«Клуб білого бізнесу» з резидентами Дія City і ФОПами: що про нього відомо та які критерії відбору

У грудні зʼявиться реєстр відповідальних платників податків. У переліку будуть компанії з різних галузей економіки, а також резиденти Дія City і ФОПи. Влада очікує, що ці нововведення позитивно вплинуть на сплату податків. Але дехто з експертів вважає, що це створить дискримінаційні умови для підприємців. Ми дізнавалися деталі, навіщо створили так званий «клуб білого бізнесу» та які його переваги й нюанси.

Про реєстр і хто його формуватиме

1 серпня почав діяти закон, який неофіційно назвали законом про «клуб білого бізнесу». Документ передбачає створення публічного реєстру доброчесних платників податків. 22 жовтня Мінфін затвердив порядок, як це має відбуватися та хто може потрапити до списку.

Формуватиме й публікуватиме реєстр Державна податкова служба. 1 листопада презентували платформу «Територія високого рівня податкової довіри», де наразі розповідають про проєкт і критерії відбору, а невдовзі зʼявиться перелік компаній.

Як повідомив голова податкового комітету ВР та один з ініціаторів закону Данило Гетманцев, перший перелік сформують наприкінці листопада за результатами четвертого кварталу 2023 року і трьох кварталів 2024-го. На початку грудня кожен зможе перевірити, чи потрапив до реєстру.

За його словами, на сайті підприємці зможуть ознайомитися з середніми показниками для різних груп платників податків. Ці дані автоматично розраховуватимуться й надаватимуться Державною податковою службою.

«Податкова публікуватиме середнє податкове навантаження за галузями, податками, середньою зарплатою в регіонах. Кожен зможе за своїм КВЕДом визначити, чи підприємство виконує нормативи та середні показники.

На калькуляторі можна буде порахувати, чи ти член „клубу білого бізнесу“, чи треба щось зробити (доплатити податки до державного бюджету, підвищити податкове навантаження). Сам реєстр буде публічним, на цьому наполягають підприємці», — розповів Гетманцев у подкасті «Що з економікою?».

Що це може дати бізнесу

У Міністерстві фінансів очікують, що ці нововведення позитивно вплинуть на сплату податків і мотивуватимуть підприємців виходити з тіні. Данило Гетманцев зазначив, що компанії з реєстру отримають низку переваг в адмініструванні податків, зборів і платежів.

На сайті проєкту надали деталі щодо кожного нововведення:

1. Мораторій на документальні перевірки (винятки — перевірки щодо бюджетного відшкодування, а також з питань трансфертного ціноутворення, за ініціативою платника податків або у випадку надходження доказів/інформації щодо ризиків сплати податків).

   
   Як це працює зараз: У пункті 78.1 Податкового кодексу наведено чимало підстав для проведення документальної позапланової перевірки. Серед них — несвоєчасне подання декларації, виявлення неточностей у звітах, отримання скарги чи інформації про порушення податкового законодавства тощо. Для учасників «клубу білого бізнесу» перелік підстав для перевірок значно звузиться.

2. Скорочення термінів перевірок (терміни камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ триватимуть до 5 та до 10 робочих днів відповідно).

   
   Як є зараз: загальний термін камеральної перевірки — 30 календарних днів з дня подання декларації. Загальний термін документальної перевірки — 15 робочих днів для великих платників податків, для менших — 5-10 робочих днів.

3. Індивідуальні податкові консультації (надаватимуться ДПС упродовж 15 календарних днів).

   «Зараз для всіх передбачений термін у 25 календарних днів. Однак на практиці буває, що індивідуальна податкова консультація надається довше аніж пів року», — коментує юрист адвокатського обʼєднання Paradigm Іван Щеглаков.

4. Особистий консультант (за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, який супроводжує його у всіх питаннях, повʼязаних з адмініструванням податків). Серед інших обовʼязків помічника — завчасно сповіщати про наближення термінів декларування та сплати податків; консультувати щодо виправлення помилок у звітності.

«Такого раніше не було. Для отримання допомоги потрібно було оформлювати запит на індивідуальну податкову консультацію або звертатися до контакт-центру за номером телефону чи в телеграмі. Додам, що якість консультацій через телеграм була досить сумнівною», — зазначає юрист.

Автори ініціативи анонсували, що учасники «клубу білого бізнесу» зможуть отримати й певні переваги у бронюванні співробітників. Зокрема, у законі є рекомендація Кабміну забезпечити бронювання до 25% військовозобов’язаних працівників для тих компаній, які увійшли до реєстру.

«Це означає, що Кабмін може ввести бронювання для „білого“ бізнесу, а може і не вводити. У чинному законодавстві зараз немає положень, які б надавали якісь спрощення для бронювання представникам „клубу білого бізнесу“», — пояснює юрист Іван Щеглаков.

Він додає, що про впровадження економічного бронювання співробітників для учасників клубу також наразі не йдеться.

Народний депутат Ярослав Железняк у коментарі для DOU зазначив, що підтримує цю ініціативу. На його думку, це позитивно вплине на бізнес, зокрема і на резидентів Дія City, адже терміни перевірок стануть коротшими.

Водночас дехто з економічних експертів вважає, що цей закон створює дискримінаційні умови для бізнесу та посилює вплив ДПС на підприємців.

Наприклад, співзасновник Центру економічного відновлення Андрій Длігач зазначив, що ця правильна ідея перетворилася на «закритий клуб», в який потраплять ті компанії, які радше цікаві самій податковій. А на думку економіста й політолога Юрія Гаврилечка, закон порушує Конституцію України та створює дискримінаційні умови для бізнесу.

Ми також звернулися до низки ІТ-компаній, щоб дізнатися їхню думку про «клуб білого бізнесу». Нам відповіли, що або вперше чують про такий закон, або ще недостатньо дослідили ці нововведення, щоб надавати їм публічну оцінку.

Як потрапити до переліку та які критерії відбору

Список представників «клубу білого бізнесу» формуватиме ДПС. Перевірити, чи входить компанія або ФОП до цього переліку, можна буде за посиланням. На сайті проєкту прописали як загальні вимоги для всіх учасників, так і окремі критерії для кожної з груп.

Для резидентів Дія City критерій лише один:

• рівень сплати податків до бюджету повинен дорівнювати або перевищувати середній серед резидентів.

Додамо, щоб стати резидентом правового простору, компанія вже має відповідати певним вимогам. Наприклад, її дохід має становити від €200 тисяч, а середня зарплата фахівців — від €1200/місяць, штат має бути від 10 осіб.

У проєктному офісі Дія City уточнили для DOU, що ДПС автоматично обраховуватиме середній показник рівня сплати податків серед резидентів:

«Якщо резидент сплатив податків більше, ніж середній показник — він у „клубі білого бізнесу“. Резидентів це не має обтяжувати. Для тих, хто не потрапить у перелік, нічого не зміниться».

Критерії для ФОПів третьої групи такі:

• дохід має перевищувати 5 мільйонів гривень на рік;
• рівень сплати податків до бюджету повинен дорівнювати або перевищувати середній по галузі за останні чотири квартали;
• рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні чотири квартали.

ІТ-ФОПам потрапити до «клубу білого бізнесу» може бути складно. Адже для ІТ-ФОПа з середньою винагородою у $2500 дохід (тобто виторг) у 5 мільйонів гривень на рік видається не дуже реальною сумою.

Критерії для юридичних осіб на загальній системі оподаткування:

• рівень сплати податку на прибуток має дорівнювати або перевищувати середній по галузі за останні чотири квартали;
• рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;
• рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні чотири квартали, за умови наявності мінімум п’яти працівників.

Додамо, що згідно зі звітом Держстату фахівці у сфері «Інформація та телекомунікації» у середньому отримують офіційну зарплату 50 188 гривень.

Серед спільних вимог до всіх категорій — вчасне подання звітності, відсутність заборгованостей, санкцій або процедур з банкрутства, а також перебування понад рік на обліку в ДПС.

На сайті проєкту інформують, що галузь визначатиметься за основним видом економічної діяльності компанії чи ФОПа.

Перелік буде оновлюватися щоквартально. Тож компаніям і ФОПам потрібно буде у другому місяці кожного кварталу перевіряти свою присутність у цьому реєстрі. Якщо ж ДПС виявить, що платник податків вже не відповідає певним критеріям, інформацію про нього приберуть з переліку.

Як розʼяснили у Мінфіні, можна буде відмовитися від оприлюднення інформації про себе, у такому випадку згадку про вас заберуть з сайту.

Розʼяснення економістів

Експерти Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки Тарас Маршалок і Ліна Задорожня у коментарі для DOU проаналізували ініціативу:

«Ухвалення закону є важливим кроком у реформуванні податкової системи в умовах війни. Закон окреслює підхід до взаємовідносин між державою та бізнесом, де контроль замінюється партнерством. Для підприємців це відкриває можливості для розвитку в складних умовах, а для держави — зміцнює податкову базу, сприяє економічній стабільності.

Окрім цього, такий закон відображає європейський напрям руху. Адже раніше Україна взяла на себе зобов’язання перед МВФ удосконалювати механізми адміністрування податків, що також задекларовано й у Національній стратегії доходів.

Концептуально ця ініціатива прогресивна, але викликає занепокоєння, що учасники переліку репрезентуються як якийсь особливий клуб. По-перше, всіх платників податків, які в установленому порядку зареєстрували і ведуть свою діяльність, можна вважати «білими». Також не обов’язково у них відсутні проблеми (наприклад, з тієї ж заборгованості), можливо, вони просто не виявлені.

Важливо, щоб спрощення процедур для одних платників не перетворилося на «клеймо» для всіх інших. Наприклад, не зрозуміло, чому ФОП з виторгом до 5 мільйонів гривень є менш «білим» за того, в якого такий виторг є. Є ризик, що деякі підприємства чи підприємці створюватимуть для себе таке позитивне реноме штучно — зокрема, для того, щоб у майбутньому використовувати переваги «клубу білого бізнесу» у власних (не завжди законних) цілях.

Для резидентів Дія City рівень сплати податків до бюджету повинен дорівнювати або перевищувати середній серед резидентів (йдеться про 10 мільйонів гривень за ІІ півріччя 2023 року — І півріччя 2024 року). Це може звузити коло компаній: якщо рахувати за середнім арифметичним значенням. Тому важливо використовувати показник медіани. Особливо це актуально після того, як до Дія City долучилася ІТ-компанія Grammarly.

Ще нюанс — законодавець встановив, що платник має перебувати на обліку мінімум рік, що потрібно для розрахунку критеріїв. Водночас варто зауважити, що новостворені підприємства також можуть бути "білими"».

UPD від 12:25. Своєю оцінкою поділився також Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії:

«Закон передбачає достатньо складну в адмініструванні систему, в який „білий“ бізнес має відповідати більше ніж десятку вимог. Окремі особливості у переліку вимог — для юридичних і фізичних осіб, суб’єктів господарювання на загальній та спрощеній системі оподаткування та для резидентів Дія City.

Для бізнесу, що відповідає усім переліченим у законі вимогам, держава втрачає право робити низку перевірок, які для такої категорії бізнесу є відверто надмірними. Здавалося б, навіщо давати „привілей“ відсутності перевірок компаніям, які не викликають жодних питань? Бізнес добре знає, що факт такої перевірки нерідко є своєрідним запрошенням до корупційного діалогу. Тому такі умови, які пропонуються для „білого“ бізнесу, варто створити для усього бізнесу. Цивілізований підхід — це ставлення до будь-якого бізнесу як до „білого“, допоки не доведене зворотне.

Окрім партнерського ставлення з боку держави, бізнес цінуватиме передбачуваність державної економічної політики. Зараз цього бракує: хоч приймаються достатньо непогані довготермінові стратегії, паралельно з’являються ініціативи сумнівної якості, які не вписуються в рамку цих стратегій та суттєво ускладнюють планування. Наприклад, проголосований парламентом в жовтні закон про підвищення податків не підписаний президентом, а уряд з парламентом досі узгоджують деталі його імплементації».