×

Хто першим має називати зарплату — кандидат чи рекрутер. Думки обох сторін

Нещодавно ми питали розробників, менеджерів та рекрутерів, що їм найбільше «болить» у процесі найму? З’ясувалося, одне з глобальних непорозумінь — рекрутери часто не називають зарплатних вилок, натомість очікують, що побажання щодо компенсації озвучать кандидати.

Ми попросили кількох рекрутерів і розробників відповісти на питання — хто все-таки має називати зарплату на співбесіді? І ось що з цього вийшло.

Зарплатна вилка відома рекрутеру завжди

Юлія Шишенко, IT-рекрутерка і кар’єрна консультантка

Надавати інформацію про зарплату повинна та сторона, яка має більше професійних переваг для її визначення.

Погляньмо: роботодавці знають свою бізнес-модель і фінансову ситуацію компанії, щоб сформувати бюджет на зарплати. Мають можливість купити професійні рейтинги зарплат і наймають HR-спеціалістів, які вміють визначати ринкові зарплати та їх рівні залежно від рівнів фахівців.

Кандидат знає лише свою фінансову ситуацію та попередню зарплату. Може, ще рівні заробітків кількох колег чи результати опитувань у вільному доступі. Розробник, який проходить співбесіду на певну посаду — професіонал у своїй сфері, і в його обов’язки визначення зарплат не входить.

Тим часом «вилка» на вакансію є завжди: хай там як, перед відкриттям позиції роботодавець планує бюджет. Ба більше, «вилка» завжди відома рекрутеру, незалежно від того, це штатний співробітник компанії чи фахівець з агенції.

Суми компенсацій не публікують у вакансіях, щоб приховати від конкурентів. Але роботодавець може повідомити бюджет на початку перемовин з кандидатом. І тоді вже на першому етапі спілкування можна визначити точки невідповідності між побажаннями спеціаліста та можливостями роботодавця.

Але багато роботодавців намагаються не озвучувати «вилку», а взяти за основу побажання кандидата. Сподіваючись, що воно буде ближчим до мінімального рівня бюджету. Як на мене, це несправедливо щодо потенційного співробітника, з яким ви хочете працювати довгі роки.

Звісно, є хороші роботодавці, які коригують цифру, якщо вона занадто мала для рівня кандидата. Так часто трапляється у Європі, коли зарплату можуть взагалі не обговорювати на співбесідах, а вказати у фінальному job offer. Зазвичай там більші суми, ніж очікував кандидат.

Запитуйте роботодавців і рекрутерів про компенсації. З мого досвіду більшість кандидатів ніколи не цікавиться рівнем зарплати на вакансію. Проста фраза: «Який у вас бюджет на вакансію?» не у 100% випадків, але все ж частіше допоможе дізнатися цифри.

А роботодавцям краще повідомляти кандидатам «вилки». Особливо це актуально, коли на ринку праці дефіцит спеціалістів. Політика компанії «ніколи не називаємо бюджети» може завадити якісно та швидко наймати професіоналів у команду.

Якщо коротко відповісти на питання, хто ж має називати зарплату, то, на мою думку, роботодавець, бо він формує бюджет на вакансію. Кандидат може цю суму обговорювати та коригувати залежно від специфіки роботи, свого фінансового стану та побажань.

Кандидат не може мати «зарплатних очікувань»

Богдан Шияк, Lead Software Engineer/Solutions Architect в EPAM

Одна з проблем сучасного найму в ІТ — це дотримання думки «хто перший назвав суму, той програв». На жаль, бажання «виграти» часто призводить до програшу обох сторін. Ще гірше, коли ринок праці зображують магазином, при цьому кожна сторона вважає себе покупцем, а протилежну — продавцем.

Важливо розуміти ситуацію з обох позицій. Кандидат не може мати «зарплатних очікувань». Зазвичай він має деякий мінімальний рівень зарплати, починаючи з якого готовий розглядати пропозиції. З мого досвіду інформацію про те, що запропонована кандидату сума є мінімальною, компанії часто не озвучують. Доходить до смішних випадків, коли офер дають тричі, і в останньому сума зростає приблизно у три рази.

Навіть якщо кандидат називає бажану суму, але вона нижча від його ринкової ціни, ви втратите людину через пів року. Це невигідно: крім зарплати, гроші йшли на онбординг. І наступну людину теж треба буде онбордити.

З рекрутерами ситуація складніша. Іноді вони не володіють інформацією про бюджет вакансії. Часом сума, яку вони називають кандидату, є сюрпризом для менеджера, що наймає працівника. Часта проблема — компанія не розуміє, кого саме вона шукає: «Хочемо сеньйора, але якщо прийде нормальний мідл чи джуніор, то можемо взяти і їх». І те, що немає зарплатної вилки, — червоний прапорець для кандидата, що варто подумати, чи починати співпрацю з цією компанією.

Інше питання, якби сторони розраховували на довгострокову співпрацю на стабільному ринку. Тоді розмову про гроші добре було б переносити на кінцеві етапи співбесіди. Але нині ІТ-ринок не є таким місцем.

Питання зарплатних очікувань нічим не краще і не гірше за питання про техностек

Оксана Громова, Senior IT Recruiter та співзасновниця thePerson

Як на мене, кандидат та інтерв’юєр мають будувати діалог на основі партнерських відносин. Питання зарплатних очікувань нічим не краще і не гірше за питання про технічний стек, з яким людина хотіла б працювати. Ніхто нікому нічого не винен.

Питання про зарплату ставлять з однією метою — досягти максимального збігу між вимогами вакансії та очікуваннями кандидата. І це не має бути схожим на шантаж: «Скажи мені!» — «Ні, скажи ти!» — «Кому потрібно, той і каже».

У мене в роботі здебільшого Senior-позиції. На них претендують професійні люди, тож питання зарплатних очікувань обговорювати легко. Якщо питання «вилки» й постає — це не проблема.

Буває, що кандидат не може сформулювати ставку, бо тривалий час працював в одній компанії на одній позиції. Тоді його зарплатні очікування можуть не відповідати ринку, і я обов’язково допомагаю: об’єктивно кажу зауваження.

Якщо ж у кандидата зарплатні очікування вищі за бюджет, варто сказати це без емоційних забарвлень, як часто люблять робити у нас: «Ого, що за цифри?!» Краще озвучити бюджет і відштовхуватись від нього, якщо це влаштовує кандидата. Інколи люди готові погоджуватися на менші суми, якщо є збіг за стеком, доменом та цінностями компанії. Але дозволите собі недоречні зауваження — і з вами вже ніхто нічого обговорювати не буде.

Питання, хто має називати зарплату на співбесіді, не має однозначної відповіді. Я не використовую ультиматум як спосіб ведення рекрутингу: зарплатну цифру варто формувати у діалозі двох сторін.

Для рекрутера стучаться без «вилки» — моветон

Денис Якушенко, UA Content Lead Editor / Research в Make it in Ukraine

Я считаю, что IT-рынок имеет вполне адекватную и сложившуюся механику, а значит и его участники должны вести себя «по-рыночному». То есть продавцы выходят с ценой предложения, покупатели — с ценой покупки. Точку рыночного баланса можно найти только так. Поэтому в идеале каждый должен проводить исследование и озвучивать свои цифры.

Другое дело, что в компании может быть непрозрачная политика по поводу зарплаты: чтобы сотрудники не узнали, кто сколько зарабатывает. Но это уже вопрос «темной стороны рынка». И тот же Glassdoor возглавил в свое время борьбу с таким подходом.

Кроме того, если разработчик не ищет работу, он и не обязан заморачиваться вопросом о зарплатной вилке. Тогда уже мяч переходит к рекрутеру.

В общем, как я писал в последней статье, есть два отличных сервиса для оценки рынка в разрезе заработной платы — Djinny и DOU, пожалуйста, изучайте (обращение и к разработчикам, и к рекрутерам). Но для рекрутера стучаться без «вилки» — это такой же моветон, как писать «Привет» незнакомому человеку и молчать, ожидая ответа.

Мое мнение — рекрутер обязан называть зарплату. Если же такие данные не раскрываются, нужно нормально объяснить это, а не играть в «игры кальмаров» с кандидатом.

Называть зарплату должен тот, кому нужнее

Владислав Фурдак, Lead .NET Developer в GlobalLogic, засновник nearshore-devs.com та parttimers.net

Существуют разные политики ценообразования бонуса за найм: бонус за долю от годовой зарплаты и фиксированный бонус, не зависящий от зарплаты. Формат выплаты может быть разным: 100% сразу, 50% сразу и 50% после ИС, 100% после ИС. Испытательный срок от 1 до 3 месяцев.

Следовательно, в случае первой политики рекрутеру или агентству выгодно нанимать на более высокую зарплату. В случае второй выгоден сам факт найма. Таким образом для слабого кандидата вероятнее наняться за более низкую заработную плату. Для сильного кандидата принятие оффера вероятнее в случае его максимально возможной зарплаты.

Также важно, кто нанимает — посредник или компания-работодатель и какие условия внутри компании прописаны для рекрутеров в случае найма.

Среди рекрутеров порой бытует мнение, что лучше кандидату озвучивать свои пожелания, а не «тянуть» цифру из работодателя. Очевидно, что это стратегия, при которой нанимающая сторона хочет сэкономить. И это манипуляция со стороны рекрутера: в отличие от кандидата, у рекрутеров и агентств есть более живая и актуальная статистика по наймам, и закрытая зарплатная вилка — это игра на поле нанимателя.

Если, условно, компания готова платить $3000, кандидат говорит $2500, то компания соглашается. Если кандидат хочет $4000, компания говорит, что для нее это много, и не продолжает общение. Вероятность, что человек угадает верхний порог довольно мала. Такой подход работает в плюс для нанимателя в долгосрочной перспективе, с большим количеством возможных кандидатов.

Открытые вилки — игра на стороне кандидата, закрытые вилки — игра на стороне нанимателя, тут все просто. Однако, вопрос, являются ли открытые вилки действительно пределом? Думаю, это тоже решается в частном порядке.

К вопросу, кто все же должен называть зарплату — тот, кому нужнее. Единого ответа здесь нет, рынок есть рынок.

Рекрутер спрашивает ожидания, чтобы лучше понять рынок

Олег Горбунов, рекрутер в Ego Creative Innovations

Чаще всего рекрутер, который не сразу озвучивает «вилку», а сначала спрашивает ожидания, хочет лучше понять рынок в данный момент. Если выяснится, что вакансия «не в рынке», он может сказать об этом нанимающей стороне и, возможно, вернуться к этим кандидатам с лучшими условиями, чтобы они приняли предложение. А в чем, кроме опасения продешевить, заключается нежелание озвучивать свои ожидания у разработчика, не совсем понятно.

По моему опыту могу сказать, что этот вопрос и проблема актуальна только на постсоветском пространстве. В других странах для разработчиков абсолютно нормально озвучивать свои ожидания. По крайней мере я не видел другого.

Есть ли основания бояться продешевить? Мы, например, иногда выдаем офферы по результатам собеседований выше ожиданий, так что, думаю, в нашем случае опасения безосновательны. Но все компании разные.

Рекрутерам варто озвучувати зарплату першими — це берегтиме час

Анастасія Каплун,Team Leader, Recruitment Specialist в Make it in Ukraine

Я за побудову прозорих відносин між кандидатами та рекрутерами. І підхід, коли рекрутер одразу вказує зарплатну вилку вакансії, подобається мені більше. У ньому кілька плюсів.

Перший — це береже час кандидата та рекрутера. Обидві сторони одразу розуміють, чи є сенс продовжувати спілкування щодо цієї вакансії.
Другий — «вау-ефект», коли пропонована компенсація вища від середньої зарплати на ринку на 20–30%. Я розумію, що це не найкращий спосіб зацікавити кандидата, але як sales-point може спрацювати.

Якщо ж ваша пропозиція одразу не влаштовує кандидата, можна дізнатись його очікування. Тоді є варіант підібрати більш високооплачувану позицію або ж домовитися повернутись до розмови, коли буде відповідна пропозиція.

Мені теж було б цікавіше отримувати повідомлення від рекрутерів із зарплатною вилкою, але чомусь рекрутери рекрутерам цього не пишуть :)

Буває, що рекрутери відмовляються називати діапазон компенсацій. Одна з причин — спроба «взяти кандидата дешевше». Але це, звісно, примха не рекрутера, а менеджменту компанії. Часто менеджери з наймання хочуть самостійно обговорювати з фахівцями зарплату. Також про компенсацію нерідко починають говорити після технічної співбесіди. Втім, як на мене, це не про прозору побудову стосунків. Та буває і таке, що рекрутер просто не має конкретних цифр і компанія «промацує» ринок.

Загалом, відповідаючи на питання, хто має озвучувати зарплату першим, я вважаю, що рекрутери. Щоб не марнувати час і будувати чесні відносини :)

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось16
До обраногоВ обраному8
LinkedIn

Схожі статті




Найкращі коментарі пропустити

Разговор кандидата с рекрутером
(Р)- Кот в мешке интересует?
(К)- Живой или мертвый?
(Р)- А вы хотите живого или мёртвого?
(К)- Живого конечно
(Р)- Посмотрите какой мешок замечательный
+ красивый бантик в подарок
(К)- да мешок неплохой, так вы скажите кот жив или нет?
(Р) [был бы живой сказала бы] Кот черный

Коли рекрутер стверджує, що работодавець «орієнтується на зарплатні очікування кандидата» — це ні що інше, як відверта брехня, ціль якої — приховати намагання работодавця зекономити. Чому я так вважаю? Дуже просто. Спробуйте озвучити очікування, наприклад $50000 на місяць. Скільки відсотків работодавців будуть взмозі зорієнтуватися? Тому — брехня. :)

в чем, кроме опасения продешевить, заключается нежелание озвучивать свои ожидания у разработчика, не совсем понятно.

Подумаешь, мелочь какая :)

Озвучивать должен тот, кто что-то предлагает другой стороне. Если я предлагаю компании взять меня на работу, озвучивать должен я. Если компания предлагает мне поработать на них — они.

Респект рекрутерам, которые сразу озвучивают вилку! А то «приходите на техническое интервью, и после него скажем уровень зп» или в описании вакансии «competitive salary» оказывается ниже рынка — пустая трата времени для обеих сторон.

204 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Писав на цю тему в одному з випусків розсилки.

Закрита вилка — ознака посередника

Коли рекрутери на Лінкедіні піднімають питання вилки зарплат, то всі програмісти одноголосно за відкриті вилки.

Далі рекрутери пояснюють, що вилки не завжди відкриті, бо вони хочуть знати, скільки хоче отримати програміст, від цього і відштовхуватись. Ще одне пояснення, що вилка залежить від вашого досвіду і буде відома в процесі інтерв’ю.

Тут така штука, як би то сказати... Це все брехня. Клієнт завжди має бюджет на позицію, яку він хоче закрити. Або компанія вже продала проект по певному рейту і точно знає максимум, який готова платити. Мета закритих зарплатних вилок завжди одна — більша маржа для посередника. Звичайно, за рахунок девелопера. Відповідно, закрита вилка — ознака арбітражу, або посередника у ваших стосунках з кінцевим клієнтом.

Я навіть не можу придумати якогось іншого варіанту, де діапазон зарплати є сенс приховувати. Якщо є такі ситуації — поділіться.

З іншого боку, я за адекватний торг, коли очікування програміста є трохи вищими за бюджет вакансії і компанія намагається компенсувати різницю з допомогою додаткових бенефітів. При умові, що бюджет був озвучений з самого початку.

Ідеальна ситуація з точки зору зручності, коли і клієнт і програміст відразу бачать очікування один одного і не торгуються. Такі ситуації може і зручні з точки зору відсутності стресу, але не надійні, бо кожна сторона буде думати, що була можливість отримати ще вигідніші умови.

Ідеально буває рідко, корекція — нормальна практика як з однієї, так і з іншої сторони. Навіть краще, якщо ви докладаєте трохи зусиль, щоб аргументувати свої очікування, а клієнт намагається вас зацікавити своїм проектом. Як описано в книжці «Домовитися можна про все!», кожен контракт потрібно вимучити, щоб було здорове напруження в процесі узгодження всіх умов. Навіть якщо в результаті переговорів (співбесід) кожен залишиться при своєму, затрачені зусилля відіграють роль емоційного клею на майбутнє. Тоді є шанс працювати разом довго і плідно.

Закрита вилка — ознака посередника

Ніт. Самі цікаві розмови про «корпоративні стандарти, що не дозволяють називати вилку ЗП» я мав з ін-хауз рекрутерами продуктових контор.

Пока рынок на данный момент на стороне соискателей, я придумал следующую схему. Если работодатель не хочет говорить ни вилку, ни вообще хоть какие либо цифры — я ему говорю следующую информацию:
— меньше чем за 5К мне вообще не интересно
— за 8К я готов пойти работать хоть завтра
— от 5К до 8К — предлагайте, я подумаю над вашим предложением

Эти цифры выше — просто для примера. Для каждого они свои, в зависимости от текущей жизненной ситуации, текущей вакансии и т.д. Таким образом уже работодателю прийдется назвать свою цифру. И если он в вас заинтересован — то теперь уже ему прийдется предложить побольше, чтобы не продешевить :) (вдруг вы откажетесь).
Ну и вам это даёт пространство для манёвра. Потому что когда работодатель сделает оффер например на 6К — вам не прийдётся сразу же на него соглашаться, а можно даже поторговаться, если вам кажется что это может быть оправдано.

Называя же работодателю всего одну цифру, типа хочу 6К — мне кажется ты уже сам себя загнал в строгую рамку, и очень мало места для каких-то обсуждений.
Но это работает только если работа ищется совсем неспеша, и пока рынок на стороне кандидата.

— меньше чем за 5К мне вообще не интересно
— за 8К я готов пойти работать хоть завтра
— от 5К до 8К — предлагайте, я подумаю над вашим предложением

— А яка для вас би була комфортна ЗП? ©
— Ой, а мені треба вписати 1 бажану суму. Назвіть якусь. ©

Но это работает только если работа ищется совсем неспеша, и пока рынок на стороне кандидата.

Не лише, великий рендж працює завжди. Просто коли «ринок роботодавця», то частіше включають дурочку (див. приклади вище) або пропонують ближче до нижньої границі.

И если он в вас заинтересован — то теперь уже ему прийдется предложить побольше, чтобы не продешевить :) (вдруг вы откажетесь).

І що? Ну кандидат відмовиться, що з цього?
Якщо у вас немає якоїсь унікальної властивості, то завжди можна виростити аналогічного або найняти аналогічного. Або добре подумати і побачити, що можна взяти і от того чувака простіше та дешевше.

І що? Ну кандидат відмовиться, що з цього?
Якщо у вас немає якоїсь унікальної властивості, то завжди можна виростити аналогічного або найняти аналогічного. Або добре подумати і побачити, що можна взяти і от того чувака простіше та дешевше.

Мои мысли касательно того, зачем предлагать диапазон со своей стороны: мы не знаем, какая ситуация у работодателя. Быть может ему нужен разработчик на вчера, и он готов платить больше, а может он тоже неспеша ищет сотрудников, и хочет подешевле. И попасть своей одной цифрой в ситуацию работодателя невозможно. А так вы предложили диапазон, работодатель знает свой диапазон (пусть даже его не говорит), и если по скиллам вы ему подходите — есть место чтобы договориться.

Я пользуюсь подобной методикой в разных ситуациях, та же продажа авто. Когда нужно продать авто, и все пытаются поторговаться, независимо от текущей цены, и спрашивают какая же конечная цена — я точно также говорю диапазон, типа:
— за 20К я авто не будут продавать вообще
— за 22К отдам вотпрямщас
— хотите торг — предложите вашу цену, я подумаю
Потом слушаем предложения покупателей, и действуем по ситуации. Причём покупатель может точно также назвать свой диапазон, и мы уже будем договариваться.

Якщо у вас немає якоїсь унікальної властивості, то завжди можна виростити аналогічного або найняти аналогічного.

Аналогічний і дешевий (АД) кандидат не завжди впишеться в команду. З дешевої рибки погана юшка. Найняли АД, а він через 3-6-9-12 місяців звалив в іншу компанію. Знову витрачати 1-5К на пошук і залучення. Якщо пошук кандидата коштує 6-12К, то набавити 1К в місяць є розумним рішенням. Утримання людей в команді, в компанії ціла наука.

— А яка для вас би була комфортна ЗП? ©
— Ой, а мені треба вписати 1 бажану суму. Назвіть якусь. ©

— Конечно, записывайте, 10К.

Вообще, конкретно на сегодняшний день проблема выглядит надуманной. Вилки пишут сразу, или после первого запроса.

Якщо у вас немає якоїсь унікальної властивості, то завжди можна виростити аналогічного або найняти аналогічного.

Само собой, именно поэтому просто толкового мидла на фронт ищут 2-3 месяца.

Вообще, конкретно на сегодняшний день проблема выглядит надуманной. Вилки пишут сразу, или после первого запроса.

Так останні півроку-рік якось позникали «корпоративні правила, що не дозволяють називати ЗП». Але з’явилась інша проблема (поки не схожа на масову):
Рекрутер називає суму.
Наймаючий менеджер здивований звідки взялась така сума.

Само собой, именно поэтому просто толкового мидла на фронт ищут 2-3 месяца.

А ви пошукайте сеньйора, якраз отой мідл і підійде :)

А ви пошукайте сеньйора, якраз отой мідл і підійде :)

Собственно, это мы и делаем =)

Давайте введём новую традицию:
Как только разговор доходит к вопросу о деньгах, то обе стороны берут листик пишут вилку или конкретную сумму и потом вместе открывают свои листы. Ну или в чате на счет «Один, Два, Три» пишут свои возможности и пожелания. И все счастливы)

Ну или в чате на счет «Один, Два, Три» пишут свои возможности и пожелания.

Ой, Сергій, вибачте, в мене ентер залип :)

і ескроу рахунки ))

Правильно, а потім скласти та поділити на 3

Кто первый пишет, тот и должен называть, например я не в активном поиске и мне пишут рекрутеры с предложениями и следующем вопросом после привет, сколько я хочу? Чтооооо? Я вообще не ищу ничего, я просто поздоровался из вежливости.
Другое дело, когда кандидат пишет письма и отправляет CV тут он легко может указывать зарплатные ожидания.
Все честно и справедливо, если компания прощупывает рынок, пусть посмотрит статистику, желания взять подешевле как правило ничем хорошим не заканчивается ни для кого, кандидат уходит, или он не соответствует уровню.

$24-36К в рік можуть вплинути на бажання HRs, sourcers змінити компанію?
В новій треба працювати на ринках України, США, Канади.

Если рекрутер предлагает вакансию — мой ответный вопрос о зарплате. Если я откликался на вакансию — рекрутер вправе сразу спросить сколько я хочу. Как то так :)

Если я откликался на вакансию — рекрутер вправе сразу спросить сколько я хочу.

Чому? Для чого рекрутеру ця інформація на надому етапі. Потім можете порівняти з відповіддю на аналогічне питання до першого речення.

Чтобы не тратить лишнее время на лишние этапы. Прояснили сразу вопрос денег, если совпадают пожелания обоих сторон можем общаться дальше.

Чтобы не тратить лишнее время на лишние этапы.

Проблема в тому, що ви з деякою вірогідністю не будете витрачати час і на «обов’язкові етапи» (бо найму не буде)

Прояснили сразу вопрос денег, если совпадают пожелания обоих сторон можем общаться дальше.

Симуляція (всі учасники вигадані):
Є Яростав (програміст, 10-20 років ОР). Так сталось, що він зараз без роботи. Є кредит. Але 3К закриває повністю всі його місячні витрати.
Йому було б цікаво попрацювати в умовному Ліфт, що ось заходить на ринок.
Середня ЗП по спеціалізації Ярослава на ринку 5-6К.
Але є маркетолог Максим, який розповідає, що всі вже давно отримують 8-10-12К.
Для Ліфта 12К/місяць (144К/рік) — це невеликі гроші.
Інформація яку не знає Ярослав: У ліфта бюджет до 8К, погоджено і підписано ще на початку року.
---
1) Яку ЗП має називати Ярослав?
— 3К і працювати за ідею?
— 12К бо Ліфт таке потягне? Чи буде продовжувати спілкування Ліфт, маючи купу кандидатів на 5-7К?
— 5К? І сподіватись що менеджмент Ліфта запропонують йому на 60% вищу ЗП, бо вони такі няшки?

2) Що робити умовному ліфту, який почув ЗП очікування Ярослава 8К, у випадку коли є схожий кандидат на 7К?

---

Важлива різниця між базаром та ринком праці в тому, що у разі неукладання угоди на ринку праці обидві сторони втрачають більше в довгостроковій перспективі, хоча через об’єми торгів та фактично неможливість повернутись до попередніх перемовин (через репутаційні ризики)

Ви мислите як типовий менеджер української галери.
1) називати 8-12К. Ліфту потрібні амбітні та кваліфіковані.
2) Запропонувати 8-9К. Через півроку, рік переглянути до 10-11К, якщо Ярослав себе проявив з найкращого боку, вписався в команду.
3) ліфт знає, що у 2022 зарплати зростуть на 20%.
Тому переглядає бюджет 8к*1.2=9.6к
4) Пропонувати 7-8к, якщо середні по ринку 5-6к.
Адже потрібно конкурувати з uber, bolt, google, meta, Amazon за програмістів та інших ІТ.

Ви мислите як типовий менеджер української галери.

Ржака в тому, що десь років 5 назад таку симуляцію мені провів менеджер американської фін компанії (не пов’язаний з постсовком) :)

5 років тому це була симуляція, 2020-2022 це реальність ринку, де 1-3 млн вакансій в ІТ. І цей ринок зростає. Сподіваюсь виступ Аркадія Добкіна 1-2 місяці тому слухали уважно, цілі компанії знаєте.

Вона потрібна вже тим, хто буде приймати рішення чи проводити співбесіду з цим кандидатом і якщо проводити — на якій саме рівень треба його скіли перевіряти. Тобто я, як СТО, вимагаю від рекрутера не лише СV, але також зарплатні очікування кандидата. Потім я та тімлід дивимось на одне, на інше, і якщо на наш погляд вони відповідають один одному — просимо організувати інтерв’ю. І мої технічні спеціалісти, які його інтерв’юють, також цю цифру знають і потім можуть мені сказати «на таку суму він не коштує, можна запропонувати стільки і як підтягнеться — тоді вже давати скільки просить». Чи «можна запропонувати навіть більше, бо тямущий і просто поточного ринку не знає».
Так, у нас «продукт», тому ми орієнтуємося не на «бюджет», а на те, наскільки компетенції/досвід та зарплатні очікування «стикуються».

Для чого рекрутеру ця інформація на надому етапі
Вона потрібна вже тим, хто буде приймати рішення

Тобто «рішення» приймається до співбесіди? :)

чи проводити співбесіду з цим кандидатом і якщо проводити — на якій саме рівень треба його скіли перевіряти

Для цього ЗП не потрібно знати. У компанії є:
— декларація рівня від кандидата
— відкрита позиція (!) Але це якщо компанія розуміє кого шукає. Якщо не розуміє, то це інша проблема.

Тобто я, як СТО, вимагаю від рекрутера не лише СV, але також зарплатні очікування кандидата

Можливо ви цього не знаєте, але вас очікування цікавлять не як СТО, а як ВП оф Інжениринг.

Так, у нас «продукт», тому ми орієнтуємося не на «бюджет», а на те, наскільки компетенції/досвід та зарплатні очікування «стикуються».

Який відсоток (та про які порядку кількості ми говоримо) інженерів в Києві/Україні у вас з ЗП 20+К та 10+К?
Бюджет є завжди, те що СТО про нього не в курсі, то ... назвемо це особливістю процесів в компанії. Така схема нормально працює для компаній до 100 чоловік, коли найм до 10 чоловік в рік.

Вона потрібна вже тим, хто буде приймати рішення чи проводити співбесіду з цим кандидатом і якщо проводити — на якій саме рівень треба його скіли перевіряти. Тобто я, як СТО, вимагаю від рекрутера не лише СV, але також зарплатні очікування кандидата.

тобто ви визначаєте скіли кандидата не з того що написано у вас у вимогах до позиції та у кандидата у резюме а з того які у кандидата очикування по з.п.?

Потім я та тімлід дивимось на одне, на інше, і якщо на наш погляд вони відповідають один одному — просимо організувати інтерв’ю.

а одної людини для цього аналізу та рішення не досить?

І мої технічні спеціалісти, які його інтерв’юють, також цю цифру знають

ого ще більше людей які знають починається якась підозра а чого одназу цифру і не назвати

і потім можуть мені сказати «на таку суму він не коштує, можна запропонувати стільки і як підтягнеться — тоді вже давати скільки просить».

а нащо вам узагалі «кандидат»? у вас же ж має бути конкретна технічна позиція на яку «кандидат» або тягне або ні або «ну типу тягне але є питання» і то є питання суто технічні цифра з.п. там навіть поряд не стоїть чи нащо вам узагалі «кандидат»?

Чи «можна запропонувати навіть більше, бо тямущий і просто поточного ринку не знає».

тобто? це взагалі про що було? тобто якісь «технічні спеціалісти» проводять якийсь «технічний аналіз» якогось «кандидата» який і не «кандидат» взагалі бо вочевидь конкретної позиції там не має і тоді вони ще й «пропонують запропонувати більше бо ринку не знає» тобто це «пропонують» оті якісь «технічні спеціалісти»? шо взагалі відбувається тута?

Так, у нас «продукт», тому ми орієнтуємося не на «бюджет», а на те, наскільки компетенції/досвід та зарплатні очікування «стикуються».

а ну тоді ок ))

Знання ринку це плюси до м’яких навичок, допитливості, вміння робити аналіз ринку, визначати пріоритети.
Одна голова добре, але команді з людиною працювати. Можуть помітити щось на етапі співбесіди. CTO, HR можуть щось прогавити, бо перший вже майже забув або не працює щоденно зі стеком, друга взагалі колишня «перекладачка» і не шарить в ІТ.
Співбесіди це вчорашній день підбору кандидатів з 1900-2000 років. Потужні ІТ компанії мають сучасніші методи відбору, оцінки, тестування кандидатів. Саме тому було 3-6 етапів співбесід в IBM, MAANG та інші ІТ корпорації. Зараз вже кидають в «машину з алгоритмами» резюме, проганяють психологічні тести або психолог оцінює, розмовляє годинку. І тоді вже приймають рішення.

У вакансії є вилка, яка відома кандидату. «Ширина» цієї вилки може бути 30-50 відсотків від мінімального рівня. Якщо по резюме видно що кандидат ледве дотягує до мінімального набору скілов, а очікує по максимуму вилки — це вже достатня інформація щоб не витрачати наш та його час.
Ні, не досить. Бо ми можемо дивитися на різні речі в резюме. Хтось може щось не помітити (наприклад — роботу на російську компанію після 2014-го). Тому чотири ока краще за два.
Є запит людини — на яку зарплату вона згодна розглядати пропозиції. Наше завдання визначити — відповідає її професійний рівень цим запитам чи ні. Якщо виявиться що професійний рівень перевищує значно (з нашої точки зору) — запропонуємо більше бо розуміємо що наш офер буде не єдиним серед яких він буде обирати.
В будь якому разі — специфіка продуктової розробки в тому що цінність та єфективніть розробника постійно ростуть бо поглиблюються знання продукту, тому постійний перегляд зарплати (від праз на пів року для джунов до раз на рік-два для сініоров та лідов) є частиною політики. Ми зацікавлені у тому, щоб досвідчених розробників з глибоким знанням продукту було важче «переманити грошима». Звичайно це можливо завжди, але для цього вже додаються нормальні умови роботи, адекватний менеджмент, можливість впливу на прийнятя рішень про розвиток продукту та таке інше.
І кандидат нам потрібен не для того щоб просто «зактити позицію на пів року», а щоб він став частиною команди та працював роками, і ріс при цьому професійно і фінансово. Половина розробників/QA працює 4 та більше років. Всі прийшли мідлами, зараз всі (крім одного QA) — тімліди.
Аналіз резюме робить тімлід, щоб оцінити потягне людина проект чи ні. Бо продукт досить великий та складний (обзорна демка по функционалу без глибокого занурювання у деталі займе 3 робочих дня), і навіть окреми частини з якими працюють окремі команди — все рівно великі та складні. Тому ми шукаємо не тих, хто «закроє позицію», а тих, з ким буде комфортно працювати всім. Вони мають підсилювати команду та додавати синергетичного ефекту. Наші критерії то не кількість закритих позицій, а те, наскільки підвищиться продуктивність команди. Тому — так — аналіз резюме та технічну співбесіду проводить тімлід. І рішеня про офер приймається виключно консенсусом з ним.

блеск и нищета рекрутеров, экономящих копеечку компании

ASAP Як погодинні рейти ставити по DevOps на ринку США? Думаю $50-75 за годину для замовників.

Думаю $50-75 за годину для замовників.

это $100-150k в год на фуллтайм в зависит от того что ты делаешь и как ты делаешь но имхо ставить меньше $200 лично я бы б назвал «для рынку сша довольно не однозначно»

В Україні чомусь вважають, що в США хочуть заробити на дешевих devops за $3-5k на місяць. Типу з’економити і замість 100-250к в рік найняти в Україні за 36-60к.

ничо не понял но поддерживаю ))

Человека у которого уже есть работа, и который ничего не ищет, заинтересовать можно только так :-))
www.youtube.com/watch?v=Eg2C0IXoays

«почему вы хотите работать нашу работу?» (к) (тм)

Я установил для себя планку ниже которой при наличии работы (а она есть всегда) не опущусь. Просто назвал и все.

Я так делал, рекрутеры и руководство компании воспринимают ни как минимум от которого нужно отталкиваться, а как максимум и в офферах указывают ту минимально-пороговую сумму

Иногда минимально-пороговую и three hundred bucks сверху, видимо намекая на какую-то специфику работы в этой компании.

Спасибо за статью. Ситуация скорее высосана из пальца. На текущий момент на рынке нет проблем найти западную компанию и с ней сотрудничать самомтоятельно или с командой. Там суммы называются в 97% случаев. Оставшиеся 3% — принимают ваши суммы па уже в самом конце пытаются сбрасывать цену за час.

Играть по правилам дикого СНГ — не вижу вообще никакого смысла. Если по разработке ситуация выровнялась то по PM / Marketing зачастую рекрутеры безграмотны, пользуются техниками 10-летней давности и морочат мозги. Пусть усложняют себе жизнь сами.

за PM не скажу, но в Marketing уже тоже давно все просто — разговор начинается с вилки/бюджета. На моей памяти только раз было что разговор о вилке вызвал неадекватную реакцию.

Спасибо за статью. Теперь можно просто бросить ссылку в ответ на очередной вопрос.
Самое смешное, когда ты назвал цену, а рекрутер начинает торговаться, напоминает арабский рынок

Это рабский рынок, а не арабский

Мабуть найкраще двом сторонам попередньо обговорити діапазон вилки і якщо він ок, рухатись дальше по етапам.

Ага, и одна сторона видит минимум, а другая максимум, и по итогу если нет встречи посередине кто-то остается с осадочком лоха

Абсолютно згоден. Проблема в тому, що рекрутери так не хочуть )

рынок труда это такой-же рынок, как и много других, а значит кто-то продает и кто-то покупает.
иногда продают себя, а иногда вакансию. в каждом случае стоит подчеркнуть особенности того что ты продаешь, скилы, если хочешь продать. а еще лучше подчеркнуть чем то, что ты продаешь лучше других.
мне кажется логичным, что все зависит от того кто продает. если стучится рекрутер, то логично, что он должен выгодно подчеркнуть все особенности, включая ЗП. если сотрудник стучится на вакансию то он должен сказать зачем, хочет увеличить ЗП до определенного уровня или просто уйти в другой проект.
тут нет выигравших и проигравших по-отдельности. в конечном итоге все будет названо и у всех есть лимиты. сотрудник хотел 4 а компания готова была предложить 5? в конечном итоге компания все равно заплатит 5, или сразу или через 6-12 мес. в глобальном смысле обе стороны выиграют с чего не стартануть. или обе проиграют, если на первом этапе начнут долго тянуть время, пытаясь получить локальное преимущество. так же они проиграют если были готовы заплатить 4 а договорились на 5, и человек уйдет несчастным по одной из десятка причин (по своей инициативе или нет ).
в современном мире умение договариваться стоит во главе любого коллективного мероприятия. в конечном счете

рынок труда это такой-же рынок, как и много других, а значит кто-то продает и кто-то покупает.
Ще гірше, коли ринок праці зображують магазином, при цьому кожна сторона вважає себе покупцем, а протилежну — продавцем.
сотрудник хотел 4 а компания готова была предложить 5? в конечном итоге компания все равно заплатит 5, или сразу или через 6-12 мес.

Наскільки зростає дохід співробітника, коли той залишається в компанії на 2-3 роки?
В перший рік отримує 4-5 як домовились. Якщо досвід зростає, на ринку попит величезний, то HR закидуватимуть пропозиціями 6-8. Якщо інші компанії зацікавлені і кандидат володіє навичками, компетенціями. Вважаю, що український ринок ІТ буде рости до «ринок США −30%» в наступні 10 років. Все залежатиме від економічної політики урядів.

Процесс найма штука двухсторонняя и умные люди всегда могут договориться или понять, что друг-другу не подходят.

Как кандидат просто называю пожелания «от», а дальше смотрю на проект и общую компенсацию, не вижу проблемы скорректировать пожелания если соцпакет в чем-то уступает предыдущему месту или сам проект «с изюминкой». Так же как могу и сам подвинуться в ожиданиях, если предлагают интересный мне стэк, но в котором у меня не хватает опыта.

Процесс найма штука двухсторонняя

«Воно-то конешно так, але трохи не так...». Довольно редко бывает случай, когда обе стороны одинаково заинтересованы. Были времена когда девелоперы писали по всем доступным адресам; сейчас наоборот, пишут рекрутеры... если коротко, мне очень импонирует позиция: «Рекрутерам варто озвучувати зарплату першими — це берегтиме час». Ибо для того, чтобы не отгавкнуться, а вменяемо ответить на вопрос «рассматриваете ли вы другие предложения», дев должен знать что это за предложение, и в первую очередь по з-п и др. условиям работы.

Це все вторинні питання. Якщо не можете у бізнесі сторгуватись на певній ціні за роботу з працівником, то сенс вести такий бізнес? Звичайно, є працівники, які помиляються у власній «вартості на ринку праці». Але для торгівлю і придумали щоб знайти компроміс у ціні, якщо проєкт і команда влаштовують людину, а людина гарно доповнює команду.

Вывод: все хотят всех на@#!ть, и все пытаются убедить всех, что «вам меня на@#!вать низзя, а мне вас — можно».

Кто первый называет, тот и лох
А называет тот кто больше заинтересован
Ну и бывает рекрутер просто выходит пощупать рынок и пособеседовать на фейковые позиции
Как и кандидаты выходят щупать рынок и торговать лицом софт скиллами

Респект рекрутерам, которые сразу озвучивают вилку! А то «приходите на техническое интервью, и после него скажем уровень зп» или в описании вакансии «competitive salary» оказывается ниже рынка — пустая трата времени для обеих сторон.

Даже если сразу не написали, в чем проблема сказать, что позиция интересно, но за определенное количество $. Разговор же и заканчивается, если у компании нет этих $ на эту вакансию.

Мені майже все звучить дуже ідеалістично. Всі мислять так, ніби з обох сторін не люди, а якісь машини чи алгоритми, які хочуть досягти найбільшої вигоди для всіх, бути відкритими, поважати ринок, всіх навколо, а заодно ще нагодувати всіх дітей в Африці.
Але це не так, по обидві сторони не ідеалістичні, а головне, не беземоційні люди, на яких буде впливати тактика переговорів і тд.
Я думаю, що кандидату варто затягувати з називанням своїх очікувань, якщо це вдається.
В ідеалі приступати до цих переговорів, коли є якнайбільша перевага. Пройшов інтерв’ю і бачиш, що тебе там сильно чекають — непогане плече для переговорів.
Ну і маб бажано, аби якраз на цьому етапі пропоновану суму назвав роботодавець — скоріш за все вона буде близька до максимуму, що можуть дати. Головне, вона буде вищою за ту, яку б вам назвали на поатку, думаю. Не підійде, або може спробують явно протиснути і зекономити — то можна торгуватись, перевага на цьому етапі на стороні кандидата.
Якщо назвати зразу і до співбесіди — боюся, можна продешевити. Торгуватися буде вже важко. Тобі просто дадуть суму, яку ти просив. А це інколи може підвести.

А вам не приходило в голову, что и у компании и у кандидата могут быть тонна других факторов помимо компенсации влияющих на решение про найм?
Ну т.е. вилка может быть далеко не первым пунктом в переговорах о найме, у обоих сторон.
И что эта самая вилка далеко не фиксированная у обоих сторон, даже если кажется что фиксированная. (Особенно если там маячит третесторонний рекрутер).
Переговоры они на то и переговоры, чтоб об этом договариваться.
Вот только не все судя по всему знают, что это именно переговоры, а не продажи по фиксированнгой цене.

у компании и у кандидата могут быть тонна других факторов помимо компенсации влияющих на решение про найм?

.
У кандидата нет. Бабло в начале, все остальное — потом

именно переговоры,

С кем, с девочкой шерстящей линкедин?

У кандидата нет. Бабло в начале, все остальное — потом

У многих включая вас — возможно. У всех — точно нет. (Здесь даже нескольких прецедентов хватит чтоб опровергнуть вот это вот «для всех кандидатов» )

С кем, с девочкой шерстящей линкедин?

А вы заключаете контракт в девочкой\мальчиком шерстящим ликендин ?
Если да — то сюрприз, именно с ней\с ним вам и вести переговоры.
А если нет, то можно с удивлением обнаружить что переговоры о найме, в том числе о зп стоит вести только с тем, с кем собираетесь контракт заключать....

Здесь даже нескольких прецедентов хватит чтоб опровергнуть вот это вот «для всех кандидатов» )

Это они еще маленькие.

переговоры о найме, в том числе о зп стоит вести только с тем, с кем собираетесь контракт заключать....

Правильно, девочка должна вилку знать. Если ей не сказали, говорить дальше не о чем

Тю, так и продают по фиксированной цене в основном наёмные продавцы. Хозяин говорит им — вот товар, вот ценник, проверяйте, чтобы покупали по этой цене. А в большинстве случаев продажа чего бы то ни было — точно такие же переговоры, в просторечье именуемые торговлей. Заключение трудовых или гражданско-правовых договоров — такая же точно торговля цель которой продать подороже, а купить подешевле.

Тут правда есть один нюанс. А где в бытовых продажах по фиксированной цене ( к примеру в ближайшем супермаркете) собственно переговоры ? Спойлер — а нет их там.
Переговоры с наемным продавцом появляются тогда, когда у этого самого продавца появляються полномочия и возможности менять цену....
Спойлер — у типичного рекрутера таких прав нет, так что в этом контексте он достаточно бесправный в финансовых вопросах секретарь на подхвате, и все.

А где в бытовых продажах по фиксированной цене ( к примеру в ближайшем супермаркете) собственно переговоры ? Спойлер — а нет их там.

Вообще, есть. Переговоры будут касаться условий продажи товара на сумму выше определённой. Грубо говоря: или ты платишь всю сумму сразу же не отходя от кассы, или же платишь чуть больше, но в течении года, или же платишь ещё больше, но в течении трёх лет. Все эти условия обговариваются таки на переговорах, на этих переговорах можно договориться и о том сколько будет платежей, и о том, в течении какого времени эти платежи будут осуществляться ну и, понятно, о сумме каждого платежа. В ближайшем же Фокстроте или же Эльдорадо можно в переговорах договориться об условиях такой продажи.

Спойлер — у типичного рекрутера таких прав нет, так что в этом контексте он достаточно бесправный в финансовых вопросах секретарь на подхвате, и все.

Об этом и речь, собственно.

В ближайшем же Фокстроте или же Эльдорадо можно в переговорах договориться об условиях такой продажи.

Ну т.е. вы тоже заметили что речь там уже не о цене, а только о некоторых условиях оплаты. Причем выбор из фиксированного списка. Сравнимо с тем, как если бы вас в каком-нибудь Сильпо спросили картой будете оплачивать или наличными.

Об этом и речь, собственно

Если очень хочется, то конечно можно натягивать модель продаж по фиксированным ценам на разговоры с рекрутером о вилке по ЗП.
А потом всю дорогу удивляться, что торги с рекрутером как-то не работают.
Но лучше всё-таки так не делать.

А потом всю дорогу удивляться, что торги с рекрутером как-то не работают.

Кхм... За всё время никогда именно с рекрутёром о размере вознаграждения не торговался. Очевидно, что это отнюдь не его компетенция. Торговался с нанимающим менеджером, с проектным менеджером, на чей проект была вакансия и то по результатам техсобеседования. Реальный размер бюджета проекта и всего прочего узнать особого труда не составляет, благо мир IT весьма узкий.

Так это

наёмные продавцы

Сходите на рынок, место для торговли есть всегда. И это мы говорим о физическом товаре.
Если мы говорим о рынке услуг и небольших независимых подрядчиках, место для торга от забора до Парижа.

Конечно есть куча других факторов. Но понимание финансовых возможностей компании — один из таких факторов. И весьма важный.

Но понимание финансовых возможностей компании — один из таких факторов. И весьма важный.

1) ЗП — важливий фактор.
2) Фінансові можливості — теж. Але вилка ЗП не демонструє фін можливості. Бачив як контори з фін проблемами наймали дорогих спеціалістів, щоб закрити поточні задачі або як магічне вирішення всіх проблем, а потім скидали їх, бо бабла немає.

Такое тоже может быть. Но если у компании изначально нет бюджета на мои услуги, то я сразу буду понимать, что мне нет смысла тратить время на дальнейшие переговоры. Поэтому и хочу вначале всегда понимать, сколько готова предложить мне компания.

1. Зарплатная вилка по вакансии вовсе не отражает ни финансовое состояние компании, ни какие-либо фин обязательство лично кандидату (контракт еще не подписан)
2 Поинт как-бы в том, что во-первых есть масса возможных других факторов найма. А во-вторых в том, что в зависимости от этих факторов у обоих сторон, вес именно вилки по зп может сильно поменяться. Как следствие — и вилка по зп, и сама зп, в зависимости от ситуации могут как и играть самую минимальную роль, та и быть решающим фактором.
Контекст наше все.

1. Речь не идет о

финансовом состоянии компании

Речь идет о

финансовых возможностях компании

.
Это разные понятия. В целом у компании дела могут идти даже очень хорошо. Но это не значит, что в бюджете нет ограничений на оплату определенных услуг.

2. Понятно, может быть все. Но в подавляющем большинстве случаев финансовый вопрос является одним из главных. Поэтому то, о чем вы пишите в этом пункте, в контексте этой конкретной статьи мы сейчас просто не обсуждаем.

1. Боюсь что финансовые возможности компании вилка по зп тоже не отражает.
Вилка по зп и фин возможности компании обычно только коррелируют друг с другом, и то по весьма хитрым нелинейным зависимостям. Изучать которые конечно наверное интересно, но обычно это всё-таки не входит в скоуп типичного процесса найма.
2. Поинт в том что вес фактора ’вилка зп’ меняется в зависимости от других доп факторов найма обоих сторон. И даже если для многих зп входит в топ 5, то ставить его автоматически до всех на первое место весьма ошибочное, а иногда и вредное занятие.

1. Финансовые возможности по конкретной вакансии. Если я понимаю, что верхняя граница бюджета компании на несколько тысяч ниже границы стоимости моих услуг, то я просто понимаю, что дальше нет смысла обсуждать что-то. Финансовое состояние самой компании при этом может быть вполне хорошее. Но бюджета не хватать.
2. Не нужно ставить на какое либо место. Достаточно просто сразу предоставить эту информацию и не заставлять человека вытягивать ее из рекрутера.

А как Вы определяете эти «другие факторы» до переговоров? Ну, на что именно клюнет клиент?
Для того, чтобы вступить в переговоры, надо клиента заинтересовать, если он еще не заинтересован, это прекрасно понимают например девочки с окружной. Да, далеко не для 100% девов решающий фактор — деньги, но как Вы хотите угадать какой решающий, если для 90% — это таки деньги, а возможностей, как у тех девочек, показать товар со всех сторон, у рекрутеров нет? Т.о. выбор — либо заинтересовать сразу хотя бы тех 90%, либо надеяться что деву чиста нечего делать и он пустится в разговоры и сам расскажет на чего его ловить. Не слишком часто это бывает, но тут с Кожаевым согласен 100%. Хотя бы в целях экономии своего и чужого времени, в целях заинтересовать как можно больше вероятных кандидатов, следует озвучивать м-м-м ожидания компании :)
Еще серьознее: те оставшиеся 10% не обязательно молодые и глупые, среди них могут быть и старые перцы, у которых уже все есть... но тогда профессия называется уже хед-хантер, и кстати само собой разумеется, что такой перец получает ту «не главную» з-п, которую пожелает, вместе с наживкой на которую его захантили.

И что эта самая вилка далеко не фиксированная у обоих сторон

Пагдон, мадам, вилка — она потому-то и вилка, что не фиксированная :) Но при ее наличии кандидат уже сразу видит, что ему неитересна даже правая ее сторона.

А как Вы определяете эти «другие факторы» до переговоров? Ну, на что именно клюнет клиент?

Не хотелось быть капитаном очевидность, ну да ладно. Вы, как сторона, вступающая в переговоры — уже знаете и есть ли у вас другие факторы найма помимо денег, и какие они.
Ну и строить свою страгетию ведения переговоров исходя из этого.
Если при всем при этом знать факторы другой стороны, то это как правило (хоть и далеко не всегда) помогает выстроить стратегию получше.
Нюанс — единственно верной и конкретной стратегии переговоров найма нет..
(Если конечно не иметь дело только с одинаковыми, выпущеными из под конвеера девами\рекрутерами).

Т.о. выбор — либо заинтересовать сразу хотя бы тех 90%, либо надеяться что деву чиста нечего делать и он пустится в разговоры и сам расскажет на чего его ловить.

Эммм.... ни у рекрутера, ни у менеджемента вообще-то нет цели дойти до максимально возможной стадии найма с наибольшим количеством возможных кандидатов. (А если есть, то это самый натуральный big red flag)
Задача рекрутинга — найти и нанять первого годного кандидата, все.
А для этого вовсе не обязательно, а иногда и вовсе вредно фильтровать всех до тех 90%, у которых первым пунктом деньги, и потом выбирать из них.

Пагдон, мадам, вилка — она потому-то и вилка, что не фиксированная :) Но при ее наличии кандидат уже сразу видит, что ему неитересна даже правая ее сторона.

Пардон, месье. А вы часом не путаете плавающий размер компенсации в пределах заданной вилки, и собственно не фиксированную вилку ?

Вы, как сторона, вступающая в переговоры — уже знаете и есть ли у вас другие факторы найма...

Т.е. капитаном быть мне, да? Ну ОК, не впервой ... Во-первых, подчеркну еще раз, что я не про переговоры, а про приглашение к ним. Так если Вы не хотите озвучить для начала бабло, то озвучите ли вы например заказчика? страну? суть проекта? режим работы? то есть то, что представляет интерес для конкретного кандидата, а не кажется таковым нанимателю? Вы не всегда можете озвучить даже технологии на проекте, ибо часто переговоры идут между продажниками, которым до таких тонкостей руки и языки не доходят. Мне ни один рекрутер ни разу не смог ответить на простой вопрос: каковы у меня перспективы в Вашей компании... но если рекрутер не может мне сказать то, что интересно и важно мне, зачем мне говорить с человеком, который решения не принимает и, более того, информацией не владеет? Хотя бы что-либо Вам разрешат приоткрыть в исходной заманухе, кроме «приглашаем присоединиться к нашему молодому и процветающему коллективу ... современный офис ... возможна работа онлайн ... полный соцпакет »?

Задача рекрутинга — найти и нанять первого годного кандидата, все.

т.е. «заткнуть дыру» :( Сори, у нас слишком разные учителя :( либо вы работаете на рекрутинговое агенство. Тут дискуссия теряет смысл. ИМХО, задача рекрутинга в разумной компании — найти и помочь нанять лучшего кандидата на данную позицию из доступных на рынке за указанную цену. В зависимости от важности вакансии, возможно и похантить такого человека придецца. Более того, умная компания предпочтет брать дева именно в компанию, а не затыкать очередную дыру на проекте (это чтобы через год не искать нового «первого»), и вот тут уже «факторы другой стороны» имеют решающее значение (как кстати и софт-скилы кандидата). Еще более того, вам ни один вменяемый тех-лид или ПМ не скажет, является ли «первый» попавшийся кандидат «годным», не сравнив его со «вторым» и «третьим».
Можете удивляться, но рекрутингом в т.ч. я занимаюсь уже 25 лет, и никогда еще не брал «первого годного». Хотя первого из интервьюрованных — конечно да :)

А вы часом не путаете плавающий размер компенсации в пределах заданной вилки, и собственно не фиксированную вилку ?

Если Вы понимаете, о чем говорите, то я не путаю.

Во-первых, подчеркну еще раз, что я не про переговоры, а про приглашение к ним. Так если Вы не хотите озвучить для начала бабло, то озвучите ли вы например заказчика? страну? суть проекта? режим работы? то есть то, что представляет интерес для конкретного кандидата, а не кажется таковым нанимателю? Вы не всегда можете озвучить даже технологии на проекте, ибо часто переговоры идут между продажниками, которым до таких тонкостей руки и языки не доходят.

Пожалуй заберу обратно лычку капитана очевидность, ибо очень надо.
Знание доп факторов другой стороны само по себе не есть обязательным условием для начала переговоров.
Оно-то конечно не хило так поможет когда дело дойдет уже собственно до торгов.
Но само по себе, оно все еще не есть обязательныс условием для начала переговоров.

Мне ни один рекрутер ни разу не смог ответить на простой вопрос: каковы у меня перспективы в Вашей компании... но если рекрутер не может мне сказать то, что интересно и важно мне, зачем мне говорить с человеком, который решения не принимает и, более того, информацией не владеет? Хотя бы что-либо Вам разрешат приоткрыть в исходной заманухе, кроме «приглашаем присоединиться к нашему молодому и процветающему коллективу ... современный офис ... возможна работа онлайн ... полный соцпакет »?

Если внимательно прочитать коментарий выше по треду, то можно с удивлением обнаружить, что переговоры можно и стоит вести только с тем с кем собираетесь контракт заключать.
Спойлер — в подавляющем числе случаев это не рекрутер (если конечно у вас не прямой контракт с рекрутером).

задача рекрутинга в разумной компании — найти и помочь нанять лучшего кандидата на данную позицию из доступных на рынке за указанную цену.

А тут как говориться, good luck with that (sarcasm).
А если серьезно, то лучшего кандидата можно искать без преувеличения бесконечно.
[капитан очевидность вошел в чат]
Годный кандидат, он на то и годный, что он подходит по критериям нанимающего.
[капитан очевидность вышел из чата]
А вот лучший кандидат меняется со временем. А если замахнуться еще и на лучшего кандидата из доступных на рынке, так вообще....

А если замахнуться еще и на лучшего кандидата...

Да, я не сказал о временных ограничениях. Но это классическая задача менеджмента: при имеющихся ресурсах и в приемлемое время найти удовлетворительное решение; и если времени в обрез, то в результате либо перерасход бабла, либо «первый годный» :) Вопрос — стоит ли самого себя загонять в ситуацию дефицита времени. ИМХО только в том случае если продаете кандидатов заказчикам поштучно :( а вот если есть хотя бы несколько недель...

... с кем собираетесь контракт заключать... в подавляющем числе случаев это не рекрутер

Определитесь, вышее Вы утверждали что задача рекрутера — «найти и нанять» ... то есть, он нанимает, даже не участвуя в переговорах?

...переговоры можно и стоит вести только с тем с кем собираетесь контракт заключать.

Тут причина поменялась местами со следствием: вы не знаете стоит ли подписать контракт пока переговоры в процессе, потому то они и имеют место быть, иначе никто не терял бы на это время :) Больше того, и после переговоров остается риск не угадать с кандидатом, поэтому у компаний есть испытательный срок.
И в последний раз подчеркну, что я не собирался полемізувати :) о переговорах собственно, а только о прелюдии к ним, о том, как рекрутеры приглашают нонче кандидата к переговорам. И хорошо что так :) иначе мои поиски в самом деле были бы более продолжительными... Видите ли, у нормального специалиста, если от него пытаются по максимуму скрывать инфу, срабатывает элементарный триггер: рекрутер меня пригласил к диалогу, я повелся, он требует информации от меня, но сам ее не дает, даже на сумму намекнуть не хочет ;), и это тогда, когда я им нужен ... а если я приду сюда на работу и уже не буду так нужен, то ясно что доверять мне больше не станут :( и на фіга воно мені?..

Определитесь, вышее Вы утверждали что задача рекрутера — «найти и нанять» ... то есть, он нанимает, даже не участвуя в переговорах?

Еще раз, задача рекрутинга найти и нанять первого годного кандидата.
Рекрутинга, не рекрутера (то бишь всего процесса найма)
На каких правах в этом процессе будет собственно рекрутер — все зависит от ситуации.
И в довольно большом количестве случаев — контракт по найму заключают не с рекрутером, а напрямую кандидат и компания.
Вот поэтому все переговоры стоит и нужно вести только с тем,с кем собираетесь контракт заключать.
Где тут рекрутер ? Он есть (в переговорах) если у вас с ним прямой контракт.
А если нет, то он в лудшем случае достаточно бесправный в интересующих вас фин вопросах секретарь, а в худшем — ребятенок из колл-центра (и таких не мало).

И в последний раз подчеркну, что я не собирался полемізувати :) о переговорах собственно, а только о прелюдии к ним, о том, как рекрутеры приглашают нонче кандидата к переговорам. И хорошо что так :)

Даже если так. Если речь только о прелюдии. Если это только зазывания на переговоры. То тогда напервой требовать от рекрутера вилку по зп, про которую они не знают\наврут\умолчат (нужное подчеркнуть), а потом жаловаться что они собственно не знают\врут\умолчали (тоже нужно подчеркнуть) это как-то не логично.

Є покупець, є продавець.

Хто називає ціну?

а хто покупець хто продавець ))

Я якось в 1999-му одному з перших своїх закордонних клієнтів продавав себе і свою молоу команду.

Тоді однозначно я був продавцем.

І мене просили назвати ціну.

Ох як я переживав...

тут дывыся яка история пытання у тому що у твоему кэйзи ты продаеш дуже конкрэтыку як то «мы можэмо зробыты цэй проэкт за такый тэрмин за такый кошт почынаючы з такого чысла» фактычно цэ просто бизнэс можна плюс минус поторгуватыся и щэ набраты додатковых опций але форд таврия так само лышаеться форд таврия и воно коштуе отаку цину плюс минус торг и додаткови опцийи

бо цэ самэ форд таврия а нэ мустанг и нэ раптор бо и покупэць прийшов купувати самэ форд таврия або щось дуже подибнэ без конкрэтнойи прывъязкы до маркы але то е самэ форд таврия бо ни раптор ни мустанг йому просто нэ потрибни

ты можеш намагатыся продаты таврия як раптор або за цину раптора я тоби бильшэ скажу витчызняни за цэ вжэ здогадалыся и у ных «инвэстыция» це нэ для того щоб збильшыты выробныцтво алэ для того щоб продаты дорожчэ тож зараз такого «таврия з ремонтом продаеться пид выглядом и за цину мустанга» на витчызняному «рынку» нэ просто повно вин «витчызняный рынок» вже самэ цэ повнистю и е алэ история нэ за тэ

пытання якраз у тому що продаючы таврийи «назваты цину» якраз дуже лэгко бо цина власне вжэ видома хоча бы б тому що ты лыше за сьогодни вже продав такых вжэ 5 штук

так само нэ важко назваты цину колы ты наймаеся зробыты конкрэтну роботу пофарбуваты забор як у класычного тома сойера ось забор ось гроши пофарбував гроши взяв всьо свободен

але вжэ инша справа колы тэбэ наймають на постийну роботу бэз вызначэного тэрмину без вызначэного кинцэвого обсягу роботы навить оператывнойи роботы и то нэ можна точно сказаты що самэ трэба будэ робыты вже завтра бо цэ нэ пофарбуваты забор и всьо свободен ось гроши

у пытанни постийнойи робота самэ роботодавэць лэдь не едына особа яка можэ «назваты цину» бо самэ вин _пидпрыйемэць_ самэ вин якось цэ плануе и самэ вин складае кошторыс на усэ у тому чысли на роботу за яку самэ вин може и плануе платыты самэ стилькы выходячы з запланованых обсягив та сытуацийи на рынку праци тощо

робитнык нэ продае таврию вин и е таврия чы то малэнькый тракторэць якый возытымэ мишкы з писком з 9-йи до 6-йи з пэрэрвою на обид та 2 выхидни на тыждэнь робитнык нэ продае такых малэнькых тракторцив щодня по 5 штук щобы вин робитнык миг «просто назваты цину»

робитнык навить зминыты цину не можэ бо якщо я фарбую заборы я кажу так на Риздво можу але цэ будэ стойить 2 разы або давайтэ вжэ писля свят алэ з нового року моя цина будэ +20% и нихто мэни за цэ ничого нэ зробыть нихто навить нэ здывуеться «а шо так тожэ можна было»

хыбнэ пытання у контэксти якраз вважаты найманого робитныка на постийну роботу «продавцэм»

Я тоді був таврією... ну може не таврією, а такою-собі напів-волинянкою. І продавав ще зо дві таврії.

Зійшлися на фіксед прайсі, коротше.

І що цікаво, досі працюємо разом, але вже в іншій іпостасі.

Як людина безпосередньо причетна до наслідків — хотілось би аби Ти тоді був ауді і продавав зо два мерси :))) але і так непогано вийшло :8)

Незрозуміло тільки навіщо так знущатися над читачами.

Для цього типу угод назви наймач та наймит. І насправді не важливо, наймит може спитати — «скільки платите» тобто «яка вилка», або наймач спитати: «скільки хочеш». Наймач на сам перед не хоче розповідати публічно скільки платить новим найматам, щоб про це не дізнались старі. По друге якщо публічно розказати скільки платиш — то про це дізнаються конкуренти і будуть давати більше. Класична прітча з Біблії про те як виноград збирали.

Любого нормального человека перед устройством на работу интересуют два вопроса. Что надо будет делать и сколько за это будут платить. Так что вполне можно и самому говорить зарплатные ожидания, но сначала разузнать что за проект или аккаунт, какая обстановка, есть ли овертаймы, если они есть то насколько часто и платят ли за них, что по оборудованию есть ли все необходимое или хотябы минимум. Это случаем не никогда толком и не работавшее легаси на спагетти говнокоде писанный в солнечной Индии и без какой
либо документации, а индийский вендор естественно испарился и спросить не у кого, и теперь срочно нужен волшебник который за пол дня все починит, но только так чтобы ничего не менять и ничего не комитить, потому что иначе тесты упадут которые ничего не проверяют но все покрывают и т.д. С такого проекта или уйдешь или уволят за «токсичность к менеджеру» (или клиенту) так или иначе, и если соглашаться то только за внушительное вознаграждение.

Вам бы все сразу и два раза. Ищете работу — ходите по собеседованиям, не ищете не ходите. Иначе получается что хотите больше денег, но просто так чтобы время не потерять и ничего не делать за одно. Никто же не заставляет принимать офер если по деньгам не сошлись.

Я всегда озвучиваю свою з/п в своём первом сообщении. После этого либо прекращается общение, либо продолжается, т.к. компания готова к такой з/п. В чем проблема?

Продешевить? Ну, на первых годах, наверное, это возможно. А уже с несколькими годами опыта можно называть свою з/п. Компаний много, кто-то да согласится на вашу з/п.

Продешевить? Ну, на первых годах, наверное, это возможно. А уже с несколькими годами опыта можно называть свою з/п

Ну і яка у вас ЗП?

У меня з/п разнится. Но она в районе киевского System Architect. Сейчас мои требования для нового места работы — $7500 в месяц за фулл-тайм. Ну или www.muzychuk.cloud/en/price.html. Всё обсуждаемо.

Можно было «о-го-го»? Что? Типа, ещё больше? Можно. Я над этим работаю.
Или к чему этот коментарий?

Да, к этому сводятся все агрумены за неназывание зп первыми. И это, вероятно, работает до определенного уровня. А когда начинаешь запрашивать сильно выше рынка, резко работать перестает почему-то 🙂

Я всё-равно не вижу никакой разницы от того, что я знаю, что есть товарищи, которых на постсовке наняли на $10k и больше. Всегда есть люди, которые зарабатывают больше другого.

В Москве не шибко то и зарплата в 10 в месяц, правда пока там путин нафиг надо.

Я про Украину говорил с мыслью о Джинни, на котором видный суммы наймов.

Допустим ты прораб и ищешь плиточника чтобы сделать ремонт у клиента. С клиентом договорено на N сумму, из этих денег надо купить: плитку, клей, расходники. Заплатить разнорабочим за внос-вынос-завоз-вывоз, с участковым поделится, и плиточнику заплатить. Беседуеш с плиточником и он заламывает цену в трое выше чем по рынку, даже если тебе посоветовали его ибо он не косячит, все равно выходит лучше пойти и найти того который берет по рынку и работает приемлемо, иначе лично ты в лучшем случае выйдешь в нерентабельность (мало заработаешь) , а то и в убытки. Другое дело что может накинуть плиточнику 30% сверху придется, потому что нет на рынке свободных плиточников, все заняты и работают над другими заказами, поэтому можно попробовать умыкнуть оного у конкурента Васи. Надеюсь пояснил на пальцах почему если просишь сильно выше рынка — то контора пропадет из вида. Однако есть ситуации при которых можно попросить (или даже сами дадут) и 30% сверху, а ещё больше можно заработать если самому себе быть прорабом.

Беседуеш с плиточником и он заламывает цену в трое выше чем по рынку, даже если тебе посоветовали его ибо он не косячит, все равно выходит лучше пойти и найти того который

ты абажди а почему ты думаешь что у того который первый на самом деле не ровно та же ж ситуация

нет на рынке свободных плиточников, все заняты и работают над другими заказами

при чём этих заказов как раз на сумму которую он заломил а просто у него окно через 2 месяца как раз на твой объём работы и если договорились то он готов и твоим заказом заняться

почему если просишь сильно выше рынка — то контора пропадет из вида

а потом снова появиццо как по писаному

никогда толком и не работавшее легаси на спагетти говнокоде писанный в солнечной Индии и без какой либо документации, а индийский вендор естественно испарился и спросить не у кого, и теперь срочно нужен волшебник который за пол дня все починит, но только так чтобы ничего не менять и ничего не комитить, потому что иначе тесты упадут которые ничего не проверяют но все покрывают и т.д.

ничего личного просто бизнес

Надеюсь пояснил на пальцах почему если просишь сильно выше рынка — то контора пропадет из вида.

Так об этом и ветка: называешь сколько нраица и не тратишь время на тех, кто ищет в рынке (если у тебя и так зп рыночная или выше). Или просто называешь минимальную сумму, после которой становится интересна смена работы и экономишь время всем, себе в первую очередь.

просто называешь минимальную сумму, после которой становится интересна смена работы

Возможно работодатель согласен платить больше. Меня ведь интересует не работа, а деньги

Возможно работодатель согласен платить больше.

Есть dou, djinni, blind, levels. Все ищут специалиста ± в рынке. А если рекрутер готов рассматривать хотелки, то после успешного интервью и от того, на сколько они тебя хотят, уже можно торговаться.

У меня недавно было довольно занятное общение с рекрутером, когда после озвучивания моих хотелок он увеличил предложение в полтора раза. Возможно, после успешного интервью можно было бы результатитвно поторговаться еще, who knows.

У меня з/п разнится.
Сейчас мои требования для нового места работы — $7500 в месяц за фулл-тайм. Ну или www.muzychuk.cloud/en/price.html. Всё обсуждаемо.

1) Так ЗП чи вимоги по ЗП?
2) Те що ви назвали — це консалтінг, а не найм працівника. Тут якраз працює принцип магазину — ви виставляєте товар і ціну на нього.

1. З/п я обозначил — в районе $6,5k. Можете называть это не з/п, а как угодно. Я привык з/п.
2. Мне не принципиален формат найма. Мне принципиальна сумма у меня в кармане после уплаты налогов. Конечно, в зависимости от формы найма будут разниться и затраты со стороны клиента. Но это их вопрос, не мой. Но я не вижу проблемы для людей, которые идут в штат как «программист» выставлять свою цену. Даже когда я иду в штат то я всё-равно выставляю свою цену. Консалтинг или нет тут совершенно не при чем.

1. З/п я обозначил — в районе $6,5k.
А. Запросы по з/п — это к следующему клиенту, не к текущему. Всем, кто мне сейчас пишет о работе получают в ответ $7,5k

Перекладаю на людську:
Ви не шакаєте (не плануєте змінювати) роботу.

Ну и я сделал выводы о вашем уровне перевода на человеческий ;-)

1. А. Запросы по з/п — это к следующему клиенту, не к текущему. Всем, кто мне сейчас пишет о работе получают в ответ $7,5k в месяц или в районе $50 в час для почасовки.

Как-то ваша жизнь поменялась от этой информации? Если да, то надеюсь в лучшую сторону ;-)

Разговор кандидата с рекрутером
(Р)- Кот в мешке интересует?
(К)- Живой или мертвый?
(Р)- А вы хотите живого или мёртвого?
(К)- Живого конечно
(Р)- Посмотрите какой мешок замечательный
+ красивый бантик в подарок
(К)- да мешок неплохой, так вы скажите кот жив или нет?
(Р) [был бы живой сказала бы] Кот черный

кот в мешке шрёдингера пока не откроешь нельзя сказать живой или мёртвый просто наука ни чего личного

открывать не нужно — это квантовая суперпозиция
просто наука, ничего личного

о я вспомнил дежавю ))

youtu.be/Lm6VVVkPm2s?t=817

З особливим побалакав, тому можна написати тепер всім нормальним
Нема чого боятися називати суми ні з одного боку ні з іншого. Це якийсь дитсадок а не думки. Все десь правда і не зовсім.

Богдан найбільш притомна людина з опитаних. І його єдиного я плюсую, бо 1) компанії набагато гірше недоплатити і втратити знайденого спеца, ніж переплатити і звільнити неперформера. 2) це не гра хто перший програє

Хто має називати? Обидві сторони мають називати і домовлятись. Якщо кандидата питають про очікування, то це є питання, «скільки ти хочеш?». Якщо кандидат питає вилку, то він питає «скільки ти можеш?» Якщо ці вилки перетинаються, — любов. Якщо ні — то домовляються професійні люди, а потім розстаються якщо не вийшло домовитись.

А прочитаєш статтю й коментарі, так враження, що сторони один одного тільки підняти на бабоси хочуть. Якийсь дитсадок

Але не на перший йбв чіх капризних принцес і принців в лінкедін. Капризна принцеса чи принц, що вимагає від рекрутера гроші до того як почує щось іще — це поганий робітник на будь-яку зарплатну вилку ще до того як підписано взагалі шонебуть, товаріщі.

Рекрутер, який зливає вилки кому попало — це не рекрутер, а палка в колесі і знахідка для конкурентів

Будьте йбв культурними професійними людьми, а не капризними принцесами. По іншу сторону телефона такі самі люди як і ти, юзернейм

нєа міма, але якби і так, то що в цьому такого? рекрутери твої вороги? може вони тобі поні не купили в дитинстві?

рекрутери наприклад мої друзі, і дружити я з ними люблю, вони мені роботу шукають, надурняк причому, лафа

ну поганого для тебе нема нічого, і це має бути, АЛЕ не зразу і не на перший чіх, скоріше на першій серйозній розмові, коли ясно що ти зацікавлений

рекрутинг дуже конкурентне середовище, і рекрутер який відкриває карти кому попало — просто зіллє інфу чи кандидатів конкурентам рано чи пізно, не знаючи цього, бо просто хоче бути відкритим до тебе

на першій серйозній розмові, коли ясно що ти зацікавлений

Маю одразу два питання.
1. Чи це означає, що якщо до мене в LinkedIn звертається рекрутер та пропонує вакансію, це ще не серйозна розмова? А яка тоді це розмова? Рекрутери зазвичай роблять такі речі заради розваги?
2. Як я можу бути зацікавлений, якщо я не маю гадки, скільки ця потенціальна робота дозволить заробляти? Що якщо работодавець готовий запропонувати тільки винагороду суттєво меньшу за ту, яку я вже отримую? Чи варто в такому випадку взагалі витрачати час на обговорення інших деталей. Питання не пусте. Зі мною таке вже траплялося. І я певен з багатьма колегами також.

ніхто не забороняє написати щось в стилі

Дякую, я не в активному пошуку, я розгляну тільки вакансії починаючи від X і більше

це ж так просто

хочеш залишити вікно надалі для росту, напиши щось типу

Дякую, я не в активному пошуку, я розгляну тільки вакансії починаючи від X і більше в залежності від складності

Загалом все це вирішується грамотною відповіддю, яку ти можеш написати завчасно і просто копіпастити

Мій досвід підказує, що на такі речі не всі рекрутери реагують адекватно. Я нікого ні в чому не звинувачую, але була пара випадків які відбили в мене бажання починати торги з кожним, хто звертається до мене в LinkedIn. До того ж мені може буте не цікаво змінювати роботу зараз взагалі. Але якщо знайдеться работодавець, готовий запропонувати суттєво більше, ніж я зараз отримую, я можу зацікавитись і розглянути вакансію. Наскільки це саме більше, мені зараз може бути ліньки розмірковувати, бо це марна трата часу на нереальні мрії. Але якщо з’являється конкретна пропозиція, цілком вирогідно, що може з’явитися мотивація. Знаєте, торг — це теж робота. На її виконання теж витрачається певна енергія. І якщо немає нагальної потреби, витрачати її зазвичай ліньки. Така людська психологія. З цим важко щось зробити.

Ну слухай є певна крива гауса де посередині комфортно знайти щось середнє не напрягаючись, а по краям складно. В серединці комфортно, а по краям не дуже.

Окремі випадки це не загальна картина. Дибіли є всюди. Це частина життя. Але якщо хочеш не середнє, то треба бути готовим лізти через болото з зв’язаними руками і шукати важелі як це отримати. Це теж частина життя

Нащо бути пасивним на ринку, якщо можна бути активним. Я завжди наприклад відповідаю рекрутерам і витягую все що можу, навіть якщо не шукаю активно

Майже так, але є певні нюанси. Зараз майже кожен айтішнік, хто має хоч який суттєвий досвід і хоча б невеличкі досягнення витримує певний тиск з боку рекрутерів. До когось приходять двічі на тиждень, до когось десять раз на день. Звичайно можна просто припинити звертати на цих людей увагу, і спокійно працювати поки не з’явиться бажання щось змінити. Можна робити по-іншому, і витрачати на рекрутерів стільки енергії, скільки потрібно щоб максимально комфортно для протилежної сторони поспілкуватися з кожним, з’ясувати всі нюанси, поставити всі питання, та відповісти на всі питання рекрутера. Але, як на мене, це було б марнотратством (принаймні в багатьох випадках). Ми тут обговорюємо як зробити так, щоб всім було комфортніше. А всім було б комфортніше, якби кандидат одразу отримував всі найбільш суттєві параметри вакансії. Це дозволило б кандидату з мінімальними затратами енергії відповісти кожному або «так, цікаво, поспілкуємося», або «дякую, не цікаво». «Всі найбільш суттєві» безумовно включає в себе ліміт на розмір винагородження. Рекрутер, який цього не усвідомлює просто має більше шансів бути проігнорованим. Це все, що я хотів сказати. :) Колись ситуація на ринку може змінитися і тоді зовсім інша поведінка буде виглядати оптимальною. Але зараз є так як зараз є.

я зрозумів про що ти, відповідати кожному складно і не всі хто пише тобі, адекватно тобі напишуть щось релевантне і справді просто витратять час ні на що

я мав це теж, з досвіду скажу як я вирішив це для себе — я з часом відібрав собі і працюю з десятком рекрутерів, яких я знаю, і які знають що я і хто я, і з ними я дружу і завжди їм відповідаю що б вони не писали, і в принципі відкритий до інших але пріо завжди до тих кого знаю. І ніхто не ображається і не спалює мости, якщо просто відпишу «не цікаво»

Тому я кажу що рекрутер твій друг, бо він тобі час здорово економить насправді. Я зрозумів що у нас трохи місматч мабуть, бо я не кажу про рекрутерів усіх загалом, бо вже звик працювати в першу з тими кого знаю.

Але мені здається саме так і має бути, бо це має сенс — відбирай потихеньку з тих хто пише, найбільш адекватних і будуй з ними відносини, знайомся, кажи що ти будеш відкритий навіть у майбутньому в іншу компанію. І з часом в тебе буде тільки релевантне в інбоксі, і без булшита можна буде спитати і вилку і навіть пораду для інтерв’ю отримати

Нормальна, працююча стратегія. Але в такому випадку у всіх інших рекрутерів, крім тих умовних десяти, шанс захантити тебе дорівнює приблизно нулю. Я, доречі, свою поточну роботу отримав через рекрутерку, з якою познайомився саме в LinkedIn, і яку вживу ніколи не бачив, і не факт, що колись побачу. Вона з Ізраїлю, і від більшості наших вигідно відрізнялася тим, що не брехала взагалі. Одразу чесно сказала, що роботодавець озвучувати винагородження не бажає, але я можу назвати комфортну для мене суму, а вона з’ясує чи готовий роботодавець її розглядати так і домовились. З багатьма рекрутерами дуже складно спілкуватися саме тому, що забагато брешуть. Але обмеження кола спілкування, хоча безумовно має певні плюси, також має і мінуси. Наприклад, неможливо домовитися напряму з работодавцем з Європи чи Штатів, якщо в тебе в контактах лише рекрутери, які працюють на українські галери. :)

може вони тобі поні не купили в дитинстві?

Доречі, мені жодний рекрутер не купив поні в дитинстві...

А прочитаєш статтю й коментарі, так враження, що сторони один одного тільки підняти на бабоси хочуть. Якийсь дитсадок

В большинстве случаев это так и есть: у нас оутсорсинг который живёт на разнице внутреннего и внешнего рейта — ему важно лишь чтобы заказчик не отказался. Поэтому там стараются всеми силами уболтать разработчика на поменьше. Пофиг, если он через пол года уйдёт — заказчик уже заплатил. За онбординг другого заплатит всё тот-же заказчик

Рекрутер, який зливає вилки кому попало — це не рекрутер, а палка в колесі і знахідка для конкурентів

Если мне рекрутер не скажет вилку, просто не буду с ним разговаривать. Нанимать кого-то надо, вот и говорят — деваться некуда

вимагає від рекрутера гроші до того як почує щось іще

Ты думаешь кого-то интересует работа? Отнюдь, зарплата — главное

Ты думаешь кого-то интересует работа? Отнюдь, зарплата — главное

А ти все продовжуєш свій фетиш навішувати на всіх :)

Ага, это страшно бесит товарищей желающих сэкономить за счёт навешивания лапши

Простите, коллега, но если не зарплата, то что тогда? Хорошо рассуждать о высоком когда ты 25-летний сеньор с бодрыми папой и мамой и перспективой получить в наледство квартирку. А потом оказывается что семья, дом, машина, кот, уже не такие бодрые папа с мамой — всё это требует денег и чем дальше, тем больше. Желательно, конечно, что бы от работы не тошнило, а то приведение себя в порядок тоже потребует приличных расходов. Но, опять же, неудобства можно компенсировать, поэтому и слово такое используют: «компенсация».

25-летний сеньор

На лінкедін мій ходили, чи пальцем в небо вгадали :D От з квартирою і усім іншим — тут мимо, але не суть.

Ніхто ж не каже бігти з палаючими очима працювати за ідею. Просто коли нижній шар піраміди Маслоу закритий повністю, на перший план часто виходять інші речі (не у випадку з Владіміром, але часто) — цікавий проект, яким хтось користується, робота, яка дає час на особисте життя, адекватні люди, з якими доводиться пересікатися на роботі й т.п.

Я недавно прийняв офер на N грошей, хоча були варіанти на, скажемо, N+M, але десь код не дуже, десь доменна область нудна чи до команди є питання (принаймні, судячи з того, що видно на інтервʼю). Це, звісно, було не N*2, але я поки не зустрічався з вибором: «N, але все класно з проектом і командою, або N*2, але все інше — дічь». Все завжди десь посередині.

І я не один такий. Тому що зайві гроші не принесуть радості, якщо робота вганяє в депресію. Нема такої суми, за яку я би половину життя, яку не сплю, спускав би в трубу. Знову ж таки, я впевнений, у Владіміра є ціна, за яку він на таке готовий :) Але часто люди вибирають щось інше. В якійсь статті тут недавно пітоніст пішов на 3500$, бо там англійська і проект цікавий, а не на 4500, бо там купа лєгасі, в якому треба копирсатися.

І тут же ще треба на перспективу дивитися. От пропрацюю я в якомусь болоті за 100500 грошей декілька років, деградую професійно, і після цього не буду таким цікавим спеціалістом для ринку.

Ні, в лінкедін не дивився :) За пояснення позиції дякую. Навіть десь підтримую, справа у співвідношенні рівнів різного.
І тут ще така справа: наявність лайнокода, проблем у команді та інших різних нюансів стає відомою після певного часу роботи, про такі речи майже ніхто не скаже під час інтерв’ю. Тому на момент прийняття офера саме сума компенсації буде визначальним фактором, а всяке інше бла-бла-бла — то таке.

На попередньому місці роботи я мав можливість не тільки подивитися код, а ще й виконати пару завдань (оплачуваних) та домовитися про певні правила взаємодії з менеджментом до того, як прийняв офер. Насправді, життя змінюється. Те, що ще пару років тому виглядало як цілковита фантастика, зара стає реальністю. Доречі, на Upwork, це взагалі нормальна вимога. Я маю на увазі вимагати спочатку подивитися на проект, а потім вже остаточно домовлятися. Інколи можуть запропонувати спочатку підписати NDA, але це не складно. :)

А прочитаєш статтю й коментарі, так враження, що сторони один одного тільки підняти на бабоси хочуть. Якийсь дитсадок

треба же ж а пацани кажуть шо то і є отетот бізнес ))

youtu.be/EheHAmc-PQw?t=25

Анастасія Каплун,Team Leader, Recruitment Specialist в Make it in Ukraine

треба оновити профіль linkedin

Суми компенсацій не публікують у вакансіях, щоб приховати від конкурентів.

Конкуренти з космосу наймають працівників? Всім конкурентам відомі середні зарплати по ринку. Навіть відомо, хто з конкурентів платить більше і менше ринку у 80% вакансій.
95% вакансій в Україні нижче ринку США, глобального ринку. Лише за CEO, CTO, CDO, CIO в Україні компанії змушені були платити на 25-40% більше за компенсації глобального ринку у 2000-2020, щоб керівник з США, країн ЄС погодився працювати в Україні.

Кандидат не може мати «зарплатних очікувань».

Кандидат ніхто і звуть його ніяк в нашому колгоспі, на нашій галері.

Тот случай, когда после целого дня обработки MIT review, Springer и HBR ты читаешь это и тянет блевать

Кому надо, тот и за ужин платит говорит.

Якщо пишуть в LinkedIn без вказаної винагороди то відповідаю:

Привіт, якщо є конкретна вилка то розгляну

Далі або вказують або припиняю спілкування.

Погоджуюсь з коментарем роботодавець «орієнтується на зарплатні очікування кандидата» то є брехня.

Совсем обнаглели эти айтишники, думают, все будут бегать за ними

Ще й тікають так, що фіґ наздогониш.

У Фінляндії, скандинавських країнах всі знають зарплати всіх і нема приводу навіть для запитань і обговорення. Держава знає всі ваші ФОП прибутки через ДПС. Невже це є таємницею і для кого?

Норвегия, Швеция, Финляндия, Дания — части высокоразвитой цивилизации, хотя там тоже есть свои тараканы, проблемы и нюансы.

Шведы, норвежцы, датчане, финны варятся в собственном соку десятилетиями, а может быть даже столетиями, а это приводит к негативным последствиям, таким как, потеря остроты критического мышления, слабый уровень самоанализа, потеря взгляда со стороны на самих же себя и других, мало свежей крови, мало личных рисков (застраховано все), мало миксов. Некоторые, кто приезжают туда из вечно бурлящего Киева, говорят, что там очень скучно.

В Украине же в большинстве дикари и варвары, начиная с базового и основного — экономики, финансов, предпринимательства, бизнеса.

У нас при власти и в почете среди народа (те, кто их выбирают) различные клептоманы, лицемеры, монополисты (экономические извращенцы).

Извращение экономики, финансов и бизнеса (как отправная точка) приводит к извращениям во всех остальных сферах жизнедеятельности страны (политической, культурной, образовательной, здравоохранительной, спортивной).

Озвучивать должен тот, кто что-то предлагает другой стороне. Если я предлагаю компании взять меня на работу, озвучивать должен я. Если компания предлагает мне поработать на них — они.

Вообще, есть четыре случая
1. Контора действительно может предложить любую сумму, если ей выгодно
2. Контора с условного запада, бюджет есть но он выше украинского(но это не точно)
3. Оутсорсинг
4. Местный рынок

С 4 всё просто — с ними опытному специалисту вообще не стоит разговаривать. Пусть со своими нищебродскими рассказами о интересной работе идут на хутор бабочек ловить.
3. Стандартные вопросы: удалённо, или в офис? как называется контора? сколько денег? что делать? Если в офис посылаешь, если контора печально известна — тоже. По поводу 3 сразу предупреждаешь, что сумму первый не назовёшь, если не нравится — в игнор. Голодных хрюшек много. Если денег мало, мило прощаешься до следующего раза.
С 1 и 2 имхо, стоит спрашивать о вилке только если зашёл разговор. Там расклад другой: люди ищущие по всему миру имеют большой выбор. Но и з.п. больше, чем украинская того стоит.

нащод местного рынка. как ни странно, но обобщённое атб вполне готово платить по рынку. сам удивляюсь.

возможно, в этом смысле личного опыта не имею. кстати хотелось бы получить реальные отзывы о работе в местных продуктах, в розетке, скажем, или в фоззи с приватбанком. если есть кто отпишитесь как там :)

Заказ предлагали ниже того, что я получаю сейчас, но по-идее там искали совсем мидла.

Контора с запада это не всегда хороший бюджет, нужно ставить вопрос вилки, если она сразу не указана. Кто-то дает действительно вилки выше нашего рынка — 10-15k, а кто-то пишет «We are the largest IT company in Germany/Canada/Switzerland/...» и дают 3-4k вилку, что идет по низу нашего рынка. Многие западные компании целенаправленно прорабатывают наш рынок, чтобы нанять девов дешевле, по минимальной вилке нашего рынка.

нанять девов дешевле, по минимальной вилке нашего рынка.

.
И как, получается?

Получается. Со скрипом процесс идёт, разумеется, но идёт.

в чем, кроме опасения продешевить, заключается нежелание озвучивать свои ожидания у разработчика, не совсем понятно.

Подумаешь, мелочь какая :)

Для тех кто не в теме, тот кто первый озвучивает цену, тот выставляет границы для торгов.

Для тех кто не в теме, тот кто первый озвучивает цену, тот выставляет границы для торгов.
Одна з проблем сучасного найму в ІТ — це дотримання думки «хто перший назвав суму, той програв».

в первом случае это когда нет границы для торгов (случай солюшен архитекта как Андрея)
во втором случае это когда граница ± и так ясна

в первом случае это когда нет границы для торгов (случай солюшен архитекта как Андрея)

Ліл :) У контери немає бюджету вакансії? СА — така сама позиція як і інші, просто суми інші.
Є випадок найму «перших співробітників», але тут теж є бюджет, а те що зверху покривають преміями/стоками.

во втором случае это когда граница ± и так ясна

Наприклад коли? В одному і тому ж місті на однакові позиції у різних компаній можуть бути бюджети х2 різні.

границы нет ни для кого все зависит от того как человек умеет себя продавать. Но даже если случилось та что контора не может позволить себе бюджет то ты уже сразу понимаешь что они не твои и не тратишь не свое ни чужое время что тоже вещь крайне полезная, особенно если предложений далеко не одно.

граница это то, сколько в бодишопе за тебя заплатить готовы

граница это то, сколько в бодишопе за тебя заплатить готовы

«В бодішопі» чи «замовник бодішопу»?
Перше — не правда, бо окрім бодішопів є ще інші контори.
Друге — теж не правда, бо є якась одиниці (умовно проект), яка має бути в прибутку, тому умовно на ліду можуть бути втрати, які відбиваються джунами.

я видел когда в конторах работали мидли в одной команде, один за 1500уе, второй за 4700уе. и разница была лишь в том что первый согласился на то что давали, а второй выжимал контору по максимуму.

Я смотрю тех кто закончил MBA или когдато чемто торговал нету)

називає першим той, хто не сцикун

Я ссыкун ,поэтому первый никогда не называю — пусть предлагают верхнюю планку бюджета и молятся чтобы я согласился

Вова ти такий простий як двері і 90% коментуючих
Хороший рекрутер ще до першого дзвінка просто по твоєму резюме знає яку вилку тобі назвати чи НЕ назвати, щоб продовжити розмову чи відповідно НЕ продовжити

Ну якщо це таки твоя виграшна стратегія, то не буду заважати ;) я сподівався натяк очевидний, що це не так, хоч багато хто тут так вважає

Когда говорят, что что-то не так хорошо бы объяснить почему.

Вова, якби ти був Брайаном Ґьотцом, або Марком Русіновичем, то такий підхід мав би сенс.

Оскільки це не про тебе, то розмова з рекрутером і командою після інтерв’ю про гроші підвищує твої шанси торгуватись в рази.

Ти себе оббираєш таким підходом, а тобі здається що це круто. Хіба я тобі протилежне доведу?

Ну-да, ну-да, если у людей аж 5.5 верхняя планка какой смысл с ними общаться?

незважаючи на загальний дефіцит ІТ, з якоїсь планки і більше все таки висока конкуренція, бо бажаючих насправді багато на хороші гроші, треба виділятись, а чим ти виділишся, якщо ти зразу розмову перериваєш, навіть не вияснивши що там в них горить і на шо можна надавить?

з якоїсь планки і більше все таки висока конкуренція, бо бажаючих насправді багато на хороші гроші

У меня очень узкая специализация, обычно я не нужен вообще, но если нужен походи по рынку — поищи дешевле. Таких как я просто нет на рынке Украины и очень ограниченно на рынке США/Европы. Поэтому, как правило, мне предлагают хороший рейт.

Остальные это оутсорсинг, им надо найти людей подешевле и продать подороже. Поэтому сразу речь о деньгах

Не бачу як це мені протирічить. Якщо це для тебе ок, то питань нема. Але якщо ти маєш більше інфи то ти маєш більше важіль на більший рейт от і все, я про це

Ну, первые мне предлагают сами. Остальным нужны АйТи токари, я готов если денег нормально

В яблучко, це і воно, як не смішно — людям просто подобається сидіти на дівані і посилати людей.

Якщо кандидат питає зразу в чаті на гроші перед усім іншим, то він насправді не шукає роботу.

Тут ти мене розколов, я таки був рекрутером, але зараз нє ;) Піс

Есть такое понятие, как «пассивный поиск». Ты не ищешь ничего, но в принципе не против рассмотреть предложения. Так вот, предложение должно быть нормально оформленным, то есть — с бюджетом. Иначе специалисту просто нет смысла тратить время и играть в угадайку.

Якщо кандидат питає зразу в чаті на гроші перед усім іншим, то він насправді не шукає роботу.

Як я активно шукав роботу, то теж ЗП не запитував, спочатку. Після декількох оферів на суму на рівні 25-го перцентиля почав додачати питання ЗП у стандартний блок питань (на рівні зі структурою команди, її задачами і тд)

Якщо кандидат питає зразу в чаті на гроші перед усім іншим, то він насправді не шукає роботу.

ну здебільшого так і є. сидищ собі такий, нікого не чіпаєш, і тут ввалюється непрошене тєло (адже статусу «в пошуку» нема) і починає напрягати «а посортуй пузирьком на бумажці», «а шо більше о-лог-від-н чи обєм бака в тачці нашого сео» і тд... і зовсім не зрозуміло чому ти цьому чуваку шось должен а тим більше терпіти цей дискомфорт без явного розуміння чітких перспектив. а перспективи ніфіга не ясні, бо в чувака в тайтлі ні разу не пише гугльбук і він називає тебе «лєна» (тобто швидше за все путає з кимось з кількох десятків паралельних чатіків)

Я думав всі вилки вже є давно пораховані на djinni, під полем «Зарплатні очікування» :)

Можна ж використати підхід Planning Poker. Обидві сторони вибирають карту з приблизним значенням і відкривають одночасно. Ось приклад — planningpokeronline.com/ulXFmh1uR73BXhpvJsOw . Там у Game settings є налаштування Voting system. Можете створити свою власну. Просто виберіть там «Custom deck». Можете просто скопіювати для початку те, що з чого я зробив приклад: {Name: «Approximate salary (thousands per month)», Values: «0.1,0.4,0.6,1,2,4,6,8,10,12» }.
Коли домовились про приблизне значення — можна зіграти в уточнюючий раунд.

Коли рекрутер стверджує, що работодавець «орієнтується на зарплатні очікування кандидата» — це ні що інше, як відверта брехня, ціль якої — приховати намагання работодавця зекономити. Чому я так вважаю? Дуже просто. Спробуйте озвучити очікування, наприклад $50000 на місяць. Скільки відсотків работодавців будуть взмозі зорієнтуватися? Тому — брехня. :)

Чому я так вважаю? Дуже просто. Спробуйте озвучити очікування, наприклад $50000 на місяць. Скільки відсотків работодавців будуть взмозі зорієнтуватися? Тому — брехня. :)

Не завжди брехня. Іноді контора просто не знає ринок (і тому найняла «професіональних» рекрутерів, які так само).
«Зорієнтуються» вони дуже просто — тихо зіллються :)

Навіть якщо компанія зовсім не знає ринок, або має дуже спотворене уявлення про нього, верхня планка розміру винагородження існує завжди. Принаймні завжди можна назвати суму після якої розмова миттєво припиниться. Тобто чесно було б сказати щось на кшталт: «Ми орієнтуємося на ваші очікування, але тільки у разі, якщо вони не перевищують наші ліміти». Але це вже навіть трошки смішно звучить, чи не так? 🙂

Є тоді сенс з брехні починати співпрацю?

Да пох на зарплату, кодимо в кайф і за їжу)

кодимо в кайф і за їжу)

Уберите второй пункт и сегодня же получите честь грести на нашем галеасе!

Підписатись на коментарі