×Закрыть

На что стоит обратить внимание в законопроекте «Дія.City». Топ-5 фактов

От редакции: сегодня в украинском ІТ планируются существенные изменения. Они могут произойти уже в скором времени, ведь именно в декабре Минцифра планирует запустить «Дія.City». Поэтому Редакция DOU выступает за то, чтобы об этом проекте узнало как можно больше ІТ-специалистов и каждый мог высказать свое мнение. Тем более, что к проекту пока есть вопросы. Мы уже публиковали интервью с заместителем министра Минцифры Александром Борняковым, статью со взглядом разработчика и вот теперь предлагаем почитать мнение юриста.

[Об авторе: Дмитрий Овчаренко — CEO & Founder в Alcor, 15+ лет в оперативном управлении ІТ-бизнесом, помог десяткам иностранных технологических компаний открыть R&D-офис в Украине]


Я юрист. С моей точки зрения, юристы не являются самостоятельными участниками споров: они в идеале над ситуацией, как беспристрастная Фемида. Поэтому я попробую избежать оценочных суждений и вместо этого предложить факты о «Дія.City» простым языком. Соответственно, каждый из вас получит возможность самостоятельно сформировать мнение, а я с удовольствием почитаю комментарии.

За основу мы берем официальный текст проекта закона «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 4303 с сайта Верховной Рады Украины. Несмотря на некоторое количество альтернативных законопроектов, именно у этого документа самые большие шансы быть вынесенным на первое чтение уже в декабре 2020 с тем, чтобы вступить в силу 1 января 2021.

Что такое «Дія.City»

Согласно ст. 2 вышеупомянутого проекта закона, это особый правовой режим «для стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

В свою очередь, резидентами «Дія.City» могут стать украинские юрлица «незалежно від її місцезнаходження та місця здійснення господарської діяльності» (ч. 2 ст. 4). Другими словами, не нужно переезжать из вашего офиса в Одессе, Сумах или Ивано-Франковске, чтобы стать резидентом — это виртуальный правовой режим.

Тут нужно упомянуть, что пояснения, как именно планируется «стимулировать развитие цифровой экономики», ожидается в отдельном налоговом законопроекте, который пока не зарегистрирован и, соответственно, не является фактом в понимании этой статьи.

На что стоит обратить внимание

Хотя и без налогов, этот рамочный закон о «Дія.City» привлекает внимание 5 ключевыми фактами.

1. Полномочия «уполномоченного органа»

Дело в том, что ІТ-компания не просто вступает в «Дія.City» — решение о приеме/исключении принимает специальный уполномоченный орган (п. 1 ч. 4 ст. 12).

Что это за орган? Согласно ст. 12 «Уповноваженим органом є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку цифрової економіки України».

Если дополнительно взглянуть на ст. 1 Закона «Про центральні органи виконавчої влади», то «Систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі — міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади». А я пока не знаю никаких «других» органов, которые формируют госполитику в сфере цифровой экономики, кроме Минцифры. И хотя Минцифры ни разу не упоминается в документе, я далее по тексту буду упоминать именно это министерство.

Что же конкретно имеет право делать Минцифры как уполномоченный контроллер «Дія.City»:

  • «Рішення уповноваженого органу про втрату статусу резидента Дія Сіті набуває чинності з дня його прийняття» (ч. 4 ст. 11). А если орган ошибся? Куда можно обратиться за обжалованием/пересмотром решения? В законе об этом ни слова — по факту Минцифры в одном лице объединяет функции регулятора и суд;
  • «здійснює контроль за дотриманням резидентами Дія Сіті вимог цього Закону» (ч. 3 ст. 12);
  • «встановлює вимоги, порядок та стандарти щодо обов’язкового розкриття інформації резидентами Дія Сіті»;
  • «проводить перевірки відповідності резидента Дія Сіті критеріям, вказаним в частині першій статті 6 цього Закону»;
  • «роз’яснює порядок застосування чинного законодавства про Дія Сіті»;
  • «встановлює наявність ознак порушення резидентами Дія Сіті вимоги про здійснення виключно видів діяльності, встановлених цим Законом»;
  • «вимагає від резидента Дія Сіті пояснень та документів для перевірки достовірності інформації, наданої в звіті про відповідність критеріям, або для перевірки будь-якої інформації, документів, наданих резидентом Дія Сіті уповноваженому органу» (п. 2 ч. 4 cт. 12).

Дополнительно, согласно ч. 3 cт. 13, резиденты подают ежегодные отчеты вместе с аудиторским заключением «за результатами перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності заявника. Фінансова інформація має бути підготовлена за весь звітний рік».

Мой комментарий: как юристу мне постоянно приходится сталкиваться с органами государственной власти. Несмотря на благие намерения законодателя, любые дополнительные регуляторы IT-индустрии в условиях низких зарплат чиновников приводят к дополнительным коррупционным рискам. К этому особенно чувствительна ІТ-индустрия, которая в Украине развивается скорее как agile, а не благодаря централизованному управлению. Поэтому, если копировать модель Парка высоких технологий из Беларуси — не факт, что получится самый правильный вариант именно для Украины.

2. Организация резидентов «Дія.City»

Согласно ч. 1 ст. 17: «Резидент Дія Сіті вступає в договір приєднання з Організацією резидентів Дія Сіті протягом 30 днів з дня набуття статусу резидента Дія Сіті. Якщо на момент набуття статусу резидента Дія Сіті Організація резидентів Дія Сіті не створена, резидент Дія Сіті зобов’язаний вступити в договір про членство протягом 60 днів з дня її створення».

Что же это такое? «Єдиним об’єднанням резидентів Дія Сіті є організація резидентів Дія Сіті».

Тут не будет лишним процитировать статью 36 Конституции Украины: «Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій».

А согласно ч. 2 cт. 17: «Резиденти Дія Сіті зобов’язані сплачувати реєстраційний та членські внески до Організації резидентів Дія Сіті у порядку, передбаченому договором про членство». К сожалению, договора о членстве нигде нет и размер этих платежей не понятен. Было бы хорошо это выяснить перед голосованием закона и учесть «скрытые» налоги заранее.

3. Gig Worker

В дополнение к классическим найму в штат согласно КЗоТ и ФОП предлагается новая форма взаимоотношений между работодателем и специалистом — гиг-контракт.

Это абсолютная новелла для европейского законодательства — похожие вещи есть, наверное, в Канаде и частично Великобритании. В чем идея? Это некий микс штата и ФОПа: можно брать сотрудника в штат, но c сохранением гибкости ФОПа.

Привлекают внимание следующие вещи:

  • ч. 3 ст. 29 — «Протягом перших трьох місяців строку дії гіг-контракту резидент Дія Сіті має право повідомити гіг-працівника про припинення гіг-контракту в письмовій формі не пізніше ніж за 3 календарні дні до запланованої дати припинення»;
  • ч. 5 ст. 29 — «Одночасно з врученням письмової заяви гіг-працівнику про припинення гіг-контракту резидент Дія Сіті має право на власний розсуд відсторонити гіг-працівника від роботи з оплатою не меншою від поденної винагороди гіг-працівника за кожен день такого відсторонення. Наявність підстав, передбачених Кодексом законів про працю України для відсторонення від роботи, не вимагається».

Вот тут интересный момент: как суды отнесутся к подобным формулировкам? Нет же отдельного суда «Дія.City», и решения будут принимать суды общей юрисдикции. А они привыкли к штату согласно КЗоТ 1971 года. С 1999 года судебная практика переварила еще и ФОП на упрощенке. Еще есть так называемые гражданско-правовые договора (оплата условного сантехника, который пришел починить кран). Какое место гиг-контракта в этой системе?

Этот момент усугубляется статьями 30–34 — «робоче місце», «тривалість робочого часу», «тимчасова непрацездатність» гиг-сотрудников — не исключаю, что в судах будет путаница между классическим наймом и гиг-наймом. Что, в свою очередь, может полностью или частично нивелировать концепцию гигов на практике — с переквалификацией в стандартные трудовые договоры со всеми налоговыми и прочими «радостями» — 41,5% суммарно для работодателя и сотрудника. Чего бы мне точно не хотелось, поскольку сама по себе инновация интересная.

4. Срок — 15 лет

Согласно ст. 5 «Правовий режим Дія Сіті встановлюється не менше ніж на п’ятнадцять років з дня набрання чинності цим Законом». А потом?

Также нужно добавить тот факт, что за 30 лет независимости создавалось 12 специальных экономических зон и ни одна (!) из них не доживала до срока своего предназначения. Менялась власть, и другим похожим законом отменялись все предыдущие.

Может, ответ лежит в плоскости принятия нового Трудового кодекса и более системных реформ? Об этом активно говорилось в конце прошлого года, но ни слова в этом году.

5. Турборежим 2.0

Этого нет в законе, но во время официальной презентации в октябре 2020-го было озвучено желание законодателя запустить проект уже с 1 января 2021.

Всегда есть две опции: принять документ как есть и дописывать его «на ходу» или сначала «семь раз отмерить». Не думаю, что в условиях пандемии и экономического кризиса нам нужно себе добавлять челленджи. Индустрия и так ежегодно растет на 25% — что изменится, если внимательно дописать этот документ совместно с экспертами и общественностью и запустить проект с 1 июля 2021 года или 1 января 2022 года?

Итоги

Да, инициатива заслуживает внимания и вполне может помочь развитию украинского ІТ. Но сегодня к предложенному проекту закона № 4303 слишком много вопросов.

Даже несмотря на то, что пока он не дает четкого понимания налоговой нагрузки на компании, его положения вызывают сомнения. Можно ли, не реформируя трудовое законодательство, добавлять новую форму контракта? Как будет организована работа внутри «Дія.City» и не станет ли «уполномоченный орган» источником коррупционных схем?

У меня как у юриста слишком много вопросов.

👍НравитсяПонравилось0
В избранноеВ избранном4
Подписаться на автора
LinkedIn

Похожие статьи




Підписуйтесь: iTunes | Google Podcast | YouTube


26 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Дуже хороша стаття, також сподобалось це відео від ІТ юриста:
www.youtube.com/...​zGuIu_Hgo&ab_channel=Rist

а про договірняк щодо переманювання мовчите?
буде більше рабів і мала конкуренція (окрім ФОП, як вже казали вище)
в нашому місті представники цієї асоціації вже штовхали і робили такі договірняки між конторами і це призвело до того, що наше місто (Житомир) має не так багато компаній як Вінниця, Рівне, Івано-Франківськ, Львів...

Астанавітесь

Дуже непогана стаття. Вона містить досить ретельний аналіз цієї (т.зв.) законодавчої ініціативи, але на мою думку, вона не містить головного критерія, яким варто керуватися приймаючи рішення про вступ/невступ до цього «суспільства» (Дія чогось там). А головним чинником, який слід взяти до уваги, на мою думку, є те, що країною вже десь із півтора роки керує зграя зелених довборгаїв, яка ні на що не здатна в принципі крім корупції та факапів. Прикладів — силенна купа. Пам’ятаєте, наприклад, «революційну ініціативу» кредитування бізнесу 5-7-9? Хтось користувався? Як воно?
Можна навіть і не згадувати про їхні дебілкуваті «ініціативи», можна просто спробувати відповісти на декілька простих питань. Скільки точно мільярдів гривень не вистачає зараз в державному бюджеті для того, щоб забезпечити заплановані видатки? Чому саме так сталося, що не вистачає? Хто персонально в цьому винен? Чи є хоч яка вірогідність, що бюджет буде виконано? Якщо є, за чий саме рахунок це можна зробити? Чи поніс/понесе хоч хтось покарання (ще за чинної влади) за те, що бюджет цього року вже практично провалено?
Якщо Вам вдастся знайти відповіді на ці питання, Ви зможете самостійно переконатися, що країною керують не просто непрофесіонали, а клінічні ідіоти та ще й покидькі. Чи хочете Ви довірити успіх власного бізнесу спільноті, організованій саме такими людьми? Питання, звісно, риторичне. Хоча, звісно, кожен вирішуватиме сам.
Погоджусь з думкою попередніх коментаторів, що рішення скоріш за все залежатиме від рівня репресій, які влада застосує до компаній, які не виявлять бажання «абсолютно добровільно» вступити до асоціації.

Вам же в первом же абзаце сказали что оценочных суждений не будет. Я тоже не поддерживаю текущую власть, но при чем тут это? Вам политического бла-бла на каждом углу не хватает? Автор — юрист, и делиться с нами юридической экспертизой, которой большинство читателей не обладает. А про политику вам, вроде, рассказывать ничего и не нужно — вы и сами все знаете :)

Ви вважаєте невиконання державного бюджета «оценочним суждєнієм»? Ну, ОК. Це Ваше право. На мій погляд, це вже беззаперечний факт. Але я визнаю Ваше право мати свою думку з цього приводу. :)

Невыполнение гос. бюджета это факт, но какое _юридическое_ отношение он имеет к данному законопроекту?

Юридично — ніякого. Але текст — ніби-то про доцільність вступу до асоціації. А вона, принаймні на мою думку, визначається, в першу чергу, зовсім не юридичними аспектами.

Целесообразность вступления — это явно оценочное суждение, которого тут, по словам автора, быть не должно. Текст о юридическом качестве законопроекта. Это, очень грубо, как продукт и его код: тут анализ кода а не продукта или, уж тем более, программистов

Будь ласка, Ви можете перейматися саме юридичною якістю законопроектів, я більше піклуюся по практичні речі. На мій погляд, немає ажно занадто великого сенсу аналізувати закони, якщо влада проявляє схильність ці закони порушувати. Якби в мене була хоч яка довіра до цієї влади, тобто хоча б найменьша впевненість, в тому, що влада здатна дотримуватися законодавства, я б можливо з Вами погодився та приділяв найбільше уваги юридичній стороні справи. Біда в тому, що насправді ця влада не вміє в юриспруденцію, а тільки в корупцію, зраду та факапи. Тому, мені трохи смішно, коли люди багато часу приділяють аналізу того, що все одно ніколи не буде виконуватися. Тим не меньш, я, знову ж таки, поважаю Ваше право на власну думку. Сподіваюся, що Ви також поважаєте моє право на мою. ;)

Если вы считаете что нет смысла заниматься юридическим анализом закона, то зачем тратили свое время на чтение статьи посвященной юридическому анализу? О_о

Так он и не тратил. Просто пришел, ко ко ко, бюджет, что в уши влили в пабликах, то и несет.

Я тоже уважаю ваше мнение, несогласен только с вашей приетензией к автору

З якою саме претензією? В мене немає жодних претензій до автора статті. Я просто намагався додати в своєму першому коментарі саме те, що стаття, на мою думку не враховує. В чому саме Ви побачили претензію?

А після якого нововведення емігруєте\емігрували Ви? Для мене це був анонс 5 групи ФОП — дав мені багато енергії.

Эмиграция — хороший, но не единственый путь. Есть еще
1. Митинги. Малоэфективный, но популярный способ.
2. Мирный/законный захват власти. Очень тяжелый, но самый правильный как по мне способ. Кожаев хоть и шутит на эту тему, но в каждой шутке...
3. Уход в тень, оффшоры. Очень эффективный и очень популярный способ борьбы с такими «нововведениями» от власти

Или короче (по Кожаеву) — «тень, майдан, эмиграция».

А какие нормы выхода из сити предусмотрены? Например компания решила выйти, по причине что централизованая кабала которая контролируется неблагонадежным госуправлением не подходит и вредит бизнесмодели компании?
Вот реально не пойму кому выгодно это создание оверлординговых корпораций. Это новая схема по поглощению все видом бизнеса от индивидиуального, малого, до среднего и корпоративного в одно большое дно?

А если орган ошибся? Куда можно обратиться за обжалованием/пересмотром решения? В законе об этом ни слова — по факту Минцифры в одном лице объединяет функции регулятора и суд;

ОАСК же

Основная идея что это абсолютно добровольно, а если условные Епамы с Люксофтами широким строем вступят в эти ряды то это будет еще одно дополнительное конкуррентное преимущество для небольших компаний с которыми можна будет работать через ФОП

Ну это же дипломатическое высказывание. Здаеться мне кто добровольно не вступит в организацию — будет участвовать в телепрограме маски шоу, с показательной поркой. Чтобы другим не повадно было.

На фоне свирепых поправок в трудовой кодекс относительно признаков скрытых трудовых отношений эта «добровольность» — явно как с колхозами

Так все как обычно. Увеличить налоговые ставки и поставить «таможню» которая может учинить проверку в любой момент и все заблокировать по любому поводу, но в вместе с тем за державу ей не обидно. Т.е. типичное поведение украинского государства по отношению к любой экономической отрасли.

в октябре 2020-го было озвучено желание законодателя запустить проект уже с 1 января 2020

Назад в будущее )

Подписаться на комментарии