Дослiдження IT ринку 2019 Go to site!
×Закрыть

Квінтесенція особистості українського айтішника

[Про автора: Анастасія Чистенко - HR Team Leader в компанії INSART, співорганізатор проекту Smart Club]

В останні роки компанії з українського IT сектора швидко завойовують глобальний ринок IT аутсорсингу. Які підстави для цього? Низькі рейти? Висока якість розробки? Або щось інше? Працюючи в ІТ секторі вже багато років, я перетиналася з розробниками із різних країн - різниця між ними істотна. Проте, я не збираюся порівнювати їх або намагатися показати будь-кого з них з кращого чи гіршого боку. Таке порівняння було б занадто суб’єктивним.

Натомість, я хочу роздивитися портрет українського програміста та визначити його сильні і слабкі риси. Розділивши його на “складові”, хочу зрозуміти, які з них роблять його кваліфікованим розробником. Чи, може, він все ж таки посередність? Беручи до уваги встановлені факти, я порівнюватиму українські показники з такими ж показниками інших країн.

Освіта, що зміцнювалась поколіннями

Я вважаю, що освіта визначає експерта в будь-якій галузі. Ще від часів Радянського Союзу Україна славилась своєю сильною науковою школою. Список українських науковців містить математиків, фізиків, інформатиків і кібернетиків, винахідників тощо. Серед них ми бачимо імена світового значення, такі як Володимир Вернадський, Борис Грабовський, Володимир Джус, Архип Люлька, Іван Пулюй та Сергій Корольов. З часів здобуття Україною незалежності у 1991 році українські школярі регулярно беруть участь у міжнародних наукових олімпіадах з математики, фізики, інформатики та інших наук. І вони завжди повертаються з медалями.

Українська освіта змінюється відповідно до вимог ринку. Багато вишів почали пропонувати ІТ спеціалізацію. Високий рівень української ІТ освіти неодноразово було доведено. Наприклад, серед сертифікованих на Brainbench (Bench Games Leaderboard) Україна займає 3-тє місце за кількістю громадян, що мають ІТ-сертифікати, і 2-ге місце за кількістю громадян, що мають сертифікацію рівня MASTER LEVEL.

Таким чином, ми можемо стверджувати, що український розробник не просто має гарну освіту, але й підтримується освіченим підґрунтям старших поколінь. Ще Махатма Ганді, коли проводив освітню програму в Індії, дійшов висновку, що на успішне здобуття освіти позитивно впливає залучення до процесу освічених батьків.

Отже, український розробник має освіту, що зміцнювалась поколіннями.

Хочу також порівняти деякі показники освіти в Сполучених Штатах і в найпопулярніших країнах для аутсорсингу: в Україні, Польщі, Індії, Китаї, Тайланді, Малайзії та Індонезії:

СШАУкраїнаПольщаІндіяКитайТайландМалайзіяІндонезія
Відсоток чоловіків, що мають принаймні вищу освіту
%94.396.183.550.470.435.672.846.8
Місце22163888611215797
Відсоток жінок, що мають принаймні вищу освіту
%94.791.576.926.654.8296636.2
Місце1422411167811363103
Індекс поширення досягнень людського розвиткуІндекс0.9410.8080.7670.2640.4810.491Немає даних0.459
Місце32733109777679
Відсоток грамотного населення%9999.799.859.591.69688.990.4
Місце2612918211783128119
Відсоток людей, зарахованих до вишів%69.3670.8756.0215.7522.2640.2528.0822.13
Місце64199178516479
Кількість наукових і інженерних статей в розрахунку на мільйон населення728.1243.69177.211.6822.6516.6220.890.816
Місце13613496738377160

Згідно з результатами дослідження ”Портрет ІТ-спеціаліста 2016” на DOU, 64% українських спеціалістів мають вищу освіту та закінчили технічні інститути і університети.

Коли мова йде про освіту, має сенс згадати також про рівень IQ. Терміни “освіта” та “IQ” істотно різняться. Освіта – це знання, отримані у процесі навчання протягом певного часу, тоді як IQ є показником пізнавальної здібності людини, тобто інтелекту. Неосвічена людина може мати високий рівень IQ, в той час як освічена людина може отримати низький показник IQ. Проте дослідження показали, що якість освіти, яку отримала людина, грає значну роль при обчисленнях результатів IQ тесту.

Річард Лінн (Richard Lynn), британський професор психології, та Тату Ванханен (Tatu Vanhanen), фінський професор політичної науки, провели дослідження IQ у більш ніж 80 країнах. Нижче наведено деякі з цех результатів:

СШАУкраїнаПольщаІндіяКитайТайландМалайзіяІндонезія
Середній рівень IQЗначення98979982105919287
Місце9108257161520

На додаток до гарної освіти, український ІТ спеціаліст переважно продовжує свою самоосвіту і особистісний розвиток через навчання і отримання сертифікації по технологіям, що використовуються в проектах. Багато розробників розширяють свою базу знань за допомогою ІТ спільнот, курсів та центрів сертифікації. Згідно з ”Портретом ІТ-спеціаліста 2015”, майже 81% респондентів зазначили, що вони займаються самоосвітою, а 16% відвідують тренінги:

В 2015 році Українська ініціатива, відома під назвою IT JAM, провела церемонію IT Education Awards, на якій визнала кращі ІТ-школи і компанії з точки зору внеску в навчання інших в ІТ галузі.

Отже, ми бачимо, що передача знань широко розповсюджена  в Україні. Багато ІТ компаній організовують курси, практику, тренінги, стажування, академії та зустрічі, на яких найбільш досвідчені інженери діляться досвідом як з початківцями, так і з кваліфікованими ІТ спеціалістами.

Проте, це прагнення до саморозвитку – палиця на два кінці: українські ІТ спеціалісти люблять покращувати свою кваліфікацію, але не хочуть працювати на проектах або в командах, де вони не здобудуть новий досвід. Іноді виникають проблеми через те, що висококваліфікований розробник залишає проект, тому що він не цікавий або не дає йому нових знань.

“Портрет ІТ-спеціаліста 2016” показує, що саме цікавість до технологій привела в галузь ІТ 82% респондентів.

Зручне спілкування

Я неодноразово чула від досвідчених менеджерів аутсорсингових проектів впевненість в тому, що культурні розбіжності найчастіше спричиняють невдачі у віддалених командах. У зв’язку з цим європейський і християнський менталітет українського розробника робить спілкування зручнішим для багатьох клієнтів, що базуються в США і Європі, особливо це стосується бізнес культури і людських якостей, як-от почуття гумору та ініціативність.

Український розробник часто є проактивною і творчою особистістю. Він не обмежує себе лише своїми задачами, навпаки, він розглядає проект в цілому, знаходить в ньому “слизькі” моменти, пропонує покращення і можливі рішення, і, головне, ділиться своїми ідеями. Він не соромиться ставити питання, а це зводить можливість непорозумінь до мінімуму.

Наступний пункт – знання іноземної мови. Вивчаючи англійську з самої школи, більшість українських розробників можуть чітко спілкуватись з колегами і клієнтами з інших країн. В “Портреті ІТ-спеціаліста 2016” зазначається, що 79% українських ІТ професіоналів мають знання англійської на рівні Intermediate або вище.

Дослідження минулого року “Портрет ІТ-спеціаліста 2015” показало, що більшість українських розробників активно використовують англійську в спілкуванні, під час самоосвіти і читання:

На додаток до навичок спілкування, український ІТ спеціаліст має переваги з точки зору робочого графіку. Різниця у часі між Україною і з Західною Європою складає лише одну годину, а зі Східним узбережжям США – 7 годин, отже робочі години в Україні та США також перетинаються.

Зважаючи на той факт, що більшість українських ІТ спеціалістів є совами, затримуватись на роботі майже до 9 вечора для них є звичайною справою.

Це є великою перевагою при налагодженні спілкування, проведенні мітингів, демо-показів і щоденних “стендапів”. У зв’язку з цим аутсорсинг до Східної Європи набагато ефективніший, ніж аутсорсинг до Азії. Команда навряд чи може бути успішною, якщо різниця у часі між її учасниками складає 12 годин, а фактичний час між запитанням і відповіддю становить 24 години.

Зацікавленість також дуже важлива для українського програміста. Багато українських розробників мають власні проекти, а деякі створюють програмне забезпечення на добровольчих засадах. Доволі часто в новинах повідомляється про те, що українські програмісти розробили ПЗ, яке допоможе українським військовим, запобігатиме корупції, сприятиме розвитку українських шкіл тощо; в багатьох випадках ці програми передаються для користування безоплатно. До того ж часто можна зустріти розробників, які готові перейти з нудного проекту на складний, навіть якщо за нього менше платять.

В той же час це також становить проблему: втримати досвідченого розробника на проекті, який здається йому нецікавим. Мій досвід показує, що новий проект буде надзвичайно популярним серед розробників, вони навіть можуть конкурувати за нього, якщо це складний і цікавий проект. І навпаки, якщо проект звичайний і легкий, набрати команду для нього - задача не з простих.

Вартість якості

Одна з причин появи аутсорсу - це грошові переваги, що з’являються. Україна є однією з країн з найменшими зарплатами. Тим не менше, відчуваючи запит на свій досвід, український розробник підвищує свої вимоги щодо зарплатні. Порівняно з середніми зарплатами по країні, зарплати ІТ розробників доволі високі. Завдяки цьому українські розробники можуть витрачати більше на освіту, особистий розвиток, здоров’я і подорожі.

Аутсорс - це ефективна стратегія, що дозволяє заощаджувати. Проте, у зв’язку з тим, що зарплати українських розробників постійно підвищуються, вони вже не завжди конкурентоздатні.

Середня річна зарплата ІТ спеціалістів в різних країнах:

СШАУкраїнаПольщаІндіяКитайТайландМалайзіяІндонезія
Sr. Software developers, $94,083.0035,759.0038,270.009,417.9024,478.6017,385.0019,262.007,300.00
Sr. Java developers, $97,178.0041,525.0043,614.0011,977.6023,628.4415,659.2024,381.004,561.00
QA engineers, $66,712.0019,000.0021,498.005,195.90Немає данихНемає даних13,451.703,566.80

До того ж, український ІТ спеціаліст дуже прискіпливий щодо умов праці і менеджменту команди. Він хоче працювати в сучасному офісі, отримувати регулярні бонусні виплати, мати дружнє робоче середовище і може залишити компанію або проект, якщо не почувається там комфортно. Український розробник не хоче терпіти будь-які незручності.

Згідно з “Портретом ІТ-спеціаліста 2016”, зарплатня все ще є пріоритетом при виборі компанії. Цікаві задачі і можливості для професійного зростання зайняли друге і третє місця в рейтингу.

Висновки

Аналізуючи портрет середньостатистичного українського розробника, я б виділила наступні сильні сторони:
- Високий рівень освіти та IQ;
- Бажання до навчання і саморозвитку;
- Готовність передавати знання;
- Європейський менталітет та культура;
- Проактивність і творчість;
- Робочі години перетинаються з робочим часом в США та Європі;
- Зацікавленість у роботі.

Щодо потенційних мінусів для роботодавця:
- Може залишити нудний (нецікавий) проект, якщо він не пропонує новий досвід, навіть незважаючи на високу зарплатню;
- Може залишити проект/компанію, якщо там поганий менеджмент або взаємини;
- Прискіпливий щодо умов праці і ставлення до себе;
- Зростаючі вимоги щодо зарплатні.

А що ви думаєте, панове українські ІТ-шники? Ви згодні з моїми висновками? Чи мали ви можливість порівняти себе з ІТ спеціалістами з інших країн? Запрошую написати в коментарях про свої спостереження.

LinkedIn

60 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

С каких это пор Population with at least high school education переводиться как “Відсоток {gender}, що мають принаймні вищу освіту”. Хайскул это обычная 12-летняя школа, так что уже по этому критерию статью можно дальше не читать.
Если мы считаем высшим образованием бакалаврат и магистратуру, то в сша они получаются только в университетах.
Для справки, небольшой процент америаканцев (явно не 98%) может позволить себе высшее образование в университете, стоимость которого 30-40тыс долларов в год. При этом колледж у них нормальная практика, он стоит в десятки раз дешевле и дает Associate Degree, которая что-то вроде нашей “молодший спеціаліст”, только она, в отличае от нашей, в полне достаточна для трудоустройства.
Напрашивается вывод: автор или тролль, или идейный невежда.

У моего сына в группе на специальности как то связано с программированием 35 человек ! В других группах 10-15. Мой сын не хочет ничего программировать, пошел на специальность, потому что мама сказала иди учись, будешь как папа много зарабатывать денег. И последнее к сожалению это наверное тот фактор, который побуждает молодые дарования стремиться в ИТ. Нет романтизьму... :) www.youtube.com/watch?v=fAeZrHcq314

Високий рівень української ІТ освіти неодноразово було доведено.

Слишком толсто шутите.

християнський менталітет українського розробника

«Одна думка, шо Бог є — це вже фігня, Мирон Опанасович»

Українська освіта змінюється відповідно до вимог ринку
ми напевно живемо в різних країнах. в тій Україні де я живу програма на Прикладній математиці в ЛНУ ім. Франка і в Комп’ютерних науках в ЛП не змінювалась напевно з часів незалежності, а частину предметів викладають зубрили-аспіранти і професори-маразматики.

Мне кажется, основная проблема статьи в том, что автор хочет доказать, что у украинских ИТ-специалистов высокий профессиональный уровень вместо того чтобы объективно исследовать этот вопрос. Поэтому некоторые выводы притянуты, а для некоторых утверждений вообще нет аргументации, это не говоря об ошибках типа уровня образования, про которые тут уже писали.

Ох и намешано.... Всё-таки статистику пусть лучше пишут люди с соответствующим образованием...а то это какая-то астрологическая карта — вроде, и цифры, а вчитаться — так и не нет...

«Салат так себе...»

High School education немає нічого спільного з вищою освітою, це неправильний переклад який повністю спотворює зміст. High school is the last segment of compulsory secondary education in Australia, Canada, Hong Kong, India, Scotland, the United States, and other countries; the term also refers to the building where such education takes place.

High School це наш 10, 11 класи + 1 і 2 курси універу.

Про стоимости особенно смешно вышло. Начали сравнивать стоимость разработчика(для компании/заказчика), а сравнили зарплаты. Вот для той же Польши, для того, что бы понять во что обходится фирме человек можете смело умножать зарплату на 2, потому что налоги. Которые в украинской «схеме ЧП» отсутствуют. И вот тут «грошовi переваги» начинают играть новыми красками.

В Польше тоже есть «схемы ЧП», даже для иностранцев ;)
Говорю, как человек работающий в Польше

Верю. Они вообще везде есть. Но есть один нюанс.© Старый пошлый анекдот

Ну, во-первых cколько там тех ЧП работающих годами в одной и той же фирме против людей на контракте? Что, вот так вот годами сидит 100 ЧП-шников в одной фирме с единственным директоров в штате, как в Украине? А во-вторых там, дай угадаю, будет под 20% налог с прибыли полюс страхование, социалка и дальше по списку.

А так — да, тоже есть.

По поводу зп в Малайзии, данные взяты “з довідника стеля”. Точнее это зарплаты программистов, которые работают на гос предприятиях(можете сравнить с зарплатами наших гос служащих итшников).
Те же кто работают в иностранных фирмах или не гос конторах, получают немного меньше чем наши программисты. Так Java dev с 3+ опыта будет получать около 100000 рингит в год(около 25к$).
При этом стартовая зп джуна (который по нашим меркам не пройдёт и на траини во многие компании около 2000-3000рингит — 500-600$).
Честно говоря в Малайзии очень сложно говорить про такое понятие как средняя зп, потому что она ну очень разная в зависимости от компании. Даже у нас внутри компании 2 человека джуна, с одинаковыми скилами, одному предложили зп 600$ и он согласился работать, другой сказал, что буду работать только за 1000, и ему столько платят. При этом они выполняют одну и туже работу.
Что бы посмотреть более менее правдоподобную картину по Малайзии можно смотреть зп на jobstreet, и то она там немного занижена чаще всего.
По поводу Китая я тоже очень сомневаюсь )

все цифры — это средняя температура по палате. Сколько программистов покидает страну? Вот такие вопросы надо задавать и получать точные развёрнутые ответы с комментариями.... Ну и естественно, учитывать «конверт»

Цікаво і по суті. Дякую :)

Відсоток чоловіків, що мають принаймні вищу освіту

У випадку з Україною, «Мають диплом про закінчення вишу», так буде точніше. В Індії мабуть також.

Интересно, но есть замечание — сравнивать зарплату в разных странах без учета уровня налогов и потребительского индекса немного неверно. Это как сравнивать ВВП в номинальных, а не реальных единицах — картины не передает.

Статья окончательно отбила желание ехать в Польшу

Что то сразу вызвали сомнение цифры про образование. У нас куча народа его не имеет, а тут говорят чуть ли не 100%. Если посмотреть в википедии ru.wikipedia.org/wiki/Высшее_образование
то в штатах всего 45%, а Украина вообще не в первой десятке

Сорри, не посмотрел процент от кого. Можно вычеркивать мой коммент ))

За статтю звісно Анастасії великий плюс.
Як на мене є багато неточностей та відверто спірних тверджень.
Така собі гуманітарна аналітика. Тобто ніби багато цифр, але ще більше неправильного інтерпритування тих самих цифр.

Це велика біда України, що в нас 96% мають вищу освіту і лише 5% працюють за спеціальністю, 50% дипломів куплені, дипломних/магістерських робіт — списані, а середня зарплата $100 (цифри — «з стелі»). Дуже небагато знань наші айтішники здобули саме в університетах.
Не бачу проблеми, щоб % вищих освіт в Україні був 30% (але справжніх, а не імітації), а програмістами та тестувальниками працювали люди після профільного ПТУ.
Хоча звісно замовнику за пивом можна розказувати про 96% :)

І ще одне? Чому були вибрані Малайзія та Індонезія? Цікавіше було б побачити щось з Пд. Америки та Східної Європи. Звісно і де Росія? Думаю багатьом було б цікавіше саме таке порівняння.

Стосовно часової різниці. Так — чудовий аргумент для клієнта. Хоча є цікавий нюанс, що індуси готові робити таймшіфт на 10 годин, ми — ні. Крім того є ще Латинська Америка з тієї ж таймзони.

По зп. Впринципі цифри десь в середньому правильні. Але і тут є багато моментів. Наприклад зп ГРОС в Польщі менша, ніж в Україні. Бо є магічні 5%. Покищо.

Ще раз дякую за статтю.

Да ну какие 96%, очнитесь.

Высшее образование, в частности, учит критичности мышления.

Якось повірив не замислюючись. Звісно, які 96%?
Хоча по-суті моя думка залишиться незмінна: краще з 3X зменшити до Х, але підняти рівень для Х. Згідний, що того Х критичне мислення дуже потрібне і ВО в цьому допоможе, а для тих 2Х які скоротимо — воно і так не розвинеться чи з вишем чи без.
А пишатись наштампованими і купленими дипломами не треба.

Чудова стаття. Чи плануєте перекласти її англійською й поширювати на західноєвропейських і американських порталах? Там би вона мала шалений успіх, а Україна б отримала нові інвестиції.

англииская версия более точная
high-school среднее образование, не выcшее

хех, мой одноклассник :) прикольно читать перевод статьи того, кто сам свободно пишет на украинском

Со многим согласен. Пару позиций хотелось бы уточнить.

більшість українських розробників можуть чітко спілкуватись з колегами і клієнтами з інших країн... 79% українських ІТ професіоналів мають знання англійської на рівні Intermediate або вище.
Intermediate вряд ли достаточно, чтобы “четко” коммуницировать по-английски. В сравнении с теми же индусами, китайцами или поляками, английский — скорее наше слабое место, и правильно, что этого пункта нет в “Висновках”.
сильні сторони:
— Європейський менталітет та культура;
К сожалению., как и в случае с английским, далеко не у всех, и с большой натяжкой. Точнее будет сформулировать “менталитет скорее европейский, чем азиатский” :)
Щодо потенційних мінусів...:
— Прискіпливий щодо умов праці і ставлення до себе;
Опять-таки, ИМХО только в сравнении с м-м-м Евразией. Нижее была высказана мысль что это “ответная реакция”. Я думаю, скорее это следствие определенного дефицита квалифицированных специалистов; неквалифицированные, как показала тут дискуссия месяц тому, готовы и за бесплатно+обучение работать.
В сравнении с теми же индусами, китайцами
Это вы откуда взяли?

Из общения с уважаемыми заказчиками, в основном американскими, но в т.ч. скандинавами, поляками и чехами. Индусы для них (США) — «люди одной культуры», Китай — «самая большая в мире англоязычная страна».

Вот только когда быль в Шеньжене у кого не спроси на улице «как пройти к станции метро/кафе/отелю» все сразу забывают напрочь этот английский и что то по китайски говорят в стиле «моя твоя не понимать» хотя пытаются помочь. Даже не во всех отелях все знают английский на рецепшене, хотя мб в IT-сфере там все поголовно на нем говорят, но что-то сомнительно :)

угу, а у Львові за совєтів всі продавщиці як одна балакали хранцузьською! Шо не спитаєш — “вженема!”.
Саня, не путайте пожалуйста Шеньжень и то, что думают о нас и китайцах/индусах в Силиконовой долине; плюс многие там до сих пор не слишком секут разницу между Украиной, Беларусью и Россией. Речь не об объективности в последней инстанции, а о том, как нас видят наши основные потенциальные заказчики.

Странно. А насколько долго эти заказчики реально работали с индийскими и китайскими программистами?

Давно и постоянно.
Почему это вас так удивляет? Я местам тоже считаю, что английский у меня лучше чем у знакомых индусов, но :) Сравните сколько «там» китайцев, индусов и русскоговорящих, скажем так. К ним, во-первых, давно привыкли; а заодно и к их акценту. Во-вторых, индус с детства бегло разговаривает по английски, пусть даже не очень грамотно; но он варится в соотвествующей культурной среде, что считается несомненным преимуществом. Наше отношение до недавнего времени соотвествовало анегдоду: «Мы уже пять лет живем в Бруклине, а они до сих пор не понимаю по русски». С китайцами — наверно в большей степени маркетинг, ориентированный в будущее :8)
Что еще лично я часто замечал: наши ребята, даже с отличным «живым» английским (знание современных идиом вааще-то большая редкость, разве кто пожил уже несколько месяцев), часто не могут поддержать разговор о чемпионате по бейсболу или по крикету, не знают классической (тем более современной) англоязычной литературы и музыки, не шарят в политике, не смотрели последний телесериал ... т.е. элементарно не могут поддержать разговор «за межами» тем «о работе».

Это следствие того, что есть выбор куда идти. Помните, раньше реклама была с ответом «Кормить их надо, вот они и не улятят». Это как раз случай Украины.

«Есть выбор куда идти» (наличие вакансий) и дефицит специалистов, которые эти вакансии должны прикрывать, — это две стороны одного явления, не находите :) ?

Просто тот

Intermediate
что все пишут в резюме, я бы расценил, как

Pre-

Intermediate
Pre-Intermediate : Употребление в речи часто используемых выражений в знакомых ситуациях, таких как увлечения, работа, путешествия. Умение поддержать короткий разговор в ряде социальных ситуаций. Способность писать небольшие сообщения и короткие письма, а также смотреть учебные фильмы. Владение лексическим запасом для чтения адаптированной литературы около 1400 слов

В строке “Індекс поширення досягнень людського розвитку” почему-то ссылка не на HDI, как можно было ожидать, а на таблицу 2012 года “Education > Inequality adjusted index: Countries Compared”, который вроде как больше соответствует Inequality-Adjusted HDI. Вот цифры за 2014 год: en.wikipedia.org/...y_inequality-adjusted_HDI. Мы там на 44-ом месте, а никак не на 27-ом. Думаю, дальше эту вольную компиляцию можно не изучать.

угорел с IQ индусов

А где же в этой статистике Беларусь и Россия?

Ничего про сыры, 5 квартир на борщаге (одна в Суммах), ылитные школы и небыдло. Низачот ;)

звідки інфа про середню зп в Польщі? за моїми спостереженнями, ті графіки не відповідають дійсності

скорее всего показатели до вычета налогов

Есть такой чувак, Geert Hofstede, который всю жизнь работал над вопросом “чем одна нация отличается от другой?”. Но не в смысле “чем бы нам попишатися”, а на самом деле — в чем же разница, и как ее “пощупать”? Он нашел шесть индикаторов, разница в которых характерна для обществ, наций, культур.

Данные по Украине староваты (думаю, последние годы сильно повлияли на картину), но из них вытекают некоторые характерные особенности.

Например, Power Distance:

Ukraine, scoring 92, is a country where power holders are very distant in society. Being the largest country entirely within Europe and being for almost a century part of the Soviet Union, Ukraine developed as a very centralized country. The discrepancy between the less and the more powerful people leads to a great importance of status symbols. Behavior has to reflect and represent the status roles in all areas of business interactions: be it visits, negotiations or cooperation; the approach should be top-down and provide clear mandates for any task.

Или, скажем Uncertainty Avoidance:

Scoring 95 Ukrainians feel very much threatened by ambiguous situations. Presentations are either not prepared, e.g. when negotiations are being started and the focus is on the relationship building, or extremely detailed and well prepared. Also detailed planning and briefing is very common. Ukrainians prefer to have context and background information. As long as Ukrainians interact with people considered to be strangers they appear very formal and distant. At the same time formality is used as a sign of respect.

Или Indulgence:

The Restrained nature of Ukrainian culture is easily visible through its very low score of 18 on this dimension. Societies with a low score in this dimension have a tendency to cynicism and pessimism. Also, in contrast to Indulgent societies, Restrained societies do not put much emphasis on leisure time and control the gratification of their desires. People with this orientation have the perception that their actions are Restrained by social norms and feel that indulging themselves is somewhat wrong.

Там вообще интересно, почитайте.

По поводу фразы “Український розробник не хоче терпіти будь-які незручності.”. Украинский разработчик в большинстве аутсорс компаний — ресурс, который можно поюзать. Проект окончился — чела легко могут уволить. Так что это всего лишь ответная реакция. Nothing personal — just business.

У людей молоко до кави забирають і вони терплять, працюють, а ви тут байки про прискіпливість читаєте.

Таке враження, наче прочитав гороскоп. По-суті правда, але що серед вищезгаданого притамане дійсно лише українському розробнику?

Анастасия, “Population with at least high school education” — это не про высшее образование, это про школу.

A secondary school, often referred to as a high school or a senior high school, is a school which provides secondary education, between the ages of 11 and 19 depending on location, after primary school and before higher education.

secondary school education != high school education (хоча я не ходив по посиланню :) і нічого на певне не ствержую, але це також може бути бакалавр+)

Ми говоримо про міжнародний термін чи про США?

Мы говорим про источники статистики, которые Анастасия неправильно интерпретирует.

ОК, заставили мене по ссилкам ходити :) Так дійсно там мова йде про школу :)

Відсоток чоловіків, що мають принаймні вищу освіту
це слід перейменувати :)

Подписаться на комментарии