ThinkStage Conference — 30+ speakers about BA, Product, UX. Regular price ends May, 24.
×Закрыть

Вища IT-освіта для американців в Україні. Як це могло би бути

[Про автора: Олексій Молчановський — керівник магістерської програми Data Science Українського Католицького Університету]

Ця колонка написана під враженням одного дослідження щодо проблем з ІТ-освітою в США і мого особистого досвіду у ІТ-освіті в українських і американських університетах. Спершу написав пост у Facebook, а зараз радий поділитися цими думками з ширшою професійною спільнотою.

Проблеми IT-освіти в американських університетах

В українському суспільстві звично бачити дискусії про критику нашої вищої освіти. При цьому часто посилаються на найкращі закордонні університети (в першу чергу американські) як недосяжні зразки для наслідування. Утім, попри очевидність і справедливість цієї позиції, інколи виникають можливості і то в дуже неочікуваних місцях.

В Штатах бум на освіту з Computer Science (а де цього буму нема?). Він настільки великий, що студенти не можуть потрапити на відповідні навчальні курси в університетах. Навіть якщо це обов’язковий курс, кількість місць на ньому обмежена. А якщо курс популярний, то місця розлітаються в перші хвилини, щойно відкрилася реєстрація на курс — як на рок-концерт чи топову конференцію зі штучного інтелекту. Привіт, NIPS! Оскільки там потрібно записуватися на курси заздалегідь, то є такі студенти (і їх доволі багато), хто не потрапляє на курси, а відтак потенційно може на закінчити навчання за чотири роки (тому що не набере необхідну кількість кредитів), не вийде раніше на добру роботу і буде довше повертати дорогий кредит на навчання.

Кілька фактів

Кількість студентів різко зросла (дивіться картинку з графіком нижче), а ось кількість PhD студентів тримається приблизно на тому самому рівні. PhD студенти в американських університетах виконують роль асистентів викладача. Нестача асистентів призводить до того, що професор може менше взяти студентів на свій курс або погіршиться якість викладання. Адже надання консультацій та оцінювання завдань і надання фідбеку за виконані завдання — основна додана вартість навчання в офлайн на противагу онлайн.

Джерело

Чому аспірантів мало? Їх вимиває індустрія. Одразу після випуску, якщо ти пристойно вчився, можеш отримати «шестизначну» зарплату, тобто від $100 000 на рік. Попит на ІТшників у США просто страшний.

Так само, як випускників, індустрія одразу переманює і професорів. В галузі гуляють історії про те, як компанії викуповують цілі дослідницькі лабораторії (професори + аспіранти) до себе, і університети лишаються ні з чим. Звичайно, багато професорів тримаються академії і надалі. Вони працюють парт-тайм і тішаться, що мають доступ до крутих обчислювальних ресурсів компаній, у яких працюють. В статті NY Times згадується історія, коли банк пропонує професору посаду з оплатою від 1 до 4 млн доларів на рік.

Можна сказати, що професор, який працює в індустрії — це круто і нам би так! Це, може, і круто, але нових професорів з’являється надто мало (див. той самий графік: PhD студенти — це майбутні професори). Фактично замість одного професора фултайм треба 2-3 парт-тайм, а де їх взяти? І тут є ще один фактор, про який в статті не йдеться, але який я вичитав у книжці «Wise Moves in Hard Times: Creating & Managing Resilient Colleges & Universities». Такі топові професори воліють займатися дослідженнями більше, аніж викладанням, адже саме дослідження роблять професорів такими бажаними в індустрії. І якщо вже викладати, то краще магістрам та аспірантам (їм можна викладати те, що досліджуєш), аніж розповідати першокурсникам основи програмування. Тому, хоча вони і лишаються парт-тайм в універах, але рідко викладають початкові курси, на які найбільший попит.

Така історія. Ось чудова фраза зі статті NY Times: «Вони (компанії) добре усвідомлюють, що пожирають свої власні зерна».

Чим це може бути цікаво для України

По-перше, ситуація, яку ми спостерігаємо в українській вищій ІТ-освіті, де бракує молодих талановитих та компетентних викладачів, геть не унікальна. В нас є трохи своєї специфіки, але результат часто той самий.

По-друге, і це цікавіше, як на мене, ця ситуація за океаном може відкривати для підприємливих університетів в Україні нішу для навчання американців ІТ. Звучить дико, і я тут отримую купу заперечних коментарів. Хай так. Але справді, американці платять за свою освіту часто від 20-30 до 100 тисяч доларів. Якби український університет організував якісну програму для американців, то це могло би спрацювати. Тут є кілька елементів, які цьому сприяють (про несприятливі напишуть у коментарях — зраду в нас вишукують швидко):

  • У США вже всі в університетах звикли до 100% онлайн чи змішаних курсів. Гарвард торік провів майже 900 онлайн та змішаних курсів для своїх студентів, і мова не йде про MOOC. Тому таку програму можна робити онлайн або частково онлайн.
  • Не потрібно робити повний бакалаврат. Варто почати з того, що зробити кілька базових курсів (основи програмування, алгоритми, бази даних, дискретна математика тощо) і домогтися моделі, яка би дозволяла трансфер українських навчальних кредитів у американські університети. В принципі, це може бути ключова вимога. Бо просто так повчитися програмуванню мало хто сюди подасться чи майже ніхто — краще вже піти на якийсь буткемп у США.

Але як зробити цей трансфер? Тут можна спробувати домовитися з американськими університетами, які досить часто є відкритими до співпраці в плані відкриття філій. І якщо домовитися про те, щоб відкривати не повну філію (повноцінний університет), а тільки щоби викладати базові курси перші два роки, наприклад, не більше. Це може виглядати як win-win ситуація: американський університет частково на цьому теж буде заробляти.

Основне занепокоєння, звичайно, яке виникає: де знайти добрих викладачів з гарною англійською у нас тут? Так, це виклик, але моє знання освітньої галузі в ІТ-напрямку в Україні говорить, що це реальна, хоча і складна задача. І друга перепона на шляху — надмірна забюрократизованість процесів у державних університетах. З іншого боку, особисто знаю кількох деканів та завідувачів кафедр, які би змогли потягнути такий проект.

P. S. Невдовзі після написання цього тексту почув історію про те, як до колег звернулися представники німецьких компаній. У Німеччині брак фахівців з data science та бізнес-аналітики оцінюється в 100 000 робочих місць. І вони не проти розглянути можливість готувати людей зокрема і в Україні.

LinkedIn

33 комментария

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Приклад успішного кейсу від моєї дружини. Вона зараз навчається на заочній післядипломній програмі з психологічної супервізії від www.regent.edu (США). Це вже 2 рік навчання, а перший був з травматерапії + купа інших курсів актуальних для психологів в воюючій країні.
Читають частково наші викладачі, частково американці, між сесіями є онлайн зустрічі і семінари.

Так от в Україну приїжають зі всього світу студенти цього ВУЗу які не встигли, не змогли тощо набрати необхідну к-ть кредитів для закінчення програми, вчаться і здають сесію на рівні з нашими. Тобто навчання у нас оціється, зараховується їм так само, як в Америці + дешевше проживання, харчування і для когось переліт.
Кейс цілком реальний.

тоже нравится чемодан вашей жены

Интересная идея, но почему для американцев? Даже в американских вузах значительный процент это иностранные студенты.

Да и как я понимаю УКУ уже идёт в этом направлении. MA на английском есть, осталось добавить BA и вкладываться в маркетинг. ;-)

У возвращанцев может быть норм англицкий.

Зарплаты в образовании очень не очень. Даже если оставить его как хобби, то остаётся вагон бумажной работы. И отчисление контрактника — это что-то на грани фантастики.

Знав одного хлопця зi штатiв, який навчався в Харковi на медицинi, бо вдома дорого було

Так само знайома фармацевт розказувала про пару подружню з Ізраїля, яка приїхала і вчилася на медиків десь у Франківську, бо це було у рази дешевше ніж у них. Правда каже вчилися вони в 10 раз активніше. Не знаю як їм це зараховувалося потім на батьківщині, але факт.

Про Coursera не чули?

Якщо ні, то ось список програм вищої освіти онлайн: www.coursera.org/...​mputer-science#degreelist

Бакалаврат з Computer Science від University of London обійдеться в 10 тисяч фунтів стерлінгів.

Автор cтаттi, створив prometheus.org.ua, звичайно ж він в курсі про онлайн курси. Але далеко не завжди вони настiльки ж ефективні як оффлайн.

Тільки от дипломи українських університетів, отримані хоч онлайн, хоч оффлайн, не зрівняються з дипломом University of London.

В нашій професї, диплом не грає особливої ролі

Так так, почитайте вимоги що до Н1В візи.

А навiщо американцю вiза Н1B?))

Визнаю, треба було писати більш точніше. Американцю — не потрібна, всім іншим — якщо вони мають бажання працювати в ІТ компанії в США, мабуть що буде потрібна. Ну, звичайно, якщо тільки в нього немає грінки.

В нашій професії диплом не грає особливої ролі

Тоді тим паче незрозуміло, навіщо іноземцю здобувати український диплом.

Ну так за знаннями є сенс постулати, нє? Толку від самого диплома

Я вище дав посилання, куди треба вступати за знаннями: www.coursera.org/...​mputer-science#degreelist. Нічого краще ви все одно не зробите.

а ведь ещё не пятница
а уже очередные «Нью-васюки»

Автору «очередной грандиозной идеи» не помешало бы изучить почему люди стремятся попасть в вузы лиги.

это больше от престижа, встречал такие данные, что сейчас в среднем доход бывшего выпускника MIT выше, чем у его сверстника из лиги плюща

Interesting idea, although I can imagine a few obstacles you’d have to overcome:

* Regarding the transfer of credits — American universities are rather notorious for being very picky about what constitutes a “valid” credit when transferring between *American* universities — I can only imagine the hassle you’d have to go through to get them to accept Ukrainian credits. It’s actually a lot easier to earn a full accredditation (say, a complete Bachelor’s degree) and transfer to a different uni for a Master’s program, than it is to earn individual credits which will be accepted towards a degree.

* Education in the U.S. is a business — make no mistake. The universities will not go out of their way to market/advertise international programs if they are not *at least* as profitable as their domestic programs. So that means American universities would have to charge the same rates for the Ukrainian program as they would for their own program — and you’d have a hard time convincing American students that it’d be worth coming all the way out here, and that the level of education would be equal to/greater than what they’d get back home. You’d need some killer marketing to overcome this sort of “discrimination” against non-American education programs.

* Again, on the subject of marketing — Americans in general have a dim view of educational programs outside of the U.S. — American universities have done a great job convincing the world that they’re the best, including convincing other Americans. :) Convincing Americans to come to Ukraine would be an even harder sell. Most Americans know of Ukraine as being a poor, former Soviet bloc country which is currently at war — not exactly the sort of selling point most students (or their parents who may be paying for the education!) want to hear.

I think the strongest selling point would be to combine the educational programs with some sort of practical exercise/internships in actual companies — most development firms here in Ukraine would greatly benefit to have some native English speakers embedded in their teams, and American students would be keen to get some actual work experience — *paid* work experience, which coming from America (land of the unpaid internships), might actually be a compelling offer.

Edward, thank you for valuable comments. I’m totally agree — the marketing should be a *killer one*.
And the idea about the internships is excellent.

Перестал читать после I’m agree.

про католицький університет вже жартували?

Я тут новенький, в чим жарт?

в тому що він католицький? і в частини людей від цього не хило підгорає

И чем Украина будет выгодно отличаться от Европы ? в которой стоимость обучения такая же как в Украине и большинство ИТ курсов на английском уже есть ?

відповіть колеги, який закінчив технічний університет ейндховена будучи понаєхавшим, на запитання в скільки обійшлось навчання

I had to pay full fee. I wasn’t permanent resident at that time. Around 12k eur per year

всетаки в уку напевно дешевше буде

во Франции само обучение бесплатно, понятно нужны деньги на жилье, учебные материалы и т д

для не резидентів?

резиденство не важно, если программа/ВУЗ финансируется из госбюджета — то и обучение бесплатно (+несколько сотен евро на взносы), но само обучение обычно только на французском, при этом иностранные студенты официально могут работать (что-то до 20часов в неделю)

У Чехії так само: безкоштовна освіта, якщо чеською. Англ десь 4к євро на рік...

Подписаться на комментарии