«1C» розбрату. Як російська система автоматизування бізнесу вкорінилась в Україні — розслідування DOU

Програмні продукти російської компанії «1С» з початку 2000-х історично є одними з найпопулярніших рішень для автоматизації управління та обліку на підприємствах на пострадянському просторі, зокрема в Україні. Навіть попри те, що на продукти цього розробника з 2017 року накладені санкції, впродовж кількох останніх років аж до лютого 2022-го в українських компаніях був стабільний попит на спеціалістів «1C».

DOU розібрався, на яких юридичних засадах «1С» продовжує працювати в Україні та чому їхні програмні рішення все ще популярні серед українського бізнесу.

«1С» досі використовують на держпідприємствах — і це загроза нацбезпеці

Упродовж 2021 року на DOU компанії щомісяця розміщували близько 60 вакансій, повʼязаних з «1C».

Точну кількість активних компаній-користувачів продуктів «1С» в Україні важко оцінити, зокрема, через значний обсяг піратського використання програм, проте на момент накладання санкцій ця цифра сягала до 500 тисяч українських фірм.

Серед них і державні підприємства, яким прямо заборонено використовувати програмні продукти «1С», а також держкомпанії критичної інфраструктури України. Про це редакції розповіли в Службі безпеки України.

«Попри вжиті державними органами України [санкційні] заходи, на даний час фіксуються непоодинокі випадки використання та впровадження на обʼєктах критичної інфраструктури програмного забезпечення, розробленого або виготовленого субʼєктами господарювання держави-агресора (РФ)», — йдеться в офіційному листі СБУ.

Проблема полягає в законодавчих прогалинах та відсутності порядку притягнення до відповідальності держпідприємств чи їхніх керівників, що використовують програми «1С», зазначили в спецслужбі.

Юрист Trustme Law Firm Олег Чіп у коментарі DOU також підтверджує, що українське законодавство не передбачає відповідальності за невиконання відповідного указу президента. У 2021 році до ВРУ був внесений законопроєкт № 5193, яким пропонували внести зміни до кримінального законодавства та встановити відповідальність за порушення обмежень і заборон, встановлених щодо підсанкційних суб’єктів, але проєкт не ухвалили, додає він.

В СБУ зазначають, що ситуація з використанням держустановами продуктів «1С» становить реальну загрозу національній безпеці:

«Використання державними установами програмних продуктів, до яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), створює реальну загрозу порушення конфіденційності, цілісності й доступності даних, які циркулюють в автоматизованих системах».

На момент запровадження санкцій проти 1С у 2017 році представники української влади пояснювали, що завдяки таким продуктам може збиратися інформація про компанії-користувачі задля підриву економіки країни.

Головна мета санкцій — зниження ризиків кібератак з боку росії на державний сектор економіки України, підтверджує юрист Олег Чіп.

«Якщо не брати до уваги етичну площину використання російського ПЗ в умовах війни проти України, або ж якщо компанія не може з тих чи інших підстав відмовитися від його використання, то необхідно враховувати відповідні ризики — визнання групи продуктів „1C“ такими, що є засобами для негласного отримання інформації або ж, наприклад, можливої кваліфікації використання підсанкційних продуктів як злочину за статтями Кримінального кодексу щодо загрози незалежності України, суверенітету, територіальній цілісності чи національної безпеки», — говорить експерт.

Ринок праці для 1С-спеціалістів в Україні — що зараз відбувається

Після різкого падіння кількості вакансій для 1С-спеціалістів в Україні з початком повномасштабного вторгнення росії обсяг відгуків на них, навпаки, зріс. На одну вакансію для 1С-розробника, розміщену в березні, надійшло 12 відгуків.

Хоча «1С» в IT-спільноті посідає одну з найостанніших сходинок в рейтингу популярності мов програмування (останнє опитування DOU показало, що з нею працюють лише 0,7% респондентів), запит на людей зі знанням цієї системи в українських компаніях все одно зберігається — за ключовим словом «1С» в LinkedIn показується 109 вакансій. При цьому в соцмережі зареєстровано 1300 спеціалістів, що наразі працюють з «1С».

Останній рейтинг DOU показав, що «індекс вподобання» — відносна кількість розробників, що пишуть цією мовою і які для наступного проєкту у своїй сфері теж оберуть її — для «1С» становить лише 29%.

1С-програміст з 10-річним досвідом Юрій Степанян у коментарі DOU називає ситуацію на ринку «дуже сумною» і зазначає, що після повномасштабного вторгнення його основний клієнт зупинив розробку на «1С».

«На жаль, „1С“ переважно зав’язана на країнах СНД, а оскільки у нас через війну більша частина бізнесу завмерла, то і така „розкіш“, як 1С-програміст, відразу ж стала нікому не потрібна. А працювати на рф або білорусь будь-який громадянин України, що поважає себе, тепер точно не буде», — говорить він.

Степанян розповідає, що компанії неактивно відгукуються на його резюме як 1С-розробника:

«Почав шукати роботу — розіслав 30–40 резюме, в результаті близько 6 переглядів і жодного дзвінка або запрошення на співбесіду. Почав згадувати .NET — можливо, зможу перейти в цю сферу, але фактично це означає, що треба перекреслити 10 років досвіду і все починати з нуля».

Інший український розробник, що працює з системою «1С», Ярослав Васюта теж вказує на проблеми з працевлаштуванням навіть після того, як він зменшив свої зарплатні очікування на 20%.

«Складається враження, що роботодавці чогось чекають або шукають працівників з дуже низькими очікуваннями щодо оплати. Наразі займаюсь питанням перекваліфікації, але це не так просто і швидко. Проте переходити на іншу мову все ж потрібно, адже невідомо, чи матиме „1С“ в Україні хороші перспективи в найближчому майбутньому, а на закордонних ринках його використання доволі обмежене», — ділиться думкою він.

Васюта припускає, що замовники бояться працювати з компаніями, що використовують «1С», навіть у тих країнах, де компанія-розробник цього продукту не перебуває під санкціями — наприклад, у Польщі.

Ще один співрозмовник DOU, 1С-спеціаліст Антон Тарасенко називає декілька факторів зниження попиту на фахівців з його сфери:

  1. Скорочення обсягів робочої діяльності в компаніях.
  2. Втрата бізнесу як такого.
  3. Бажання відмовитись від ПЗ, так чи інакше пов’язаного з росією.
  4. Економія витрат.

«Крім скорочення вакансій, зменшився рівень заробітної плати. Через відсутність роботи багато з моїх знайомих взагалі вирішили змінити сферу діяльності», — зізнається він.

Як «BAS» стала правонаступницею «1С» після накладання санкцій

Після накладання санкцій на продукти «1С» у 2017 році правонаступницею їхніх технологічних рішень в Україні стала система «BAS», підтримкою якої опікується українська «Спілка автоматизаторів бізнесу». Її керівником є українець Вадим Мазур, засновник та директор підсанкційної компанії «Скайлайн Софтвер», що виступала оператором постачання продуктів «1С: Підприємство» під егідою «Єврософтпрому» до 2017 року.

До початку агресії росії на Донбасі та в Криму саме «Єврософтпром» — дочірнє підприємство російської фірми, що також перебуває під санкціями РНБО, — було правовласником програмних продуктів «1C:Підприємство» в Україні. Проте у 2014 році цю фірму продали кіпрській компанії Chemlero Holdings Limited, повідомили DOU в головному офісі «1С» в рф.

Редакція припускає, що, ймовірно, після фактичного унеможливлення продажу продуктів «1C» в Україні через санкції РНБО Мазур та «Спілка автоматизаторів бізнесу» почала просувати українцям аналог цих програм — «BAS».

Власником торговельної марки «BAS ERP» є польська NetHelp Jarocki Piotr (Піотр Яроцкі), розташована у місті Забже. DOU не вдалось знайти офіційний сайт цієї компанії, проте у відкритих реєстрах зазначено, що вона започаткована у 2007 році та налічує лише одного співробітника — вірогідно, ним і є Піотр Яроцкі.

Ми знайшли профіль Яроцького у LinkedIn — в розділі «Досвід роботи» вказано, що з 2008 по 2010 роки він був головним розробником у польському представництві «1С».

У листуванні з DOU він підтвердив, що володіє правами на платформу «BAS» та зазначив, що вона базується на архітектурі «1С». За його словами, в майбутньому продукт хочуть перевести на іншу платформу, написану на .NET.

Офіс NetHelp Jarocki Piotr у польському Забже, де зареєстрована компанія, на фото 2012 року виглядає як приватний будинок.

DOU зʼясував, що довіреною особою компанії Яроцького в Україні, що представляє його інтереси як правовласника торговельної марки «BAS ERP», є товариство «Міжнародна правова група», що «допомагає користувачам програм автоматизації бізнесу». У відповідь на запит редакції в товаристві повідомили, що «розробкою прикладних рішень лінійки „BAS“, зокрема „BAS ERP“, та оновлень до них займаються українські розробники». Втім, відмовились назвати їх. Яроцький підтвердив цю інформацію та повідомив, що планує найняти двох нових розробників з України, які звільнились з офісу «1С» в Польщі після повномасштабної агресії рф.

Водночас майновими правами на програму «1С:Підприємство» в Україні володіє естонська компанія OU Molenari, довіреною особою якої також є «Міжнародна правова група».

Пошук за контактною адресою OU Molenari за допомогою Google Maps показав, що компанія, вірогідно, ділить офісну будівлю з естонською фірмою Kohimo, яка спеціалізується на монтажі резервуарів та трубопроводів. Ця компанія входить до Alexela Group, директор якої Хейті Хяель наприкінці 2021 року відзначився проросійськими висловами про те, що «взагалі не бачить вини „Газпрому“ в енергокризі», у створюванні якої, за його словами, «більшу участь брала Європа, а не Росія». Саме в цей час голова Кремля Володимир Путін шантажував Захід цінами на газ.

До 2021 року програму «1С:Підприємство» в Україні розповсюджували через дистриб’юторсько-партнерську мережу. На сайті одного з таких постачальників продукту TQM Systems досі міститься розділ «1С:Підприємство», однак натомість клієнтам пропонують придбати ліцензію на «BAS» через те, що «з 01.01.2021 програма „1С:Підприємство Бухгалтерія“ знята з продажу».

DOU припускає, що дистрибʼютори мають технічну можливість продавати копії систем «1С» недержавним українським компаніям, проте не роблять це з огляду на потенційні репутаційні втрати.
При цьому ІТС — єдиний договір для отримання доступу до сервісів та оновлень програм для автоматизації бізнесу, зокрема «BAS», досі укладається через сайт на піддомені 1c.ua. Існує й дзеркало відповідного сайту на піддомені bas-soft.eu.

А на сайті «1С» в Україні, що досі функціонує, містяться адреси Центрів сертифікованого навчання, що продовжують готувати фахівців у Києві, Львові, Дніпрі та інших містах України.

Наприклад, 18 квітня при українському центрі Rearden Group (EBS) стартував курс «Ведение бухгалтерского и налогового учета в прикладном решении «Управління торговим підприємством» на платформі «1С: Підприємство».

Водночас в московському офісі компанії повідомили DOU, що наразі не стягують ліцензійні відрахування з користувачів, що раніше купили ліцензію на використання їхніх продуктів:

«Фірма „1С“ не веде бізнес в Україні та не отримує жодних грошових виплат від правовласників на українські програмні продукти, створені з використанням офіційно переданих технологій фірми „1С“, а також від інших українських фізичних чи юридичних осіб», — стверджують вони.

Втім, продана українська «донька» російської фірми наразі належить кіпрській Chemlero Holdings Limited — її директором є Михайлина Зіноніс, якого неперевірені російські джерела називають «керманичем більшості активів Росії на сотні мільярдів доларів», що також може бути повʼязаним з російським підприємцем українсько-єврейського походження Віктором Вексельбергом, який, зокрема, є близьким до російської влади та перебуває під санкціями США.

Перевірити інформацію щодо звʼязків Зіноніса з російською владою та представниками місцевого олігархату, використовуючи відкриті джерела, DOU не вдалось з огляду на непублічність цієї особи.

Чому українські компанії неохоче відмовляються від «1С» та «BAS»

Небажання перелаштовувати вибудовані бізнес-процеси, сплачена ліцензія на певний час наперед, висока вартість переходу на новий продукт — це основні причини, через які українські компанії не готові відмовлятись від систем «1C» та «BAS». Це випливає з розмов редакції DOU з нинішніми та колишніми співробітниками українських фірм, що використовують ці продукти.

«Загалом мені здається, всі ці причини — не більш ніж відмовка. За бажання можна замінити „1С“ на аналог за мінімальний час, оскільки закордонні та українські компанії з автоматизації бізнесу готові піти назустріч із придбанням ліцензії», — говорить анонімно один зі співрозмовників DOU.

Він розповідає про досвід переходу своєї компанії на аналогічний сервіс: перелаштування процесів зайняло чотири дні, а річна ліцензія на новий продукт обійшлась компанії в близько $28 тисяч на рік.

Український Software Engineer Олександр Лисий, який впродовж 11 років працював 1C-програмістом, більш детально розповідає про ситуацію з «1C» в Україні:

«Чому „1С“ має попит серед українських компаній? Фундаментальною причиною є репресивна податкова система: компаніям доводиться вести складний облік ПДВ і здавати детальну звітність щомісяця. Є така архаїчна річ, як податкова накладна, форма якої змінюється ледь не щороку. Також компанії намагаються оптимізувати податок на прибуток і ведуть „чорну“ і „білу“ бухгалтерії прямо в одній системі.

„1С“ пропонує продукт „з коробки“, який адаптований під особливості українського обліку і легко модифікується під різні схеми оптимізації. Наскільки мені відомо, нормальних альтернатив майже немає.

Розробляти таку систему з нуля на Java можуть собі дозволити далеко не всі компанії, і схожа інвестиція навряд чи себе окупить. Думаю, в майбутньому після серйозних реформ ситуація зміниться і компанії перейдуть на глобальні продукти».

На думку Лисого, жодні санкції щодо «1С» в Україні не є дієвими.

Серед інших причин, з яких українці не поспішають відмовлятись від російського продукту, — доволі низький поріг входу, завдяки чому спеціалісти з відносно невеликим рівнем навичок програмування можуть опанувати платформу, каже розробник.

«Мова запитів „1С“ схожа на SQL, а мова програмування — на VB, для яких обов’язковим є вивчення англійської мови. Для 1С-спеціаліста вона не потрібна. Також на вивчення такої мови, як Java, потрібно не менше як 6 місяців, тоді як „1С“ можна опанувати за місяць.

Загалом перехід на інші технології — це серйозна інвестиція, яка потребує терпіння і наполегливості. Володіння навичками з „1С“ навіть є обтяжливою обставиною, оскільки роботу у сфері „1С“ знайти відносно просто, тоді як на Java без досвіду дуже важко. Тож багатьом часто нелегко вийти із зони комфорту».

Консультант з систем CRM/ERP Антон Піскун присвятив цілий блог на DOU на тему того, як зробити менш болючим процес переходу з «1С» та «BAS» для українських компаній на інші програмні рішення.

На його думку, цей процес буде поступовим, а в деяких випадках — досить болючим.

«Працівники цих компаній звикли до „1С“, і ці зміни можуть викликати з їхнього боку негатив, але я думаю, що свідомі фахівці самі виступатимуть ініціаторами таких змін. А вітчизняні розробники повинні доробити свої продукти до того стану, який буде задовольняти потреби цільової аудиторії», — пише він.

У своєму огляді Піскун пропонує такі аналоги «1С» та «BAS». Українські: IT-Enterprise, Bookkeeper, «Дебет Плюс», «Діловод», «MASTER:Бухгалтерія», Finmap. Закордонні: SAP Business One, Microsoft Dynamics 365, ODOO.

«Перехід на нову систему — це не тільки матеріальні витрати (такі системи можуть коштувати дуже дорого), найбільш вирішальним фактором є людський. Саме бажання чи небажання персоналу перейти на нову систему багато в чому визначає те, чи буде проєкт успішним. В моїй практиці було багато випадків, що система була зроблена чітко під вимоги компанії, але персонал щоразу вигадував функціонал, без якого, як він казав, не зможе користуватися системою», — розповідає в розмові з DOU консультант.

Піскун зазначає, що адаптуватись під нову систему співробітникам компанії доведеться в більшості випадків, оскільки продукт слід «заточити» під потреби компанії. А термін переходу на нову систему, за його словами, залежить від запитів самої фірми щодо процесів, які вона хоче автоматизувати — за оцінками Піскуна, це може зайняти від місяця до року.

👍ПодобаєтьсяСподобалось14
До обраногоВ обраному2
LinkedIn



38 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.
Як російська система автоматизування бізнесу вкорінилась

1. адін народ.
приклад. Знайомі відкривали рахунок в Зах. Гейропі. Запис на відвидування відділення — за тиждень і в іншому кінці міста. Сам процес ±2 години, картку пришлють поштою. Я до чого? Бо типовий буржуа має один рахунок на все життя. Теж і у компаній. 1 рахунок в одному банку.

2. держави -однояйцеві брати-близнюки
приклад. Колись розглядали microsoft dynamic. Бухгалтерія Замовника — в упор. Бо в 1С можна видаляти транзакції «без слідів». А в західних — ні. А як тоді сховати кінци від державних сервісів?

Та й сама держава в 2010-х вимагала перейти на 1с і не тільки бухгалтерії — а й виробництву (держ. підприємств), Тоді наші фюрери корешували. Де гарантія що завтра не корешуватимуть знов?

3. Населення РФ — раза в три більше, ВВП на душу населення — теж в рази більше.

Тобто якщо все однаково — то нащо в Україні свій продукт — достатньо один на СССР/СНГ + локалізація. Так сталось що такий продукт розробили в РФ.

Хочете замінити його + інших подібних і в майбутньому теж? Прибиріть причини захворювання — тоді він і піде.

для того, чтобы уйти от этого говна под названием (прости Господи) 1С, нужно на законодательном уровне менять прогнившую бюрократией Налоговую систему. Ведь 1С родилась и развилась исключительно из-за огромной бюрократической налоговой машины, и чтобы от нее избавиться — нужен комплексный подход, упрощения процедур и оптимизация подходов в налоговой политике. Пока этого не произойдёт, физически никто к сожалению не сможет перейти на аналоги, т.к. они увы не покрывают всех необходимых запросов, имеющихся в 1с.

Или штрафовать бизнес за 1С а деньги направить на целевую замену.

И его поставят на машине которую проверяющим никогда не покажут

Не особливо знаюся на ринку e-commerce, але невже за 31 рік не можна було написати український аналог?

1С це не зовсім ecommerce. Це власне бухгалтерія + ERP. Українські аналоги є, але не вони не надто популярні, а перехід зазвичай потребує фінансових зусилью В переостаньому абзаці є перелік укр альтернатив

невже за 31 рік не можна було написати український аналог?

Можно, но кто за это заплатит?

«Загалом мені здається, всі ці причини — не більш ніж відмовка. За бажання можна замінити „1С“ на аналог за мінімальний час, оскільки закордонні та українські компанії з автоматизації бізнесу готові піти назустріч із придбанням ліцензії», — говорить анонімно один зі співрозмовників DOU.

За бажанням можна ходити і на руках і навіть задом наперед. Яку проблему вирішує цей перехід (крім неаргументованих закидів про кібернебезпеку)? Взагалі не існувало якогось глобального питання, що треба кудись переходити.

У нас використовується система обліку фінансів, яка розробляється програмістами тоталітарної країни, з якою ми воюємо. Дуже дивно, що для вас це не аргумент про кібербезпеку.

Наприклад, 18 квітня при українському центрі Rearden Group (EBS) стартував курс «Ведение бухгалтерского и налогового учета в прикладном решении «Управління торговим підприємством» на платформі «1С: Підприємство».

— він реально стартував? Чи просто не оновлювали сайт?

На сайті одного з таких постачальників продукту TQM Systems досі міститься розділ «1С:Підприємство»

 — це як мінімум робиться для SEO, оскільки термін БАС не дуже прижився у пошукових запитах.

Ото через таких «SEO оптимізаторів» всі і вважають, що 1С занадто живий ... За результатами пошуку у google складається враження «ніби він у всіх є» :)

Санкції накладалися на державні організації. Для інших не було ніяких санкцій.
Популярність 1С набула ще з тих часів, коли софту взагалі майже не було, а в них уже був непоганий, активно розивалася ділерська мережа. З версії 6 вже активно її доопрацьовували на потреби підприємств. Тоді виник ринок послуг навкруги 1С. У версії 7.5-7.7 відбувся якісний технологічний стрибок. Необхідно зрозуміти, що той ринок формувала потреби бізнесу у софті, а не програмісти. Плюс вдала бізнес-модель самої 1С. На якомусь дуже старому етапі, скоріш за все ще в кінці дев"яностих 1С здобула значну конкурентну перевагу, розвивала свої продукти, і ще більше закріплювала цю перевагу. Якби не було всієї цієї російскої херні, вона б мала хороші шанси стала серйозним світовим гравцем на ринку фінансового софта. Як мінімум на ринку бувшого СНД відчутної конкуренції для 1С немає. Нехай на це не ображаються колеги, що розробляють/впроваджують свої або адаптують іноземні рішення. На все є свій покупець...
Сама платформа (фактично предметно-орієнтований фреймворк) не просто непогана, а дуже гарна. Звісно, не ідеальна, не схожа на щось, із чим мають зазвичай розробники. Але Salesforce, MS рішення для фінансів і т. ін. побудовані приблизно однаково.
З приводу кібербезпеки: наскільки я пам"ятаю, десь у 14му році, коли впроваджували БАС, за ініціативи, можливо, 1С України, робилися дослідження в СБУ на предмет кібербезпеки і надавалися результати.
Якщо хтось підіймає питання, що 1С передає якісь дані в ФСБ, то я сприймаю всі ці розмови на рівні "одна бабка сказала«/паріотичний гіперентузіазм/треба хайпонути на темі і змаркетувати декілька відсотків ринку))). Ніколи не чув про жодне інженерне підтверждення щодо кібернебезпеки, що як на мене дуже просто було б виявити за трафіком або аналізуючи декомпільований код. Ані в статті (як я розумію досліджували досить прискіпливо), ані в аргументах конкурентів не бачив обгрунтованих доводів щодо небезпечності 1С. З таким самим успіхом можна стверджувати, що «ODOO передає дані в Інтерпол або госдеп», а «IT-Підприємство в Троєщинський райвідділок», всіх звинуватити у бекдорах і т.ін. Натомість, всі пам"ятають (можливо), що вірус Петя чи НеПетя розсповсюджувався через українську розробку Медок і там історія з вірусом так і не була розкрита до кінця (я думаю, що там була якась індивідуальна ситуація + невисокий рівень внутрішньої безпеки, оскільки ніхто не розглядав такі ризики і шляхи боротьби з ними і це є досить природнім).
1С-Бітрікс якесь чудо, дуже своєобразне і мабуть не дуже якісне і майже ніяк не пов"язано із фінансовим софтом, я думаю там сам продукт не містить бекдорів, а є реально неякісним, в тому числі із точку зору доступності то злому. Я думаю, що певні версії любої CMS мають ті, чи інші вразливості, які виправляються в оновленнях наряду із розвитком їх функціональності.
Ще хочу сказати з приводу, що 1С розвилася через комуняцькі закони і т.ін. Є потреба ринку, хто перший її закрив, той і стає монополістом. Кожен з нас, що має фінансові амбіції або підприємницьки навички, не відмовився б стати монополістом. У любій сфері, де була б така можливість. За це борються усі підприємницікі стартапи світу. Ну, може не за монополію, бо це зазвичай дещо малодосяжне, а за любу долю ринку, більшу ніж мав учора. По друге, сама платформа дійсно хороша. Дозволяє дуже багато чого, що виходить за рамки уявлень, що 1С це умовне робоче місце бухгалтера. У нас, в Кодерс Україна, об«єм робіт, що стосуються суто бухгалтерських або податкових питань — на рівні 5% від загального обсягу робіт. Все інше — розвиток бізнесу через цифровізацію, на рівні, на якому вистачає формулювати потреби, бізнес-ідеї і т.ін. і на якому це можуть реалізовувати підрядники або штатні розробники.
Можливо за 4 дні чи за місяць можна кудись перейти, але це все для реально «робоче місце бухгалтера». Як тільки були якісь обмеження по правам, якісь мінімальні функції додані для спрощення якихось процесів — це все вже потребує переносу у альтернативну систему. Такого, що в альтернативній системі є все, що було у старій системі не буває. Або не буде, або буде працювати не так у 80-90%, окрім зовсім базових речей. Навіть всередині рішень 1С мігрувати досить складно. А якщо над системою працював роками колектив розробників, аналітиків і т.ін., вкладено мільйони? Питання ж не в ліцензіях, а в процесах і в часі на їх адекватне відображення, як правильно казали коментуючі. 28 тис USD в рік це якось дуже забагато, на 1С немає річних ліцензій, є деякі платежі за грубо кажучи, отримання оновлень, але їх платить не великий відсоток користувачів. Це щось незрозуміле і потребує пояснень.
Чи переходити з 1С? Основне питання — навіщо? Не бачу аргументів для бізнесу. Не бачу логічної аргументованої історії про причини, цілі переходу та ризики непереходу. Можливо є деякі виключення — всі вільні люди, вчиняють як кому треба. Я думаю, що навіть, якщо на державному рівні буде заборонено, то нею все рівно будуть користуватися.
Я думаю, що 1С буде жити в Україні ще з років 10, а то й більше, якщо не буде законодавчих якихось наслідків. Зараз у бізнеса великі непереливки. Чимала частина 1Сників буде вимушена перекваліфікуватися через війну, як і багато інших професій, що орієнтовані на внутрішній ринок. Але бізнес відновиться. Прямо таких, щоб збанкрутувало неминуче — ще поки не бачив. Всі середньо-великі тимаються, не здаються. Через деякий час будуть відновлюватися і будуть максимально раціонально використовувати ресурси, ті що є, в тому числі 1С. Всіх тих, що виживають і працюють на 1С ніхто не кине, вони будуть потребувати підтримки і розвитку, ринок послуг знову оживе. Ліцензії навряд чи хтось буде купляти,
Я думаю, що зараз, за останні 20-25 років, найкращі умови для розвитку власних фінансових рішень на Україні. Те, що змусить 1С залишити ринок — це нові, якісні, вищі за рівнем від 1С рішення (але це боротьба у червоному океані). Або тупо заборона (це реально було б якось тупо, так можна і Котлін заборонити і продукти JetBrains і т. ін., але вірогідність не нульова, бо чиновникам ніколи не вистачає сил розібратися досконально в темі, і тому океан різко стане блакитним). Нові, якісні, кращі за 1С рішення — якщо хтось розробляє — хороша справа, щиро бажаю успіху. Споживач тільки виграє від цього.

З приводу кібербезпеки: наскільки я пам«ятаю, десь у 14му році, коли впроваджували БАС, за ініціативи, можливо, 1С України, робилися дослідження в СБУ на предмет кібербезпеки і надавалися результати.

1С передавала свій код СБУ для аналізу? Бо якщо ні, я буду сприймати такі закиди на рівні «ми заповнили дві формочки і проставили чотири галочки, що воно безпечне».

За можливості, проведіть ще дослідження ринку Бітрікс.
Ми купили систему — управління сайтом, ще в 2016 ...
А вже 02.03.2022 року портал було взломано і розміщено новину про капітуляцію країни ...
Поламали повністю авторизацію.
На наступний день офіційно повідомили про це КіберПоліцію.

Офтоп: Єдиною альтернативою (окрім декількох існуючих старих комерційних систем) є odoo (але покищо без звітності

SAP, SAP B1, MICROSOFT DYNAMICS, лінійка A2V10, IT ENTERPRISE, IsPro та інші, якнайменше

Такой вопрос — A2 v10 и Алекс Кухтин — это же тот самый Александр Кухтин, который создал когда-то Акцент-Бухгалтерию ?

Поцікавтеся вартістю впровадження і адаптації SAP, особливо якщо потрібно декілька юрисдикцій. Оголошена сума одразу відбиває бажання дивитися той бік, якщо бізнес не якийсь великий холдинг.

Ви працювали з 1с і з продуктами, які написали? Чи гугл допоміг?
Уявляєте скільки часу і коштів і людських ресурсів (яких ринок України просто не має) потрібно на перехід середньої української компанії з 1с на САП?
Ви зараз фермеру, в якого трактор «БЕЛАРУС» пропонуєте альтернативу BENTLEY з двигуном v8. А шо, по паспорту плуг потягне.
Нажаль альтернативи 1с поки що прото НЕМАЄ, тому і змушені користуватись.

Чукча не читатель, чукча писатель©
Повірте, я трохи знаюся на ринку та відповідних продуктах ))))

Ви певно маєте успішні проекти по переходу з 1С на те, що ви вище перелічили? Було б цікаво послухати про конкретні проекти: що за клієнт, в чому полягає бізнес, яку 1С використовували, на який продукт перейшли, скільки користувачів системи, які напрямки бізнесу було автоматизовано в 1С та чи автоматизовано все те саме в новій обліковій системі, і.т.п. Окремо було би цікаво що то по грошам для клієнта (окремо перехід, окремо супровід), хоча б порядок цифр. Тому що фраза

Повірте, я трохи знаюся на ринку

без конкретики звучить не надто переконливо.

Аналитика уровня /b/ или «какие-то советы космического масштаба и космической же глупости»

28К на лицензии — (не считая того что по нынешним временам это неподьемная сумма для большинства контор) — а что, стоимость перехода — это только лицензии? Есть еще стоимость времени персонала и усилий по его переобучению, стоимость анализа бизнес-процессов и их упаковывания в новый софт.
Внезапно, в любой конторе размером больше микроскопической, есть свои бизнес-процессы, которые требуют автоматизации и которые вряд ли будут в готовой коробке. Да как минимум отчеты поставщикам или пакеты документов для, прости Господи, крупных торговых сетей (кто сталкивался, поймет о чем я).
Добавим у этому хтоническую систему налоговой отчетности.

Учетный софт — это не про Java / .NET / JS. Учетный софт — это про бизнес-процессы.
И очень жаль, что на рынке Украины нет сейчас вендора, который смог бы тягаться с 1С. Потому что у них тупо монополия, забиввающая все ростки нового.

Чому «1С» має попит серед українських компаній?

Потому что только на таком хтоническом монстре можно удовлетворять хтонические запросы налоговой.
1С прижилась только в совке с совковыми законами и коммуняками-чиновниками. Декомунизация — это не снос символики, а переход от партийно-феодального строя к корпоративно-капиталистическому.

переход к какому не определен, возможно к цифровому фашизму или корпоративному монархизму
а если принять что и коммунизма то не было, так вапще деццкий сад. дебольшевизация ближе к истине

в західній економічній традиції комунізм вважається крайнім випадком соціалізму. Якщо, навіть, не-крайній випадок виявився не життєздатним через вроджені недоліки, то далі ні про що й говорити.

цифровому фашизму

Цифровий буває не лише фашизм.
Перестаньте мислити штампами і все буде добре.

Ну смотрите. У меня последнее время все клиенты были без бухгалтерии. Т.е. им не нужно было удовлетворять запросы налоговой. И они использовали 1С. Главная причина, потому что сделать то, что им нужно можно очень быстро и дёшево.
Не прижилась она за границей, потому что никто особо не пытался приживать. 1С начала экспансию на заграничный рынок, но потом начался 2014-м и ситуация поменялась.
На самом деле 1С это вполне приличный продукт. Проблема глобально у неё одна — она российская.

s/приличный/привычный

На момент запровадження санкцій проти 1С у 2017 році представники української влади пояснювали, що завдяки таким продуктам може збиратися інформація про компанії-користувачі задля підриву економіки країни

Я не видел ни одного доказательства этому. Так же, как и тому, что 1С собирает какие-то данные. Покажите хоть один вывод каких-то авторитетных людей, что это действительно так.

Після різкого падіння кількості вакансій для 1С-спеціалістів

Ну да, это же только в 1С работы стало меньше. Все кто не в 1С ничего не заметили.

Ринок праці для 1С-спеціалістів в Україні — що зараз відбувається

Рынок труда 1С гораздо больше, чем тот, который «присутствует» на ДОУ. По данным статьи, в Украине около 500 тысяч компаний. Но это, скорее всего, цифра меньше реальной. И при этом число вакансий в хорошее время было 60. Не кажется, что цифры странные?

Він розповідає про досвід переходу своєї компанії на аналогічний сервіс: перелаштування процесів зайняло чотири дні

Но забыл сказать о том, что внедрение 1С в его компании успешно завершилось этапом установки программы на комп главбуха, а аналогичный сервис на который перешли — это Эксэль, с которого никуда не уходили.

---

Теперь пару слов от себя.

Этот продукт сформировал у людей привычку и видение того, как должна выглядеть программа для учета. Главное, что в этой привычке есть — это то, что заказчик понимает, что в программе можно сделать любые изменения, связанные с учетом. И людей, которые могут это сделать, на рынке достаточно. Очень сложно будет переучить людей думать иначе. Именно тех людей, которые имеют опыт работы с 1С. Ну и я считаю, что 1С действительно очень хороший продукт в своей нише.

Считаю, что бабло от BAS (что на самом деле просто другое название для 1С, чтобы не ассоциироваться с росией) так или иначе идет в карман к владельцам 1С. Находится ли этот карман непосредственно в росии или на том же Кипре, хз. В идеале было бы, чтобы Нуралиев (владелец 1С) выразил публично свою позицию по поводу войны. Но этого не будет, т.к. в любом случае исход для него будет не веселым: либо отберут бизнес на росии, либо прикроются рынки сбыта за её пределами.

Я сильно сомневаюсь, что в обозримом будущем у нас в стране запретят пользоваться 1Сом. В 2017 уже «запретили». А это потому, что реальный запрет (предположим такое введут) поставит раком кучу бизнесов и лишит работы сотни тысяч людей в Украине (да, сотни тысяч, а не 60 людей). Даже в хорошее время это сильно ударило бы по экономике.

Считаю, что правильным было бы сделать так, чтобы компании, получающие деньги за 1С в Украине (да не только 1С, а в принципе любые, которые потенциально «стремные») не могли вывести эти деньги за пределы страны или как минимум сделать это без соблюдения каких-то специальных процедур и контроля. Чтобы было обязательным регулярное декларирование этих денег и, что очень важно, контроль проверки каким-нибудь специальным уполномоченным органом, что то, что указано в декларации, это действительно так. Ну типо, чтобы нельзя было купить за охуилиард дом, подарить его тёще, а тёща ужа что хочет, то и делает с ним.

Закон про приземлення, спецмито, реальні штрафи (не тупа заборона і закриття очей), швидко змотивують зміну відєнья і створять попит на інше, і навіть створять запит на внутрішній якісний продукт.

Топорні санкції звісно нашкодять, але грамотно зрегулювати ринок можливо, щоб з’явився стимул для альтернативи і зникла монополія

Ну і спрощення обліку має бути, бо підмічено прально, що 1с вирішує суто специфічні совкові проблеми

Проблема що реальне вирішення цієї теми нікого всерйоз не турбує, турбуються публічно, а виходить BAS і кіоск в польщі

З рештою згоден

Це нагадує підхід, коли постійно підвищувалося мито на авто, щоб розвивалася автопромисловість всередині країни. Виробник був фактично 1, який робив Ланоси. Кількість імпорту або незначно падала, або росла повільніше, але надходжень в бюджет було все таки більше і для Ланосів штучно створювалися тепличні умови.
Грамотно зрегулювати ринок — це щось таке, як на мене, надважке та ефемерне...
Всі згодні, щоб регулювалися любі ринки, окрім тих, де вони працюють ))). Одна Дія.Сіті он які цунамі обурень підняла ))

Не тепличні умови, а скоріше холодні умови для 1с мають бути. Просто щоб розбити монопольне становище. Абсолютно потрібна річ, навіть якби це не була російська програма.

Абсолютно непорівнювані приклади. 1с — не внутрішній продукт, і про якісь тепличні умови й захист його не може бути й мови

Там про друге йшлося, не про захист 1С. Але вже трохи нецікаво углублятися...

Ну я тоді не так зрозумів

В бякому разі було б бажання й толк в голові можна було б щось зробити за останні 8 років крім тих топорних заборон, не непідйомний камінь

Авторы не достаточно вникли в тему. Во-первых «переход на лицензии за 28К» повеселил. 28К долларов на лицензии — это автоматизация завода среднего уровня. Клиентская лицензия на одно рабочее место стоит в районе 100 долларов, серверная — порядка 2К, дальше считайте сами сколько можно купить на 28К.
На таких заводах обычно вложено в доработки часто уникальные куча времени и денег. Поэтому «перейти за 4 дня» — это смешно. Одно переобучение персонала займёт месяц.

То, что 1С продаётся под именем BAS тут — правда. Отличается только названием. Такой себе BolgenOS.

Едем дальше. Понятно, перевести небольшую фирму, где толком ничего не доделывалось, а таких по моему опыту до 80% вообще проблем нет. Я не изучал рынок бухгалтерского ПО, но вполне допускаю, что на нём есть масса вариантов для решения именно задач бух. учёта и выписки первичной документации. Дело в том, что бух. учёт регламентирован.
Для 80% фирмы, повторюсь, обычно этого вполне хватает.
Ещё процентов 10 могут пройти этап с минимальными доработками или небольшой перестройкой бизнес-процессов.
И остаются 10% среднего и крупного бизнеса, где очень много денег вложено в автоматизацию именно управленческого учёта. Там вложены огромные деньги. И при переходе на новый продукт в большинстве случаев их придётся потратить заново. А и так кризис.
Нежелание работать с 1С. Вопрос не только в нежелании. Вопрос в том, что многие кто с ней работал сейчас просто ищут варианты ухода, или вообще приостановили деятельность из-за войны.
Ну и почему оно стало популярной? Низкий порог входа и дешёвая и быстрая разработка. Я некоторое время поработал джуном на Джаве. Мы пилили проект по учёту персонала. Я туда пришёл проект ещё делался, через 4 месяца я уходил, он ещё делался. Команда из 5 человек. На 1С я бы сам всё это сделал в пределах месяца.
Второй пример. Клиент заказал мобильное приложение для приёма заказов. (Да, у 1С есть «кроссплатформенный мобильный фреймворк»). На 1С это было сделано примерно за две недели, причём человек раньше с мобильной платформой 1С не работал. Это приём заказов, синхронизация с базой той же 1С на сервере.
Низкая стоимость лицензий. В версии 77 поддержка была БЕСПЛАТНОЙ. Т.е. все обновления после покупки вы получали бесплатно. С переходом на платформу 8 оно стало платным, но народ уже на крючке.
Бизнес хочет быстро и недорого. 1С вполне этому отвечает. И при всём этом работает довольно неплохо. Чем его заменить я хз. Особенно учитывая что сеньор 1С получал до 24 февраля где-то 2К. А знаний и опыта чтобы стать сеньором в 1С нужно не меньше чем в аналогичных ERP системах.
В общем вопросов много, ответов мало.

Что касается меня лично. Я ещё в 14-м году понял, что нужно искать работу, где можно работать на весь мир, а не только Украина или бывший СССР. К сожалению слишком долго пинал х...и, и активный переход начал где-то в 20-м. Выбрал для себя разработку по Андроид. И вот с 20-го года пытался совмещать обучение и работу 1С. Потому что 1С приносила деньги здесь и сейчас. А стать джуном — это в лучшем случае через год выйдешь на 1К долларов. В итоге я хоть и решил, что если будет оффер уйду джуном, но оффера толком так и не было.
Начало вторжения внесло свои коррективы. Фактически все мои клиенты были в Харькове и или сейчас не работают вообще или свернули процесс разработки в 1С и ищут варианты перехода на другие продукты. Поэтому сейчас уже ищу работу джуном по Андроиду, но пока ситуация тоже далеко от разрешения.

Класні аналоги : в it-enterprice неможна підключити сканер (. Такі схожі суттєві проблеми у всіх аналогів. Якщо не спроститься законодавство то аналоги працювати не зможуть бо ніхто не буде робити механізми під конкретні проблеми одного клієнта . Так на хайпі вони відкусять 20-30% ринку як було в 2014 році

Робити механізми то будуть, але ж ціна тих доробок. Якщо за 1С-ніка фірмі брали по 800 за годину, а фрілансері по 400, а на зарплатню можна було знайти гарного спеца за 2К на місяць, то це не можливо для розробки на .NET, або на Java.
Я вже не кажу, що ліцензії на ці продукти коштують багато.

Підписатись на коментарі