×Закрыть

Як вивчитися на програміста: основна таємниця айтішної освіти

[Про автора: Юрій Савка — має 8+ років досвіду роботи в ІТ, наразі працює на посаді Senior PHP developer в компанії Rocket Internet в Берліні, веде блог]

Свій перший сайт я написав на третьому курсі. Нашому «мистецькому об’єднанню» потрібно було своє представництво в інтернеті, де ми мали викладати вірші, відео з перфоменсів і маніфести постмодернізму, який помер. В нашому об’єднанні були поети, режисери, оператори і актори, а програмістом був чомусь я один. Тож вибору особливого не було: я сів і почав писати сайт.

На той момент я не знав PHP, не уявляв собі, «що відбувається між тим, як натиснути кнопку Ентер, і тим, як гугл покаже тобі форму пошуку». Не знав патернів програмування, різниці між SOLID і GRASP, абстрактним класом та інтерфейсом. Я був жахливим програмістом і прекрасно це розумів, але діватись було нікуди — я сів і почав писати код.

Сайт у мене також вийшов жахливий. На щастя, початкового коду не збереглося — після чергового «апгрейду» з AJAX чатом на сервер проліз вірус і заразив, окрім нашого, ще з десяток сусідніх площадок. Після інциденту з вірусом із безкоштовного сервера нас погнали, а код (його єдину існуючу копію) витерли під нуль. Часом я мрію, щоб таке ж сталося з усіма іншими моїми старими проектами.

Код був написаний на Смарті та грішив усіма можливими помилками початківця. Тим не менше, один з моїх колег по «об’єднанню» зумів здати його чи то як лабораторну, чи то навіть як курсову роботу. Інший знайомий попросив мій код як основу для свого «стартапу», мовляв, його теперішня версія трохи поступається у функціоналі. Після двох літрів пива я вмовив показати, що в нього було на той момент. Він відкрив єдиний файл проекту. Верхнім рядком там стояв class Articles і дві фігурні дужки, більше у файлі не було взагалі нічого. «Ух ти», — сказав я йому, — «в тебе на один клас більше, ніж в мене!»

Перший комерційний проект

Після написання мого першого сайту я так само не знав програмування і так само не вмів писати код. Але, на щастя, про це ніхто не здогадувався. І мій сусід по кімнаті, коли йому пощастило десь вихопити проект за 100 баксів, пішов з ним напряму до мене.

«Проект» включав у себе правки до інтернет-магазину. Власник купив у когось флеш-рулетку, яка мала видавати знижку перед замовленням. Наша задача була в тому числі і в тому, щоб рулетка завжди видавала мінімально можливий варіант: знижку в один відсоток. Як ви розумієте, щедрістю замовник не вирізнявся, але, на щастя, сусід по кімнаті мені трапився настирний і свою половину платні відпрацював чесно — гроші ми таки отримали. Сто баксів — це було дві моїх стипендії. Половина з них — якраз одна. Досі пам’ятаю той неземний звук, яким ВебМані повідомляли про те, що на рахунок прийшли гроші. Потім я його чув ще не раз.

В той же час мій знайомий, назвемо його Ромою, підійшов до справи серйозніше. Він не хотів, як я, писати бидлокод, а натомість вирішив повчитися. На Петрівці за шалені гроші він купив три талмуди по С#. Кожного дня після пар він сідав за ці талмуди, уважно читав, підкреслював важливі моменти олівцем, час від часу піднімав погляд від книжки і тихенько шепотів — так краще запам’ятовується.

Зусилля не минули дарма. Через півроку Рома знайшов свою першу роботу. Щоправда, його зарплату я на той момент вже міг заробити за три хороші вечори, з тією лише різницею, що мені її справді платили. Коли я дізнався про затримку зарплати в півроку, я здивовано запитав: «Якого біса ти ще там?». Рома мені відповів, опустивши голову: «А хто мене ще візьме? Програміст-то я хріновий».

— Ти що, — запитав я, — не тягнеш задач, які тобі дають?
— Та задачі я тягну, — відповів мені Рома, — з цим проблем нема. Але я так і не зміг вивчити навіть третини з моїх книжок. Кому я такий потрібен?

Від фейспалму мій лоб ледь не тріснув. Я довго і нудно намагався щось йому пояснити, але марно: на всі мої питання він відповідав «ти не розумієш» і продовжував у тому ж дусі. Останнє, що я про нього чув, — були його плани перекваліфікуватися в порноактори. Надіюся, хоч до цієї професії він знайде інший підхід.

Шлях фрілансом

Після проекту з магазином я підсів на біржі праці рунету. Тоді ще можна було лишати необмежену кількість відгуків безкоштовно. Цим я і займався. Завдання я, в основному, не читав. Вихоплював з опису ключові слова і залишав коментар: «Я, досвідчений програміст, експерт з ХХХ, маю досвід впровадження YYY, готовий виконати ваше замовлення за десять баксів». Звучало дивно і смішно, але навколо бушували нульові, ми виживали як могли, і проекти мені таки час від часу перепадали.

Я рівняв верстку каталогу тракторів, завантажував прайси в магазин ювелірки, писав парсери для погодних сайтів і схеми маршрутизації для порнотрафіку. Одного разу мені навіть замовили пофіксити цілий вірус. Не знаючи, що таке згадана клієнтом «віртуалка», я запустив черв’яка прямо в себе на машині, звідки потім довго і нудно його виколупував. Клієнт, до речі, більше на зв’язок так і не вийшов.

Більшість моїх однокурсників на той час теж працювали. Хтось — так само, як я, на фрілансі, хтось — в шарагах на півробочого дня, де їхні перші проби клавіатури продавали, як роботу «сіньйорів». Дехто зависав цілими днями на топкодері, заробляв гроші на платних контестах і деколи навіть писав туди статті. Нас об’єднувало одне — ми були поганими програмістами. Але робили все, щоб стати хорошими.

Інший мій знайомий приблизно в той самий час пішов на роботу в кабельну компанію, міняти людям роутери і прибивати до стінки спеціальні кріплення. Професія програміста його досі приваблювала, тому вечорами він час від часу відкривав підручник по HTML+CSS, вчитуючись у кострубатий, наповнений канцеляритами текст. Кожного разу він зітхав і закривав його, адже 500 сторінок — не штука, одним махом не освоїш. Чи пробував він щось писати сам? Не знаю, напевне — ні, було «ще рано».

Він мене допитувався, як я зміг стати настільки крутим програмістом (мірилом крутості були зароблені гроші), і які книжки я читав, щоб досягнути того, що маю зараз. Я вигадував якісь відмазки, цитував Ейнштейна з його «найкраща практика — це теорія», але основної своєї таємниці я тоді так і не видав.

Синдром самозванця

Мій секрет був у тому, що ніяким крутим програмістом я насправді не був. Адже про системи, в які безстрашно ліз у пошуках багів, я не знав практично нічого. Пересувався наосліп в нагромадженні модулів, копіював шматки коду з одного місця в інше і міняв їх випадковим чином, аж поки вони не починали працювати. Ми ще жартома називали це генетичним програмуванням: так само працює еволюція.

Ця таємниця переслідувала мене добрий десяток років. Я страждав синдромом самозванця, чекаючи, що ось-ось усі навколо зрозуміють, що насправді я ні бельмеса не петраю в тих матеріях, про які впевнено говорю на співбесідах, недостатньо знаю про технології, які використовую в продакшні і не зможу напам’ять розповісти про 7 рівнів мережі. Часто мені снилося, як строгий вчитель викликає мене до дошки і примушує написати потрібний формат дати. А я не можу, бо я гуглю його кожен бісовий раз!

А потім я заспокоївся. Не тому, що став раптом супер-експертом і «вивчив» нарешті програмування. Натомість я зрозумів, що всі навколо такі самі телепні, як і я. Не тому, що не хочуть вчитися і спали на уроках. Просто вгледіти за всіма змінами в технології і «навчитися» чомусь перед тим, як братися за роботу, просто абсолютно неможливо. Спочатку я думав, що щось не так в айті. Але потім зрозумів: проблема набагато глибше.

Як стати кращим в сучасному світі

Все життя нам розповідали, що школа, університет чи ПТУ є необхідною ланкою в кар’єрі кожного. Там нам повинні дати сакральний набір інструкцій, як виживати в жорстокому навколишньому світі. Так звані Знання.

Насправді, колись так все і було. Світ, підскакуючи на поворотах, сонно плівся вперед. «Революції» займали сотні років і протягом одного короткого людського життя знань, отриманих у школі, було більш ніж достатньо. Покоління за поколінням селяни всипали в ту саму землю те саме насіння і тими самими серпами косили в жнива урожай. Династії працівників заводів стояли біля одного і того ж станка, на якому мінялася хіба що фарба. Ось тобі набір погодних прикмет та інструкцію до станка. Більше тобі в житті не знадобиться нічого.

Сучасний світ мчить уперед з реактивною швидкістю. Все міняється не те, що в масштабах покоління — навіть декади розділяє прірва. Мобільні телефони, інтернет, соцмережі, віртуальна реальність, автопілот автомобіля. Кожних кілька років світ підкидає вгору від чергового відкриття і тих, що не змогли втриматися, відразу відкидає на узбіччя.

Тим не менше, в суспільстві чомусь досі вважається, що школа з університетом дають якісь міфічні «знання», володіючи якими можна піти і відразу працювати. Тільки от роботодавці, паскуди, постійно вимагають цей бісовий «досвід». Або навіть не так. Проблема університетів, мовляв, у тому, що вони дають знання, але «не ті».

Насправді ж єдиний спосіб стати в чомусь кращим включає всього два простих кроки.
— Робити те, в чому ти хочеш стати кращим;
— Дивитися, як це роблять ті, хто вже кращий.

Все, більше ніяких таємниць нема.

Діти, яких готують до футбольної кар’єри, просто ганяють на стадіоні цілими днями. Часом ще тренують конкретні удари, вже знаючи напевне, коли і при яких обставинах вони їм знадобляться. А ще прикипають поглядом до екрану, коли на поле виходить їхній кумир. Навряд чи Зідан читав багато книжок з теорії футболу. Хоч їх, я підозрюю, написано чимало.

Навчання: майстер vs книжки

Мало хто розуміє, що книжка, насправді, — це сурогат. У всі часи єдиним дієвим способом справді чогось навчитися була практика в Майстра. Чаклун ти, столяр, чи коп, тебе приставляють в пару до досвідченого і вправного. Ти дивишся, як працює він. Повторюєш за ним. Профіт.

В епоху інформатизації Майстер став зовсім поруч. Його код — в публічних репозиторіях, його технічні статті в блогах, його лекції — на Ютубі та Курсері. Якщо дуже припече, можна навіть написати йому листа з питанням — і він відповість. Тепер не потрібні недолугі посередники в заляпаних крейдою старих радянських костюмах і навчальні програми, застарілі вже на етапі затвердження. Тепер не потрібні його священні послання — книжки.

Підручники з програмування — це окрема історія. Зазвичай, вони застарілі вже на момент виходу. Адже текст потрібно написати, вичитати, потім дочекатися друку, розповсюдити. Якщо ви з якоїсь незрозумілої мені причини вирішили читати не в оригіналі, про будь-яку актуальність можете забути відразу. Адже за час, витрачений на купівлю прав, власне переклад і подальшу публікацію з розповсюдженням, технологія вже встигла просунутися на кілька кроків уперед. Часто — велетенських кроків. І частина «хороших практик» вже давно перетворилися в ознаки поганого тону.

У наш час технічні книжки гарно виглядають лише на полицях. Натомість на їхнє місце прийшла документація, технічні блоги, всілякого роду конференції, онлайн-курси та інші ресурси з чітко вираженою інтеракцією. Короткі, актуальні довідники О’Рейлі, бажано з сайтом, який постійно оновлюється, дозволять швиденько вникнути в невідому раніше область, але далі доведеться тільки копати самому.

Вміння вчитись

І навіть при цьому більшість часу ти будеш працювати з тим, в чому анітрохи не розбираєшся. В цьому і є той міфічний досвід, який усі вимагають замість ваших сакральних «знань»: вміти швидко вникнути в те, що бачиш перший раз у житті.

Тому кожного разу, коли мене питають «де можна вивчитися на програміста» і «які книжки можна прочитати, щоб ним стати», я відповідаю: «ніде» і «ніякі». Програмістом неможливо «стати». Ним треба «залишатися» кожного бісового дня, читаючи чергову технічну статтю про Кубернетес і закочуючи очі, в той же час розуміючи, що завтра на цьому таки доведеться писати новий проект.

Тому що інакше ніяк, і ті, хто забариться хоч ненадовго, застрягнувши в такому знайомому легасі коді, мають всі шанси стрімко вилетіти з індустрії під напливом молодих і голодних, які за потреби розберуться в усій вашій системі за кілька днів, а ще за місяць перепишуть її на Ноді. Або на Го. Або на Котліні. Головне, що вам в Новому Дивному Світі місця вже не буде.

А в порноактори, починаючи з певного віку, перекваліфіковуватися буде не так вже і легко.

Лучшие комментарии пропустить

C компанией Brazzers у вас теперь в жизни никогда ничего не получится

Вже бачу як плавно люди переключаються на порноіндустрію. Будем очікувати нові книги і статті «Як стати порно зіркою за 21 день/два тижні/крок за кроком», «Порно для чайніков», «Валет любві: полноє руководство» і так далі.
Але стаття крута, хоча і неоднозачні думки викликає. Складається враження, що треба робити «розумну мордочку» і на крайняк з HR переспати, щоб на роботу потрапити (тут про це не пишеться, але порно друг прийде на допомогу)

Жирный плюс. Читайте автора, автор в теме.

На момент публикации статьи она уже не актуальна)

Гарна стаття. Хтось влучно підмітив, що «практика без теорії сліпа, а теорія без практики мертва» Згоден практично повністю. Практика — залог успіху, плюс не боятись братися за те, що ніколи до цього не робив. Але теоретичні знання часто допомагають заощадити прірву часу, тому і на них забивати не варто :)

159 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

«Не читал, но осуждаю»
Яка, нахрєн, «таємниця»?
Ну, не уподобляйтесь всем «держателям секретов»... Это дешево и затаскано
Как говорит мой знакомый успешный разработчик: «Какие секреты? Надо е*ашить. Вот секрет.»

Извините что не в тему, но что не так с ПХП-шниками в Украине? Я вижу много сарказма в их сторону и понимаю, что не в теме.

Не звертайте уваги, звичайні холівари. Дехто так самостверджується.

Ну да, а потом я открываю проект и думаю: кто же написал этот говнокод? Надавать бы по рукам, отобрать клавиатуру и переписать с ноды

Дякую за статтю, було цікаво читати Вашу власну історію.

Насправді ж єдиний спосіб стати в чомусь кращим включає всього два простих кроки.
— Робити те, в чому ти хочеш стати кращим;
— Дивитися, як це роблять ті, хто вже кращий.
Дуже влучно, як на мене.
Так, практика — то найкращий вчитель, але кожен з чогось починає. Особисто для мене це були онлайн курси для тестувальників. На той момент я також володіла певною теорією, але практику я почала отримувати саме там. Згодом ці курси допомогли мені отримати роботу і зараз практика і є моїм постійним навчанням — в ІТ без того ніяк.

По-моему опыту, «синдром самозванца», в той или иной мере преследует всех адекватно критично относящихся к себе программистов.

Не знав патернів програмування
Без них никак при создании сайта? :)

>різниці абстрактним класом та інтерфейсом

Ну и какая же разница. Своими словами.

>Тим не менше, один з моїх колег по «об’єднанню» зумів здати його чи то як лабораторну, чи то навіть як курсову роботу.

Навіть?
Уровень вузов ниже плинтуса. Ничего удивительного.

>Верхнім рядком там стояв class Articles і дві фігурні дужки, більше у файлі не було взагалі нічого. «Ух ти», — сказав я йому, — «в тебе на один клас більше, ніж в мене!»

У Вас было 0 классов? :)

>Після написання мого першого сайту я так само не знав програмування і так само не вмів писати код

Это качество вашей учебы на программиста в вузе :)

>"найкраща практика — це теорія"

?

>Ця таємниця переслідувала мене добрий десяток років.

Но Вы программистом работали только 8 лет...

> і не зможу напам’ять розповісти про 7 рівнів мережі.

А зачем это веб-программисту?

>Насправді ж єдиний спосіб стати в чомусь кращим включає всього два простих кроки

Ну, как-то так. :)

да что вы хотите от человека? посмотрите на технологии, с которыми он работает — в этом кругу вполне правильный подход.
вот интересно было бы, если бы где-то в медицине, финансовых системах или атомных реакторах и т.п. кто-то копи-пастил и двигал куски кода, не понимая, что к чему, писал бы такие же авто-тесты (или вообще без тестов, ведь кто-то может вообще не понимать, зачем они) ну и QA были бы с таким подходом... а потом упс!

Каждую статью автора читаю с огромным удовольствием. Такими и должны быть инженеры: прагматичными, бесстрашными, выражать мысли простыми словами, смотреть на реальное положение вещей и разрушать в пыль устаревшие стереотипы. Очень понравился объективный пример о качестве технических учебников.
Спасибо, пиши еще.

Остаётся только надеяться, что врачи и инженеры-конструкторы самолётов так не учатся.

инженеры-конструкторы
По ходу з “рекордним” взлетом космічних ракет в Росії, там активно практикують цю методику “навчання”

Зачем тебе Россия? у нас свои Хаи и Нау есть..Про наш уровень образования думай)

Думаю,что они могут выпустить хороших инженеров)

І вже нам незабаром доведеться боятись чи вже боятись

свои Хаи и Нау
?

Автору спасибо за шикарный материал

Як вивчитися на програміста
Senior PHP developer
на програміста
PHP
/0

Скоро ваши плюсы умрут как паскаль и на них будут писать 3.5 человека, а всё вокруг будет состоять из си-решеточки, жабаскрипта и похапэ. Даже небо, даже Аллах! :P

Ты постсовковые особенности на весь мир не распространяй-то.

постсовковые особенности
Собственно, но это и был ответ

Мне вот интересно, с каким успехом автор поста писал бы свои сайты, если бы создатели операционных систем, компиляторов, языков программирования и всяческих IDE не читал бы правильных книг. Вопрос, конечно, риторический.
А вообще, лично меня пугает количество людей, которые этот пост нахваливают и одобрительно кивают головами. Это многое говорит о нашей IT-отрасли.

А что не так? Какой толк от твоих знаний, если ты ни одной программы не сможешь написать? Все правильно автор пишет.

Тут налицо нарушение причинно-следственных связей. То что автор научился в PHP (вот уж воистину редкий дар!) не читая никаких книжек, не значит что чтение книг не имеет никакой пользы. Точно так же и то что некоторым людям даже чтение книг не помогает стать лучшими специслистами говорит не об отсутствиии пользы книг, а об особенностях человека.
Более того, автор упоминает что сейчас в интернете достаточно информации для развития; интересно, как при обилии и разрозненности её источников он может отличить хороший совет от плохого? И откуда, по мнению автора, берутся хорошие советы? Откуда юзер на условном SO с высоким рейтингом знает что вот так делать — верно, а вот так — это антипаттерн и этого лучше избегать потому-то и потому-то. В программировании, как и в любой другой отрасли требующей квалификации, всегда есть свои первооткрыватели, мастера, авторитетные люди, благодаря которым отрасль, по большому счету и развивается. В строительстве, в медицине, в инженерном деле, в разработке ПО. Игонрировать это и завявлять что все это ни к чему и себя отжило — высшей степени невежество. Да, разумеется, что бы ебануть сайт на PHP + CSS/JS/HTML5 хватит одного гугла. Но попросите автора написать синтаксический анализатор чего угодно, или спроектировать по-настоящему сложное приложение энтерпрайс-уровня, или зарефакторить такое приложение силами команды таких же нигелистов как сам автор, и я посмотрю как он справится с этими задачами. Разумеется, косить бабло ебаша на PHP не читая книг — вполне себе реально. Но ведь не все программирование — сайты на PHP, верно?

Я вот вижу что вы на плюсах пишите. Скажите, многому бы вы научились без книг R&R, Страуструпа, Александреску и Мэйерса?

Ничего из этого не читал :) Единственная книга, которую я прочитал: «С++ для чайников» Стефана Девиса. Все остальное: практика и интернет.
И это при том, что C++ это далеко не единственный язык с которым я могу работать и имею опыт.

80% всех дельных советов по С++ в интернете появляются потому что кто-то эти книги таки прочитал до вас. Я на плюсах и SDL тоже могу какую-нибудь простенькую игру написать, или какую-нибудь простую консольную утилиту, но это не делает меня хорошим специалистом в С++.
А вообще это для меня откровение. Если плюсы и смежные с ними технологии — ваш основной инструмент на вашей работе, и при этом вы ни одного из упомянутых авторов не читали, то... в общем, я был лучшего мнения о Глобале.

А меня делает хорошим специалистом по C++ :)
Если вы чего-то не умеете, это не значит, что другие такие же. За восемь лет практики я столько всего повидал, что мог бы и сам написать книжку не хуже, чем K&R.
Тем более, что у меня есть степень магистра по CS (не считая кучи лекций из интернетов). Это покруче любой книжки будет :)

За восемь лет практики я столько всего повидал, что мог бы и сам написать книжку не хуже, чем K&R.

O
M
G

Когда я собеседовал соискателей, я видел и таких, которые начитались книжек и могли даже отвечать на вопросы по теории, но не могли написать простейшую программу.
Какая разница вообще как эти знания оказались в твоей голове? Я ни разу не читал ничего про синглтоны, кроме википедии, но я столько раз их использовал, что могу рассказать своими словами не хуже, чем это было бы описано в книжке. А порою и лучше, потому что в отличие от книжки, опыт дает еще и знания о подводных камнях.
А иначе может возникнуть ситуация, когда на словах ты Лев Толстой, а на деле...

Какая разница вообще как эти знания оказались в твоей голове? Я ни разу не читал ничего про синглтоны, кроме википедии
Скажіть чесно, на співбесіді казали, що читали Вікіпедію? Чи про американську (чи іншу) Вікіпедію йде мова?

Звісно ж ні ) Та мене таку фігню і не питав ніхто. Офіційно, мене всього навчили в університеті :)

Та і яка різниця, де я цьому навчився, якщо я відповів на всі питання та виконав всі завдання?

Найбільший вклад в мою освіту внесли gamedev.ru та хабр :) Але найціннішим був досвід від написання власних проектів

Але працюєте не в гемдеві? Бо недавно була піднята тема про це

Колись працював. Потім пішов в аутсорс. Перед цим півроку пробував стартувати свій аутсорс, але не вигоріло.

Можна поцікавитися тематикою/ідеєю власного аутсорса? І чому

не вигоріло
?
Не вистачило досвіду чи просто інші чинники вплинули?

По-перше, не вистачило досвіду.
По-друге, почалася війна і там вже було не до ігор в бізнес: треба було швидко заробити грошей і звалити

і звалити
з Донбасу?

Уявляю собі Лінуса з талмудом «Як писати операційні системи. Видання третє, доповнене (безкоштовний додаток: системи контролю версій)». Чи Б’ярна з хендбуком «Створи мову програмування за 21++ день». Те, що вони зробили, базувалося на купі наукових статей, мейл-розсилках і прямій комунікації, а не на якихось магічних манускриптах, недоступних простим смертним.

Ну і мова у статті, звісно ж, про початківців, а не про експертів. Ті вже, надіюся, і самі можуть визначити для себе, які книжки читати перед сном і як фільтрувати інформацію там. На біса їм мої поради взагалі? :)

Уверяю вас, что перед тем как сесть за написание Линукса, Торвальдс умел в алгоритмы, синтаксические анализаторы и прочую «теорию» из умных книг, поо которым их учили умные профессора и проподаватели. Так или иначе, без основных академических знаний он бы Линукс не создал. Страуструп тоже до создания С++ прочитал немало релевантных трудов, да и интернета в таком виде как сейчас просто не было. Так что, давайте не будем сравнивать сайты на PHP c работой всей жизни одних из самых выдающихся людей в сфере программирования. Уверяю вас, сравнение не в вашу пользу говорит.

хе-хе
Эндрю Таненбаум создал первую версию Minix в 1987 в качестве «иллюстрации» учебника «Операционные системы: Разработка и реализация». Среди студентов, изучающих теорию операционных систем по исходникам Minix, наибольшей известности достиг Линус Торвальдс, разработчик Linux.

Прикольно :) Кажу ж, Майстер поруч :)

які за потреби розберуться в усій вашій системі за кілька днів, а ще за місяць перепишуть її на Ноді. Або на Го. Або на Котліні.

Хахаха. Это реально очень смешно. (работаю с системой на паскале-подобном языке, которую начали писать еще до моего рождения)

вміти швидко вникнути в те, що бачиш перший раз у житті.
Собственно всё)
У наш час технічні книжки гарно виглядають лише на полицях. Натомість на їхнє місце прийшла документація, технічні блоги, всілякого роду конференції, онлайн-курси та інші ресурси з чітко вираженою інтеракцією. Короткі, актуальні довідники О’Рейлі, бажано з сайтом, який постійно оновлюється, дозволять швиденько вникнути в невідому раніше область, але далі доведеться тільки копати самому.

Пришел к такому же выводу. Собственно поэтому и распродал всю библиотеку.

так само працює еволюція.
таким чином, у всіх була б зайва пара хромосом, і навряд би хтось навчився програмувати
Загалом весь розділ "
Синдром самозванця
" зачепив

Не повірите, якщо рахувати погенно, то зайвих хромосом у нас значно більше пари.

Мало хто розуміє, що книжка, насправді, — це сурогат. У всі часи єдиним дієвим способом справді чогось навчитися була практика в Майстра.
Дуже дивна позиція як на людину з IT. Я сподіваюсь, поняття «книга» у Вас звужено до паперової її версії, хоча і тут я не зовсім згоден. Книга — це засіб і можливість. Я неодноразово цитував тут Кантора в тему, що єдиний ефективний спосіб освіти — це самоосвіта. Навіть Швейк навчився розмовляти по німецьки «сам від себе »:8) А от яким чином Ти «робиш себе сам» — чи спілкуєшся з людиною розумнішою за себе, чи читаєш толкову книгу, чи користуєшся правильно написаною навчальною програмою — це питання Твого вибору і Твоїх можливостей. Так, звичайно, існують мазгі, які кращє сприймають інформацію на слух (напевно ті самі, які «мало хто розуміє» :) ), ще краще — на око; але це не є загальним правилом. Як приклад, далеко не всі слухають книжки (як художні, так і спеціальні), багато хто продовжує їх читати. На жаль, ще більше народу дивляцця голівудські екранізації :8)
В епоху інформатизації Майстер став зовсім поруч. Його код — в публічних репозиторіях, його технічні статті в блогах, його лекції — на Ютубі та Курсері. Якщо дуже припече, можна навіть написати йому листа з питанням — і він відповість.
О!.. Вам не здається, що тут вже як мінімум поєднані поняття «Майстер» і сучасні методи навчання?
Підручники з програмування — це окрема історія. Зазвичай, вони застарілі вже на момент виходу.
Кнут буде актуальний ще не один десяток років. В кожній галузі, для кожної мови програмування є своя «біблія», і повірте — її варто почитати. Принаймні для того, аби користуватись однаковими підходами і термінологією з колегами, аби розуміти, чому код написаний саме так, а не інакше. Навчання циклічне, цього ніхто не відміняв. Можна звичайно «безстрашно лізти» (більше того, без цього ніяк :) ), але набагато корисніше ознайомитись з теорією до того. Тоді ваші «знахідки» набувають сенсу, і Ви раптом не просто усвідомлюєте факт, а розумієте чому програма запрацювала після перестановки модулів. Коротше — ІМХО Ви зекономите один цикл навчання, почавши з теорії.
А ще, крім підручників, є статті на сайтах тіпа ДОУ і Хабра :)
Навряд чи Зідан читав багато книжок з теорії футболу.
Тренувальний процес поставлений так, що футболіста навчає тренер, угу. А як Ти думаєш, чи змінився стан речей тоді, коли пан Зідан пішов на тренерські курси і згодом став тренувати Реал і виграв з ним ЛЧ?
Програмістом неможливо «стати». Ним треба «залишатися» кожного бісового дня, читаючи чергову технічну статтю...
З висновками згоден 200%, дякую за статтю ... і все-таки добре, що якщо не в книжки, то в статті Ви вірите :8)
але набагато корисніше ознайомитись з теорією до того
Тут може бути по-різному. Інколи краще спочатку покопатися самому, а потім лізти в теорію. В цьому випадку, теорія заходить легше та швидше.

А давайте ми не будемо наводити видуманих персонажів в якості прикладу.

Не знаю, почему программисты, так себя боготворят.
На вопрос, хочу стать программистом, отвечаю:
— определить направления, что нравится разрабатывать, какие технологии интересны.
— выбрать язык основной: js, java, c#, phython...
— начать читать книгу по основам языка или ресурс.
— организовать себя делать это регулярно, как на тренировку ходишь, не можешь — go на курсы, если не получается и так, то дорога закрыта, пока не захочешь или сможешь учится.
— после этого начать писать какой то небольшой проект, можно для себя, что интересно или что можно было бы применить для себя.
Тут по любому нужно пересмотреть пару книг — основы, паттерны, алгоритмы и кучу статей.
Что бы устроится после этого на работу, нужно ходить на собеседования, красивое резюме, знание основ, английский ... — это отдельная тема.
Книги бывают разные, но из них есть действительно стоящие. Например, для меня очень интересна была книга: Брюс Эккель Философия Java (читал не раз), Флэнаган Д., Мацумото Ю. — Язык программирования Ruby, Эрик Фримен, Элизабет Фримен. Паттерны проектирования.
Есть очень много достойных книг, которые расширяют кругозор, их стоило бы прочитать хотя бы один раз. Я думаю в каждой области есть такие книги. По крайней мере в C#, знаю есть. По php тоже есть по основам интересные просто не вспомню.
Ту так же как и во всех областях, врачами, таксистами, переводчиками ... тоже не сразу становятся :). В политике правда бывает, много знаний или умений не нужно :)

определить направления, что нравится разрабатывать, какие технологии интересны.
выбрать язык основной: js, java, c#, phython...
Як? На основі яких параметрів ви пропонуєте людині вибрати мову, якщо вона не пробувала писати на жодній?
І не спробує, тому що пункт «почати писати невеликий проект» у вас стоїть останнім, коли вона впихнула уже в себе незрозуміло як вибрані книжки, почитала якийсь (який?) ресурс і перелистала Банду чотирьох. На недоліки такого підходу ця стаття і натякає :)

Як мені було просто — машинні коди набирати в моніторі, потім Бейсік з’явився. Потім асемблер. Далі Форт... А тут — параметри вибору мови ;)

потрібно просто вибрати С# і не думати навіть.

На основе первого пункта — с чем было бы интересно работать: моб. устройства, сайт — визуальное отображения, игры, сервис...
На основе этого и выбирается, язык + смотреть немного на спрос специалистов в областях, что бы работу можно было найти.
Языки многие подобны. Прочитав одну хорошую книгу по основам, можно и там найти ответы на многие вопросы.
Без книги по основам, садится, что либо писать нету большого смысла, так как уровень подготовки даже после школы может быть разный. Кто то уже писал программы и знает, что такое циклы или ООП. А кто то не знает, что такое переменная.
Прочитать книгу не так сложно и долго. А садится писать проект, домашний это от месяца если он будет завершенный.
Вот интересный ресурс достойный внимания: learn.javascript.ru.

— выбрать язык основной: js, java, c#, phython...
пхайтон, ага, завжди веселили такі очепятки як в статтях, так і в деяких вакансіях
Есть очень много достойных книг, которые расширяют кругозор, их стоило бы прочитать хотя бы один раз. Я думаю в каждой области есть такие книги. По крайней мере в C#
Можете парочку книг (наприклад C#) написати?

Мое мнение будет субъективным, так как много книг не пересматривал. Но, например, Рихтер — Программирование на платформе Microsoft .NET, или «C# и платформа .NET для профессионалов» — Нейгел К и др. Тут есть тема более интересная dou.ua/forums/topic/15372.
Вообще нужно 4 — 5 (10) лучших скачать и просмотреть, попробовать читать. Все разные люди по разно воспринимают информацию.

З’явилось бажання вивчати C#, але незнаю з якої книги найкраще починати

Посмотри еще эту статью habrahabr.ru/...ompany/piter/blog/236985
Нужно тоже учится искать материл. Скачай все книги просмотри, внимательно главы, разделы. Сам определишься. Сказать что вот эта книга и все нет. Но для начала любая завершенная будет большим плюсом. На собеседовании скорее всего будут задавать вопросы, ответы на которые много есть в Рихтере. Не нужно боятся, что не понимаешь, или забудешь потом методы или принципы. Главное прочитать вдумчиво и понять что происходит. Далее даже при написании кода ты вспомнишь, а я это уже видел и так закрепишь знания.

Почитав коментарі до книг, якось не весело про них пишуть, з С/С++ чи Пайтоном таких проблем з книгами нема, якось попроще там, думаю таки почну щось з Ріхтера, може осилю, може піде, але Вам дякую за пораду)

Спробуйте ще «Programming Microsoft ASP.NET 4» Dino Esposito. Ті, кому стиль Ріхтера не сподобався, дуже його хвалили.

Не зрозумів

Ті, кому стиль Ріхтера не сподобався, дуже його хвалили.

Еспозіто пише у зовсім іншій манері ніж Ріхтер. Якщо Ріхтер не «піде», можете спробувати книги Діно Еспозіто.

Я так розумію вона є тільки чисто на англійській мові? Бо з англ не дуже в мене

Бачив тільки переклад російською

копіював шматки коду з одного місця в інше і міняв їх випадковим чином, аж поки вони не починали працювати. Ми ще жартома називали це генетичним програмуванням: так само працює еволюція.
а мене ж завжди совість мучала, що копіюю код, а це виявляється генетичне програмування!:)))

1. В мене є декілька знайомих, які кинули університет, почали круто працювати на PHP, а потім, років через 4-5, почали читати того самого Кормена та слухати пов’язані курси на курсері.

2. Базовий набір computer science залишається незмінним скільки я себе знаю. Виключенням є зараз всякі ML, які дуже швидко розвиваються, але там без бази важко і неясно.

3. Без технологій зараз в програмуванні робити немає що. Але, вцілому, не так важко себе постійно в тонусі тримати, щоб можна було за тиждень-два в’їхати в суть. Вивчати все детально сенсу нема... все-рівно за пару років, все буде мринципово іншим.

4. Вцілому, багато речей з вашої історії я відчув на своїй шкурі, але паралельно я таки отримав освіту, і жодного разу про це не пожалкував. В наших ВУЗах є багато проблем, але, вцілому, рівень підготовки можна отримати досить серйозний .... було б бажання вчитися.

1. В мене є декілька знайомих, які кинули університет, почали круто працювати на PHP, а потім, років через 4-5, почали читати того самого Кормена та слухати пов’язані курси на курсері.

По ходу я тот ваш знакомый. Правда начал через 2-3 года, хе-хе.

Стаття написана чудово, порадували! Визнаю це, як копірайтер.

Одна з найкорисніших статей, в закладки на рекомендації.

Звідки такий скептицизм до книжок? Та же Concurrency in Practice, Clean Code, Effective Java, GOF і ще десятки книг не втратили актульнісь. Чітко проглядається підхід **як-*як — в продакшн)

Але ці книги відомі всім і вже давно маст рід. А от чергових Х ін екшн виходять майже щодня.

Мало хто розуміє, що книжка, насправді, — це сурогат.
Тепер не потрібні його священні послання — книжки.

Але кожен читае текст як хоче =) Я для себе таку корисну інформацію виніс)

Просто на початкових рівнях коли ти береш якусь тематичну книгу, про той самий JS наприклад, і там 1000 сторінок, то такий розклад демотивує, дуже легко в ньому застрягнути. Я максимум доходив до 30% книги. Мій друг мене часто питає: «Знаєш якусь книгу по РНР щоб можна було її прочитати і зразу стати кодером? Щоб усе було зрозуміло пояснено і тд.» І що мені йому відповісти? Нема таких книг. Без прочитаних тонни статей, кучі практики, підказок колег і друзів програмістом не станеш.

Якщо людину демотивує прочитати книжку на 1000 сторінок нехай до половини, то мені здається, варто задуматись, чи є сенс йти в кодери. Допомога ментара також потрібна, але читати прийдеться багато і завжди.

У книзі демотивує не розмір, а манера подачі матеріалу. Спочатку іде куча теорії, синтаксис це ладно, потім усі можливі методи строк, масивів і тд, які людина забуває уже через 2 глави, за відсутністю реальних і корисних застосувань. Тому мозок відсіює таку інформацію як непотрібний хлам. А до якоїсь цікавої практики діло так і не доходить. Тому з’являється не цікавість, а розчарування і демотивація.

Відсутність мотивації та дисципліни — це не проблема книги, це проблема людини, яка хоче все й одразу. У гарних книгах є і поради щодо необхідності паралельно з читанням ще й програмувати, і практичні завдання. Але для такого навчання потрібні ще й грощі та час. Нажаль, не в усіх є і те, й інше. Ось їм і доводиться займатися «генетичним програмуванням».

Генетичне програмування на практиці є цікавішим, ніж прочитання величезної книги. Краще вже туторіали юзати і онлайн курси, код кадемі всякі і тд, а вже потім читати книгу. І то як справочник. Хоча і для цього книга погано підходить, оскільки немає пошуку.

І на виході ми отримуємо професійну «мавпочку», що вміє лише копіювати та робити так само як у туторіалі. Книга ж дає системне розуміння того, що робиться і для чого.

На виході це коли? Після місяця туторіалів? На виході куди? На продукшн пушити нічого не треба. Як правило на такому етапі людина ще не працює.
Хтось серйозно може зрозуміти як усе працює прочитавши книгу? При тому що до цього ще не програмував, і проектів на інших мовах за плечами нема.
Автор статті розповідає про геть новачків, у яких програмування прийшло у вигляді хоббі.

Коли і куди завгодно.

Ні, прочитавши книгу, хтось може несерйозно зрозуміти як усе працює. Але це набагато краще «мавпочки», що прописує парамети так як у туторіалі і при цьому не розмуіє, що це за параметри і як їх зміна відобразиться на кінцевому результаті.

Автор статті розповідає про геть новачкі
І що? Таке враження, що знання приходять виключно через містичну силу під час хаотичного стукання по клавішам компьютера.

Наголошую ще раз:

У гарних книгах є і поради щодо необхідності паралельно з читанням ще й програмувати, і практичні завдання.
Книга, де дві треті — це суцільний опис функцій, методів та классів, а решта — опис без прикладів алгоритмів та патернів — це макулатура. Так само як книги за шаболоном «вивчити щось за 21 день».

Я знаю про що кажу, бо сам так починав. Читав книги, багато. І це не круто, коли ти знаєш як написати функцію і не знаєш як написати програму. Іменно якийсь робочий продукт, який можна для себе запустити. В цьому і суть туторіалів. Вони проходять просту і поширену задачу від початку і до кінця, крок за кроком, блог наприклад чи туду ліст. Бо у людини немає досвіду розробки нічого подібного. І він сам не з’явиться. В цьмоу і смисл начання. Не знаєш? — Подивись як це зробили інші. І потім сам навчишся і зрозумієш як вирішувати різні поширені задачі і не городити велисопед.

Шкода, що ви не читаєте те, що я вам пишу:

У гарних книгах є і поради щодо необхідності паралельно з читанням ще й програмувати, і практичні завдання.

По гарній книзі можна написати декільтка невеликих програм чи навіть цілий проект. Якщо такого у книзі нема, то це або книга не для початківців, або макулатура.

Чувак, хулі з тобою спорить. Технічні мавпочки продовжують експериментувати, читати форуми, блоги і виростають в девелоперів, а книгодрочери не осиливши 3 томи технічної літератури перекваліфіковуються в порно акторів(стаття). І не треба тут розповідати про те що таким в ІТ не місце. Це ж твої конкуренти.

Технічні мавпочки продовжують експериментувати, читати форуми, блоги і виростають в девелоперів

Але це не єдиний і точно не найкращій варіант.

І не треба тут розповідати про те що таким в ІТ не місце.
Процитуйте, де я таке писав?

Сорі, це були не ви, а чувак вище.
Це не єдиний варіан, проте варіант.
Пропоную подумати про поріг входження. І який шлях буде лекший туторіал чи книги. Лекше і простіше — значить краще.

У близькій перспективі — легше і простіше, але потім можна отримати багато «подарунків»: від «синдром самозванця» до необхідності вивчати дві-три об’ємні теми одночасно (замість однієї).

Якщо поріг входження не дозволяє почати з книги, то треба тричі подумати чи варто цим займатись. Бо далі все одно доведеться повертатитсь до теорії.

було б цікаво подвитись, як ви після Кнута чи «GoF» напишете

декільтка невеликих програм чи навіть цілий проект

Шкода, що ви теж не полюбляєте читати:

Якщо такого у книзі нема, то це або книга не для початківців, або макулатура.

супер!
тож вам тепер нескладно навести приклад книжки для початківця("Джава за тиждень«?), така, що

дає системне розуміння того, що робиться і для чого.
чого не дає туторіал з курсерії. не складно ж?

а то виходить «книга — то системно, треба починати з книги», а потім «як складне і незрозуміле — то вже не для новачків». Як на мене, протиріччя, бо спочатку складним є все.

Нащо це вам? Ви ж тут найрозумніший, все знаєте і ніколи не помиляєтесь.

:) після таких книжок самий час повертатись в минуле і вбивати себе

та ну, то занадто :)
вони круто систематизують вже існуючий досвід. А цей досвід не отримати, якщо не писати код.
Навпаки, розуміти, що ти став краще — круто

Я говорив про

«Джава за тиждень»?
)))

Интересно, но не помню у себя практически ничего подобного.

Жирный плюс. Читайте автора, автор в теме.

Дуже класна стаття.

Я от по .НЕТу і ДжСу можу сказати: на інтерв’ю я дрючитиму по СОЛІДу, кожній його букві і глибоко, паттернах (крім візітора), .НЕТ базі типу івентів і делегатів, МВЦ роутингу, Контексту і Скоупу в ДжС, базі по Ангуляру, як джойни в СКЛ працюють.

Але я НЕ буду лізти в алгоритми (привіт непрочитаний Кормене), малтітрединг з його м’ютексами і семафорами, event loop в джаваскрипті. І сидіти з пафосним обличчям перед кандидатом, показуючи, що йому ще рити й рити. Бо я жодного разу не бачив, щоб це було треба (ок, малтітрединг треба, але рідко).

Знання вищеназваного + 3 роки досвіду + пару практичних задач на Веб Апі, ДжС, СКЛ = дуже високий шанс пройти інтерв’ю в адекватного інтерв’ювера. Ну і англійська з софт скілами мають бути.

Але я НЕ буду лізти в алгоритми (привіт непрочитаний Кормене), малтітрединг з його м’ютексами і семафорами, event loop в джаваскрипті. І сидіти з пафосним обличчям перед кандидатом, показуючи, що йому ще рити й рити. Бо я жодного разу не бачив, щоб це було треба (ок, малтітрединг треба, але рідко).
попахивает очередным зашкваром епама...

Почему зашквар. Обычная галера. И чел всё правильно написал. На других галерах всё тоже самое.

основы дотнета и юайчик все что надо для епама с его слов

Спробуйте проекти з ML. Одного хорошого проекту достатньо, щоб знадобилися не тільки алгоритми, а й лінійна алгебра, теорія ймовірностей, матстатистика, теорія інформації та
кодування, обробка сигналів, методи комбінаторної оптимізації, паралельні обчислення і багато інших нікому не потрібних речей за всі 5 курсів універу, я гарантую це:)

Таких проектів на ринку скільки?

На местном или мировом? На местном кот наплакал, на мировом море. Понятно что на галерах их не бывает (ну почти, грят что встречаются иногда, но интересно как быстро выкидывают галеры тех спецов за борт, когда проект заканчивается).

Не скажу за всю Україну, але у Львові найбільші компанії мають регулярні виділені команди з таких спеціалістів. В масовій частці — згідний, таких проектів явна, майже непомітна меншість. Але й рейти можуть суттєво відрізнятись.

Спробуйте проекти з ML
В 90% юз кейсов там математика на уровне перемножения матриц.

Что??? Вообще-то там ТВ в первую очередь и алгоритмы оптимизации.

Не все задачи наивным байесом решаются

Что??? Конечно, не только не все, но и большинство.

Тут, скоріш, подібно до відомого анекдоту: перемножити матриці — 1 долар; знати, які матриці множити і чому — 99 доларів.
Згідний, обчислення загалом зводяться до векторних операцій, але для того, щоб цю векторну форму отримати, особливо для невідомої задачі, потрібен імовірнісний і статистичний апарат.

математика на уровне перемножения матриц.

А потом ВНЕЗАПНО приходит нужда в оптимизации ;)

Типовий криворук. «Брали за роботу студентів як за сеньорів», «контора», «шарага», «100 баксів». Знудило. І таких десь 30% які книжку в руках не тримали і щось там пробують хімічити за «сто баксов», почавши нове завдання не закінчивши попереднє. Зневажаючи всі місця де працював «контори» і перебігаючи з місця на місця як шльондра :-)

Бажаю підрости, зрозуміти щось і таки осилити пару книг)) ну і не рахувати чужі гроші і не писати про те, чого не знаєш. І не сприймати місця де ти працюєш як «шараги» і «контори», бо в ці «шараги» хтось по 10 років життя вкладає і ти таку ніколи в житті організувати не зможеш :-)

На момент публикации статьи она уже не актуальна)

мірилом крутості були зароблені гроші
Тогда точно не на программиста учиться надо)

А на кого, на тестера? ;)

Теж дивуюся коли люди гадають що програмісти в грошах плавають...

шапку надо украсть, дальше оглянутся не успеешь надо будет новогоднее поздравление читать в камеру «дорогие сосотечественники...»

Як же ж ти помиляєшся.

У наш час технічні книжки гарно виглядають лише на полицях. Натомість на їхнє місце прийшла документація, технічні блоги, всілякого роду конференції, онлайн-курси та інші ресурси з чітко вираженою інтеракцією
Ну хз, например логит. регрессия как была в 60-х так и осталась.

Согласен, SODD — StackOverflow Driven Development может помочь, но я не представляю, как все перечисленные выше источники могут заменить Рихтера, Таненбаума, Кнута и т.д.

Панове, ви з Темного боку Сили...

Самое интересное что любые знания, полученные на практике, являются полезными и важными.
Верстка, js, серверные языки, ембеддед, вот это вот все, за плечами же не носить, а в решении задач можно легко применять разные подходы (see what the others fail to see).

Потом в итоге через 5 лет ты умеешь и верстать, и в фронтенд, и в бекенд.

Гарна стаття. Хтось влучно підмітив, що «практика без теорії сліпа, а теорія без практики мертва» Згоден практично повністю. Практика — залог успіху, плюс не боятись братися за те, що ніколи до цього не робив. Але теоретичні знання часто допомагають заощадити прірву часу, тому і на них забивати не варто :)

Вже бачу як плавно люди переключаються на порноіндустрію. Будем очікувати нові книги і статті «Як стати порно зіркою за 21 день/два тижні/крок за кроком», «Порно для чайніков», «Валет любві: полноє руководство» і так далі.
Але стаття крута, хоча і неоднозачні думки викликає. Складається враження, що треба робити «розумну мордочку» і на крайняк з HR переспати, щоб на роботу потрапити (тут про це не пишеться, але порно друг прийде на допомогу)

C компанией Brazzers у вас теперь в жизни никогда ничего не получится

Правильно підмітили, це в них зі мною має получитися!)

Отличная статья!
Я заметил на себе что читать книги о чем то лучше после того как это попробовал на практике, сначала ты пилишь свой велосипед а потом смотришь как люди сделали мотоцикл и в следующий раз ты уже начинаешь с мотоцикла.
А вообще хорошие книги по программированию оочень абстрактны (как и хороший код в серьезном проекте), а проще осознать абстракцию только тогда когда ты сталкнешся с ее воплощением.

По-моему опыту, лучше читать и сразу же идти практиковаться. Просто очень жаль времени, потраченного на велосипеды.

Для меня польза от прочитанных книг растет прямо пропорционально сложности задач, которые приходится решать.
То есть пока быдлокодил, то да, книги не несли сильно большой пользы — лучше было спросить/позырить чужой код/стэковерфлоу. Потом больше информации стал брать из полноценных статей. Когда же пошло проектирование/архитектурка, то стало по-другому — больше пользы от теории, концепций, вот этого всего. И тут уже ценность и эффективность книг начала давать свое.

Причем обучение своеобразно идет. Вон прочитал «Шаблоны интеграции» Хопа, вроде пока читал, никаких откровений не нашел. А потом понимаю, что на некоторые вещи стал по-другому смотреть.

Я б трішки додав — користь від книжок зростає, коли ви знаєте що точно ви з книжки хочете дізнатись.

Класна стаття, правда не для всіх вона буде зрозуміла....

Не знаю який ви програміст, але читати ваші статті дуже цікаво. Дякую :)

От теж пiдтримаю, бо ще не чув що вiд проблем в програмуваннi хочеться стати порноартистом :)

Мабуть тому автор вирішив в Німеччину переїхати :)

О, це дуже жостко!

Ну, в Україні ж таким займатись не законно. А запасний план треба мати. Життя то жорстока штука :)

Не совсем согласен с бесполезностью изучения теории, но тенденция подмечена правильно хоть и представлена с перекосом.

Ніхто не писав що теорія непотрібна, стаття не про то. Писалось що таке як «базові знання» надто переоцінене і для програмістів неактуальне, все що потрібно вивчается тоді коли воно тобі потрібно.

Вот как раз в этом и беда большинства современных программистов — отсутствие «базовых знаний», да без практики ничему не научишься но без базовых знаний путь будет очень долгим сложным и непонятным, ну за исключением если вы не формачки клепать всю жизнь собираетесь

Все тут формочки клепают так что не надо. Весь аутсорс построен на клепании формочек. Естественно кроме джаваскрипта, все ж знают что на джаваскрипте AI пишут...

АИ на джс не пишут но задач поинтереснее/сложнее формошлепство валом, это на серверсайд обычно пытаются рест состряпать, но почти все делают какуюто ересь а не рест в основном изза отсутствия базовых знаний, а когда доходит дело до выбора БД, то это обычно отличные истории на поржать.

Не все формошлеперы.

Поддержу Антона по поводу js. Js щас и js лет пять назад это уже совсем разные вещи. Бывают достаточно сложные и навороченные интерфейсы для всяких BI тулз и т.п. и там нужно неслабо включать мозг, чтобы все работало.
Если раньше между понятиями «верстальщик» и «фронтендщик» разницы особо не было, то теперь она есть и немалая.

100% працюють по 2 роки і виявляється оператори не всі знають

Ну бинарные операторы вообще почти никто не знает, среди джс программистов так точно, это большая редкость чтобы люди их понимали

все що потрібно вивчается тоді коли воно тобі потрібно.
А как ты узнаешь что тебе нужно, если у тебя даже терминологии правильной нет, которая идёт с базовыми знаниями?

Это самая правильная мысль в теме.

Щоб дізнатися нові розумні слова достатньо погортати зміст :)

Досить цікаво написано, дякую.

Подписаться на комментарии