. Разом з домашніми завданнями загалом приділяв англійській десь 5 годин на тиждень. Англійську справді можна вивчати самотужки, але у групі з викладачем ти прогресуєш набагато швидше (амінь)! Протягом цього часу я виписував незнайомі слова на картки і повторював їх щодня, їдучи в метро. Потім купив собі готовий набір карток для інтервального повторення. Це, певно, єдиний дієвий метод, знайомий нам ще зі школи, який справді працює. Шкодую, що активно не практикував його раніше.

Якось поцікавився у колеги, який мав чудову англійську, як саме він її вчив, і той відповів: «Все просто! Почни дивитись фільми в оригіналі з субтитрами — неважливо, якими. Просто дивись щодня якийсь фільм». Я прислухався до цієї поради, почавши дивитись «Друзів», але вони мені не зайшли (будь ласка, не кидайтесь камінням — я знаю, що багато цей серіал просто обожнюють). Але зайшов інший: на Netflix я залюбки передивився всі сезони Breaking Bad з усім його сленгом, сарказмом, різними манерами та інтонаціями спілкування. А також невербальними жестами, які теж дуже важливі у спілкуванні і яким не можна навчитись з підручників. Дивився по одній серії на день регулярно протягом кількох місяців. Дійсно, це доволі непогано прокачує: коли виникає потреба, мозок потім сам підсовує тобі готові шаблони та фрази, які ти навіть не намагався вивчати.

Що збагнув для себе за весь час вивчення мови: рівень англійської — не постійний, він то покращується, то погіршується. Не можна вивчити іноземну раз і на все життя, у ній потрібно постійно «варитись». Також інколи все залежить від настрою чи самопочуття: вчора на корпоративі десь у пабі ти міг з легкістю аристократично обговорювати з британцями «брекзит», а вранці на стендапі знову починаєш «бекати» і «мекати». Єдине, що не варто забувати: припускатися помилок — це нормально, коли чомусь вчишся, а акцент іноді навіть робить нас особливими.

Що раджу робити:

  • вчити слова за картками методом інтервального повторення;
  • дивитись фільми в оригіналі з субтитрами (спочатку українськими, потім англійськими, а потім і без них);
  • позайматись у групі з нейтів-спікером, згодом перейти на персональні заняття;
  • влаштуватись на роботу, де необхідна щоденна жива англійська;
  • подорожувати, спілкуватись з іноземцями у неробочій атмосфері;
  • читати статті на будь-які теми, що цікавлять, англійською мовою;
  • слухати, наспівувати та перекладати англомовні пісні.

Чого не раджу робити:

  • вчити одразу кілька мов, не опанувавши на достатньому рівні хоча б одну;
  • надто заморочуватись граматикою чи вимовою на початку вивчення мови;
  • боятись припускатися помилок чи відчувати сором за них;
  • зупинятись.

Проходження онлайн-курсів англійською та практика письма на форумах

Дмитро Даневський, Deep Learning Engineer в Respeecher

Як і більшість, я вивчаю англійську зі школи, але свідомо почав інвестувати час у вивчення мови років 5 тому. Формальний свій рівень не знаю, та й не певен, що це суттєво на практиці — вважаю, що знання мови не можна оцінити лише за однією шкалою. Людина може вільно читати складну художню літературу, але не могти без роздумів сказати кілька простих фраз — от який в неї рівень? Особисто я можу вільно читати більшість текстів, окрім художньої літератури з купою рідковживаних слів, можу слухати підкасти та аудіокниги, робити презентації та виступи англійською. Також можу без особливих зупинок спілкуватися на знайомі теми.

Я вважаю, що методи грають другорядну роль у вивченні мови, на першому ж місці — мотивація. Якщо ви знайдете щось, що вас мотивуватиме вивчати англійську протягом тривалого часу, то незалежно від методу, ви будете бачити прогрес. Проілюструю свою думку кількома прикладами.

Для мене певною поворотною точкою став момент на другому курсі університету, коли я усвідомив, що об’єми та якість інформації англійською можуть суттєво відрізнятися від джерел українською/російською. Я мав складнощі з тим, щоб банально знайти нормальні матеріали за курсами, що нам викладалися. А ті, ще радянські книжки, що радили викладачі, м’яко кажучи, не надто відповідали моїм вимогам. Тож якоїсь миті я майже цілком перейшов на джерела англійською. Спочатку це було дуже складно, кожна сторінка могла зайняти до пів години, але за певний час я адаптувався. Для цього довелось скласти словник тих слів, що викликали найбільше проблем — їх дуже швидко набралося декілька сотень.

Поступово вивчивши лексику у своїй предметній області, я зміг збільшити швидкість читання у 10 — 15 разів. Цей процес адаптації зайняв у мене трохи більше пів року, але це того вартувало.

Цей досвід мене надихнув на перехід на англійську і в інших сферах. Я почав дивитись західних блогерів та онлайн-курси англійською. Знову ж таки, спочатку це було складно, доводилось вмикати субтитри, але поступово й тут вдалося адаптуватися. Гадаю, дуже важливим моментом стало те, що мені подобався контент — це мотивувало не забивати, а продовжувати дивитись далі. Так я передивився з десяток курсів з machine learning, Python і data science, що допомогло мені знайти роботу, а бонусом я отримав набагато кращі навички аудіювання.

Моя усна англійська значно покращилась після того, як я почав робити доповіді англійською в університеті, а також коли влаштувався працювати в компанію, де робоче спілкування ведеться англійською.

Покращити якість писемної мови мені допомогли різноманітні англомовні форуми. Більшість людей в ІТ-сфері користуються StackOverflow майже щодня, але лише дуже невеликий відсоток відповідає там на питання інших учасників. Я б однозначно радив це робити, адже це може не лише зміцнити ваш авторитет у локальному ком’юніті навколо технології/мови, але й суттєво вплинути на рівень написання текстів англійською. Звісно, це не обов’язково має бути саме StackOverflow, нехай це буде форум на Coursera, коменти під відео на Youtube, Twitter або щось інше, що вам подобається: головне — писати, не лякатися помилок і робити це регулярно.

Я витрачаю на різні методи вивчення англійської в середньому 2 — 3 години на день. Частіше за все, це якось пов’язано з роботою, хобі або навчанням, тому я не рахую цей час як додатково витрачений саме на заняття англійською.

Якщо узагальнити, то мій рецепт — візьміть щось, що вам подобається або потрібно для навчання/роботи, і намагайтеся споживати більшість інформації з цієї теми англійською.

Вивчення мови за підручниками

Олексій, .NET-розробник, фрилансер

На мою думку, найбільш швидкий і дієвий спосіб вивчити англійську на достатньому рівні (B2) — це опанувати підручник «Assimil. English for russian speakers». Колись я проходив Assimil для німецької мови, після цього почав розуміти десь 70% інформації в будь-якому фільмі в оригіналі. Дехто критикує ці підручники — нібито вони не відповідають рівню B2, але насправді це не так. Там є всі фразові дієслова та ідіоми, необхідні на цьому рівні, навіть приклад, як написати листа.

Після цього я опанував дуже гарний підручник «Mark Skipper. Advanced Grammar and Vocabulary». Він відповідає рівням С1-С2. Насправді він мені в роботі не надто допоміг, оскільки майже ніхто з носіїв не використовує такий словниковий запас та лексику в роботі й побуті. Його користь лише в тому, що я можу почитати The Guardian, The Economist і зрозуміти в них понад 95% тексту або подивитись серіал в оригіналі. З іншого боку, на проходження цього рівня витрачається багато часу і також багато часу необхідно на його підтримання, тобто задоволення сумнівне.

Проблема з підручниками Assimil в тому, що вони вже не продаються в країнах СНД, тож треба замовляти їх з Франції або скачувати в pdf з інтернету. Я спробував й інші підручники, але, на мою думку, ці були найкращі.

Щоб дійсно відчути ефект від самостійного вивчення англійської за підручником, треба, я гадаю, займатись хоча б пів години чи годину в робочі дні для досягнення рівня B2 через рік. Для вищого рівня мені доводилося приділяти вже більше часу — щонайменше годину в робочі дні, а на вихідних я займався десь 3 — 5 годин. Для самоперевірки чесно самостійно виконував усі вправи, які пропонуються в підручниках: і усні, й письмові.

Письмову та усну англійську я не практикував спеціально. Якось побачив коментар на форумі, як одна жінка, не відвідавши в житті жодного уроку з вивчення мови, склала іспит CPE на 97%, коли прохідним результатом вже є 60%. Вона написала, що просто скупила всі кембриджські підручники з англійської рівня Advanced та сумлінно пройшла їх. Вона не згадувала, скільки витратила на це часу, але цей спосіб реально працює. Наприклад, коли я вчився в одинадцятому класі, накупив книжок з математики та фізики, де було приблизно 500 — 1000 задач з прикладами рішень. Я прогулював половину уроків в школі, щоби присвячувати цим книжкам 3 — 4 години на день. Таким чином склав шкільний іспит на максимальну оцінку та при вступі до університету набрав 29 балів із 30. З англійською в мене спрацювало так само.

Окрім цього, важливо дивитися серіали, де є багато advanced лексики, щоб тестувати свої знання. Це може бути Sex and the city, Homeland, Billions тощо. На мою думку, краще обирати серіали, ніж фільми, тому що вони дають системність, не треба довго щось шукати для перегляду.

Ще від початку навчання в університеті я виробив звичку ніколи не дивитися фільми заради самих фільмів. Тобто я вмикав фільм чи серіал в кутку екрана, щоби дивитись його і одночасно виконувати якийсь курсовий проєкт. Якщо ставало складно, то просто вимикав. Так роблю і зараз, коли, наприклад, пишу якийсь проєкт для себе. Тож я дивлюся все без субтитрів. Мені ніколи не вдавалося робити це систематично, але вважаю, що це все одно дало непоганий результат, враховуючи те, що в побуті спілкування відбувається на рівні intermediate, а в фільмах чи серіалах частіше зустрічається лексика на рівнях вищих рівнів.

З мого досвіду, немає сенсу дивитись щось іноземною мовою, доки не досягнеш рівня upper-intermediate або advanced, тому що це не прискорює вивчення мови, а лише пригнічує. Більше того, можна нахапатися сленгу.

Коли всі попередні етапи успішно завершено, можна спробувати скласти якийсь пробний іспит на кшталт FCE/CAE. Його можна знайти в інтернеті, у вільний доступ тести викладають для ознайомлення. Цей іспит перевіряє читання, граматику та аудіювання, тож там можна виявити свої слабкі сторони. В принципі, нічого особливого, просто треба мати купу вільного часу.

Практика говоріння

Наталія Рябоконь, Software Developer в Huuuge Games

Я вчу англійську ще зі школи, але гадаю, що вивчення в школі та університеті можна не враховувати — то був просто марно витрачений час. Активно вивчати мову я почала приблизно 5 років тому. Зараз оцінюю свій рівень англійської як upper-intermediate, кілька років тому склала пробний тест IELTS з результатом 6,5 бала.

За цей час я відвідувала курси в мовній школі та в компаніях, де працювала, і паралельно вивчала мову самостійно. Перепробувала різні спеціалізовані додатки — взагалі не зайшли, швидко набридали. А ось фільми та серіали в оригіналі з субтитрами і спілкування з закордонними колегами дійсно дали значний прогрес. Коли дивлюся фільми чи серіали, деякі незнайомі слова вгадую з контексту, але іноді зупиняю перегляд і перекладаю слово чи фразу в Google. Дуже добре запам’ятовується, до речі. У мене немає якоїсь системи перегляду фільмів, просто роблю це, коли маю вільний час.

З мого досвіду, починати самостійне вивчення мови варто лише після досягнення рівня intermediate. До цього краще займатися з викладачем, для якого рідна мова та сама, що й у тебе. Вважаю, що такий викладач може роз’яснити відмінність між особливостями і граматичними конструкціями обох мов. А ось вже коли граматику більш-менш опановано і необхідно розуміти швидку мову і переймати вимову, то native speaker незамінний. Корисно спілкуватися не лише з викладачами, а й також з «пересічними» носіями мови і з людьми, для яких англійська не рідна (це допомагає розуміти різні акценти).

Особисто мені найскладніше було припинити боятися розмовляти, а точніше, припускатися помилок в діалозі: довелося долати свого роду психологічний бар’єр. У результаті прийшла до своєї схеми, що допомагає спілкуватися.

Уявімо три розмовні рівні:

1. Висловлюватися так, щоб вас могли загалом зрозуміти: з помилками та хаосом у граматиці. Мета — щоб вас розуміли.

2. Використовувати прості речення, але граматично правильні, слова мають бути підібрані максимально коректно.

3. Вільна розмова, коли думки, що формулюються в голові, ви озвучуєте «на льоту».

Звичайно, хочеться відразу розмовляти вільно й гарно, але основний принцип — не боятися опускатися на рівень нижче, коли розумієш, що не вдається сформулювати складну фразу, або не пам’ятаєш, як побудувати потрібну граматичну конструкцію. Краще сказати хай як, ніж панікувати або впадати в ступор через думки про те, що якщо ви просто зараз не застосуєте умовний third conditional, вас вважатимуть ідіотом.

Звучить дивно, але щоб опанувати хоча б базовий рівень спілкування, мені потрібно було спочатку навчитися формулювати думки простіше рідною мовою. Практикувала усну мову спочатку на курсах двічі на тиждень з викладачами, а потім з носіями мови. Зараз у мене практика щодня на роботі на мітингах з іноземними колегами. Я розмовляю досить вільно, але помилки в побудові речень трапляються, можу забути слово, тоді стараюся замінити його синонімом або перебудовую фразу. Намагаюся запам’ятати слово, з яким виникли труднощі, а потім дивлюся його переклад.

З reading та writing все було набагато простіше, оскільки через специфіку роботи я стикалася з цим щодня й досі продовжую: це і листування, і корпоративні вебінари. Взагалі вважаю за необхідне практикувати англійську в тій чи іншій формі щодня, але щоб це було частиною активності, яка приносить задоволення, а не ще одним тягарем. Фільми в оригіналі, ролики на ютубі, онлайн-ігри, де треба спілкуватися, закордонні друзі, читання і перегляд матеріалів, які стосуються хобі — це все працює.

Розмова, перегляд вебтунів та блогів англійською заради задоволення

Алла Захаренко, Senior Test Engineer в GlobalLogic

Я вивчаю англійську ще з садочка, понад 20 років. Кілька років тому я складала іспит, який показав рівень C1.

Мені пощастило, в школі в мене дуже добре викладали англійську, тож після школи я вже вільно спілкувалася. Але якоїсь миті збагнула, що без регулярної практики стає складно говорити так сам швидко. Після того як я рік прожила в Німеччині й постійно розмовляла німецькою, мозок перемкнувся на цю мову. А коли повернулася додому і потрібно було розмовляти англійською, мені стало складно пригадувати якісь слова. Доводилося гуглити переклад слів рівня A2 — B1.

Що мені допомогло — то це те, що у відпустці за кордоном я намагалася говорити лише англійською. Якось в Єгипті через це навіть сталася смішна ситуація. Я з усіма розмовляла англійською, а одного разу в ресторані до мене підійшов офіціант і запитав: «Навіщо ви говорите англійською? Я ж бачу, що ви російськомовна».

Я займаюся дайвінгом, тож коли приїжджаю у відпустку, постійно спілкуюся англійською з інструкторами та іншими туристами. І це дуже мені допомагає підтримувати нормальний рівень розмовної англійської. Просто спілкування на роботі чи стендап англійською — це все не те, бо виявляється, що крок вліво, крок вправо — і ти вже не можеш вільно говорити на інші теми.

Відкрила для себе ще один лайфхак — у мене обов’язково має бути щось, пов’язане з англійською та не пов’язане з роботою, що приносить мені задоволення. Наприклад, я читаю вебтуни просто заради задоволення, не для того щоб вивчати англійську, але це дуже допомагає мені. Читаю їх щодня, іноді годину, а іноді й 5 годин, але в середньому десь 1,5 години на день. Якщо трапляються нові слова, перекладаю їх і читаю далі. Іноді в одному епізоді трапиться 2 — 3 нових слова, а в іншому вебтуні за 100+ епізодів не буде жодного.

Також допомагає підписатися на англомовних блогерів на YouTube, тільки це теж має бути не пов’язане з роботою, інакше лексика буде досить обмежена і, швидше за все, жодних нових слів для мене там не зустрінеться. А якщо я дивлюся щось просто заради задоволення, більше ймовірності, що трапляться нові слова, які я перекладу й запам’ятаю. Але найголовніше — це ніколи не буде в напряг.

LinkedIn

Похожие статьи

75 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Неплохое видео о мотивации:

youtu.be/h5AdnETIz3k

Насправді всі ці спроби виглядають вкрай роз’єднаними. В Україні англійською мовою вільно говорять не більше 5-7% населення (порівняйте це з передовими країнами Європи, де під 90%).
Процес вивчення англійської мови пішов би швидше, якби наприклад організувати більше уроків в школах/вузах англійською або зробити англійську мовою спілкування в країні.

школа только вредит, убивает мотивацию ко всему что там учат.

І який кращий спосіб навчання ви можете запропонувати?

любой способ, при котором ученик сам решает, ходить ему на занятия, или нет. Наиболее эффективным я считаю самостоятельные занятия по методикам которые я описал выше

Ви не змогли вивчити навіть українську мову, а починаєте сперечатися про ефективність навчання.

Украиньску мову вчив у школи, як вы пропонуете. Бильше нияк не вчив, вот результат школы

Як може дитина зрозуміти, що їй потрібно, а що ні? На які уроки ходити, а які не відвідувати? Це не кожен дорослий розуміє

Дитина може розуміє і не все правильно, але розуміє. Наприклад вона розуміє, що алгебра не знадобиться. Головне завдання вихователя, створити такі умови, щоб дитина зацікавився англійським. Якщо це не вийде, а дитину будуть змушувати його вчити, це буде марна трата часу і конфлікти з дитиною. Дитина швидко забуде цей англійський, як страшний сон.

У ребенка телепатические способности? Вот я успешно забыла школьный курс физики, а теперь на стендапе гуглю чет типа «что такое фарад?» XD

«что такое фарад?»

единица ёмкости конденсатора ))

Вот я успешно забыла школьный курс физики

что привело тебя к мысли что ты успешно его знала? ))

6 уроков в неделю в физмат лицее XD когда училась там, то неплохо всё помнила, но когда 15+ лет ты что-либо не используешь, то оно забывается ;)

Я помню что такое фарад через 25 лет, но только из-за того что помимо школы, я увлекался немного радио-любительством (собирал и паял девайсы из деталей). Так что использование знаний в реальной жизни важнее всех школьных знаний

Вот именно, человек помнит только то, что продолжает использовать в работе/хобби.

когда училась там, то неплохо всё помнила

т.е. ты успешно сдала экзамены по физмату ))

а вообще интересно что ещё из общей физики и химии и пусть даже «природоведения об общем устройстве мира»

но когда 15+ лет ты что-либо не используешь, то оно забывается

любой способ, при котором ученик сам решает, ходить ему на занятия, или нет, учиться ему или нет, чему и как ему учиться. Наиболее эффективным я считаю самостоятельные занятия по методикам которые я описал выше. По этим методикам и разработанным мной материалам моя дочка выучила английский до уровня Fluent в свободное от школы время и занимала места в областных олимпиадах.

Поскольку ей было 6 лет, когда она начала учить английский, к тому времени, как его начали преподавать в школе у нее уже был уровень Fluent. Поэтому школа не убила ее мотивацию в данном случае

В Україні англійською мовою вільно говорять не більше 5-7% населення

0.5-0.7 процентов ты хотел сказать это если с натяжкой ))

youtu.be/dy7DNw28dhM?t=27

(порівняйте це з передовими країнами Європи, де під 90%)

хорошо если половина в массовых странах собственной культуры вроде франкогермашки а в не развитых настолько вроде итальяшки хорошо если четверть в основном английским приходится владеть в странах с «мало недо языками» простите вроде фламандского или даже шведско норвежско финско датского конечно общий уровень владения именно западной европы с Родиной не сравнить но и с 90% тоже

Процес вивчення англійської мови пішов би швидше, якби наприклад організувати більше уроків в школах/вузах англійською або зробити англійську мовою спілкування в країні.

не пошёл бы б )) для вывчення мовы нужна цель хочешь пойди поинтересуйся как обстоят дела с вывченням родной мовы литературы вот это всё в советской школе простите как она там сейчас по новому называется включая институт

або зробити англійську мовою спілкування в країні.

а так конечно в эпоху интернета 100 мегабит в мире и поговорить больше не с кем такова руссо облико селяви ))

а почему тогда не испанский язык сделать разговорным языком в Украине?

Якою мовою айтішники найчастіше спілкуються з замовниками?

Из-за айтишников делать английский разговорным языком в стране )))) Вы сейчас серьезно? ) Мне кажется Вы немного переоцениваете роль IT для страны )

не варто надто заморочуватись на граматиці, простих часів для початку з головою вистачить — краще зосередитись на вивченні нових слів і розмовних фраз.

100%

Знову стаття про вивчення англійської. Повторюсь: визубрювання лексики та грамматики не має жодного сенсу в англійській та більшості інших мов. Визубрювати потрібно: абетку, транскрипцію, артикуляцію, винятки (неправильні дієслова та неправильні множинні форми).

Мій власний досвід:

docs.google.com/...​_qczKXjMXQEAGdMq84pZw/pub

А може хтось підкаже софт, що б можна було мишкою або пальцем на субтітрах на слово/декілька стати і що б воно підсвитило переклад і це слово автоматично з прив’язкою до часу додалось (а також можна ще декілька додатковий контент до і після) у якийсь саммарі до медіа, що б потім ще раз пройтись по словам або у знаючих людей запитати переклад?
Бо зараз виморажує кожне слово передруковувати у кілька словників відразу.

PS відоси дивлюсь вінда-ведро.

Chrome Extension — LinguaLeo English Translator

Я считаю наиболее эффективным методом изучения английского прослушивание аудиокниг. Аудиокниги надо выбирать обязательно интересные, если плохо идет, менять книгу. Только так (или помещением в англоязычную среду) можно поднять уровень выше Upper Intermediate и удерживать его на этом уровне. Этот способ позволяет получить больше всего материала в единицу времени, а еще это можно делать параллельно с выгулом собаки или поездкой на работу. В фильмах говорят гораздо меньше, чем в аудиокнигах, к тому же картинка отвлекает от слушания речи и иногда можно догадаться по картинке и не пытаться понять речь. На занятиях время часто тратится на грамматику, а это неэффективный способ изучения языка. Я ходил на занятия и смотрел фильмы несколько лет, и это не поднимало мой уровень английского выше Upper Intermediate, пока я не взялся изучать его самостоятельно. Если уровень не позволяет начинать слушать аудиокниги, эффективнее всего использовать методы Spaced Repetition, то есть программы типа Supermemo и Anki, чтобы поднять свой уровень до нужного, и можно продолжать использовать эти программы наряду с аудиокнигами. Если важно выработать правильный акцент, то лучше не пытаться говорить, пока не прослушаете как минимум 1000 часов аудиокниг. Иначе начнете говорить с неправильным акцентом, а потом придется переучиваться. Пробовать писать нет смысла пока не прослушаете и начитаете достаточно.
Старайтесь не использовать русский язык при изучении английского (используйте англоязычные словари). Пока вы переводите в голове, вы будете строить английские предложения по русским правилам и не сможете понимать быструю речь и быстро говорить.
Используйте словари с большим количеством примерав предложений (построенные на «корпусе»).

При слушании и чтении рекомендую не пытаться понять значения каждого слова «вообще», вместо этого пытайтесь понять смысл этого конкретного предложения. Увидев и поняв сотни или тысячи различных предложений с каким-то словом, вы поймете смысл этого слова так, как его понимает найтив спикер. Этого не достичь, пытаясь прилепить к этому слову слово из другого языка, потому что в другом языке соответстующее слово всегда имеет немного другой смысл и немного другую область применения

Я считаю наиболее эффективным методом изучения английского прослушивание аудиокниг.

В этом плане, наверно лучше будет слушать подкасты. С ними проще найти интересную тебе тематику :)
+ Есть например, такие ребята как «Luke’s ENGLISH Podcast». Где разговаривают на разные темы и есть диалоги с разными людьми (акценты и тд).
+ Он уделяет немного времени грамматике и прочим моментам в языке.

Я только за подкасты, но главное чтобы интересно было само содержание и тематика

где берете интересные аудиокниги?

Пиратские копии есть на rutracker.org, а купить можно на downpour.com или на audible.com

Я в IT вже досить довго (за тиждень буде 12 років від першого оферу в аутсорсингу) і так вже сталося, що моя практична англійська завжди була серед кращих, хоча вона зростала і покращувалася з часом. Просто в 2008-2010 у Вінниці для цього вистачало Intermediate, в 2010-2014 Upper-Intermediate, а з 2014 я кілька років зависав на нетривкій межі між B2 та C1, хоча зрештою Perfectial, Eleks, Interlogic та N-iX були одностайні, що таки C1.
Пам‘ятаю віхи, які спричиняли перехід.
1. До вересня 2008 року, тобто до 22.5 я багато років існував з рівнем Pre-Intermediate, навіть іноді Pre-Intermediate Strong (співбесіда на Епамі, коли цей рівень використали, щоб мене попустити), але завалене інтерв‘ю змусило мене завестися і почати щось робити. «Щось» означало перестати боятися говорити, вважати граматику непотрібним задротством і прокачати сприйняття на слух. Для цього я взявся за граматику, включно з таким своєрідним типом як Драгункін, за аудіо-розмовники типу Пімслера і врешті за адаптовані для Intermediate аудіо-книги. Це мало результат, я заговорив, і вже на початку жовтня на Вінницькому Арісенті Engineering Manager і двоє лідів сказали «О, англійська в тебе як у нас, Intermediate!». Говорив я тоді не дуже грамотно, але дуже впевнено, далі мене відправили на місяць в Ізраїль, де я побачив свої перші сни англійською, бо її було ну дууже багато.
2. Осінь 2010 року. Здається, та сама англійська, але чимдалі грамотніша, бо курс бізнес-англійської на Арісенті пройдений, ізраїльським замовникам норм, але чогось бракує... Ну не та вона. Рішення прилітає добрим дивом, казкою — досить доросла американка шукає людей, які могли б повчити її української у ВК. Я зголошуюся, дійсно їй допомагаю, натомість отримую другу після Ізраїля «срібну кулю». Вона, Джулі, не лише допомогла мені заговорити плавно, без характерного для нас явного напруження, вона ще й мала достатньо сміливості виправити мої наогидніші помилки — завдяки їй я таки перестав ігнорувати артиклі і таки став вимовляти TH, бо вона чесно сказала — ти добре розмовляєш, але ці моменти видають твоє походження аж капець.
3. 2013-2014 рік — лос-анджелеський замовник і Advanced-курс з добірною компанією з сейлзів, найпросунутіших інженерів і ПМ-в, під орудою дуже амбітної молодої викладачки. Коли ви маєте багату практику з замовниками як лід на проєкті і одночасно дійсно гідне оточення з інших студентів, то воно якось само по собі йде і ось уже він, Advanced. Позаду було, звісно, багато чого, ізраїльтяни, презентації американцям на демо, данці з їхньою своєрідною мовою, навіть два тижні з родичами у США (де я був одним із перекладачів для неспікаючих), але самі ці два фактори одночасно дали синергетичний ефект.

Зараз я знову маю задоволення ось уже майже рік працювати з британцями. І хоч власне британців там небагато (поляки, індійці, португальці, нігерійці, венесуелець, грек, литовець, словачка...), а регулярна практика таки прокачує ті нейронні зв’язки, які дозволяють переключатися без додаткових зусиль.
Ще в нас є навіть два спікін-клаби, але там не завжди є достатньо якісні співрозмовники, і це насправді проблема, бо менш вправних і говірких я просто забалакую, характер такий («з тобою Speaking здаватиме Марущенко? Ну то ти тільки встигнеш Hello сказати» — реальна фраза десь з 2015 року), хоча з віком мені простіше відмовчатися і не забивати ефір...
Та й таке :)

Мне все эти ваши артикли-уяртикли и заученные неправильные формы правильных глаголов не заходят. Школьная азбука нужна, но дальше надо тренировать распознавание звуков и их сопоставление с текстом.

Поэтому подход иной: вслух читать книги. Буквально открыть «Object-Oriented Analysis and Design with Application» или Jack Reacher: any another book about his endless journey и читать вслух.

Субтитры к англоязычным фильмам на ПОНЯТНОМ себе языке особо не помогают — вся Румыния на субтитрах сидит уже много десятилетий даже в кинотеатрах, и ничего, англоязычным от этого не становишься. Надо смотреть англокино сперва в переводе, затем пересматривать на англоязыке с англоязычным же субтитражом, и делать паузы, и проговаривать/запоминать отдельные выражения — IT Crowd так смотреть намного интереснее, но и сложно/долго. Заодно становится понятно, почему Брэд Питт талантливый — он от персонажа к персонажу и интонацию меняет, и говор, и произношение...

Но это только подготовка базы. Прорыв происходит после написания больших текстов на английском же языке. Вот тогда всë объединяется — буквы, звуки, смысл и прочее, и грамотность изложения заметна и окружающим, и вашим deer customers.

Взяв покупців оленями назвав.

Намек на распространеннейшую ошибку.

Еще есть хардкорное «Сейчас мне рассказали, как коллега в переписке с немцами допустил ошибку и целый день рамсил, чтобы тему замять и вернуться к покупке оборудования. А всего-то перепутал написание слова „парни — guys“ и написал приветственное » Hi, gays"".

подскажите, кто какое расширение хрома юзает для перевода субтитров ютуба (чтоб нажать на непонятно слово и сразу появился перевод)? раньше юзал Wisesub очень нравилось, но с октября он перестал работать, нашел расширение Unitrans, но оно глючное...

Спробуй Reverso Context chrome extension

спасибо, то что надо, я еще нашел eJOY english,.. оно самое наименее глючное из тех, что находил

Я перекладаю кожне незнайоме слово: зупиняю фільм і дивлюся, що це означає.

Можна полегшити свої страждання і дивитися в оригіналі ті фільми, які ви вже бачили в перекладі — таким чином можна рідше зупиняти перегляд і дивитись у словник, адже у більшості випадків ви просто пригадаєте переклад.

На жаль, переклад часто буває літературним, а не дослівним. А моя ідея не в тому, щоб схопити сенс фільму, а якраз в тому, щоб розібрати кожне слово, таким чином його запам’ятавши. Це не стільки спосіб подивитись фільм, скільки спосіб вчити мову.

На жаль, переклад часто буває літературним, а не дослівним.

Зауважу як перекладач: на жаль, переклад часто буває дослівним, а не літературним :)
Вам же мову треба вчити, а не окремі слова. Ні, я не заперечую, окремі слова вчити теж корисно, але то скоріше проміжна стадія.

моя ідея не в тому, щоб схопити сенс фільму

Звичайно, ми ж говоримо про повторний перегляд фільму, зміст якого вам власне і потрібно добре знати, аби щонайрідше зазирати до словника, ваша мета — зрозуміти, як той самий сенс передається іноземною мовою.

От вам кейс: ви чуєте незнайоме слово у фільмі, зупиняєтесь, зазираєте до словника, намагаєтесь запам’ятати усі його можливі значення. Потім чуєте наступне незнайоме слово, робите те саме, потім третє слово — а потім виявляється, що ви начебто зрозуміли всі три слова, але не зрозуміли, як то стосуєтсья подій фільму, тому що ці слова утворюють фразеологічний вислів, значення якого є сталим і не є тотожним сумі значень його окремих слів — саме тому корисно знати коректний переклад. А коректний переклад дуже рідко буває дослівним.

В такому випадку я шукаю вислів в цілому, це ж очевидно :) Наприклад, нещодавно так дізнався значення вислову «pluck to the backbone» — «неймовірно сміливий».

Ну вибачайте, я ж не знаю можливостей вашого мовного парсеру, так би мовити) не всіх рівнів початківці можуть розпарсити фразеологічне словосполучення в реченні.

Та я вже не зовсім початківець. Пройшло 16 років з того дня, як почав займатися англійською :)

До за*ницы все эти идиомы на практике

Для технічної англійської — однозначно. Коли розмовляєш англійською з неносієм, то ви говорите приблизно однаково, вважай за підручником. Коли ж зустрічаєш носія — різниця колосальна. Все те, що я сказав би простими словами, у них передається або фразовими дієсловами або фразеологізмами. Без них все ще можна розуміти основну суть, але вільного володіння мовою не досягнути.

Коли ж зустрічаєш носія — різниця колосальна. Все те, що я сказав би простими словами, у них передається або фразовими дієсловами або фразеологізмами.

youtu.be/kKF5bYNNl5E?t=31

Что он хотел сказать?

to sack — (informal) dismiss from employment

Вот нефиг неформальную лексику использовать

я это слово до того момента знал только в форме существительного a sack и только потому что есть такой фантастический рассказ the sack который в свою очередь попался мне случайно в общем наборе fiction book

The Sack is a 1950 science fiction story by William Morrison (real name; Joseph Samachson). It tells of people finding an alien upon a remote asteroid. The creature is extremely intelligent, capable of answering countless questions on a variety of topics. Unfortunately, it turns out easily obtained answers aren’t a good thing in the long run.

как результат имею просто таки академический пример того как видит мгимо (к) (тм)

Коли ж зустрічаєш носія — різниця колосальна. Все те, що я сказав би простими словами, у них передається або фразовими дієсловами або фразеологізмами.

и как оно есть на самом деле

в то время как сам я говорил совершенно об другом как простом и понятном примере ask her out который именно что «не переводимая игра слов» которую вместе с тем ну никак не скажешь

Все те, що я сказав би простими словами

просто потому что когда действительно начинаешь языком не заниматься но просто жить вот именно что оказывается что «сказать простыми словами» это оно и есть и как раз именно так сказать всем понятно и очевидно и это не потому что «носии» они выделываются а потому что в этом месте по другому и не скажешь потому что будет а) не просто б) не факт что понятно в) гарантированно как факт не очевидно

этому даже имеется теперь чисто академический пример )) наш родной

ЗЫ: опять же ж у вас (здесь обобщение) в этом месте совершенно яростный пиетет к тем самым «носиям» а на самом деле ніт они такие же ж просто чуваки как и вообще

youtu.be/q8OfKNwpC5Q

Я уже почти два года работаю в компаниях, где официальный английский. Общаюсь с разными гражданами и так сраз не скажешь, носитель или нет. Если человек из Нидерландов, а уже лет 20 из своих 40 говорит по английски, это сложно оценить с точки зрения «носитель или нет».

Я это все к чему. Используется сугубо приличный офисный язык. Может быть когда-то проскакивают идиомы, но я этого не замечаю и не помню.
Я в свое время интересовался идиомами и был завсегдатаем на urbandictionary.
Но идиомы, это далеко не самая главная боль, когда только с опытом чтения английской документации, попадаешь в среду где нужно много разговаривать.

Сейчас фирма оплачивает нам еженедельный английский с носителем из штатов. Я бы тоже не сказал, что он прямо жжот идиомами...

От вам кейс: ви чуєте незнайоме слово у фільмі, зупиняєтесь, зазираєте до словника

зазираєто до трумачного словника мовою оригіналу так само як би б ви це робили би б рідною мовою аби зустріли нове не знайоме слово

намагаєтесь запам’ятати усі його можливі значення.

і розбираєтеся у якому конкретно значенні конкретно це слово використовується у конкретно цьому контексті включно з фразеологізмами як невід’ємною складовою змісту

але не зрозуміли, як то стосуєтсья подій фільму, тому що ці слова утворюють фразеологічний вислів

саме тому ви дивитеся у трумачний словник мови оригіналу і намагаєтеся розібратися не переклад а значення слова у контексті

саме тому корисно знати коректний переклад.

саме тому безглуздо знати переклад

А коректний переклад дуже рідко буває дослівним.

бо переклад рідко буває коректний як не можна «перекласти» winnie the pooh і не тому що це власне ім’я а тому що це the pooh і таки справді «корректний» переклад то є «вінні пух» але насправді він ніяк не може передати суть бо треба розуміти саме оце the pooh

рівно тому ж усілякі «методи іллі франка» і т.п. «дуолінгви» насправді не працюють бо вони постійно ставлять саме на переклад а коли ви говорите пишете слухаєте мовою ви _не_ перекладаєте

ви зустрічаєте слово «коронавірус» в українською мовою як ви будут його «перекладати» щоб зрозуміти про що взагалі мова? ну «-вірус» це зрозуміло але чому «корона-»? отже ви відкриваєте вікіпедію чи то якусь популярну статтю і читаєте про цей підвид вірусів взагалі

оце у сусідній темі мені знадобилося слово «грассировать» причому я знаю його тільки російською і визнаю «перекласти» не зміг ні на жодну іншу і не впевнений навіть що застосований мною варіант не є русизмом

не знаю як у кого але особисто у мене колись у школі трумачний словник був настільною книгою з різними довідниками та енциклопедіями включно ото і є вивчення мови на рівні вищому за свинку пепу і без варіантів

ви знаєте що таке «флаперони»? майже дослівна калька з англійської бо винайшли їх не ми і от читаєте ви текст чи дивитеся кіно най навіть там будуть не флаперони а прості закрилки от дивитися ви кіно там капітан літака командує «flaps» другий пілот йому відповідає «flaps» що ви зрозуміли з цього короткого діалогу? ви дивитися у словник рідної відчизяної мови і знаходите що flaps то є «закрилки» ну ок діалог тепер набув змісту і ваги «закрилки» — «закрилки»

— петька приборы!
— приборы 500!
— что «500»!?
— а что «приборы»!?
(к)

А коректний переклад дуже рідко буває дослівним.

100% коректий переклад 100% дослівний який 100% нічого не дав бо дивитися треба не переклад

те же саме буде якщо дивитися кіно «у перекладі по пам’яті» насправді вам буде тільки здаватися що ви чуєте та розумієте оригінал але мізки працюють однаково ефективно і вони будуть шукати саме найменший і найкоротший шлях і будут лише «підставляти зміст у перекладі» замість того щоб насправді розбирати змість у оригіналі

рівно те же саме відбувається зі субтитрами які можуть бути лише а) мовою оригіналу б) використовуватися для достівного розбору почутого щоб розібрати сказане до стану слів у реченні а не для заміни сказаного та читання замість сприйняття на слух знову же ж таки мізки підуть найлекшим шляхом і будуть «підставляти зміст» більше того вони так роблять і у справжній розмові тому телефонна розмова вважається найважчою навичкою особливо ще й враховуючи обмежену полосу пропускання класичної телефонної лінії та перешкоди

і ви (тут узагальнення) приїзджаєте таки у штати і вже на місці довідуєтеся що а) тут все вирішується по телефону б) по телефону ви геть нічого не розумієте в) цілком ймовірно по телефону не розуміють і вас бо спробуйте просту вправу відповідьте на spell your name

зазираєто до трумачного словника мовою оригіналу так само як би б ви це робили би б рідною мовою аби зустріли нове не знайоме слово

Чудово якщо ви володієте іноземною на рівні розумію тлумачення слова. В іншому випадку в тлумаченні ще багато незнайомих слів, в тлумачені тих слів багато незнайомих слів. Незчувся — і вже читаєш тлумачення слова яке до першого не має жодного стосунку, навіть віддаленого. Тому словник цільова мова -> рідна мова часто дуже корисний.

Незчувся — і вже читаєш тлумачення слова яке до першого не має жодного стосунку, навіть віддаленого.

То то ж і є ефективне вивчення нових слів

Чудово якщо ви володієте іноземною на рівні розумію тлумачення слова. В іншому випадку

youtu.be/iEp6-aWIBHY

Перекладаю кожне незнайоме слово у фільмі

цікаво ж такий фільм дивитись.

Незнайомих слів з часом стає все менше і менше. Починав з того, що на 5-15 хвилин насиченого словами фільму припадало 45-55 хвилин роботи зі словником. Зараз на 30-45 хвилин фільму припадає 15-30 хвилин роботи зі словником. Дивитись стало значно комфортніше, тому перейшов до наступного кроку — англійська класика XIX століття. Просто не люблю бути в зоні комфорту ;)

Ну це особисте вже. Я не можу погоджуватись чи ні :)
Але я би жоден фільм не дивився, де би в мене вилітав контекст, чи прийшлось би ставити на паузу. В чому тоді сенс? Якісь там спецальні уроки для вивчення мови — ОК. Якісь там короткі шоу — ОК. Але не художній фільм під який я хочу відчути якісь емоції.

Скажу ще тільки від себе, що маю друзів, які вже років певно з 5ть дивляться все виключно англійською (щоб покращити мову), а на дзвінках з клієнтами говорять гірше, ніж Азаров українською :)

Все залежить від мети конкретної вправи, від рівня знань. Звичайно ніхто не каже про перегляд фільмів як про вправу для початківців. Але можна багато років робити вправи, а при перших спробах перегляду фільму в оригіналі, зіткнутись з труднощами сприйняття вимови та нестачі словникового запасу. Такі фільми як «The Fugitive» (1993) дають багато мотивації щоб докласти зусіль і зрозуміти оригінал. Або такі пісні, як «Lost keys(Blame Hofmann)/Rosetta Stoned» Tool, бо з їх допомогою можна тренувати не тільки сприйняття, але пам’ять/словниковий запас і вимову.

маю друзів, які вже років певно з 5ть дивляться все виключно англійською (щоб покращити мову), а на дзвінках з клієнтами

Тому що сприйняття, розуміння мови та ведення розмови, це різні навички. Настільки ж різні, як і усний та письмовий переклад. Ведення розмови, особливо з замовниками, потребує не тільки навичок володіння мови, але цілого комплекса навичок.

Звичайно ніхто не каже про перегляд фільмів як про вправу для початківців.

Peppa Pig Official Channel | Peppa Pig Flies to the Dessert

Такі фільми як «The Fugitive» (1993) дають багато мотивації щоб докласти зусіль і зрозуміти оригінал.

о! люблю його! гарісон форт та томі лі джонс класика доречі дякую за на водку! давно не дивився )) якраз і нагода щоб докласти зусиль і спробувати зрозуміти як людям потребує докласти зусиль щоб зрозуміти оригінал ))

Або такі пісні, як «Lost keys(Blame Hofmann)/Rosetta Stoned», бо з їх допомогою можна тренувати не тільки сприйняття, але пам’ять/словниковий запас і вимову.

чесно або не знайшов що треба або не поняв шо воно за фігня пробачте

з відносно свіженького пісень

youtu.be/mSgnC5eQ5u0

або вже ближче до класики

youtu.be/iaEmQJG2HHU

або вже геть класики

youtu.be/Ixrje2rXLMA

Ведення розмови, особливо з замовниками, потребує не тільки навичок володіння мови, але цілого комплекса навичок.

пара друга фестивалів кантрі за умови активного тусування з оточуючими і попускає як що до «навичок володіння» так і що до «комплексів що до акцентів» )) welcome to tennessee

Peppa Pig Official Channel | Peppa Pig Flies to the Dessert

)) Безумовно, є твори, які будуть нескладними без словника навіть для дітей )

гарісон форт та томі лі джонс класика доречі дякую за на водку! давно не дивився ))

будь-ласка )
«- I do not want to tell you how to do your job, but only one person in a million could survive that fall! The guy is fish food!
— Ok, get a cane pole, go catch the fish that ate him.»

чесно або не знайшов що треба або не поняв шо воно за фігня пробачте

Та все ок, це ж справа смаків. Я Tool і їх круті тексти сприйняв не одразу. Rosetta Stoned тим більше. А твір є ідеальною вправою для аудиювання, особливо частина розповіді пациента під DMT )

з відносно свіженького пісень

youtu.be/mSgnC5eQ5u0

або вже ближче до класики

youtu.be/iaEmQJG2HHU

Дякую за цікаві посилання. Той випадок, коли «звук» не мій, але цікаво і приємно слухати.

Зараз на 30-45 хвилин фільму припадає 15-30 хвилин роботи зі словником.

=>

Зараз мій рівень англійської Upper-Intermediate (за останнім тестом на роботі)

youtu.be/WJ_yQ02xwsM

Дивитись стало значно комфортніше, тому перейшов до наступного кроку — англійська класика XIX століття.

синематограф изобретён в конце xix века но звуковое кино появляется только в конце 20-х xx века

Я маю на увазі літературу в останньому реченні.

ну так це зрозуміло з контексту то яку саме? kipling? dickens? eliot? wells? doyle? tolkien?

як що до класичного Winnie the Pooh? чи «челенж» саме вікторіанська література? чи в чому «наступний крок»?

Розмову в хамській манері продовжувати не буду.

Зараз на 30-45 хвилин фільму припадає 15-30 хвилин роботи зі словником.

Уфф, как то не вяжется с B2.
Я вот например начал смотреть сверхъестественное, так как первые сезоны видел много раз. На серию 45-50минут, уходит 5-15 минут (6-8 слов, несколько фраз. Ультро-редкие слова / фразы я просто пропускаю, гипотетически используемые выношу в таблицу и время от времени повторяю).
-
Параллельно смотрю Фарго, который я не видел, на 1 эпизод уходит 15-30минут (зависит от интенсивности событий), но только мой уровень А2 :)

У моего друга, честный B2, для него в 2-3 часовом фильме может быть все знакомо, либо же не знакома пара специфических слов/фраз. Хотя может вы смотрите высокоинтеллектуальное кино.

З того, що дивився нещодавно: фільми Стенлі Кубрика («Механічний апельсин», «Доктор Стрейнджлав», «2001: Космічна Одісея», «Очі широко заплющені»), «Мері, королева шотландців» 2018 року, «Бруклін» 2015 року.

B2 это комплексная оценка, а не только аудирование и словарный запас.
На словах я б охарактеризовал В2 как рабочую лошадку. Например, свободно обсуждаешь с Заказчиком любой вопрос. Пишешь и говоришь правильно во всех временах и любой сложности предложения.
А всё знакомо в 2..3 часовом фильме это наверное уже advanced, С2.

А всё знакомо в 2..3 часовом фильме это наверное уже advanced, С2.

C2 довольно серьезный уровень, не так много носителей обладает таким объемом знаний.
Например свой русский я бы охарактеризовал как С1, а украинский как В2, естественно исходя из классификации CEFR, хоть я и являюсь носителем обоих языков.
В принципе бол-во искусства ложится в диапазон B1-В2, с щепоткой всякого informal. Что бы у масс не было проблем с восприятием :)
Объективно, у некоторых нейтивов, даже А2 с трудом «натягивается». Ибо кол-во ошибок бывает просто запредельное, иногда складывается ощущение, что тебе пишут не на русском, а на сербском или подобном языке + словарный запас на уровне бытовых нужд + не умение выразить свои мысли. Вы, наверняка встречали людей, которые разговаривают как-то так:
«Ну бл* я это с*ка на* хотел сказать, вот это вот ...» и ты человеку подкидываешь слова, что бы он смог закончить предложение, а потом он на кухне будет бить себя в грудь и рассказывать какое хорошее образование было при союзе, не то что сейчас. 🤣

С2 практически ни у кого нет среди нэйтивов, может у 1-3% населения. C1 хватит для любых нужд.

С2 это уровень, который может получить не носитель. Знаю людей, которые имеют С2 по результатам так называемого Кэмбриджского экзамена. Сдается в Лондоне.

Вообще-то вот агрегаторы открытых (бесплатных) разговорных групп в киеве
http://lec.link/
www.facebook.com/groups/82542151162
Из этого рекомендую обсуждение околофилософии в субботу порядка 7 вечера в парке Шевченко (или около)

Подписаться на комментарии