«Працюю у тій компанії, де більше горять задачі». Скільки можна заробити, якщо працювати на двох фултайм-позиціях одночасно, і чи варто воно того

Якщо поєднувати кілька фултайм-робіт, можна заробити більше та мати підстрахування на випадок бенчу чи заморожування проєктів на першій роботі. А ще — це можливість більше донатити на армію. Проте разом з плюсами йдуть вигоряння, втома та відчуття недопрацювання.

Ми поспілкувалися з вісьмома IT-спеціалістами, які мають два або більше фултаймів одночасно. Більшість фахівців захотіли залишитися анонімними. Вони максимально відверто розповіли, як розподіляють час між кількома роботами, скільки заробляють і що роблять, коли час мітингів збігається. У кінці кожної історії — поради для тих, хто хоче спробувати схожий формат.

1️⃣ «Мій щомісячний дохід сьогодні $10 700»

Леонід, Front-еnd Engineer, 30 років. Рік працює на двох роботах одночасно

Другу роботу я почав шукати, щоб скоріше закрити кредит на авто. Крім того, хотілося змінити проєкт, у якому тоді працював, на кращий. Але вийшло так, що почав суміщати два проєкти одночасно.

Нині доводиться працювати 10-12 годин на день, а іноді й у вихідні. Ідеально, коли виходить чотири години приділити одній роботі й чотири — іншій (щоб не змінювати контекст). Бувало, що доводилось слухати два мітинги одночасно, та ще й відповідати. Це складно! Інколи виходило перенести один міт, щоб не перетинатися. А якось надіслав скрин в інший чат — добре, що вчасно помітив і встиг видалити повідомлення.

Про те, що маю дві роботи, я розповів обом менеджерам. Ми з ними порозумілися, адже роботодавці задоволені тим, як я працюю. Я теж вважаю, що викладаюся на обох проєктах на 100%.

Мій щомісячний дохід сьогодні — $10 700. Але й темп шалений. Без спорту та якісного сну складно «вивозити» робоче навантаження — я вже вигоряв кілька разів. Займаюся спортом, лягаю спати до 23:00, рідко вживаю алкоголь. Допомагає відпочинок з близькими людьми. На мою думку, один день гарного відпочинку дає сили з легкістю працювати три дні.

На цих фултайм-позиціях планую працювати, поки не закрию свої фінансові зобовʼязання.

Порада: поєднувати дві роботи має сенс лише на короткий термін — коли переходите з однієї на іншу (бо ніхто не гарантує, що на новому місці буде все добре). Або друга робота може бути парт-таймом. Всі інші конфігурації погано впливають на якість життя.

2️⃣ «Навушник з одного мітингу в одному вусі, з іншого — у другому вусі»

Андрій Горобченко, DevOps Engineer, 19 років. Півтора року працює на двох роботах одночасно

У мене було дві причини, чому я став шукати нову роботу. По-перше, змінився мій керівник, що стало неприємною подією. А по-друге, через війну завдань стало менше. У компанії порізали зарплати на 50%. Мені як джуну це було боляче. Тому я і знайшов ще одну роботу. Обидві компанії — українські.

Якось улітку 2022 року я працював навіть на трьох фултайм-позиціях, усюди як DevOps. На двох з них час мітингів збігався (на цей же час іноді був третій, але це траплялося дуже рідко, і я на нього не ходив).

З двома одночасними мітингами доводилося робити так: один навушник з одного мітингу в одному вусі, з іншого — в другому вусі. Причому на одному — українською мовою, а в іншому — англійська. Хоча компанія була українська, мітинги проводили англійською мовою, бо це був аутстаф. Я не знаю, як це працює, але в пів вуха я слухав і там, і там. Якщо потрібно було щось сказати, мʼютив один ноут і розповідав на іншому. Так потрошку і жонглював!

Проте з трьома роботами я витримав півтора місяця — кинув ту, де менше платили. А так завжди можна попросити перенести мітинг на пів години або взагалі не прийти (попросити колегу розповісти про основні моменти).

Я ніколи не приховував від роботодавців кількість компаній, де працюю, бо не бачу в цьому сенсу. Говорив про це і на співбесіді, і колегам у команді, — я завжди за чесність. Адже якщо їм не потрібна така людина, як я, то мене і не найматимуть. На співбесіді мені жодного разу не відмовляли саме з цієї причини, але могли сказати, що я не підійшов за іншими параметрами.

Щодня я прокидаюся о 6:30, далі — ранкова рутина і вперед до роботи. Зазвичай у мене ненормований день. У відпустці я був лише раз і то на одній роботі. Не бачу сенсу брати відпустку, адже можна поїхати кудись і все одно працювати віддалено. У мене немає і вигоряння. Я вважаю, коли не даєш організму засидітись, не нудишся, то і вигорання не буде.

У такому режимі буду працювати, поки не створю свій стартап, але наразі цікавих ідей немає.

Порада: ідеально, коли на одній з робіт не потрібно 100% вашої уваги. Це має бути стабільна робота зі сталими процесами та зрозумілими завданнями. Адже на другому проєкті доведеться активно співпрацювати з командою, проходити онбординг і вивчати все.

3️⃣ «Європейська компанія мені потрібна для соцпакету»

Оксана, Database/BI developer, 36 років. Чотири місяці на двох фултайм-роботах одночасно

Нині я живу в Європі, витрачати на життя тут доводиться більше. Тож пішла з фрилансу на фултайм-позицію в офісі. А друга робота у мене віддалена, в американській компанії.

Зазвичай зранку я працюю на одній роботі, а після обіду — на іншій. Американці починають працювати о 15-й за місцевим часом, а європейці закінчують о 17-й. Але коли мітинги збігалися, я кілька разів казала, що у мене запис до лікаря.

Обидві компанії працюють в екосистемі Microsoft, тому в мене різні акаунти на комп’ютері. Адже буває так, що на зідзвонах доводиться показувати екран. А раптом проскочить сповіщення — нащо воно мені? Телефони теж різні. На європейській роботі видали робочий номер.

Звичайно, я відчуваю, що не допрацьовую, але розставляю пріоритети. Якщо втрачу другу роботу, то це буде не так боляче, як втратити першу. Європейська компанія мені потрібна для соцпакету: вони оплачують страховку, лікарняні та відпустки. В європейській компанії я офіційно оформлена, а друга компанія виплачує на український ФОП.

Я б не хотіла, щоби роботодавці дізналися про мою другу фултайм-роботу. Адже у країні, де я зараз працюю, все нормовано. По-перше, ви не маєте працювати понад 60 годин на тиждень. Якщо у мене вже є робота, де я працюю 40 годин на тиждень, я не маю права працювати ще десь більше, ніж 20 годин. По-друге, у контракті буває прописано: ці 20 годин можна відпрацювати не програмістом, а нянею, касиром, аніматором тощо (тобто не за своєю основною спеціальністю).

В європейській компанії у мене ставка, є лікарняні, 13-та зарплата, але ж і податки. Після всіх виплат я отримую 2700 євро. На другій роботі у мене цього немає — тобто я отримую тільки те, що заробила. За останні чотири місяці виходило від 1, 7 тис. до 3 тис. доларів на місяць.

Звісно, я вигоряю. Жити нема коли. Мій психолог наполягає, щоб я покинула одну компанію. У серпні їздила в Україну, брала відпустку на локальній роботі, а на другій працювала. Потім була інша поїздка — і все було навпаки: на локальній працювала віддалено, а на другій брала відпустку (написала, що хворію).

Порада: потрібно розраховувати свої сили. Орієнтуватись на навантаження. Наприклад, якщо ви працюєте 6-8 годин на основній роботі, а маєте ще одну таку ж, то можна віддати кінці. То важка історія.

4️⃣ «Працюю на ту компанію, де більше горять задачі»

Senior .NET Developer, 27 років. Пів року працює на двох роботах одночасно

Свій робочий час розподіляю так: передусім дивлюсь, коли і які мітинги мають бути, щоб нічого не пропустити. Опціональні не відвідую. Потім працюю на ту компанію, де більше горять задачі, а решту часу витрачаю на другу. Глобально саме на роботу йде не більше як 6-7 годин на день.

Якщо десь горить сильніше, можу взяти лікарняний на пів дня або день. Або витратити годинку-дві ввечері чи у вихідні, щоб мати запас завдань у наступні дні. Наприклад, працюю ввечері понеділка, а кажу, що робив це у вівторок. А щоб не переплутати робочі чати чи ще щось, маю різні ноутбуки для різних компаній.

Взагалі друга робота у мене зʼявилася через те, що на першій було маленьке навантаження. А ще вирішальним став неформальний дозвіл менеджера (мовляв, я можу спробувати суміщати, а не звільнятись). Проте офіційно про дві роботи не кричу, бо є загроза звільнення. Не готові поки що компанії до того, щоби співробітник був не їхній на 100%.

Психологічно це непросто: швидко змінювати контекст так багато разів на день — коли із зустрічі на зустріч, із завдання до завдання. І загалом я людина досить чесна, тому мені непросто морально приховувати додаткове навантаження. Щодо навантаження на проєктах — з цим все ок. Бувають складні завдання, але вони такі аж ніяк не через брак часу чи контексти.

Завдяки двом роботам рівень життя моєї сімʼї суттєво зріс. В одній компанії я заробляю $4400 на місяць, на другій — $5300. Зарплату з другої взагалі заводжу в крипту, а там на курсі ще додатково маю 10 тисяч гривень. Сумарно виходить 350 000 гривень на місяць. Одну зарплату отримую на ФОП, а другу — на Payoneer. Тож мої рахунки ніхто не бачить. Відпустку зазвичай стараюся взяти на обох одночасно, щоб не працювати взагалі.

Буду так продовжувати, поки є проєкт з низькою зайнятістю. Або поки не отримаю контракт з релокацією у Штати.

Поради:

  • Стартувати з рівня сеньйора.
  • Обрати роботу з різних тайм-зон.
  • Брати відпустки на двох роботах одночасно, щоб не так сильно вигоряти.

5️⃣ «Гроші йдуть на армію, а я отримую моральне задоволення»

Android Tech Lead, 29 років. Чотири роки на двох фултаймах і двох парт-таймах одночасно

Вирішальним у пошуку інших робіт стало бажання бути корисним. Оскільки в мене специфічний домен, де не так просто здобути високі позиції, до яких я прагну, я ділюся своїми знаннями з іншими компаніями. Також часто буває, що на основному місці нема що робити. Індійці ставлять палки в колеса. Хоча іноді це і грає на руку — кажеш, що в тебе немає доступу чи його заблокували індійці, а сам в цей момент можеш іншою роботою займатись.

Взагалі мої робочі пріоритети змінюються залежно від прогресу на тій чи іншій роботі. Але я не працюю над кількома завданнями одночасно — лише одне за раз.

Мій основний мотив і потреба — створювати щось нове, розробляти круті речі. Якщо говорити про це прямо роботодавцям, то у них зʼявляється думка, що ви будете недостатньо працювати на них.

Сума мого заробітку в місяць залежить від кількості парт-таймів. Зазвичай це понад $8000. У мене є гіг-контракт і ФОПи, які веде мій бухгалтер. Мені достатньо зарплати, щоб закривати всі потреби. Я скористався бонусом від компаній лише раз — страховкою, яку вперше за 10 років отримав від роботодавця. Ще можу запросити техніку, щоб не змішувати проєкти на одному пристрої.

Також я організовую збори людям, які потребують допомоги, або доначу на такі ж збори. Гроші йдуть на армію, а я отримую моральне задоволення від того, що зробив щось корисне. Вже задонатив до $50 000.

Я переважно не дуже втомлююся. Впевнений, що все можна вирішити таймінгом: до 18-ї закрити всі фултайми, до 20-ї — парт-тайми, до 22-ї — власні проєкти (пет-проєкти, про які наразі ніхто не знає). Якщо час десь звільняється, переходжу до наступних задач. Субота буває робочою, неділя — дуже рідко. Відпустку беру нечасто, бо я люблю працювати. Іноді її бронюю, щоб закрити критичні моменти на проєкті.

Порада: потрібно чітко розуміти, навіщо воно вам. Наприклад, я люблю створювати щось нове, ділитися знаннями.

6️⃣ «Кожен сам вирішує, як витрачати свій вільний час»

Senior Software Engineer, 26 років. Три роки на двох і більше фултайм-роботах одночасно

Усе почалося влітку 2020 року — під час пандемії, коли всі сиділи вдома. Тоді я багато часу присвятив саморозвитку: читав статті, дивився конференції, займався своїми проєктами. І в один момент подумав, що ці знання можна монетизувати.

Спочатку брав парт-тайми й наприкінці року вже мав п’ять робіт водночас. Жонглювати ними було не легко, особливо коли потрібно перемикатись між контекстами. Крім того, у мене зʼявилась дівчина. Отже, вирішив залишити два фултайми. На тиждень виходить 40 робочих годин. А ще зʼявилась додаткова мотивація — наблизити нашу перемогу. Нині можу донатити в чотири рази більше, ніж раніше.

Єдиної системи, як організувати робочий час, у мене немає. Все по відчуттях. Я, можливо, і не топперформер, але все, що потрібно, виконую. І одній, і другій роботі приділяю час впродовж 24 годин. Мітинги не часто збігаються. Але бувало таке, що сидів на двох одночасно. Якщо знаю, що на дзвінку доведеться багато говорити, то прошу інший кол перенести, або кажу, що не вдасться приєднатися.

Я нічого не розповідаю роботодавцям, оскільки не хочу, щоб це якось вплинуло на оцінювання моєї роботи (бо може зʼявитись упереджене ставлення). Я оформлений як ФОП, а це — підприємницька діяльність. Кожен сам вирішує, як витрачати вільний час. Але якщо хтось з роботодавців про все дізнається, я не переживаю. Залежно від ситуації буду ухвалювати рішення.

Сьогодні я заробляю понад $10 000 на місяць. Щодо бонусів з обох робіт, то беру все, що дають, — чашки і футболки я вже давно не купую. Але все-таки віддаю перевагу тим компаніям, де всі бонуси конвертовані в зарплату.

У мене залишається час на спілкування з рідними, дівчиною, друзями, спорт тощо. Я точно не ставлю роботу вище за відносини з близькими та здоров’я. Нині в контексті війни немає бажання подорожувати, вести веселе і безтурботне життя, тому стараюсь з користю використовувати вільний час. Це, мабуть, свідоме самодурство, яким можна трохи себе заспокоїти і виправдати той факт, що я не в армії. Відпустки намагаюся брати одразу на двох роботах.

Після перемоги точно звільнюсь з одного проєкту, щоб мати більше часу на подорожі. Я не знаю, коли саме буде наша перемога, тому нічого не планую.

Поради:

  • Обрати роботу, де можна працювати віддалено, і оптимізувати робочий час — наприклад, не скролити телефон на дзвінках, а працювати.
  • Добре розбиратись у домені та коді проєкту, щоб довго не «зависати» на складних завданнях.
  • Бути прагматичними і спрямованими на успіх.

7️⃣ «На одній з робіт я точно не допрацьовую, але й бажання такого немає»

Сергій, Senior Software Engineer/Team Lead, 25 років. Три роки на двох фултаймах

Коли на одному проєкті майже не було задач, я знайшов іншу роботу. І так закрутилося. Щодня маю мільйон мітингів, але на одній з робіт я — тимлід, тому багато з них ініціюю сам.

Але все-таки бувають одночасні дзвінки із СЕО, СОО чи СТО. Тоді я беру дві пари хедсетів та два комп’ютери. Інколи навіть сидів біля модему, щоб у потрібний час сказати «ой, зник зв’язок». Але якщо є розуміння, що варто бути там і там, прошу перенести якийсь кол. Або готуюся до дзвінків, щоб можна було щось додати. Наприклад, закинув ідею, обґрунтував, а далі її вже обговорюють, а я поки на іншому щось кажу.

Для кожної роботи маю свій ноут. Був випадок, коли забув один ноутбук у друга, тому на іншому поставив віртуалку. Але коли зрозумів, що для завдань немає усіх ключів, збрехав, що мені зле, і взяв лікарняний.

На одній з робіт я точно не допрацьовую, але і бажання такого немає. Тут всі знання я вже отримав. Проте свої завдання я виконую вчасно, намагаюсь не виділятись. На другій роботі, якщо не встиг щось, доробляю того ж дня ввечері чи у вихідні. Ніколи нікого не підставляю, особливо коли щось критичне.

Зізнаватись роботодавцям про дві фултайм-роботи я не хочу, бо це гарантоване звільнення. Сумарно на двох роботах я заробляю близько $6000.

Про вигоряння турбуюся мало. Намагаюсь усе встигати у робочий час. Більше думки займають подвійні мітинги — як усе провернути. Але коли я розумію, що встиг, почуваюся прекрасно. Такі собі емоційні гойдалки. Це мій вибір та моя відповідальність.

Можу під час роботи кудись поїхати, навіть пройтись. Відпустки беру одразу на двох роботах і справді відпочиваю.

Планую жити в такому режимі, поки не відкрию свою справу. Спроби вже були, але, на жаль, невдалі.

Порада: беріться за дві роботи тільки, якщо вам подобається так працювати. Також раджу прочитати 12 правил для overemployed.

8️⃣ «Спочатку я відчував докори сумління, але потім проаналізував обсяг роботи, який виконував колись в офісі»

Senior Full Stack, 31 рік. Понад рік на двох фултаймах

Було кілька причин, чому я вирішив працювати на двох роботах одночасно. По-перше, купив квартиру і напозичав грошей у друзів на ремонт. Саме тому хотів якнайшвидше закрити всі борги, ще й авто змінити.

А по-друге, стало складно зростати вертикально в кар’єрі. Загалом в ІТ працюю розробником вже 12 років і у певний час вперся в стелю у зарплаті. А грошей потрібно більше. Тому вирішив йти легшим шляхом, масштабуватись горизонтально, надаючи більший обсяг послуг.

Мені пощастило, що на першій роботі клієнти з Європи, а на другій — з Америки. Тому в першій половині дня працюю на основній — з 8-ї до 14-16-ї, а з 17-ї до 22-ї перемикаюсь на другу. Інколи доводиться працювати до 3-4 ночі, коли дедлайни на обох збігаються. Робота у першій компанії — простіша, тут все знайомо, а на другій доводиться щось вчити, досліджувати, задизайнити архітектуру. Тому тут виділив ще 5-6 годин роботи у вихідні, щоб наздогнати все до понеділка.

Мітинги вдавалось спланувати легко, але інколи просив перенести, якщо збігалися. Тоді я казав, що начебто дитину потрібно забрати з дитсадка (а насправді ні). Згадую випадок, коли під час поширення екрана було видно Slack з іншої компанії. Я швидко перемикнувся, і ніхто нічого не помітив. Потім там видали окремий ноутбук, тому поєднувати проєкти та змінювати фокус стало простіше.

Спочатку я відчував докори сумління, але потім проаналізував обсяг роботи, який виконував колись в офісі. Ми грали в пінг-понг, футбол, розмовляли біля кавомашини. Тому зараз я працюю ефективніше, вдалось побороти прокрастинацію. Плюс я не стою в заторах, от вільний час і з’явився.

Був випадок, коли мене ледь не викрили. Мій тимлід з першої роботи звільнився і перейшов у мою другу компанію. Для нього було дуже неочікуваним побачити мене на мітингу. Ми разом посміялися, він пообіцяв нікому не розповідати і дотримав слова.

На двох роботах я заробляю $9000-10 000. Наразі активно нарощую пасивний дохід, всю другу зарплату і 20% з першої інвестую в нерухомість і цінні папери.

Порада: спробуйте такий формат, адже під час масових звільнень нову роботу знайти складно. Молодим людям, які ще не мають дітей, поєднувати буде дуже легко.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось16
До обраногоВ обраному7
LinkedIn



Найкращі коментарі пропустити

ДОУ постійно форсить тему роботи на кілька компаній одночасно. На мою думку, ви цим тільки шкодите Україні. Чому? Працювати на 2 фул тайма — обман (і ваші респонденти це розуміють). Постити про це статті — популяризувати це в суспільстві. Кожен з нас фактично — представник України для замовників. Цікаво, що будуть думати роботодавці європейських компаній про українських айтівців, коли у них низький перформанс, або коли їх викриють на роботі на кілька компаній? Що українці — ненадійні. І підуть наймати поляків, наприклад.
Для мене редакційна політика ДОУ на рівні отієї блогерши, яка жерла свою плаценту в прямому ефірі Інстаграма. Велика аудіторія і байдужість до того, чи несе ваш контент користь.

Цей топік, як і попередні, це питання межі у стосунках між роботодавцем та виконавцем.

Ця межа, як на мене, має проходити по робочим обовʼязкам. Тобто, якщо людина виконує потрібну роботу з належною якістю і в означені терміни, то немає чого обговорювати.

Тим не менш, роботодавці усіма силами намагаються цю межу перетнути. «А скільки часу ти витратив? А давай затрекаєм твій час і запишем екран? А ти відходив впродовж дня? А чому ти какав три рази за 8 годин?»

При цьому перетнути межу в інший бік — це страшний злочин, з точки зору роботодавця. Скільки отримує інша людина? За яким рейтом продають тебе замовнику? Скільки твоїх годин виставляють у інвойсі? Чи сплачує замовник премії та чи оплачує овертайми?
Ні!! Цього не можна знати простому гребцю!! Навіть питати про це — страшний гріх.

Чому бути токсичними для роботодавців — це майже норма? Чому ретельно вивчати структуру робочого часу — це норма? Чому це працює лише в один бік?

Відповідь — це ніхєра не норма. Не ваша справа, як я роблю роботу. Якщо є зауваження, якщо не влаштовує швидкість, якщо ви (роботодавець) самі ставите естімейти (я і таке бачив, дуже часто) — то і робіть самі. Якщо ви не розказуєте мені, що ви робили кожні 10 хвилин — то і я не маю. Ви купуєте результати моєї праці — не мій час, не раба на 8 годин.

Максимально огидний пост на ДОУ.
Майте сміливість називати речі своїми іменами. Якщо працівник, працюючи на повну зайнятість на одній роботі, частину з того часу витрачає на іншу роботу, він таким чином банально обкрадає свого працедавця. Не кажучи вже про багато інших побічних ефектів, коли недопрацювання одного члена команди покривається за рахунок інших.
А фрази про то, що дозволяє більше донатити армії — це відмазка, щоб совість не мучила, в тих в кого вона є.

Мне вот интересно, а для чего этим делятся ?
Деньги любят тишину и не один разумный человек не будет орать «на всю Ивановскую» о том, каким образом он смог заработать солидную сумму. Просто с целю самосохранения.
А читая такие откровения заправилы орут с новой силой «надо всех загнать в офисы, вот смотрите все зайчики». Неважно что «зайчиков» 1 на 100 и много других моментов.
Грубо говоря такие откровения похожи на поведение свинью под дубом из известной басни

до 30 всем наплевать на выгорание, после 30 с двумя работами выгорают все

120 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Мда, такое он Украинское ИТ.... Ну работаешь ты на 2+, чем кичится тут ? ни время ни место не подходящее. А «редакция» (вам расти нужно) еще и подзадоривает, никакой совести.

PS. Такое было и до войны и до ковида.

Вказані в статті суми досяжні для однієї роботи на британців/американців напряму або на круту українську компанію/стартап. Якісь життя в Україні ніяк не зміниться між 5 та 7, або 7 і 10. Просто швидше відкладеш потрібну суму. Негативний вплив на репутацію, на здоров’я, а також на ваші навички (ви не зможете справді глибоко копати в якійсь сфері) не вартий тієї різниці в грошах. Особливо для людей в кого маленька ЗП на одній роботі — краще розвиватися.
Працюючи лідом помічав за деякими людьми що лямка провисає.
Таких складно звільнити в аутстафі, якщо цього не помічає замовник.

швидше відкладеш потрібну суму.

апетити ростуть з часом та можливостями...

не тягне лямку з усіма — на мороз, а то що це за лід яки на це не може впливати?

Таких складно звільнити в аутстафі, якщо цього не помічає замовник.

навіщо їх звільняти якщо замовник задоволений перфомансом?

На фоні всіх цих

він таким чином банально обкрадає свого працедавця

у мене зустрічне питання — а чому доларовими мільйонерами в основному стають власники ІТ компаній і іноді С-level менеджери, але рядові спеціалісти — майже ніколи?
Чи не є обкраданням ситуація, коли працівникам фактично платиться лише відсоток від цінності тієї роботи, яку вони виконують? Бо якби їм платили чесні 100%, то у компанії був би нульовий прибуток.

Фактично у будь-якому бізнесі, від ІТ-гігантів до палатки з шаурмою, прибуток — це та сума, на яку роботодавець обікрав своїх працівників, недоплативши їм реальну цінність їхньої праці.

Уявіть, що є власник невеликої ІТ-компанії де є один постійний проект/клієнт, який платить 60 тисяч $ на місяць і над проектом працюють 10 людей з середньою зп 4к $. Тобто витрати на персонал складають 40к, прибуток власника 20к (для простоти підрахунків проігноруємо податки та інші витрати).
Питання 1: чи не є це обкраданням людей, бо гроші розподіляються нерівномірно?
Питання 2: якщо вдасться передомовитися з клієнтом на більші гроші, скажімо на 70к на місяць, яка вірогідність, що власник збільшить зп працівникам (яка і так відповідає середньоринковій), а не власний прибуток з 20 до 30к?

Ото ж бо й воно. Доки працедавець обкрадає працівників — це нормальний бізнес. Коли робітники починають «обкрадати» роботодавця — це шахрайство і неетична поведінка.

(для простоти підрахунків проігноруємо податки та інші витрати).

ахахахаха ))))

сеньор, а таке пише.

там немає ніякого «обкрадання» — конкуренція на ринку просто фізично не позволить таке робити.

я до подібної думки приходив ще за часів мого джунства, коли раптово дізнався, що мій манагер має більшу зп, ніж я.
я був обурений, адже він буквально писав пару імейлів на тиждень. принаймні, це та частина, котра була видима для мене.
це проходить, коли сам розвиваєшся до наступного рівня.

але одне з того часу я вивчив дуже чітко — нехер рахувати чужі гроші, доки сам їх не спробуєш заробити.

тепер відповідаючи на пассаж, чому власник компанії на пальцях заробляє більше за девелопера:
робочі години девелопера не скейляться так, як робочі годни компанії.

девелопер в нормі вигрібає 40 годин на тиждень, як дуже напряжеться — 60 годин на тиждень, ектремали може й 80 на тиждень зможуть.

компанії, якщо треба наростити об’єм — вона просто найме ще девелоперів.
звісно, ріст прибутку до годин не лінійний, бо робочі процеси треба якось також організовувати, тим не менше, скейлінг людино-годин очевидно кращий, ніж в одного гребця.

як вирішити проблему кожному «обкраденому» сеніору: відкрити свою компанію, найняти 10 девелоперів і рубати капусту.

Бляха, комуністи на ДОУ, всі в машину

лефтісти, неомарксісти — так, тренд.
західний... :(

В статті перепис еталонних лузерів по життю, прям з палати мір та вагів.
Не були б лузерами — або задались ціллю знайти одну роботу щоб заробляти скільки зараз на двох, чи розібрались би як використовувать поточну зарплату щоб комфортно жити. Нащо тобі 10k$ ололоша, якщо ти і 5k$ не можеш розпорядитись грамотно?

Реквестую аналогічну статтю, але від людей які влаштувались на чотириденний а ще краще триденний робочий графік в одній компанії.

Нащо тобі 10k$ ололоша, якщо ти і 5k$ не можеш розпорядитись грамотно?

Коротка відповідь — FIRE.
І зустрічне питання — нащо працювати до 60 років і накопичувати гроші повільно, якщо можна працювати до 40 і накопичувати гроші швидко, а потім взагалі не залежати від роботи, як від джерела доходу?
Не всі хочуть повторювати долю своїх батьків і дідусів/бабусь, які працювали до самої смерті, бо не мали накопичень, а на пенсію не виживеш.

а потім взагалі не залежати від роботи, як від джерела доходу

Між FIRE та «офісний бідося від зарплати до зарплати» існує купа проміжних варіантів.
Особливо смачні проміжні варіанти в айтішечці, де і удальонка і чотириденний робочий день, і цікава робота, і ненапряжна робота — обирай що хочеш.

якщо можна працювати до 40 і накопичувати гроші швидко

Синдром відкладенного життя. Я хочу жити тут і зараз, а не через десять років, коли я перетворюся у стопяццот раз вигорівшего чмоню. Я розумію FIRE на одній роботі, особливо відносно нестресовій, але не всирать своє життя на двух роботах заради цього.

Повторюсь, якщо хочеться накопичень але існують більш кошерні шляхи, як то підвищення зп на одній роботі, та-або оптимізація витрат при існуючій. Або створення якихось «пасивних» айтішних сервісів, і отримання бабла від них. Але стаття присвячена шляху, який прямо зашкваріус максімус.

які працювали до самої смерті, бо не мали накопичень, а на пенсію не виживеш.

Накопичення у батьків якраз-таки були, але вони в один чудовий день просто помножились на нуль ;-)

Хотів би працювати 3-4 години, отримувати одну фултайм зп, а решту часу гуляти з донькою. І давати можливість працювати дружині

Блін, якби я так шарив, щоб встигав на 2х роботах, хоча б за 10-11 годин, із задоволенням спробував би. А роботодавець хай радується — росте фахівець вдвічі швидше, може якийсь корисний доствід принесе ззовні)

Працював минулого року, на двох фултаймах, мав 15+ в місяць, донатив, але згорів швидко за менш ніж півроку.
40 рочків, С++ 20 років стажу.
Важко це коли є діти. до 30 взагалі може й на трьох зміг би , без дітей авжеж

Не знаю хто всі ці люди, які говорять про «обкрадає», «дурить», «недопрацьовує», але якщо вас, як роботодавців, щось не влаштовує, чого ви тримаєте таких співробітників? Чи договір з ФОПом не дозволяє припинити співпрацю?

Роботодавець дивиться, що просів перфоманс. Але думає — це ж зараз війна, важко людині, можливо вночі недосипає із-за постійних сирен, стрес, хвилювання, страждання, це не по-людські зараз його звільняти.

Ахаха
Роботодавець думає: «О, зараз війна, багатьох позвільняли, можу найняти кращого, вибрати з багатьох, ще і зп зменшити». Нічого особистого, просто бізнес

Я не виключаю, що є й такі. Але зазвичай — ні.

Питання перше: а чи дійсно просів перформанс?
Якщо відповідь на перше питання позитивна, тоді питання друге: а до війни такого явища, як працювати на двох роботах хіба не було? Але ж всеодно таких працівників тримають, жаліються що обкрадає та дурить, але ж тримають. Дивина та й годі.

Звісно просів. Якщо думаєте, що роботодавець цього не помічає — то це не так. Не обов’язково працювати на 2 роботах чи щоб була війна — реальний кейс: у розробника народилася дитина, перфоманс став помітно гірше. Чи звільнили ми його? Ні. Чи казали ми йому «ти щось почав працювати гірше»? Ні. Бо ми розуміємо його ситуацію. Бізнес може і жорстокий іноді, але все таки має людське обличчя, і намагається допомагати тим, хто в скруті, та давати шанс на виправлення.

Особисто мені зрозуміло, коли «просів» з початком війни. Було дійсно дуже багато невідомих, які впливали на всі аспекти життя. Було зрозуміло, коли «просів» восени та взимку 2022-2023. І роботодавці, які платили гроші попри це, дійсно заслуговують поваги. Але на 20й місяць війни твій «перформанс» повинен би стати нормальним (якщо ти не знаходишся поряд з лінією фронту). Але добре, люди різні, може хтось не може оговтатись і за 20 місяців.

Трохи інша ситуація. Весна 2023. Сидить дядько десь у Львові. В дядька «просідає перформанс». Місяць просідає, три просідає. Вже літо. «Перформанс просідає». Роботодавець такий «це ж зараз війна, важко людині, можливо вночі недосипає із-за постійних сирен, стрес, хвилювання, страждання». Наче ж не складно одне до другого додати і зробити висновок, що наврядчи ця «просадка» пов’язана з війною. Чи складно?

Треба мати сталеві нерви, щоб поєднувати дві фултайм...

Молодці! Я б теж хотіла 2 роботи, а точніше 2 зарплати :D

Максимально огидний пост на ДОУ.
Майте сміливість називати речі своїми іменами. Якщо працівник, працюючи на повну зайнятість на одній роботі, частину з того часу витрачає на іншу роботу, він таким чином банально обкрадає свого працедавця. Не кажучи вже про багато інших побічних ефектів, коли недопрацювання одного члена команди покривається за рахунок інших.
А фрази про то, що дозволяє більше донатити армії — це відмазка, щоб совість не мучила, в тих в кого вона є.

Іван, ви ж у попередньому розробник. 100% бачили і сильних і слабких колег. Напевне й проекти різні бачили. Десь задач просто нема, а десь люди працюють понаднормово бо процеси треш.
Як оунер компанії ви кого б бажали бачити в себе у команді — сильного розробника, котрий за 4 години зробить роботу декількох середніх розробників і піде працювати другий фултайм чи декількох середніх розробників, які будуть отримувати кожен 0.7 від ставки сильного розробника й чесно будуть працювати по 8 годин?
Моє розуміння (з точки зору мого досвіду), всім нормальним компаніям та бізнесам неймовірно байдуже скільки годин працював розробник. Головне — щоб бажаний результат був досягнутий.

Декого зміна позиції на «інший бік» (з розробника на менеджера або співвласника) дуже конкретно плавить. Вони починають любити гіперконтроль та мікроменеджмент, усюди бачити обман і «обкрадання», і, взагалі, я всіх вас, розробники, знаю, любите ніхуя не робити.

При цьому (звісно ж), не проводиться ніякого економічного аналізу, ну банально, що вигідніше: вичавити всі соки з девелопера за пів-року (максимум, рік, довше мало хто витримує), за***ти його до звільнення, і постійно шукати нового, чи поступитися своїй жабі, послабити повідок і звільняти лише тих, хто видає лише взагалі ніякий перформанс.

Пишу як людина, яка була (неодноразово) по обидві боки.

я всіх вас, розробники, знаю, любите ніхуя не робити.

тому шо знають шо самі ніфіга свого часу не робили ))) по собі ж судять )
й взагалі у мене код компілються

коли недопрацювання одного члена команди

А воно є, недопрацювання? Як ви його визначаєте? А якщо людина робить меньше за інших, але сидить на роботі по 10 годин, що ви робите з такими?

фігня це все, якщо працівник вкладається в погодженні терміни, які погодили зверху в його компанії, й все робить якісно й так шо підходить «під здачу» — нікого він не обкрадає. міг би в той самий вільний час листати телеграм чи твітор й пінать на кухні з колегами й чаєм, як робить 50% мінімум в офісах, й нічо, нікому не пече. а те шо є трудоголіки на яких проект часто тягнуть, а за то над ним 7 менеджерів які тіко ляси точать й півкоманди unqualified — то авжеж нікому не муляє.

більшість працівників для контори — розмінна монета, не кажу шо всі, але он нещодавні лейофи вже показали ху із ху. особливо в Україні — те тебе звільняють без вихідного пособія навіть (не кажу шо всюди, але в більшості) й добре якщо дають час посидіти на бенчі й знайти шось нове (й то це тільки якщо ти корисний для галери, бо під тебе або вже є проект, або теоретично може зайти, якщо ні — гуляй вальсом — нікому ти не всрався, особливо зі своєю сіньйорською ЗП вище ринку).
те шо людина має час — вона може витратити його на саморозвиток, читаючи документацію, й попрактикуватись — й це нормально робити в «робочий» час (вільний від роботи), так чому б не поєднати корисне з приємним?

не бачив шо б за якісь семінари чи корисні спічі платили як за фуллтайм ні разу, зазвичай це як кістка собаці — тому людина замість того шо б поділитися з компанією зазвичай все тримає в собі. коли вона підростає — вона зазвичай валить звідти на більш гарні умови (й давно вже відомо шо шо б отримати підвищення — треба отримати офер).
відправити на міжнародний семінар? сосі бібу, якщо ти не СТО. хіба шо на 100 баксів на свій книжку в рік.
а тому галерам особливо треба за таких боротися й краще ставитися, й тримати — й дякувати шо не звалили на +500-1000 навіть не кліпнувши оком.
а якщо ще й встигає на 2 фуллтайми — значить взагалі чувак толковий, й знається на тайм менеджменті — й такого тримати треба й підвищувати ЗП відповідно.
ЗП в усьому світі під час ковіду підросли, але не особливо в Україні, а чого? а? оцінили співробітників?

а коли кажуть «обкрадає» контору, при цьому в умовах — все шо розроблено тобою в офісі, навіть у вільний час, навіть на робочому ПК — належить конторі, ти віддав права, дати акцій компанії на яку працюєш 3-5-10 років — хрін тобі, то тоді авжеж вибачте — який поп, такий й приход. Тим паче шо адміни шо девопси цим промишляють вже багато років, ніхто особливо не парився. А за девелоперів стало обідна, да? бо за них ж вже стільки уплочено, особливо за джунів яких продали як мідлів )))) але ми про це нікому не скажем

Шо б чувак відчував шо він працює не на дядю за морем, який красіво раз на рік п***ить про те як вирослі надої — треба давати частку компанії, шо б людина була зацікавлена. Багато таких знаєте?

а ще авжеж люблю коли контори нарощують технічний борг, який не дають виправляти — «бо часу нема», але можеш зробити це у вільний час авжеж, якщо ти такий роботяга, звісно безкоштовно й за свої. ага, зараз, дурних нема. простіше просто попрацювати там де дають, й нехай там менше платять — але це знімає стресс хоча б коли ти бачиш, шо можна нормально працювати, хоч й за менші бабки.

по факту ж це в більшості випадків просто відсікається на старті словом overqualified — тобто тупо не беруть, бо знають шо буде «пінати» й відволікати інших, але дехто вміє косити під дурочка

P.S. якщо ви бачите шо хтось недопрацьовує — це дуже швидко вспливає на performance review, й його просто треба проводити не для галочки, коли всім відомо шо тебе не звільнять, але й підвищення тобі не світить авжеж після нього, якщо хіба ти викладався як на двох роботах заради примарних +500 на рік. але вибачте — якщо люди знаходять другу роботу, не шукаючи підвищення всередині — значить у ВАС шось не так, а не у працівника.

Цей топік, як і попередні, це питання межі у стосунках між роботодавцем та виконавцем.

Ця межа, як на мене, має проходити по робочим обовʼязкам. Тобто, якщо людина виконує потрібну роботу з належною якістю і в означені терміни, то немає чого обговорювати.

Тим не менш, роботодавці усіма силами намагаються цю межу перетнути. «А скільки часу ти витратив? А давай затрекаєм твій час і запишем екран? А ти відходив впродовж дня? А чому ти какав три рази за 8 годин?»

При цьому перетнути межу в інший бік — це страшний злочин, з точки зору роботодавця. Скільки отримує інша людина? За яким рейтом продають тебе замовнику? Скільки твоїх годин виставляють у інвойсі? Чи сплачує замовник премії та чи оплачує овертайми?
Ні!! Цього не можна знати простому гребцю!! Навіть питати про це — страшний гріх.

Чому бути токсичними для роботодавців — це майже норма? Чому ретельно вивчати структуру робочого часу — це норма? Чому це працює лише в один бік?

Відповідь — це ніхєра не норма. Не ваша справа, як я роблю роботу. Якщо є зауваження, якщо не влаштовує швидкість, якщо ви (роботодавець) самі ставите естімейти (я і таке бачив, дуже часто) — то і робіть самі. Якщо ви не розказуєте мені, що ви робили кожні 10 хвилин — то і я не маю. Ви купуєте результати моєї праці — не мій час, не раба на 8 годин.

так вони навіть цього не можуть — можуть тіка акти підписати, бо ви ФОП, ні часу, ні як, ні яким чином — це їх взагалі не має хвилювати

Думаю, що все таки на двох повноцінних роботах не вийде працювати з такою якістю, як на одній. Але якщо є такі кейси і тенденція йде до їх збільшення, то мабуть роботодавців влаштовує така якість роботи і вони готові за це платити, от і все. Можу тільки порадіти за людей, у яких вийшло. Бо у дизайні зараз і одну фултайм-роботу знайти — той ще челендж)

А кому потрібна якість? Потрібно не ідеально, не добре, а просто достатньо добре

Мені, як перфекціоністу, це боляче, але я з вами згодна — майже нікому якість не потрібна

У перфекціоніста амперсанд в тайтлі )

Який ви уважний ;P

якщо ви про “Senior Graphic Designer /(&) Illustrator”, то що не так?

Раз тема вже така резонансна, то дякуючи цьому багу та слушним зауваженням пана Олексія руки дійшли почитати правила використання амперсанду і тепер я не раджу використовувати його у тайтлі)

Все правильно хлопці роблять. Нажаль я надто лінивий для такого. Але ж панове, ви розумієте, що зараз зовсім не на часі казати про якесь там вигоряння. Бо зараз це компенсується надприбутками. Повірте, дуже скоро може стати так, що працювати прийдеться за 3х, а отримувати умовно середню по країні. То ж краще прийти до того з запасами в кількасот тисяч вічнозелених

19 років. Півтора року працює на двох роботах одночасно

Навіщо? Через 3-4 роки ти будеш мати х2, х3 або навіть х4 від твого поточного рейта і будеш питати себе — навіщо я рвав дупу та стресував у 19, якщо я зараз без проблем маю набагато більше? Років за 10 будеш шкодувати, що не витрачав більше часу у 19 на саморозвиток/друзів/дівчат/батьків — і навряд будеш шкодувати, що не працював на другій роботі.

Амбіції штука безжальна та беззмістовна. І деяких людей така штука, як рейт, колись, і не гарантовано відверто не влаштовує.
Можливо пізніше я зрозумію, чому люди так спокійно ставляться до свого майбутнього і не намагаються його змінити на краще, але наразі для мене це загадка, тому ваша порада поки не є релевантною для мене

Так і я ж про майбутнє, власне :-) Справа, звісно, твоя, але я теж працюю фулл-тайм з 18 років, думав приблизно так само, як і ти, тож знаю, про що кажу. Гроші будуть, досвід буде — а молодості вже не буде.

Одне іншому не заважає, з мого досвіду. Молодість крута саме тим, що ти можеш встигати багато чого, бо організм вивозить )

До 27-30 лет организм еще вывезет, а потом спасибо не скажет. Естественно, вы сами решаете, как поступать )

Інфляція грошей
У 19 років отримувати десять штук баксів і в 25 — різні речі, тому що можна легко просадити всі ці бабки на кокоси та пуанти, а у 25 тобі вже здоров’я може і не дозволити. Або дружина :)

Якщо ані роботавці, піеми, ліди не бачать значно нижчої продуктивності, — то питаннячко — у інших членів команда така ж продуктивність як і у того хто «4 годин на день» працює?

чи це свідчить про «досвідченність» менеджерів?

Продуктивність різних людей відрізняється у рази. І яка мотивація працювати, наприклад, вдвічі швидше за інших?

Продуктивність різних людей відрізняється у рази

тому тоді питання до менеджменту — чому більш продуктивний недозавантажений-недооцінений.

І яка мотивація працювати, наприклад, вдвічі швидше за інших?

питання до менеджменту.

тому тоді питання до менеджменту — чому більш продуктивний недовантажений-недооцінений.

По-перше, на співбесіді цього не видно, тому ЗП у всіх як домовився. По-друге — вигідніше платити усім по нижній планці і в середньому недоотримувати перформанс, в разі чого є опція безкоштовного короткого буста (перед дедлайном, або якщо щось конкретне треба швидко закрити). По-третьє — на позицію є конкретний бюджет, який закладається ще до найму людини, змінити його важко, змінити його, наприклад, вдвічі, щоб платити вдвічі більше за оверперформанс — нереалістично.

питання до менеджменту.

Питання до вас, як ліда і менеджера. Чим, окрім грошей, можна замотивувати людину на її максимальний перформанс?

на співбесіді цього не видно, тому ЗП у всіх як домовився

на співбесіді купу всього не видко.

вигідніше платити усім по нижній планці і в середньому недоотримувати перформанс

про це й кажу — питання до менеджменту. що вигідніше.

на позицію є конкретний бюджет, який закладається ще до найму людини, змінити його важко, змінити його

це знову ж, питання до менеджменту. чому важко, чому нереалістично.

Чим, окрім грошей, можна замотивувати людину на її максимальний перформанс?

я вважаю що людину не можна замотивувати більше ніж її рівень проактивності.
мотивацію можна тільки зменшити, а то й вбити взагалі.

людину ж, яка бере дві роботи — нічім крім грошей замотивувати не вийде. вона ж заради грошей і бере другу роботу, чи не так?
в неї ж були варіанти витрачати свій вільний час іншими способами? ну, наприклад — комітити щось у фрі опенсорс проект.

тобто з її мотивацією питань немає, вона суто грошова.

питання — чи задовільняє це менеджмент. і чому.

Питання назустріч: якщо людина видає такий самий результат, як і інші працівники з таким же досвідом/посадою/рейтом, — таку людину можна не чіпати, і хай собі працює на другій роботі?)

такий самий результат

і як у нас в розробці виміряється результат, щоб встановити — він такий самий, чи не такий самий? ;)

таку людину можна не чіпати

питання до менеджменту.
їм як — знати що такий продуктивний робітник встигає ще й на інший роботі працювати.
що натякає на те — що він вже частково «звільнився», бо як на той іншій роботі, а бо ще якоїсь будуть запропоновані якісь кращі умови — він піде туда залюбки.
а компанія втратить «у рази» продуктивнішого робітника чим всередньому.

тобто, як на мене, у описанах кейсах така «можливість» свідчить про проблеми менеджменту.
про — незацікавленість самого менеджменту у успіху проекту, компанії, або — некомпетентності.

на фрілансі — так, замовник не має як такої можливості встановити факт про виконання ще кількох проектів.
а от коли фул-тайм прогаміст ще щось тягне...
лід точно побачить.

виключення описано в останньому випадку

клієнти з Європи, а на другій — з Америки

а також — утримання бІльшої аніж треба кількості робітників, тобто неповне завантаження закладено у саму модель менеджменту, «кількість обов’язкової і достатньої роботи встановлюється по самому поганенькому працівнику». такий собі бенч.

і як у нас в розробці виміряється результат, щоб встановити — він такий самий, чи не такий самий? ;)

Так якщо не вимірюється ніяк, то які тоді питання? :)

їм як — знати що такий продуктивний робітник встигає ще й на інший роботі працювати.
що натякає на те — що він вже частково «звільнився», бо як на той іншій роботі, а бо ще якоїсь будуть запропоновані якісь кращі умови — він піде туда залюбки.

Навпаки, ні на якій роботі (в середньому по Україні) він не отримає тих грошей, як на двух роботах. Тому буде триматися за позицію, де є можливість працювати паралельно.

Так якщо не вимірюється ніяк, то які тоді питання? :)

прості. до менеджменту:
наприклад, чому в вас такий низький рівень продуктивності що от є такі, що працюють значно швидше.

ні на якій роботі (в середньому по Україні) він не отримає тих грошей, як на двух роботах

думаю всюди так.

Тому буде триматися за позицію, де є можливість працювати паралельно.

та це очевидно.
цікаво інше — звідки, як беруться такі позиції, і чому вони стабільні.

наприклад, чому в вас такий низький рівень продуктивності що от є такі, що працюють значно швидше.

Та середній (медіанний) рівень продуктивності — він на те і середній. Він не низький у інших, він, навпаки, у когось дуже високий.

цікаво інше — звідки, як беруться такі позиції, і чому вони стабільні.

Сапорт якогось легасі? Там можна місяцями розбирати якісь хитрі баги, костилі, так щоб не переписувати всього і все не впало =)

і як у нас в розробці виміряється результат, щоб встановити — він такий самий, чи не такий самий? ;)

конкретно можу відповісти лише за 3д моделі, оскільки з таким стикався двічі. Точно так само можу сказати за різних сапортів, — продакти, проджекти, і тд.
По коду — хз взагалі, як можна 8 годин підряд сидіти і кодити

питання до менеджменту.
їм як — знати що такий продуктивний робітник встигає ще й на інший роботі працювати.

Ніяк. Людина прийшла і сказала, що влаштувалась на ще одну роботу. Хочете — звільняйте, як ні — працюємо далі. За два місяці роботи продуктивність не впала, «відгук» на проблеми залишився такий само швидкий.

«Навушник з одного мітингу в одному вусі, з іншого — у другому вусі»

. ---> Вот так всех и загонят в офис. Отсутствие вовлеченности руководство компаний называет как 1ю причину возврата в офис. Вчера читал, что по опросам, до 2026 года большинство компаний хотят вернуться в офис.
На самом деле миты достаточно полезные, особенно если работать над продуктом. Присутствие на 2ух митах еще не означает участие в 2ух митах.

«Кожен сам вирішує, як витрачати свій вільний час»

. ---> Ну вот это ошибочное утверждение, которое возможно только при манипуляции с ФОП и называнием себя «подрядчиком», при этом называя работу работой, а не контрактом. В большинстве стран (в ЕС) максимум это 60ч в неделю, не более 20ч на 2й работе.

Даже если смотреть не с буквы закона, а чисто с «понятийной» точки зрения, 2 работы долгосрочно на фул-тайме это обман, потому что вам не хватит времени в сутках на закрытие своих потребностей, семьи и 16 часов работы, в которые вы вписались.

Вот так всех и загонят в офис

Загонять, бо страждають від відсутності гіперконтролю.

чисто с «понятийной» точки зрения

Можна без цього, будь ласка 🤮

2 работы долгосрочно на фул-тайме это обман, потому что вам не хватит времени в сутках на закрытие своих потребностей, семьи и 16 часов работы, в которые вы вписались.

А ви працюєте 8 годин з максимальною віддачею на одній роботі? Робітник продає середній, а не максимальний перформанс.

Ну я думаю, что тут логика очевидная. Есть кол-во часов, которое определенный человек может продуктивно работать в день, предположим это Х.

При 1й роботе я с большей вероятностью трачу 1 Х на нее, но могу тратить и меньше по целому набору факторов, которые сейчас не имеют значения.
При этом, на двух работах, я точно начну разделять Х по какой-то пропорции + у меня намного быстрее начнется перформанс деградейшен, то есть переход от 1 Х до 0,9 X и тд просто под усталостью, что так же заафектит работодателя, даже если через небольшой промежуток времени я брошу 2ю работу.

Я могу предположить вопрос, а что если на обе работы достаточно Х, и на данный момент это никак не вредит.
Ну тут можно провести легко аналогию — до COVID-19 аппаратов дыхания тоже хватало и персонала, потому что спроса не было, а потом он резко увеличился. Как в понятии инфраструктуры есть понятие избыточности, так и в вопросах управления кадрами тоже есть этот фактор, который компания покупает для устойчивости в кризисе или наоборот на отрезках интенсивного роста, а не что бы сотрудник ходил на 3 работы.

Я могу предположить вопрос, а что если на обе работы достаточно Х, и на данный момент это никак не вредит.
Ну тут можно провести легко аналогию — до COVID-19 аппаратов дыхания тоже хватало и персонала, потому что спроса не было, а потом он резко увеличился. Как в понятии инфраструктуры есть понятие избыточности, так и в вопросах управления кадрами тоже есть этот фактор, который компания покупает для устойчивости в кризисе или наоборот на отрезках интенсивного роста, а не что бы сотрудник ходил на 3 работы.

Саме це питання.
Наприклад, умовний Валерій робить усі таски на роботі за 3 години.
У нього є три варіанти:
1. Працювати 6 годин, робити вдвічі або втричі більше тасків, ніж інші члени команди
2. Мати вільний час
3. Витрачати три години на таски по іншій роботі.

Чим варіант 2 відрізняється від варіанта 3?
Чи треба пояснювати, чому варіант 1 майже ніколи у реальному житті не трапляється?

На рахунок запасу по перформансу — є таке, згоден з вами. Але чи є це проблемою? Якщо авральні ситуації трапляються рідко — немає проблеми тимчасово перемкнутися на цей проект.

Якщо ж такі ситуації «трапляються» постійно, то це або хитрий менеджмент намагається форсити перформанс у такий спосіб («У нас дуже тісні дедлайни, ти повинен це зробити завтра», а у тестування іде через два тижні після закінчення девелопмента, відразу видно, що дуже терміново була фіча потрібна), або справді справи йдуть на проекті не дуже, і тоді, звісно, такий проект не можна суміщати з іншим.

Якщо в контракті написано, що Валєрчік зобов’язується виконувати тасок на 8 годин, то ці питання перед ним взагалі не стоять і він наче повинен робити те, під чим він поставив свій підпис, фіо та дату.

Він може виконувати 3 тачки за 8 годин, 33 тачки за 8 годин, тощо. Це вже залежить від Валєрчика, його сумління та інших морально-етичних та/або хардскілових параметрів.

Проблема у самому формулюванні.
Що значить «виконувати тасок на 8 годин»?
а) Працювати з повною віддачею 8 годин
б) Працювати аби як 8 годин
в) Робити кількість тасків, яку середній девелопер робить 8 годин

Ніхто 8 годин з повною віддачею працювати не зможе, хіба що тиждень-два у разі якогось авралу.

Працювати аби як 8 годин — таке трапляється дуже часто, особливо коли замовник гиперконтролюючий. Можна розтягнути будь яку таску і в десять разів, можна і 8 годин екранного часу трекати на день, це не впливає на реальний перформанс. Але кому від того стане краще? Девелопер буде страждати, та буде шукати варіанти звалити, але він не буде (та і не зможе) у середньо- і довгостроковій перспективі видавати більший перформанс.

Ще раз ... відкриваємо контракт і дивимось формулювання:

1. Валєра зобов’язується надавати послуги із створення ПО.
2. Валєра зобов’язується надавати ці послуги протягом не менше 40 годин на тиждень ( або раптом контракт цікавий і там прям 8 годин на добу пн-пт, може напевно бути і таке).

Все, в ціх двох реченнях все написано.

>а) Працювати з повною віддачею 8 годин
б) Працювати аби як 8 годин
в) Робити кількість тасків, яку середній девелопер робить 8 годин
Ніхто 8 годин з повною віддачею працювати не зможе, хіба що тиждень-два у разі якогось авралу

Якщо не зазначено в контракті як саме він повинен працювати, з повною самовіддачею чи ні, то тоді це вже проблема ейчарів та пм, щоб «змусити» його працювати як кролика з реклами дюрасел.

> Можна розтягнути будь яку таску і в десять разів, можна і 8 годин екранного часу трекати на день, це не впливає на реальний перформанс.

Можна. Якщо всім такий перформанс норм, то норм, але Валєра розтягує таску не тому, що дивиться ютуб чи п’є каву, а тому що важко працює над цією таскою не менше 40 годин на тиждень. Тоді він виконує умови контракту і 40 годин витрачає на роботу.

А якщо він зробить її за три години, то він згідно з контрактом повинен брати наступну таску. А потім ще. І ще. Аж допоки не буде 40 годин.

П.С. от до речі в такому формулюванні нічого немає про те, що заборонено інші години витрачати на інших «роботодавців». От прям подивися в своєму, там написано, що немає жодних проблем з цим.

так якраз при ФОП схемі про яку ви згадали, хто каже про якісь там 16 годин роботи? чому не 2? чому не 8?
є лише об’єм роботи й терміни — це єдине шо погоджується з замовником, особливо в умовах повного ремоуту зараз.

Завжди заздрив людям, які стягують працювати на двох роботах.

Ти теж встигнеш, якщо не будеш прибиватися і трохи посунеш соціальне життя. Але якщо підібрати проекти правильно, то проблеми нестачі часу виникнути не повинно

ДОУ постійно форсить тему роботи на кілька компаній одночасно. На мою думку, ви цим тільки шкодите Україні. Чому? Працювати на 2 фул тайма — обман (і ваші респонденти це розуміють). Постити про це статті — популяризувати це в суспільстві. Кожен з нас фактично — представник України для замовників. Цікаво, що будуть думати роботодавці європейських компаній про українських айтівців, коли у них низький перформанс, або коли їх викриють на роботі на кілька компаній? Що українці — ненадійні. І підуть наймати поляків, наприклад.
Для мене редакційна політика ДОУ на рівні отієї блогерши, яка жерла свою плаценту в прямому ефірі Інстаграма. Велика аудіторія і байдужість до того, чи несе ваш контент користь.

З іншого боку — ця штука реально існує і нема сенсу її замовчувати
Для деяких це буде відкриттям і вони зрозуміють поведінку колег краще)

Ця штука існує, тому і є сенс її замовчувати, тому що успішно існувати таке може тільки коли роботодавці ні про що не підозрюють.

Не впевнений, що «замовчувати» правильне слово в контексті мого коментаря. Я бачу, що вони популяризують цю тему. Якщо підписані на них в телеграмі, то статті про роботу на кілька компаній у них є доволі часто. Не замовчувати — написати статтю. Популяризувати — регулярно постити на цю тему.

а з іншого боку ця штука нерепрезентативна й так стягнуть працювати буквально 3-5%, якщо не будуть лінитися, а в довгостроковій перспективі якщо 1% набереться — добре

Ця штука поширена у всіх країнах. Коли я почав працювати на першій роботі у айті, років 10 тому, я працював на Датську продуктову компанію. Їх Cloud Architect (Француз) працював на 2х роботах і це всі знали, включаючи CEO і CTO зі сторони Данії.

Під час роботи на цій компанії, я брав фрі-ланс як Sales/Tech Writer для Німецького стартапу по Fintech і там 90% людей працювали на 2х роботах. Тільки основні 4-5 засновників бізнесу були full time.

Друг з США (Американець) все життя працює у сфері дизайну (років 40) і завжди мав 1.5 — 2 роботи.

Зараз працюю теж на продуктовій компанії і 1 з ключових девів працює на 2-3х проектах. Наш CTO це знає (Англія), наш Development Head це знає (Англія), і наш внутрішній замовник це знає (Service Team) — але їм всім глибоко пофігу бо він завжди(!) все робить вчасно.

Бізнес цікавлять результати. Якщо ти не працюєш на конкурента чи з секретними даними, всім глибоко пофігу шо в 35-40 років ти здохнеш від інсульту. І субєктивно, зануди викликають у замовників набагато більше питань.

Мене цікавить чому деякі з цих ЗП — це реально просто хороша ЗП з 1 фірми. Я зараз не про 10к говорю, хоча такі варіанти теж є. Але впахувати на 2х роботах за 6к, це таке собі задоволення (не критикую).

Раджу почитати договір, який підписувався при прийомі на роботу, щоб зрозуміти, що насправді цікавить бізнес, зокрема таку аутсорс компанію, як ваша.

Цілі бізнесу і догори — це не завжди одне і те саме.

Я зараз не про бюрократичні «вологі мрії» менеджерів пояснюю, а як воно є.

В нас (тобто замовника з Лондону) є деви які працюють на 2х проектах. І їх це влаштовує, бо у них є ціль\завдання і вони виконуються. І мала поправочка, у нас аутстафф у його найкращому розумінні, без локального втручання, контолю, логування тасок, чи будь яких інших речей — все йде напряму від замовника. Тому ми знаємо які цілі у «нашого» бізнесу і що його цікавить.

*абсолютно без поняття як на інших проектах і які там у людей враження.

А так, то життя буде дуже складним якщо привязуватись до процедур і папірців.

Так а в договорі то що написано? Якщо все і правда так, то чому б це не задекларувати офіційно?

Тут з одного боку коли все офіційно, але у героїв статті роботодавці явно не в курсі. Як кажуть в народі «наєбахтунг» і це не ок, тому що дискредитує всю сферу айті у нас. Зараз і так такий час, що за замовників змагаються, а тут ще й популяризація такого явища.

вибачте, за пряме питання, а рейти у сіньорів = (лондонські рейти — 5%) ? )
P.S. за інших не питаю.

Штука поширена. В ваших прикладах компанії і співробітники знають і згодні з тим, що вони працюють на кілька компаній. Скоріш за все, вони це обговорювали заздалегідь. Тут нема обману. ДОУ взяло коментарі у людей, які обманюють.

Працювати на 2 фул тайма — обман (і ваші респонденти це розуміють).

Ну а з іншого боку:
— Ставити робітника на декілька проектів — обман, хоча багато галер так роблять
— Різна оплата на тій самій позиції — обман

Цікаво, що будуть думати роботодавці європейських компаній про українських айтівців, коли у них низький перформанс

А якщо перформанс не низький? А якщо низький перформанс, але людина по 10 годин на роботі ішачить (справді)?

І підуть наймати поляків, наприклад.

Так хай ідуть наймають. Бляха, ну звідки ця меншовартість? Пани зробили велику ласку і найняли непутьового українця, треба тепер у підлогу кланятися, щоб не дай боже, не найняли білу людину замість нього.

>

Ставити робітника на декілька проектів — обман

Якщо вас обманюють — звільняйтесь
>

Різна оплата на тій самій позиції — обман

Тут не можу погодитись. На оплату впливає дуже багато факторів, точно не «позиція»
>

Так хай ідуть наймають. Бляха, ну звідки ця меншовартість?

Це не меншовартісь, а — конкуренція.

Якщо вас обманюють — звільняйтесь

В іншу сторону це теж працює. Якщо не задовольняє перформанс — звільняйте. А лізти і диктувати, як робити роботу — нахєр ідіть.

Тут не можу погодитись. На оплату впливає дуже багато факторів, точно не «позиція»

Я до того, що перформанс теж не впливає на оплату (хіба що при перегляді зп, але для цього достатьно мати трохи вищий перформанс, ніж у інших). Він або задовільний, або тебе звільняють. Ніхто тобі не буде платити за те, що ти «стараєшься». А це ще раз доводить, що усі ці розмови, як ти сильно винен компанії, тому що ти в ній працюєш, і що вона може тобі диктувати, як робити роботу, бо вона тебе «купила» — це лише спроба отримати більше за ті ж самі гроші.

Це не меншовартісь, а — конкуренція.

Ну так конкуренція була і є. Якщо компанія наймає українців, то точно не за те, що вони ніколи на двох роботах не працюють

Напишу сюди суто приколу заради. Мені здається, що ви намагаєтеся таким чином обілити себе. Немає сенсу пектися за якийсь імідж індустрії рядовому гребцю. Робота це просто місце, де люди отримують гроші, іноді задоволення. І те, що люди меркантильно хочуть більше грошей — норма. Сподіваюся ви це зрозумієте

ДОУ постійно форсить тему роботи на кілька компаній одночасно.

потому что действует в русле интересов заправил.
Как и с Дия.Сити, так и тут — выпячивается, повторяется много раз, у аудитории формируется такая мысль, что мол «на удаленке это часто бывает». А главное — теперь можно смело ссылаться на пачку статей, вот мол смотрите как оно ....

Итог понятен:
1) заправилы теперь будут вещать «все знают, что удаленщик == зайчик»
2) отличный повод запретить удаленку, от которой буквально горит у тех-же заправил.
3) на интересы индустрии, ее сотрудников, репутации — все плевать хотели

особливо все це було видно коли вони вирішили вчасно попитати чи будуть повертатися «ліваки» ) дуже потрібна стаття зараз

О тепер я знаю хто зайчив і звідки взялись оці раптові «мені треба до лікаря» або «я завтра беру відгул» ц це при тому що і без того за одну зарплату одразу три команди. Ті хто пилять код на двох чи більше проекта — народ схаменіться. Жодні гроші не вартують втрати здоров’я. Що правда отримувати дві зарплати за це, значно краще ніж одну чи взагалі половину. А контор де на одну людину вішали по два три проекти завжди вистачало. Брали джуна доводили до мідла, коли через час той розумів в чому справа і що він таке не вивозить — прощавались і наступний.

Брали джуна доводили до мідла

вам джуни тільки подякують за буст (і потім стрибнуть на +1К$ через дорогу)

Це бізнес стратегія така. А так я сам дякую великій кількості тих джунів, що я забустив, я в них теж багато чого навчився. Свого часу, в 15 році особливо — за кордон звалило велика кількість людей, але проекти з’явились. На їх місця прийшли джуни. Їх і почали лідити, ті хто не поїхав, прокачуючі власні скіли як працювати з людьми. То звісно був підход — пливи або тони, насправді керувати та меторити треба вчитись не тільки на практиці, але і теоретично теж. Як і будь якій технологі.

Оксана, Database/BI developer, 36 років
В європейській компанії я офіційно оформлена, а друга компанія виплачує на український ФОП.
Якщо у мене вже є робота, де я працюю 40 годин на тиждень, я не маю права працювати ще десь більше, ніж 20 годин.

За це може прилетіти і дуже боляче, тим паче, що вже йде обмін податковою інформацією. Ці 4 місяці будете потім клясти.

Participate in special competitions and win special prizes.

Ніхто не писав про більш «лайтові» варіанти суміщення — викладання на курсах чи консультування. Тут, звичайно, не той рівень заробітку, але й навантаження не таке
Тому як альтернатива 2м фултаймам — зер гут

Щодо викладання точно можу сказати:
+легко переключатися, контекст повністю різний
+про це 100% можна сказати всім работодавцям, їм норм, навіть на основній роботі похвалять за піар на курсах
+твої учні згодом стають твоїми колегами — перевіреними людьми, за яких не соромно потім
+міти точно не відбуваються одночасно
+розвиваєш різні скіли, тут не проект А і проект Б на одній технології
+важко лише на початку, далі (коли вже раз чи два курс відчитав) — набагато простіше
+викладання сприймається скоріш як хобі, за яке платять
+з податковою не буде траблів — все може іти на один фоп рахунок
-обʼєми заробітку точно не співставні (але можна дуже довго так суміщати — в мене це було 6 років, поки не почалася повномасштабна)
-курси точно ввечорі та на вихідних, тому у 40 годин на тиждень неможливо вмістити

Преподавал на курсах. Пик что получал — порядка 20-25$\час
Увы, хорошо с точки зрения вышеописанных вами плюсов, но не с точки зрения финансов.

зате не було вигорання)
я не кажу, що це панацея

тут кожен вирішує сам:
*якщо тре спрінт до фінансової мети — то точно фул чи парт за основною спеціальністю
*якщо марафон — то на мінімалках свій горщик із золотом можна поповнювати

Похоже HR и манагеры протолкнули тему для переписи зайчиков

Зайчики это разве не те, кто скачет на +500 между компаниями?
Ну и мне казалось что с мировой рецессией зайчиков стало сильно меньше ибо банально вакансий меньше (даже для senior-ов, не говоря уж о младших позициях)

То прыгуны, они же кузнечики.

Походу они и сами зайчарят по полной програме. Менеджера и хрюши сами наемные работники. И откровенно говоря руководитель, если сображет головой и имеет знания и опыт, по управлению проектами, на работе занят сильно меньше чем его подчинённые. Но как и к хорошому админу при этом к нему нет никаких претензий. Хрюшу вообще ноги кормят, ее зарплата как правило это комиссионные с найма.

Частенько самі рекрутери після того, як кажеш що міняти роботу не плануєш, пропонують парттайм. Але з роками більше цінуєш свій вільний час ніж додаткові гроші.

Причина недостатньої кількості вакансій виявлена)

Порада: ідеально, коли на одній з робіт не потрібно 100% вашої уваги. Це має бути стабільна робота зі сталими процесами та зрозумілими завданнями.

Дозвольте віддати вам честь, капітане.

І загалом я людина досить чесна, тому мені непросто морально приховувати додаткове навантаження.

Потрібно або труси вдіти, або хрестик зняти.

Завжди радий вказати на очевидні речі (:

Працював якось на два фуллтайма і парттайм, нуль вільного часу, постійні стреси, як результат вигорання і мікроінсульт

У США є remote вакансії без location-factor на 4-денним робочим тижнем ) дуже небагато, але є. І буде та ж 10-ка. Імхо, краще до цього рухатись. Звісно ж, якщо тобі не 19 років )

Не пiдкажете де таке щастя шукати?

+1 теж хочу другий фултайм взяти :)

і в яких компаніях такі умови чи це просто для краси сказано?

було тут, наприклад axo.dev/work-with-us — вже закрили вакансію. хто стучить — тому відчинять )

Senior Software Engineer/Team Lead
Сумарно на двох роботах я заробляю близько $6000

Якось не густо

23-річний сеньйор давно став мемом. Тримайте тепер 25-річного тімліда.

Висновки:

Працювати там, де тобі подобається, мати час на саморозвиток, створювати щось цікаве — НІ.

Вигорати, обманювати всіх підряд, і замість того, щоб підтримувати колег в такий важкий час — забирати в них роботу — ТАК.

забирати в них роботу

а скільки роботи забрав у працівників прогресс: машини, автоматизація, AI

Мне вот интересно, а для чего этим делятся ?
Деньги любят тишину и не один разумный человек не будет орать «на всю Ивановскую» о том, каким образом он смог заработать солидную сумму. Просто с целю самосохранения.
А читая такие откровения заправилы орут с новой силой «надо всех загнать в офисы, вот смотрите все зайчики». Неважно что «зайчиков» 1 на 100 и много других моментов.
Грубо говоря такие откровения похожи на поведение свинью под дубом из известной басни

Можливо, це спроба перевести тему з сірої в білу зону? Типу, деякі люди це роблять, і це нормально. Як легалізація марихуани, проституції і одностатевих зв’язків(особисто мені байдужі всі ці теми, і не осуджую)
А в офіси гонять де можуть всіх, і не тільки через тих, хто «не допрацьовує»

Легалізують і буде привід платити на 50% (добре, 45%) менше

Типу, деякі люди це роблять, і це нормально.

Працювати понаднормово — це ненормально, від таких стахановців або задач почнуть навалювати більше, або платити менше, думаючи що такий буст можливий у всіх випадках.

В этой статье упомянуты разные люди с разной нагрузкой. Кто-то работает по субботам и даже выходные берёт чтобы нагнать нагрузку на проекте, а кто-то работает 40 и меньше часов имея несколько фултаймов.
Проекты разные, где-то реальная нагрузка это 10 часов в неделю, а где-то и 50 часов будет мало (привет геймдев с кранчами)

Ніхто в ці деталі вникати не стане, висновки зроблять в середньому, що задач мало накидається на одному проекті.

Це ж прикольно, розповісти про те, що інші будуь обговорювати. То чому б ні? Я з цього приводу і пішов

до 30 всем наплевать на выгорание, после 30 с двумя работами выгорают все

Підписатись на коментарі