Вайбкодинг: чому всі про нього говорять і коли він справді потрібен

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Вайбкодинг уже просочився в ІТ-вакансії та в культуру програмування. Тому ми розібрали, що таке вайбкодинг і коли він корисний для розробника, як і для чого вайбкодять українські айтівці та які речі поки не варто довіряти LLM. А ще додали поради для успішного вайбкодингу від українських IT-експертів.

Серед них:

• Олександр Краковецький, CEO в DevRain;
• Денис Суділковський, CBBO в ЛУН;
• Сергій Бабіч, Senior Software Engineer в DataRobot;
• Павло Лисий, Machine Learning Engineer в Universe Group (бізнес Guru Apps);
• Артур Шевченко, Director of Engineering в Yalantis;
• Володимир Кубицький, Head of AI в MacPaw.

Що таке «вайбкодинг»

Термін «вайбкодинг» завірусився після твіту співзасновника Open AI Андрея Карпати. Ще 2023-го він зазначав, що «нова найпопулярніша мова програмування — англійська». А у лютому цього року розповів про «новий тип програмування» за допомогою ШІ. Його основна думка — LLM настільки розвинулась, що програміст може «віддатися вайбу» і взагалі забути про існування коду.

There's a new kind of coding I call «vibe coding», where you fully give in to the vibes, embrace exponentials, and forget that the code even exists. It's possible because the LLMs (e.g. Cursor Composer w Sonnet) are getting too good. Also I just talk to Composer with SuperWhisper...

— Andrej Karpathy (@karpathy) February 2, 2025

Андрей Карпати наголосив, що такий спосіб підійде для одноразових проєктів «на вихідні», і називати це програмуванням уже не можна. Це підхід, коли ШІ не асистує — він фактично ведучий розробник, а людина задає тон і напрям.

Твіт зібрав понад 5 мільйонів переглядів і спричинив дискусію про те, як програмування «на вайбі» впливає на якість коду й роботу розробників. А головне: чи здатен ШІ створити надійний код, який працюватиме так само добре, як створений людиною.

Як вайбкодинг допомагає розробникам

Вайбкодинг став можливим завдяки розвитку локальних і хмарних великих мовних моделей, зокрема Cursor (на базі Claude або GPT), GitHub Copilot або Replit Ghostwriter. Під впливом ШІ почалася глибока трансформація розробки програмного забезпечення. Тепер розробник може довіритися ШІ й працювати інтуїтивно.

Втім, як відзначає MIT Technology Review, не вся робота з ШІ вважається вайбкодингом. Щоби бути вайбкодером, треба повністю передати контроль ШІ-асистенту. Тож цей підхід найкраще підходить:

• досвідченим розробникам, які можуть допрацювати код за потреби;
• абсолютним новачкам, які мають ідеї, але не мають технічних навичок програмування.

Експерти описують вайбкодинг як інструмент для швидкого прототипування та перевірки ідей, з яким не треба думати про якість коду. CEO DevRain Олександр Краковецький розглядає його як продовження традиційних практик скафолдингу (швидке створення шаблонного коду або структури проєкту, — ред.) і бутстрепінгу (запуск системи або процесу з нуля без зовнішньої допомоги, — ред.), що зараз значно пришвидшились завдяки LLM.

«Саме тому цей підхід насамперед опанують стартапи. Тепер PoC можна не розробляти з нуля, а згенерувати — і не витрачати $20–100 тисяч на реалізацію. Ще один варіант — це проєкти, за які зазвичай ніхто б не взявся. Організації без великих бюджетів нарешті отримують шанс реалізувати власні ідеї та задовольнити потреби», — пояснює експерт.

Machine Learning Engineer в Universe Group Павло Лисий наводить приклади, коли вайбкодинг може стати корисним для розробника:

• Для прототипування, коли треба швидко перевірити ідею або зробити мінімальний робочий продукт (MVP).
• У дослідницькій роботі — наприклад, коли вивчаєш новий алгоритм або хочеш швидко перевірити, чи твій спосіб розв’язання задачі працює.
• У межах хакатонів — коли мало часу і потрібно швидко зробити щось робоче.
• Після інсайту — коли несподівано прийшла ідея, і її треба швидко записати, поки не забув.
• У навчанні або дослідженнях — коли експериментуєш з новими технологіями, граєшся з алгоритмами, щоб краще їх зрозуміти.
• Для побудови особистих інструментів і скриптів — наприклад, прості програми чи автоматизації, які хочеш зробити швидко; можливо, вони не ідеальні, але працюють.

Сам вайбкодинг — це не заміна розробки, але він виконує ті завдання, від яких розробники часто відмовляються, додає CBBO в ЛУН Денис Суділковський:

«Розробка дорога і вимагає чітких очікувань, а коли їх немає — треба експериментувати. Вайбкодинг допомагає швидко створювати перші робочі версії, які не підходять для масштабів чи стабільності, але добре перевіряють гіпотези на ринку. Це робить R&D більш прикладним і виводить його з лабораторії у реальний світ».

Senior Software Engineer в DataRobot Сергій Бабіч жорстко критикує вайбкодинг як явище, водночас наполягає, що вміння працювати з інструментами кодогенерації — це необхідність, особливо для тих, хто тільки входить у професію:

«Я вважаю, що зараз людина, яка не користується інструментами кодогенерації, свідомо стріляє собі в ногу. Головне, щоб код вирішував задачу. Що краще і швидше — то ліпше».

Він додає, що вайбкодинг дозволяє за лічені хвилини згенерувати основу, підставити потрібні параметри та інтеграції і швидко перейти до роботи. Тобто пройти ті процеси, де розробник зазвичай втрачає мотивацію.

«Для мене вайбкодинг — це просто сів, сказав „зроби мені класно“, і чекаєш, що воно зробить класно. Це вже не про вайб, а про системний підхід до кодогенерації».

Head of AI в MacPaw Володимир Кубицький додає: те, що раніше займало тиждень, тепер можна зробити за кілька годин — отримати перші версії й побачити, як усе працює.

«І йдеться не про макет у Figma, а про справжній веб-інтерфейс, з яким можна взаємодіяти. У цій фазі ще не потрібен ідеальний код — важливо швидко перевірити напрям. Натомість для багфіксів вайбкодинг я б не радив: коли система вже стабільна, потрібна точність, а не імпровізація. Інакше є ризик скотитися у „вайб-дебагінг“ — а це займе ще більше часу».

Кодогенерація: досвід українських IT-фахівців

Артур Шевченко, Director of Engineering в Yalantis, наголошує, що вайбкодинг справді підходить для швидкого прототипування ідей, але не для продакшену чи масштабованого R&D. Цю думку він пояснив на власному досвіді кодогенерації:

«Це була функція для R&D в одному з проєктів. Хотів перевірити нову ідею і свідомо почав наосліп — без детального дослідження, просто „на вайбі“ з підтримкою ШІ, радіючи експерименту.


Що сподобалося:

• Швидкий старт — згенерував код, і щось уже працює.
• Було весело, драйвово, цікаво.

Що пішло не так:

• Під капотом усе було нестабільно — невелика кастомізація призводила до поломок..
• Код став некерованим і обріс „костилями“.
• Довелося викинути його й переписати з нуля — уже за документацією та з чітким розумінням».

Денис Суділковський з ЛУН, навпаки, зміг автоматизувати рутинні завдання в команді завдяки вайбкодингу, зокрема управління файлами, розподіл та аналіз. Крім того, створив сервіс Mapa.com.ua, що показує напрям ракет і дронів під час повітряних атак:

«Під час обстрілів я читаю телеграм-канали, але не завжди знаю, де саме розташовані згадані села. Тож зробив сервіс, який читає ці канали, аналізує повідомлення і показує все на мапі — це дуже зручно. Крім того, використовую штучний інтелект для створення складніших інструментів для аналізу даних — це все для внутрішніх потреб», — ділиться фахівець.

Сергій Бабіч практикував кодогенерацію для кількох особистих ідей. Одна з них: інструмент для швидкого обміну контактами на конференціях, без реєстрації й акаунтів, на відміну від наявних сервісів. Цей підхід допомагає йому у вирішенні й інших особистих завдань:

«Наприклад, мені треба було порахувати кількість дощок для ящика, і я швидко зробив це за допомогою генератора коду, а потім видалив. Це значно швидше, ніж шукати формули чи рахувати вручну», — ділиться Бабіч.

Володимир Кубицький розповів, як на внутрішньому хакатоні в MacPaw він з командою створював рішення, яке допомагає менше відволікатися й уникати зайвих мітингів.

«AI-частину залишили собі, решту генерували на ходу — швидко й на драйві. У підсумку вийшов робочий прототип, який ми змогли показати в дії. І саме тоді я на практиці побачив, наскільки різна якість у ChatGPT, Claude та Cursor саме для коду. Досі я переважно використовував ChatGPT у менеджерських задачах і думав, що у коді він такий самий. Виявилось, що Claude та Cursor справляються значно краще, коли йдеться саме про вайбкодинг», — ділиться експерт.

Як вайбкодинг впливає на якість продукту

Експерти наголошують, що різниця між простим «натхненням у чаті» і справжньою майстерністю у роботі з LLM як інструментом інженерної продуктивності полягає у структурованому підході.

LLM ще не кодить так, як досвідчені інженери, але здебільшого ідеального коду не потрібно, каже Олександр Краковецький:

«Якість — це не тільки те, що описував Роберт Мартін у „Чистому коді“. Значно важливішими стали архітектура системи, якість даних, поєднання інструментів і, головне, наскільки код реально розв’язує бізнес-завдання», — доповнює співрозмовник.

Після вайбкодингу треба витрачати додатковий час, щоб зробити код придатним до продакшену. Але це — плата за швидке тестування гіпотез, вважає Павло Лисий. Вайбкодинг часто асоціюється з імпровізацією та швидким генеруванням ідей, але з досвідом він може стати не просто етапом хаотичного натхнення, а повноцінним інструментом керованої розробки.

«У наш час інакше не можна: краще швидко перевірити 10 ідей, відкинути 9 і зосередитися на одній вартості, ніж кожну доводити до ідеалу з нуля. Вайбкодинг суттєво прискорює темп роботи, але важливо мати сили й самодисципліну, щоб потім усе це довести до робочого стану», — ділиться Павло.

Артур Шевченко додає, що без належного контролю і досвіду вайбкодинг створює більше проблем, ніж рішень:

• Код виходить нестабільним і ламким.
• Погано читається, що ускладнює підтримку.
• Тестування та налагодження коду ускладнені.
• Часто порушуються найкращі практики програмування, що призводить до технічного боргу.

Переписувати або рефакторити великі шматки коду LLM поки що вміє слабко. Часто легше дописати вручну через автодоповнення, ніж змушувати ШІ все перероблювати, ділиться Сергій Бабіч. За його словами, вдаватися до вайбкодингу можна, коли потрібно щось «зліпити на коліні», однак код потрібно перевіряти:

«Заради досвіду я вирішив пройти співбесіду, й мені дали технічне завдання на півтори години — „роби як хочеш“. Було абсолютно нормально використати ШІ — я так і зробив. Згенерував код, усе працювало, і ми обговорювали його з інтерв’юерами. Вони зачепилися за один шматок, і я на ньому „посипався“ — не тому, що не розумів, а через брак практики саме в цьому аспекті», — розповідає експерт.

Як впроваджують вайбкодинг в українських IT-компаніях

Експерти наголошують, що впроваджують елементи вайбкодингу в R&D чи експериментах, однак не всі дозволяють вайбкодити на етапі продакшену.

«У нашій команді вайбкодинг сприймають з гумором, але й з повагою. Часто звучить як мем — „я вайбкодив до третьої ночі“, але всі розуміють, що за цим стоїть реальна цінність: швидкість, інтуїція, гнучкість, робота поза Jira. У нас чітке правило: вайбкодинг — для прототипів, R&D, перших ітерацій. Коли йдеться про продакшен — вмикаються стандарти, код-рев’ю, документація», — ділиться Павло Лисий.

У команді Дениса Суділковського «магію» вайбкодингу розробники сприймають як додатковий інструмент. А для нетехнічних або напівтехнічних фахівців відкриваються нові можливості, зокрема у сфері глибокої аналітики, де раніше потрібно було писати складні запити на R чи Python.

Сергій Бабіч використовує ШІ як підсилювач — наприклад, автокомпліт у Cursor, який розуміє контекст кількох файлів.

«У нас складна внутрішня логіка, власна дизайн-система, структура — ШІ просто не впорається. Іноді навіть на рівні tab complition видає повну нісенітницю. Якщо говорити про нові ідеї чи MVP, тоді так — три години, і в тебе є робочий прототип. Але чим складніший проєкт, тим гірше AI справляється. У великому легасі-коді він „ламається“, не бачить частину контексту, плутає імпорти, вигадує пропси, не може знайти референси», — ділиться експерт.

Як ШІ змінює роль інженерів і впливає на вимоги роботодавців

CEO Y Combinator Гаррі Тан стверджує, що завдяки вайбкодингу стартапи можуть досягати продуктивності, яка раніше вимагала команд у 50-100 інженерів. За його словами, 10 фахівців, які активно використовують LLM, можуть створювати повноцінні продукти, що раніше були під силу лише великим компаніям.

«Коли люди дуже добре використовують найсучасніші інструменти генерування коду, такі як Cursor або Windsurf, вони можуть зробити роботу 10 чи навіть 100 інженерів за один день», — зазначив Гаррі Тан.

Деякі компанії, як-от Visa, Reddit, DoorDash, Snyk зараз зазначають досвід роботи з вайбкодингом як «обов’язковий» (non-negotiable) або «не менш ніж 50% коду має генеруватися ШІ».

Павло Лисий підтверджує: вайбкодинг уже просочується у вакансії, просто у вигляді інших формулювань, які видаються більш професійними.

«Це може виглядати як rapid prototyping skills. Особливо в стартапах або дослідницьких командах. Не називатиметься „вайбкодинг“ офіційно, але суть та сама — швидко діяти, швидко тестувати, не боятися відкидати хибні ідеї й просувати робочі».

У короткостроковій перспективі навичка вайбкодингу вже відрізняє кандидатів, готових до змін, вважає Денис Суділковський:

«Є ті, кому справді важливі інновації. Вони вже шукають людей, які вміють працювати з новими інструментами, експериментувати, мислити гнучко».

Водночас він скептично ставиться до довготривалої перспективи «вайбкодингу як вимоги». На думку експерта, технології розвиваються до зниження вимог до користувача. Тож «супернавички промптингу» можуть виявитися тимчасовим феноменом:

«Я не вірю, що промпт-інженіринг стане максимально популярним. ШІ йде до розуміння поганої людської мови. Так буде і з вайбкодингом. З’являться інструменти, де експертиза користувача буде менш потрібна, а якість результату — вища».

Водночас LLM не можуть замінити розробників: налагодження коду, виправлення багів, безпека все ще потребують участі фахівця.

Наостанок експерти закликають айтівців експериментувати, опановувати генеративний ШІ, вивчати промпт-інженерію й ретельно перевіряти згенеровані результати.

А чи був досвід вайбкодингу у вас? Яким був процес і результат? Діліться у коментарях👇

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU