Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

Обовʼязковий вступ до Дія City, відсутність вакансій, менші зарплати. Українські айтівці — про свої побоювання щодо повоєнного ІТ-ринку

«Якими є ваші основні побоювання щодо повоєнних процесів наймання та пошуку роботи в IT?» Це запитання ми поставили українським ІТ-фахівцям і отримали близько 60 відповідей. Більшість опитаних айтівців побоюються того, що ринок стає перенасиченим кандидатами, вакансій меншає, а конкуренція зростає. Також ІТ-фахівці очікують зниження зарплат, збільшення податків і зменшення кількості іноземних замовників.

Ми згрупували коментарі за найбільш схожими побоюваннями.

Зниження попиту на українських фахівців за кордоном

Значна кількість відповідей була повʼязана з тим, що іноземні замовники будуть неохоче працювати з українськими айтівцями через безпекову ситуацію в країні. Дехто навіть побоюється, що іноземні компанії взагалі припинять наймання в Україні.

«IT-фахівці з України будуть непривабливими для замовників через ризики повторення війни» (Middle Android Developer).

«Наймання буде тільки з релокацією через потенційні ризики нової фази загострення війни» (Solution Architect).

«Звільнення. Іноземні компанії не захочуть наймати українців» (.NET Software Developer).

«Переживаю, що через постійну загрозу втратити співробітника через війну іноземні інвестори компаній можуть припинити наймання в Україні» (HR).

«Заміщення українських розробників індусами, а після них великий технічний борг і рефакторинг» (Middle Java Developer).

«На четвертий місяць війни багато компаній і замовників досі відмовляються працювати з будь-ким, хто перебуває в Україні. Навіть місто не важливе» (Product Designer).

«Побоююсь, що буде важко знайти роботу в міжнародній компанії, особливо тим, хто продовжує перебувати на території України. Адже багато компаній записали Україну до списку ризикових зон і намагаються заміщувати позиції дешевшими спеціалістами з інших країн (відчув це на власному досвіді). Багато хто з рекрутерів починає спілкування з питання про місцеперебування» (Senior Data Analyst).

«Війна — це випробування людини у незвичайно-надзвичайних обставинах. Більшість роботодавців в IT — це громадяни ЄС та США, які, на щастя, не знають цих обставин. Тому ми, українці, для них вже є людьми з дещо іншої реальності. Я боюся, що в мене будуть проблеми з пошуком роботи в цій галузі з кількох причин:

  1. Я весь час із початку війни провела у Харкові, моєму рідному місті. І працювала як QA, попри обстріли, комендантську годину, тимчасову відсутність дротового інтернету (успішно замінила на мобільний). Тільки повне відключення електропостачання зупиняло мою працю. Але я хвилююсь, що мої майбутні іноземні роботодавці не захочуть зі мною працювати, бо боятимуться мого психічного стану, порушеного бойовими діями; боятимуться мого нелояльного ставлення до деяких політичних та національних питань (наприклад, небажання розмовляти російською мовою з колегами; небажання працювати із російськими чи проросійськи налаштованими людьми тощо).
  2. Наразі я перебуваю у Харкові та не планую його залишати. В мене є все необхідне для нормального життя та віддаленої роботи. Але роботодавців може не влаштовувати моя кандидатура, тому що я перебуваю в гарячій точці; роботодавець може відчувати страх за конфіденційність даних через можливі кібератаки з боку ворога.

Наразі я в нормальному психічному та психологічному стані. Навіть більш стійкому, ніж до війни. Бо вміння зосереджуватися на роботі під час обстрілів, чітко розуміючи, наскільки далеко був приліт/відліт і чи варто спускатися в бомбосховище — це, я вважаю, дорогого варте. Бо це моя стресостійкість у чистому вигляді. Робота для мене — це насамперед робота, нічого особистого. Я не хочу обговорювати будь-які особисті питання зі своїми колегами, бо я поважаю їхній робочий час і ціную свій. Але побоювання через ставлення роботодавців до моєї кандидатури справді є» (QA Engineer).

Велика конкуренція серед кандидатів, особливо серед початківців, та падіння рівня зарплат

Айтівці очікують, що ринок стане ще більш перенасиченим кандидатами, через що роботу буде складно знайти. Конкуренція серед початківців та світчерів стане серйознішою. А компанії, на їхню думку, знижуватимуть зарплати і погіршуватимуть умови праці через велику кількість кандидатів.

«Збільшиться конкуренція, бо буде більше світчерів. Неможливо виїхати з країни — відповідно, падіння зарплати» (Junior С++ Developer).

«Неприємно те, що ринок став перенасиченим кандидатами, а боротьба за вакансію стала набагато сильнішою. Так, компанії забирають собі „вершки“, через що доводиться зі шкури пнутися, щоб довести, що я не профан. Я ще й намагаюся трохи змінити стек технологій, від чого рекрутери, коли дізнаються, що я працював з WordPress раніше, а не з React, різко забувають про мене та ігнорять.

Хочеться, щоб ринок стабілізувався, співвідношення вакансій і кандидатів повернулося хоча б до довоєнного стану та можна було далі розвиватися. Адже просто перечекати, поки війна закінчиться, — це не рішення, потрібно адаптуватися і рухатися вперед» (Junior Front-end Developer).

«Турбує мала кількість місць для джуніорів і відсутність стажування в майбутньому» (Junior Machine Learning).

«Боюсь, що якщо війна триватиме довго, то велика кількість спеціалістів залишиться без роботи через вихід клієнтів. Тому на ринку буде серйозний голод на вакансії. Вимоги компаній стануть зависокими, а компенсація — навпаки» (Middle Front-end Developer).

«Скоротиться об’єм ринку, бо буде менше компаній, менше розробників, менший попит, більша конкуренція на одну вакансію» (Junior Python Developer).

«Можливе зменшення зарплат» (Middle Data Analyst).

«Висока конкуренція серед кандидатів, зниження рівня зарплат» (Graphic & UI/UX Designer).

«На ринку багато досвідчених спеціалістів, і боюсь, мені з моїм досвідом не вистачить місця» (Junior Front-end Developer).

«Недостатньо цікавих вакансій та більше легасі-проєктів, а також падіння зарплати» (Lead Java Developer).

«Буде менше вакансій з адекватними умовами й більше — з ненормованим графіком» (Middle PHP Developer).

«Пауза в резюме завдовжки у кілька місяців через те, що немає вакансій, щоб цей досвід був. Це може додати невпевненості у знаннях, щось забудеться через брак практики» (Junior Strong JavaScript Developer).

«Що більшість IT-спеціалістів, переїхавши за кордон, почнуть співпрацювати напряму з іноземними компаніями, і аутсорс/аутстаф-компаніям буде дуже важко на ринку» (HR Generalist).

«Завелика кількість охочих проти кількості вакансій» (Middle Software Implementation Specialist).

«Сильне падіння кількості вакансій через війну» (Junior .NET Developer).

«Переживши професійне вигоряння як директорка з маркетингу, ще до війни я знайшла для себе дуже цікаву професію РМ і пішла на курси. Але отримала сертифікат уже під час війни. І зараз практично неможливо знайти когось, хто готовий навіть на умовах безоплатного стажування взяти до себе у команду. А це моя мрія. Якщо додати до цього неможливість через невеликі фінансові надходження допомагати країні і ЗСУ, то це просто доводить до розпачу» (Junior Project Manager).

«Боюсь, що компанії намагатимуться скоротити зарплати та погіршити умови праці, прикриваючи все кризою після війни чи перенасиченим ринком» (Business Systems Analyst).

«Буде мало охочих взяти початківця» (Sales Manager).

«Зменшення вакансій для людей без досвіду, що тільки починають свій професійний шлях» (Trainee QA).

«IT-компанії більше зловживатимуть тим, що ринок не на боці кандидата. Впадуть зарплати, буде висока конкуренція. Це стосується передусім нетехнічних спеціальностей» (Content Manager).

«В мене і так не було роботи, кілька місяців шукаю. Тож нічого не зміниться. Думаю, так само не зможу знайти. Впевнена, що конкуренція побільшає» (Junior Front-end Developer).

«Сильний демпінг заробітної плати» (iOS Engineer).

«Велика конкуренція та, відповідно, ускладнення в пошуку роботи через насичення ринку такими новачками, як я, що втратили роботу та перейшли в ІТ-сферу для зменшення ризику втрати джерела доходів під час війни» (безробітний).

«Хвилююсь, що я стану непотрібною на ринку через те, що аналітика — річ, якою в більшості компаній нехтують, і в пріоритеті будуть інші спеціалісти; ринок стане перенасиченим кваліфікованими кадрами, які будуть змушені шукати нові місця через можливі скорочення» (Lead/Senior Product Analyst).

Зростання податків та обовʼязкова робота з Дія City

Також айтівці побоюються того, що переведення компаній до Дія City стане обовʼязковим, податки стануть більшими, а дохід — меншим.

«Робота із «безнаДія City» (.NET Middle Developer).

«Зростання податків, зменшення зарплатні» (Lead QA).

«Легальна зарплата „на руки“» (Solutions Architect).

«Підвищення податків до „нижньої планки Європи“, Дія City, стимулювання галузі, заборона зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД)» (Senior Data Engineer).

«Що змусять йти в Дія City» (Middle Performance Analyst).

«Підвищення податків, примусове переведення на Дія City» (QA).

Втрата досвіду через мобілізацію, поганий психологічний стан, проросійські замовники

До цієї групи ми зібрали різні відповіді, які не були частотними, проте — не менш важливими.

«Єдиним страхом є втрата роботи, оскільки через військову ситуацію важко справлятись з власними емоціями, страхами, і з’явилось непереборне бажання постійно скролити новини (ніби це щось змінить). Це фактори, які погіршують якість роботи, і я розумію, що працівник, в якого низька працездатність, не потрібен бізнесу. А справитись із собою не можу, як і зізнатись керівництву про погіршення працездатності...» (Middle QA).

«Занадто довгий час мобілізації та втрата досвіду і навичок» (Senior C++ Developer).

«Найгірше для мене — якщо компанія матиме або має будь-які зв’язки з рашкостаном» (Senior QA).

«Що не збережеться місце роботи, бо ти в ЗСУ. І потім знову доведеться проходити інтерв’ю» (General QA).

«Що будуть упереджено ставитись до росіян та білорусів, які ще задовго до війни не захотіли жити у росії/білорусі та обрали Україну новим домом, живуть та працюють тут багато років, мають українських дружин і дітей, але ще не встигли отримати громадянство. Тож єдиний вихід — емігрувати далі, разом з родиною, яка є українською» (QA Engineer).

«Відсутність робочого досвіду за час мого перебування в ЗСУ. Деградація скілів» (РМ).

«Російська як обов’язкова мова комунікації в компанії, що є проявом проросійських позицій компаній» (Junior DevOps / Unix System Administrator).

«Є думка, що негативно ставитимуться до кандидатів з Харкова (маю на увазі наймання в інших містах на кшталт Львова, Києва)» (Middle QA).


А яких змін в ринку після війни очікуєте ви? Діліться думками у коментарях.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось8
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Схожі статті




3 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Как уже надоели постоянные жалобы: «то не то, это не то», единственные у кого реально проблемы это джуны, полгода назад можно было не то что «войти в айти», а «залететь с голой жопой».

Почему от всех постоянно слышу: «слишком высокие требования», но никогда: «я недостаточно хорош для этой вакансии»

По поводу найма иностранными компания, мой работодатель говорит: «мы хотим нанимать больше украинцев, чтобы помочь Украине», от друзей слышу тоже самое.

Занадто довгий час мобілізації та втрата досвіду і навичок" (Senior
C++ Developer)

+1

Підписатись на коментарі