Хто ці 228 компаній у реєстрі Дія City та чому деякі мають російський слід, а деякі не вдається ідентифікувати. Розслідування DOU

У лютому ми вже почали розшифровувати бренди, які стоять за ТОВ, ПАТ і ПП у реєстрі Дія City. Нові компанії з’являються там постійно, активний вступ до спецрежиму не припинявся, попри воєнний стан. Крім того, в березні в Мінцифри максимально спростили критерії резидентства.

Станом на 11 травня в реєстрі вже 228 компаній. Ми спробували ідентифікувати їх усі та оновили наш альтернативний реєстр резидентів, а також проаналізували, хто ці компанії. Виявилося чимало цікавого: приблизно половина резидентів — продуктові компанії; з топ-50 IT-компаній в Дія City вступили 16; в реєстрі є компанії, що мають російський слід; а 49 компаній не вдалося ідентифікувати. Отож про все за порядком.

Хто ці 228 компаній у реєстрі та як вступали

За словами Олександра Борнякова, в грудні Мінцифри не очікувало на масовий вступ компаній до спецрежиму на початку його роботи. Але вже за два дні після запуску Дія City заяви на вступ подали 44 компанії. А за тиждень статус резидента офіційно отримали 55 компаній.

З початком повномасштабних воєнних дій прийом компаній в Дія City не сповільнився, і вже 28 лютого були зареєстровані нові резиденти. Станом на 15 березня до спецрежиму приєдналося 104 компанії, нині ж їх 228. Усього після 24 лютого в Дія City вступили 149 компаній.

Ще влітку 2021 року з топ-50 IT-компаній, згідно з рейтингом ДОУ, лише 4 були цілковито «за» Дія City, ще 13 відповіли, що ставляться позитивно, але ще є питання до проєкту, а ще близько половини — не визначилася. Нині 16 компаній із топ-50 увійшли в Дія City. Примітно, що половина з них — продуктові. З топ-5 компаній в Дія City вже три — EPAM Ukraine, SoftServe, Luxoft Ukraine. Не вступали Ciklum та GlobalLogic. В першій зазначили, що наразі відклали питання, в другій — продовжують вивчати деталі.

Щонайменше половина компаній у реєстрі серед тих, які ми змогли ідентифікувати, — продуктові. Серед них досить відомі в Україні MacPaw, Ajax Systems, Reface, EVO, Readdle тощо. Як стартапи в Дія City отримали статус резидента 56 компаній, деякі з них були зареєстровані за декілька днів до вступу.

Також у переліку можна помітити багато геймдев-компаній, наприклад, GameLoft, Gismart, Plarium, Playrix тощо. Є представники фінтеху — Monobank, Revolut, а також великі українські компанії з IT-відділами, такі як Rozetka, «Нова пошта». Є немало й міжнародних компаній з офісами в Україні, як-от Sixt, Snap, ISSP тощо.

Цікаво, що на офіційному сайті Дія City в розділі «Вже з нами» можна знайти ще багато назв відомих компаній, проте наразі не всі вони є резидентами. Наприклад, у «Київстарі» та All Right нам повідомили, що не вступали до спецрежиму.

Якщо поглянути на категорії компаній на DOU, видно, що більшість тих, хто долучився — невеликі компанії до 80 спеціалістів. Але треба розуміти, що великі компанії не входять в Дія City повним штатом спеціалістів. Ще в лютому (до повномасштабного вторгнення рф) SoftServe, наприклад, збиралась потестувати всі процеси на окремій юридичній особі з невеликою кількістю людей. MacPaw теж планувала поступовий і добровільний перехід на гіг-контракти приблизно для 30 співробітників для початку.

Окрім SoftServe, ще багато компаній приєднуються до Дія City окремими невеликими ТОВками. Наприклад, AltexSoft з ТОВ «Технолоджі Консалтинг», Genesis з ТОВ «Айті Ленд».

Деякі компанії зареєстрували їх зовсім недавно. Наприклад ТОВ «Нікс Солюшенс», ТОВ «Сігма Софтвеа ДС» існують тільки з січня 2022 року, ТОВ «Аджакс Сістемс РНД», ТОВ «Самсунг РНД Інститут Україна» — з лютого. Ймовірно, вони зроблені саме для вступу в спецрежим. Цікаво, що на той час вимоги до резидентів не були спрощені, тож ці ТОВки мали бути створені з дотриманням умов про дохід, зарплату співробітникам, їх кількість тощо.

Які умови вступу та як їх спростили

Умови вступу до Дія City визначені в законі № 1667-IX, «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який був ухвалений у липні 2021 року. Критерії для резидентства такі:

  • кількість гіг-контрактерів у компанії-резидента Дія Сіті має бути не меншою за 9;
  • середній розмір оплати праці гіг-контрактерів має становити щонайменше еквівалент 1200 євро;
  • компанія має займатись певними видами діяльності;
    • комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації;
    • видання комп’ютерних ігор, а також іншого ПЗ;
    • надання програмних продуктів у режимі «онлайн» та надання веб-послуг із доставки програмних додатків; освітня діяльність у галузі інформаційних технологій;
    • оброблення даних і пов’язана із цим діяльність; дослідження та експериментальні розробки;
    • проведення маркетингових кампаній та надання рекламних послуг з використанням програмного забезпечення, розробленого за участю резидента Дія Сіті;
    • діяльність організаторів кіберспортивних змагань;
    • діяльність постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
    • гарантування кібербезпеки;
    • діяльність з проєктування (конструювання), дослідження, тестування (випробування) технологій, пристроїв і систем робототехніки тощо).
  • дохід від діяльності за «IT КВЕДами» має становити щонайменше 90% доходу компанії-резидента Дія City.

Однак у березні в Мінцифри на період воєнного стану спростили умови для ІТ-компаній у Дія City:

  • на час війни компанії не позбавлятимуть статусу резидентів, навіть якщо вони не відповідатимуть критеріям: кількість співробітників, середня зарплата тощо. Це стосується як чинних резидентів, так і компаній, що прагнуть долучитися до Дія City;
  • резидентам не потрібно подавати звіт про відповідність та незалежний аудиторський висновок до 1 січня року, наступного за мирним роком.

Податкові умови Дія City залишаються незмінними.

Вже за місяць — у квітні — Кабмін доповнив перелік дозволених у рамках Дія City видів підприємницької діяльності. Там очікують, що вони підтримають фінансову стабільність в країні на час воєнного стану та після нього. Серед доданих видів діяльності — ті, що пов’язані з міжнародними платіжними системами, виробництвом та реалізацією обладнання в оборонній (безпековій), промисловій та побутовій сферах, а також пов’язані з хмарними рішеннями.

Вочевидь, ухвалені зміни стимулюють компанії подаватись до Дія City, адже реєстр активно поповнюється новими резидентами. При цьому резидентами Дія City стали й деякі неоднозначні компанії.

Сліди країн-агресорок

Так, наразі резидентство в Дія City набули компанії, сліди яких виводять до росії — власниками чи інвесторами є росіяни, що нині мають інше громадянство. Деякі компанії мають офіси в рф та продовжують наймати там спеціалістів.

Згідно із законом 1667-IX, резидентом Дія City не може бути юридична особа, яка є «прямим або опосередкованим власником часток (акцій) у статутному (акціонерному) капіталі якої є держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, або юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства такої держави, або фізична особа, яка постійно (переважно) проживає у такій державі. Це положення не застосовується у разі здійснення володіння часткою (акціями) у статутному (акціонерному) капіталі через юридичну особу, акції якої перебувають в обігу на фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом міністрів України (крім випадків реєстрації такої юридичної особи відповідно до законодавства держави-агресора)».

Тут не йдеться про діяльність компаній в рф та громадянство власників, отож під заборони українського законодавства ці компанії, по суті, не підпадають і можуть бути резидентами Дія City. Проте у зв’язку з нинішньою ситуацією, можливо, не мали б.

Так, ще до початку повномасштабного вторгнення рф на територію України резидентом Дія City стала fintech-компанія Revolut. Нині вона продовжує найм в рф.

Бенефіціаріми ТОВ «Регула форензікс УА», зареєстрованого у 2020 році, є два громадянина білорусі Юрій Рогожинський і Іван Шумський. Компанія-засновниця «Регула Балтія» зареєстрована в Латвії. Фірма виробляє криміналістичні пристрої та ПЗ для аутентифікації документів, банкнот і цінних паперів. Варто зазначити, що резидентом Дія City ця компанія стала ще до повномасштабного вторгнення, а саме 15 лютого. Зараз компанія має офіс у Мінську. Крім того, в російській федерації зареєстровано закрите акціонерне товариство «Регула-Русь».

Також резидентами Дія City стала низка компаній групи Playrix, заснованих братами Бухманами — уродженцями росії з ізраїльським громадянством. Playrix має офіси в рф та й нині продовжує наймати там спеціалістів.

За день до повномасштабного вторгнення в Україну резидентом Дія City стала компанія Plagendary, бенефіціаром якої є громадянин білорусі Дмитро Шеленговський. Зараз у профілі компанії на DOU вказано, що її офіс розташований на Кіпрі. Однак представництво Plagendary, яка спеціалізується на розробці та реалізації мобільних ігор, є, вочевидь, і в російській федерації. Принаймні у квітні цього року компанія розмістила свіжі вакансії. Тобто після початку агресії з росії компанія не пішла, при цьому планує отримувати певні пільгові умови для роботи в Україні.

У квітні резидентом Дія City стала міжнародна компанія Admitad, яка спеціалізується на розробці й інвестуванні в рекламні й монетизаційні технології. Бенефіціаром ТОВ «Адмітад» значиться громадянин Німеччини Олександр Бахман. При цьому компанія досі працює в рф. Зараз в офіс Admitad у росії набирають спеціалістів.

4 травня резидентом Дія City стало ТОВ «Діліженцес юей». В засновниках ТОВки значаться дві іноземні компанії з Мальти та США, а одним з бенефіціарних власників вказаний громадянин рф Руслан Моісеєнко.

9 травня до реєстру долучилась комапнія SAS (з ТОВ «Студія Аграрних Систем-Поділля»), що спеціалізується на цифровізації сільського господарства. Вона має офіси в рф. Після виходу розслідування компанія прибрала згадку про російські офіси з розділу контактів на офіційному сайті, проте збереглась кешована версія сторінки.

Крім цього, в реєстрі Дія City близько 10 білоруських компаній. Серед них можна знайти тих, хто є учасником Парку високих технологій, що послугував ідеєю створення Дія City.

Звичайно, не можна лише за громадянством засновника чи бенефіціара робити висновки про діяльність компанії. Наприклад, серед компаній, які заснували в Україні білоруси, є й такі, які втекли від режиму лукашенка через придушення протестів у 2020 році або навіть раніше.

Але в будь-якому разі у зв’язку із повномасштабною війною кожна така компанія потребує пильного аналізу з боку посадовців Мінцифри, адже деякі з них продовжують роботу у білорусі й рф і нині набирають там спеціалістів. Хоча білорусь, на відміну від росії, Верховною Радою поки що країною-агресором не визнана.

Щоб розібратись у ситуації, ми скерували запит до Мінцифри. Відповідь підписав заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков. Власне там посилаються на статтю 5 закону 1667-IX:

Компанії не зі сфери ІТ?

Хоча в Дія City декларують, що створили простір для ІТ-компаній, у реєстр потрапили також юрособи, основні КВЕДи яких не пов’язані з IT та не входять у перелік, визначений в статті 5 закону 1667-IX. Нагадаємо, що однією з умов резидентства Дія City також є отримання 90% доходу компанії від видів діяльності, затверджених законом. І цієї умови немає в списку тих, які спростили на час дії воєнного стану, отож вона актуальна.

Наприклад, ТОВ «Добротворець» головним КВЕДом має «Вантажний автомобільний транспорт», серед інших є також «Веб-портали». Сайту в компанії ще немає. Як повідомили нам у компанії, вони планують займатись веброзробкою.

4 травня отримало резидентство Дія City ТОВ «Укравтодобро-хелперхаб», головним видом діяльності якого є також «Вантажний автомобільний транспорт». Взагалі компанія має великий набір КВЕДів, серед яких є вирощування зернових, надання послуг таксі, агентство нерухомості, діяльність політичних організацій тощо. Але є також і «Комп’ютерне програмування» та «Консультування з питань інформатизації». Компанію зареєстрували у квітні 2022 року. У Дія City вона значиться як стартап. Ідентифікувати бренд компанії і зв’язатись з керівництвом не вдалось. Над чим насправді працює ця ТОВка, чи пов’язана прямо її діяльність із ІТ-сферою, незрозуміло.

Серед резидентів Дія City є також ТОВ «Комтех коворкінг». Ця компанія зареєстрована у 2020 році. Головним видом діяльності ТОВки є «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна», серед інших є й IT-кведи. Знайти сайт цієї компанії не вдалось. Телефон, вказаний при реєстрації, поза зоною. На електронний лист у компанії не відповіли.

В реєстрі є ще ТОВ «Агрітек Фемілі», головний квед у якої — «Діяльність головних управлінь (хед-офісів)». У великому списку інших кведів є і айтішні. Як запевнили нас у компанії, її основна діяльність пов‘язана з IT та стосується надання інформаційних послуг зі створення систем бізнес-аналітики даних, що включають послуги зі створення аналітичних звітів та роботи пов’язані з їх обробкою, поліпшення ПЗ. Сайту в компанії поки що немає, проте ведуться підготовчі роботи з його створення.

В Дія City також ввійшли ТОВ «Бейтбейс» і ТОВ «Банзай Протур ВАТ», головним КВЕДОм яких є «Рекламні агентства». Але якщо у першої ТОВки серед інших значаться IT-КВЕДи, то в другої таких немає. Тим часом згідно із законом основним видом діяльності резидента може бути «проведення маркетингових кампаній та надання рекламних послуг з використанням програмного забезпечення, розробленого за участю резидента Дія Сіті, у мережі Інтернет та/або на пристроях користувачів». Щоб дізнатися, чи беруть участь ТОВки у розробці ПЗ, ми спробували з ними зв’язатись. З «БАНЗАЙ ПРОТУР ВАТ» сконтактувати не вдалось. У «БЕЙТБЕЙС» нам повідомили, що спеціалізуються на криптовалюті та рекламі.

Мінцифри у своєму коментарі щодо цього питання посилаються на норми закону 1667-IX:

Але чи справді ці ТОВки займаються IT-діяльністю та чи вона приносить їм дохід не менше ніж 90% за календарний рік — незрозуміло.

Неідентифіковані компанії

Серед 228 резидентів Дія City бренди 49 компаній не вдалося ідентифікувати (позначені в нашому списку як N/A). При цьому з 30 з них ми не змогли сконтактувати. Телефони, вказані в реєстрі юридичних осіб, або не відповідають, або поза зоною досяжності, або не обслуговуються. На електронні листи в низці компаній не відповіли. Можливо, це пов’язано з бойовими діями на території України й переїздом керівництва за межі країни.

Є ТОВки, в яких не вказаний один із контактів. Наприклад, у ТОВ «Глобал Саппорт Сервісез» немає пошти, у ТОВ «Цибтех» не зазначений телефон. А у трьох ТОВок «Люмос максіма», «Пата де гато», «Кола де перро» номери телефонів не обслуговуються, а імейли не вказані. У ТОВ «Айті Скіллс» не вказаний жоден з контактів. Отож і зв’язатися з ними неможливо.

З 19 компаній N/A, які вийшли на зв’язок, 5 не надали інформацію про себе, 2 сказали, що не мають бренду й сайту і не планують створювати, 1 ТОВ «Арт консалтинг» повідомила, що наприкінці березня вже вийшла з Дія City, ще 11 компаній розповіли, що тільки починають діяльність, ще не мають офіційного сайту, бренду та реалізованих продуктів чи портфоліо.

Та й серед ідентифікованих компаній є молоді. Наприклад, так нині виглядає сайт CANFLY (ТОВ «Кенфлай» зареєстрована в лютому 2022-го):

А ось все, що відомо про компанію CyBridge Technology (ТОВ «Сайбрідж Технолоджі» існує з грудня 2021):

На питання щодо неможливості зв’язатися з деякими компаніями, які набули статус резидента Дія City, в Мінцифри зазначили, що заява від компаній має містити адресу електронної пошти та контактний телефон зв’язку. І саме так це й прописано в статті 6 закону 1667-IX. Проте виникають питання, як перевіряли ці заяви, адже в деяких немає одного з контактів чи навіть обох або ж номер телефону недійсний.


Отож, компанії активно вступають до Дія City, незважаючи на воєнний стан. Але, як бачимо, є питання щодо деяких резидентів та того, як саме міністерство перевіряє кандидатів на вступ.


Авторка — Олена Чернишова.

👍ПодобаєтьсяСподобалось18
До обраногоВ обраному5
Підписатись на автора
LinkedIn



19 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Вот собственно человек, наш бывший соотечественник пояснил все как и я думаю youtu.be/sHAtOlzxHpg?t=314

А шо там по аудиту?! Ще строки не вийшли? Цікаво буде порівняти списки компаній після закінчення аудитів.

Мы делали в прошлом году аудит таких аудиторских фирм
Только одна выказала желание

Ребят, а что вот эти фирмочки себе думаю когда у них случайно загорится офис, а основателей офис в Коче-Заспе ? У пожарных, между прочим машина поломана, пожарный шланг дырявый, не комплект сотрудников, нет формы и солярки выехать вовремя на выезд. P.S. Если эти фирмочки «аудиторы» сами на Кипре или США, то к американцам просьба тоже в зеркальце посмотреться. И не только художественные фильмы с Николосом Кейджем снимать куда делось украинское оружие, потому что у нас есть вопросы куда делись деньги с продажи этого оружия африканским упырям. И не попали ли, случайно, эти деньги на американский фондовый рынок через американские банки в которые были положены, в следствие чего рядовые американцы стали сильно лучше жить, много зарабатывать и т.д.

Приходите в мое бюро писать код для роботов-судей!

Год назад были опросы на ДОУ, которые показывали что девелоперы готовы послать подальше галеры, которые вступят в этот «цифровой колхоз». При этом большинству ИТ галер идея «преступного синдиката» и договорняка с государством — в целом понравилась.
Оставалась одна проблема: как сделать что бы девелоперы не сбежали? И тут, неожиданно, начинается война, большинство девелоперов становятся невыездными, рынок резко разворачивается и сбежать на +500 уже невозможно. Совпадение? Не думаю!
Учитывая что самые крупные украинские галеры были напрямую связанны с Парашкой и Беларусью — думаю именно они и лоббировали «спецоперацию» в Парашке и «тотальную мобилизацию» в Украине. Кому война — а рабовладельцам мать родна!
Теперь Минцифры остается только узаконить отсрочку для рабов Дия.Сити — и крепостное право окончательно оформится! Хочешь соскочить с Галеры? — только на фронт. Годами на подобной схеме наживались ВУЗы — теперь галеры просто переняли эстафету.

От зараз в мене шапочку із фольги з голови здуло :))))))))

Ого, вот это теория заговора.

Ну, а отстрочку для резидентов Дия сити возможно сделают, это да.

Клиенты отказываются от команд которые находятся в Украине, если нео-феодализм рашисткого типа устоит еще и рейт будут ломить вниз, выкладывая в качестве аргумента риски, особенно мобилизации не забываем что 80% IT-шников мужики. Так что наоборот не выгодно получается. Галера, фошорные разработки — это способ конкурировать с монстрами Кремневой Долины, только и всего. У них огромные финансово-маркетинговые возможности, с которыми симметричным способом очень дорого конкурировать (что кстати успешно делали в федерации, пока путлеру было на это пофиг разные: mailru group, 1C, Yandex, DCS и т.д.). Тут либо инновации, что рискованно, либо галера — не интересный MAANG монстрам рынок.

А где же иностранные продуктовые компании, приход которых нам обещали? Где условные майкрософты с гуглами и прочие эпплы?
По факту получили стрёмный Револют и кучу ТОВок специально созданных под Дию.сити

через війну неможливо перевірити чи прийдуть ці компанії чи ні...

Хочете тоталізатор?

Вони i не планували. Ми з ними конкуренти, для них добрий наш IT — це фiрмочки якi «встановлюють вiнду».

Дия Сити главный инструмент для отмывания и обнала денег. Допустив стремные компании туда, МЦТ похоронила любые надежды на то что Дия Сити станет хотя бы аналогом ПВТ и регулятором отрасли.

В этом качестве Дия сити посуществует какое-то время и надеюсь сдохнет. Потому после первого же уголовного дела в ЕС или США по money laundering участвовать в Дие станет зашкварно.

Браво, Александр Борняков, ты сам же свою Дия сити и похоронил.

Тебе за цей коментар вже внесли у Миротворець? ;-)

А мне чтобы Дия Сити не состоялась ничего и делать на надо, только злорадствовать. Само сдохнет.

p.s. Ты держись там.

Відповідь проста — це офіційний список мутних контор, які треба оминати десятою дорогою. Фактично, створивши цей реєстр, влада зробила офіційний аналог прекрасного.айті, тільки без історій про рубістів.

тільки без історій про рубістів.

...а ще ніхто ні в кого не жбурляє защекойнами. Блін, суцільний позитив )

Для начала нужно обязать их выкладывать данные формате для автоматического анализа. Потому что иначе это не реестр а любительский каталог.

Підписатись на коментарі