×

Особистий бренд IT-спеціаліста. Навіщо писати статті

Мене звати Олександра Дзигал. Я вибудовую та розвиваю комунікацію брендів і продуктів. Наразі відповідаю за якісний контент продукту AdSaver в українській холдинговій IT-компанії SvitSoft.

Маю особисту мету «розговорити» розробників і навчити їх розповідати про свої проєкти та код так, щоб і 5-річній дитині було зрозуміло, який рядок за що відповідає. Неважливо, якого рівня спеціаліст — писати простою мовою круто! Це інструмент, який допоможе посилити образ фахівця та підвищить зацікавленість до професійного бренду спеціаліста.

У цьому матеріалі пропоную розібратися з тим, що таке персональний професійний бренд, для чого він IT-спеціалісту та як почати писати тексти.

Вам буде цікаво, якщо ви:

  • розробник, який хоче знайти хорошу позицію для себе зараз чи трохи згодом;
  • прагнете більше розкрити свою експертизу, але не знаєте як;
  • хочете збільшити коло професійного та бізнес-спілкування;
  • мрієте навчитися писати статті та висловлювати свою думку зрозумілою мовою.

Почнімо з особистого бренду розробника: навіщо

Резюме та портфоліо — не єдиний спосіб приваблювати рекрутерів і отримувати найсвіжіші вакансії в IT. На це також може працювати ім’я спеціаліста, якщо вчасно та правильно зрозуміти доцільність розвитку особистого бренду в роботі.

Я у сфері не так давно, але достатньо для того, щоб на власному досвіді переконатися в інтровертності розробників. Здебільшого вони стороняться відвертих розмов про себе, не можуть зрозумілою мовою описати робочі процеси, дратуються, коли їх просять це зробити, уникають будь-яких обговорень. Ба більше, їх не цікавить нічого, окрім коду, який вони пишуть.

Заздалегідь наголосимо: не всі такі. У багатьох розробників є план розвитку, який передбачає постійне удосконалення soft skills. Наразі це не просто мода, а необхідність. Якщо не володіти м’якими навичками, можна втратити багато шансів та бонусів, як-от омріяну позицію чи підвищення, можливість співпрацювати з певним клієнтом. Через брак вмінь пояснити щось, презентувати себе і свою компанію є ризик легко вилетіти з гри. Добре, якщо лише на деякий час, а не назавжди через власну впертість. Життя — це гра, яка потребує багатьох зусиль. Як то кажуть, не граєш ти — грають тебе!

Як працює особистий бренд IT-спеціаліста

Кожен хоче працювати у хорошій компанії та бути високо поцінованим. Інстинктивно ми прагнемо до самоствердження у вигляді поваги та визнання з боку колег, високої компенсації, яку щороку переглядають, та всебічного розвитку — завжди можна краще, продуктивніше та швидше. Горизонт за горизонтом хочеться долати, якщо ми бачимо, що далі.

Особистий бренд — це інструмент, який слугує для досягнення власних цілей. Це — досвід та репутація, цілісний образ професіонала, який ми формуємо та намагаємося донести до професійного оточення. На основі цього про нас думають, нашу роботу помічають. Бренд підвищує зацікавленість до навичок та вмінь фахівця — такий собі інструмент пасивного пошуку проєктів / людей / фінансування. Працює як депозит: трохи часу та зусиль на особистий баланс, де потроху формується ім’я, збираються компетенції, відгуки, можливості та запити від вдячних клієнтів і нетерпеливих рекрутерів.

Три причини, щоб створити власний бренд

1. Рекрутери / потенційні замовники / ліди проєктів та директори легше та швидше вас знаходять. Тож можна забути про самостійний пошук роботи та додаткових перспектив.

2. Багато хто звертається за експертною порадою / оцінкою, що дає можливість підтвердити свою експертизу, розвинути пул можливостей, сформувати власну спільноту однодумців.

3. Фундамент для побудови власного бізнесу.

Особистий бренд в IT: ЦА та цілі

Перше, що важливо зробити для побудови особистого професійного бренду — визначитися, скільки часу цьому потрібно приділяти. Загальна формула свідчить, що 5–10% буде достатньо для поступового та впевненого розвитку. Однак треба розуміти: що більша інвестиція, то більший та швидший прибуток.

Для розробника втрата часу болюча. Він хоче розуміти наперед, що з того вийде. Тому після відповіді на питання «навіщо?», одразу думаємо про цільову аудиторію та цілі. Наприклад, ваші колеги та клієнти — дві окремі ЦА, які потребують різної комунікації; ціль — робота сама знаходить вас, а клієнти залишаються, щоб ви розвивали їхні проєкти.

Канали: комунікація без надриву

Наступний етап — опис типів цільової аудиторії та визначення способу взаємодії з кожною з них. Не обов’язково ставати мультиканальним блогером. Особистий бренд — про стратегію та дисципліну. Для прикладу, якщо у нас є блог для розкриття експертних тем, то в Telegram, Facebook чи Instagram краще розбавити подачу контенту досягненнями у спорті, улюбленим хобі, своєю мотивацією тощо. Ми можемо писати про вирощування помідорів на балконі, милування зірками з телескопа на горищі, подорожі, матрицю Ейзенхауера, домашніх улюбленців чи про джиу-джитсу, яким займаємося тричі на тиждень.

Головні помилки у побудові персонального бренду — нерозуміння цілей, своєї аудиторії, а відтак і контенту, який має бути їй цікавий. Не варто постити абиколи та абищо. Це мінус в охопленнях і втрата лояльності. Будь-які відносини треба будувати. Відносини з цільовою аудиторією — це певний взаємообмін. Якісний, корисний, експертний, а часом і розважальний контент обмінюємо на довіру та приріст. Не варто про це забувати.

Про визначення своєї цільової аудиторії, частоту постингу, формування контент-плану та написання статей можна прочитати на інших корисних ресурсах:

  1. «22 способи знайти інформацію про цільову аудиторію»;
  2. «Цільова аудиторія: навіщо знати свого клієнта»;
  3. «Топ інструментів для роботи в соцмережах, із текстами та зображеннями»;
  4. «Керівництво по складанню контент-плану для блогу і соцмереж»;
  5. «7 трендів копірайтингу в 2021 році»;
  6. «Формування особистого бренду експерта: що заважає створювати контент?».

Кейси: Girl In Tech Олена Киричок, Оксана з Магадану та блондинки, які пишуть код

Тема жінок в IT аж надто вже модна та затерта. Усі про це говорять, намагаючись, з одного боку, применшити роль представниць «слабкої» статі у професії, з іншого — зробити це великою заслугою. Створюється враження, ніби робота в IT під силу одиницям. Обидва шляхи хибні. Та й розуміння того, що розробка складніша від будь-якої іншої сфери — думка тих, хто жодного разу не спробував розглянути цю професію як свою або ж не розуміє побудови IT-процесів загалом.

Не так давно я почала працювати із системним інтегратором, де мала розвивати особистий бренд генерального директора компанії. Це — мудра, дисциплінована, цікава жінка, яка може продати будь-що. Її приклад говорить про те, що для того, аби працювати та досягати чогось в IT, не обов’язково бути розробником. Тим більше не має значення — чоловік ти чи жінка. Важливо розуміти цю сферу, мати хороші soft skills і дбати про свій особистий бренд. Останнє — чи не найголовніше сьогодні на тлі швидкого розвитку технологій та темпу життя.

Хорошим прикладом розвитку особистого бренду «за взаємністю» можна назвати Telegram-блог PHP-розробниці, українки, яка мешкає у Празі — Олени Киричок. Її канал має привабливу назву GIRL IN TECH. Тут вона пише про свій досвід роботи, порушує актуальні теми, ділиться різними можливостями для студентів-початківців та тих, хто хоче розпочати свій шлях в IT.

Про розробниць можна послухати також на YouTube-каналі Coding Blondе. Веде канал Марія. Вона мешкала певний час в Англії та стажувалася в Google. Нині живе та працює в Америці. У Марії є добірка відео Women in Tech, де вона спростовує стереотипи про сферу, бере інтерв’ю на різні теми у програмісток. Маша розвиває не лише відеоформат, а й веде повноцінний блог на сайті та в соціальних мережах Instagram, Facebook, LinkedIn.

Ще одна цікава та яскрава розробниця програмного забезпечення, яка любить код — Оксана з Магадану. Вона пише про код у своєму Instagram-акаунті, допомагає людям ознайомитися з середовищем програмування плавно та мігрувати до Канади.

Написання статей: інсайти

Тексти — цінний інгредієнт у побудові особистого бренду. За допомогою написання та розміщення статей у блозі, експертних дописів у соціальних мережах чи матеріалів у ЗМІ можна продемонструвати рівень свого професіоналізму, зарекомендувати себе як експерта та ввімкнути пасивний потік різноманітних пропозицій — усе залежить від цілі.

Як почати писати, якщо ти айтішник? Просто. Кілька моїх інсайтів, які я здобула, працюючи в індустрії:

  1. Починаємо з найменшого речення.
  2. Продовжуємо думку, проговоривши її про себе. Пішло?
  3. Пишемо і пишемо, не думаючи про правильність.
  4. Відкладаємо написане.
  5. Перечитуємо наступного дня і доповнюємо.
  6. Знову забуваємо на деякий час про текст.

Робимо кілька підходів до матеріалу. Після цього спліту добре віддати незацікавленому рецензентові на аналіз.

Так, є шанс не тільки виписатися, а ще й почати писати хороші тексти, орієнтуючись вже на попит своїх читачів, а не лише на те, як «пішла» думка.

Типові помилки:

  1. Робити великий контент-план публікацій, не спробувавши хоч щось написати.
  2. Наймати когось, хто писав би замість вас.

Скільки б маркетологи та комунікаційники не говорили про необхідність планувати контент, треба спочатку навчитися його створювати. Після цього має з’явитися розуміння стратегічності.

Ідея віддати формування професійного бренду на аутсорс погана, тому що це суперечить загалом концепту розвитку особистого бренду. Взяти помічника, який все розпланує, зробить календар публікацій, пропише суть матеріалів, запостить — можна. Але сподіватися, що хтось зробить усе за вас — хибний шлях. Бо ж який це тоді професіоналізм? І що ви збираєтеся показувати? Щоб отримати певний результат, потрібно бути проактивним. Особистий бренд — це інвестиція у майбутнє. Його побудова розвиває та робить людину сильнішою. І не тільки у професійному сенсі.

На завершення

У цьому матеріалі більше пояснень, ніж рекомендацій. Для початку важливо зрозуміти значення особистого бренду, почати писати, навчитися доносити та розкривати свою думку, визначитися з цілями. І тільки потім є сенс розбирати суму на доданки, ускладнювати та відстежувати цей процес. Але якщо, читаючи статтю, ви розумієте, що вам це потрібно — не відкладайте на потім.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось14
До обраногоВ обраному9
LinkedIn

Схожі статті




23 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Писав я ті статті, з десяток років. Десь штук 400. Були по 100к переглядів. І що, думаєте, хоч хтось мене знає? Та ніхто.
З позитивного: якось зателефонували з Гугла і запросили на співбесіду, саме з аргументом «ми бачили ваші статті», хоча вони були переважно російською чи українською. Ось так, Гугл моніторить наш інфопростір. А щоб це робили наші місцеві рекрутери чи компанії? Та ніколи в житті.

Володимире, Гугл — це взагалі круто. Хороший такий позитив)
А розкажіть, будь ласка, де публікувалися, про що писали — можна почитати?

Хабр, ДОУ, сайт та блог компанії. Але закинув, бо вся ця штука не дуже працює. Ну, тобто, якусь там копійку по прайсу копірайтинга принести може, але от як «побудова власного бренду» не працює. Працюють, я так думаю, Youtube, власні курси на Udemy/Coursera, подкасти — ну, тобто більш живі, динамічні формати. Але в них, якщо задатися ціллю, потрібно вкладатися значно серйозніше.

ця штука не дуже працює

сам по собі контент не дуже працює на персональний бренд. Будь який — статті, ютуб, книги чи курси.
Щоб воно запрацювало, потрібно їх активно шерити і піарити, виступати на конфах, бути активним членом комюніті. І лише тоді воно може принести результат

Щоб воно запрацювало, потрібно їх активно шерити і піарити, виступати на конфах, бути активним членом комюніті. І лише тоді воно може принести результат

Можете порахувати РОІ?

Современный техноблоггинг должен быть на английском. Что бы вас читали в всем мире. Такова реальность.

Звичайно. Питання тільки в тому де український спеціаліст чи компанія можуть публікувати технічні статті англійською і мати якусь аудиторію. Давайте я Вам перерахую майданчики де НЕ можуть: Хабр, ДОУ, Лінкедін, Facebook, свій сайт, свій блог. А от де можуть — це для мене поки що загадка.

«Лінкедін, Facebook, свій сайт, свій блог» — именно здесь и должны быть англоязычные статьи (пример блога на английском нашего соотечественника — yegor256.com. Так же можно «подаваться» на тематические англоязычные ресурсы типа www.javacodegeeks.com и подобные.

Оце ось це Ви, наприклад, називаєте прикладом блога: ru.yegor256.com/...​first-world-hysteria.html ? Це приклад окремо взятого божевільного, я б сказав.
В окремий блог дуже важко нагнати аудиторію. Я читаю кілька таких, дуже талановитих людей, які гарно пишуть. І там у них по три з половиною перегляди на статтю і півтора коменти.
Тематичні ресурси рулять, так. Але туди треба бути розумним, щоб пустили :) Це вже не про «розвиток» особистого бренда, це коли він вже є і крутий, і ось тоді тебе запрошують.

Я называю примером англоязычного блога именно англоязычную техническую его часть. Там много интересного и много комментариев. На русскоязычный политический мусор не обращайте внимание.

Так, я згодна — для розміщення матеріалів у закордонних виданнях потрібно давати дуже якісний та унікальний контент. Проте, усе можливо. Кілька видань, з якими можна спробувати поладнати:
www.cnbc.com/world/?region=world
www.entrepreneur.com
techcrunch.com

Заготуйте кілька статей та надсилайте мейли на їхню пошту, чи пишіть журналістам (наприклад, на CNBC під статею пишеться нікнейм журналіста у Твіттері).

А також матеріал зі списком цікавих блогів розробників, які читають: habr.com/...​uzzleenglish/blog/427613
Для розвитку та популяризації такого блогу потрібна своя «родзинка».

До речі, так, дякую. Гуглінг чогось технічного часто приводить туди. Не знаю, чи хтось читає його на постійній основі, як блог, але для окремих матеріалів з кодом це гарний майданчик.

Хорошее видео про персональный бренд в IT от Баруха Садогурского
youtu.be/sEexbEv2iGc

О, дуже дякую, Андрію! Багато цікавих думок у спікера.

Дякую за статтю, але все-таки мені здається питання залишилося відкритим. Чи потрібно писати статті фахівцю, якщо він досяг стелі і більше не хоче розвиватися (кар’єрно)?
У нього ж і так є досить проектів в CV та портфоліо, щоб залучити рекрутерів. Мені здається, що статті — це не тільки можливість поділитися своїм досвідом, а й засіб створити свій персональний бренд. Є й альтернатива — створити свій Telegram- або YouTube-канал.
Я часто пишу статті, тому що для мене це ще один канал комунікації з IT-спільнотою: it-simulator.com/#/articles

Дякую, Сергію!
Ви самі відповідаєте на своє питання. :) Ми говоримо про розвиток особистого бренду не лише у сенсі «ділитися досвідом». Через написання статей розробник популяризує себе на ринку загалом.
Якщо досягнуто стелі і більше немає ніяких бажань та мега-планів, таких як збільшити чек з/п, потрапити у хорошу компанію міжнародного рівня, робити щось, що цікаве саме вам (обирати, чим займатися), здійснити релокейт, стати ментором та вести курси з розробки (ділитися тим самим досвідом, отримуючи додаткові плюшки), зібрати команду однодумців та зробити власний продукт — усе це вибір кожного. Але горизонти завжди є.
Щодо альтернативи. Писати статті — найлегше. Telegram теж треба наповнювати текстами і для YouTube знімати відео — це сценарій + час розробника, який він зазвичай дуже цінує. Але, якщо є бажання та натхнення — можна робити все.

Якщо писати собі у блокнот — так :) А як по-вашому рекрутери шукають розробників і обирають з-поміж кандидатів?
Знаю, що є ті, хто просто ліпить повідомлення у Лінкеді всім підряд, навіть не заглядаючи у профіль. Мені особисто писав HR з компанії Х, пропонуючи посаду QA. Було дуже смішно!) Колись думала, що розробники нахабні, бо не можуть відписати два слова рекрутерові (перепрошую), потім зрозуміла — чому.
Мушу сказати, що це показує рівень компанії і ніяк не допомагає розвитку її HR-бренду. З такими «спеціалістами» дійсно не хочеться спілкуватися. І не треба! Хороші рекрутери ретельно вивчають ваше портфоліо та пишуть так, щоб вам важко було відмовити. Тому що це — інший рівень, де стабільно велика конкуренція, у якій рахуються усі ваші переваги, у тому числі і написані матеріали, де можна дізнатися більше про вашу експертизу.

У Вас просто був поганий досвід(((
Якщо профіль заповнено і вказаний стек, то пропозиції будуть максимально релеватними, а якщо лише скіли і тайтл, тоді питання вже не до рекрутерів))

Дякую, ви справді вмієте добре писати тексти, вони легко читаються. Стосовно ваших рекомендацій в розділі «Написання статтей: інсайти» — у більшості погоджуюся.

Коли намагаєшся писати про складні речі простими словами, це часто потребує немалих зусиль. Постійно треба ставити себе на місце читача, а за один підхід до написання статті (чи документації) це навряд чи получиться, бо в оперативній пам’яті автора тексту вже є контекст. Потрібно почекати поки цей контекст трохи підзабудеться, тоді вам легше буде дивитись на текст очима стороннього читача.

Стосовно рекомендації «Пишемо і пишемо, не думаючи про правильність» — може б я сформулював тут трохи по-іншому, але по-суті погоджуюсь. У програмістів це називається «не робити передчасну оптимізацію». Це щось типу математичних перетворень, коли ти спочатку пишеш вираз, прив’язаний до конкретних об’єктів, а потім робиш скорочення, виносиш щось за дужки і т.д., і робиш все це не за один раз, а за декілька знаків дорівнює.

Костя, дуже дякую вам за зворотній зв’язок та вашу думку. Ви внесли деяку точність у поняття процесу написання матеріалів з боку цільової аудиторії цього тексту. Дуже цікаво!
З усім погоджуюся і бачу, що ще є куди копати, щоб розкрити цю тему у повній мірі.

Підписатись на коментарі