Що не так із законопроєктом про мобілізацію. Разом з юристами розбираємо дискусійні пункти

📄

Обовʼязок реєструвати електронний кабінет й отримання повісток через нього

З одного боку, це допоможе спростити й уніфікувати систему обліку військовозобов’язаних, адже громадяни зможуть оновлювати свої дані без виїзду до ТЦК та СП (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). З іншого ж боку, пропозиція викликає низку зауважень, зокрема процедурних.

По-перше, у статті не вказано, на якій платформі та в який спосіб відбуватиметься реєстрація. Вважаємо, що до норми про обов’язкову реєстрацію військовозобов’язаних варто додати посилання на нормативно-правовий акт, який регулюватиме роботу цієї інформаційно-комунікаційної системи. Наразі можемо припустити, що таким мав би бути Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів».

По-друге, для декого електронний кабінет може стати проблемою: не всі мають доступ до компʼютерів, смартфонів чи інтернету. І не можна когось змусити придбати гаджет чи постійно моніторити електронну пошту. Це схоже на ситуацію з мобільним застосунком «Дія». Тому важливо не допустити дискримінації особи за фінансовим станом, а також безпідставних обмежень її прав та штрафування.

Наприклад, людина без смартфона або можливості своєчасно перевірити електронну пошту не бачить, що їй надійшла повістка. У ТЦК та СП ж вважатимуть, що ця особа — ухилянт. Вони можуть звернутися до правоохоронних органів або застосувати нові обмеження, як-от арештувати її рахунок.

По-третє, втілити таку процедуру на практиці навряд чи вдасться впродовж одного-двох місяців. Окрім ухвалення законопроєкту в парламенті, треба підготувати програмне забезпечення та влаштувати перехідний період, щоб усі встигли зареєструватися. Тому ініціатива навряд чи запрацює швидко.

У законопроєкті вказано, що громадяни можуть отримувати повістки через зареєстрований електронний кабінет. Тут варто памʼятати, що днем вручення такої повістки вважатиметься:

• день вручення повістки під розписку;
• день отримання ТЦК та СП повідомлення про доставлення повістки до електронного кабінету (тобто за умови, що в призовника такий кабінет створено, незалежно від того, прочитав він повідомлення чи ні).

Водночас якщо повістку надіслали до електронного кабінету після 17:00, то вона вважається врученою на наступний робочий день. Отож за електронним кабінетом потрібно стежити.

📄

Відстрочка лише для тих аспірантів, які навчаються на бюджеті

Вважаємо, що це негативно вплине на розвиток науки, особливо у сфері розробок військово-промислового комплексу. Також ці положення суперечать статті 24 Конституції України — громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками майнового стану або іншими ознаками.

Ці права та свободи не обмежуються і в умовах воєнного або надзвичайного стану, відповідно до статті 64 Основного закону України. Отож незрозуміло, чому право на відстрочку залежить від форми навчання і чому саме аспіранти-контрактники підлягають призову — законодавці цього не пояснили.

📄

Повторне проходження обстежень ВЛК для окремих категорій громадян

Згідно з законопроєктом, категорії «обмежено придатні» більше не буде: військово-лікарська комісія (ВЛК) зможе визнавати особу або непридатною, або придатною до військової служби. Для цього всі військовозобов’язані, раніше визнані обмежено придатними, мають пройти повторне медичне обстеження — це треба зробити впродовж девʼяти місяців після ухвалення закону.

Чоловіки віком 25–55 років, яким установлено інвалідність ІІ та ІІІ груп після 24 лютого 2022 року, мають також пройти повторне медичне обстеження. На це в них буде шість місяців. Така норма, очевидно, покликана перевірити достовірність і законність висновків ВЛК. Однак, навіть якщо після перегляду ВЛК висновок виявиться іншим, чоловіки все одно матимуть право на відстрочку як особи з інвалідністю.

Вимога повторно пройти ВЛК не поширюється на громадян, яким установили інвалідність:

• через відсутність кінцівки після її ампутації;
• внаслідок захворювань, поранень, травм та контузій, отриманих під час захисту України;
• ІІ та ІІІ групи — до 24 лютого 2022 року.

Згідно з законом, непридатним до служби й виключеним з військового обліку особам не потрібно з’являтися до ТЦК та СП для переогляду.

📄

Блокування особистих рахунків, дозвіл відчужувати транспортні засоби або майно

Законопроєкт передбачає і певні заходи, якщо громадянин не виконує своїх мобілізаційних обовʼязків:

• обмеження виїзду за кордон;
• обмеження в праві керування транспортними засобами;
• накладення арешту на кошти та інші цінності.

Процедура:

1. Якщо під час мобілізації військовозобов’язаний або резервіст не виконує своїх обов’язків, ТЦК та СП звертається до Національної поліції для адміністративного затримання та доставлення особи.

2. У разі неефективності таких заходів ТЦК надсилає — через електронний кабінет або ж через пошту — вимогу (наприклад, з’явитися до ТЦК для уточнення облікових даних). Щоб виконати цю вимогу, громадянин має 10 календарних днів.

3. Якщо за цей час він її не виконує, ТЦК може звернутися до суду впродовж пʼяти днів.

Використання заходів впливу, навіть за рішенням суду, викликає зауваження. На сьогодні держава має вдосталь засобів упливу на правопорушника, якщо той не виконує законних вимог представника органу державної влади. Тому незрозуміло, навіщо дублювати, якщо можна використати готову процедуру.

Важливо, що жодних обмежень у накладенні арешту на майно в законопроєкті немає, а це порушує права та свободи громадян і дає підстави для зловживань. Окрім того, передбачено негайне виконання рішення, ухваленого судом першої інстанції в цій категорії справ. Громадянин може його оскаржити впродовж 15 днів, але є загроза, що рішення виконають раніше, ніж апеляційний суд розгляне скаргу.

📄

Надання права представникам ТЦК та СП перевіряти військово-облікові документи

Законопроєкт передбачає, що громадяни, які перебувають на військовому обліку або зняті/виключені з військового обліку, зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ і показувати його на вимогу уповноваженого представника ТЦК та СП або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України в прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Це означає, що:

• усі громадяни України від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті/виключені з військового обліку, повинні завжди мати та показувати на вимогу військово-обліковий документ;
• під час перевірки документів представник ТЦК та СП або поліцейський можуть фіксувати процес на фото і відео, а також використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Водночас громадяни, які не перебувають на військовому обліку (наприклад, у зв’язку з непридатністю до військової служби), не зобов’язані мати військово-облікові документи, тож описані норми на них не поширюються. У законопроєкті немає пояснення, як представникам ТЦК і СП взаємодіяти з чоловіками 18–60 років, які не мають статусу призовника, військовозобов’язаного чи резервіста.

📄

Підприємства мають дбати, щоб працівники виконували військовий обов’язок

Зараз основні обов’язки підприємств прописані в Законі «Про військовий обов’язок та військову службу», серед них:

• подавати до відповідних районних (міських) ТЦК та СП списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць;
• забезпечувати своєчасне прибуття громадян призовного віку до призовних дільниць, а військовозобов’язаних та резервістів — до визначених пунктів збору;
• вести військовий облік;
• повідомляти ТЦК про кількість та інші відомості про призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які в них працюють;
• бронювати своїх працівників у визначеному законом порядку.

У законопроєкті йдеться, що підприємства мають інформувати працівників про необхідність явки до ТЦК та СП. Водночас поки що незрозуміло, яким саме має бути механізм оповіщення та інші інформаційні, організаційно-технічні заходи. До того ж подібні норми вже і так діють — наприклад, повістки про виклик можуть передавати через роботодавців.