🏆 Рейтинг ІТ-работодателей 2019: уже собрано более 5000 анкет. Оцените свою компанию!
×Закрыть

Навіщо розвивати українську мову в ІТ-секторі

[Від редакції: Олександр Краковецький — CEO компанії DevRain, співзасновник ДонорUA й Chatty, Microsoft Regional Director, Microsoft AI Most Valuable Professional, кандидат технічних наук. Ми звернулися до Олександра з проханням розповісти про ініціативи з розвитку української мови в IT. Також попросили висловити власну думку щодо того, чи важливо популяризувати державну мову в IT-галузі].

Disclaimer. У публікації я не торкаюся теми знання й використання англійської мови в ІТ-секторі. На моє переконання, це must have. Ідеально, саме англійська мова повинна стати другою державною в Україні. Я далекий від ідей націоналізму й не люблю, коли мовним питанням прикривають інші важливі проблеми. Я не проти російської мови, а проти ігнорування української. Враховуючи, що мовна тема потенційно вибухонебезпечна, я намагався висловлюватися максимально політкоректно й нейтрально.

Я народився у Вінниці в україномовній сім’ї, ходив до україномовної школи, дивився «Альфа» й «Трансформерів» у неперевершеному українському озвучуванні. І хоч такого шкільного предмета, як «російська мова» в мене не було, проблем з вивченням цієї мови я не мав. У Вінниці — типовий для центральної України мікс суржику, української й російської мов. Як і в інших містах, багато хто в публічному просторі намагався розмовляти російською, бо так «модно», а ще тому, щоб не дістати на горіхи від місцевої гопоти.

В університеті ситуація була схожа — 50/50. Дехто з викладачів намагався викладати російською, але цю ідею, передусім, не підтримала так звана «російськомовна» частина студентів. Можливо, тому, що насправді російськомовних там майже не було.

Тому я — класичний білінгв, що українською спілкувався в побуті та з україномовними друзями, а російською — в усіх інших місцях.

Попри те, що я на 100% технічна людина, завжди цікавився мовами й культурою інших народів. Подорожуючи світом, передусім, розпитую місцевих жителів, як вони живуть у багатомовному суспільстві, як ставляться до іноземців, чи складно експатові без знання локальної мови. Спойлер: ніде не люблять людей, які не хочуть учити мову тієї країни, де живеш. А ознайомившись із данським законом про національний прапор, усвідомив, що нашим націоналістам до данців ще дуже й дуже далеко.

Фото з конференції DeForum 2018, Київ

Мовна ситуація в IT і перехід на українську

Із замовниками я спілкувався англійською, з менеджментом — російською, з працівниками — українською. Досить типова ситуація в IT.

Паралельно почав проводити мітапи в межах Microsoft.NET User Group Vinnytsia. Українською.

Потім почав публікуватися на хабрі. Написав сотні статей, увійшовши в сотню найліпших авторів за всі часи, посідав другу позицію в загальному рейтингу авторів, опублікував книжку — збірку «Когда я говорил...». Російською.

Виступав на різних конференціях в Україні, РФ, Білорусі. Багато російськомовних колег приїжджали на українські конференції. Відповідно, виступав російською.

2011 року переїхав до Києва, де з мого оточення українською мало хто розмовляв. Той період майже весь був російськомовний.

Переломним моментом стала одна зі щорічних конференцій Microsoft, де мене дуже вкурвило те, що на заході, де мінімум 80% спікерів з України, не було жодного україномовного. Тому... я став першим і єдиним. Відтоді регулярно практикую здобуття неофіційного статусу «Єдиний україномовний спікер на українській конференції». Відразу скажу, що, з одного боку, сумно, з іншого — завжди дістаю подвійну порцію подяк. Не зайвим буде сказати, що ситуація повільно, але змінюється.

2014 року перед Майданом більшість наших замовників були з РФ. За кілька місяців ми звели це число до нуля. Потреба щодня спілкуватися російською мовою відпала сама собою. І цієї миті я на 100% перейшов на українську мову, крім випадків, де спілкування російською доцільне й виправдане.

Намагався писати статті для «Вікіпедії». Не склалося. Мої статті й правки постійно відкидали, а після кількох невдалих спроб спілкування з адмінами, спостерігав у прямому етері, як усі мої статті (англомовні зокрема) стирали. Не те, щоб я був одним з найліпших контрибуторів, але однаково жаль.

Я був один з ініціаторів створення сайту Ukrainian Language на Stack Exchange — Stack Overflow для української мови. Усе відбувалося в кілька етапів. Спочатку список тестових запитань і відповідей, потім — пошук «кістяка» команди, закрита альфа, закрита бета, відкрита бета тощо. На це пішло кілька місяців щоденної роботи. Аудиторію збирав скрізь в Інтернеті, зокрема й на DOU. Якоїсь миті ми були на межі провалу. Одному з адмінів не сподобалося, що я привів 80% усіх лідів. Але відступати не було куди — ми таки проштовхнули створення цього порталу. Сайт працює вже два роки. І я дуже тішуся з того, що все вдалося, і цей портал функціонує.

Наступним кроком стала відмова від російськомовних книжок. А щороку я купую 100–150 книжок (читаю, правда, у 5–10 разів менше). Тим паче, що україномовні книжки вдвічі-втричі дешевші за російськомовні.

Тішить той факт, що з’явилися нішеві українські ресурси: дуже якісні й щирі. Наприклад: Tokar.ua, The Ukrainians, «Куншт», Ukrainer та інші, які завжди залюбки читаю і по змозі підтримую фінансово.

Як заговорити українською

Російськомовній людині насправді легше навчитися чисто розмовляти українською. Україномовним громадянам потрібно боротися з говірками, суржиком і діалектами. Окей, боротися, можливо, й не потрібно. Але вважаю, що для людей, які виступають публічно, важливо говорити правильно.

Можу порекомендувати чудовий проект-антисуржик, а також книжки Олександра Авраменка «100 експрес-уроків української».

На одній з лекцій, де розповідали про видавничий бізнес, «експерти» всі як один радили писати російською, бо українською шансів стати популярним немає. Раджу читати Макса Кідрука, що пише українською дуже достойні твори і при цьому — досить популярний.

Труднощі та як їх подолати

Мова — динамічний організм. На жаль, зрозумілої стратегії, екосистеми, стандартизованої термінології та підходів до розв’язання мовних проблем немає (принаймні за межами академічного середовища). Крім того, нема й зрозумілого підходу щодо того, як нові слова повинні утворюватися й потрапляти в словники.

Наприклад, у США є правило — якщо слово вжито понад 1 млн разів у ЗМІ, телебаченні чи в онлайні, то його зобов’язані занести в словник.

Отак в американців нещодавно з’явилися нові слова:

  • to google — шукати щось в Інтернеті;
  • to friend / to unfriend — подружитися з кимось у соціальній мережі або вилучити когось із друзів у соціальній мережі тощо.

А ми й досі не знаємо, як правильно говорити: «застосунок» чи «додаток». Хоч не «аплікація» — і то добре.

Завжди акцентую увагу на тому, що українську мову погано представлено на світовій арені. Це вже спричинює цифрову нерівність.

Щоб змінити цю ситуацію, потрібно або обернути українців на англомовну націю, або активно розвивати напрям Natural Language Processing для української мови. Поки що і перший, і другий сценарій має утопічний вигляд. А це, своєю чергою, поглиблюватиме цифрову нерівність між Україною і світом.

Як це змінити?

Ми, як IT-компанія, постійно експериментуємо з алгоритмами й навіть створили ДонорUA.Бот, що допомагає визначити, чи може людина бути донором крові. Хоч і поганенько, але бот «розуміє» українську мову. Ще кілька прикладів NLP для української можна знайти тут. На жаль, у відкритому доступі майже немає великої кількості словників, наборів даних тощо. І це унеможливлює динамічний розвиток Ukrainian NLP.

Наш проект, ДонорUA, на 100% україномовний і ніколи не мав дублювання російською. За п’ять років функціонування проекту в нас не було жодної проблеми з цим.

Як Microsoft Regional Director (нагорода компанії Microsoft) лобіюю підтримку української мови в Azure Cognitive Services та інших сервісах. На жаль, для того, щоб щось змінити кардинально, зусиль однієї людини замало — повинен бути запит суспільства та бізнесу. А також велика кількість відкритих корпусів, словників, алгоритмів і бібліотек. Більшості цих матеріалів або немає, або вони недоступні публічно.

Також періодично я пишу про те, як ті чи інші сервіси на кшталт Facebook, Google чи Microsoft реагують на зміни в мовних налаштуваннях (наприклад, Google принципово підсовує російськомовні ресурси, навіть якщо ви вимкнули цю опцію), чому не можна довіряти офіційній мовній статистиці в Інтернеті і як працює налаштування локалізації в браузерах та операційній системі.

Щодо «українських» квот

Якби в нас була правова держава, можливо, більшість «мовних» законів були б не потрібні. Працював би здоровий глузд у парі з боязню залишитися без ліцензії, нарвалися на величезний штраф або залишитися без клієнтів. Але практика свідчить, що навіть закони в нас не завжди діють. А на рекомендації ніхто навіть не звертає увагу. Тому квоти потрібні.

З іншого боку, сама ідея квот мені принципово не подобається. Вважаю, що загальнонаціональні ЗМІ не можуть використовувати будь-яку іншу мову, крім державної. Водночас можуть існувати ЗМІ, які на 100% російськомовні або на 100% англомовні. І вони, і мовні «гібридні» канали повинні бути лише в платних кабельних або супутникових мережах, YouTube, — де завгодно, але не на загальнонаціональному рівні.

Бо ось що маємо.

Приходжу я на радіо до україномовного журналіста, щоб поговорити про український продукт для українців. Але саме ця передача підпадає під внутрішню «російську» квоту і ведучий переходить на російську.

Або коли українське видання просить написати для них статтю, яку я готую українською і яку потім перекладають з української на російську. І це все відбувається на тлі розмов, що локалізація кількома мовами — дорогий і невигідний процес.

Це нонсенс.

Такі закони правильні й з погляду економіки.

Наприклад, коли ви хочете одержати прокатне свідоцтво на показ свого фільму в Китаї або Німеччині, ви ЗОБОВ’ЯЗАНІ зробити китайське або німецьке дублювання, вести комунікацію, SMM китайською або німецькою. А отже, ви змушені наймати локальних носіїв цих мов і локальні компанії, що вам допомагатимуть. А це — прямі інвестиції в економіку тих країн.

Нині виходить, що перекладачі на українську чи з української, спеціалісти з озвучування не мають багато замовлень. Також немає величезної кількості компаній, які пропонують послуги з локалізації інтерфейсів, програмного забезпечення тощо. Через це економіка втрачає чимало грошей.

Така ситуація спричинює те, що більшість світових компаній не наймають україномовних людей, які могли б опікуватися українським ринком. Саме тому й сталися ці масові блокування у фейсбуці, а більшість світових компаній зараховують Україну до регіонів з центром у Москві (іноді в Польщі чи Ірландії), але точно не в Києві чи Львові. Багато світових сервісів не лише не має української локалізації чи україномовних продуктів, а й блокує доступ до своїх сервісів.

Є й інші напрацювання, про які говорити зараз не можу. Проте сподіваюся, що через деякий час і про них теж зможу розповісти.

Замість висновків

  1. Кілька років тому, виступаючи (російською) на одній з конференцій Microsoft в Росії, я дістав низькі оцінки від учасників. Виявилося, що проблема в тому, що слайди презентації були англійською, а не російською. В Україні такої проблеми немає.
  2. Україна більш орієнтована на глобальний ринок завдяки аутсорсу, а отже, знання англійської — мінімальний критерій здобуття роботи в більшості IT-компанії. Тому знання української/російської не принципові.
  3. Локальний ринок у нас такий мізерний, що будь-які мовні дискусії завершуються не розпочавшись. Нішеві продукти україномовні, більшість розробок — російськомовні (щоб охопити країни екссовка), а глобальні продукти — на 100% англомовні.

Звісно, у такій ситуації важко говорити про реальний розвиток NLP, персональних асистентів, систем машинного навчання в контексті української мови. Тому просунутіша частина використовуватиме закордонні розробки, а всі інші — російські, російськомовні сервіси або... ніякі.

Мені хочеться вірити, що ситуація змінюватиметься в ліпший бік. Як на рівні суспільства (що вже поступово відбувається), так і на рівні держави (тут складніше).

А поки радий був поділитися тими невеликими здобутками, які все ж вдалося зреалізувати.

LinkedIn

Лучшие комментарии пропустить

Навіщо розвивати українську мову в ІТ-секторі

После прочтения статьи так и не нашел ответ на поставленный в топике вопрос.

Можно поставити питання інакше: навіщо в Україні використовувати російську мову? Усі українці розуміють українську та більшість розмовляє (хто краще, хто гірше — але це питання практики). Закони та офіційні документи українською. Професіонали знають англійську та купують актуальні книжки на Amazon. Технічна документація англійською чи українською (те, що виробляється в Росії це металобрухт, а не технології). Нове покоління українців російською пише так, що краще взагалі б не писали ). То сенс витрачати час та сили на вивчення та використання російської мови в Україні?

Саша, ты как обычно смешал все в кучу. Пойми, язык не является средством ни национальной, ни политической идентификации. Это формат кодирования информации, не больше. А вот уже информация имеет первоочередное значение. Все попытки сделать язык признаком идентификации по принципу «свой-чужой» — только вносят раскол в наше общество. Надеюсь, ты все же поймешь это.

Чудова стаття та ініціативи. Після початку війни з Росією почав писати українською, бо мова це державотворчий фактор з таким сусідами як росіяни. Російська мова — це сьогодні елемент інформаційної агресії проти України.

Крутий мужик, дякую!
Саме через це перейшов на українську мову в інтернет-просторі, ДОУ, Фб і менші відомі ресурси, скрізь або англійською або українською.

P.S. Теж вважаю, що англійська, як друга державна, могла б дуже сильно повпливати на розвиток держави в абсолютно всіх сферах.

1189 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Совок развалился, а менталитет остался. Запретить, квоты, вали за поребрик. Конструктива совсем нет, одна разруха в головах.
Почему не сделать как в Канаде два государственных языка? Канадцы ж не боятся боятся что Франция нападет, или Англия, или какая-либо из многих англоязычный стран.
Каждый сам выберет язык, на каком ему удобно общаться и не нужно никаких споров!

Я не проти двох державних — знання української обов’язкове, всі офіційні документи оформлювати обома мовами, держслужбовці складають іспити з української і російської.

Але ж тобі не це треба, правда? Тобі ж аби лише українську заборонили, як в Криму чи лугандоніях.

А я против 2 государственных языков, только укр достаточно. Но никаких принуждений пользоваться им кому-либо где-либо, только добровольный выбор, хоть на монгольском говори или публикуй что-то

никаких принуждений пользоваться им кому-либо где-либо

Державна мова обов’язкова для використання держслужбовцями, в офіційних документах і тому подібне. Тому «українська — державна, але можна якою хочеш» не буде.

Все общение с государством и бюджетниками только укр, остальное произвольно

Я слышал что радио, кинотеатры, книги и т.п. имеет квоты для укр языка, я это все не использую/покупаю, но я против, это влияет на бизнес таким образом что он нафиг никому не нужен становится

Це впливає на бізнес таким чином, що замість перепродавати російське бізнес займається перекладами і локалізацією. А це, в свою чергу, створює український мультимедійний ринок який тепер не є просто часткою російського. До того ж якість локалізації підвищилася — капіталізм, конкуренція, вот ето вот всьо.

причем тут русский не уловил, ровно как и остальное

Там де російська мова — там тлєн, мрак, розруха, жебракування, ницість та інший ад-і-ізраїль. І чим більше російської — тим більше усього цього. У якості доказу — нема жодної нормальної російськомовної країни. А у тих регіонах де рускоязикості більше — там і дупа більша.

ты как друг Лебовски... только он про вьетнам...

Вы что-то путаете, украинский язык никто не призывает запрещать.

А от розкажіть що ви собі уявляєте про білінгвізм у Канаді і як ви будете переносити його на Україну — яка мова у нас буде як французька а яка як англійська і що буде нашим Квебеком?
Якою мовою буде освіта, якою мовою бізнес буде надавати послуги, яку мову будуть використовувати державні та місцеві органи влади?

Как и раньше, без принуждения. Были русские и украинские школы, у граждан был выбор. Для бизнеса чем меньше запретов, тем только лучше. В Госсекторе придется два языка знать, но по факту это и сейчас так есть.

То ви думаєте що саме так і є у Канаді?

Были русские и украинские школы, у граждан был выбор

Так вони і досі є і у граждан є вибір. Однак чомусь здавати ЗНО з російськох не набралось бажаючих.
А як що до вузів? Чи будуть готові випускники рускіх шкіл, де українську вчили як іноземну, поступати в українські вузи чи працювати в де потрібне володіння українською?
Щоб не вийшло так що стоматолог у Києві не знає що таке ясна і піднебення?

Для бизнеса чем меньше запретов, тем только лучше

Заборони є тільки у ваших фантазіях. Є тільки вимога надавти послуги та інформацію про продукти українською

В Госсекторе придется два языка знать, но по факту это и сейчас так есть.

Якщо по факту так і є то в чому ж тоді одна разруха в головах?

А почему, собственно, два? В Закарпатской области неактуален русский, зато венгерский актуален, в Черновицкой области малоактуален русский, зато актуален румынский, да и во Львовской области польский, пожалуй, поактуальнее русского будет.

За що таке упереджене ставлення до «аплікації»? :(

У мене певне коло знайомих і колег казали «аплікуха».

Мені то слово не дуже подобається, але тим не менш чомусь нема звички казати «додаток».

Мабуть бо це пов’язане з тим, що створюється враження наче щось мають додати. Додаток до документа? Додаток до справи?

Є ряд термінів яким важко знайти аналогію в українські, і отже доводиться створювати велосипеди.

Все очень просто: хочешь работать на Украину — украинский ОК. Хочешь на экс СССР рынок — русский «мас би». (Можно, конечно повыпендриваться, говорить с балорусами по английски, будет «очень продуктивно»). НУ а если на глобальныйы рынок — без английского никак(!!!)

С другой стороны есть проблема, как человеку ничего из себя не представляющему начать из себя что то «предсавлять». Тут начинается «я начал говорить ПА РУССКИ, украинкаво не панимаю» или «я почав розмовляти, от який я молодець».

Все очень просто язык — средство донесения информации.

Колись, коли я був більш запальним і менш скептичним, я вірив, що Україна може бути українською. А потім зрозумв, що навряд чи. Подивіться на всю історію України — суцільні Самойловичі та Прокоповичі, Пушкарі та Барабаші, Носенки, Іскри та Кочубеї. Як кажуть: «три українці — то партизанський загін і зрадник». Правда в тому, що більшості українців як тому шахтареві байдуже — ковбаса чи колбаса, а може kiełbasa, sausage чи wurst. Аби було за що її купити. А найлегший спосіб мати за що купити ковбасу — це продати свою гідність. Байдуже кому. Але найпростіше самі знаємо кому і чому. Саме звідти ті всі Самойловичі та Прокоповичі, Пушкарі та Барабаші, Носенки, Іскри та Кочубеї.
І потім пишуть тисячі і мільйони, що «рускій язик — радной». Кому? Їхнім батькам? Дідам та бабцям? Прадідам та прабабцям? Це ж так легко — забути, якою мовою розмовляли твої предки і не зважати, що твоє прізвище «чомусь» звучить «как-то нє па-рускі». Це ж так легко — переконати себе, що українська для тебе не має жодного значення. Це ж так легко — втовкмачити собі, що «Кієв (Днєпр, Палтава, Данєцк, Вінніца, Житомір, Хєрсон, Адєсса) всєгда бил(а) рускоязичним(ой). Набагато складніше просто дізнатись історію власного роду. І зрозуміти, що саме в тому і є цінність — продовжувати її, цю історію, продовжувати свій рід. Це зрозуміли 100 і більше років тому поляки, чехи, фіни, литовці, безліч інших народів Європи. Це досі не зрозуміли українці, біларуси, купа народів, що досі залежать від РФ. Бо так звичніше. Бо так легше. Бо у 40-30-20 переучуватись ліньки. Та й до 20 не особливо хочеться бути білою вороною. От і маємо більшість юних, молодших за відновлену Україну, яким ця Україна до лампочки. Бо можна носити паспорт із тризубом, розплачуватись гривнями, вимахувати синьо-жовтим прапором, але при цьому культивувати мову, культуру і звичаї іншого народу. Як казав Пьотр Аркадьєвіч Столипін: «Народ, не имеющий национального самосознания — есть навоз, на котором произрастают другие народы». Це саме про українців.
На цьому ставлю крапку і виходжу із дискусії. Оскільки за все своє життя переконався в одному — українці ніколи не назвуть речі своїми іменами і будуть доводити, що російська їм рідна, а українську нав’язують силою. Аж поки ковбаса не стане вигіднішою за колбасу, kiełbasę, sausage або wurst.

Юг Украины был под нашими лепшими друзьями татарами, пока Российская империя их оттуда не выбила, потом туда заселяли всех подряд, украинцев, россиян, немцев. Так что на нашей территории живут представители этих народов и многих других

Не сперечаючись із точністю цього твердження зазначу, що навіть це не означає, що українці мають переходити на російську. Тим більше перебуваючи в більшості. Ситуація з українцями в Україні має бути точно такою ж, як з росіянами в Росії, фінами у Фінляндії, німцями у Німеччині, французами у Франції і т.ін.

ПС Для зацікавлених раджу ознайомитись із джерелами часів Російської імперії, профінансованими імператорським домом Романових, яких важко запідозрити в надмірному українофільстві. З них чітко видно, що на території сучасної України протягом сторіч домінували саме українці, плюс на півдні татари (втім навіть у Криму українці становили другий за чисельністю етнос). Тож було б дещо самовпевнено заявляти, що ці землі ніколи не мали жодного стосунку до України. Більшовики, формуючи національну політику, розуміли з ким/чим мають справу. Те, що мало не надто достатній стосунок до України (Кубань, Донщина, Стародубщина, північно-східна Слобожанщина), Росія сторіччя тому одразу забрала собі.

Да, украинцы не должны переходить на любой язык, если они не хотят. Но заставлять кого то переходить на украинский это как «мораль гутентота».

Эти люди живут в причерноморье с тех же самых пор, когда там появились и украинцы.
Они, их родители, их прадеды всегда говорили на том же языке.

Если вы хотите переделать их то чем вы отличаетесь от того же Валуева с его циркуляром?

Хто саме «ці люди»? Кого хто до чого змушує? Хто кого переробляє?
Давайте по пунктах.
В Україні живе понад 130 народів. Як, зрештою, в будь-якій пересічній європейській країні. Серед них є і татари — киримли та казанські, і караїми, і кримчаки, і греки — уруми та румеї, і поляки (до яких, до речі, відношусь я), і росіяни, і біларуси, і чехи, і німці, і євреї, і вірмени, і румуни, і роми, і мадяри, і ще понад сотню інших. Ніхто нікого не примушує зрікатись ані своєї етнічно-культурно-релігійної свідомості, ані мови, звичаїв та обрядів. Якби це було б не так, я б перший про це говорив, оскільки сам є представником меншини.
Але є пара наступних моментів.
Перше — збереження етнокультурнорелігійної ідентичності є завданням кожного індивідуума. Це наш головняк — як зберегти і передати це дітям. Це головняк наших історичних батьківщин. Це абсолютно не має бути головняком України та українців, єдине завдання яких — не заважати і по можливості сприяти етнокультурнорелігійним меншинам.
Друге — Україна має дбати про корінні етнокультурнорелігійні спільноти — українців, киримли, караїмів, кримчаків, інших, якщо такі себе визнають окремим унікальним етносом, який не має власної країни та/або народу поза Україною — приміром, гагаузи, уруми та румеї могли б оголосити себе такими, якщо немає бажання бути субетносом турецького або грецького етносів.
Третє — має бути мова міжнаціонального спілкування. В нормальній країні це мова титульної нації. І не варто кидати камінням, це всього лиш означає народ, за яким названо країну. Очевидно, що Україна — це країна українців. Так само як очевидно, що певний час ці сутності називались відповідно Малоросією та малоросами, а також Руссю та русинами. Отже, в Україні мовою міжнаціонального спілкування є українська. Це ніяк не обмежує жодні права.

ПС якщо вже мірятись так охота — мої польські предки з’явились в Україні в XIV сторіччі, коли тут росіянами і не пахло.

Красиво говорите. Валуев, думаю, так же пел когда свой циркуляр подписывал.

Хто саме «ці люди»? Кого хто до чого змушує? Хто кого переробляє?

Я про них: www.bbc.com/...​russian/features-41323302

Капець який караул. Зовсім як у тому анекдоті про Брайтон-Біч: «Ми сдєсь сорак лєт живьом, а еті аміріканци нікак ні виучат рускій».

ПС просто смішно, коли про утискання одвічних прав російської пишуть люди на прізвища Кравець та Хоменко...

Это и есть т.зв. Готтентотская мораль

— «Что такое зло?»
— «Зло — когда сосед нападёт на меня, отнимет скот, жену...»
— «А добро?»
— "А добро — когда я у соседа отниму его скот и жену

Не варто бавитись у софізми. Ваша логіка ВИГЛЯДАЄ стрункою, але за нею приховано один ФАКТ. Певний сусід ВЖЕ нав’язав ВАМ свою мову, культуру і звичаї. ВИ прийняли це за належне. І цим ВИ плюнули в пам’ять СВОЇХ предків. А у сухому залишку — це все відбувалось виключно в рамках моралі «шахтарської ковбаси».

Все інше могло би обговорюватись, якби мовна ситуація була як у нормальній країні, не сильно постраждалій від чужого колоніалізму — Нідерландах, Данії, Італії. Або хоча б у постраждалій, але з високим почуттям власної гідності і з розумінням, що мовою колонізатора послуговуватись на рівні держави не варто — Чехія, Польща, Фінляндія. Натомість із піною біля рота намагаєтесь відстояти право бути Біларуссю або Ірландією. З банальних меркантильних міркувань. Одне питання — навіщо вам взагалі ця Україна і ця її незалежність? Ви ж будуєте альтернативну Росію.

Индия пострадавшая от Англии очень говорит по английски, странно....
Обычно так как вы переходят на личности когда заканчиваются аргументы. По поводу русского языка: лично знаю 3-х АТО-шников, 2 из них говорят на русском языке, 1 на украинском. Все защищали Украину.

По поводу «обычаев» через небольшое время «быдло-элитка» намажется чем то похожим на кровь и чем то похожим на кал с мочей и будет изображать из себя вампиров и вурдалаков. Вод где люди гадящие на своих предков, не туда плюетесь.

в тімі укрмовних тільки я один ) статистика супер просто. та й в цілому в компаніі теж саме

Во первых, это красиво...

Говорити українською: як у Дніпрі проходять безкоштовні курси української мови
texty.org.ua/...​pri_prohodat_bezkoshtovni

Ось тут ще недавно збирали гроші на ремонт :)
www.facebook.com/...​a.1708726226057161&type=3

Заменить русский язык на английский в IT, на конфах и т.п. — это хорошо, потому что привлечет больше людей, английский — де факто стандарт. К тому же, тут уже приводили примеры конференций в европейских странах, где только английский. Повысит ли это качество местных докладов, которые будут переводить на английский? Сомневаюсь.
Нужен ли украинский в IT? Я думаю, что так же, как и русский, или любой неанглийский язык — нет.
Представьте, что крымские татары проводят IT конференцию на крымско-татарском языке, вы бы выучили его ради конференции? Вы бы пошли на эту конференцию? Туда бы приехали известные спикеры? Я думаю, что ответ очевиден.

Disclaimer. У публікації я не торкаюся теми знання й використання англійської мови в ІТ-секторі. На моє переконання, це must have. Ідеально, саме англійська мова повинна стати другою державною в Україні.

Никогда не пойду работать в ИТ компанию, где рабочий язык украинский. А все почему? Года до 2012 я довольно либерально относился к украинскому. Но после начала агрессивного навязывания (переводы фильмов в кинотеатрах и ТВ и покатилось), отношусь резко отрицательно. И кто продолжает думать, что принудиловкой может поломать людей, просто не учил историю — уже были многократные украинизации похлеще нынешней, закончилось все одинаковым фейлом. Читайте Булгакова например.

Як ти ще в країні живеш, де — страшно сказати — державною мовою є та, що тебе так сильно «прітєсніла», я не розумію.

переводы фильмов в кинотеатрах и ТВ

Да как ані смєют в Укрінє пєрєводіть на украінскій язик?! Біндеровци!!11

были многократные украинизации

Поглянемо лише на список несамовитих українізацій України:

  • 1627 — наказ царя Михайла з подання Московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні «Учительного Євангелія» Кирила Ставровецького
  • 1688 — за наказом московського патріарха Іоакима у величезних багаттях на вулицях Москви спалили «Вінець Христов» Антонія Радивиловського, разом з ним понищили також твори видатних українських богословів — Петра Могили, Лазаря Барановича та Інокентія Ґізеля
  • 1690 — засудження й анафема Собору РПЦ на «Кіевскія Новыя Книги» П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, А. Радивиловського та інших.
    1696 — ухвала Сейму Речі Посполитої про запровадження польської мови в судах і установах Правобережної України
  • 1720 — указ царя Московії Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг
  • 1729 — наказ Петра ІІ переписати з української мови на російську мову всі державні постанови і розпорядження
  • 1731 — вимога імператриці Анни Іванівни вилучити книги старого українського друку, а «науки запроваджувати на власній російській мові». У таємній інструкції правителеві України князю О. Шаховському 1734 р. наказала всіляко перешкоджати українцям одружуватися з поляками та білорусами, «а побуждать их и искусным образом приводить в свойство с великоросами»
  • 1763 — указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії
  • 1769 — заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати український буквар
  • 1775 — зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях
  • 1789 — розпорядження Едукаційної комісії Сейму Речі Посполитої про закриття всіх українських шкіл
  • 1804 — за спеціальним царським указом усі україномовні школи були заборонені, що привело до цілковитої деградації українського населення
  • 1817 — запровадження польської мови в усіх народних школах Західної України
  • 1832 — реорганізація освіти у Правобережній Україні на загальноімперських засадах із переведенням на російську мову навчання
  • 1847 — розгром Кирило-Мефодієвського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших
  • 1859 — міністерством віросповідань та наук Австро-Угорської імперії в Королівстві Галичини та Володимирії і Герцогстві Буковина здійснено спробу замінити українську кириличну азбуку латинською
  • 1862 — закриття безоплатних недільних українських шкіл для дорослих в підросійській Україні
  • 1863 — Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: «ніякої окремої малоросійської мови не було і бути не може»
  • 1864 — прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання має проводитись лише російською мовою
  • 1869 — запровадження польської мови як офіційної мови освіти й адміністрації Королівства Галичини та Володимирії
  • 1870 — роз’яснення міністра освіти Російської імперії Д. Толстого про те, що «кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечне повинно бути обрусіння»
  • 1876 — Емський указ Олександра ІІ про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень.
  • 1881 — заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою
  • 1884 — заборона Олександром III українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях
  • 1888 — указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами
  • 1892 — заборона перекладати книжки з російської мови українською
  • 1895 — заборона Головного управління в справах друку видавати українські книжки для дітей
  • 1908 — Сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії
  • 1910 — закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів
  • 1911 — постанова VII дворянського з’їзду у Москві про виключно російськомовну освіту й недопущення уживання інших мов у школах Російської імперії
  • 1914 — заборона відзначати 100-річчя Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси
  • 1914, 1916 — кампанії помосковщення у Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви
  • 1919 — більшість білогвардійських газет на півдні Росії «заборонило існування» України
  • 1922 — проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур — міської (московитської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша
  • 1924 — закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях
  • 1924 — закон Королівства Румунія про зобов’язання всіх «румунів», котрі «загубили материнську мову», надавати освіту дітям лише в румунських школах
  • 1925 — остаточне закриття українського «таємного» університету у Львові
  • 1926 — лист Сталіна «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації»
  • 1933 — телеграма Сталіна про припинення «українізації»
  • 1933 — скасування в Королівстві Румунія міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців
  • 1934 — спеціальне розпорядження міністерства виховання Королівства Румунія про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу» всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови
  • 1938 — постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов’язкове вивчення російської мови в школах національних республік й областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У
  • 1947 — операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхнього ополячення
  • 1958 — закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів
  • 1960–1980 — масове закриття українських шкіл у Польській Народній Республіці та Соціалістичній Республіці Румунія
  • 1970 — наказ про написання дисертацій виключно російською мовою
  • 1972 — заборона партійними органами відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві
  • 1973 — заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда»
  • 1974 — постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти — радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію
  • 1978 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках"("Брежнєвський циркуляр«)
  • 1983 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»), яким зокрема введено виплату 16 % надбавки до платні вчителям російської мови й літератури; директива колегії Міносвіти УРСР «Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки», спрямована на посилення помосковщення
  • 1984 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи».
    1984 — початок в УРСР виплат підвищеної на 15 % зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями мови української
  • 1984 — наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову
  • 1989 — постанова ЦК КПРС про «законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної»
  • 1990 — прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної

Киев хочет перевести русские школы на украинский

Готтентотская мораль?.

— «Что такое зло?»
— «Зло — когда сосед нападёт на меня, отнимет скот, жену...»
— «А добро?»
— "А добро — когда я у соседа отниму его скот и жену
Года до 2012 я довольно либерально относился к украинскому.

Як благородно з Вашого боку «ліберально» відноситися до мови країни перебування. Я ось вже п’ятий рік ліберально відношуся до китайців, що говорять китайською, але скоро мій терпець урветься...

переводы фильмов в кинотеатрах

Фільми у кінотеатрах почали перекладати задовго до 2012-го року, десь після першого Майдану.

ТВ

На ТБ і по сьогоднішній день повно російської мови: російськомовних, хоч і українських, серіалів; Квартал і більшість з їхніх проєктів; Денисов і його футбольні передачі тощо. Українські субтитри у російськомовних шоу були й раніше.
На Нашому Радіо розподіл російської та української мов приблизно 50/50, тобто грають через одну. В тому числі й російські виконавці, які відкрито підтримали анексію Криму та «допомогу» Донбасу.

И кто продолжает думать, что принудиловкой может поломать людей, просто не учил историю

Логічно. Чого тільки вартий список заборон української мови, приведений паном вище. І нічого, вижила.

Але можете вийти на Майдан проти українізації, про всяк випадок. Або сусідському президентові листа написати, про пригнічення російськомовного населення.

Масово з 2007 року. Перші — Карлсона і Тачки — переклали в 2006.

Булгаков був українофоб та мав проросійські імперські погляди.
Вочевидь, його думка буде повинна мати проросійський колір.

И кто продолжает думать, что принудиловкой может поломать людей, просто не учил историю

Ломати — сильно сказано. Виховувати виключно українською: дітсадок, школа, без знання української не пускати в вуз (бо іспити не здаш).
Боротьба не за таких як ви буде вестись, а за дітей.

Вы ребята просто не замечаете ни объективных, ни субъективных последствий навязываемой вами языковой политики. Просрали страну во многом благодаря таким, как вы, начиная с 91 года. Не заметите, как лишитесь и того, что у вас есть.
Даже с экономической т.зр. продолжать невыгодно: вы пытаетесь установить языковую монополию на сужающемся рынке (население уменьшается и вдобавок еще беднеет). Монополия на рынке приводит к дальнейшей деградации, от вас будут валить все, кому это не нравится. Не приедут эмигранты из-за непривлекательности — зачем учить язык, на котором разговаривают 20 млн населения, если можно учить язык рынка в 10 или 100 раз большего? Короче удачи, бойтесь исполнения своих желаний.

Не знаю про що ви кажете. Саме тому що нічого не нав’язувалось, російска мова росла та квітла в Україні. Не було ніякої політики україномовної і тільки зараз вона починається коли вже багато часу було втрачено. Ціле покоління виросло російськомовних за цей час, причому в більшості випадків ще й з великою прихильністю до російської влади.
«Просрали страну» не ті хто хотіли розмовляти українською, а ті хто давали хабарі всюду, хто допомагав розвиватися корупції. Ті хто звик жити при корупції в СРСР. Ті хто голосували за гречку та за популістів.
Емігранти будуть знати хоча б англійську, а це вже достатньо щоб спілкуватися.
А якщо хочуть тут жити довго, то будуть вчити українську, бо жити в якійсь країні та не знати державної мови це різновид свинства.

от вас будут валить все, кому это не нравится

Якщо хтось готовий принципово звалити тільки тому що треба українську вчити, то це гарна новина. Одна проблемка: поки що ці люди максимум в коментах пишуть та нікуди не звалюють.
Тобто, я би ще посперечався про те що хтось дійсно звалить з цієї причини. Взяти тих же сепарів та колоборантів в них є дуже вагомі причини звалити, але чомусь левова частина тих людей сидять там де сиділи до цього. Бо, для того щоб звалити треба як мінімум вміти вчити мови, а як вони звалять, якщо, навить українську за 20+ років не змогли вивчити? Тільки в Росію і можуть звалити, але кому потрібно жити десь в Сибиру чи на Комчатці, коли можна й надалі сидіти та бузити з нормальних місць проживання?

Звалюють не тому що треба українську мову вчити, а тому що в інших країнах більше можливостей.

Вообще не зачем украинский в IT, разве что в НацБанке и то там точно разработчики на русском общаются работая в команде. На украинском пока объяснишь что надо сделать, так можно язык сломать. Главное то не язык, а эффективность и результат. А если это ухудшит коммуникацию, а это так и будет, то зачем оно надо.
А комментарии про то как я люблю Украину и хочу всем навязать украинский язык как минимум звучат глупо. Не в той стране мы живем, чтобы так лелеять, то что насильно навязывается правительством и разными националистами. Ведь по сути первые умеют проедать налоги работающего населения, а вторые — морду бить с словами: «За Украину».

На украинском пока объяснишь что надо сделать, так можно язык сломать

Нездатність ефективно використовувати мову вказує на низький рівень володіння нею або інколи на «особливі» інтелектульні можливості носія )).

А комментарии про то как я люблю Украину и хочу всем навязать украинский язык как минимум звучат глупо.

А от такі коментарі явно вказують на «контекст» в якому находиться коментатор. Спокійно, ніхто нічого нікому не навязує, це дуже невдячна справа. Просто потрібно змиритись з тим що неможна ігнорувати державну мову.

Нездатність ефективно використовувати мову вказує на низький рівень володіння нею або інколи на «особливі» інтелектульні можливості носія )).
Ты забыл написать про новые слова, которые придумали в новом правописании от которых тоже можно язык сломать. И не надо тут про уровень владения и интеллект писать. Уж точно знание укрианского и постоянное общение на нём не добавляет интеллекта и тем более в IT.

Ты забыл написать про новые слова, которые придумали в новом правописании от которых тоже можно язык сломать.

Я вважаю що навпаки, це виводить тебе із зони комфорту створює виклик та заставляє працювати над собою. Для ІТ спеціаліста який кожен день засвоює багато нових знань та відточує навики це не така велика поблема, головне просто бажання і розуміння навіщо це тобі.
То что я написал применимо не только к украинскому языку. Тем кто плохо владеет русским будет полезно развивать его а не считать «а зачем он мне когда я не буду его использовать».
Вільне володіння іншої мови досить відчутно впливає на інтелектуальні можливості. Я б навіть сказав не стільки на можливості скільки на ефективність.

Їх не придумали, а повернули.
Ці слова були до того, як у совку вирішили, що треба українську наблизити до російської.

А про інтелект Андрій правильно сказав.
Якщо ви не здатні спілкуватися українською з термінологією IT, то виникає питання стосовно вашого інтелекту.
Чомусь у мене, наприклад, і, я певен, у багатьох інших українців ніяких труднощів не виникало.
А от коли в тебе щелепа така...ну, буває. Тільки це ніяк не вплине на державу Україна та її мову.

Якщо ви не здатні спілкуватися українською з термінологією IT, то виникає питання стосовно вашого інтелекту.
Чомусь у мене, наприклад, і, я певен, у багатьох інших українців ніяких труднощів не виникало.

Бугагашеньки! Поэтому ты за 6 лет до сих пор джун и дальше владения стеками для домохозяек не ушёл. И да, дело совсем не в украинском, тут очень личные особенности %)

Схоже, в тебе жар й тому ти постійно кажеш маячню. 6 років тому я лише трохи цікавився деякими речами, але програмістом не був.

але програмістом не був.

Как, впрочем, и сейчас.

Я дивлюся, що в тебе аргументованих аргументів більше не стало й ти вирішив погратися в троляку?

ти вирішив погратися в троляку?

Хоспаде упаси, хто? Я?

Просто цитируя одного упоротого товарища:

то виникає питання стосовно вашого інтелекту.

Поговори сам з собою.

А можна перелік тих «нових слів», що Вас бентежать? Бо я вже втомився пояснювати «розумникам» з синдромом каченяти, чому слово «міт» — не «тупо», а навпаки — більше відповідає своєму першоджерелу.
То ж можете запитати у мене, коли якесь слово Вам незрозуміле, щоб не опинятися у смішному становищі, як ось ця панянка
www.unian.ua/...​12-richna-shkolyarka.html

зараз почуєте класичні російські байки про дротохід і штрикавку.

На украинском пока объяснишь что надо сделать, так можно язык сломать

Це справа звички.

Я теж в 2014 перейшов на українську. Але заохочувати і інших переходити чота не бачу сенсу) У кого світогляд не співпадає з моїм — ті не почують, у кого співпадає — і пояснювати нічого не треба.

У мене великі сумніви, що українську мову можливо відродити. Боюсь поїзд пішов. На території основною завжди стає мова, яку знають усі, (або не менш як 95%) , хай навіть більшість її знають погано. Такою мовою в Україні є російська. Для того, аби вже усталену основну мову подвинути, треба не менш як 25 відсотків людей, що взагалі не знають цю мову, а знають лише «нову». А для того аби такої заміни не допустити, достатньо менш ніж 10 відсотків людей які просто не хочуть переходити на іншу, хай навіть і знають її.
Часто приводять приклад Ізраїлю, мов вони перейшли на Іврит, хоч більшість мігрантів його не знали. В тому й справа, що Ізраїльський досвід, то зовсім інша історія. Так, більшість мігрантів, та й корінних палестинських євреїв Івріт не знали, але вони не мали спільної мови, котру б знала переважна більшість, тому такою єдиною спільною мовою, котру спершу поганенько але знали всі, і став Іврит.
Для того аби українська стала головною мовою в Україні потрібна програма виховання україномовного покоління, де велика частина взагалі не буде розуміти російську. Ця програма має проводитись десятиріччями, а може і за сотню років знадобиться, і все це треба фінансувати, фінансувати, фінансувати.
У мене племінник росте у повністю україномовному середовищі, але дивиться мультики в Ютубі, і все, у дитини виросла російськомовна щелепа, тепер лише хірургічна операція допоможе виправити ситуацію, і повернути дитину в нормальне людське суспільство.

У мене племінник росте у повністю україномовному середовищі, але дивиться мультики в Ютубі, і все, у дитини виросла російськомовна щелепа

Тобто він розмовляє російською мовою?

Фіни відновили свою мову із пісень. Там була як ви кажете Більшість яка говорила шведською. Там до речі і досі є місця де вважають «Зачєм еті сложнасті вєдь і па-шведскі всьо панятна» і «Фінскій прідумалі в {contryName} гєнштабє, на ньом нікто нє гаваріт»

Отличный пример, вики говорит:
Согласно 17 статье нынешней Конституции Финляндии государственными являются финский и шведский языки. При обращении в суд и в других мероприятиях, связанных с государственными службами, каждый имеет право пользоваться своим родным языком, финским или шведским.
И такая инфа:
По состоянию на начало XXI века для большинства населения Финляндии родным является финский язык. Шведский язык является родным для 5,5 % населения

В Украине по разным оценкам около 80% пользуються Русским и около 30% считают его родным — почему бы не сделать двуязычие и закрыть тему спекуляций «языковым вопросом»

Это потому что Швеция давно не пытается завоевать Финляндию и не пытается навязывать свой протекторат и свое величие

Надо уважать жителей Своей страны тогда и внешних проблем было бы меньше ....
Нельзя было б втирать про «защиту языка и населения»

Ні, це тому що 5.5%.
Коли в Україні буде 5.5% російськомовних — я теж погоджусь на офіційний статус для їхньої мови.

То есть пусть людям будет неудобно?

Чхати мені на зручність «людєй», які були нездатні вивчити мову-стандарт діяльності держави, в якій вони живуть.
Мене цікавить виключно зручність моїх дітей, які не зобов’язані вивчати російську, щоб комусь «було зручно». Нехай «хтось» під їхню зручність підлаштовується.

То есть ты за силовое решение проблемы? Стрелять умеешь?

Вмію.
А що, малороси збираються воювати за свої «мовні права»? Здається всі, хто хотів — вже в ОРДІЛОсосії живуть, всі інші лише в інтернеті воюють.

малороси збираються воювати за свої «мовні права»?

Одной из причин войны было опасение, что «запретят русский», из окопа пишешь?

Причиною війни була російська агресія, будь-яка інша думка пособництво окупанту!

Та просто визнай, що ти патріот аквафрешу))

будь-яка інша думка

Прям мыслепреступление © 1984

Це було не побоюванням, а наївним привідом для нападу, який схавав ватний скот.

В Украине не платят налоги 40% населения, почему бы и остальным официально не разрешить не платить налоги и закрыть тему налоговой спекуляции ?

Смотря для кого. Точно не для бюджетников или пенсионеров, которые проснутся и им скажут, что денег на их зарплаты/пенсии в бюджете нет

Бюджетники пусть поднимают жопы и идут кормить своих стариков. Моя мама сыта, за других я не отвечаю

Це що за супер статистика про 80% російською))) це перебор.
Російськоюю розмовляють лише на сході і півдні, а враховуючи що ми щей позбулись великого прошарку Руского міра завдяки тим жеж московитам(Крим/Донбас) — думаю російсько мовних не більше 30%

У меня для тебя плохие новости....

Народ. Хто-небудь знає як пояснити Гуглу і Ютубу, що мене не цікавить нічого де є антиукраїнська мова? В налаштуваннях стоїть англійська і українська, запит ввожу українською, а результати «хахлы — пидарасы», «смерть хахлам», і жодного результату людськими мовами.

В ютубі ставте дізлайк. Наступного разу це відео, й ті, що ютуб буде вважати подобним до нього пропонуватися не будуть.

Ставлю, місяць тупо клацав на «не цікавить» як тільки в заголовку бачив російську мову, всерівно 99% відсотків результатів на антиукраїській мові.

а результати «хахлы — пидарасы», «смерть хахлам»

не шукати подібних відео не пробували?

До чого тут «не шукати»? В «Популярне» на youtube давно зазирали?

Там майже постійно шлак, окрім хіба що появи пісень нормальних груп. Зараз THE HARDKISS з новим кліпом в «популярних», це взагалі маленький проблиск світла з-посеред купи лайна.

Так цей шлак там саме тому, що його дивляться мільйони. Причому добровільно ж дивляться, це ж не ТБ.

Це правда. Людей, що полюбляють жерти лайно, повно.
Доведено виборами Президента.

в YouTube вказуйте причину та надсилайте відгуки, а в Google відгуки.

А почему мне такое не показывает?

У гуглі у налаштуваннях задала мову «українська» і увімкнула обов’язковий переклад з російської, тепер він мені навіть коментарі на Google maps перекладає. Щодо Youtube — там просто засилля російського контенту, ставте дізлайк і скаржтеся, якщо вам зустрінеться якась ватна маячня про Україну. Щодо вашої оцінки російської як «антиукраїнської» і «нелюдської» мови. У мене є друзі в Facebook з Росії, що спілкуються зі мною українською, бо зацікавлені у вивченні інших слов’янських мов, а я натомість, не ображаю їх рідну мову і не бачу проблеми у спілкуванні з ними російською. Якщо ж десь зустрічається російський шовініст — розмовляю з ним виключно українською, або частіше ігнорую взагалі. Наше ставлення до інших формує наше оточення. Якщо ж оточення вороже — міняйте його, а не розпалюйте ворожнечу далі.

Саша, ты как обычно смешал все в кучу. Пойми, язык не является средством ни национальной, ни политической идентификации. Это формат кодирования информации, не больше. А вот уже информация имеет первоочередное значение. Все попытки сделать язык признаком идентификации по принципу «свой-чужой» — только вносят раскол в наше общество. Надеюсь, ты все же поймешь это.

Якраз-таки є.

If it looks like a duck, swims like a duck and quacks like a duck, then it probably is a duck.

Чим ти відрізняєшся від того росіянина, якщо ти говориш російською, споживаєш точнісінько такий же контент, як і вони...ну й цей список можна продовжувати? От чим?
От тобі й національна ідентифікація.

В плане языка — согласен. Язык — просто инструмент общения. Станут доплачивать за английский — перейду на него на 100%. Налоги я плачу в Киеве, товары покупаю в Киеве. Кто скажет, что я не патриот — дам звездюлей one on one.

Якщо вам не треба, то чому тоді в Україні живете?

Потому, что мне это удобно. Ваш к.о. Украина вовсе не собственность людей считающих себя украинцами по национальности

Навпаки, це наша країна, а не країна кожаєвих.
Як жити, так «удобно», а як українська мова, так ні.
Так пора зрозуміти, що якщо тобі «удобно», українську мову будеш терпіти.
І твої слова ні на що не впливають.

Навпаки, це наша країна, а не країна кожаєвих.

Ну приди и набей мне морду.Не можешь? Значит она такая — же твоя, какая и моя.

якщо тобі «удобно», українську мову будеш терпіти.

Украинский зачем терпеть? Хороший язык, ничем не лучше любого другого. Заставляльщиков буду лупить сразу в шнопак, 100%. Не потому, что украинский чем-то плох, а потому что хулиганы

Ну приди и набей мне морду.Не можешь? Значит она такая — же твоя, какая и моя.

Що за маячня?

Украинский зачем терпеть?

А тебе хтось питає? Або живеш в Україні, або виїжджаєш до дідька за поребрик чи куди хочеш і нічого терпіти не доведеться. Можливо.

Ну так, набей морду це єдиний аргумент який скрєпні русскіє можуть зрозуміти. Понаїхало тут всяких «другіх русскіх» і пхнуть свій шнопак у пристойне товариство.

С этого момента подробнее, кто и куда понаехал?

я ж сказав — всяких «другіх русскіх».
Чи хочете сказати що ви не русскій?

Я хочу сказать, что живу на Украине им рождения и она такая же моя как и твоя

Живете в Україні з народження і так ненавидете українську мову? Що це за синдром? Синдром нащадка окупантів чи туга за втраченою титульністю рускіх? Чи щось інше? І ні крапельки поваги до народу, на землю якого прийшли ваші предки?

Я прекрасно отношусь к любому языку, но не готов платить за его развитие, или в чем либо себя ограничивать. Квоты не нужны, пусть каждый конкурирует на свободном рынке

Рускіє інтернаціоналісти — вони такі

Я прекрасно отношусь к любому языку

Але як тільки хтось на українському форумі пише про підтримку українського контенту він відразу пхне свій шнопак і пише своє категоричне НЄТ! та пихато розказує байки про «крестьян»

не готов платить за его развитие

Вас ніхто і не примушує, якщо ж ви говорите про податки з яких це оплачується — то це і наші податки також. Чи ви хочете заборонити нам витрачати наші гроші на важливі для нас речі?
І за що ще ви не готові платити зі своїх податків? За українську освіту? За українську армію?

Вообще ни за что не готов платить. Государство не нужно, никакое — оно устарело

Я знаю, що застаріло, і це точно не держава.

Он у окремих районах вашу мрію втілили в життя, то чого б вам не позбавити себе мук оплати усього за що ви не готові платити і не ощасливити себе переселенням у територію вашої мрії?

Очень люблю троллить национально озабоченных

Ще одна причина переселитись в орділо

Где я там национально озабоченных найду? Там только социально озабоченные коммунисты. А здесь и тех и этих хватает

Тю, хіба там не багато схиблених на рашці?
Ото їх потролиш. Чи рашка вже нації не має жодної?)

Россия мультинациональная страна, там нельзя написать «Россия для русских» потому, что она не для русских нифига

Россия мультинациональная страна,

По-перше Росія — мультиетнічна, а не мультинаціональна країна

Россия мультинациональная страна, там нельзя написать «Россия для русских» потому, что она не для русских нифига

Зате в Україні комфортно можна написати «Україна — для росіян», патамушта она не для украинцев нифига

Так шолє?

А я ж забув, тобі ж начхать, але продовжимо, мені подобається

Я прекрасно отношусь к любому языку, но не готов платить за его развитие

ти вже тратиш час на розвиток російської, пишучи статті

виходить читати треба так
«Я прекрасно отношусь к любому языку, но не готов платить за его развитие» своїм часом та зусиллями, якщо це не російська

ти там писав десь мені, що податками не хоч підтримувати — ну так не плати ПДВ, не слухай Любе, закрийся в спальні й дивись все життя в люстерко — довго просидиш так?

так що не розказуй тут нам про свій пафосний дзенівський пофігізм, аромат твоих подмышек чуется за версту

Зате в Україні комфортно можна написати «Україна — для росіян», патамушта она не для украинцев нифига
Так шолє?

Украина для всех граждан, без различия пола, вероисповедания и национальности.

ти вже тратиш час на розвиток російської, пишучи статті

Я статьями пытаюсь привлечь клиентов. Делаю это максимально простым для себя способом. Если от этого ещё кому то хорошо, мне не жалко.

не розказуй тут нам про свій пафосний дзенівський пофігізм,

Ты упорно хочешь записать меня в какой-то из лагерей, за то или за это. Мне похеру на оба лагеря

та нікого я не записую, не в реєстратурі

Ти просто так старанно строїш із себе пофігіста — я ж тобі просто приклади навів

По-перше Росія — мультиетнічна, а не мультинаціональна країна

Хосподи, вас всех как с одной фабрики наштамповали. 2 класса воскресной церковно-приходской школы — вот и всё образование.

Ethnicity is often used synonymously with the term nation.

Ethnicity is often used synonymously with the term nation.

а англійська часто використовується для надання ваги відрижкам власного підсвідомого, коли хочеться видати уявне за дійсне

Нація — результат еволюційного процесу етносу, вінець його еволюції, його закінчене соціо-культурне оформлення у формі свідомого населення окремої держави.

© украинская педивикия.

От жеж йобвашумать, знову в інтернетах набрехали

То по твоєму американці — не нація? А канадці — то теж не, як там сказано, вінець еволюційного процесу етнічного творення

От жеж йобвашумать, знову в інтернетах набрехали

Английский — не нравится, украинский — не нравится? А ты случайно не украиноязычный украинофоб? Сейчас много таких работают на рашку.

А канадці — то теж не, як там сказано, вінець еволюційного процесу етнічного творення

В 2006 приняли закон, что Québécois — являются нацией внутри объединённой Канады.

Ти ж дядя якраз тут закидав, що українською лише правду пишуть, а зараз сам тим же й користуєшся? :) Цілісність світосприйняття тебе далеко заведе )))

Я даже не знаю какой тебе ещё источник кинуть? На японском подойдёт?

Россия мультинациональная страна

Знаєш, тільки дійшло, до мене часом довго доходить

Назвати Рашу багатонаціональною може тільки той, для кого Раша — наднаціональне утворення

Порефлексуй на свіжому повітрі, чи ти — імперіаліст

Ещё раз для меня любое государство лишь территория где я живу.

Я теж можу казати довго всім, що Німеччина — це територія, але для Німеччини це нічого не міняє, я от плачу податки на підтримку німецьких та не тільки бомжів, які мені може теж не подобаються

Хоча німецька саме мова — подобається, але не суть

що кому не зрозуміло? вона — його, але терпіти мову він не збирається :)
нє дядя, вона не твоя )))

Доказательства, что не моя в студию

треба в архів іти, копію робити, морока короче, повір на слово

Нащо тобі справка? Сходи, краще купи якусь книжку — наприклад Ананьєва, — класна, атвічаю

Та яке ж це шокагдатобила, ти шо навіть не в курсі, що навколо тебе відбувається? Це ж тільки вийшло в друк!

И что? Нах мне читать всякую какашку?

бо це збагатить твій світогляд, наприклад перестанеш все підряд, про що тільки вперше почув, какашками обкидувати

Я лучше почитаю что мне интересно, или что даст заработать денег

Ну как минимум твои налоги идут не казну РФ.

А ваш пассаж — это все равно что сказать американцам в 1815 году «ну чем же вы от англичан отличаетесь?»

Хахахахаха.
Яка дурість.
Не росіянин, бо податки платить не рашці, ахахаха.
Прекрасна відмовка (ні).
І про 1815 рік спеціально згадується, аби уникнути теми змін в американській версії англійської.
Вибач, але зі мною це не працює.

вы ещё и бравируете отсутствием минимального кругозора.

в 1815 США вели нормальную такую по своим меркам войну против Великобритании.

с такой «национальной интеллигенцией», как вы, будущего у Украины и украинского языка действительно нет.

Раджу реально розширити кругозір, бо війна почалася через банальне небажання колоністів платити податки, які на них навісила Англія.
І там мова чи якийсь патріотизм узагалі ні до чого.
Просто були свої інтереси, й, користуючись величезною відстанню до «матері», вони провернули свої справи досить швидко, встигнувши набрати армію перш ніж Англія прислала свою.
Тож хоча б не кажіть дурниці, якщо ви в курсі лише про наявність війни, а не її причини.

війна почалася через банальне небажання колоністів платити податки, які на них навісила Англія.

в 1815 году.
этот патриот порвался, несите нового.

Не бачу сенсу сперечатися з тими, хто тут просто щоб шкірити свої зуби.

Мова — це засіб самовираження та передачі знань, почуттів між тими, хто спілкується. У цьому не повинно бути ніякого насилля і догм.
Що більше мов знає людина, тим більше і краще вона може передати свої думки і емоції іншій стороні. І кожного разу треба почути іншу сторону, зрозуміти, якою мовою спілкуватися із співрозмовником. Бо головне не сама мова, суть спілкування — передача якоїсь цінності, яка є в одного — іншому, кому ця цінність потрібна.

Тут згадали якусь «англомовну спільноту». Це маячня, англомовна спільнота обмежується англомовними країнами, кожна з яких має свою англійську, а те, що тут так необачно назвали, це міжнародна спільнота з міжнародною англійською. Вона існувала стільки, скільки існувала цивілізація, а часом їх було кілька. Ще 50 років тому ця спільнота переважно говорила французькою, а до того ще раніше міжнародною лінгва-франка була латина. Зараз це англійська — саме вона є мовою міжнародної спільноти.
Тому немає ніякого протистояння між англійською та російською, є скоріше протистояння амбітної периферії з власне світом. І ця периферія намагається бути повноцінною, мати гірше і менше, але по можливості все своє. Саме цей простий факт робить вибір англійська-російська вибором між оригіналом і епігонством.

Отже, жагуче питання: навіщо айтішнику українська мова. Взагалі. Навіщо її просувати. Cпробую відповісти.

На сьогодні, як вірно зазначили в коментах — айтішнику перехід на українську мову зарплатний бонус не додасть. А відмова від російськомовних книжок та ресурсів тим, хто погано чита англійською, ще й крила підріже.

Айтішники не одні. Музикантів, акторів, режисерів чи письменників відмова від російського ринку лишає вагомого прибутку. Їхня ситуація схожа. Вони втрачають в грошах, створюючи україномовний продукт.

І навіть винесши РФ за дужки, боротьба за українську мову означає витрати, а не прибутки в самій Україні. Панівний клас, а отже і жирний клієнт — російськомовний. Тому ресторани столиці України здебільшого звертаються до відвідувачів російською. Тому більшість українських газет і журналів виходить російською.

Розвивати українську мову — це боротьба, це плисти проти течії та спроби зрушити брилу. Ради чого? Особливо навіщо це тим, хто легко і майже без акценту може сказати хоч fuck it, хоч похуй. Але чомусь не хоче так казати.

Заради кращого майбутнього. Доля невеликої в масштабах планети нації в глобальну епоху досить однозначна — стати супутником більшої спільноти, з якої черпати новини, меми та знання. І в яку вкладатись своїми кращими представниками та проектами.

Питання стоїть тільки: в яку саме спільноту Україна буде вливатись? Англомовну, як, скажімо, Швеція (10 млн. населення, майже поголовну знають англійську мову), чи Російскомовну, як, скажімо, Біларусь (теж 10 млн.). Місцевий ринок маленький, талановитим співакам не розвернутись. Вони співають міжнародною і їздять на концерти закордон. Чи англійською, як ABBA з концертами по всьому світу, чи російскою з акцентом, як Вєрка Сєрдючка, з концертами в Москві? З ким саме будуть співпрацювати українські заводи та конструктори — з Boeing чи з Сухим?

Можемо навіть забути на хвилинку, що Росія — ворог і шахрай, будь-яке «співробітництво» з якою завжди виходить боком. Як, скажімо, українським виробникам літаків, труб, чи вагонів влітку 13 року. Задовго до Майдану, лише коли ВФЯ почав було балакати про ассоціацію, їх всіх «партнери» вже били рубльом.

Навіть якби Росія була щирий друг. Вона приречена бути другорядною, відсталою країною. Її ринок достатньо великий щоб бути самодостатнім, артистам та підприємцям є де крутитись. Є книжки, є конференції. Все на своїй місцевій мові. Виходів в світ мало, та й навіщо.

Вибравши Росію, Україна буде приречена бути навіть не другорядною країною світу, а третьорядною, периферією периферії.

Вибравши англійську, Україна матиме шанс вирватись у світ та будувати майбутнє.

Але ми не можемо вибрати лише англійську. Зробити цей ривок лише вжаривши англійську в шкільні курси не вийде. Занадто сильне тяжіння історії та близької економіки РФ. Ми мусимо зупинити процес русифікації. Перевчити Донбас на українську не вийде, це розуміють усі. Зусилля українізаторів сфокусовані на те, щоб маленький Петрик з суржикомовної сім’ї, коли він вчиться у школі, в вузі чи йде на роботу — не мусив опановувати ще й російську. Інакше нічого не вийде, і Петрик вийде в інтернет та сяде читати dirty.ru замість reddit.com

Така от мрія, сформульована ще сто років тому українськими модерністами. «Геть від Москви».

А чи хочете ви боротись за ситу та прогресивну англо-українську Україну через 20 років замість бідної та відсталої зросійщеної; та чи має ця боротьба шанси на успіх взагалі — це кожен для себе вирішує сам.

Вопрос: какое мне дело до будущего Украины? Да мне плевать!

Так чого ж ви у кожному топіку лишаєте свій послід?

За язык и эNTLоR стреляю в упор?

Так ясна річ, якщо Україна раптом повернеться під крило Російської Імперії, з авторитаризмом, пакетом Ярової та потенційною ізоляцією інтернету за прикладом Китаю, то завжди можна переїхати до іншої країни. Але що коли вам скажуть, що цього можна просто не допускати? При чому навіть не беручи до рук автомат?

Именно, не годен к строевой в военное время

Головне, щоб ви і такі як ви були послідовними та на вибори не ходили.

Почему? Я голосую за всяких весёлых личностей

Який сенс голосувати якщо вам все одно?

Хто заважає прийняти англійську другою державною та вчити її стільки ж годин, як українську?

На поки що навіть ввести для вимогу _доцентів_і_професорів_ дійсно знати англійську на тому рівні, який написано у них в університетських дипломах, — мудра українська наукова спільнота зарубала. Що вже казати про простий нарід.

до речі, а хтось хоч раз бачив україномовного бомжа? чомусь такий контінгент завжди російськомовний...

Бомжі — зернятка майбутнього які проростають в поле будяків руського міра.

як Тичина сказанув! :D

Я україномовний бомж.

нет, что вы украинских бомжей, алкоголиков, проституток не бывает. Даже метод лечения наркомании такой есть: переходит на украинский язык и слазит с Герыча, во!

При всем уважении, но автор живёт в каком-то вакууме. По сути текста: ответа на поставленный вопрос в сабж нет по тексту, какой-либо экономической выгоды переходить на украинский язык не предоставлено. Ну и главное — who cares? Вот серьезно, кого реально волнует в Украине (кроме политиканов) на каком языке ты говоришь или пишешь? Тогда уж лучше английский, как в Индии. 20+ официальных языков, но все более понимают английский. Украина ближе к Индии, чем к Европе. Учите английский, говорите на английском и не морочьте себе и людям головы.

Для вас судьба страны, где вы живете — это ерунда? Так что вы в ней делаете?

Я не живу в Украине и ничего здесь не делаю, кроме как иногда трачу немного валюты:). Судьба Украины меня волнует и я знаю, что нужно сделать,чтобы лучшие умы перестали отсюда уезжать. И поверьте, язык/мова — это последнее, чем нужно заниматься в Украине

Знаете, что смешно? Слышать, как люди, которые уехали из Украины (и скорее всего навсегда) начинают давать советы, как нам нужно развивать Украину. Вы живете в Европе или Америке, так давайте советы местным, если конечно они вас захотят слушать

Знаете, что смешно? Слышать, как люди, которые уехали из Украины (и скорее всего навсегда) начинают давать советы, как нам нужно развивать Украину.

Это не смешно, это как раз правильно. Когда память старого ещё не притупилась и новое ещё вьелось на столько, что его перестаешь замечать, именно в таком состоянии лучше всего видно что не так и как это исправить.

Это все так, но люди-то и не хотят ничего исправлять. Они уехали и хотят давать советы, как исправлять)

Это все так, но люди-то и не хотят ничего исправлять.

А что можно исправить? В 2015-2016 я жирно сел в лужу, когда посоветовал одной японской полупроводниковой компании с большим софтверным R&D открыть филиал в Украине, расписав как там всё хорошо, мои слова были направлены в правильные уши в нужный момент, когда они хотели открыть новый R&D офис, они дошли до точки, когда отправили пробную делегацию, где в Украине их знатно пофутболили, в конце концов сказали, что нам не до вас и никаких преференций без откатов не будет, никаких налоговых послаблений и т.п. — после этого у меня осталась только тонна презрения к Порошенко и Ко.

Потом они открыли второй офис по Вьетнаме:
vietnam.renesas.com/2016/09/19/2105

Я переполнен советами, что нужно сделать и как можно открыть в Украине полноценные представительства R&D мировых гигантов и что им для этого нужно. Буду ли я что-то делать? Увы, абсолютно ничего не буду делать. Ибо я считаю бессмысленными любые действия, которые не находят понимания и отклика в правительстве. Последнее новшество с фабрикой клонов джунов тому пример. Орки-аутсорсеры заполонили как газ всё украинское ИТ, которое скоро станет ИТ мордором.

Из Украины я просто даже не видел всю глубинную глубину происходящего п****ца в украинском ИТ и насколько мы находимся позади всего мира (не по знаниям, а по условиям существования ИТ бизнеса).

Жизнь часто подкидывает случаи, когда одним сказанным словом нужному инсайдеру можно сделать то, чего никгда не добьётся ни одна переговорческая команда по привлечению инвестиций в Украину, потому что мысль внедрённая внутрь компании всегда предпочтительнее мысли пришедшей извне, но желания этого делать пока нет, ибо результат заранее известен. В белую такие гиганты работать в Украине не смогут.

The right man in the wrong place can make all the difference in the world © G-Man, Half Life 2.

Отже, ти нічого не розумієш узагалі.

Чудова стаття, дякую за ваші страння!!!

Можно поставити питання інакше: навіщо в Україні використовувати російську мову? Усі українці розуміють українську та більшість розмовляє (хто краще, хто гірше — але це питання практики). Закони та офіційні документи українською. Професіонали знають англійську та купують актуальні книжки на Amazon. Технічна документація англійською чи українською (те, що виробляється в Росії це металобрухт, а не технології). Нове покоління українців російською пише так, що краще взагалі б не писали ). То сенс витрачати час та сили на вивчення та використання російської мови в Україні?

навіщо в Україні використовувати російську мову?

Потому, что для большей части населения русский родной. Ваш К.О.

И как проводился опрос, путём опроса украиноязычных подписчиков?

Ваше безпруфне твердження звісно ж репрезентативніше.

Киев, столица Украины репрзентативна. Везде русская речь — на украинском только крестьяне говорят да национально сознательная часть интеллигенции

Давайте я вам свою репрезентативну вибірку запропоную.

Коли жив у рідному місті Миколаєві, то 80% мого оточення говорили по-українськи. Виходить, 80% Миколаєва говорить по-українськи. А кажуть чомусь — рускаязичний регіон.

Продавцы в магазинах, таксисты, люди на улице что тоже на украинском? Я же говорю не о семье и друзьях, они и на китайском могут

Люди на вулицях говорять російською, бо бояться, що їх поб’є за рідну мову самбоїст Кожаєв.

Разве что за суржик. Я очень люблю качественную украинскую прозу, суржик раздражает

Донт ноу вот «суржик» із. Із ит риджонал даялект оф рашан ін Юкрейн?

спробуйте розмовляти українською і ви здивуєтеся як зміниться ваша статистика щодо вживання мов. Я не кажу, що українська домінує, але я не розумію чому ви так завзято намагаєтеся доказати, що російська є беззаперечним лідером.

російська є беззаперечним лідером.

На западе конечно украинский, на востоке и юге — русский. Центр середина на половину

Вот моя выборка. Среди друзей и знакомых знаю 1 (одного) человека, использующего украинский в повседневном общении.
На работе за всё время работы знаю 5 человек, говорящих на украинском, из них 3 — на текущем проекте.

дякую, що поділилися, але ця історія про «скажи мені хто твій друг, і я скажу хто ти», а не про укр суспільство у цілому

Неверно. Не имею ничего против украинского языка, могу достаточно свободно на нем общаться, друзей по языку общения не выбираю.
Я говорю о распределении русско- и украиноязычных на реальных проектах.

На реальному проекту більшість спілкується російською, але в побуті деякі з них спілкуються українською, або вільно переходять на українську. Це те що я помічаю.
Тому, якщо людина на проекті спілкується російською, то це не значить що вона російськомовна.

Він не зможе. Щелепа не та.

Продавцы в магазинах, таксисты, люди на улице что тоже на украинском?

Да, примерно в 30-40% случаев, из того что я наблюдаю. Или мы в разных Киевах живём?

Ну вот, их меньше половины, о чем ты сам заявил

А я и не утверждал, что их больше. Но количество стремительно растёт по сравнению с девяностыми — началом двухтысячных, когда украинскую речь на улицах можно было услышать где-то от 5-10% людей. С годами оно только будет продолжать расти.

И уж точно никаким

только крестьяне говорят да национально сознательная часть интеллигенции

здесь и не пахнет. Множество вполне обычных горожан, не озабоченных национальными вопросами, говорит по-украински, просто потому что это их родной язык.

Тобто у розмові з вами на російську не переходять тільки ці категорії громадян? Цікаво як ви відрізняєте де

крестьяне

а де ні? Мабуть

крестьяне

це ті що можуть заїхати в морду а

сознательная часть интеллигенции

це ті що максимум можуть послати?

це ті що можуть заїхати в морду

Крестьяне мне на рынке картошку продают. Ваш К.О.

сознательная часть интеллигенции

Например экскурсоводы.

Это при том, что я сам в вышиванке хожу

Ага — значить якщо картоплю не продає — то вже інтелігент?

Может и крестьянин-интеллигент, такое тоже бывает. Я не делю людей на сорта, лишь хочу обратить внимание, что для очень большого количества людей родной русский, ещё венгерский, татарский и внезапно им больше лет, чем независимой Украине. Я уж не говорю о том, что таки да — предки жили здесь давно и родным языком был тоже русский. Вот например Одесса, Николаев, Херсон, Мариуполь — там русский превалировал со времён появления города.

це, шановний, через те, що навчання українською було взагалі заборонене, етнічні росіяни в тій же Одесі завжди були меншістю (хоча й значною)

со времён появления города

 — катя друга Одесу не засновувала, вона її перейменувала

шановний, через те, що навчання українською було взагалі заборонене, етнічні росіяни в тій же Одесі завжди були меншістю

Да ладно, а может потому что в начале Одесса была городом заселявшимся торговцами, солдатами и крепостными

катя друга Одесу не засновувала, вона її перейменувала

Ты поклонник Лаборатории Альтернативной Истории?

Лаборатории Альтернативной Истории це як раз росія де переписують історію в угоду кожному новому царю.

Не зрозумів кому більше років — Україні чи очень большого количества людей та виглядає це як маніпуляція. Україна існувала коли не було ні росії ні російської мови та і слова такого ще не придумали.

От якою мовою мають розмовляти громадяни України для яких
родной русский, ещё венгерский, татарский?
Та і ніхто ж не пропонує заборонити їм рідну мову.
Окрім, звісно, російських шовіністів, які весь час тільки те й роблять що знищують чужу культуру на загарбаних землях.

Україна існувала коли не було ні росії ні російської мови та і слова такого ще не придумали.

А вот и нет, страны такой не было до 17 века и называлась она Гетманщина

Ты поклонник Лаборатории Альтернативной Истории?
страны такой не было до 17 века и называлась она Гетманщина

Це де про таке почитати можна?

В произведении человека, изображенного на 50 гривневой купюре, например.

Не ділю людей на сорти, але — «крестьяне». Clap clap.

Не, ну слушать русскоязычного пофигиста с русской фамилией однозначно правильнее, чем какие-то там исследования :-)

То є перебільшення. Ваш аргумент про «спілкуються на вулицях», звісно, має місце бути, але є такий соціальний феномен, що дві незнайомі особи, які вдома та з друзями говорять українською або на суржику, при зустрічі комунікуватимуть російською. Це автор навіть зазначив у статті. Хтось боїться виділитися, хтось не хоче нариватися, а хтось вважає, що це модно. Втім, це не робить російську їхньою рідною мовою.

родной

Кожна імперія після захвата території встановлює там свою мову і культуру, а рідну знищує.

Професіонали знають англійську та купують актуальні книжки на Amazon. Технічна документація англійською чи українською (те, що виробляється в Росії це металобрухт, а не технології).

Потому что знаний английского на полностью свободное общение на профессиональные темы не хватает (не у всех fluent, а стандартного upper-intermediate/advanced мало), а украинский всё еще дно в вопросах терминологии.

Сам ти днище, ти спочатку мову вивчити а потім розказуй.

Твоя українська можливо таки дно, а з термінологією не гірше ніж в інших мовах — при необхідності нові терміни транслітеруються з англійської і вживаються за правилами української. Так само як це роблять у багатьох інших мовах.

Усі українці розуміють українську та більшість розмовляє (хто краще, хто гірше — але це питання практики)

Не знаю кому как, а мне чем привыкать использовать украинский в повседневной жизни, проще поехать в условную Германию, общаться там на английском на работе и учить язык страны в быту. Это будет более продуктивно и практично.
А можно ещё в стопятисотый раз вспомнить Финляндию, Швейцарию и Канаду, примеры которых наглядно показывают, что в одной стране могут без особого срача нормально жить люди, говорящие на разных, своих родных, языках. Причём на диалектах, отличных от других стран, и ещё и спорят, чей диалект правильнее. Когда уже сдохнет предпосылка, что русский язык != привязка к России? Почему жители Монреаля не считают себя французами? Почему шведоязычные финны не считают себя шведами? В конце концов, почему Латинская Америка не спешит обратно под испанскую и португальскую корону, говоря каждая на своём диалекте испанского и португальского? Ты говоришь по русски, значит ты обязательно за русский мир, зелёных человечков и таможенный союз. Задолбали уже эти ярлыки. Мне плевать на Россию с высокой колокольни. На этой хрени спекулировали все наши руководители (до последнего майдана). Почему миллионы людей не имеют право на свой родной язык в своей родной стране? Какого лешего мы должны привыкать к чему-то, если мы родились здесь, выросли здесь, учились на этом языке, жили? В Финляндии 5% населения говорят на шведском, и он — второй государственный. Сколько процентов населения говорят на русском в Украине? Или может быть у нас паспорт другого цвета?
P.S. If you do not understand the text above, feel free to use Google Translate. It seems to work pretty well nowadays.

Ну, наприклад французи не вводять війська до Монреаля, щоб захистити права франкомовного населення Канади. Це як варіант.

Если французы попытаются это сделать, они тупо отхватят, причём не от Канады, хаха. А кто просрал я.о.? Кто просрал армию? Кто голосовал за правительства, разосравшие страну по языковому признаку, вместо того чтобы строить сильное государство с сильной экономикой? Но виноват конечно же язык, да. Меры против него автоматически решают проблему нападения и остальные проблемы за компанию.

А кто просрал я.о.?

Руськоязикі совки.

Кто просрал армию?

Руськоязикі совки.

Кто голосовал за правительства

Руськоязикі совки.

Но виноват конечно же язык, да

Ні, руськоязикі совки.

они тупо отхватят, причём не от Канады

Ну от, за Канаду є кому постояти, перед Україною ж підтердися Будапештським меморандумом у найвідповідальніший момент. До того ж Франція вже вийшла з тієї епохи, коли правителів возвеличували за воєнні перемоги та розширення володінь.

Но виноват конечно же язык

Ну це вже крайнощі. Або справа у мові, або зовсім не у мові. А Ви не розглядали можливості, що мова — це лише один з інструментів. При ескалації конфлікту на Донбасі головним лозунгом наших сусідів був «захист російськомовного населення України». Тобто якими б не були справжні причини, на офіційному рівні вони чіплялися саме за мову. Це вже достатня причина для зменшення впливу російської у нас. Бо сам пан Путін колись відкрито заявляв, що Росія закінчується там, де закінчується російська мова. Зараз він дише демонструє істинність своїх слів.

При ескалації конфлікту на Донбасі головним лозунгом наших сусідів був «захист російськомовного населення України».
якими б не були справжні причини

Вот именно, я думаю все мы прекрасно понимаем, что это было именно что лозунгом и предлогом, чтобы в подходящий момент захватить стратегически (или как минимум тактически) важные территории. Не это — так было бы что-то другое. Мало ли Глайвицев можно придумать, чтобы подкрепить свои действия?

Це вже достатня причина для зменшення впливу російської у нас. Бо сам пан Путін колись відкрито заявляв

Давайте не говорить на языке, чтобы снизить вероятность нападения. Сорри, но это тоже самое, что запретить одеваться красиво, чтобы не изнасиловали по дороге домой (а нужно вместо этого бороться с преступностью). Или например, школьное клише типа — ты сам его провоцируешь, поэтому он тебя бьёт и заставляет делать за него домашку (а на самом деле ты рохля, не умеешь за себя постоять, а в школе не поддерживается дисциплина). Почему мы должны оглядываться на то, что говорит и думает какой-то там президент какой-то другой страны? А завтра он нападёт потому, что у нас правительство слишком правое (левое), надо же помочь. Или ещё что-нибудь.

Росія закінчується там, де закінчується російська мова

А нам следовало начиная с 90-х проводить последовательную политику того, что русский язык больше не принадлежит только России. Так же как испанский Испании и английский Англии. Издавать и популяризировать свои нормы языка, ведь русский язык в Украине действительно отличается. И кричать об этом на весь мир. Тогда бы этот аргумент не прокатил. Можно было бы начать это делать сейчас, но нет: лучше мы закрутим гайки.

А Ви не розглядали можливості, що мова — це лише один з інструментів.

Exactly! Это один из инструментов того как работает и функционирует человечество вообще. Кто виноват в том, что язык оказался настолько связан с национальной идентификацией? У США вообще даже официального языка нет.

Извините, но я скажу непопулярную вещь. Помимо стратегических целей Путина (какими бы они ни были), надо чётко понимать, что он совершил нападения именно в те регионы, где созрели к тому условия. Я сам оттуда, я вырос на Донбассе, и хотя мне нахрен не упала Россия и всё это очень печально, т.к. мой родной город в огне и по его улицам ходят бандиты в камуфляже, я понимаю, почему кому-то она таки упала. Потому что права русскоязычного населения действительно там были угнетены всю историю независимой Украины. Популизм упал на благодатную почву, как обещания Чавеса. Этого можно было избежать, если бы строить сильное гражданское общество и державу с самого начала, и консолидировать людей вокруг сильной экономики, государственности и светлого будущего для их детей, а не вокруг языка и культуры. Скажете, общество консолидируется вокруг культуры, а почему у США без английской культуры получилось? Почему у Канады получилось? Почему у Бразилии получилось? Но что сделало новое правительство после майдана? Ещё больше закрутило гайки в плане языка и продолжает закручивать. Я говорю, многие наши президенты и кандидаты спекулировали нга том, чтобы сделать русский вторым государственным, чтобы за них проголосовали, потому что это существенная потребность того региона. Лукашенко тоже на этом (отчасти) выезжает уже 25 лет (мол, проголосуем за другого — заставят говорить всех на белорусском).

Ну от, за Канаду є кому постояти, перед Україною ж підтердися Будапештським меморандумом у найвідповідальніший момент.

Дык а кто виноват нам, что мы не вступили в НАТО лет эдак 15 назад, которое имеет реальную силу? Оставим в стороне Канаду, вы можете себе представить, чтобы такой сценарий как на Донбассе или в Крыму произошёл в Эстонии или Латвии? Там тоже русскоязычных хватает, причём даже лояльных России. Но если на эти страны попытаются напасть, то уже через несколько часов начнётся Третья мировая война.

Есть классный ответ на Quora про эстонцев на эту тему:
www.quora.com/...​answer/Giles-Cattermole-1

They had a discussion — in Estonian — then turned to me and said:

«All we want is that you sell one share to President Bush [the smart one; not the idiot] and one to Madeleine Albright [Secretary of State]. Because what we want from all this is recognition. Most westerners don’t even know we exist. We want them to know who we are, and that we are under threat from our large neighbour next door. Our ultimate aim in all of this is to have a line of US Army tanks, track-to-track along our eastern border, with all the guns pointing east. Thank you»

У нас такое было невозможно в 90-х и не факт что возможно сейчас.

Спасибо за адекватную позицию. Сам много лет говорю то же самое.

Можете трохи розвити вашу думку

Потому что права русскоязычного населения действительно там были угнетены всю историю независимой Украины

Як саме были угнетены?

І якщо ви використовуєте таку суспільну категорію як русскоязычное население то за якою ознакою ви відділяєте її від решти? Хіба не за мовною? Так і в усьму світі. Якщо у ми говоримо російською то ми лише «другие русские» а раз так то війна у нас «гражданская» і втручатись із допомогою не слід. І якби дерусифікацію проводили завзятіше, то усі ці гастролери на початку війни — на мітингах, на захопленнях держустанов блокуванню техніки — всі вони були б ідентифіковані за мовною ознакою як чужі. А так — «адіннаротгражданскаявойна»

если бы строить сильное гражданское общество и державу с самого начала, и консолидировать людей вокруг сильной экономики

Якби ми були багаті і здорові то не були б бідні й немічні. Не можна консолідувати людей із різною самоідентифікацією на розбудову однієї держави. Одні будуть будувати Україну а інші — другую рассію.

Дык а кто виноват нам, что мы не вступили в НАТО лет эдак 15 назад

— русскоязычное население

Ещё больше закрутило гайки в плане языка

закручивать гайки — це зібрати усіх бандуристів чи поетів і розстріляти чі відправити на соловки.

якби дерусифікацію проводили завзятіше

Осознайте, что вы сейчас говорите о том, чтобы переломать через колено несколько миллионов своих сограждан. Людей, живущих в той же стране, что и вы. Платящих налоги в ту же казну. Работающих на тех же производствах и в тех же компаниях. Простой риторикой, используя подобные слова, вы отмежевались от большого слоя населения своей, нашей общей страны. Просто потому что вы так для себя решили. Вам плевать, я это понимаю, вы просто сливаете своих сограждан, считая что вы титульная нация, а они говно, потому что говорят на другом языке. Но когда кто-то потом поддерживает сепаратистов и сливает страну, вам становится не плевать.

Якби ми були багаті і здорові то не були б бідні й немічні

Это в наших руках и в нашей воле. На 100%.

Не можна консолідувати людей із різною самоідентифікацією на розбудову однієї держави.

Согласен. Но эта самоидентификация должна базироваться на гражданстве, а не языке. Самоидентификация гражданина США базируется на том, что он уверен в своей принадлежности к гражданству самой свободной, богатой и сильной страны в мире. Это самую малость покруче будет, чем язык.

на мітингах, на захопленнях держустанов блокуванню техніки — всі вони були б ідентифіковані за мовною ознакою як чужі

Это всё равно что входить в Gmail по кодировке логина. Для таких задач существует служба безопасности, пограничная служба, армия и полиция. Выполнил каждый из них свою (штатную) работу хотя бы на 80%? Нет. Выполнили крымские военные части приказ Турчинова об атаке оккупантов? Опять нет.

Одні будуть будувати Україну а інші — другую рассію.

Какую другую россию? Россия одна, и она не у нас. Невозможно построить другую россию вне россии.

— русскоязычное население

Легко обвинять кого угодно, кроме себя. Это всё они виноваты, а я нет.

Ви так і не сказали як саме были угнетены

Осознайте, что вы сейчас говорите о том, чтобы переломать через колено несколько миллионов своих сограждан

у руськоязичних чомусь завжди травматична лексика стосовно дерусифікації. Підсвідомо очікують що з ними вчинять так як і вони чинили?

Вам плевать, я это понимаю, вы просто сливаете своих сограждан, считая что вы титульная нация, а они говно, потому что говорят на другом языке. Но когда кто-то потом поддерживает сепаратистов и сливает страну, вам становится не плевать.

От бачите — ви вже мову відесли до рангу націєтворчого фактору.
Але тут ви плутаєте причину із наслідком. Ті хто підтримали сепаратистів жили в російському культурному просторі «патамушта мнє так удобна» і це вони зробили б незалежно від того що робив би уряд України. Культура як інструмент гібридної війни що розпочалась не в 2014 і навіть не в 1991.

Это всё равно что входить в Gmail по кодировке логина. Для таких задач существует служба безопасности, пограничная служба, армия и полиция.

Так і місцеві міліціонери були ж рускоязичні і зарусскіймір. Вони ж з того ж культурного простору. Кордону як такого не існувало. А армію проти цивільних викоистовувати не можна.

Выполнили крымские военные части приказ Турчинова об атаке оккупантов?

Ті що не мали культурних зв’язків із російськими — виконали, та нажаль таких було занадто мало щоб врятувати ситуацію. Ще раз — культура це інструмент гібридної війни. Що має ще трапитись щоб до руськоязичних це дійшло? І там де русскій язык може бути тільки росія.

Легко обвинять кого угодно, кроме себя. Это всё они виноваты, а я нет.

Я був за НАТО з 1986 року. Легко казати «мнетакудобнее» а потім коли це вилазить боком валити вину на тих кому не було «мнетакудобнее»

Ви так і не сказали як саме были угнетены

Мои дедушка и бабушка говорят на русском. Мои отец и мать говорят на русском. Я говорю на русском. В моём родном городе говорят на русском. Украинский я знаю только благодаря телевидению, изучению в школе и в книгах. Моя мама — учительница начальных классов. В какой-то момент её заставили перейти на преподавание на украинском, как и других учителей. Дети, которые выросли в русскоязычных семьях, стали учиться на украинском. По факту говорить на суржике, и писать на русском украинскими буквами. Вся документация стала вестись только на украинском, который никто не знал. Всё кино в кинотеатрах. Всё телевидение. Все годы, начиная с 90-х, нас насильно заставляли использовать язык, который нам не нужен, потому что это не наш родной язык, и ещё и обвиняли, что мы такие-сякие, не можем всего лишь перейти на другой язык. Если вы считаете, что это не угнетение, поезжайте в Польшу и поживите там лет десять. Специально не возвращайтесь всё это время, вообще. Учите язык и используйте в быту и прочувствуйте, насколько поднимется ваш уровень бытового дискомфорта и насколько он не будет спадать годами. Почему как вы думаете многие эмигранты кучкуются и говорят между собой на родном языке?

у руськоязичних чомусь завжди травматична лексика стосовно дерусифікації. Підсвідомо очікують що з ними вчинять так як і вони чинили?

Нет, они хотят говорить на своём родном, привычном и комфортном языке, на котором они испытывают коммуникационную свободу. Так же точно как например носить обувь и одежду своего размера и есть хлеб привычных сортов. Кто что вам чинил? Жители Харькова и Донецка приезжали к вам и что-то чинили? Может быть хватит уже ассоциировать их с советскими руководителями?

От бачите — ви вже мову відесли до рангу націєтворчого фактору.

Нет, это не так. Я лишь описываю реакцию на отношение. Перечитайте мой ответ.

Ті хто підтримали сепаратистів жили в російському культурному просторі «патамушта мнє так удобна» і це вони зробили б незалежно від того що робив би уряд України. Культура як інструмент гібридної війни що розпочалась не в 2014 і навіть не в 1991.

Да, потому что это нормально. Это нормально, когда у государства есть несколько официальных языков. Это нормально и современно, когда часть страны говорит на одном языке, а другая на другом, и все довольны. Я уж не говорю, что это нормально и закреплено Конституцией, когда люди по разным языкам уравнены в правах. А переплавлять страну по языковому признаку — это метод управления латиноамериканских военных диктатур 70-80-х годов.
И нет, они не жили в российском культурном пространстве. Поедьте в Москву и поживите там полгода. А потом поедьте в Харьков. И сравните. Мы разные. У нас разная культура, была и остаётся. Нас объединяет только язык, и то он разный, по словарю и произношению.

Що має ще трапитись щоб до руськоязичних це дійшло? І там де русскій язык може бути тільки росія.

А что ещё должно случиться, чтобы до вас дошло, что это НЕ так? Что мы такие же граждане Украины как и вы. И что мы счастливы были бы жить в Украине и защищать Украину, если бы нас не считали гражданами второго сорта и считались с нашими интересами.

Насчёт НАТО я с вами согласен, не голосовали бы за Януковича, не оборвался бы процесс. И я как гражданин Украины не снимаю с себя ответственность за это, хотя я за него и не голосовал. Будем надеяться, что в этот раз это решение будет принято.

Мои дедушка и бабушка говорят на русском. Мои отец и мать говорят на русском. Я говорю на русском. В моём родном городе говорят на русском. Украинский я знаю только благодаря телевидению, изучению в школе и в книгах. Моя мама — учительница начальных классов. В какой-то момент её заставили перейти на преподавание на украинском, как и других учителей. Дети, которые выросли в русскоязычных семьях, стали учиться на украинском. По факту говорить на суржике, и писать на русском украинскими буквами. Вся документация стала вестись только на украинском, который никто не знал. Всё кино в кинотеатрах. Всё телевидение. Все годы, начиная с 90-х, нас насильно заставляли использовать язык, который нам не нужен, потому что это не наш родной язык, и ещё и обвиняли, что мы такие-сякие, не можем всего лишь перейти на другой язык. Если вы считаете, что это не угнетение, поезжайте в Польшу и поживите там лет десять.

Якийсь момент — це розвал совка.
І якщо для вас становлення української держави та, відповідно, української мови там це «уґнєтєніє», то ви просто хворі на голову українофоби, які мають жити в рашці. Бо таку хрінь казати — це треба зовсім клепок в голові не мати.
А що ви тут очікували? Іншу рашку, де буде теж російська мова всюди? Тоді ви ще більші дурні, ніж я гадав.

Да, потому что это нормально. Это нормально, когда у государства есть несколько официальных языков.

Хочете рузьґій язик другим офіційним? Можете засунути своє бажання собі в дупу, цього ніколи не буде. Ми не будемо ще однією Білоруссю.

А переплавлять страну по языковому признаку — это метод управления латиноамериканских военных диктатур 70-80-х годов.

Ну а те, що Україну до цього переплавляли кілька століть — то вас не стосується, правда ж? Певен, ви просто нащадки рузьґіх крєст’ян, яких переселили після Голодомору.

Іншу рашку, де буде теж російська мова всюди?

Я уже комментировал выше. Язык не является необходимым элементом для становления государственности. Читайте тред.

то ви просто хворі на голову українофоби, які мають жити в рашці. Бо таку хрінь казати — це треба зовсім клепок в голові не мати.

Идите расскажите об этом бельгийцам. Или швейцарцам. Или канадцам. Или финнам. Не знаю правда, захотят ли они захотят с вами общаться, учитывая ваше супер уважительное отношение к людям, которые хотят разговаривать на своём родном языке, что является нормальным в их, вполне успешных, странах.

Ну а те, що Україну до цього переплавляли кілька століть — то вас не стосується, правда ж? Певен, ви просто нащадки рузьґіх крєст’ян, яких переселили після Голодомору.

Лично у меня очень неоднородное происхождение, мои предки жили на землях, относящихся сейчас как минимум к 4 разным странам. Но это не имеет никакого значения в современном гражданском государстве, где спокойно уживаются люди любых корней, наследия и языков.

Можете засунути своє бажання собі в дупу, цього ніколи не буде.

О чём ещё тут можно говорить? Сразу видно гражданина самой прогрессивной и образованной европейской страны, не спутаешь!
Мира вам и процветания.

Язык не является необходимым элементом для становления государственности.

Не є необхідним лише в разі якщо це об’єднання типу Швейцарії.

Идите расскажите об этом бельгийцам. Или швейцарцам. Или канадцам. Или финнам.

Ти ж так і кажи, що не розумієш різницю.

Но это не имеет никакого значения в современном гражданском государстве, где спокойно уживаются люди любых корней, наследия и языков.

Розкажи це будь-якій країні, що має одну мову, і при цьому там живе багато меншин, типу Німеччини чи Франції. Чомусь ти думаєш, що російська має право бути тут державною. Ти останню статистику бачив? Тих, що визнав себе росіянами — дуже мало. Ото хай вони й говорять російською.

О чём ещё тут можно говорить? Сразу видно гражданина самой прогрессивной и образованной европейской страны, не спутаешь!

Ти зуби свої не шкір, ти наговорив тут достатньо для того, аби отримати таку відповідь.

Зі Швейцарії пишуть, що не все там так однозначно

[...] during the war in 1914-1918. French and Italian speakers were massively on France’s side while a section of German speakers sympathised with Wilhelm II’s Germany.

lenews.ch/...​-switzerland-break-apart

В скобках тут отмечу, что романшский язык — единственный, который по праву может именоваться швейцарским, поскольку кроме Швейцарии нигде на нем больше не говорят, стал четвертым официальным языком Швейцарской Конфедерации лишь в 1938 году. Такие дела.

Ну, мені казали про ставлення державності, а не симпатії.

Все годы, начиная с 90-х, нас насильно заставляли использовать язык, который нам не нужен, потому что это не наш родной язык

Яка офігітєльна історія, я ледь не заплакав. Прямо мальчік в трусіках. Та тільки до реальності має таке ж відношення як і репортажі раіся24. Я маю родичів в Харцизьку, мабуть найбільш ретельно зачищеному від усього українського місті і бував у Донецьку і знаю що в описаній вами ситуації перебували саме україномовні українці.

Моя мама — учительница начальных классов. В какой-то момент её заставили перейти на преподавание на украинском, как и других учителей

Ось новина за 2013 рік:

У Луганську із 63 шкіл є 3 україномовні. У цих трьох вони набирають лише близько півтисячі дітей

Це менше ніж 5 % притому що україномовних там 15% — то чиї права було утиснуто?

Нет, они хотят говорить на своём родном, привычном и комфортном языке, на котором они испытывают коммуникационную свободу.

Я з іншими громадянами України якою мовою вони будуть говорити? Чи ваша двомовність стосується лише українців які мусять вивчити російську щоб вас розуміти? Підстроюватись під вас бо вам так комфортніше?

Если вы считаете, что это не угнетение, поезжайте в Польшу и поживите там лет десять.

Це якраз для вас порада — поїдьте у Польщу і спробуйте там качати своє право не знати польської.

Поедьте в Москву и поживите там полгода. А потом поедьте в Харьков. И сравните. Мы разные. У нас разная культура, была и остаётся. Нас объединяет только язык, и то он разный, по словарю и произношению.

Був я і в Москві і в Ленінграді і в Харкові — ніякої особливої різниці «между разнымі русскімі» в ставленні до українців не помітив. Всюди один і той самий російський шовінізм і пихатість у відношенні до інших народів.

Это нормально, когда у государства есть несколько официальных языков.

Нормально для етносів які добровільно об’єдналися в одну країну на базі спільних цінностей.
В Україні ж один це співіснування росіян і українців на українськії землі є наслідком політики усіх російських урядів по знищенню України і русифікації українців.
Саме по цій причині двомовність країни — це загроза її існуванню.

Это нормально и современно, когда часть страны говорит на одном языке, а другая на другом, и все довольны.

А якщо не «все довольны»? Я що маю вчити російську щоб мене у Харкові обслужили у магазині? ЧИ маю мовчки терпіти закидони «ґаварітє чєловєчєскім языком»?

Я уж не говорю, что это нормально и закреплено Конституцией

Ви пропонуєте поділити Україну за мовноою ознакою і прийняти федеративний устрій? Десь я це вже чув.
І як ділити будете? Навіть у Луганській і Донецькії області є населені пункти де україномовні у більшості — то що пропонуєте позбавити їх рідної мови та продовжити силувати до російської? Чи провести кордон «федерації» по окремим районам?

когда люди по разным языкам уравнены в правах.

Єдине право яке ви тут захищаєте — це право не знати українську.

Це менше ніж 5 % притому що україномовних там 15% — то чиї права було утиснуто?

В Горловке и в Харькове по состоянию на 2013-14 год ситуация была иной.

Я з іншими громадянами України якою мовою вони будуть говорити? Чи ваша двомовність стосується лише українців які мусять вивчити російську щоб вас розуміти? Підстроюватись під вас бо вам так комфортніше?

Когда ты живёшь в городе, где большинство говорит на одном языке, то тебе не надо переключаться на другой язык. Когда ты едешь в город, где большинство говорит на другом, ты переключаешься на один из языков, который удобен обоим собеседникам. Как это и делают например жители Цюриха и Женевы при встречи. Все ответы на такие вопросы уже есть. В работе же можно использовать любой язык по соглашению, хоть английский.

Це якраз для вас порада — поїдьте у Польщу і спробуйте там качати своє право не знати польської.

Я не родился в Польше и не собираюсь там качать свои права. Но на своей земле я родился, как мои отцы и деды. И да, там я качать права хочу и буду.

Був я і в Москві і в Ленінграді і в Харкові — ніякої особливої різниці «между разнымі русскімі» в ставленні до українців не помітив. Всюди один і той самий російський шовінізм і пихатість у відношенні до інших народів.

Ну что ж, тогда я вам желаю проявляеть больше внимания к людям. По крайней мере, из моего (в основном русскоязычного) окружения в Харькове, где я прожил 7 лет — никто так себя не проявляет и не ведёт. Наоборот, все патриоты Украины, и язык в этом смысле роли не играет.

Нормально для етносів які добровільно об’єдналися в одну країну на базі спільних цінностей.
В Україні ж один це співіснування росіян і українців на українськії землі є наслідком політики усіх російських урядів по знищенню України і русифікації українців.
Саме по цій причині двомовність країни — це загроза її існуванню.

У нашей страны очень непростая история, как и у других европейских стран. Если мы начнём сейчас лезть в неё, то во все периоды накопаем кучу фактов, которые можно трактовать двояко. Важно то, какая ситуация существует в стране на сегодня. И я в корне не согласен с вами, что двуязычность — это угроза существованию страны. Наоборот. У нас очень многонациональная страна. Очень разнообразная, и в этом наш плюс. Только взаимным уважением ко всем народам, в том числе и на уровне языка, мы сможем достичь процветания. Я бы например предложил ещё и татарский сделать официальным. А может и ещё какой-то.

Ви пропонуєте поділити Україну за мовноою ознакою і прийняти федеративний устрій? Десь я це вже чув.
І як ділити будете? Навіть у Луганській і Донецькії області є населені пункти де україномовні у більшості — то що пропонуєте позбавити їх рідної мови та продовжити силувати до російської? Чи провести кордон «федерації» по окремим районам?

Я ничего не предлагаю. Вообще для таких вопросов человечество придумало референдумы, как по поводу языка, так и поводу государственного устройства. Если большинство людей проголосует против второго языка, у меня больше вопросов не будет.
Что касается государственного устройства. Я не эксперт в экономике и геополитике, а вы? Почему мы базируем какие-либо суждения на эту тему на хотелках президента другой страны и ответов ему бывшего премьера? А были ли какие-то экспертные заключения на эту тему, что лучше, что хуже, и почему? Кто-нибудь выносил вопрос на референдум, опять-таки? Лично я считаю, что федерация Украине не нужна, как и большинству европейских стран, но учитывая что вся Европа сейчас — в экономическом плане одна большая федерация — это вообще не имеет значения, а в плане языков существуют другие варианты решения этого вопроса.

Єдине право яке ви тут захищаєте — це право не знати українську.

Во-первых, не все люди хотят знать какой-либо язык, кроме своего родного, и они не обязаны, когда их миллионы на ограниченной территории.
Во-вторых, даже учитывая вышесказанное, я защищаю НЕ это. Я защищаю право жить, вести документацию на любом языке, который хочет общество в данный момент, и не иметь каких-либо искусственно созданных сверху языковых ограничений. При этом я бы действительно хотел, чтобы в украинских школах наравне учили и русский, и украинский, и английский на уровне в конце-то концов, а может ещё и немецкий и французский, а может ещё и татарский или румынский. В современном мире, а особенно в Европе, это нормально знать много языков. Я недавно собеседовался в компанию в UK. Собеседовал француз. Потом мы разговорились, я спросил, как так получилось, что он переехал в UK из Франции. Он мне сказал, что учился в универе, где чтобы защитить диплом, он обязан был 8 месяцев простажироваться в компании за границей! Так он нашёл компанию в соседней стране, которая предложила стажировку. А после защиты — уехал работать туда же постоянно.
Meanwhile in Ukraine: введём языковые квоты на СМИ. 21 век, всё ок.

По крайней мере, из моего (в основном русскоязычного) окружения в Харькове, где я прожил 7 лет — никто так себя не проявляет и не ведёт.

Спробуйте день звертатись до всіх українською

У нас очень многонациональная страна.

Тільки чомусь одна меншина хоче бути над усіма, за звичкою мабуть

Когда ты едешь в город, где большинство говорит на другом, ты переключаешься на один из языков, который удобен обоим собеседникам.

І цей который удобен обоим собеседникам саме русскій тому що говорити українською рускоязычная чєлюсть не дозволяє і ще тому що українську у школі не вчили

І так, почніть із себе — проявіть повагу і в хоча б українських топіках відповідайте українською

При этом я бы действительно хотел, чтобы в украинских школах наравне учили и русский, и украинский, и английский на уровне в конце-то концов, а может ещё и немецкий и французский, а может ещё и татарский или румынский.

Це все фантазії — кількість годин на вивчення мов обмежена.
Крім того в Україні ніхто ніколи і не забороняв вивчення мов — хочете вчити російську — вчіть, хто не дає?

Meanwhile in Ukraine: введём языковые квоты на СМИ. 21 век, всё ок.

Тому що засилля російської мови в ЗМІ утискає права українців — навіть у Києві у газетному кіоску максимум 10% газет та журналів українською. Із центральних каналів телебачення можливо тільки один повністю український. На радіо донедавна була та ж історія і тільки завдяки квотам з’явилась нова генерація української музики.

І не треба тут про вільний ринок — росія виділяє мільярди рублів на підтримку російської мови закордоном. Ніякі ринкові відносини за таких умов не виникнуть.
Як тут вже писали двомовність можлива тільки за Білоруським сценарієм та рускоязычных це цілком влаштовує

Спробуйте день звертатись до всіх українською

Зачем?

Тільки чомусь одна меншина хоче бути над усіма, за звичкою мабуть

Надо всеми это как?

І цей который удобен обоим собеседникам саме русскій тому що говорити українською рускоязычная чєлюсть не дозволяє і ще тому що українську у школі не вчили

На язык собеседника переходит тот, кому нужнее

проявіть повагу і в хоча б українських топіках відповідайте українською

Зачем?

Тому що засилля російської мови в ЗМІ утискає права українців — навіть у Києві у газетному кіоску максимум 10% газет та журналів українською.

Издай свой журнал, на каком хочешь. Ну не хотят люди покупать украинское не-хо-тят! Соответственно тираж на украинском идёт прямым ходом фтопку. Если бизнесу будет выгодно, он сам будет издавать на том языке который продаётся лучше

і тільки завдяки квотам з’явилась нова генерація української музики.

Нах мне новая генерация, если я это дерьмо не слушаю? И не потому, что на Украинском — потому, что дерьмо! Вот ТНМК да, без всяких квот, а этих новых даже названий не знаю.

І не треба тут про вільний ринок — росія виділяє мільярди рублів на підтримку російської мови закордоном. Ніякі ринкові відносини за таких умов не виникнуть.

А некоторые и гавно едят, мне тоже надо?

Спробуйте день звертатись до всіх українською

И что, если я начну обращаться на украинском в Харькове, то моментально найду в людях «російський шовінізм і пихатість у відношенні до інших народів»?..

Тільки чомусь одна меншина хоче бути над усіма, за звичкою мабуть

Это не так. Если вы это во всех видите, возможно может быть стоит пересмотреть своё окружение и своё отношение к людям.

І цей который удобен обоим собеседникам саме русскій тому що говорити українською рускоязычная чєлюсть не дозволяє і ще тому що українську у школі не вчили

Это не так. Мы знаем украинский и учили его в школе. Безусловно не так свободно, как носители, получившие его из семей. Но вполне достаточно, чтобы общаться в быту при необходимости.

Це все фантазії — кількість годин на вивчення мов обмежена.
Крім того в Україні ніхто ніколи і не забороняв вивчення мов — хочете вчити російську — вчіть, хто не дає?

Ещё в 90-х мы в школе на равных учили украинский и русский и всё было у всех хорошо, все были довольны. В странах Западной Европы часто учат 3, 4 языка, и всё хорошо. Я говорю об изучении в школах, а не самостоятельно.

І так, почніть із себе — проявіть повагу і в хоча б українських топіках відповідайте українською

Это форум, где есть носители разных языков и активно используются и украинский, и русский, и английский, и все всё понимают. И мы с вами друг друга понимаем, коммуникационная задача выполнена. Если я приеду к вам в город, где говорят в основном по-украински, то буду по умолчанию обращаться ко всем на украинском. Что я всегда удачно и делаю во Львове, Полтаве, Хмельницком, Киеве, и теперь в украинском посольстве. Кстати, как раз-таки в Киеве было так, что я обращался на украинском, а мне отвечали по-русски.

росія виділяє мільярди рублів на підтримку російської мови закордоном

Я уже говорил об этом: у нас должен быть свой стандарт языка без привязки к России. А служба безопасности должна фильтровать издания, которые угрожают безопасности. Так же как например в Южной Корее невозможно издать что-то, одобряющее режим Северной Кореи. Всё остальное помимо этого — это именно что свободный рынок.
Кроме того, я не имею ничего против того. чтобы государство поддерживало увеличение нового украиноязычного контента (при условии что большинство населения поддерживает расход своих налогов на это, разумеется — но оставим это в стороне). Я имею против того, чтобы именно регулировать процентное соотношение и увеличивать одно засчёт другого.

Як тут вже писали двомовність можлива тільки за Білоруським сценарієм та рускоязычных це цілком влаштовує

Где-то читал, что когда США получили независимость, они хотели перейти на другой язык (основным кандидатом был немецкий), специально чтобы отмежеваться от бывшей метрополии. Английский тогда победил с перевесом в один (!) голос. Вероятно, его противники тоже думали, что английский возможен только в статусе колонии.
Двуязычность не по белорусскому сценарию возможна и будет тогда, когда Украина будет привлекательна как страна — и в экономическом плане, и в социальном. Но вы не добьётесь последнего, выливая потоки ненависти и желчи на своих сограждан (судя по словам, выражениям и тону, которые вы используете в комментариях).

Стільки тексту, аби виправдати власну великодержавну пиху й небажання взагалі сприймати українську мову.
От вам і рузьґій мір на ДОУ.

аби виправдати власну великодержавну пиху

Нет, не для этого. Перечитайте внимательнее.

небажання взагалі сприймати українську мову.

И не для этого. А для того чтобы оба языка были наравне.

От вам і рузьґій мір на ДОУ.

«Русский мир» это российское клише для обозначения людей лояльных России. Я говорю вообще в принципе о другом. В том числе и о противодействии «русскому миру». Потому что когда русскоязычные украинцы — именно украинцы, а не россияне — большинство из которых патриоты Украины (как и я) — получат официальное право говорить на своём родном языке на своей родной земле — количество людей лояльных России снизится экспоненциально. Раньше в Россию многие ездили работать, теперь ездят в Польшу и другие страны ЕС. Это замечательно. Но остаётся ещё одна проблема. То, что целые семьи, города и области чувствуют себя в своей стране изгоями. Виноватыми за один тот факт, что они говорят на другом языке. Это неправильно и печально, и это — на самом деле во многом это — приводит к тому, что возникает «русский мир». По причине того что «ты не с нами, значит ты против нас». Так покажите нам, что вы с нами. Покажите, что вы уважаете наше присутствие, и что мы вместе строим одну прекрасную страну Украину. Но вместо этого вы считаете нас великодержавными, обвиняете на каждом шагу в лояльности России (хотя она никому даром не нужна) и считаете, что мы не воспринимаем украинский язык. Мы воспринимаем и любим украинский язык. У меня в плеере Вакарчук, Бумбокс и ещё всякое разное на украинском. Я недавно прочитал «Тигроловів», а вы читали? Классная книга. Когда я приезжаю во Львов и Хмельницкий, я говорю на украинском. Но при всём при этом, мы реально хотим пользоваться нашим родным языком там, где нас большинство с большим перевесом. Официально. Безо всякой малейшей привязки к России, вплоть до отмежевания от российских стандартов языка. Вы были когда-нибудь в Харькове? Вы знаете, что такое «мастерка», «чинка» и «тремпель», а? Московские например не знают.
Я очень надеюсь, что вы меня поймёте правильно и перестанете кидаться пропагандонскими лозунгами из дешёвых политических телепередач.

Я очень надеюсь, что вы меня поймёте правильно и перестанете кидаться пропагандонскими лозунгами из дешёвых политических телепередач.

То чому ж ви повторюєте кремлівські меседжі не дают говорить на своём родном языке, второй государственный, референдум?
Ніби не знаєте що говорить на своём родном языке і второй государственный це речі зовсім іншого порядку і говорите про утиски російськомовних в містах де здавна утиснені права україномовних? І хочете розповсюдити второй государственный і на них теж щоб ці утиски продовжити?
І при цьому прикриваєтесь тим що ви теж сограждане, патриоты Украины
і нібито відмежувались від росії? Якщо хочете переконати що ви патріоти України а не п’ята колона — говоріть і робіть всупереч кремлю:
замість утесняют русскоязычных кажіть як є никто русскоязычных не утесняет,
замість второй государственный кажіть это лишние затраты и угроза раскола
замість зачем развивать кажіть да это нужно або хоча б не пхніться зі своїм НЄТ, НІКАГДА

замість утесняют русскоязычных кажіть як є никто русскоязычных не утесняет,

Зачем же я буду врать?

Мені звідки знати чому ви врьотє

Поясняю популярно, на Украине развелось национально-озабоченных. Они безвредные но противные, как тараканы. Нормальные люди вместо того, чтобы запрещать что-то, или вводить квоты создают нечто интересное на своём языке или в рамках культуры и я с удовольствием хожу на это интересное. Вот например в прошлые выходных были на экскурсии «Киево-Могилянская академия», на украинском языке — очень интересно. Почему — бы запрещальщикам не поступить так-же?

Розвелись таракани в голові? То це і є причина вашого вранья? Ну ви там бережіть себе, не давайте тараканам розгулятись.

бо ніхто й не забороняє спілкуватись російською, — твої запрещальщики то неіснуючі люди, а відповідно й аргумент не аргумент

як так виходить, що автор зробив такий собі мовний камінгаут, а ми плавно перейли на аргумент, що хтось там запріщає

я люблю деяких російськомовних авторів, навіть в житті користуюсь російською часто і з друзів в мене купа росіян навіть, але це тому, що для мене російська — інша й теж по-своєму цікава культура, де чомусь можна повчитись

тут закидають, що експерти порахували більшість російськомовних — та тей суржикомяс, яким говорять більшість тих російськомовних, навіть мовою назвати важко. Мова без літератури, без віршів, без кіно, без науки й майбутнього — ось, що таке українсько-російський суржик.

Українська — мова культурна й інтелігентна, мова науки, літератури, тому й не люблять люди, що об неї ноги витирають

Ти в курсі, що українець Пулюй відкрив рентгенівські промені раніше за Рьонгена, а той користувався результатами Пулюя. Трохи б по-іншому щось склалося — був би апарат пулюївським, а не рентгенівським

але тут ось розмови, що типу не треба вона в айті, що українська бідна, ітд — то просто не аргументи навіть, то нонсенс і тупе бодання рогами в кращому разі

Ніфіга вона не бідна, й не мертва, й не зникла. Тобі всеодно — ок, але іншим на те не всеодно

Тебе надо — пожалуйста, говори на украинском а я буду на русском и издавать свои книги тоже на русском и английском — нечего мне навязывать квоты

Ну так це ж закон країни де ти живеш, така от країна тепер. Я тому радий, ти — ні
Між квотами й забороною — прірва, прям ціла керченська протока

Он для горчака, квебекці — вже нація, бо закон такий, а канадці — ні, бо в педівікії так написано, як вже тут визначитися, світ складний

так це ж закон країни де ти живеш, така от країна тепер

Суровость законов смягчается их тотальным не выполнением. Поэтому у меня книг на украинском не будет :)

Ну книга це солідно, це якраз те, що і називається розвитком мови на якій вона написана, просто до теми про розвиток.

Пиши, респект і уважуха, як щось гарне вийде, — і без тебе перекладуть, ще подякують

Взагалі ось це:

Пиши, респект і уважуха, як щось гарне вийде, — і без тебе перекладуть, ще подякують

не може бути без згоди автора. Якщо перекладати книгу, то по закону потрібен дозвіл автора чи його представника.

Я её продам точно не украинскому издательству

Ты ставишь свои принципы выше возможной прибыли? Ведь можно украинскому издательству продать исключительное право на издание украинского перевода книги, чешскому — чешского...

Просто у меня никто на Украине этого не купит — слишком узкая тема

20 років так всі і думали, а потім дубляж став українською.
Це класичне російське «Авось».

В море соли и так до черта,
Морю не надо слез.
Наша вера верней расчета,
Нас вывозит «Авось».

Між квотами й забороною — прірва, прям ціла керченська протока

Просранная, как и Донбасс. Благодаря запрещальщикам.

бо ніхто й не забороняє спілкуватись російською, — твої запрещальщики то неіснуючі люди, а відповідно й аргумент не аргумент

Языковые квоты на радио, обязательный перевод фильмов на украинский в русскоязыных регионах, лавинообразное сокращение количества русских школ — да, не запрещают.

У нас в країні майже всі люди розуміють українську, навіть, ті хто нею не спілкується і за моїми спостереженнями проти кіно українською виступають в основному українофобські елементи.
Звісно, що є невелика купка людей, котрі зовсім не розуміють мови, але, я таких майже не зустрічав. От і навіщо показувати російською мовою фільми для 1% чи менше відсотку людей?
Більш серйозна претензія щодо освіти українською, так як не всі педагоги зможуть нею спілкуватися, але, для цього дається перехідний період.

Квоти мають вводитися на іноземні мови, а не на державну мову.
Чи ти досі не розібрався?

Пока если встречаются два человека они говорят по русски.

В большинстве случаев и заметь — никто не заставляет

В том то и дело, что русский язык — родной, а не иностранный, для примерно 50% украинцев. Поймите это уже и успокойтесь.

Хіба можна назвати нав’язану мову рідною?
Є два варіанти, чому ви говорите російською:
1) Ви нащадки тих російських крєст’ян, яких переселили в пусті хати, де раніше жили цілими сім’ями люди, що потім вмерли від Голодомору. Так само це робили з Кримом після депортації татар, тому там така ж ситуація;
2) Ваші сім’ї в якомусь коліні були вимушені плекати російську мову в нащадках, бо в совку без російської неможливо було вибитися в люди. Тому тепер ви вважаєте російську рідною мовою, хоча це, насправді, не так.

Тут лише в першому варіанті російська може бути для вас рідною.
Але якщо ви добряче знаєте генеалогію сім’ї та знаєте, що з рашки там ніхто не приїхав...тоді другий варіант.

От вам і «рідна» російська.

Родной это тот язык на котором я думаю. На исторические изыски плевать

Якщо будете користуватися іншою мовою в повсякденні, то почнете нею думати.
Думка не існує без мови.

Так я не начну. Я демонстративно делаю наоборот, если меня заставляют

Тобто якщо тебе примушувати спілкуватися російською то ти передеш на українську? Щось не віриться.

Семантика слова «заставлять (принуждать)» такова, что конкретно Вову нельзя заставить говорить на русском, потому что он уже это делает

Ясно, чомусь так і думав що подібні принципи діють тільки проти української.

расслабься, тебя нельзя заставить на украинском разговаривать

Можна, просто треба знати як.

Але якщо ви добряче знаєте генеалогію сім’ї та знаєте, що з рашки там ніхто не приїхав...тоді другий варіант.

А что мне делать, если у меня родословная трассируется до Рюриковичей?

А яка в біса різниця?
Вони мінялися так само, як і мова впродовж століть.
Але це був нормальний розвиток мови.
Заборони розвитком назвати може хіба дурень.

Квоти допомагають розвиватися українській культурі та мистецтву.
Раніше могли крутити Газманових та інше, а зараз треба знайти щось українське щоб заповнити квоти, тобто український співак стає потрібним радіокомпаніям та вони на нього полюють, а не так що він оббиває пороги на радіостудіях намагаючись щоб його пісні крутили.
А ви кажете що квоти не потрібні. Те ж саме про дубляж кіно, з’явилась потреба показувати кіно українською.

Квоти допомагають розвиватися українській культурі та мистецтву.

Ничего украинского насильно не нужно!

Почему — бы запрещальщикам не поступить так-же

потому что они в первую очередь творческие импотенты (см. Лариса Ницой), а уже как следствие — запрещальщики.

Наведи приклад з твого життя, де ти зустрівся з утиском російської.

Квоты. Мне нах не нужен часть тиража Мей книги державною потому, что не продам и украиноязычных персонал в насквозь русскоязычном Юго-Востоке тоже.

Продаси чи ні, залежить від складу твоєї книги, а не від того, чи вони української чи ні.
Треба бути йолопом, аби вважати, що українське не продається.
Ти взагалі про «Книжковий Арсенал» в курсі?

Сколько там технической литературы?

То чому ж ви повторюєте кремлівські меседжі не дают говорить на своём родном языке, второй государственный, референдум?

Я не смотрю российское телевидение и не в курсе, что они говорят. Это меседжи лично мои лично вам и всем нашим соотечественникам.

говоріть і робіть всупереч кремлю

Мне плевать, что говорит кремль. Я его вообще не слушаю, не оглядываюсь на него и не помню о его существовании (в отличии от вас). Все мои суждения сделаны на основании того, какой статус кво сложился в Украине, потому что это моя страна, и меня не особо заботит, что там у соседа и что он говорит и думает.

і говорите про утиски російськомовних в містах де здавна утиснені права україномовних? І хочете розповсюдити второй государственный і на них теж щоб ці утиски продовжити?
никто русскоязычных не утесняет,

Я говорю о том, какой статус сложился в местах, где я вырос и жил. И там было именно то, что я написал. Мне не надо смотреть русское телевидение, чтобы сделать вывод о том, что я видел своими глазами и в какой обстановке жил. Всё, что мне лично нужно, чтобы преодолеть это — это равный статус двух языков. Я абсолютно ничего не имею против (и даже готов проголосовать деньгами в виде части своих налогов), если параллельно с этим (но не вместо этого) будет расти количество украиноязычных школ или СМИ, и если русскоязычное население перестанут без конца уличать в лояльности соседнему государству.

это лишние затраты и угроза раскола

Директивная поддержка украиноязычных изданий — это тоже затраты, но вы не против их, потому что это удобно и интересно вам.
Гораздо большая угроза раскола — это попытка одной части населения подмести под себя другую, хоть и меньшую, но всё же весьма значительную часть в каком-то (языковом в данном случае) аспекте и сказать им, как они должны жить. Это и есть прямой путь к расколу. В то время как взаимное уважение и принятие интересов друг друга, в сочетании с обязательством эти интересы соблюдать, слушать и не поливать друг друга грязью — путь к объединению и сильной державе.

Я не смотрю российское телевидение и не в курсе, что они говорят. Это меседжи лично мои лично вам и всем нашим соотечественникам.

Це значить що ваш світогляд співпадає із кремлівським

Мне плевать, что говорит кремль. Я его вообще не слушаю, не оглядываюсь на него и не помню о его существовании (в отличии от вас)

А я не можу забути про кремль тому що мої двоюрідні брати на фронті, тому що мої родичі в окупації, тому що кожного дня від рук агресора гинуть мої співвітчизники. І тому що існування України іде всупереч із планами кремля. Якщо я забуду чи буду ігнорувати цю загрозу я втрачу все.

Всё, что мне лично нужно, чтобы преодолеть это — это равный статус двух языков.

Я так розумію що ви говорите про статус де-юре, тому що де-факто російська мова і так знаходиться в домінуючому статусі майжу у всіх сферах. Ще кілька рокв тому я не міг купити книжку українською, не було українського радіо, газет, телебачення. І от завдяки законам і квотам ситуація нарешті почала змінюватись на краще і то ще не всюди.

Директивная поддержка украиноязычных изданий — это тоже затраты, но вы не против их, потому что это удобно и интересно вам.

Бо ніяка інша країна крім України не буде підтримувати українські видання і українську мову.

Гораздо большая угроза раскола — это попытка одной части населения подмести под себя другую, хоть и меньшую, но всё же весьма значительную часть в каком-то (языковом в данном случае) аспекте и сказать им, как они должны жить.

Це вам тільки здається так: одной части населения подмести под себя другую, хоть и меньшую. І цьому є пояснення — весь цей час рускіє де-факто були титульною націю усього серусеру, російська була обов’язковою і нав’язувалась усім іншим народам. Тепер рускіє всього лиш втратили статус титульної нації а рускій язык статус державного. Навіть із цими втратами руская меншина має набагато кращі умови ніж рускагаварящіє в інших країнах (за винятком хіба що Білорусі). Але рускім цього мало, вони хочуть щоб було як раніше і навіть руйнування України не видаяться ім неприпустимою жертвою на шляху до відновлення втраченого статусу.

В то время как взаимное уважение и принятие интересов друг друга, в сочетании с обязательством эти интересы соблюдать, слушать и не поливать друг друга грязью — путь к объединению и сильной державе.

Ви говорите правильні слова але самі не готові слухати та прийняти, натомість тільки вимагаєте поступок від нас.

Ще кілька рокв тому я не міг купити книжку українською, не було українського радіо, газет, телебачення. І от завдяки законам і квотам ситуація нарешті почала змінюватись на краще і то ще не всюди.

Это значит, что мова не продаётся. Только благодаря квотам можно что-то пристроить на телевидение и на радио.

Але рускім цього мало, вони хочуть щоб було як раніше

Ты смешной? Я хочу отсутствия квот, если будет продаваться украинское — пожалуйста, хоть китайское. Но без квот

О! Як там ваші таракани поживають? Гору на вами не беруть? Ви там, ящо що, зразу їм в шнопак — хай знають хто в домі хазяїн!

Это значит, что мова не продаётся. Только благодаря квотам можно что-то пристроить на телевидение и на радио.

Всі виші були російською, фактично ті хто робили контент мали освіту російською мовою. Питання: якою мовою вони будуть працювати? Якщо б з дитячого садочку, в школі, в інстутиті всі вчилися українською то чи більше би контенту було українською мовою?
Це риторичне питання, бо не треба бути дуже розумним щоб побачити логічні послідовності.

Зачем мне контент именно на украинском?

Це значить що ваш світогляд співпадає із кремлівським
А я не можу забути про кремль тому що мої двоюрідні брати на фронті, тому що мої родичі в окупації, тому що кожного дня від рук агресора гинуть мої співвітчизники. І тому що існування України іде всупереч із планами кремля. Якщо я забуду чи буду ігнорувати цю загрозу я втрачу все.

Мне очень жаль. И моя семья тоже немало пострадала от этой войны. Моего деда контузило от упавшего рядом снаряда (прям один в один как когда ему было 10 лет, во Вторую Мировую), он потом долго сидел на сильных препаратах, чуть не сошёл с ума, чудом очухался и на всю жизнь теперь остался с болезнью Паркинсона. Не говоря о том, что всем моим родственникам пришлось покинуть наш дом, в который и я теперь не могу вернуться.
И тем не менее, нам ничего не остаётся, кроме как мыслить трезво в терминах того, что лучше для нас, безотносительно того, что по этому поводу думает сосед-диктатор. Тем более, что, как я могу догадываться, моё мировоззрение совпадает с его разве что только в предложении провести референдум по вопросу языка (вряд ли он хочет у нас свою регуляцию языка, не так ли?). Апелляция ко мнению населения по столь важному вопросу едва ли может пойти стране во вред.

Я так розумію що ви говорите про статус де-юре, тому що де-факто російська мова і так знаходиться в домінуючому статусі майжу у всіх сферах. Ще кілька рокв тому я не міг купити книжку українською, не було українського радіо, газет, телебачення. І от завдяки законам і квотам ситуація нарешті почала змінюватись на краще і то ще не всюди.

Ну не знаю, скажу вам честно — я с конца 90-х — начала 00-х вижу телевидение в основном на украинском, радио наполовину (если мы не говорим о проводном государственном, которое полностью), украиноязычную периодику (как печатную, так и онлайн), украинский в школах и в быту. Немало книг. Техническую литературу вообще есть смысл читать на английском, а художественную — украинская на украинском, а переводы зарубежной — ну я например помню как Джека Лондона нашёл в библиотеке только на украинском, а на русском не нашёл, и это ещё в конце 90-х. Жена моя Шекспира читала на украинском. Возможно переводов не хватает, мне сложно судить. Я не против, чтобы мы наращивали количество переводов. Но, честно, мне наоборот русского не хватает все эти годы. По всей видимости, всё зависит от восприятия и на что обращаешь внимание.

Бо ніяка інша країна крім України не буде підтримувати українські видання і українську мову.

Ну так пусть поддерживает, но не путём ограничения другого — того, на что есть естественный спрос.

Це вам тільки здається так: одной части населения подмести под себя другую, хоть и меньшую. І цьому є пояснення — весь цей час рускіє де-факто були титульною націю усього серусеру, російська була обов’язковою і нав’язувалась усім іншим народам. Тепер рускіє всього лиш втратили статус титульної нації а рускій язык статус державного.

Ну, это не совсем так. Начнём с того что ещё мои родители учили украинский в школе и поэтому знают его с детства. Мой дядя например любит Шевченко, он изучался в школах в 70-е. Как и другие писатели. Издавались книги и переводы на украинском. Посмотрите на фото украинских городов в советские годы. Все надписи на украинском. Украинский поддерживался, но русский тогда был «международным» во всём соцлагере, как сейчас английский во всём мире, конечно его учили наравне. Вы же читали «Мину Мазайло» в школе? В Харьковском «Березілі» кстати отличная постановка была на малой сцене. Имхо, там сцена с языками обыграна великолепно. И это 20-е годы.
Моя бабушка — наполовину азовская гречанка. Благодаря тому, что наполовину, её мама смогла её записать украинкой по отцу. Она не сохранила язык, т.к. её мама запрещала ей говорить на греческом из-за репрессий против греков. А чистые греки отсидели. Вот уж кому прилетело по полной (как и татарам). От большевиков прилетело всем, в том числе и русским же (привет Солженицыну). Я видел многе старые советские документы своих родственников. Они практически все напечатаны на украинском. И это в грёбаной Донецкой области при грёбаном Сталине и Хрущёве.
Ну и если мы поговорим о литературе. По мне так самая классная украинская литература — именно периода 20 века. Мне очень нравится Юрій Яновський, Іван Багряний, Василь Барка, я просто тащусь от Довженко, я считаю что это просто гениальный человек. А из более ранних мне нравится разве что Квітка-Основ’яненко. Ну и Котляревський конечно, да)
Мы всё это читаем и знаем, как в школе, так и в личном порядке, если вы думали что нет. Мы пишем проникновенные школьные сочинения по этим книгам. Наша замечательная учительница водила нас в музей Василя Стуса в Горловке. Мы так же как и вы выросли и повзрослели на украинском «Каспере», «Всі на орбіту», «Лесе и Лесику», «Файне Юкрайне» и прочем. Я кстати «Футураму» в переводе могу смотреть только на украинском, этот перевод намного лучше и прикольнее (ну либо уже в оригинале).

Навіть із цими втратами руская меншина має набагато кращі умови ніж рускагаварящіє в інших країнах (за винятком хіба що Білорусі).

Дык ведь нет никаких особых условий в принципе, о чём вы говорите? Скорее наоборот. Во многих других странах не существует никаких квот на СМИ, издавай что хочешь сколько хочешь (если найдёшь читателей).
А вот ненависть и помои в наш адрес — есть (опять-таки в отличие от других стран). Одно время при янеке русский был в статусе «регионального» (что бы это ни значило — на практике я не особо помню, чтобы это как-то работало), но новое правительство после майдана первым делом отменило этот закон. Ещё не было ни войны ни Крыма, ещё не было понимания, что и куда, ещё не отошли от заварухи. Но самое первое, что они сделали — это выказали такую вот красноречивую «поддержку» нам. Стало быть, главная проблема страны, в их глазах, была в этом. И как мы после этого должны были к ним относиться?
Я в данный момент нахожусь за границей. У иностранцев нет никаких проблем с тем, что я русскоязычный украинец. Они не путают меня с русскими (увы, в отличие от соотечественников). У них нет проблем с тем, что мы растим детей на русском, и что это их родной язык. Они не спрашивают меня, пью ли я водку на завтрак (а русских спрашивают, прикиньте да — на полном серьёзе). Они интересуются, как там у нас обстановка с войной, и переживают. По факту, от иностранцев я видел гораздо больше тепла, чем от своих соотечественников.
Моя жена училась в консерватории. Сразу после майдана их руководство отменило постановку оперы Чайковского, только потому что это русский композитор, и заменило на какого-то посредственного малоизвестного итальянского композитора, я сейчас даже фамилию не вспомню. WTF? Чайковского ставит весь мир. Его ставит Royal Opera House и Metropolitan Opera наравне с Верди, Масканьи и Бизе, потому что это шедевры мировой оперы. К сожалению, подобный идиотизм участился после майдана.

Але рускім цього мало, вони хочуть щоб було як раніше і навіть руйнування України не видаяться ім неприпустимою жертвою на шляху до відновлення втраченого статусу.

Россиянам, по крайней мере кому-то из них — возможно и так. У русскоязычных украинцев иная позиция по этому поводу.

Ви говорите правильні слова але самі не готові слухати та прийняти, натомість тільки вимагаєте поступок від нас.

Мы слышим вас, все эти годы. Мы уважаем вас. Мы любим вас. Мы ценим вас. Мы говорим на украинском, когда приезжаем в в основном украиноязычные города. Вы кстати над нами смеётесь в этот момент (по-доброму), потому что мы говорим не так свободно как вы, не используем суржик и используем книжные штампы, почерпнутые из литературы — да, да, не отрицайте, так всё и есть — но мы всё равно очень стараемся. Мы за то, чтобы украинский развивался и процветал. НО — мы не готовы ради этого отказаться и от своей речи тоже. От русскоязычных школ и русского письма. От русскоязычных надписей и русскоязычных изданий. От документации на русском, где это уместно (например при ведении бизнеса локально). И закрепления нашего права на это в явном виде, де-юре. Вот и всё. Я очень хотел бы вас услышать, но всю нашу переписку вы только и делаете что обвиняете меня и таких как я в грехах, которые вы сами себе придумали.

То ви тепер із закордону пишете? А нагадейте де ви жили до того, раз там все так чудово з українською — може я переїду туди із цього все ще зросійщеного Києва?

Посмотрите на фото украинских городов в советские годы.

Це от хороша ілюстрація звідки у нас стільки російськомовних — це зросійщені українці внаслідок статусу російської мови. Якщо цей статус повернути, то і зросійщення продовжиться — хіба це не очевидно?
Ви от пишете

Вы только и делаете что обвиняете меня и таких как я в грехах, которые вы сами себе придумали.

А кількома рядками раніше:

но новое правительство после майдана первым делом отменило этот закон

Ви хіба забули з якими порушеннями прийняли цей закон? А «развели как котят»? А те що відміна цього закону не забороняла російську а тільки поовлювала дію закону ухваленого ще за часів УРСР? То чому ж ви транслюєте цей кремлівський наратив? Ще може скажете «переворот» і «Крым ушел»?

От ви не можете відмовитись від

русскоязычных надписей

Я, коли був в довоєнному Донецьку, українські надписи бачив тільки хіба що на держустановах.

От русскоязычных школ и русского письма.

От давайте розглянемо важливість мови викладання. Вчиться школяр чи школярка в російській школі. Всі предмети російською. Вивчають, наприклад анатомію людини. Термінологія там вже зовсім не побутова, на уроках української мови її не вивчиш. По закінченню школи треба здавати ЗНО та поступати у ВУЗ. То якою мовою ви пропонуєте писати ЗНО? Якщо так як тепер — українською, то російськомовні будуть у гірших умовах. Чи теж двома мовами на вибір? Зробити по всій Україні двомовне ЗНО чи по регіонам чи як?
А викладання у ВУЗі, наприклад медичному? Чи теж розділити ВУЗи за мовою викладання? Чи викладати двома паралельно? Чи знову за регіональним принципом?
А от закінчили студенти ВУЗ, почали працювати, лікарями. З пацієнтом якою мовою розмовляти? Яку лікар знає? А якщо він вчився російською а пацієнт україномовний? Чи зобов’язати усіх лікарів володіти професійно обома мовами? А медичну картку пацієнта якою мовою вести? Якою лікарю зручніше чи на вибір пацієнта? Чи теж розділимо лікарні за мовним принципом? Чи знову за регіональним принципом?

І це тільки мізерна частка проблем які треба буде вирішити запроваджуючи другу державну.

у я например помню как Джека Лондона нашёл в библиотеке только на украинском, а на русском не нашёл, и это ещё в конце 90-х. Жена моя Шекспира читала на украинском.

Эко совки мову угнетали
В русскоязычном Харькове найти Рекса Стаута на русском было нельза, а на мове — пожалуйста.

А в Харкові можна було в виші українською вчитися в ті часи?

Директивная поддержка украиноязычных изданий — это тоже затраты, но вы не против их, потому что это удобно и интересно вам.

Битися за своє це завжди затратно, але в разі перемоги воно окупиться. Це і є свідомий вибір — йти на витрати зараз, але отримати профіт згодом.
Якщо думати тільки сьогоденням, то не ти будеш за себе вирішувати, а за тебе той хто думає на майбутнє.

И не для этого. А для того чтобы оба языка были наравне.

А хо-хо не хо-хо?

отому что когда русскоязычные украинцы — именно украинцы, а не россияне — большинство из которых патриоты Украины (как и я) — получат официальное право говорить на своём родном языке на своей родной земле — количество людей лояльных России снизится экспоненциально.

Що?! Що за маячня? Ти сам у це віриш?

То, что целые семьи, города и области чувствуют себя в своей стране изгоями. Виноватыми за один тот факт, что они говорят на другом языке. Это неправильно и печально, и это — на самом деле во многом это — приводит к тому, что возникает «русский мир».

Що?! Що за маячня? Ти сам у це віриш? [2]

Но при всём при этом, мы реально хотим пользоваться нашим родным языком там, где нас большинство с большим перевесом.

Нас — це кого? Чуваків з російською щелепою й відсутністю волі перейти на українську мову та розуміння, що ти не українець?

Так покажите нам, что вы с нами. Покажите, что вы уважаете наше присутствие, и что мы вместе строим одну прекрасную страну Украину.

У тому то й суть, я не поважаю лінивих мудозвонів, які навіть українською в Україні розмовляти не можуть. І ще гадають, що вони є українцями. Ні, ви громадяни України, від українців у вас нічого немає.

Мы воспринимаем и любим украинский язык. У меня в плеере Вакарчук, Бумбокс и ещё всякое разное на украинском.

Гадаєш, це показник любові до мови?) Смішний ти.
Якщо зробиш, як вже зробили й інші (і не померли від цього) та перейдеш на українську, це буде реальним показником.
А так ви лише на словах круті, і те любите, і те поважаєте.
Але **здіти не мішки носити. Й не на українську переходити.

Я очень надеюсь, что вы меня поймёте правильно и перестанете кидаться пропагандонскими лозунгами из дешёвых политических телепередач.

Я дуже сподіваюся, що ти, зрештою, мене зрозумієш й припиниш кидатися маячнею, яка є наразі нічим іншим, як графоманством.

відсутністю волі перейти на українську мову

Отсутствие желания

У мене взагалі не було бажання.
Коли спрацьовує розуміння самоідентифікації, це рішення (про перехід на українську) приходить одразу в голову й ти починаєш його реалізувати.
А ти, схоже, вважаєш себе росіянином, тому звісно, що для тебе таке рішення неможливе.
Тільки тоді ти гість в країні, тож не звизди проти української мови, гаразд?

Нет, я русский и страна точно так же моя как и твоя — никаких особенных прав как у носителя украинского у тебя нет

Якщо ти рюзьґій, то й країна твоя — рашка, а не Україна.

А если я франкоязычный бельгиец?

Ну и? Если в Бельгии несколько официальных языков + никому в голову не придёт требовать издавать что-либо на одном из них, почему на Украине обязательно надо часть тиража на украинском?

Ти взагалі сам розумієш, яку просто титанічних масштабів дурницю й нісенітницю ти говориш?
Ти вже пишеш аби щось написати?

Бельгія постійно на межі розпаду і політичної кризи.

Ну й що, прикладом, який можна завжди дістати з широких штанців, вона й далі буде?
Це хотів сказати?

эм... жители Украины, где форма государственности с 91 — политический кризис, а на 2х украинцев — 3 гетьмана, рассуждают о распаде Бельгии (facepalm.jpg)

Якби українською офіційно спілкувалися ще в декількох країнах і ніщо їй не загрожувало, то не було би і речі про квоти.
Якщо не допомогти мові, то поступово вона здасть позиції російській мові та зникне.
Я чудово вас розумію що для вас доля вашої книжки важливіша за долю мови:
«Свету ли провалиться, или вот мне чаю не пить? Я скажу, что свету провалиться, а чтоб мне чай всегда пить»

Якщо не допомогти мові, то поступово вона здасть позиції російській мові та зникне.

Если мовой пользуются только из под палки пусть исчезает, как исчезла латынь, древнеперсидский и ещё куча других языков. На самом деле, нет никакого смысла её изучать и использовать: украинцы народ очень бедный — денег на них не заработаешь.

А французи вже почали вживати заходів для захисту франкомовних у Бельгії?
Ви всі так красиво апелюєте до Бельгії, Фінляндії, Швейцарії, Канади і ігноруєте ключову відмінність.

Ти не бачиш, що він пише чи що?

А французи вже почали вживати заходів для захисту франкомовних у Бельгії?
Вы знаете, что такое «мастерка», «чинка» и «тремпель», а? Московские например не знают.

Эммм.... диалектизмы есть в каждом русскоязычном регионе экс-СССР. При этом кубанского русского или дальневосточного нет.

І таке питання де зараз білоруська мова?
Вона вже зникає, те ж саме буде з українською, якщо тут будуть виступати за дві державні мови.
Дві державні мови — це стратегія поступового знищення української мови.

а как начет тех стран где 2+ гос языков и ни один не исчезает? белорусский язык пропадает потому что он неконкурентноспособный, так и должно быть и так будет с укр языком через лет 50, вероятно что с русским тоже, только больше чем через сотню лет, но будет

Білоруська втрачає позиції, тому що російська її витісняє.
Ось щоб не було такого у нас, то треба витіснити російську.
Тому квоти, кіно українською та таке інше.

потому что БОМБИТ
Люди пытаются законодательно запретить приход зимы

О, харківська закалка поперла.
Знаю я не з чуток ситуацію і в Харкові, і на Донбасі. І там, і там більшість — зросійщені українці, яким втовкмачили, що вони — меншість. Те саме відбувається по всій Україні на схід від Збруча. А далі — шлях Біларусі та Ірландії.

І там, і там більшість — зросійщені українці, яким втовкмачили, що вони — меншість

Это тебе что-то внушили, русскоговорящих украинцев больше, чем украинскооговорящих и об этом все прекрасно всегда знали, по количеству восточная Украина более заселена, какое нафиг меньшинство?

Я народився і виріс на Донеччині, знаю, про що кажу.
Так, на сьогодні публічно російськомовних українців більше. Але звідки вони взялись? Якою мовою розмовляли/розмовляють вони, їхні батьки, діди-баби і т.ін. вдома? Якою мовою їм співали колискові? Той, хто стверджує, що російська на сході України домінувала завжди, просто не знає історії. Своєї власної історії. Історії свого власного роду врешті-решт.

І так, для уникнення двозначності переформулюю дещо своє висловлювання:

і в Харкові, і на Донбасі... більшість — зросійщені українці, яким втовкмачили, що україномовні українці там — меншість, відтак більшість просто переключилась на російську, як начебто більш поширену
Осознайте, что вы сейчас говорите о том, чтобы переломать через колено несколько миллионов своих сограждан.

Тобто, якщо людина не може вивчити мову за майже 30 років, то це нормально?
Як будуть порушуватись права російськомовного, якщо він вільно володіє українською?
Вибачте, але є такі люди, котрі можуть жити хоч де, але так і не вивчити мови країни де живуть. Це неповага до тієї країни. Я ще розумію, що хтось тимчасово пожив, рік чи менше, але ж майже 30 років!

На мої переконання, дуже багато людей з тих хто за цей час так і не опанував мову на більш-менш базовому рівні мають совкові думки в голові.

Легко обвинять кого угодно, кроме себя. Это всё они виноваты, а я нет.

Я б сказав що не вони за власним бажанням, але проросійська чи стара совкова пропаганда, використовуючи їх. Плюс інші фактори.
Коли вони йшли на псевдореферендум, то не думали про наслідки, а це нестача критичного мислення.

Тобто, якщо людина не може вивчити мову за майже 30 років, то це нормально?

да

Як будуть порушуватись права російськомовного, якщо він вільно володіє українською?

это как в Европе гей парады запретить, аргументируя это тем, что норм мужики и девчонок смогут точно так же :)

Вибачте, але є такі люди, котрі можуть жити хоч де, але так і не вивчити мови країни де живуть. Це неповага до тієї країни. Я ще розумію, що хтось тимчасово пожив, рік чи менше, але ж майже 30 років!

страны не оперируют таким понятием как «уважение», это удел недалёких, стране важно чтобы не приносил проблем и приносил деньги в виде налогов, а там пусть хоть немой-нудист-сатанист-веган

немой-нудист-сатанист-веган

Це набагато краще за російськомовного колаборанта.
Колаборанти якраз принесли купу проблем та й ще принесуть в майбутньому

ты за своим потоком сознания не ловишь смысл

А чому ви «тыкаете»? Це якось пов’язано з тим що ви російською спілкуєтесь, чи це просто прогалини в вихованні?

это связано с правилами общения в интернете, добро пожаловать, кстати

осталось толко на*** послать (где им и место)

Тобто, якщо людина не може вивчити мову за майже 30 років, то це нормально?

Большинство русскоязычных украинцев прекрасно знают украинский. Но предпочитают говорить по-русски. И это их право, говорить в своей стране на родном языке.

Як будуть порушуватись права російськомовного, якщо він вільно володіє українською?

Очень просто: вам у себя дома не дают возможность вести бизнес, оказывать услуги, публиковать книги на русском языке. Достаточно?

Наведіть конкретні приклади по ваших скаргах

не дают возможность вести бизнес, оказывать услуги, публиковать книги на русском языке.

Хто саме і як саме не дає вам
вести бизнес на русском языке
оказывать услуги на русском языке
публиковать книги на русском языке

Почитайте новый закон о языке, например.

Ви розрізняєте поняття «вимагається українською» та «забороняється російською»?

Почитайте, что требует закон. И после этого скажите, могу ли я открыть ресторан, где будет обслуживание на русском языке? Запустить радиостанцию, где не будет необходимо выполнять требования по квотам? Могу ли я теперь издать в Украине книгу на русском без необходимости выпуска тиража на украинском? Ответ очевиден.

З обслуговуванням російською можете. А без обслуговування українською не можете. Те саме зі всім іншим.

Вот видите. А в обратную сторону не работает.

Ви пишете, що у країнах Балтії подібні дії з боку РФ неможливі, при цьому замовчуючи, що в Україні російськомовні почувають себе набагато комфортніше. То все ж таки може причина не в тому, що в Україні російськомовні якось не так себе почувають?

Не это — так было бы что-то другое.

Придумати щось можна завжди, але не все дасть однаковий ефект. Тобто «Росії болить за російськомовних українців», де є спільний корінь, і Росія просто вважає, що в Україні щось йде не так, і вона приходить наводити порядок — небо і земля. Сказано з врахуванням того, що Росія не визнає наявності їхніх військ у зоні ООС.

тоже самое, что запретить одеваться красиво, чтобы не изнасиловали по дороге домой

Одягатися красиво і провокативно («вызывающе») — нетотожні поняття.

ты сам его провоцируешь, поэтому он тебя бьёт и заставляет делать за него домашку (а на самом деле ты рохля, не умеешь за себя постоять, а в школе не поддерживается дисциплина).

Я тільки за те, щоб у школі була дисципліна і всі вміли за себе постояти. А ще краще, щоб усі були достатньо вихованими і освіченими ще з дому, щоб до вищезгаданих пунктів взагалі не доходило. Але це трішки утопія. Тому все одно доводиться якось виживати в цих умовах.

Почему мы должны оглядываться на то, что говорит и думает какой-то там президент какой-то другой страны?

А я б із задоволенням не озирався. Мені байдуже, скільки росіян зимує без газу, живе за межею бідності і скільки лісів спалила пожежа. Мене абсолютно не займає, коли Марія Захарова коментує і виправляє кожне слово, кожну дію наших високопосадовців, коли у неї ніхто не питає.
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.

А нам следовало начиная с 90-х проводить последовательную политику того, что русский язык больше не принадлежит только России.

А навіщо? Приклади іспанської і англійської мови чудові, допоки не згадуєш, що цими мовами говорять колишні колонії, місцеві мови яких було знищено кілька століть тому. Я розумію, що сьогодні це не так важливо... Для вищезгаданих країн. А от наш сусід іншої думки. У них же все тільки й базується, на гордості за слов’янське походження, православне віросповідання, духовні скрепи, «великий та могутній» тощо. Незалежно від того, у якому лайні живе, він пишатиметься тим, що «русский».
Так, сучасні Англія та Іспанія досить прогресивні держави, щоб нападати на інші країни з ціллю відновлення історичної справедливості. Тож перший крок — визнати себе колишньою колонією Російської Імперії?
Добре, це було трішки гучно сказано. Повернімося на крок назад: більшість населення США — етнічні британці. Навіть представники інших культур і рас взяли англійські імена. Індіанські мови, які могли б претендувати на статус державних в Америці, вже майже вимерли. Очевидно, що у цих держав і вибору особливого не було. Але в Україні є своя мова. У неї є встановлені правила, є носії, є культурна спадщина. У нас просто немає необхідності у чужій мові. Але хочу підтримати автора статті: якщо вже й приймати другу державну, то нехай це краще буде англійська. Користі буде в рази більше.

Этого можно было избежать, если бы строить сильное гражданское общество и державу с самого начала

Красиво звучить, підписуюся під кожним слово, що слідує за цим реченням. У мене також є питання до всіх попередніх скликань ВР. Якщо я підтримую українську мову — це не означає, що я ідеалізую Україну вцілому. Але то вже історія і, як казав Кучма, — маємо, що маємо.

Дык а кто виноват нам, что мы не вступили в НАТО лет эдак 15 назад

Ну, я точно невинен. Я хоч і знав, що це таке на той момент, але до кінця не розумів: потрібно нам це чи ні. Не мав права голосу. Тільки пам’ятаю, як «конотопська відьма» волала, що НАТО в Україні не буде. І дуже багато хто її підтримав на той момент. А як припекло, так у найкоротший термін розвернули курс держави на вступ до цієї організації. Цитата Леоніда Даниловича

вы можете себе представить, чтобы такой сценарий как на Донбассе или в Крыму произошёл в Эстонии или Латвии?

Уявіть собі, можу. Я це хотів ще у попередньому повідомленні написати, але не захотів сильно розтягувати. Але, по мірі того як зростає Ваша аргументація, доводиться розширюватися і мені.
Пару років тому прочитав книжку: «Наступні сто років». Рекомендую, досить цікава. Вона вийшла у 2009-му, здається. Там автор спочатку аналізує історичні події, що привели до поточного стану речей у світі, а потім, на базі того, що вийшло, спробував спрогнозувати геополітичні зрушення на наступні сто років, що слідує з назви. Так-от, згідно його прогнозів, у середині 2010-х Росія мала б активізувати російськомовне населення країн Прибалтики, щоб похитнути їхню внутрішню стабільність і повернути собі контроль над тими територіями: фізично (анексія чи повне приєднання) або політично (сфера впливу). Мотивація: бази НАТО за 300 км від столиці — не комільфо.
Просто до сліз. І головне: не факт, що цього не сталося б, якби не Україна зі своїм Майданом. Можливо у Кремлі нашвидкоруч адаптували готові методички, хто зна? Діяли вони занадто впевнено і оператично як для імпровізації.

Там тоже русскоязычных хватает, причём даже лояльных России.

В тому і справа, що там сидить купка росіян з місцевими паспортами, що має значення, зважаючи на невеличке населення кожної з трьох країн. І от у Латвії, Литві, Естонії, а ще у Грузії і навіть на Півдні Казахстану, вже виросло ціле покоління, яке російською не володіє. Але, той, хто хоче розповсюджувати свій бізнес на все населення країни, починаючи з продовольчих магазинів, закінчуючи важкою промисловістю, змушений вивчати і російську в тому числі, бо етнічні росіяни місцеву мову не вивчають принципово. Їм і так зручно. Всі мають підлаштовуватися під них.
А не так давно був масштабний мітинг проти закриття російських шкіл у Латвії. Це так, до слова.
Тож прибалти обрали найлегший шлях з можливих: тільки-но розпався СРСР — одразу вступили до ЄС і НАТО. Ми легких шляхів і не шукаємо і вступили до СНД. Можливо ми, за свій рахунок, врятували тих же латишів. Російські діти остаточно асимілюються з місцевим населенням і вже не будуть так ратувати за іноземну мову, як їхні батьки. У нас російських шкіл також поменшало, але ми лікуємося без анестезії.

Просто до сліз. І головне: не факт, що цього не сталося б, якби не Україна зі своїм Майданом. Можливо у Кремлі нашвидкоруч адаптували готові методички, хто зна? Діяли вони занадто впевнено і оператично як для імпровізації.

А если расширить круг за пределы бывшего совка? Сирия, Венесуэла, Сербия (а её она штрыкает с 19 века ещё), там русскими и русским языком практически и не пахло. Я уже раньше высказывался на эту тему, агрессору всё равно на каком языке готовить методички, русский язык просто сэкономил пару шекелей — не более того. В Грузии вон полно почитателей России среди носителей грузинского языка, несмотря на всё, что происходило. Армения с трудом по-русски говорит уже, и тем не менее вся под ними и т.д. При полной украинизации просто будут источники, СМИ, каналы, которые будут озвучивать методички на украинском языке, шекелей на это хватит. Так вот стоит ли тратить столько усилий на языковой вопрос вместо того, чтобы пытаться двигать страну вперёд?

Так вот стоит ли тратить столько усилий на языковой вопрос вместо того, чтобы пытаться двигать страну вперёд?

Якщо Ви помітили, то я тут не виступаю за насильну українізацію, а лише відповідаю на ті коментарі, що кажуть, ніби українська не потрібна/не обов’язкова. Чи є питання, важливіші за мовне? Так. Чи розумію я, що політики навмисне зміщують акценти з тих проблем, які не хочуть чи не можуть вирішити? Так. Чи стає мова від того зовсім неважливою? Не думаю.
Ви ж перебралися до Канади, якою мовою ви там користуєтесь? Якою мовою навчають дітей у школі? Вдома говорите, як Вам зручно, але у публічному просторі — вибачте. При цьому Вас ніхто не змушує вчити англійську, просто без неї доведеться зіштовхнутися з низкою непотрібних труднощів. Те ж саме справедливо для Німеччини, Франції, навіть Китаю та їх місцевих мов.
Мене влаштує, якщо таке ж положення буде й в української мови в Україні. Єдина суттєва відмінність, що, по-перше, російська дуже подібна до «калинової», по-друге, майже всі українці російською чудово володіють. І виходить, що я під російськомовного підлаштуюся, а він під мене — не завжди. Тобто абстрактний росіянин по відношенню до абстрактного українця знаходиться у сильній позиції, що мене не дуже влаштовує.
Ще однієї сторони питання я торкався вище: раніше наші медіа бездумно брали російський продукт і забивали ним всі ефіри та кінотеатри. Зараз з нуля створюється кіноіндустрія, по телевізору показують наші серіали, нехай про тих же ментів та школу. Раніше ми збагачували бюджет РФ, зараз ми розвиваємо власний ринок. І я не згоден з Кожаєвим, що абсолютно всі продукти — низькопробні. Якщо порівнювати з російськими аналогами, то ми небагато втратили.

Ви ж перебралися до Канади, якою мовою ви там користуєтесь?

По-ходу нужно владеть двумя, т.к. есть много говорящих только на одном языке.

Якою мовою навчають дітей у школі?

Двумя сразу.

При цьому Вас ніхто не змушує вчити англійську, просто без неї доведеться зіштовхнутися з низкою непотрібних труднощів.

Только личные трудности. В публичном пространстве — в ходу оба языка.

Це все загальновідомі речі, тільки під «двома мовами» ми розуміємо державні мови для Канади, а не ті, які Вам дісталися у спадок від батьків. Тобто, так чи інакше, все одно довелося підлаштовуватися під місцеві порядки. Втім, Вам ніхто не забороняє використовувати російську з дружиною чи діаспорою.
Всюди все працює однаково, тільки кількість офіційних мов може відрізнятися.

Придумати щось можна завжди, але не все дасть однаковий ефект. Тобто «Росії болить за російськомовних українців», де є спільний корінь, і Росія просто вважає, що в Україні щось йде не так, і вона приходить наводити порядок — небо і земля. Сказано з врахуванням того, що Росія не визнає наявності їхніх військ у зоні ООС.

России нужно было урвать пару кусков от Украины с геополитическими целями, так и так. Потому что мы повернулись лицом к Европе. России это не понравилось. Ей нужно было сделать то, что она сделала, так или иначе. Когда есть причина, повод можно придумать любой, и они бы это сделали. Язык роли в этом не играет вообще никакой, они бы всё равно вторглись.

більшість населення США — етнічні британці. Навіть представники інших культур і рас взяли англійські імена. Індіанські мови, які могли б претендувати на статус державних в Америці, вже майже вимерли. Очевидно, що у цих держав і вибору особливого не було.

Во-первых, огромная (если не бóльшая) часть населения США — немцы. А дальше идут ещё французы, китайцы и многие другие народы. Так что у них был выбор. Я уже писал в другом комментарии, я читал где-то, что они хотели отмежеваться от Англии, приняв в качестве рабочего другой язык. Английский тогда победил на голосовании с перевесом в один (!) голос.

Але в Україні є своя мова. У неї є встановлені правила, є носії, є культурна спадщина. У нас просто немає необхідності у чужій мові.

Это для вас она чужая. А для очень большого пласта населения нашей страны — самая что ни на есть родная. Это главное.

Уявіть собі, можу.
у середині 2010-х Росія мала б активізувати російськомовне населення країн Прибалтики, щоб похитнути їхню внутрішню стабільність і повернути собі контроль над тими територіями: фізично (анексія чи повне приєднання) або політично (сфера впливу). Мотивація: бази НАТО за 300 км від столиці — не комільфо.

Насчёт сферы влияния тут конечно можно что-то думать, хотя чисто интуитивно звучит нереалистично. Но допустим.
Но насчёт аннексии — им придётся вступить в прямую конфронтацию с войсками НАТО. Возможно, до ядерных бомбочек не дойдёт. Жить-то всем хочется. Но разница такая, что в Украине России противостоит Украина. А в Эстонии России будет противостоять блок НАТО. И переговоры они будут вести с другими людьми. Они и в нашем случае с ними вели переговоры в женевском формате, но уровень не тот и заинтересованность не та.

Діяли вони занадто впевнено і оператично як для імпровізації.

А это та же техника, что была применена в Восточной Германии и ещё пачке государств, где при введённых войсках люби правильно голосуют. Это уже отрабатывается 80 лет как.

І от у Латвії, Литві, Естонії, а ще у Грузії і навіть на Півдні Казахстану, вже виросло ціле покоління, яке російською не володіє. Але, той, хто хоче розповсюджувати свій бізнес на все населення країни, починаючи з продовольчих магазинів, закінчуючи важкою промисловістю, змушений вивчати і російську в тому числі, бо етнічні росіяни місцеву мову не вивчають принципово. Їм і так зручно. Всі мають підлаштовуватися під них

Одно дело когда их реально мало, как в Грузии. Но русскоязычных украинцев очень много — десятки миллионов.

А не так давно був масштабний мітинг проти закриття російських шкіл у Латвії. Це так, до слова.
Російські діти остаточно асимілюються з місцевим населенням і вже не будуть так ратувати за іноземну мову, як їхні батьки. У нас російських шкіл також поменшало, але ми лікуємося без анестезії.

Уф. Ещё раз.
Поймите, что для большого количества населения это НЕ иностранный язык, а самый что ни на есть домашний и родной. И это их право. Притом это русскоязычные украинцы, патриоты своей страны.
Мы должны применять 1000 и 1 способ, чтобы нивелировать влияние соседа. Но метод «задавить язык» оказывает строго противоположное влияние. Потому что люди начинают искать варианты, когда на них не давят. И они находят такой вариант. У соседа. Наивные, простые люди, отверженные своей страной, где они родились и родились их отцы и дети.
Я учился в Харькове и потом жил и работал там, соответственно общался много с молодёжью на тот момент, в универе и не только. Харьков в основном всё же русскоязычный город (по мнению моей украиноязычной жены), поэтому мы общались на русском. Для большинства это родной язык. Это было в конце нулевых, начале десятых, т.е. до майдана. Были ребята из разных мест, ну как всегда в студенческой среде. Из молодёжи никто и никогда не воспринимал Россию всерьёз. Никто не смотрел российские новости и не читал российские сайты. Мы все были за свою страну. Мы все хотели жить в Украине и чтобы Украина процветала. Некоторые даже ходили на майдан, но уж точно никто не ходил на антимайдан. Но при этом мы говорили на русском. Я верю в то, что это возможно, и что Россия до нас не доберётся иначе чем военным путём, потому что я это видел уже. Но вот беспочвенные обвинения из разряда — вы говорите на русском, значит вы за Россию, надо вас задавить и заставить говорить на другом языке — как раз-таки это и выступает в роли deal breaker’а. Вчера читал историю (испанскую есличё, не российскую) о том, как американца, служившего в армии и защищавшего свою страну, лишили паспорта за то, что он родился на крайнем юге Техаса, у акушерки, которая была уличена в том, что выдавала липовые сертификаты о рождении мексиканцам. Несмотря на то, что он предоставил какие-то документы, подтверждающие, что его родители на момент его рождения жили в США, и мать получала предродовое медицинское обслуживание. Это казус, такие казусы в США сейчас проскакивают в связи с усилившейся борьбой с нелегалами. Но мы чувствуем себя примерно так же. Мы родились и жили в Украине. Учились и работали. Строили отношения и связи. Мы патриоты своей страны, мы достаточно умны и образованы (в подавляющем большинстве), чтобы не покупаться на сладкую ложь с востока. Но тут и там нас обвиняют и уличают в обратном и безапелляционно отвергают нашу потребность говорить на своём языке.

Давайте не говорить на языке, чтобы снизить вероятность нападения. Сорри, но это тоже самое, что запретить одеваться красиво, чтобы не изнасиловали по дороге домой (а нужно вместо этого бороться с преступностью).

Мова — це зброя. Ті хто пресу читають та дивляться відео автоматично обирають найзручнішу мову. Логічно, що люди будуть часто потрапляти на проросійські канали та таку ж саму пресу якщо російська мова їм зручніше. Тому, ваш аргумен про гвалтування недоречний.
Можете подивитись на Донбасс щоб оцінити результат пропаганди.

А нам следовало начиная с 90-х проводить последовательную политику того, что русский язык больше не принадлежит только России. Так же как испанский Испании и английский Англии.

Тобто, витрачати ресурси щоб розвивати ще й російську. Я не вірю в успіх такої стратегії, бо РФ почне контратаку на наші потуги, почне казати що Україна паплюжить російську мову та таке інше. А ще, українська мова потребує захисту, тому її треба розвивати. Це не іспанська, котра нікуди не може зникнути.

Потому что права русскоязычного населения действительно там были угнетены всю историю независимой Украины.

Я сам з Донбасу і це не правда що до прав російськомовного населення. Якщо є якісь пруфи, то напишіть. Особисто я постійно бачив як україномовне населення принижували.
Багато людей казало що «украинский язык — язык села», а заговорити українською було якось соромно. Документація, довідки все що тільки можна було було російською. Дипломну всі писали російською. В школі все було російською і тільки один препод був, котрий принципово викладав українською.
А ще був випадок, коли людина написала заяву українською мовою, а їй відповіли на це «это не заявление, я какая-то порнография», навіть, була новина про це.
Проблема України була в тому що вона не популярізувала українську на достатньому рівні.

Но если на эти страны попытаются напасть, то уже через несколько часов начнётся Третья мировая война.

Не факт. Будапешський меморандум виявився клаптиком паперу. Чемберлен також махав клаптиком паперу про мірний договір з Німеччиною.

Мова — це зброя.

ну все, вызывайте скорую

Чемберлен також махав клаптиком паперу про мірний договір з Німеччиною.

Это прекрасно. Просто прекрасно, когда укронацики осуждают антисоветский и антиславянский мюнхенский сговор.

Для вас усі «укронацики» — ті хто українською спілкується? Ось так завжди, показують себе наче інтелігентними людьми, але одразу проявляють свої українофобські думки як тільки українське питання майорить десь на горизонті.

Які ще «антисоветська» та «антиславянська» змови? Дайте не це посилання, мені здається ви щось вигадуєте. Знову, якась альтернативна історія починається...
Чемберлен хотів уникнути війни і мав надію про те що домовленності з Гітлером щось вартують. Але не вийшло.

Армію розвалив Янукович, його навряд чи вийде запідозрити в махровому українському націоналізмі.

Цікаво, якщо тобі примусом вживлять паразита й він житиме з тобою, скажімо, 30 років, чи ти будеш через 30 років називати його рідним чи все ж намагатимешся його позбавитися?

А можна пригадати всі інші країни де нема двох державних мов.
Тут справа в тому, що українська мова знаходиться під загрозою зникнення, це, навіть, якщо не додавати проблему наявності нашого агресивного сусіда з «російським миром». Німецька, англійська, іспанська, французська — їм нічого не загрожує, як і російській мові. А всі розмови про двомовність — це маніпулювання та не бажання вчити мову країни, в котрій живете.
Ваше право не вчити, але, особисто я підтримав би закон де би дозволялося голосувати на виборах тільки тим, хто здав екзамен з української мови.

Ваше право не вчити, але, особисто я підтримав би закон де би дозволялося голосувати на виборах тільки тим, хто здав екзамен з української мови.

я напишу его лучше, чем 99% украиноязычных, хотя я не могу говорить чтобы случайно не использовать русское слово. Это экзамен не на этничность, а на знания, и у большинства их нет

80% водіїв вважають що мають навички керування автівкою на рівні 20% кращих водіїв.

Я знаю багато людей котрі принципово не підуть здавати, або не вивчать.
Якщо таким людям не надати права голосування, то за відверто-проросійські сили проголосують менше людей.
І це не екзамен на етнічність. Це відкидання відверто антиукраїнських елементів.
Для того щоб отримати громадянство треба здати іспити, то це цілком природньо протестувати тих хто вже має громадянство.

если право голоса давать только образованным, то наша власть станет таки слугами, а не господами, поэтому они никогда этого не допустят, им лучше чтобы голосовали дебилы и ругались за языки, патриотизм и прочую ничего не значащую второстепенную фигню

Сенс ідеї в тому щоб давати можливість вирішувати долю країни тим, хто сам готовий щось для країни дати.
Бо це дурня, коли професор, котрий розуміється на політології та історії і інших речах, має таку ж вагу голосу як алкоголик Вася, котрому все одно, аби шмат хліба був та було запити чим, навіть не розуміючи звідки хліб береться.
Якщо набереться два алкоголики, то вони вирішують в якій країні жити професору, причому вони вже за два дні не зможуть пригадати за кого голосували.

Це не тільки проблема України, всюду можуть обрати популістів. Досліди показують що дуже легко маніпулювати неосвіченним суспільством.

для политиков смысл в том чтобы такого не было, а решают как будет они

Тому що таких обирають, а обирають їх ті кому не хочеться в житті нічого робити та самім змінюватись, ось і коло замкнулося.

это во всех странах так...

От саме шведомовні мешканці Фінляндії вважають себе не фінами, а шведами. Бо вони і є шведи. А фіни давно вже всі розмовляють фінською. Бо це нормально.
Швейцарія від початку була солянкою трьох мовно-етнічних спільнот, кожна з яких домінує в своїй частині країни. Те саме стосовно Канади та Бельгії.
І так, в умовній Німеччині доведеться розмовляти реальною німецькою, англійської буде замало, аби не почувати себе в такому собі мовному гетто...

Можно поставити питання інакше: навіщо в Україні використовувати російську мову?

в основном из-за чисто технической форы в виде прямого доступа к каким-никаким но всё же ж наработкам созданным в союзе и кстати при участии самих украинцев в т.ч. а также прямого доступа к каким-никаким но всё же ж наработкам современным плюс существенные преимущества билингва

Нове покоління українців російською пише так, що краще взагалі б не писали ). То сенс витрачати час та сили на вивчення

но в принципе уже можно признать что на текущий момент и на текущее состояние уже не настолько критично т.е. вероятнее всего момент мозможности получить фору уже упущен а дальше уже одинаково на каком языке

Професіонали знають англійську та купують актуальні книжки на Amazon.

ви трохи перебільшуєте рівень «вітчизняних професіоналів» ті що купують актуальні книжки на амазоні англійською бувають в Родінє лише зрідка і українською гіба що куштують pierogi замість вареників

но вы там держитесь! (к) (тм)

Російська мова вивчається з нуля дні за три. Як і польська :)

Well... only as one of the international languages, or with people who speak neither English nor any other. For sure make more sense to learn English + any other international language (depends which is more convenient for your needs). So if you already speak Russian just take some time to improve it.

Міжнародною цю мову називають лише росіяни й недалекі люди.
Міжнародна це коли в кожній країні вивчають цю мову.
А російська під це означення ніяк не підходить.

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Автор решил набросить. Ну штош, усугубим )))

На мой взгляд, это история из серии «назло бабушке отморожу уши».

Реальное использование языка в проф. сфере(а не просто поболтать за кофе в перерыв) подразумевает необходимость поддерживать в актуальном состоянии переводы всего корпуса мировой профессиональной литературы. Для перевода сложных технических текстов необходима квалификация, равная квалификации автора. То есть, чтобы иметь актуальные переводы литературы и новых статей, сотни высококвалифицированных специалистов вместо решения бизнес-задач и проведения исследований должны из года в год переводить новую литературу в своей области. Так за чей же счет планируется это делать, и как именно?

Что касательно прикладной пользы от повышения уровня знания языка, то тут тоже все плохо.
Во-первых, на нем просто не с кем особо говорить. Можно рисовать любые 30 или даже 40 миллионов, записывая в украиноговорящие всех, кого удалось в школе заставить выучить хоть стих Сосюры, но бездушная статистика запросов Гугла, языка браузеров пользователей интернета, и прочие вещи, данные нам в обьективной реальности, показывают, что реально им как основным пользуется хорошо если 6-7 млн. При этом, большей частью это жители западных регионов страны. И из этих 6-7 миллионов только небольшая часть — городская интеллигенция, с которой возможен содержательный диалог. И все они говорят минимум на одном иностранном, так что если вдруг нужно что-то обсудить, а желания говорить по-русски у собеседника нет — можно перейти на английский.

Ещё хуже с корпусом литературы.
Любой нормальный писатель, который хочет искушенных читателей, славы и денег постарается выбрать рынок побольше и побогаче для своих книг, а литературную традицию — поярче и поразвитей. В результате, всю историю лучшие писатели выбирали писать на русском, если ощущали себя в силах быть конкурентоспособными на этом поле. А на украинском оставался, в лучшем случае, третий сорт, которые иногда по советской партийной разнарядке, иногда из тщеславия быть лучшим на деревне писали свои опусы. Вдобавок, из школьного курса я вынес, что даже отдельные хорошо написанные вещи — обычно депрессивная чернуха. Лучше бы я речи Цицерона или дигесты Юстиниана на память зубрил, право слово, пользы было бы несравненно больше.

«На майдані коло бані
Спить Тичина в чемодані

***
Краще гризтиму цеглину,
Ніж читатиму Тичину!

***
Трактор в полі дир-дир-дир...
Ми за дружбу, ми за мир!»

Так что более осмысленно бы выглядела инициатива пользоваться латынью или даже каким-нить диалектом древнегреческого в ИТ-сфере.

Если у вас нет желания общаться на русском — вы полностью в своём праве. Но тогда на работе логичнее было бы говорить по-английски.

Stay Professional.

Це ж треба так зібрати в одній голові усі малоросійські комплекси

Конституцию Пилипа Орлика еще не запретили? :)
static.rada.gov.ua/...​/const/istoriya/1710.html
цитата:
...
Нехай залишиться на вікопомну славу і пам’ятку Війська Запорізького і всього народу малоросійського.
..

Я не малорос, я украинец, но не люблю когда люди ругаются словами, о которых даже ничего и не знают

усугублю, даже сейчас многие украинские эстрадники предаочитают выступать в россии. Пофик на каком языке, главное чтобы пипл хавал. Потому что рынок больше, денег больше. Ничего личного, только бизнес.
Некоторые пытаются пробиться на англоязычный рынок ровно по тем же причинам. Но там конкуренция выше.
И только самые упоротые, которым вообще ничего не светит нигде кроме родного хутора гадюкино, ориентируются на местный рынок.

усугублю, даже сейчас многие украинские эстрадники предаочитают выступать в россии.

Та же Джамала :)
А до 2004 и всякие щири патриоты типа ОЕ и ВВ, ибо масштаб аудитории несравнимый

И только самые упоротые, которым вообще ничего не светит нигде кроме родного хутора гадюкино, ориентируются на местный рынок.

И просят создать им там тепличные условия.

И вот что самое смешное. У людей бомбит от протекционисткой политики в адрес АвтоЗАЗа и Богдана, но при этом у тех же людей в головах рождаются лозунги о протекционисткой политике в адрес неконкурентного украинского медиапродукта.

Лозунгов как сделать его конкурентным не рождается, тут не лозунги нужны...

Нічого поганого в тому, щоб експортувати свою культуру немає. Інша справа, що з початком війни не мають проблем із виступами в Росії ті, хто засовують язика в дупу або навпаки починають блювати дружбою братських народів. Тому зараз їздити в Росію — це т. зв. зашквар.

Тому зараз їздити в Росію — це т. зв. зашквар.

бабло пэрэмагаэ зло
Всяким там аням лорак, светланам лободам и прочим джамалам с настями и временем и стекло, и даже вакарчукам насрать на мнение тупых хомячков. Бабки платят — они поют, и ет нормально. Больше платят окупанты — пофик, деньги не пахнут, главное чтобы больше платили.
Ответы на вопросы «почему оккупанты платят больше» — домашнее задание, подсказка: гегель в «феноменогии духа» почти докопался до сути :)

А до 2004 и всякие щири патриоты типа ОЕ и ВВ

Але все ще українською мовою. І все одно були затребувані російським слухачем. Запрошувалися до різних шоу, Земфіра кавери виконувала. В чому докір?

неконкурентного украинского медиапродукта

Як на мене, то українська музика зараз на голову вища від російської. Представлені всі жанри і купа експериментальної творчості. Це якщо говорити виключно про україномовних. А якщо з російської естради забрати всіх українців, то що там залишиться?

И просят создать им там тепличные условия.

Якраз навпаки, україномовні виконавці були затиснуті у вузькі рамки. Як тільки їх можливості розширили, то й багато нових виконавців з‘явилося, і деякі старі попереходили на державну мову.

Як на мене, то українська музика зараз на голову вища від російської. Представлені всі жанри і купа експериментальної творчості. Це якщо говорити виключно про україномовних

подскажи плщ, кто из этих прекрасных людей представлял Украину на крайнем евровидении?

Яке відношення мають внутрішні скандали до якості музики?
А так, вже кілька років поспіль фінали національних відборів України сильніші за півфінали самого конкурсу, для якого вони проводяться. А цього року й за фінал. Найслабше Євробачення на моїй пам’яті. Та ж Марув дуже виграшно виглядала б на фоні всієї тієї «журби».

Яке відношення мають внутрішні скандали до якості музики?

Мы говорим о ПОПулярной музыке. И «внутренние скандалы», точней позорище на весь мир, всего лишь характерно подчеркивают, какая музыка популярная. Вот и все.

Якщо Ви натренували штучний інтелект писати за Вас коментарі, то честь Вам і хвала, але ще є над чим працювати. Якщо ж жива людина таке морозить, то це журба. І у Вас же, ймовірно, ще й диплом про вищу освіту є. Люди дивуються, що їхні дипломи нікому не потрібні.

Що ти мелеш, їй-богу, Сєрґєй, отямся.
Те, що був конфлікт через те, що ті лярви їздили на рашку й заробляли там гроші — так це правильний конфлікт.
І це не показує їх якість співу, але якщо ти з України, ти повинен мати моральні принципи.
Вони їх не мали. Finita la tragedia.

Дмитре, чекаємо твого коментаря стосовно виступів Джамали, яка була стороною правильного конфлікту. Їй-богу чекаємо.

Ну то якщо вона їздила в Крим після його окупації, так це теж її аж ніяк з нормального боку не показує. Чи ти якої оцінки очікував?

Ми тут, просто, в Кремлі сидимо, і хотіли уточнити, чи розцінювати Джамалу як

лярву

і чи є в неї

моральні принципи

.

Вона ж припинила це? Хоча й запізно, так, але ж припинила? Й після того не їздила до рашки і до Криму, правильно?
Лярва — це коли постійно туди їздиш.

Тіпа «один раз -> не піарас»)))

моральні принципи

У неё облегченные моральные принципы, Крым — это Украина, а Донбасс — это хз. Как-то так.

більшого сорому ніж Юля Самойлова на євробаченні ще ніколи не було і мабуть не буде.
«Организация была такого уровня, что казалось, будто ставка делалась исключительно на твою особенность, на инвалидную коляску, а не на голос»
www.cosmo.ru/...​ala-chto-mnoy-polzovalis

Эт вы про Гринджол забыли ....

Зараховую вкидання, а головне й матеріал підходящий обрали.

подразумевает необходимость поддерживать в актуальном состоянии переводы всего корпуса мировой профессиональной литературы.

Колись хотів купити книжку Джефрі Ріхтера «CLR via C#» і почав шукати відгуки на неї в інтернеті. На Хабрі всі, як один, хвалили першоджерело, але критикували переклад, приводячи купу прикладів: від дослівної кальки, до зовсім некоректних речей, що змінюють зміст. То чи це можна вважати аргументов на користь російської мови?
P.S. У підсумку я замовив книжку в оригіналі на Балці і ніразу не пошкодував.

Любой нормальный писатель, который хочет искушенных читателей, славы и денег постарается выбрать рынок побольше и побогаче для своих книг

Це називається не «любой нормальный писатель», а кон’юнктурщики. Такі були, є й будуть, у будь-якій сфері і нації. І, не повірите, я їх навіть не засуджую за це, але не потрібно їх ставити у приклад.
З контекста можна вирвати купу абсурду. І знову ж таки, чи немає в російській культурі подібних віршиків? Ви ж зараз привели навіть не уривки творів шкільної програми, а дражнилки, які самі школярі продумали. Ми в школі колись вірш «Швачка» називали «Жвачка», а вчителька зауважила, що на її пам’яті жоден клас до такого не додумався. То давайте тепер розкажемо, що Грабовський написав вірша про жувальну гумку, а нас, чомусь, змушують його вивчати. Це ж вже підміна понять.

А на украинском оставался, в лучшем случае, третий сорт

Панас Мирний погано писав? Пантелеймон Куліш? Та той же Тарас Шевченко. Невже його рими здаються Вам банальними? Чи Ви конкретно за радянський період? Тоді Стус, наприклад. По советской партийной разнарядке? А навіщо його тоді репресували?

Це називається не «любой нормальный писатель», а кон’юнктурщики.

Тоесть, если ты сменишь работу по причине бОльшей зп на новом месте — то ты коньюктурщик и наверное еще и предатель.
Это прекрасно :D

А у Вас, я бачу, з’явилося хоббі: знаходити мої коментарі і перекручувати їхній сенс на свій лад. Та ще й, очевидно, без розуміння значення слова «кон’юнктурщик».
Абсолютно не життєздатна аналогія, спробуйте ще раз.

да, временами забавляет взять какую то мысль недалекого человека и несколько ее расширить, оставаясь при этом в контексте этой самой мысли.
Но совсем смешно бывает, когда человек не понимаю что такое «коньюктура», вместо того чтобы гуглить — пишет. Лучшие условия работы, бОльшая зп — это вполне себе экономическа коньюктура, прикинь, а?

да, временами забавляет взять какую то мысль недалекого человека и несколько ее расширить, оставаясь при этом в контексте этой самой мысли.

Зважаючи на те, що Ви відписали майже під кожним моїм коментарем, жодного разу не влучивши у суть сказаного, то якось у Вас не дуже виходить Ваша забавка. А може просто недалекий з нас двох не той, хто Вам здається.
Ось і в цій Вашій авторитетній думці Ви спочатку порівняли розширення ринку зі зміною місця роботи, а потім попрікнули мене визначенням кон‘юнктури. У висловах Кличка зв’язності більше.

«Дорікнули мені», Станіславе.
А на Сєрґєя раджу забити, українофобам хоч що роби — не покинуть свого заняття ненавидіти мову та все, що з нею пов’язано.
При чому їх інстинкти кажуть, що в рашці їм буде гірше, а тому сидять в Україні й ото тільки й роблять, що викашлюють свою маячню.
Ну тіпає їх від усього українського, нічого не вдієш.

до речі, я таких ще зустрічала у Литві, Латвії, Естонії: розповідають як ЄС висмоктує з Прибалтики всі соки, які українці дурні зі своїми майданами, яка класна Росія, але чомусь кордон не перетинають... хоча «щастя» так близько..

Ну так Сєрьожа однієї з ними масті, звісно, що в них поведінка не різниться.
Вони лише хочуть зробити країну під себе, а коли раптом країна має якісь принципи й опирається, то їм це дуже не подобається.
Але, з усім тим, до рашки вони не хочуть.

«Нам, русским за границей, иностранцы ни к чему»
Б. Гребенщиков

До сліз. Особливо, коли особисто зустрічав людей з такою філософією. Щоправда серед них і українці були, але неприховано лояльні до Росії.

Давайте відверто, жоден з учасників сотні обговорень під цим дописом не змінить своєї думки по їх завершенні. Ми тут тільки тому, що нам хочеться тут бути і перестанемо відповідати, коли набридне)

Тут періодично, серед оцього кубла українофобів й сепаратистів, яким ця країна лише муляє очі й вони б радо жили в рашці (але чомусь не їдуть туди, а їдуть в Європи), є й ті, з ким можна нормально поговорити.
Зрештою, це той же діагноз, як у пропагандонів з рашки.
На словах такі патріоти, що страх, але діти вчаться за кордоном й нерухомість теж там.
Так і ось ці от. Їм не треба Україна взагалі, але й рашку не хочуть.
І ото висять й тіпаються, наче від електричного струму.

За цим діагнозом особливо цікаво спостерігати з висоти кількості прожитих років. Вся ця купа коментарів під статтею — повна копія «мовної гілки», яка колись розрослась на >10К дописів на форумі ІТС в 2001-2004 роках. І аргументи всі ті самі, і результат так само нульовий. Тільки от маю підозру, що більшості з тих, хто тут нині коментує, тоді не було в інтернеті з причин уроків в школі, а там тоді писали їхні батьки.
Тож роки йдуть, а одне не змінюється — категоричне небажання малоросів сприймати мовний стандарт існування держави в Україні.

Це копії практично кожного мовного срачу, який влаштовують під статтями про українську мову десь, бо завжди знаходяться мудаки, що почнуть писати «украінскій нє нужон». Тож, так — малороси, малороси never change.

Хорошо, содержательный диалог — это отлично.
Итак, первое, переводная проф. литература.
Да, на самом деле даже русская инфосфера не всегда может себе позволить быстро и качественно переводить вот-прям-все.
Кстати, то же самое у французов, которых я сейчас наблюдаю лично: при двухстах миллионах носителей французского(метрополия, заморские территории, полуколонии, страны франкофонии) они не всегда могут позводить себе прям все актуальным держать. Иногда приходится и читать на ненавистном английском.
Точно так же, например, Algorithmic Marketing от Ильи Катцова существует только в английском издании. Потому что рыночек, такие дела.

Но тем не менее, большая часть проф. литературы быстро переводят и издают. Иногда — и очень хорошо. Вот, например, Артем Груздев перевел и дополнил «Изучаем pandas» так, что его сделали официальным соавтором русского издания, которое увеличилось по обьему материала почти в полтора раза.

Да, если ты можешь читать на английском — лучше читать сразу на английском, в большинстве случаев. Но обычно джуны у нас так хорошо английский не знают, и именно они больше всего нуждаются в учебниках. Так что своя переводная литература нужна.
Пытаться переводить все это на украинский — нереалистично, проще уже уровень знания иностранных языков поднять. Но при чем тогда тут украинский?

Теперь касательно литературы. Мне пришлось немного посидеть и подумать, почему более 80% школьно украинской литературы вызывает у меня стойкий рвотный рефлекс. Дело тут не в банальности рифм. Рифмовать строки можно научить не то чтобы прямо совсем кого угодно, но многих. Вот англичане в своё время отбирали чиновников для Индии экзаменом по написанию стихов на древнегреческом. И ничего, морщились, но писали. Опять же, язык в этом отношении новый, поле рифм непаханное. Толкин вон, чтобы красивые рифмы в стихах выходили целый язык выдумал. А тут просто бери да делай. Так что с рифмами все ок. Все не ок с содержанием. И дело даже не во вторичности, это-то можно было бы простить, не евшим ничего слаще морковки детям, не владеющим французским и незнакомым с русской поэзией бы покатило. Беда в в том, что в 18-19 веках, когда складывалась общеевропейская литературная традиция не было своей аристократии, которая бы написала образцы и, на переживаниях своих исторических триумфов и чувстве высокого служения — эпос. Украинская знать поделилась на тех, кто пошел к полякам, и тех, кто записался в русское дворянство(большинство). В результате отдельной аристократической высокой культуры не сложилось, своего отдельного эпоса написано не было. Гоголь вписал то, что создал в контекст русской культуры и политической лояльности, киевский дворянин Булгаков тоже, и прочие, прочие.

И то, что потом выросло, получилось излишне крестьянское, и какое-то на редкость мрачное, безблагодатное, депрессивное. То Катерину выебали и бросили, то Маруся Чурай отравила возлюбленного Гриця и ушла в монастырь, то страдание нещастных крестьян, то постоянное переживание тематики смерти, могил, курганов, гробов, и т.д. Сплошная боль, страдание, безысходность, и рассказы, что соседская девочка когда вырастет — уйдет к москалю-гусару. Так не лучше ли тогда по примеру собственной казачьей старшины прекращать кривляться и надеть гусарский доломан? )))

Даже то, что могло бы попытаться выдать за героику...
«Дайте ляха, дайте жида!
Мало мені, мало!
Дайте ляха, дайте крові
Наточить з поганих!»

ну такоооооеее.

Ни тебе не «Взвейтесь, соколы, орлами»,

ни
«Seignor, sachiés: qui or ne s’en ira
en cele terre ou Dex fu mors et vis,
et qui la crois d’Outremer ne penra,
a paines mais ira en Paradis.»

Ви добре пройшлися по історії, але якось однобоко.
Я погоджуюся, що переважна більшість творів української класики є твори драматичні, мінорні. Але, по-перше, чи є це ознакою низької якості вмісту твору за замовчуванням? По-друге, у цього ж є очевидні причини: нас то Російська Імперія, то Річ Посполита, то Австро-Угорщина, то ще хто-небуть захоплював. І зрозуміло, що писати люди будуть про тяжку доленьку, про ненависного пана, про поганого ляха чи москаля, про прагнення до свободи тощо. Дійсно, що нікому було писати про випране та випрасуване світське життя, придворні інтриги і чотиритомні епопеї двома мовами. Як-то кажуть: що кому болить — той про те і гомонить. Але, при всій повазі до російської літератури, жодним чином не принижую її значення, «Війну і мир» та «Злочин і кару» я прочитав з величезними зусиллями і за суттєвий проміжок часу. Можна сказати, що я холуй неотесаний, що не доріс до високого мистецтва. Я навіть сперечатися не буду, а просто направлю на прийом до Гугла, щоб той розказав, що Набоков казав про тих самих класиків.
У той же час скажіть, що «Каменярі» чи «Захар Беркут» — нецікаві твори.
Моя особиста, нічим не підтверджена, теорія полягає в тому, що російська література так широко знана в світі більше через позиції Росії в геополітиці, аніж через рівень цієї літератури. Наголошую, що «більше», а не «тільки». У той час, як Україна — це локальна одиниця.

По останньому пункту:
«Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл? Чому не літаю?».

Хіба не красиво? Пісню навіть у космосі співали колись.

Рядочки з тих же Гайдамаків, що вчили за шкільною програмою:

«І день, і ніч: ґвалт, гармати.
Земля стогне, гнеться.
Сумно. Страшно. А згадаєш -
Серце усміхнеться.»

Якщо чесно, то ніколи шукати уривки якоїсь героїки, щоб привести контраргумент до Ваших слів. Писав по пам’яті. Але, якщо вміти прочитати, то за душу бере не менше.

Немає сенсу шукати ту героїку, щоб продемонструвати. Людина та просто обмежений і тупенький шовініст і ваша демонстрація того не змінить. В літературі є різні жанри й всі вони присутні і в українській, і в німецькій, і в літературі мовою суахілі — в будь-якій. Невдоволеним журбою я б порадив почитати щось зі світової класики, але ж вони не послухають.

Часть про литературу, где «везде неправда», я привел просто из хулиганства, чего уж там. Хотя и правда считаю, что прежде чем проводить культурную экспансию, нужно создать привлекательную культуру, с достаточным количеством позитива. В любом случае, то что мы смогли прямо озвучить свои взгляды и не дошли до площадной брани — уже большая победа здравого смысла. ))))

А вот если по существу, то трудно оспорить тот факт, что денег на актуальные и качественные переводы всей проф. тех. литературы и всего корпуса документации нет, так что максимум, которым можно получить приказным путем — это немного показухи и фикции.
Также, настолько большая и серьезная реформа, чтобы все школьники хорошо заговорили на английском — маловероятна в ближайшее время. Джуны, ещё плохо знающие английский, будут и дальше читать мануалы на русском, потому что хочется денег и работы, а мануалов на украинском не подвезли. Выучив терминологию и думая на рабочие темы по-русски они и далее будут говорить между собою на работе на этом же языке. С немногочисленными оригиналами, которые будут упорно отставать своё право говорить на любимом ими языке никто спорить не будет, а будут говорить в том же формате, что и мы сейчас. Благо, все всё понимают. Так что и дальше будем жить в двуязычной среде с доминированием русского в проф. сфере, как бы кому не хотелось это изменить.

денег на актуальные и качественные переводы всей проф. тех. литературы и всего корпуса документации нет

Так якісних перекладів професійної літератури російською мовою також кіт наплакав. Самі ж росіяни й жаліються. А причина тому, що перекладають лінгвісти, а не технарі. Тому перевага російськомовних джерел лише у кількості.
З іншого боку є також приклади російських кіно, музики і телебачення. Наші медіа ніяк не могли обійтися без них раніше. А потім виявилось, що і у нас є кому створювати. Просто цим ніхто не займався, бо легше купити готовий продукт, аніж виробляти свій. І давайте зробимо поправочку на те, що Росія вже багато років не випускає витворів мистецтва світового рівня, щоб за чимось шкодувати.
Те ж саме може повторитися і з підручниками. Просто давайте будемо реалістами: за рік такі речі не робляться. Має змінитися хоча б одне покоління, щоб побачити результати поточної українізації. А ми тлумачимо лише те, що бачимо сьогодні.

І давайте зробимо поправочку на те, що Росія вже багато років не випускає витворів мистецтва світового рівня, щоб за чимось шкодувати.

Я Пастернака не читал, но осуждаю ©

А є приклади російських пісень, що стали б світовими хітами? Здається найгучнішою сенсацією з пострадянського простору за останні роки була пісня «Плакала» гурту Казка.
Можливо російські кінострічки отримали Оскара? Права на їхній серіал купував Netflix? Їхні телеформати продаються за кордон? Привіт студії «Квартал 95».
Може книжка якась Нобелівську премію в галузі літератури отримала? Голівуд екранізує сучасну російську книжку? Хтось взагалі читає некласичну російську літературу не російською мовою?

Я не виключаю, що я щось міг пропустити, але, думаю, я б почув, якби щось подібне сталося. Таким чином я роблю висновок, що я небагато втратив з доступом до російської культури.
Огляди Badcomedian’а дивитися цікавіше, аніж ті фільми, на які він робить огляди. Але мені навіть їх дивитися ліньки.

А є приклади російських пісень, що стали б світовими хітами? Здається найгучнішою сенсацією з пострадянського простору за останні роки була пісня «Плакала» гурту Казка.

Вы принципиально не гуглите, как и Пастернака не читаете?
Напомните, кстати, какое место в Billboard top 100 заняли песни Kazka ?

Хтось взагалі читає некласичну російську літературу не російською мовою?

Эмм, Булгаков как бы не классик, ну да ладно. Как и Пастернак, которого Вы не читаете ;)
Некрасов вообще современник :)
Стругацкие популярны в Германии были.

Огляди Badcomedian’а дивитися цікавіше, аніж ті фільми, на які він робить огляди.

Вы не обзоры Бэда смотрите, а ищите критику русского.
Иначе бы знали бы тех 3-5 русских режиссеров 21 века, которых он хвалил. И которые реальнор хороши.

Дався Вам той Пастернак. Якщо буквально, то вчив його ще в школі. У наші дні поезією не цікавлюся взагалі)

Напомните, кстати, какое место в Billboard top 100 заняли песни Kazka ?

Так Казка взагалі немає значення у даній розмові. Ми говоримо про російські витвори мистецтва світової величини. Чи хтось з росіян потрапляв до Білборда за останні роки?

Эмм, Булгаков как бы не классик, ну да ладно. Как и Пастернак, которого Вы не читаете ;)
Некрасов вообще современник :)
Стругацкие популярны в Германии были.

Припустимо, що Ви відповіли на питання про «некласичну» літературу. Погоджуся з Вами. Але ж першопричина дискусії — квоти, які «перекусили» канали надходження російської культури до України. Коли це сталося? У 2014? 2015? От давайте з тих пір і рахувати, що ми втратили. Бо всі вищеперелічені і після своєї смерті видавалися і читалися у наших краях.

Вы не обзоры Бэда смотрите, а ищите критику русского.
Иначе бы знали бы тех 3-5 русских режиссеров 21 века, которых он хвалил. И которые реальнор хороши.

Так я ж не сперечаюся, може там дійсно щось путнє є. Але чи це світовий рівень, обов’язковий до ознайомлення, чи місцевий андеграунд/артхаус, що можна знайти у багатьох країнах? У мене не настільки багато часу і не такий вже я фанат кіно, щоб дивитися данські, шведські чи іспанські, навіть дуже непогані, стрічки. Чому до російських має бути інше відношення?

Так Казка взагалі немає значення у даній розмові. Ми говоримо про російські витвори мистецтва світової величини. Чи хтось з росіян потрапляв до Білборда за останні роки?

Оппа, начинает доходить. Еще один шаг остался — погуглить. Найдете.

От давайте з тих пір і рахувати, що ми втратили

А причем тут именно Вы? У вас втраты именно из-за ограниченного кругозора, причем на этапе прошивки.

Есть куча других людей, которые не будут слушать ничего из старого на радио. Ни Pink Floyd, ни аудиоспектакли Высоцкого.

Так я ж не сперечаюся, може там дійсно щось путнє є. Але чи це світовий рівень, обов’язковий до ознайомлення, чи місцевий андеграунд/артхаус, що можна знайти у багатьох країнах

Набагато кращый за единственный вменяемый фильм Украины за 2010е (Дикое поле), с режиссером которого довелось пересекаться.

Ваша проблема в том, что вы русофоб, но пытаетесь выдать свое ИМХО за взвешенное мнение о русской культуре.

Причем требование дать вам Лоуча или Кустурицу, ну как минимум Тарковского, и за последние 5 лет — феерично!

Точно така ж претензія може бути й до вас — що ви українофоб.
Вважаєте, що нічого з українського контенту не заслуговує на увагу й зацікавлення, най що б це не було.

Вы не русофоб, вы идиот. Потому что читать не умеете. Схерась придумали, что ничего из украинского контента не стоит внимания по моему то мнению (facepalm.jpg)

Гадаю, що з нас двох не я ідіот, який навіть свою думку не розуміє.
Самі навели один український фільм, хоча їх (саме заслуговуючих на увагу) досить багато.
А, і так — я русофоб, але в адекваті.

Хтось взагалі читає некласичну російську літературу не російською мовою?

Будете дивуватись, але зайдіть до німецької книгарні й побачте там таких авторів, як Lukjanenko чи Gluchowski. Був сам здивований, коли вперше це побачив. А зі всесвіта «Метро» Глуховського сучасні німці так тащаться, що навіть самі пишуть фанфікі. Можете подивитись сторінку німецької Вікі.

До речі, про «Метро» взагалі не подумав. Знаю, що досить резонансна річ.

Ну да, ранний Лукьяненко очень популярен в Германии.
Но далеко не лучший из того, что было создано русской культурой за 90е и 00е. И Пелевин тоже.

Думаю, понятно, что этими двумя именами список отнюдь не исчерпывается, они были приведены лишь для примера. :)

Это не Вам адресовано было, а взагали скорее.
Русская литература конца 20 века — начала 21го, не настолько блистательна, как в 19м. Но все таки хороша и вполне себе заслуживает внимания.

А есть ли в настоящее время хоть на каком-то языке блистательная литература?

Смотря какие у вас критерии. Джордж Мартин, ИМХО, гораздо интереснее любого Толкина пишет. Считаю, что имеет все шансы стать со временем классиком своего жанра.

Эм. Посыл у Толкина с Мартином ну абсолютно неясен.
У Роулинг да, борьба с фашизмом. Более того, она в отличие от Мартина как личность состоялась, а не жадный завистливый дедок.

А с чего вы взяли, что у книги должен быть посыл. У книги должен быть сюжет. И желательно нелинейный. А когда изначально понятно, что вот тут хорошие — они побеждают, а вот тут плохие — они проигрывают, то такое даже читать смысла нет. Толкин в этом плане абсолютно линеен. У Мартина каждый из персонажей может развернуться на 180 градусов (иногда на 360), сюжетные ходы нестандартные. Роулинг — как для детской сказки сойдет. Но ничего сверх ординарного в ее творчестве нет.

Да ни с чего я не взял. Да и книга никому ничего не должна. Но вот, чтобы остаться в истории, она должна чем-то запомниться. Например, посылом.
Кто сейчас помнит аналогов Пелевина или Акунина начала 20го века? The Village в свое время выкладывал список, был удивлен

Эмм. Смотря какой период смотреть. 10, 20, 30, 50?

В пределах этого десятилетия.

Чайна Мьевиль? Нил Гейман? Стиг Ларссон?

Qui vivra verra. Посмотрим лет через 5-10 на динамику ситуации. Сядем, посчитаем статистику, обсудим.

Або просто припинимо шукати чорну кішку в темній кімнаті.

Російських перекладів більше, але якість — ну, таке. Навіть якщо в тексті не зачіпається сама Росія, росіяни, совок (тоді майже гарантовано буде фальсифікація), один чорт «російська школа» перекладу передбачає «творче опрацювання» першоджерела. Звісно, іноді трапляється відредагований гугл-транслейт і у нас, і в них, коли тупо хочуть зекономити, але свідомо псувати текст — це чисто російська фішка.

Моя особиста, нічим не підтверджена, теорія полягає в тому, що російська література так широко знана в світі більше через позиції Росії в геополітиці, аніж через рівень цієї літератури. Наголошую, що «більше», а не «тільки».

Вы напоминаете героя анекдота, моего тезку, который всю физику на х_ю построил. Оно вроде то и верно, но как-то х_ево.

На деле же качество литературы (а также науки и других исскусств) определяется качеством элит и наличием соицальных лифтов, что в свою очередь упирается в бабло.
И так то да, русская литература (особенно 19го века) имеет качество выше, чем украинская или условно мексиканская, и это да, благодаря аккумулированию баблу. Бытие определяет сознание.

Но упоротые в этих комментах все пытаются показать, что наоборот.

На деле же качество литературы (а также науки и других исскусств) определяется качеством элит и наличием соицальных лифтов

Цікава теза, особливо зважаючи на те, що у ті часи серед російських еліт було дуже модним говорити французькою, читати французькою та навіть, інколи, писати французькою.
А можна ще глибше в історію пірнути, коли Петро Перший з Нідерландів привіз дуже багато нововведень. Росіяни стали писати, як у Європі, одягатися, як у Європі, навіть будувати міста.
Тому тут ще варто задуматися, чия культура формувала ті еліти.

И так то да, русская литература (особенно 19го века) имеет качество выше

Все ще вважаю Толстого і Достоєвського нудними. Їхню велич, у більшій мірі, формує пафос, нагнаний самими росіянами, аніж цінність їхніх творів. Чехова люблю.

Так Чехов, вибачте, з українського Таганрога. [фас, кожаєви, фас]

Цікава теза, особливо зважаючи на те, що у ті часи серед російських еліт було дуже модним говорити французькою, читати французькою та навіть, інколи, писати французькою.

Вы б поинтересовались происхождением литературного русского. Тогда бы не писали глупости про элиты в 19м веке и французский.

Все ще вважаю Толстого і Достоєвського нудними.

Да как-то пофиг, что именно Вы считаете с вашей предвзятостью.
Есть куча экспертов с мировым именем, которые считаю иначе.

От тільки це завжди було питанням суб’єктивним. Комусь подобається, а комусь ні, і чхати на поняття «експерти», відверто кажучи. У них просто інша думка.

Джефрі Ріхтера «CLR via C#»

а почему в оригинале а не в Украинском переводе?

Тому що можу.
Оригінал завжди кращий за переклад, незалежно від мов на обох сторонах.

А как же патриотизм? Французкий патриот например не будет читать книгу на Английском обычно

Тому що в них були війни з Англією, а в нас не було. Л — логічно.

Ага, і говорити англійською не буде, і навіть вивчати її не стане. Тільки з тими французами, з якими я зустрічався, комунікував виключно англійською.
До речі, а з яких міркувань Ви апелюєте до мого патріотизму?

мой дядя самый честных правил
кобыле так с утра заправил
что дворник вытащить не мог
и поневоле занемог

Користуючись нагодою, хотів би попіарити українську версію свого ресурсу: refactoring.guru/uk

А от інфа для авторів, щоб вам не здавалось, що Україну можна списувати з рахунків:
bit.ly/2lTu5pN

Щодо користуванню саме українською версією користувачами з України:
bit.ly/2lXhgKX

Загалом, я б сказав, що з прагматичної точки зору — українська на сайті, це більше фетіш і розкіш. Я її роблю для своїх проектів тільки через власні уподобання, а не через те, що це вигідно з точки зору бізнесу. Додають проблем суто мовні питання. IT-термінологія українською для багатьох людей виглядає дикувато, навіть, якщо все перекладено 100% правильно. Багато термінів ще не мають сталих перекладів. До того ж, велика проблема знайти україномовного редактора, який би щось тямив у програмуванні.

велика проблема знайти україномовного редактора, який би щось тямив у програмуванні

I’m at your disposal.

Порядок аудитории продукта и лайкнувших Вам коммент одинаков)

На порядок вищий, за кількість вподобайок під вашим коментарем)

вподобайки и сміхуйочки!

Когнітивний дисонанс?)

вподобайка, вподобати, летовище, світлина і т.д. — можна не любити ці слова (як ви), але це дуже круто, що в українській мові є власні слова для цих понять (на відміну від російської мови). Це про багатство мови і її милозвучність.

Senior Technical Writer

Старець у мистецтві шрайбати

Mike Gorchak

Живе на чужині, соромиться свого імені, сидить днями на доу (17к коментарів, йой) і думає, що глузування з української мови підвищать його «ЧСВ»

Це про багатство мови і її милозвучність.

Видишь какие двойные стандарты? Если ты, то милозвучность, а если я, то насмешка.

Живе на чужині, соромиться свого імені

Михайло ровно такое же не моё имя, как и Mike. Только меня не спрашивали, а взяли и написали не моё имя в паспорте, причём такое и в такой транслитерации, которую тут носят женщины.

17к коментарів, йой

Так происходит всегда, когда аргументы закончились, нужно найти предлог, чтобы унизить оппонента. Ну хоть тем, что «сидит днями на ДОУ», вот! А вот если бы с математикой было не так плохо, то получается 4 с хвостиком сообщения в день за 11 лет, но главное найти повод и увести тему разговора.

вподобайки и сміхуйочки!
Старець у мистецтві шрайбати
Если ты, то милозвучность, а если я, то насмешка.

перевзулися?

Жіноче канадське ім’я Михайло? Ніколи не чула (як і гугл). Енівей, на ДОУ не так багато канадців, ми би зрозуміли.
4 коменти на день протягом 11 років це до.фі.га. Я в сімейний чат пишу менше.

но главное найти повод и увести тему разговора.

Констурктивна розмова була б якби ми обговорювали як влучно перекласти на українську мову Senior tech writer. А якщо в хід пішли глузування, то вибачте, але не я перша стала на цю стежку і тепер не варто ображатися.
P.S. ми на «ти» не переходили.

перевзулися?

Вподобайка — це паплюження мови.

Жіноче канадське ім’я Михайло? Ніколи не чула (як і гугл)
Жіноче канадське ім’я Михайло?

Mykhaila (Микейла) — на окончания никто не смотрит.

Ніколи не чула (як і гугл)

Могу только посочувствовать, если в 21 веке не уметь искать.

4 коменти на день протягом 11 років це до.фі.га. Я в сімейний чат пишу менше.

А зачем меня ровнять по себе?

P.S. ми на «ти» не переходили.

Увы, ты не в семейном чатике.

вибіркова відповідь ображеної людини.

Т.е. тебе можно отвечать только на выбранные тезисы, а мне нет? Класс!

Опять, когда аргументы заканчиваются, начинается переход на личности. Можешь нашить себе +1 ачивку.

Поляки вже зробили перший крок — в них є «pisarz techniczny».

«Старший митецький писар» — логічний розвиток.

Давно пользуюсь. Очень крутой ресурс

Російськомовній людині насправді легше навчитися чисто розмовляти українською. Україномовним громадянам потрібно боротися з говірками, суржиком і діалектами.

Оце правда! Перейшов на українську на другому курсі, думав, що її знаю, поки не почав всюди використовувати, елементарні слова в словнику доводилося шукати.
Тепер дружина мене дражнить, що у мене мертва літературна мова, а у неї жива народна ;)

«Жива-народна» — так красиво суржик ще ніхто не називав)

почитайте «Конституцию» Пилипа Орлика в оригинале, к ней наш «суржик» ближе чем современная литературная мова. Или Летопись Временных лет

Где я только не работал по Киеву, нигде такого мракобесия не видел. С иностранными заказчиками — на английском, между собой — каждый на своем родном языке. Лишь бы грамотно.
Вечно этим языковым вопросом пытаются спекулировать. А никакого вопроса нет. Есть лишь закон Украины и морально-этические нормы.

Саме так. Мовного питання нема: в Україні державна мова українська, але не забороняється спілкуватися іншими мовами.
Тим більш що випустили мовний закон, котрий підтримує те що вже записано в Конституції.

Аргументи щодо української від людей які займаються перекладом:
medium.com/...​-lambdabooks-98b4f5e87a04

да, но нет.

из профессиональных соображений логично все читать на английском.

for who whom how
там же цей пункт розкрито теж

по идее этим должны не волонтеры заниматься, а политехи — как раз нужны тематические книги для студиков без английского. ведь развитие государственного языка — долг государства, а не только волонтеров?

Наразі, росіяни — видавництво «Питер», випускають переклад Modern Java in Action (Manning) — «Современный язык Java.» Це означає, що вони створюють можливість для тих, хто тільки заходить в IT і не має гарних знань англійської. Сьогодні, без актуальних знань пройти через співбесіду — дуже низька ймовірність.

Англійську просто треба вивчити до програмування, в початкових класах або раніше.

жмякав підтримати з десяток разів :P класна робота робиться, обов’язково кину їм шось

коли мені було 13-14 років, в кінці 80-х, я вчився в музичній школі і на сольфеджіо ходив з трохи старшими пацанами, які нас, молодших однокласників вважали практично нижчою расою бо:

1. в них були комсомольські значки
2. ані билі із центра і гаварілі па русскі, а ми були сєлюкамі нєатьосанимі. жили ми всі в місті зі стотисячним на той час населенням на поділлі.

в принципі з того часу мало що змінилося. як тільки якесь непорозуміння хоче випендритися, негайно стає рускаязичним

жили ми всі в місті зі стотисячним на той час населенням на поділлі.

А закінчилося все тим що в тому місті залишилась одна школа де є російські класи, і там вже нестача учнів. Так шо прогрес йде.

в те місто я потрапив закінчивши перший клас на донбасі. де досі не все так райдужно

то колись так, а зараз «ми перейшли на мову» кажуть, i вже «я щось i щось не маленьке» )

Як автор вірно сказав, що для розвитку мови «повинен бути запит суспільства та бізнесу» — так і є. Навіщо розвивати уа мову — автор так і не зміг написати, лише одне — а мені так подобається і я так хочу, виступав на конференціях і таке саме... Я наприклад можу розмовляти українською, але думаю російською, тому що в школі я саботував українську і вивчів її по телєку, рідкісним книжкам, музикам та фільмам.

Спробував якось свій блог на уа перевести, та зрозумів що це марно, це знущання над собою, бо думки не перетвориш на іншу мову. Я вважаю що в країні все норм із мовою, нічого не потрібно робити — діти підростуть та буде всюди українська, я бачу це по моєму плємянніку, в них вже всюди уа і міркують вони українською. Те, що автор хочє щоб у його мовному просторі було більше української — це зрозуміло і нормально. Але як кажуть на Уол-Стріт — це ринок, всюди рівновага — є попит, буде вам і віддача, а якщо немає — то й не буде уа перекладів у всякому софті, тому що є рус, інглиш і народ розуміє 2 мови і оберає одне із двох.

Як на мене створювати уа спільноти і уа переклади до вікі або іншого софту — то марнотратство часу, але звісно, якщо це дуже подобається — то можно долучатися. Були проекти соцсмереж, і вони провалились бо бази продали, всіх кинули, сервіси було зроблено неякісними, тому і фіаско. Колсь на лінкедіні мене хтось зафрєнділ і пише «приєднуйся до нашей україномовної соц-мержі..бла-бла.. а потім пише — а якщо ти не бажаєшь приєднуватися — то розглянь варіанти покупки соц-мереж, бо ми їх ще продаємо!» Це був апафіоз! Типу я приєднаюсь а вони мої данні щє і продавати будуть.. от лоха знайшли, але хтось же реєструється, бо вони спіклюють мовними питаннями.

Українці не дуже активні у світовій спільноті в плані створення свого продукту — всі працюють на дядьку, мають бакси, а створити щось для країни чи сусіда — це не дуже було розповсюджено, а проекти є і вони круті. Я колись прийшов до однієї компанії на зам.начальника ІТ, так у компанії за рік не змогли по 29 центрам в УА встановити спєц-софт, бо там потрібно було стільки всього понатикувати що навіть банківські адміни кидали його і казали в нас не виходить, я прийшов і на Дельфі 7 накатав прогу за 2 дня і потім за одинь тиждень все зробив — перемога, так!))) Тобто українцям є чим пишатися, але ми не створюємо свої осередки, як авор — писав на Хабрі, а не писав у своєму власному блозі...

Після війни це змінилось дещо, але все ж таки — тут повинно все іти від сердця, якщо є таке бажання допомогти перекладом якогось плагіну вордпресу — тоді добре, бери та роби, а якщо немає — якщо ти із інглишом добре працюєш тобі не потрібна рідна мова. Як у мене — я останній сайт impra.com.ua українською робив, але коли випадково в мене адмінка на українську перемикнулась — я матюкався і відразу змінив на інгліш, бо уа в ІТ — це ідиотизм, IMHO, мені не подобається мова на компі, свій мак — тільки інгліш, телефон — інгліш, всі програми — інгліш, хоча фільми та мульти я із задоволенням передивляюся укрїнською, читаю книжки теж, останню українською читав Лі Якокка — Автобіографія, суперова.

діти підростуть та буде всюди українська

не буде. якщо в дітей буде можливість саботувати бо так удобнєє

Неверно. У меня есть 2, и я тебе могу сказать, несмотря на то, что язык общения в семье — русский (просто потому, что это родной язык для меня и для жены) — малая, которая постарше, ей 9 сейчас, думает на украинском и решать уроки ей проще, когда ей объясняем ей на украинском. Просто потому, что это — язык обучения в садике и в школе. С малым, которому 5, думаю, та же история будет.
Насчёт саботажа — в мою бытность в школе все уроки, кроме укр мовы и укр лит шли на русском, укр я учил с 3-го класса, как 1-й иностранный и воспринимался он как что-то нафиг ненужное, потому что применения ему тогда тупо не было. Даже инглиш, который учили с 5-го, был более важен, были тексты Metallica, Deep Purple и других групп, которые хотелось понять, а гугл транслейта тогда не было. А для укр тупо не было контента, кроме народных песен и червоной руты. Поэтому его и саботировали.

рівно те саме і з російською — моя донька ще в 4 роки прекрасно говорила російською. не вивчаючи її і не чуючи ніде крім маши і мєдвєдя. не пропаде російська в україні нажаль ніколи

ніде крім маши і мєдвєдя

Але ж воно є українською:
www.youtube.com/...​/UCHZcTOQMlcCmONp5Apm6qSQ

ya znayu. ale chasom skladno kontrolyuvaty sho tam dytyna sobi uvimknula v youtube

Це радше виглядає як постійно, аніж часом, аби вона встигла вивчити московську.

Я своїм заборонив російську в інтернеті під страхом відлучення — зараз англійську знають не гірше за мене.

Майнкрафт і компанія творять дива.

. А для укр тупо не было контента, кроме народных песен и червоной руты.

Сейчас контента тоже нет .... Даже Червоной руты .... а всместо того что-б развивать контент стараються ввести запреты — конечно запрет — это дешевле чем поддерживать певцов авторов актеров ....

Факт. Но хотя бы уроки в школе и занятия в садике идут на укр, а это заставляет детей думать на данном языке. А, как известно, язык, на котором думаешь — и есть родной.

Тільки ринок цей створили неринковими методами. А людей недалеких пробують переконати тим, що «так слажилась істарічєскі».

В СССР украинского продукта издавалось больше чем во времена независимой ....

Ага, а перед тим депортації

Є думка що замість того щоб боротися з РФ на полі де ми не зможемо його переграти, краще забрати в РФ монополію на російську мову та продукувати українську російську, з узаконеними «ге» та «шо», а також зі своєю окремою вікіпедією без Древньої Русі (хоча цю статтю вже переіменували назад на Київську Русь).

Змогли віджати у РПЦ свої шматки церков (тому що вірян в нас більше ніж в РФ), зможемо й мову!

Зважаючи на від’ємну динаміку зростання російськомовного населення та збільшення кількості азіатських та кавказьких народів через пару десятків років ми можемо виявитися країну де є найбільше російськомовного населення та зможемо захищати інтереси російськомовних громадян вже закордоном та вести культурну експансію.

Діскасс.

Це просто покривало для державної підтримки російської і шлях до другої державної. Ті ж яйця тільки в профіль, наче з логічним приводом.

Можна ще навальному місце в раді дати, а собчак — вечірній телеефір на 1+1, щоб їм комфортніше було у нас, бо у них їм не дуже комфортно

Є купа давно вже всяких бібісі, дойчевеллє й радіосвобод, які вже і так продукують тьму альтернативного мордорівському контенту російською. І що? Ну роскомнадзор для своїх забанить, толку буде нуль. Зате самі ж своїми ж руками законсервуємо російську мову на державному рівні як нормальний стан речей. Ті ж бабоси краще витратити на прямі субсидії для власних мовних культпродуктів, тих же перекладів технічної літератури, а не на пряму держ підтримку російської на власній території

Свобода самовираження в російській культурі — то проблема росіян, а не наша

Діскасс.

Навіщо українцям платити за підтримку неперспективної іноземної мови? 97% українців хочуть, аби їхні діти вивчали англійську (дослідження TNS).

Щодо російської в Україні писав якось:
«Нещодавно прийнятий закон про державну мову передбачає, що депутати ВР мусять упродовж 6 місяців ухвалити закон про мови національних меншин. От у рамках нього російська меншина нехай на здоров’я розвиває свою рідну мову. Не нав’язуючи її нікому поза межі своєї етнічної спільноти.»

Стаття тут: enigma.ua/...​rosiyska-u-vas-chi-vipalo

Навіщо українцям платити за підтримку неперспективної іноземної мови?

Якою говорить половина населення України.

Слухайте ну це вже не смішно, в мене в самого петлюрівка та шмайсер лежать під диваном і чекають свого часу, але навіть мені не спадає на думку заперечувати очевидне.

А очевидне таке — половина населення україни розмовляє російською і напевне не дуже розуміє нашо йому переходити на українську. Це простий факт. Виходите на вулиці Києва та слухаєте. Їдете у Дніпро, Одесу або Харків та слухаєте.

Якою говорить половина населення України.

Мене «насєлєніє» мало цікавить, переймаюся лише проблемами нації.

Це простий факт

Простий факт — якщо через потужну асиміляцію минулих років українець звик говорити російською, це не означає, що він біжить підтримувати чужу мову, любить всьо русскоє абощо.

якщо через потужну асиміляцію минулих років українець звик говорити російською

ахаха, дійсно, насправді всі російськомовні українці просто сплять, треба лише їх розбудити та всі почнуть говорити українською

Мене «насєлєніє» мало цікавить

Так і скажи — «мене мало цікавить населення України, мене цікавлять протоукри та дух предків».

Мене «насєлєніє» мало цікавить, переймаюся лише проблемами нації.

Майбутнє нації у надійних руках!

ахаха, дійсно, насправді всі російськомовні українці просто сплять, треба лише їх розбудити та всі почнуть говорити українською

Нєа, я не про те. Якщо українця змусили звикнути говорити російською методами насильницької асиміляції, то це не означає, що українець не хоче, щоб його діти та внуки говорили рідною мовою.

Я ж сам з родини асимільованих українців. Тому мені байки про «русскоязичноє насєлєніє» не треба розказувати. Російськомовні українці — теж українці.

Так і скажи — «мене мало цікавить населення України, мене цікавлять протоукри та дух предків».

Можу не обігрувати, а сказати прямо. Мене дратує слово з імперського дискурсу «насєлєніє», бо звучить так, ніби людей називають худобою.

бо звучить так, ніби людей називають худобою.

лолщо.

ну ок.

Можу запропонувати альтернативи: нація, народ, громадяни, людність, жителі, мешканці, люд, люди, краяни.

Звісно. Я вчився в двох національних університетах й в обидвох викладали майже все російською. А до того в російській школі — бо українську в місті збудували вже коли я вчився. А перед тим був російський дитсадочок. А так нє, звісно не нав’язували, ви шо

Я уверен это продолжается и сейчас. В 2015 в одном одесском универе преподавали на русском, двое украиноязычных были резко против, но всем было на них пох, они ничего не смогли сделать. Плюс некоторые пожилые преподы не понимали украинский.

Поэтому нужно чтобы университет был платным, школа тоже и пусть языки конкурируют между собой

Это добьет образование в Украине) Плюс тех кому «навязывают» русский это не устроит. Поехали же они зачем-то в Одессу учиться, а не в Львовскую Политехнику

Так тех кому навязывают никто не спрашивал.Простотне давать денег

Ну вот Артема которому ты задавал вопрос тоже никто не спрашивал, а ты делаешь вид что это было при царе горохе

Університет і так в певному сенсі платний, освіта — найбільша стаття бюджетних витрат, все це свято — за мої податки.

Так в том то и дело, что не нужны бесплатные университеты. Пусть люди платят за то, что находят нужным, живыми деньгами. Хотят учиться на украинском — без проблем, на русском — тоже пожалуйста.

В нас задофіга т. зв. бюджету, втім, зовсім без безплатних українських університетів, діти будуть їхати вчитися в безплатних європейських, а обдаровані діти з бідних сімей збухуватись або йти в кримінал. Це не корисно для суспільства, от зовсім.

Пусть люди платят за то, что находят нужным, живыми деньгами.

Так і є насправді. Людям від української вищої освіти потрібні дипломи про вищу освіту для дітей — люди платять усі 5 років щоб дитина не вилетіла і хоч якось отримала той диплом.

Ну, положим, в КПИ не так давно преподавание было либо на языке группы (сначала спрашивают, как, мол, вам удобнее — и считают по большинству), либо на украинском. Письменная часть — от лабораторных до курсовых и дипломных — тоже на украинском.

двое украиноязычных были резко против, но всем было на них пох, они ничего не смогли сделать.

Если бОльшая часть группы за другой язык преподавания выступает, то как бы... демократия, не?

До чого тут демократія? Це диктатура пролетаріату, а не демократія. Демократія в сучасному розумінні передбачає захист прав незалежно від кількості людей, що цього потребують. І людина має право не знати російську мову, щоб навчатися в державному українському університеті. Де-юре, зрозуміло, де-факто — це треба справжню війну починати.

Потому что демократия — это именно что «диктатура большинства [имеющих голос]». А то, что современные толкователи норовят подвести под термин не относящиеся к нему вообще свойства (как, например, гуманизм, права человека, либерализм etc.) — так то скорее недостаток образования и/или любовь к манипуляциям. Ну а шо? В современном понимании, не обманешь — не продашь.

І людина має право не знати російську мову, щоб навчатися в державному українському університеті.

Ты еще скажи, что человек имеет право на образование, не зная никаких языков в принципе. У борцов за права человека нынче модно здравый смысл игнорировать.
А если серьезно, то это понятно и естественно в том случае, когда «государственный язык» определяется волей народа и таки совпадает с наиболее распространенным в оном государстве языком.
В противном случае, когда некое меньшинство начинает большинству навязывать свои правила, могут быть как минимум всякие казусы вроде «право ты, конечно, имеешь, но на деле — шиш», а как максимум — революции и гражданские войны.
Что мы и имеем, кстати.

в 2004-2010 в КПІ всі викладали російською.

ХНУ кинув у 2007 здається, а в КПІ заочно довчився у 2015 — всі майже вчора. Втім, не думаю що зараз щось змінилося. Хіба шкіл, кажуть, українських стало більше, а в універах той самий морок, хоча, звісно, це протизаконно. Виходить не вивчивши російську мову ти не можеш навчатися в українському курва національному університеті, а з дипломом того університету, хоч би й червоним, можеш не володіти українською термінологією в галузі.

Наївно думати що можливо послабити монополію РФ на російську мову. Кількість контенту з РФ заглушить будь-що.

Кількість контенту з РФ заглушить будь-що.

Можна свій почати робити.

Я бы очень хотел на это посмотреть, ведь у нас, как у никакой другой страны, есть мать городов русских Киев и право считать себя предками существующих ныне славянских народов РФ и Беларуси, бывших во времена Киевской Руси частью единого государства с центром в Киеве, а потом в составе ВКЛ. Киев — важный столп мифа под названием «русский мир», лишь из которого может исходить подлинная панславянская идея. Нынешней РФ для своего существования в нынешних границах, кровь из носу нужна история Киевской Руси, как фундамент, на котором должна прочно стоять российская государственность (тысячелетняя история и крещение Руси — это вам не хухры-мухры!).

Если бы мы возглавили эту панславянскую идею, назвав наконец русский язык своим, как и украинский, как и белорусский, как и русинский (который и языком то Украина особо не считает, так, мол, лишь диалект), мы бы просто выбили из под ног российской антиукраинской пропаганды абсолютно весь фундамент, на котором она зиждится и поставили под вопрос вообще российскую государственность в нынешнем виде. Россия стала бы «осколком», тем самым, которым она считает сейчас нас.

При этом, можно признать украинский современной версией старославянского, на котором говорили и писали в Киевской Руси, по праву того, что он остался на территории, ближайшей к Киеву, а остальные славянские языки — возникли как региональные диалекты этого самого старославянского. Это по сути и не важно, какой язык был первее, важно, чтобы Киев осознал себя главным славянским центром (каким он уже когда-то был, потом некоторое время было Великое Княжество Литовское, а сейчас пытается себя осознать Москва).

Киев посчитает все эти языки, культуры и территории, если не своими, то «дочерними», на которые он вправе доносить свою культуру и точку зрения и вообще всячески культурно влиять. Вкупе с экономическим ростом, более высоким уровнем свобод, отсутствием диктатуры, в далекоидущей перспективе это может не на словах, а на деле принести нам новых квалифицированных людей, которые захотят сюда переехать, а также, чем черт не шутит, и новые территории, в случае глобальных изменений на карте Евразии.

Но эта мысль, она, как-бы это сказать, утверждает наш статус-кво. Что мы именно восточно-европейское и именно славянское государство, у нас именно кириллица, имеют свободное хождение все славянские языки-выходцы из старославянского и их все Киев считает своими, у нас именно такая отсталая православная церковь, а не какая-то там другая, например, католическая или протестантская с более продвинутой идеей, и мы те, кем мы всегда были и мы планируем быть собой и дальше, объединять вокруг себя и нести эту нашу «несовершенную» идентичность всем вокруг.

Но идея такая, скорее всего, не будет поддержана, ведь Украине чужды имперские чаяния. Мы хотим, чтобы «садок вишневий коло хаты», а не вот это всё. И пояса за какую-то (многие думают, что чужую) идею уже достаточно позатягивали, поэтому многие в Киеве просто надевают себе на глаза шоры, которые показывают только западное направление, и плевать уже абсолютно на все эти высокие идеи, хочется наконец пожить как люди.

Уже и на Донбасс пофигу, на Крым, там будто люди с пёсьими головами живут, которые только гавкают по-донбасски, а не говорят... Тоже самое в самой РФ (87% за Путина с ними не о чем говорить), в Беларуси (никак не скинут кремлевского подпевалу Лукашенко, продали всё России, забыли язык свой, ууу терпилы!!), Молдове (выбрали кремлевского подпевалу Додона, заморозили ПМР и торгуют с ним, как можно!!), сомневаюсь, что тут на ДОУ вообще кто-то в эти страны ездил и наблюдал как там люди живут... Большинству тупо плевать, что бы мы могли предложить этим странам, как бы мы могли привлечь лучших людей оттуда к себе.

Большинство хотело бы, наверное, чтобы нас Хоттабыч на Северо-Американский континент в одну ночь перенес или вообще на другую планету, чтобы эти все славяне, России, Беларуси, Молдовы в один момент «вжух» и пропали. А мы наконец-то могли запанувать на своей земле, читай пожить нормально.

О какой культурной экспансии можно говорить при таком нежелании принимать свое положение и себя самих? Если нам не нравится быть самими собой, то как мы будем других привлекать на свою сторону?

ПМР
сомневаюсь, что тут на ДОУ вообще кто-то в эти страны ездил и наблюдал как там люди живут

між іншим рівно сьогодні, через пару годин, туди їду! )))) цього року я в ПМР провів два місяці а минулого і того більше )))

Ну и? Поделись впечатлениями. Что, чужая земля? Или все-таки не чужая? :)

Я вот в Кишиневе был. И мне не понравилось, в моем личном рейтинге это место на предпоследнем месте, хуже только Албания. Но даже там, при всём при том, что они сейчас позиционируют себя как эдакую разновидность румын, очень много есть и украинцев и русских и всяких других славян и даже самих молдаван, которые в качестве единственного русскоязычного канала потребляют Россию-24 и считают Крым российским, а Путина миротворцем.

А Украине тупо плевать. Казалось бы, бедная страна, оттуда очень много народу уезжает, причем что в Москву, что в Румынию (кто делает себе паспорт румынский) и дальше по ЕС, ближайший сосед Украины, часть Молдовы была частью Украины на правах автономии (!!!) в виде «Молдавской АССР», а Украина что? Нет там Украины сейчас. Хотя исторически она там была, всегда влияла так или иначе, со времен Запорожской Сечи влияла и даже в девяностых! А сейчас почему нет?

Про Приднестровье, я думаю, ты сам расскажешь, там наверняка еще более вопиющий случай, чем в более чем наполовину румынизированном Кишинёве.

Поделись впечатлениями.

Там у всіх маршрутках російські прапори, на білбордах Путін та єдро, 95% розмовляють російською а в головах у них рівно те, що туди вклали перший, росія24 та нтв. Більшість населення — пенсіонери які працювали на численних заводах або військові. Мало хто з них не те що українську, молдавську не знає.
Всі за Путіна та співчувають хохлам, яким важко живеться під долонею америки та нацистьскою владою.
Адекватних людей немає, та й в принципі там з населенням не густо. Молодь виїжджає на заробітки до москви або у європу.
Держава декларує три офіційні мови, проте де-факто все російською, хоча офіційне радіо та теле-мовлення ведеться трьома мовами.

Всі великі підприємства підпорядковані монополісту «Шериф» який минулого року нарешті спромігся поставити свого президента.

Ну і наостанок — всі переконані що війна почалась через те що націоналістично налаштовані молдовани вирішили перевести всіх на латиницю, а зовсім не через те що еліти які керували заводами не дуже хотіли розлучатися зі своїми статками.

Что, чужая земля?

Чужа абсолютно. Росія підтримує їх безкоштовним газом та пенсіями а Україна дусить митною блокадою. Всі хочуть в Росію.

Нынешней РФ для своего существования в нынешних границах, кровь из носу нужна история Киевской Руси, как фундамент, на котором должна прочно стоять российская государственность (тысячелетняя история и крещение Руси — это вам не хухры-мухры!).
Если бы мы возглавили эту панславянскую идею, назвав наконец русский язык своим, как и украинский, как и белорусский, как и русинский (который и языком то Украина особо не считает, так, мол, лишь диалект), мы бы просто выбили из под ног российской антиукраинской пропаганды абсолютно весь фундамент

Років 10-15 тому я сам був палким носієм подібних думок. Бо така точка зору сама собою напрошується завдяки підтримки антінорманізму, а коли і панславінизму у Рос-Імп, СРСР та у деякий час і в РФ. Але зара там набирає обороти такий тип норманського підходу, у якому підкреслюється, що:
— Русь — термін фіно-угорського походження, назва вікінгів від «гребці».
— Давноруська державність була започаткована на півночі Русі, у Ладозі або Новгороді, а вже потім вона була розповсюджена на південь до Київа, де варяги звільнили місцевих від податі хазарам.
— У літописах варягів покликали як слов’янські так і фіно-угорські племена (іноді додають, що у подіях навколо того покликання кількість імен фіноугорських племен навіть більша за слов’янських).
— Ольга (Хельга), що прийняла христіанство, ментально залишалася норманкою більше, ніж, умовно кажучи, Екатерина Друга німкою. «Хрещений батько» Русі Володимір відібрав Київ в Ярополка, спираючись на варягів та новгородців.
— Назва Київська Русь — це термін, що вигадали історіки, маючи на увазі не стільки саму по собі державу, скільки історичний період.
— Та таке інше, можу у чомусь помилитися...

Варіант рішення: Залишити богу — боже, кесарю — кесареве, Росії — її улюблену розвагу: чергове корегування свого погляду на історію, а самім — рухатися у майбутнє. Принаймні сам я зараз поглядами на ту сиву давнину цікавлюсь лише мимохідь та без бажання потрапити через це у палку дискусію.

Насправді, це якийсь імперіалізм, що, як Ви самі зазначили, невластивий українцям. Наш народ ніколи ні на кого не нападав, а лише відбивався або брав участь у чужих походах. Жив своїм життям і не заважав іншим. І саме ця філософія близька особисто мені. А Ви тут про якусь експансію.
Про Придністров’я та Молдову — яким боком вони до слов’ян? А про історичну справедливість — так це так по-російськи. Ми на них за це плюємося, а самі зараз почнемо заявляти права на чужі землі у 2019-му. Мовляв: тисячу років тому вони входили до державного формування, якого сьогодні навіть не існує..
А тепер подивіться на Америку. У них немає понять «корінний американець» і «нацменшина» чи «понаїх». Вони всі гордо звуть себе «Американець», і неважливо, у якому коліні. Кому гірше від того, що африканець будує ракети, азіат викладає в університеті, а європеєць грає в команді НХЛ? А в нас все ще, на жаль, процвітає шовінізм. Жан Беленюк завойовує золоті медалі під українським прапором, але він все одно гірший за мене, бо я слов’янин, а він ні. І навіть серед слов’ян я трішки кращий, бо я — виходець з території Київської Русі, а решта — нечистокровні.
Може перестанемо заглядати як було і задумаємося як буде?

прекрасная, девственная чистота мышления, не замутненная вообще никакими знаниями об истории.
Ты бы хоть подумал, почему в Америке фразу «понаехали тут» используют очень немногие.

Ні, у Вас точно хобі.)
На прикладі Америки я прагнув показати, чому на історії зациклюватися немає сенсу. У Вас явно проблеми з виділенням тез з прочитаного. А може Ви навмисне висмикуєте фрази з контексту, щоб дискредитувати опонента. Питання тільки: навіщо?

рыдалЪ
вот как раз на примере америки очень прекрасно видно, почему историю имеет смысл изучать. Рекомендую.
Не, я понимаю что ты «не это хотел сказать» и пытался совсем другую мысль донести, но просто примеры ты подобрал крайне неудачные.
Да и мысль если честно не очень умная.
Империализм не присущ каким-то определенным народам. Он просто есть, и «жить никого не трогая» — это утопия 15 летней девочки. В мире так не бывает. Вся история, начиная от шумеров и до сегодняшних дней, говорит только одно: или ты, или тебя.

Приклад — найкращий, що тільки може бути. Країна номер 1 у світі, якій абсолютно байдуже на склад населення.
Я б і решту тез прокоментував, але бачу, що Ваш мозок не підтримує функції багатозадачності. Тому перетравіть поки що це.

У них немає понять «корінний американець»

Да вы шо

«нацменшина» чи «понаїх».

Да да. Нет ни Russian descent, ни Irish.
Armenian lobby — это выдумка

Вижу, в реалиях США вы разбираетесь так же плохо, как и в современной русской литературе.

Самое интересное — что это могло бы сработать. Потому что современный РФ — это не историческая Россия, а довольно, во многом, русофобское государство. И если бы такую политику действительно начали проводить — то Путину было бы это совершенно нечем крыть.
Но чтобы так думать и оценивать ситуацию, нужно принадлежать к другой культуре.

Но чтобы так думать и оценивать ситуацию, нужно принадлежать к другой культуре.

К советской?

краще забрати в РФ монополію на російську мову

кращє забрати в поляків монополію на польську

Якби половина українців говорила польською то так!

Є думка що Брати Гадюкіни, Вєрка Сєрдючка та Дзідзьо — це проекти відбповідно КДБ та ФСБ спрямовані на дискредитацію української мови як офіційної та літературної, а також на підсилення комплексів меншовартості (яке дурне слово) у населення, формування образу української як мови неосвічених селян з прикордонних областей.

Ну а «Охрана отмєна» яка зараз несеться з кожної мікрохвильовки — це вже пост-продукт цих зусиль, відображення реальності в якій половина людей говорить російською з характерним геканням та шоканням а інша — просто суржиком.

Діскасс.