Як збій Starlink вплинув на військових і що буде, якщо система знову зламається

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Ввечері 24 липня відбувся глобальний збій у роботі мережі супутникового інтернету Starlink. Системи не працювали в усьому світі, зокрема на лінії фронту. Українські військові активно використовують супутниковий зв’язок компанії SpaceX, вони й першими вказали на проблему.

DOU розібрався, як збій вплинув на захисників сьогодні вночі, чи є зараз альтернативи Starlink і що робити, якщо наступний збій триватиме значно довше.

Хронологія та технічна причина збою

Увечері 24 липня, приблизно о 22:00 за київським часом, мережа Starlink раптово припинила роботу по всьому світу. Сервіс Downdetector зафіксував понад 60 000 скарг від користувачів від Північної Америки до Європи. Як повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді робота сервісу відновилася в період з 00:35 до 01:05 ночі 25 липня.

Офіційну причину несправності оприлюднив віцепрезидент з інженерних питань Starlink Майкл Ніколлс. За його словами, збій стався через «відмову ключових внутрішніх програмних сервісів, що забезпечують роботу базової мережі», яка виникла під час планового оновлення програмного забезпечення.

Ми також запитали думку Дмитра Стеценка, засновника компанії STETMAN
(UASAT), яка займається інтеграцією супутникових рішень в Україні. За його словами, проблема виникла саме в наземному сегменті.

«Проблема була в наземному сегменті, не в супутниках. Для простого розуміння: супутники — це як комутатор, а не маршрутизатор. Якщо комутації немає, труба пуста — сигнал йде, але немає зворотного зв’язку з землею. Тобто супутникове сузір’я залишалося активним, але не працювало як слід без взаємодії з наземною частиною», — каже він.

Коли Starlink перестав працювати, зв’язок тримали через рації

Starlink — дуже популярний спосіб доступу до інтернету на фронті через простоту використання, компактність та якість зв’язку. Особливо для операторів БПЛА. Через нього передаються відео з дронів, координати цілей, накази командирів. Як пояснив голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар, зв’язок — це основа управління.

«Якщо немає зв’язку, не виконуються жодні завдання. В штабі не розуміють, що роблять солдати. Солдати не можуть передати інформацію в штаб», — коментує Ярослав.

За словами представника 93-ї бригади, коли термінали Starlink перестали працювати, зв’язок тримали через рації.

«Ми бачили, що дрони вилітали на точку, де орієнтовно була піхота противника, і вже на місці намагалися її знайти. Це дійсно ускладнює роботу. Але завдяки тому, що екіпажі пройшли підготовку й постійно тренуються, вони продовжили виконання бойових задач, попри складнощі», — каже «Хелсон», начальник групи зв’язку та кібербезпеки батальйону безпілотних систем 93-ї бригади.

Особливо актуальною проблема зі Starlink стала для операторів FPV-дронів. На відміну від розвідувальних дронів або бомберів, які мають якісні камери з нічним чи термальним баченням, FPV для точного удару потребують візуального супроводу та коригування.

«Якщо ціль — це техніка, то ще можна якось працювати. Але якщо це піхота, яка рухається в посадках або ховається в бліндажах, без картинки її практично не знайти», — пояснив «Хелсон».

Що з альтернативами Starlink

Попри домінування Starlink на фронті, українські військові та розробники вже працюють над альтернативами. Хоча повноцінної заміни поки немає. Переваги Starlink в тому, що це компактна, мобільна система, яка працює «з коробки» і дає стабільний інтернет навіть складних умовах. Інші варіанти або менш зручні, або потребують значно більших ресурсів.

Як пояснює Дмитро Стеценко зі STETMAN, варто говорити не про альтернативи, а про систему резервів. Starlink потрібно резервувати не лише іншим супутником, а й технологією зовсім іншого типу: наприклад, геостаціонарними терміналами UASAT, радіозв’язком, волоконно-оптичним зв’язком тощо. Головне — щоб ці системи не залежали одна від одної.

Серед інших можливостей супутникового зв’язку він згадує OneWeb, геостаціонарні платформи та навіть інші низькоорбітальні проєкти, як-от Kuiper. Хоча останній поки не має покриття над Україною. Проте жодна з альтернатив не забезпечує такого ж масштабу, як Starlink. На геостаціонарній орбіті менше супутників і вони мають не такі компактні термінали.

У практичній роботі 93-ї бригади альтернативи теж існують, але вони незручні. Як розповів «Хелсон», основними способами отримати зв’язок замість Starlink є геостаціонарні термінали, LTE, Wi-Fi-мости. Проте всі вони значно менш зручні й вимагають більше часу, ресурсів і людей. Наприклад, геостаціонарні супутникові системи працюють тільки за умов ідеального налаштування й стабільної погоди..

«У нас є „тарілки“ Tooway. Це великі незручні антени, які чутливі до дощу, до вітру, навіть до легкого зсуву. Якщо щось трохи зсуне її — все перестає працювати. Тому налаштувати їх швидко в бойових умовах фактично неможливо». — каже він.

Фото тарілки Tooway з блогу про її налаштування

Інший варіант — LTE-зв’язок. Але він жорстко прив’язаний до базових станцій мобільних операторів.

«Ми не можемо самі їх розгортати — це дорого і складно. А до тих, що вже стоять, ще треба добратись, і підняти антену, і мати пряму видимість. А додаткова антена — це ще одне джерело демаскування, якого й так вистачає», — пояснює «Хелсон».

Wi-Fi-мости — ще складніші. Щоб забезпечити стабільне покриття хоча б одному батальйону, потрібна мережа з кількох точок, персонал для їх обслуговування і стабільний магістральний інтернет.

«Для трьох точок потрібно мінімум 12 людей. По-перше, їх треба знайти, а по-друге — навчити. Або збільшити навантаження на пілотів. І цей міст треба тягнути аж від іншого великого міста, точки треба встановлювати на найвищих місцях що була пряма видимість до приймача. Це вимагає дуже багато ресурсів і часу», — додає він.

Проте є і більш зручна заміна Starlink. Йдеться за радіостанції StreamCaster компанії Silvus. За словами «Хелсона», це багатофункціональна система, яка дозволяє передавати дані, зокрема трансляції, вона може виступати як міжсистема для інтернету тощо. Проте вона дуже дорога.

На цьому фоні Starlink залишається єдиним рішенням, яке можна оперативно розгорнути просто в посадці й швидко повернути зв’язок. Але всі перераховані джерела зв’язку у 93-й бригаді використовують паралельно із рішенням SpaceX, оскільки не можна покладатися лише на нього.

«До того ж хотілося б мати більше терміналів Starlink. Оскільки кількість пілотів зростає. Наприклад у мене в батальйоні додаються ще дві роти. На один екіпаж бажано мати дві „тарілки“. Так, якусь кількість Starlink нам постачає Міноборони. Також мені дуже допомагає із цим фонд „Повернись Живим“. Але вони допомагають великій кількості підрозділів, тому закрити всі потреби важко», — підсумовує «Хелсон», начальник групи зв’язку та кібербезпеки батальйону безпілотних систем 93-ї бригади.

У бригаді «Хартія» не роблять ставку Starlink. Вони орієнтуються на принцип PACE, який застосовується країнами НАТО. Він має чотири рівні — основний, альтернативний, резервний і надзвичайний.

Бригада працює над тим, щоб Starlink був надзвичайним, або хоча б резервним засобом для зв’язку. Як зазначили в дописі на сторінці підрозділу, це пов’язано із досвідом Хартії:

«Улітку 2024 року бригаду „Хартія“ перекинули з Лиманського напрямку на Харківщину — туди, де росіяни намагалися прорвати нашу оборону швидким кидком. За лічені години ми опинилися на новій ділянці фронту в ситуації, коли ворог уже почав наступ.

Один із перших ударів росіяни завдали не по позиціях, а по зв’язку — термінали супутникового зв’язку Starlink масово глушили, зникла координація, підрозділи опинилися в інформаційному вакуумі. Це паралізувало управління на деяких ділянках».

Фото, надане «Хартією»

Також варто зазначити, що в Україні йде робота над альтернативами Starlink. Так, Сили безпілотних систем в коментарі DOU підтвердили, що робота над альтернативними рішеннями ведеться постійно. Проте деталі про неї не розкриваються з міркувань безпеки.

Голова «Аеророзвідки» Ярослав Гончар запевнив, що інші способи зв’язку для підрозділів не тільки розробляються, а вже і приклади застосування на фронті.

«Якщо навіть такі великі гравці, як Starlink, можуть спричиняти технічні збої, ми не маємо повністю від них залежати», — підсумував він.

Що буде, якщо Starlink знову ляже

Існує реальний ризик повторення збоїв у роботі Starlink, і вони можуть бути навіть більш серйозними. Дмитро Стеценко, зазначає, що мережа з 14 000 супутників Starlink може вимикатися одночасно через свою архітектуру. Він порівняв останній збій зі збоєм в «Київстарі», де пошкодження центрального ядра системи може призвести до масштабних і тривалих проблем.

«Це вже другий подібний випадок Starlink суто з технічних причин, не кажучи про політичні чи інші фактори», — додає він.

Зазначимо, що Reuters опублікував матеріал, в якому йдеться, що Starlink навмисно вимикали для українських військових під час контрнаступу ЗСУ в Херсонській області у 2022 році. Нібито це сталося за особистою вказівкою Ілона Маска.

Голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар вважає, що більш тривалі відключення Starlink лише стимулюватимуть швидший розвиток українських альтернатив.

Не дивлячись на важливість Starlink для військових, втрата зв’язку створює перешкоди для виконання бойових завдань, але не унеможливлює їх. І в СБС і в 93-й бригаді сказали, що підрозділи продовжили виконання завдань.

«Ми постійно проводимо підготовку з особовим складом. Навчаємо зв’язку і не тільки — пілоти регулярно літають, працюють із дронами, проходять тренування. Після виїздів — день на відпочинок, а далі знову полігон, постійне вдосконалення навичок.

Для новачків ми проводимо навчання, як працювати зі Starlink, радіостанціями, „Кропивою“, „Дельтою“. Розбираємо також, що робити, коли Starlink не працює — як діяти в таких ситуаціях.

Завдяки постійній підготовці нам вдалося втримати керованість навіть під час збою. Це, звісно, ускладнило роботу, але не критично — бо були готові. І навіть, якщо Starlink не буде працювати тиждень чи місяць — ми зможемо продовжувати роботу», — каже «Хелсон».

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!

👍ПодобаєтьсяСподобалось9
До обраногоВ обраному3
LinkedIn



9 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

> За лічені години ми опинилися на новій ділянці фронту в ситуації, коли ворог уже почав наступ

Можливо я це неправильно розшифрував.

І взагалі це трохи (або й не трохи) офтоп.

Але моїми очима це читається як:
Замість планування оброни, рекогнисцировки, спілкування з попередниками (завдяки чому ви б заздалегідь дізнались про ситуацію з старлінками) й організованої ротації. В найкращих традиціях наших тупорилих ОТУ бригаду кинули в чергову підгораючу сраку зі словами «ну кароч пацани підари отам. Ви йдіть. А там на місці розберетесь».

Так було?

ні, не так. і про відключення старлінків навмисне — це галіма брехня

коли термінали Starlink перестали працювати, зв’язок тримали через рації

Це типу, без гноміка чи взагалі не цифровий? Бо якщо що, то для дешифрування на ретрансляторах той ж самий інтернет використовується. Хоча варіантів реалізації вже має бути побільше.

альтернатива є і зветься BACN — літаючий релей

en.wikipedia.org/...​borne_Communications_Node

альтернативи терміналам типу старлінк з такою ж гнучкістю і масштабом виробництва нема
там хітрожопа дорога антена, яка коштує тисячі баксів і яку старлінк банально дотує

ну мабуть можна щось придумати схоже за принципом на своєму радіо з такою ж антеною. термінал буде дорожче, і все одно треба релей, і все буде поштучно і всеодно не буде таким гнучким і універсальним, і працюватиме як запорожець. старлінк це ж тисячі терміналів і дешевизна за рахунок масштабу виробництва

ну короч треба наколядувати у трампа літаючий вайфай у небі типу E-11A і у маска прошивку для терміналів щоб переключати. Ці хитрі американські пики стопроцентів заклали можливість юзати консумерські термінали. Але я не експерт у секретних проектах госдепа звісно. Просто теоретіш такий літачок має без проблем обслужити особливо прошиті старлінковські термінали

Це все гарно, якщо треба забезпечити зв’язок у місці, де на землі — пацани в шльопках. Коли у супротивника є ППО і авіація такий літак доволі важко захистити.

дуже смішно чути що для налаштування 3 точок доступу треба 12 спеціалістів, особливо коли досвідчених сисадмінів замість дати задачу це налаштувати, відправляють на ноль з одним автоматом, армія невігласів і дебілів. Вибачте просто наболіло.

Мабуть тому, що точка доступу стоїть не в сусідньому кабінеті, а в полі. Працює від генератора. Який треба везти та заправляти. Антени треба підняти, закріпити та направити, генератор, техніка і адміна треба на чомусь везти, а ще там не можна наприкінці робочого дня піти додому.

Тобто все трішечкі складніше, ніж у мирному житті. Як мінімум механік-водій з автівкою, щоб привезти на точку людей і техніку. Зв’язківець, щоб все налаштувати і 1-2 «різноробочих» щоб все робити (бо замахаєтесь з водієм таскати генератор і облаштовувати позицію) і чергувати, готовити їсти, заправляти генератор і купу всього іншого робити...

Ось і маємо, що на кожну треба кілька людей «в полі». Віддалено не завжди налаштуєш, а мотатися між точками — теж не завжди варіант, бо це автівка (або мото) + паливо. + час + постійні переміщення помітні для ворога і більше вірогідність, що прилетить...

Альтернативи треба, вони можливі, але дорого, складно, треба людей, пу-пу-пу. Альтернативи немає. Коли знову буде збій, на ДОУ буде нова стаття.

Підписатись на коментарі