×

ІТ в Україні: куди ми рухаємося

[Дмитро Овчаренко — CEO & Founder at Alcor, віце-президент з юридичних і фінансових питань Асоціації IT Ukraine, 15+ років в оперативному управлінні ІТ-бізнесом, допоміг десяткам іноземних технологічних компаній відкрити R&D-офіс в Україні]

IT-сфера в Україні — одна з найдинамічніших і найперспективніших. Її вже давно називають локомотивом розвитку української економіки, але так було не завжди. Понад десять років я працюю в українських ІТ-компаніях і разом з колегами розвиваю екосистему, тому для тих, кому цікаво, що було й що буде, підготував короткий екскурс.

За даними DOU, зараз в українській ІТ-індустрії працює понад 190 000 фахівців. Як зазначено у звіті IT Ukraine Association, податок, який вони сплатили, у 3,7 раза перевищує середні показники по країні. Тільки за 2018 рік ІТ-послуги принесли майже 10 млрд грн податків в українську скарбницю. Рік від року ці цифри зростають у середньому на 20–25%, завдяки чому економіка України зможе дістати поштовх для розвитку.

Темпи розвитку ІТ вражають. 2012 року внесок ІТ в економіку країни становив 0,8% ВВП України, а нині — уже 4%. На сьогодні експорт ІТ-послуг України приносить більше як 5 млрд доларів на рік, тоді як 2013 року ця позначка ледь сягала 2 мільярдів. Крім цього, 2017 року ІТ-сектор вирвався в трійку найбільших галузей економіки України з експорту послуг, і ось через рік сфера ІТ вже впевнено посіла другу позицію в цьому списку (зі звіту IT Ukraine Association).

З аутсорсингу в сервісний консалтинг

Українська ІТ-індустрія розпочала свій активний розвиток з аутсорсингу, який дав нам поштовх у непрості для пострадянського простору часи. Тоді, наприкінці 1990-х і початку 2000-х, на вітчизняний ринок вийшли перші аутсорсингові ІТ-компанії: ELEKS, SoftServe, Miratech та інші. Іноземні корпорації тільки починали відкривати для себе Україну, тому віддавали на аутсорс лише окремі свої функції, зазвичай ті, що не вимагали глибокої технічної експертизи. Це природний етап, який також пройшли Індія, Польща, Латвія й Румунія.

Але українських розробників явно недооцінили. Вони вирізнялися професіоналізмом і якістю своїх послуг, тому почали відходити від слова «аутсорсинг» і перейменували свої послуги в «ІТ-сервіс». На цьому етапі традиційний аутсорсинг в Україні починає видозмінюватися. Іноземні технологічні корпорації розгледіли в Україні потужний потенціал і стали передавати українським розробникам не просто деякі свої функції, а й розробку інноваційних технологій із цілісними рішеннями. За розумну ціну іноземні технологічні компанії отримали гідну якість, що спонукало їх активно заходити на український ринок.

Наступним етапом еволюції став «сервісний консалтинг». Українські ІТ-компанії почали пропонувати комплексне рішення бізнес-завдань клієнта, фокусуючись на індивідуальному підході. Ця модель спрацювала «на ура» й створила величезний попит на нетехнічних фахівців. Бізнес-аналітик, менеджер продукту, HR-фахівець, юрист, бухгалтер, менеджер з продажу, маркетолог — це тільки невелика частина нетехнічних професій, які потрібні в ІТ. Усі вони мають не просто розуміти ІТ-ринок, а й володіти англійською мовою мінімум на середньому рівні.

R&D-офіси — вигода для всіх

Відтоді кількість ІТ-фахівців у країні починає різко зростати: з 89 тис. фахівців ​​2015 року до 190 тис. — 2019-го. Тепер українці можуть створювати, просувати й продавати ІТ-продукти на глобальних ринках. Вони зацікавлені не просто у створенні продукту, а й в активному його розвитку. Як наслідок, усе більше й більше українських розробників хочуть бути частиною того, над чим працюють. Саме це дає початок розвитку центрів розробки програмного забезпечення — R&D-офісів.

R&D-офіс — це офшорний центр досліджень і розробки, в якому замовник і виконавець є однією компанією. По суті, R&D-офіс — це підрозділ великої продуктової ІТ-компанії в розвитковій країні. Водночас у ньому збережено всі внутрішні функції й політику компанії. Для розробників основна перевага полягає в тому, що вони мають доступ до процесу створення продукту «від А до Я». Як працівник компанії, ви будете знати все про процес маркетингу й продажу ІТ-продукту в західних країнах, зможете безпосередньо взаємодіяти з С-level-менеджерами та підійматися кар’єрними сходами. До того ж працівників локальних центрів розробки дуже часто запрошують у штаб-квартиру компанії, де вони переймають досвід, корпоративну культуру й відвідують тренінги разом зі своїми американськими або європейськими колегами.

Центри R&D істотно впливають і на ринок праці в країні. Допомагаючи західним ІТ-корпораціям відкривати свої офіси в Україні, ми водночас спонукаємо їх облаштувати повну інфраструктуру. Для забезпечення R&D-центрів потрібно залучати місцеві ресурси, і в цьому полягає додаткова економічна вигода для нас усіх. Експерти IT Ukraine Association підрахували, що один працівник в ІТ-індустрії створює 3-4 робочих місця в суміжних галузях. За умови зростання індустрії до 400 тис. професіоналів до 2024 року будуть створені приблизно 2 млн робочих місць в Україні. Це має вирішальне значення для нашої країни, де майже 9% населення — безробітні. Можна сміливо стверджувати, що сфера ІТ — найперспективніша в боротьбі з безробіттям.

Це вигідно й самим ІТ-компаніям. По-перше, працюючи з програмістами за цивільно-правовим договором, іноземні компанії економлять на податках. Наприклад, якщо в Каліфорнії сумарно доведеться заплатити майже 30% податків за кожного працівника, у Великій Британії — трохи більш як 20%, то в Україні — лише 5%. До цього варто додати схожість менталітету, адже все більше молодих українців мають прогресивні погляди й додержуються європейських цінностей. Але найважливіше — люди. Українські розробники славляться своєю компетентністю й винахідливістю, і це — наш головний магніт.

Потенціал українського ринку IT

Однак тепер на глобальній арені Україна залишається незначним гравцем з величезним потенціалом. Основна частка світового ІТ-ринку припадає на США (36,8%), за ними — Китай (11,3%) і Велика Британія (5,8%). Як зазначено у довіднику агентства Top Lead, за обсягом ринку ми змагаємося з Румунією й Польщею, відчутно поступаючись Індії й Китаю. Якщо поставити себе на місце американця, то Україна все одно буде привабливою точкою розвитку ІТ-бізнесу серед країн з розвитковою економікою. По-перше, ринки праці в Польщі й Румунії вже істотно «перегріті» (якщо потрібна команда з 10 осіб, можна йти й туди, але вже на рівні 50–100 осіб явно будуть проблеми). По-друге, в Україні дуже вигідне оподаткування. По-третє, компетентність і культурна близькість ставлять українських розробників набагато вище за індійських.

ІТ-екосистема України особливо сприяє розвитку технологічної індустрії. На регіональному рівні бізнеси об’єднуються в ІТ-кластери, де власними силами створюють потрібні умови для зростання й активно підтримують один одного. У звіті від UNIT.City й Western NIS Enterprise Fund зазначено, що натепер уже понад 20 міст України створили свої місцеві ІТ-ком’юніті. У масштабах країни функціонує IT Ukraine Association — найбільше об’єднання ІТ-компаній в Україні, в яке входять 60+ топових гравців вітчизняного ІТ-ринку. Активну роль відіграють також IT-комітети в American Chamber of Commerce (ACC) й European Business Association (EBA). Завдяки цим організаціям нам вдається лобіювати інтереси всієї української ІТ-спільноти, навчати новачків і підтримувати стартапи.

На жаль, політичне питання залишається нерозв’язаним, хоча в цьому напрямі є багато планів. На сьогодні головне завдання — налаштувати діалог з владою. З цього приводу IT Ukraine Association у червні 2019 року зустрічалася з Президентом Зеленським, а у вересні — з Прем’єр-міністром Гончаруком. Ідеться про те, що поточні умови роботи дають змогу індустрії динамічно зростати і, якщо не буде радикальних законодавчих змін, 13 млрд доларів експорту щорічно й 10% ВВП країни — в межах 5—7-річної досяжності.

Майбутнє українського IT

За прогнозами експертів IT Ukraine Association, ІТ-ринок України стабільно зростатиме на 22–30% щороку, а кількість фахівців збільшиться у два рази до 2024 року. Цей сценарій може стати ще оптимістичнішим, якщо на ринок заходитиме все більше ІТ-бізнесів з власним продуктом.

Але куди ж без ложки дьогтю. Усе може піти й не за таким позитивним сценарієм.

Уже тепер в Україні запит на програмістів істотно вищий за пропозицію: якщо не розвиватимемо ІТ-освіту й не випускатимемо більше фахівців, нас чекає «перегрітий» ринок. Серед проблем також еміграційне питання: чимало висококваліфікованих фахівців виїжджає, і це стосується не лише ІТ.

Хвилюють й обіцяні реформи. Потрясіння, спричинені різкими трансформаціями, зокрема й законодавчими, можуть негативно вплинути на галузь загалом: призвести до незадоволення й відмови від співпраці. До того ж перевести найбільш гнучку й прогресивну галузь на Кодекс законів про працю — не найліпша ідея.

Чи не втратить тоді Україна свою перевагу на світовому ринку?

Щоб уникнути негативного розвитку подій, треба створити надійну інфраструктуру й налагодити механізм взаємодії між усіма учасниками ринку. Вірю, що в нас усе вийде.

Від слів до діла

Чому я впевнений у позитивному фіналі? Бо як віце-президент з фінансово-правових питань IT Ukraine Association я бачу реальні дії та зміни, що відбуваються в екосистемі.

Основними напрямами роботи Асоціації та її членів 2020 року залишається вдосконалення законодавства й освітні ініціативи.

Як я вже зауважував, трансформація законодавства потрібна, але варто уникати різких трансформацій, особливо що стосується податкового й трудового законодавства, адже це може негативно вплинути на всю галузь, спричинивши не тільки незадоволення вітчизняних фахівців, а й відмову від співпраці з боку міжнародних компаній.

А от убезпечити бізнес від замовних обшуків точно потрібно. «Маски-шоу» вже давно турбують український ринок і грають не на руку нам, адже псують репутацію на світовому ринку: хто ж захоче ризикувати власними грошима й майном.

Тому ми підтримуємо законопроект № 2740, або «Маски-шоу стоп — 3», що допоможе у встановленні чітких і зрозумілих «правил гри», забезпечить справедливе правосуддя, поліпшить інвестиційну привабливість України й створить основу для подальшого розвитку IT-індустрії.

Ще один пріоритет — розвиток освіти, зокрема неформальної. І, окрім, власне, реформування навчальних програм для ІТ-фахівців і створення нових можливостей для їхнього професійного зростання, ми зацікавлені в розширенні кола спеціальностей. Зокрема, уже вдруге разом з НаУКМА ми проведемо курс програми Information Technology Law: KMA & IT Ukraine для майбутніх ІТ-юристів. Адже галузь розвивається не тільки завдяки програмістам, а й тим, хто працює разом з ними.

Уже доброю традицією стала щорічна фінансово-правова конференція, що збирає найліпших менеджерів і правників для обговорення й планування нагальних та стратегічних питань розвитку українського ІТ-ринку.

Ми завжди відкриті до діалогу й співпраці, беремо активну участь у побудові успішної екосистеми та, головне, готові брати на себе відповідальність. Тому впевнений, що наступне десятиліття для українських ІТ-компаній буде проривним.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному4
LinkedIn

Схожі статті




Найкращі коментарі пропустити

Згідно наведеної у статті статистики в Україні в 10 разів більше вишів ніж у Білорусі і Румунії. Та в 5 разів більше ніж у Польщі.
При цьому маємо перегрітий ринок праці та спроби асоціації у змові із владою організувати такий собі мутний фонд для розвитку освіти замість прикладання якихось помітних зусиль зупинення відтоку спеців. Більше того, хто у нас більш за всіх релокейтить? чи не ті ж самі компанії що кричать тут про розвиток освіти?
Чи не здається вам панове, що це дно?

15+ років в оперативному управлінні ІТ-бізнесом, допоміг десяткам іноземних технологічних компаній відкрити R&D-офіс в Україні

Давно такой дичи не было, а можно полный список?

З аутсорсингу в сервісний консалтинг

Аутсорсинг — это форма. Может быть аутсорсинг сервиса, может быть аусорсинг персонала. Это вообще ортогональные понятия. Сервисный консалтинг от этого не перестанет быть аутсорсингом сервиса.

тому почали відходити від слова «аутсорсинг» і перейменували свої послуги в «ІТ-сервіс».

Суть абсолютно та же.

Наприклад, якщо в Каліфорнії сумарно доведеться заплатити майже 30% податків за кожного працівника, у Великій Британії — трохи більш як 20%, то в Україні — лише 5%.

Опять этот булшит, уже реально тошнит. В здравом уме мало компаний откроют Foreign Subsidiary, опираясь только на полу-легальный ФОП, судьба которого неизвестна, стоимость Foreign Subsidiary с нулевым количеством стаффа приближается к нулю. ФОП — это контракторство, политика многих топовых компаний сейчас — не работать с контракторами, а если и работать, то это как правило полный треш, а не передовые технологии, так как в случае с ФОП компания не может обязать человека следовать внутренним правилам, дисциплине и политикам безопасности. Поэтому только легальное трудоустройство. Но тут, простите, оказывается, что в Калифорнии не так уж и плохо.

Це вигідно й самим ІТ-компаніям. По-перше, працюючи з програмістами за цивільно-правовим договором, іноземні компанії економлять на податках.

Писец. Полный писец. Компании готовы платить большие деньги за свои value и контракторы не разделяют value компаний по определению. Это настолько очевидно, что говорить обратное — это серьёзный звоночек.

В последнее время столько статей на эту тему. Куда движемся, перспективы, даёшь пятилетку за 4 года, что все это аж подозрительно. Совсем все плохо, перспектив нет?

"

якщо не розвиватимемо ІТ-освіту й не випускатимемо більше фахівців, нас чекає «перегрітий» ринок

знову 26 кадр детектед!

Темпи розвитку ІТ вражають. 2012 року внесок ІТ в економіку країни становив 0,8% ВВП України, а нині — уже 4%. На сьогодні експорт ІТ-послуг України приносить більше як 5 млрд доларів на рік

А тепер давайте податки піднімемо до 10% (при збереженні сірої схеми, тобто без плюшок у вигляді соцзахисту і що там ще надається всім кто працює по КзОТу) і буде 10 млрд та 8% ВВП!

А якщо до 20% підняти, то 20 млрд та 16% ВВП! Ось тоді заживемо! Будуть гроші і щоб дороги побудувати, і суддям зарплату 10к видавати щоб рішення ухвалювали по справедливості, і викладачам у наших нещасних вишах зарплати підняти щоб не йшли працювати у alcor з голодухи.

А якщо до 25%... 😏

відстоки ввп пораховані трошки некоректно але зробимо припущення що на хвилі піднесення розкулачення фопів вся країна почне працювати ще краще і частка не-ІТ ВВП теж виросте

99 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

і ше. Мене дуже напрягає (року так з 2011) маніпуляції з цифрами ВВП та внеском айті. ВВП за 2019 рік десь між 130 та 140 млрд. Індустрія дає 3.2. Шляхом простої операції отримуємо 2.2 відсотки. Уху!

Залишаю вам на самостійне — порахувати відсоток, якби не Крим, війна на Донбасі та все інше. Стартові дані — ВВП 183 млрд в 2013 році

Ну шо тут сказать, панове. Ринок росте і на ньому вистачає місця навіть таким посередникам, перепродажникам тушок.

Ріелтори та рекрутьори в одному флаконі. Я ше такого не бачив

IT Ukraine Association — сразу ***енный триггер говно-статей. Самоизбранные царьки вещают холопам барский план. Однако этот план не учитывает пару деталей:
1. Падение среднего уровня образованности у программистов.
2. Нах вкладывать все силы в сектор, который приносит лишь 4%.
3. Если уж и помогать сфере, то начинать с людей, а не вылизывания жопы топ менеджерам.

Самоизбранные царьки вещают холопам барский план

Это есть суть абсолютно любого государства.

Падение среднего уровня образованности у программистов.

Им на это ложить, если выручку можно увеличить за счёт привлечения большего количества рабочей силы путём снижения входного порога.

Нах вкладывать все силы в сектор, который приносит лишь 4%

Потому что он самый легко масштабируемый.
Нарастить его в 5-6 раз можно без существенных инвестиций.

Если уж и помогать сфере, то начинать с людей, а не вылизывания жопы топ менеджерам.

Решения принимают топ менеджеры))
Потому с ними и будут вести разговор.
Простые кодерки им неинтересны.

Всегда забавляет, когда люди в пиджаках и управленцы рассказывают как и куда будет развиваться ИТ ) к слову, не та ли это организация в пользу которой будет отчеканиваться доля нового налога для новой группы ФОП :)

Я не согласен с

в Україні запит на програмістів істотно вищий за пропозицію

Помоему, сейчас как раз наоборот.

Я как раз джунов и имел ввиду ))

Что я другое написал? Это в статье не уточняется каких программистов они имют ввиду. Нужно быть конкретнее.

Очень зависит от уровня самого программиста. Неопытных и относительно дешёвых новичков полно, вот только их не очень охотно нанимают. А повышенный спрос существует на опытных матёрых спецов, которых на рынке единицы и которые, как и любой дефицитный товар, стоят очень дорого.

Спецы часто скулят, что тоже не могут найти работу и ходят по собеседованиям на джуников

Это какие специ не могут найти работу? Если есть хотя бы год опыта — вообще никаких проблем нет. Если уже миддл — то личка в Джине и Линкедине будет завалена письмами.

То что Бобёр ***нёй страдает — это его проблемы. Я только раз за 5+ лет слышал чтоб кто-то за июнем что-то переделывал.

Темпи розвитку ІТ вражають. 2012 року внесок ІТ в економіку країни становив 0,8% ВВП України, а нині — уже 4%. На сьогодні експорт ІТ-послуг України приносить більше як 5 млрд доларів на рік

А тепер давайте податки піднімемо до 10% (при збереженні сірої схеми, тобто без плюшок у вигляді соцзахисту і що там ще надається всім кто працює по КзОТу) і буде 10 млрд та 8% ВВП!

А якщо до 20% підняти, то 20 млрд та 16% ВВП! Ось тоді заживемо! Будуть гроші і щоб дороги побудувати, і суддям зарплату 10к видавати щоб рішення ухвалювали по справедливості, і викладачам у наших нещасних вишах зарплати підняти щоб не йшли працювати у alcor з голодухи.

А якщо до 25%... 😏

відстоки ввп пораховані трошки некоректно але зробимо припущення що на хвилі піднесення розкулачення фопів вся країна почне працювати ще краще і частка не-ІТ ВВП теж виросте

"

якщо не розвиватимемо ІТ-освіту й не випускатимемо більше фахівців, нас чекає «перегрітий» ринок

знову 26 кадр детектед!

Темпи розвитку ІТ вражають. 2012 року внесок ІТ в економіку країни становив 0,8% ВВП України, а нині — уже 4%.

А на базе какой валюты статистика? Просто между 2012 и 2020 курс доллара немножко изменился, и гривневые показатели стали слегка нерепрезентативными.

В последнее время столько статей на эту тему. Куда движемся, перспективы, даёшь пятилетку за 4 года, что все это аж подозрительно. Совсем все плохо, перспектив нет?

Айтишники начали зарабатывать норм бабос, пришло время доить.

Это понятно. Только вот для доильщиков это будет ВНЕЗАПНО, они пока не в курсе.

Тут проблема с тем что жирные клиенты начнут резко сваливать из-за того что квалифицированого спеца будет найти квестом на 6+ месяцев минимум, плюс с джунов по 1,5к за пучок много не надоишь.

Як же легко ти розписуєшся за українське ІТ, сидячи в Мінську.

уже 4% (дані Державної служби статистики України)

Зачем давать ссылку на главную страницу ukrstat?

Справедливо. Замінили посилання.

Згідно наведеної у статті статистики в Україні в 10 разів більше вишів ніж у Білорусі і Румунії. Та в 5 разів більше ніж у Польщі.
При цьому маємо перегрітий ринок праці та спроби асоціації у змові із владою організувати такий собі мутний фонд для розвитку освіти замість прикладання якихось помітних зусиль зупинення відтоку спеців. Більше того, хто у нас більш за всіх релокейтить? чи не ті ж самі компанії що кричать тут про розвиток освіти?
Чи не здається вам панове, що це дно?

Чи не здається вам панове, що це дно?

нет конечно там ещё копать и копать

На жаль, політичне питання залишається нерозв’язаним, хоча в цьому напрямі є багато планів.

Яке саме питання?
І яких саме планів багато в цьому напрямі?

15+ років в оперативному управлінні ІТ-бізнесом, допоміг десяткам іноземних технологічних компаній відкрити R&D-офіс в Україні

Давно такой дичи не было, а можно полный список?

З аутсорсингу в сервісний консалтинг

Аутсорсинг — это форма. Может быть аутсорсинг сервиса, может быть аусорсинг персонала. Это вообще ортогональные понятия. Сервисный консалтинг от этого не перестанет быть аутсорсингом сервиса.

тому почали відходити від слова «аутсорсинг» і перейменували свої послуги в «ІТ-сервіс».

Суть абсолютно та же.

Наприклад, якщо в Каліфорнії сумарно доведеться заплатити майже 30% податків за кожного працівника, у Великій Британії — трохи більш як 20%, то в Україні — лише 5%.

Опять этот булшит, уже реально тошнит. В здравом уме мало компаний откроют Foreign Subsidiary, опираясь только на полу-легальный ФОП, судьба которого неизвестна, стоимость Foreign Subsidiary с нулевым количеством стаффа приближается к нулю. ФОП — это контракторство, политика многих топовых компаний сейчас — не работать с контракторами, а если и работать, то это как правило полный треш, а не передовые технологии, так как в случае с ФОП компания не может обязать человека следовать внутренним правилам, дисциплине и политикам безопасности. Поэтому только легальное трудоустройство. Но тут, простите, оказывается, что в Калифорнии не так уж и плохо.

Це вигідно й самим ІТ-компаніям. По-перше, працюючи з програмістами за цивільно-правовим договором, іноземні компанії економлять на податках.

Писец. Полный писец. Компании готовы платить большие деньги за свои value и контракторы не разделяют value компаний по определению. Это настолько очевидно, что говорить обратное — это серьёзный звоночек.

а які це такі плюси найманих працівників перед контракторами, якщо ті працюють фултайм наприклад? Не говоримо про Україну та фопів, наприклад США, є звичайний працівник і контрактор, що заважає написати такий контракт, щоб той контрактор не накосячив нічого. От дійсно цікаво, якщо є якась інформація, поділіться будь ласка. Щодо тренду www.google.com.ua/...​ctors-than-employees/amp

Я напишу, что знаю, но часов через 5.

Встречу отменили, появился часик.

1) Контракт и прочие документы можно составить так, чтобы косяки лягли на контрактора, например, при создании self employment тут большими буквами пишут:

General liability insurance is essential for independent contractors because: It protects you and your business. Independent contractors have the same legal obligations and liability exposures as larger firms. They can be sued for damaging client property, causing bodily harm, or advertising injury.

Но, как правило в ИТ косяки измеряются миллионами, что не покрывает ни одна insurance, либо она будет стоить заоблачно. Максимум, что я тут видел — это миллион в едином иске и 2 миллиона в комбинированном иске.

2) Контрактор не получает ни бенефитов, ни акций компании, ни повышения «зарплаты», ни её индексации в ближайшем будущем. Что полностью отметает контракторство, как место работы на 3+ лет. Твой доход просто начнёт есть инфляция.

3) Контракторы покупают всё за свой счёт. Например, надо для работы vmWare — берёшь и покупаешь. Компании покупают софтварные продукты пачками за копейки, но только для своих работников, как правило при регистрации смотрят e-mail.

4) Компания очень часто не может дать контрактору некоторые виды работ, которые требуют передачи NDA. Например, исходники или бинарники полученные от другой компании. Сама компания тоже не горит отдавать контракторам критические работы, потому что мотиваторов у них нет. Поэтому контракторам как правило дают самые отстойные работы.

5) При покупке компании, контракторы имеют самые высокие шансы первыми пройтись по рее и покормить акул.

6) Если работа он-сайт, контракторов не считают за людей, с этим отношением нужно часто мириться. Контрактор — не стафф, самая низкая позиция в иерархии, на уровне уборщика, который тоже контрактор или работает по контракту с другой клининговой компанией и его аутсорсят. Т.е. вроде бы есть человек, но он пустое место.

7) Очень часто контракторов не пускают в корпоративные сети, сервисы, они работают либо на зеркалах, либо с очень порезанными правами. Нет корпоративного е-мейла, не может говорить от имени компании с заказчиками и т.п.

Вот в кратце минусы контракторов, которые являются плюсами фулл-тайм.

Вы это про контракторство в Украине пишете? Я живу в Канаде и здесь все что выпишите -неверно. И софт дают контракторам, и корппочту. А бенефиты и прочее -сами купят, рейт такой, что с лихвой окупает все бенефиты. Тут контракторы это обычно спецы в узкой области, они обычно меняют место работы каждый год или чаще, не сидят в болоте по три года

Я живу в Канаде и здесь все что выпишите -неверно.

Даже для Канады тут всё верно, но я писал для международных компаний и в США и в Канаде. Я был контрактором в трёх компаниях, одной канадской и двух в США. Как раз твой случай — это нетипичный случай. По поводу рейта и бенефитов — это тоже не так, стоимость жирной страховки, за которую я доплачиваю всего 38 долларов за пейрол будет стоить под 10000 в год, если это не group benefit. Если рейт меньше чем 2x от фуллтайма, то контракторство невыгодно. Обычно в контракторство уходят когда один из супругов уже имеет бенефиты и страховку для всей семьи.

Тут контракторы это обычно спецы в узкой области, они обычно меняют место работы каждый год или чаще, не сидят в болоте по три года

Кому он тут нужен на год? Тут серьезные проекты часто расчитаны на 2-3 года до появления на рынке. Например, в какой области эти спецы?

В любом случае в статье выше описан опыт гугла в контракторстве — www.google.com.ua/...​ctors-than-employees/amp . Это именно то, с чем я столкнулся в последнее время перед тем как уйти на фулл-тайм. Звёзды-контракторы нахрен никому не нужны, просто если компания не может себе позволить нанять узкого спеца на фуллтайм на хорошую зарплату, то какой смысл вообще работать в этом болоте? Например, наша компания полностью отказалась от independent контракторов, работает только с компаниями.

Но вопрос был о том чем наемный работник лучше контрактора для компании, а не для самого работника. Почти все, что ты перечислил для компании будет плюсом.

Смотря что делает компания, если это дешевый труд, который можно аутсорсить, да, его можно дать контракторам.

Майже всі пункти це опис ЧОМУ НЕ ВАРТО БУТИ КОНТРАКТОРОМ. А де пункти чому НЕ ВАРТО НАЙМАТИ КОНТРАКТОРІВ? та і більшість з тих пунктів це булшіт, працювюю контрактором на німецьку контору. Все ок, умови обговорили, всіх все задоволняло. Для мене значно більше + працювати по такому принципу, для них теж.

та і більшість з тих пунктів це булшіт, працювюю контрактором на німецьку контору.
Я был контрактором в трёх компаниях, одной канадской и двух в США.

ооок

так я ж кажу, в оригінальному пості говорилось про те, що компанії не наймають, а тут вже говориться про те, що контрактором не вигідно бути. Це якби протилежні сторони

А де пункти чому НЕ ВАРТО НАЙМАТИ КОНТРАКТОРІВ?

1) Контрактор может уйти в «отпуск» когда хочет и на сколько хочет.
2) Контрактор может работать меньше чем 40 часов в неделю
3) Контрактор может быть нанят кем-то ещё.
4) Контракторами можно выполнять только short term или support проекты, не критические для бизнеса компании. R&D — это практически всегда не про контракторов.
5) Если ты работаешь в hightech, то многие NDA с другими компаниями ограничивают передачу NDA материалов контракторам.
6) Если ты работаешь в hightech, тебе надо изолировать контракторов и работников, создавая минимум пересечений.
7) Нанятые контракторы не увеличивают стоимость компании.

Я смотрю такое непонимание от того, что многие считают, что сайты для лайканья котикофф — это вершина инженерной мысли. Как раз эти работы сваливают на контракторов, как самые рутинные и требующие контроля бизнесом.

та і більшість з тих пунктів це булшіт

А ответить по пунктам корона мешает?

1,2,3 — можна описати в самому контракті, щоб уникнути будь яких непорозумінь
4 — не зовсім згоден, і знаю інші приклади
5,6 — а якщо це фултайм довгостроковий контракт?
7 — можливо, але суть не в кількості, а якості, тому так собі аргумент

А ответить по пунктам корона мешает?

не було сенсу відповідати так як усі пункти були зі сторони працівника.

Людина пише з власного досвіду який вважає абсолютним. Ну так — такого контрактора і я би не брав.

Так ніхто ж навязує свою думку іншим, я хотів дізнатись іншу сторону, аргументи і інфомацію. Завжди потрібно розширяти кругозор та дивитись на світ ширше, чого і вам бажаю.

Ну так — такого контрактора і я би не брав.

Так ніби ніхто і не питав про це

После каждого такого поста я всё больше убеждаюсь, что правильно сделал, что свалил.

Людина пише з власного досвіду який вважає абсолютним.

А ты нет?

Ні, мій пойнт в тому що ситуція кожного унікальна, і не можна сказати що от найм як працівника це срібна куля і від цього всі в виграші!

згоден, але який відсоток людей які пишуть низькорівневий код як от в QNX?

В Украине стремится к нулю, в США и Канаде очень много.

так, але і в США і Канаді порівняно з іншими теж відсоток то і не дуже високий буде

Высокий. Тут хардварщиков и чистого эмбедда где четверть-треть, если брать в среднем по северной америке. Да чего далеко ходить — все топовые полупроводниковые компании либо из США, либо имеют R&D в США, ибо хотят выходить на американский рынок. А вот касательно всего остального малотехнологичного — отправляют на аутсорс.

ннну ок, дякую, треба погуглити статистику...

1,2,3 — можна описати в самому контракті, щоб уникнути будь яких непорозумінь

Написать можно всё, что угодно, вопрос только в том какую силу оно имеет. Нулевую. При работе контрактором спускали формальные WO (work order) с указанием работ и сроков, которые нужно сделать. По факту получалось иногда, что и 10 часов в неделю реально работал, а когда и 60. Если нужен митинг срочный, ты не можешь заставить контрактора его посетить (очно или по телефону), а работника можешь, потому что ты знаешь, что он на работе 8 часов в день, ты можешь посмотреть его график, выбрать окно и назначить митинг.

4 — не зовсім згоден, і знаю інші приклади

Я тоже знаю такие примеры, но их количество — на гране погрешности. Серьёзный бизнес не будет создавать риски, он их убирает.

5,6 — а якщо це фултайм довгостроковий контракт?

Это как? Тут у большинства контракторов вообще бессрочные контракты, но которые с лёгкостью можно разорвать.

7 — можливо, але суть не в кількості, а якості, тому так собі аргумент

Кто при торгах стоимости компании смотрит на какое-то абстрактное качество? Тут два расклада:
1) У компании есть operating expenses — зарплата fulltime один из этих расходов, есть goods/services. Любой здравомыслящий покупатель понимает, что goods/services создали люди из тех, кто работает fulltime.
2) У компании нет fulltime или мало работников, остальные контракторы. Есть goods/services, но кто их создал? Продаёт ли компания дохлую лошадь, пока она ещё тёплая или живой продукт? Стоимость такой компании падает вниз стремительным домкратом.

Вот кстати упустил ещё такой момент в hightech, как IP и патенты, в случае с контрактором, невозможно подать на патент, нужно только его исключить, иначе он будет иметь право распоряжаться им. А патенты в хайтек регистрируются постоянно и составляют приличную долю стоимости компании.

не було сенсу відповідати так як усі пункти були зі сторони працівника.

Как и не было сенса обзывать всё булшитом.

1,2,3 — це просто тоді придукри якісь, а не контрактори, якщо таких людей оформити як працівників, вони всеодно так само себе будуть вести. Тому тут від людини залежить.

Это как? Тут у большинства контракторов вообще бессрочные контракты, но которые с лёгкостью можно разорвать.

це і мав наувазі, що посуті то одне і теж.

Вот кстати упустил ещё такой момент в hightech, как IP и патенты, в случае с контрактором, невозможно подать на патент, нужно только его исключить, иначе он будет иметь право распоряжаться им. А патенты в хайтек регистрируются постоянно и составляют приличную долю стоимости компании.

в контракті має бути чітко написано що все що зробив контрактор належить компанії Х, і він не має права передавати третім особам блаблабла

Как и не было сенса обзывать всё булшитом.

Ми просто одне одного незрозуміли, але і після цього нормальна дискусія вийшла...

1,2,3 — це просто тоді придукри якісь, а не контрактори, якщо таких людей оформити як працівників, вони всеодно так само себе будуть вести. Тому тут від людини залежить.

В том то и дело, что нет — работа по контракту отличается от работы в штате. У работника в штате есть группа задач, есть long term задачи, есть short term, закончил одно, приступил к следующей. У контрактора есть работа и дедлайн, сделал раньше — можешь отдохнуть.

це і мав наувазі, що посуті то одне і теж.

Нет. В 5,6 если контрактор сольёт данные и исходники, то засудить компанию, которая наняла контрактора не получится, т.к. всё будет переведено на контрактора, а с него ничего не поимеешь. Например, за 5 лет, что я тут работаю именно на наш тим пришлось 3 судебных разбирательства о которых мы даже не знали, т.к. мы — это компания и за нас всё делает компания, контракторы — это не компания. На остриях ножа технологий постоянно кто-то с кем-то судится.

в контракті має бути чітко написано що все що зробив контрактор належить компанії Х, і він не має права передавати третім особам блаблабла

Одно дело, когда патент подаётся от компании (и группа лиц в компании) и совершенно другое, когда от компании + частное лицо. Ты не можешь это убрать никакими договорами, только договором о приёме на работу.

зі свого досвіду скажу, робота в штаті і контрактором рівно така сама, що там що там задачі, планування, мітинги.

Нет. В 5,6 если контрактор сольёт данные и исходники, то засудить компанию, которая наняла контрактора не получится, т.к. всё будет переведено на контрактора, а с него ничего не поимеешь. Например, за 5 лет, что я тут работаю именно на наш тим пришлось 3 судебных разбирательства о которых мы даже не знали, т.к. мы — это компания и за нас всё делает компания, контракторы — это не компания. На остриях ножа технологий постоянно кто-то с кем-то судится.

з таким же успіхом найманий працівник може все злити

Одно дело, когда патент подаётся от компании (и группа лиц в компании) и совершенно другое, когда от компании + частное лицо. Ты не можешь это убрать никакими договорами, только договором о приёме на работу.

так в тому й суть що все що робе контрктор — належить компанії, і компанія вже що хоче то і робе з тими розробками, до чого тут контрактор вже, він зробив і передав компанії

зі свого досвіду скажу, робота в штаті і контрактором рівно така сама, що там що там задачі, планування, мітинги.

Просто прочти что пишут псевдо-гуглеры (а это то, что ожидает многих, кто радовался, что к нам зашёл целый гугль R&D):
fortune.com/...​gler-tvc-contract-worker

з таким же успіхом найманий працівник може все злити

Ну тогда owner получит компенсацию. В случае с контрактором — жалкий миллион и по 500 в месяц с контрактора пожизненно.

так в тому й суть що все що робе контрктор — належить компанії, і компанія вже що хоче то і робе з тими розробками, до чого тут контрактор вже, він зробив і передав компанії

Патент не передают компании. Она либо им владеет полностью, либо частично. Может выкупить права или заставить тебя подписать отказ, но ... ты можешь судить и при хорошем адвокате потребовать компенсацию на порядки больше. Зачем это нужно компании?

Просто прочти что пишут псевдо-гуглеры (а это то, что ожидает многих, кто радовался, что к нам зашёл целый гугль R&D):

так це ж не єдина компанія в світі

Ну тогда owner получит компенсацию

Від кого?

Патент не передают компании.

Я не про патент, а виконану роботу в контракті описано кому та робота належить, і хто що з нею може робити. Зазвичай контрактор нічого не може зробити з тим кодом який він написав для компанії

так це ж не єдина компанія в світі

Ты же спрашивал про США и Северную Америку. Тут это так и гугл просто более публичен, чем все остальные.

Від кого?

От компании, работники которой слили.

Я не про патент, а виконану роботу в контракті описано кому та робота належить, і хто що з нею може робити. Зазвичай контрактор нічого не може зробити з тим кодом який він написав для компанії

Так код не раздувает стоимость компании напрямую, а патенты раздувают. Тебя же интересовало со стороны компании чем плохо, ну вот этим и плохо.

странно я контрактор и не могу уйти в отпуск завтра. И работаю я 45 часов в неделю. И перед тем как нанятся куда то еще надо бы контракт рассторгнуть. И работаю уже больше двух лет на самой некритичной должности директора инжиниринга. Я уж не знаю что вкладывают в highttech но NDA это вопрос юридический и решаемый (и кстати у меня он тоже подписан и ничего все материалы как-то передаются). И пересекаюсь я с командой каждый день на митингах и достаточно часто в коммандировках в офисе. Вот насчет стоимости наверное соглашусь, но тогда не ясно почему компании важно что-бы мой тайтл в линкедине был с позицией кампании. В общем это все дело очень субьективное

но тогда не ясно почему компании важно что-бы мой тайтл в линкедине был с позицией кампании.

Director of Engineering — это staff position, а не контракторская. У контракторов нет позиций и должностей. Откуда я ж могу знать почему компании важно, чтобы вы всех обманывали, включая будущих работодателей. Это злой оскал аутсорса в Украине. Я вот сейчас специально спросил, получил категорическое нет от лойера — любая директорская должность как контрактор — это фрод, что-то связано с привлечением инвестиций и вымыванием денег. Ты либо просто консультант, либо директор в штате.

я не в стафе у меня контракт прямой контракт. я вас разочарую но думаю половина С-левла во всяких фаангах работает на контракте а не в штате. на сем дискус можно заканчивать так как все останутся при своем и любая аргументация будет бесполезна.

я вас разочарую но думаю половина С-левла во всяких фаангах работает на контракте а не в штате

C-level с красным бейджем с буковкой С или T — но это же писец! У меня даже сил нет писать насколько это странное предположение.

на сем дискус можно заканчивать так как все останутся при своем и любая аргументация будет бесполезна.

Аргументация — это ссылка на линкедин, где C-level пишет, что он контрактор или фотка с красным бейджем.

Но, как правило в ИТ косяки измеряются миллионами, что не покрывает ни одна insurance

А если этот косяк допустит штатный работник, миллионов ущерба будет меньше?
В чём разница?

Контрактор не получает ни бенефитов, ни акций компании, ни повышения «зарплаты», ни её индексации в ближайшем будущем. Что полностью отметает контракторство, как место работы на 3+ лет.

С получением гринки менять работодателей становится неизмеримо проще.

Сама компания тоже не горит отдавать контракторам критические работы, потому что мотиваторов у них нет. Поэтому контракторам как правило дают самые отстойные работы.

Интересно, приложение для обработки заказов в магазине — это критичная штука, или не очень?))
Есишо, это прямой инструмент получения выручки. И делаю её я, контрактор.

При покупке компании, контракторы имеют самые высокие шансы первыми пройтись по рее и покормить акул.

В случае аутсорса эта ситуация называется «смена проекта». И никакой драмой не сопровождается.

Если работа он-сайт, контракторов не считают за людей, с этим отношением нужно часто мириться. Контрактор — не стафф, самая низкая позиция в иерархии, на уровне уборщика, который тоже контрактор или работает по контракту с другой клининговой компанией и его аутсорсят.

Это вполне взаимно, т.к. компания для контрактора — просто очередной проект на работе. Значимости особой он не имеет.

Очень часто контракторов не пускают в корпоративные сети, сервисы, они работают либо на зеркалах, либо с очень порезанными правами.

Это отличный повод не делать то, что не входит в твои обязанности. У меня нету доступа — и досвидос.

Нет корпоративного е-мейла, не может говорить от имени компании с заказчиками и т.п.

Он у меня на всех проектах был.
Но я никогда им не пользовался. Ибо для всех дел есть имейл галеры.
Говорить с заказчиками — фу-фу-фу, это же двуногие. Я не для того программировать шёл, чтобы опускаться до общения с ними. А тут ещё и запрещают, фух.

Вот в кратце минусы контракторов, которые являются плюсами фулл-тайм.

А ты уверен, что контракторы считают перечисленные тобой доп обязательства, которыми их не нагружают «минусами»?)

некисло так навалили)

Очень соглашусь про стоимость и ценности, но в плане рабочих моментов типа покупки софта, доступа в сети — реалии могут отличаться от компании к компании. Я помню ваши ранние псто про контракторство и как тогда это выглядело. Сейчас ваш взгляд на вещи оброс кучей опыта, что может стать хорошей дополнительной, но не исчерпывающей информацией о таком подходе к сотрудничеству

аусорсинг персонала

Это не аутстаффинг часом?

Аутстаффинг это снгшное сокращение от staff outsourcing, в мире больше нигде не используется.

Компании готовы платить большие деньги за свои value и контракторы не разделяют value компаний по определению.

Страшно представить, на что был бы готов человек за деньги, которые платят сотрудникам в долине здесь с 5% налога.
Хоть татуху на лоб, там такое будет разделение value компаний.

Хоть татуху на лоб, там такое будет разделение value компаний.

Наверное предполагается, что сотрудник наколит цыганской иглой на самом видном месте, а контрактор максимум воспользуется хной или переводкой и так чтоб прикрыть можно было в случае чего.

в случае с ФОП компания не может обязать человека следовать внутренним правилам, дисциплине и политикам безопасности.

Что!? С точки зрения работодателя подписывается точно такой же контракт с ФОП как и с остальными. С тем же NDA и обязательствами следовать полиси и т.д.

Нет, не такой же. Я работал на QNX как контрактор 5 лет, а затем фуллтайм ещё столько же — разница небо и земля. Как контрактора они не могут меня заставить делать многие вещи, даже если я их подпишу.

Давно такой дичи не было, а можно полный список?

=>

Alcor (Real Estate, Recruiting, Legal & Accounting services for IT)

там кучка «бывших команд с аутсорса» они переезжают в новый офис и типа юридически подписываются клиентом напрямую и всё готовый эренби офис с Родине бизнес непыльный Real Estate, Recruiting, Legal & Accounting services (к) вайти там просто случайно так сложилось всё остальное уже следствия

В здравом уме мало компаний откроют Foreign Subsidiary, опираясь только на полу-легальный ФОП, судьба которого неизвестна, стоимость Foreign Subsidiary с нулевым количеством стаффа приближается к нулю.

Кто сечёт украинскую тему, открывает и успешно работает.
В Украине любая строгость законов компенсируется необязательностью их выполнения. Схем куча. И они сильно дешевле любых налогов в развитых странах.

политика многих топовых компаний сейчас — не работать с контракторами, а если и работать, то это как правило полный треш, а не передовые технологии

Потому что контракторы чаще всего из Индии.
Это этническая проблема, а не проблема формы сотрудничества.

так как в случае с ФОП компания не может обязать человека следовать внутренним правилам, дисциплине и политикам безопасности.

Вообще изи.
Подписывается точно такое же НДА, как и с эмплои.

Компании готовы платить большие деньги за свои value и контракторы не разделяют value компаний по определению

Value у любой компании одни и те же.
Это бабки.
И контракторы очень даже их разделяют)

так как в случае с ФОП компания не может обязать человека следовать внутренним правилам, дисциплине и политикам безопасности

А как интересно, обязать следовать не в случае ФОП? Или при легальном трудоустройстве, всех загоняют на сеансы гипноза, чтобы при одной мысли что-то нарушить, тянуло блевать? А если серьезно, то ФОП просто подписывают доп.соглашения к контракту, и работают себе дальше. По крайней мере это практика, которая есть.

ну а тут внезапно зайдут

які саме нові компанії ви маєте на увазі?

Google не підпадає під “Компанія Х”?

dou.ua/forums/topic/29445

А есть пруфы кроме

Про це пише видання AIN, посилаючись на власні джерела.

?

Ну, про те що у CloudSImple є офіс розробки в Києві прямо вказано на офіційному сайті. Про те що Google купив CloudSImple також офіційна інформація. Так що технічно — ця інформація правдива.
Проте Google ніде не спішить анонсувати про R&D центр в Україні, а з моменту поста на AIN — пропали вакансії в офісі у Києві. Чи буде Гугл розвивати далі лишається під питанням, далі буде видно.

Купил компанию которая случайно оказалася украинской и открыл офис с именем Google и don’t be.. на стене — разные вещи, не?

„don’t be... на стене” уже только на фотографиях:

www.zdnet.com/...​f-conduct-after-18-years

ИМХО — вилами на воде писано. Гугл купил контору, у которой по стечению обстоятельств был в офис в Украине (среди других локаций). Что с ним будет дальше — вопрос.
Так то гугл и раньше «заходил» в Украину — например Viewdle. С предсказуемым результатом

QuickOffice уще был. Офис в Харькове распустили.

Ring (куплен Amazon). Так что теперь у нас теоретически есть Amazon.
Ubiquity, которых никто не покупал, но они тоже есть.
Mellanox (который в процессе покупки NVidia). Так что теоретически у нас скоро может образоваться офис NVidia.
Ходят слухи что AMD хочет зайти.

Это все компании которые появились за последние пару лет. Так что чуть-чуть есть.
Я уже молчу даже про аутсорсеров к которым периодически прилетают разные интересные проекты от именитых контор.

В итоге всё теоретически и может быть.

Реддіт відкрили офіс в Києві:
ru.espreso.tv/...​ddit_otkryla_ofys_v_kyeve
І навіть виклали вакансії на Dou:
jobs.dou.ua/...​mpanies/reddit/vacancies

Всьому свій час. Це еволюційниф процес. Поки що в більшість компаній що відкривають переважає D замість R. Заходять більше малі та середні компанії, які не можуть конкурувати і знайти людей порівняно з пилососами гігантами. Виключно ціною конкурувати не найкраща ідея. В тій же Каліфорнії невеликій компанії навіть з великими витратами дуже важко залучити сильних фахівців.
Таж Ubiquiti має капіталізацю вже понад 11 ярдів і за три роки її потроїла. Вони цікава ціль для поглинання і таким чиному матимемо тут в Україні Cisco чи Broadcom чи ще когось з гігантів. Так само як ми отримали Infineon з Cypress Semiconductor чи Google.

Підписатись на коментарі