×

Як менторство допомагає професійно зростати. Досвід дизайнера

Мене звати Ілля, я дизайнер і творчий керівник Cosmos Studio. Ми розробляємо промо-сайти та красиві інтерфейси. У цій колонці я хотів би трошки поділитися досвідом про менторство і кураторську роботу на курсі з вебдизайну у Projector.

Насправді менторство змінило моє професійне життя та допомогло досягнути цілей, про які мріяв роками. Я вірю, що знання — це така штука, котрою треба ділитися, аби звільнити у собі місце для нового. Тому і навчаюсь, і викладаю майже постійно. Це дає можливість рухатися, зростати та розвиватися як дизайнер.

Найважливіший інсайт, який як взяв із менторства та викладання звучить так: коли викладаєш, то сам дуже прокачуєшся, закриваєш сліпі зони та навчаєшся у студентів і колег.

Як я взагалі став куратором

Приблизно 3–4 роки тому я був у відчаї. «Я роблю якусь дурню!» — думав я. І справді проєкти не захоплювали, раз у раз я робив схожі вебсайти, наче за шаблоном. Якось озирнувся на рік назад і зрозумів, що моє портфоліо та навички як дизайнера ніяк не зросли. Тоді чітко усвідомив, що так не може продовжуватись і треба щось змінювати.

Я дивився закоханими очима на дизайнерів, у котрих були Site Of The Day на Awwwards, стрічки на Behance та інші нагороди. І тихенько про усе це мріяв. Але до мене не приходили клієнти, яким було б потрібно щось таке круте, як на Awwwards. Це були, як я називаю, «лендінги за 300»: інфобіз, щебінь, товари з AliExpress. А все тому, що до тебе приходять за твоїм портфоліо.

І якось мені написав давній товариш з питанням, чи не міг би я йому зробити сайт. У моїй голові наче пісня Survivor — Eye Of The Tiger заграла. На це я відповів щось типу такого:

Я тоді виклався на повну, і сайт, який зробив для друга, на той час неочікувано для мене отримав Honorable на Awwwards, сайт дня на CSS Winner та хороші відгуки від колег, зокрема й про мобільну версію. Через кілька місяців після цього мені написав Міша Рибачук (співзасновник Projector) із пропозицією провести лекцію. Морально я вже ніби й трішечки був готовий, але все ж здивувався і реакція була в стилі: «Шо? Я? Лекцію?».

Написав він мені завчасно, за три місяці. І усі ці три місяці я реально готувався, бо до цього виступав максимум на нудні теми в універі й не хотів осоромитися. У мене було сто з чимось слайдів, і я весь цей працював над тим, щоб як стендап-коміки зробити переходи від одного до іншого безшовно.

Попри довгу підготовку все одно боявся, що моя лекція викличе іспанський сором. Але я її провів, людям сподобалося, вони навіть підходили й дякували. Я зрозумів, що щось почав робити правильно. Мене почали кликати на дизайн-конференції як спікера, запрошували на воркшопи та лекції. Одного разу я навіть взяв участь у дизайн-батлі, який організовує Оля Шевченко.

Приблизно через пів року мене запросили викладати в Projector в парі з моїм другом Ярославом Леоненком. Зараз ми вже ведемо четвертий набір студентів і викладання та менторство стало важливою частиною мого життя.

Site Of The Day на Awwwards

У нас на курсі є заняття — майстер-клас, де куратор у режимі реального часу створює дизайн сайту за дві години. Мені потрібно було швидко щось придумати, і я вирішив зробити свій персональний сайт.

На занятті я накидав структуру, розташував основну інформацію про себе, роботи та компетенції. Заняття було дуже веселим: ми жартували, додавали мені смішні брови, багато сміялися, а я розповідав, як шукаю ходи, придумую ідеї та працюю у Figma.

У результаті утворився макет майбутнього сайту, який мені загалом подобався. Але його треба було допрацювати. Я подумав: «А чому б і ні?» і вирішив його доробити. За кілька тижнів я вже придумував деталі типу прелоудера, додавав цікаві фішки.

Потім, коли сайт зверстали та запрограмували, він потрапив на головну обкладинку Muzli:

А трохи згодом отримав Site Of The Day на Awwwards, і моя мрія здійснилась. Багато у чому завдяки цьому заняттю у Projector.

Мотиви та особистий буст

У кожного є власні мотиви для викладання та менторства, і кожен бачить у цьому свої переваги. Я поділюся тими, які визначив конкретно для себе.

Виклик собі. Може, звучить банально, але це правда. Я витратив три місяці, щоб підготуватися до своєї першої лекції. А тут за кілька місяців — десяток лекцій, практичні заняття та необхідність давати фідбек студентам. Фідбек, який вкаже на слабкі сторони, пояснить, як покращити роботу, та змотивує старатися ще більше.

Нині мене час від часу кличуть на конференції та воркшопи. Щоразу це новий виклик, але я розумію, що тепер точно з ним точно впораюся.

Структурування знань. Коли я погодився викладати, то розумів, що вже маю якийсь масив інформації, який обробив через власний досвід, і готовий ним поділитися. Готуючись до лекцій, ти маєш обрати з цього досвіду найважливіше й структурувати знання, оскільки несеш певну відповідальність за студентів.

Ця відповідальність мотивує. Якщо є якісь білі плями — їх потрібно закрити. Тому ти приділяєш велику увагу речам, які не знав до цього або з якими рідко працював. Безперечно, це позитивно впливає й на мою основну роботу. Крім того, я працюю в парі з Ярославом, тому ми можемо вчитися й один водного. Є речі, в яких сильніший він, а є ті, де сильніший я.

Додаткове навчання. Вже трохи зачепив цю тему в попередньому пункті, але її точно варто виділити окремо. Я чесно вважаю, якщо ти ділишся з кимось знаннями — їх з’являється тільки більше. Бо всередині себе ти звільняєш місце для чогось нового.

Характер і сила волі. Якщо чесно, навіть підхід до навчання змінюється. Нещодавно я спробував себе в Projector у новій ролі — студента. Я пішов на курс Наталії Тачинської Creative Leadership і зрозумів, що точно не хочу бути лицеміром. Якщо я змушую своїх студентів робити домашки, то й сам маю їх виконувати.

Я їх робив уночі, на вихідних, коли завгодно, але мав дотримуватися тих правил, які пропагую як куратор і ментор. Я максимально зібрав свою силу волі та закінчив курс із золотим дипломом.

Майстерність презентації. Це дуже крута навичка, коли ти можеш протягом години розповідати історію та тримати увагу 20–30 людей. І не просто тримати, а й довести аудиторію до правильних висновків. Ти робиш зі своєї презентації справжнє кіно, підходиш до неї як режисер. Ця навичка неймовірно корисна в роботі з реальним клієнтом.

Ком’юніті. Я залишаюся в контакті зі своїми студентами. Якщо хтось пропонує сходити на каву, завжди намагаюся знайти час. В офлайн-часи ми навіть провели зустріч випускників — і це було круто. Настільки, що вона ледь не закінчилася створенням нового агентства для моїх студентів. Сподіваюся, щойно буде можливість — зробимо такі зустрічі традицією. А одну студентку, наприклад, я взагалі взяв до себе в команду.

Кайф від процесу. У ролі куратора розумієш, що навчання — це не тільки про знання, а й про комунікацію, емпатію та задоволення. Особливо мені запам’яталася з офлайн-часів «ніч дизайну». Ввечері до нас приходив клієнт, студенти його брифували й за ніч у командах мали зробити хороший дизайн. Це був крутий момент, де жорсткі рамки та умови поєднувалися з настроєм вечірки.

Заробіток. Не треба шукати в попередніх пунктах підступу. Коли ви справді горите тим, щоб навчити інших, то витрачаєте багато свого часу й ресурсів на це. Не можу говорити за інших, але конкретно «Продж» дуже гарно платить своїм викладачам і менторам.

Менторство — це важливо для ринку загалом

Можливо, ця думка вам здалася пафосною, та я спробую пояснити, чому думаю, що це й справді працює.

Більше хороших дизайнерів — більше гарного дизайну. Коли ми робимо багато красивих робіт: сайтів, інтерфейсів, то формуємо певне звикання. Якщо навколо (й зокрема серед своїх конкурентів) людина бачитиме приклади красивого сучасного дизайну, то запитів «заліпи мені тут червону кнопку на весь екран» ставатиме менше. Це перше.

Друге — крутий дизайн вимагає крутого дизайнера. Робота якого, звичайно ж, коштує дорожче. Клієнти розуміють цінність дизайну й готові більше платити. Це може допомогти змінити основну причину, за якою до нас приходять закордонні клієнти.

На жаль, наразі ця причина — демпінг. Послуги одного й того ж рівня спеціаліста з України й США коштують абсолютно по-різному. Нам треба змінювати це, щоб до нас приходили за якістю. Потрібно показати свою цінність та експертизу. Тому що якість роботи наших дизайнерів ніяк не гірша, ніж дизів у Штатах. Тому глобальна мета — підняти ринок і зробити так, щоб до нас приходили не за демпінгом, а за класним дизайном.

Це додаткова причина, чому я так радію, коли сайти моїх студентів отримують нагороди та потрапляють у підбірки. Або коли студенти йдуть працювати в круті продуктові компанії.

Це ті відповіді, які я дав собі. І ті причини, чому раджу тим, хто має досвід в певній професії, спробувати себе в ролі ментора чи куратора. Хоча впевнений, кожен до цього списку додасть і щось своє.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось7
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

Схожі статті




2 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Старий сайт Притули подобається більше, ніж новий :)

Тоже начал втягиваться в эту тему. Для меня это пока только хорошие $. Никакого роста. Правда, меня никуда не зовут, но я и не рвусь.

Підписатись на коментарі