×

Як жити в Херсоні та розвиватися в ІТ. Очевидні переваги віддаленої роботи

Нещодавно на DOU було опубліковано рейтинг міст, у яких IT-спеціалістам комфортно жити та будувати кар’єру. У реаліях 2020 року лідером рейтингу став Івано-Франківськ. Але більшість опитаних айтішників вважає, що для потужного старту та розвитку в професії все ж таки потрібно мешкати у великих містах, зокрема у Києві.

Херсон, невеликий обласний центр на півдні України, відомий передусім як аграрний осередок, посідає одне з останніх місць у цьому рейтингу. Серед його переваг респонденти назвали хіба що близькість до рекреаційних зон і сприятливу екологічну ситуацію. І, напевно, лише одиниці асоціюють Херсон з кар’єрою в ІТ.

Мене звати Андрій Широкопояс, я співпрацюю з компанією ЕРАМ як Lead Software Engineer. Я народився, живу і працюю в Херсоні й хочу поділитися тим, як розвивався в ІТ, не покидаючи рідного міста, та розповісти про плюси Херсона, окрім знаменитих кавунів та широкого Дніпра.

Примітка: я не агітую відмовлятися від релокації, радше хочу додатково мотивувати тих, хто сфокусований на кар’єрі в ІТ, але через певні причини не готовий змінити місце проживання. Можливо, мій досвід переконає, що професійне зростання лише частково залежить від того, де ви є, а більшою мірою від того, чого ви прагнете.

Виступ на Engineering Talkroom#0, Херсон, 2019 рік

Коротко про те, як я потрапив в ІТ

Мої стосунки з інформаційними технологіями розпочалися... з неприйняття себе як філолога. Ще на перших курсах університету я зрозумів, що володіння іноземними мовами — безумовний плюс, але ані професія перекладача, ані викладання не приваблювали. Тому, не покидаючи навчання, почав цікавитися іншими напрямами. Йшлося не так про дохід чи кар’єрні перспективи, як про те, що я прагнув знайти те, чим насправді захоплюватимусь.

Один з моїх друзів на той час займався вебдизайном. У нього була власна студія, від нього я й дізнався, як створюють сайти. Розпочав з азів — з верстки. Загалом у Херсоні функціонує близько 30 ІТ-компаній, приблизно половина з них пропонують курси для початківців. З таких курсів і розпочалася моя перекваліфікація.

Інформація, яку нам викладали, була доволі поверховою, тому багато чого доводилося шукати самостійно. Я додатково проходив курси на Coursera та Udemy, вивчав матеріали з htmlbook.ru, html5book.ru, learn.javascript.ru.

Зараз я сприймаю це як перевагу, адже навчився самостійно шукати інформацію та не чекати, поки хтось роз’яснить незрозуміле питання.

Знань початкового рівня мені вистачило для старту. Я розпочав роботу в невеликій місцевій вебстудії, де відточував практичні навички верстки, одночасно самостійно опановуючи веброзробку. Навчання затягувало все більше, а кількість годин у добі залишалася незмінною. Отже, я щиро зізнався спочатку собі, а потім викладачам вишу, що не бачу сенсу витрачати час на отримання диплома за спеціальністю, з якою не пов’язую майбутнє. Я залишив університет і свій факультет іноземних мов і повністю сконцентрувався на веброзробці. Так стало на одного перекладача менше й на одного веброзробника більше.

Про стартапи, фриланс і перший досвід віддаленої роботи

Потім були курси PHP, по завершенні яких викладач запросив мене до себе в команду. Я розробляв вебзастосунки, певний час працював із місцевими компаніями та над проєктами на фрилансі, але скоро зрозумів, що треба підвищувати рівень. Я поступово втрачав навички розмовної англійської, адже жодним чином не використовував її в роботі. Тому став шукати нові можливості, але водночас не хотів покидати Херсон. Як на мене, це зручне, компактне, затишне, екологічно чисте місто. Звичайно, тут є й проблеми, як і всюди, але (можливо, я ідеаліст) у майбутнє міста я дивлюся з оптимізмом.

Отже, я обрав єдину велику компанію, яка на той момент була представлена в регіоні. Це DataArt, де я розпочав з «низів», з позиції джуніор-рівня. За три роки роботи спробував розробляти ігри, вебзастосунки, працював з HTML5 Canvas, PhaserJS, PixiJS, TypeScript, ReactJS + Redux, React Native та остаточно визначився з пріоритетом — сфокусувався на мобільній розробці.

Згодом друзі запросили мене спільно розвивати власний стартап, орієнтований на цифровізацію агробізнесу. Оскільки аграрний сектор потужно розвинений у нашому регіоні та становить основу його економіки, рішення для фермерських господарств мають попит.

Ми розробили систему, яка допомагає моніторити, аналізувати та оптимізувати витрати води поливальних машин. Через проблеми у відносинах між співзасновниками спроба вести власний бізнес виявилася невдалою, але дала неоціненний досвід у розумінні життєвого циклу продукту.

Невдовзі я отримав першу пропозицію про співпрацю з ЕРАМ, але за умови переїзду до Києва. Зізнаюся, я довго вагався. Зрештою зважив усі за та проти й вирішив залишитися в Херсоні, а відтак розпочав віддалену співпрацю з компанією CodeMotion.

Нові можливості віддаленої роботи

Як показав час, це було правильне рішення. Наприкінці 2019 року ЕРАМ розпочав співпрацю зі фахівцями з південного регіону у віддаленому форматі. А з 2020 року, з часів пандемії, така співпраця поширюється на спеціалістів з будь-якого міста України. До речі, схожий підхід вже практикують більшість українських ІТ-компаній. Я спробував пройти співбесіду на позицію тімліда. І попри те, що інтерв’ю було доволі важким, цього разу все склалося вдало. Я долучився до «гарячого» проєкту в галузі e-commerce. Ми з командою розробляємо мобільний застосунок для європейської мережі гіпермаркетів. З перших днів у роботу довелося, як кажуть, поринути з головою.

Моя нинішня команда об’єднує понад десять спеціалістів з Харкова, Києва, Вінниці та інших міст і країн. Досвід роботи в розподілених командах (щоправда, з 3–5 фахівців) я набув ще під час співпраці з DataArt, тому це не стало для мене викликом або проблемою.

Що було для мене принципово важливим на цьому етапі?

  • Широкі можливості для освіти, обміну знаннями, ротації всередині компанії. Як наслідок, набуття різнопланового досвіду. Змога працювати з різними технологіями, на проєктах з різних доменних галузей, у різних командах і локаціях.
  • Інший підхід до відносин із замовниками. У невеликих компаніях з обмеженою кількістю фахівців клієнти часто йшли на компроміс щодо перегляду дедлайнів або обсягу роботи. У великій компанії є можливість у разі потреби залучити більшу кількість спеціалістів. Для тімліда це додаткове навантаження та чудова змога прокачати навички організації командної роботи в умовах жорстких дедлайнів.
  • Чітка структура, зрозумілі правила, але й більша кількість формалізованої роботи.
  • Можливість зберегти своє оточення та місце проживання. Для тих, хто цінує налагоджений побут, спілкування з друзями, родиною, віддалений формат — це великий плюс.

Найвагоміша з побутового погляду перевага дистанційної роботи — це «вирівнювання» доходів фахівців. Сьогодні розмір оплати праці залежить від професійного рівня, а не від місця проживання. Тому в невеликих містах це можливість забезпечити гідний рівень життя зі значно меншими витратами.

Зокрема, коли йдеться про купівлю або оренду житла. Вартість винайму одно-двокімнатної квартири в Херсоні становитиме близько 5 тисяч гривень на місяць, ціни на купівлю однокімнатних помешкань стартують від $20 000 (хоча якщо ви готові вкласти час і кошти в ремонт, можна знайти й дешевші варіанти). Єдине, в чому Херсон не поступається більшим містам, це ціни на купівлю приватних будинків (від $80 000).

Про локальні ІТ-спільноти

Місцева ІТ-спільнота об’єднує кілька сотень спеціалістів. До впровадження карантинних обмежень у місті регулярно проводилися масштабні галузеві івенти, на які приїздили колеги з Києва та інших міст України.

Найвідоміший такий захід — це IT Connection Conference, організацією якого займався місцевий аналог ІТ кластеру — ГО ІT Connection.

За часів пандемії деякі з подій влаштовують в онлайн-форматі. Зокрема, конференції, панельні дискусії та IT talks, які проводить компанія DataArt.

Щодо неофіційних технічних спільнот, то вони не такі великі, як у більших містах, але досить «живі». Загалом менші можливості спонукають до кращої самоорганізації :)

Міжнародні конференції надають чудові можливості для нетворкінгу та обміну досвідом. На конференції React Native EU, Вроцлав, 2018 рік

Життя поза роботою

Для мене важливою перевагою Херсона є його компактність і відсутність заторів. Ще один плюс — це близькість до «нерозкручених», а тому не переповнених туристами, рекреаційних зон. Я дуже люблю виїжджати за місто, тому розповім про деякі класні локації Херсонської області.

По-перше, у нас є одразу два моря, Чорне та Азовське. Херсонська область — це понад 200 кілометрів піщаного узбережжя, на якому розташовані курорти Скадовськ, Залізний Порт (хоча не рекомендую його любителям спокійного відпочинку, занадто багато людей приїздить сюди в сезон), Лазурне з унікальним заповідником дикої природи — незаселеним островом Джарилгач, Кінбурнська коса, Генічеськ. Мабуть, більшість українських селебріті у 2020 році запостили фото з рожевих озер — так от, ця «недооцінена перлина України» теж розташована в Херсонській області.

Якщо ж ви від’їдете лише на 30 км від міста, то потрапите у справжню пустелю — відомі Олешківські піски. Я фанат активного відпочинку, тому часто вибираюсь сюди з друзями поганяти на квадроциклах.

Третя перевага в тому, що навколо міста — а це досить незвично для степового регіону — велика кількість хвойних лісів. Вони були штучно висаджені понад сотню років тому для стримання розширення пустелі. Зокрема, завдяки їм у Херсоні та області чудове повітря.

Олешківські піски — пустеля між морем і степом

Природний біосферний заповідник «Асканія-Нова» теж розташований у Херсонській області. Багато розповідати про нього немає сенсу, адже заповідник відомий не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Зазначу тільки, що раджу побувати тут хоча б раз у житті.

Звичайно, усі ці переваги важко оцінити без автомобіля, адже система громадського транспорту хоча й функціонує, але потребує значного вдосконалення. До речі, стан доріг в області (на відміну від тих, що в місті) значно поліпшився протягом останніх років.

Якщо ж немає часу, можливості або бажання вибиратися на відпочинок за місто, в самому Херсоні є багато варіантів проведення дозвілля. І, що особливо зручно, більша частина з них зібрана під одним дахом — у ТРЦ «Фабрика». Тут є кінотеатр «Мультиплекс», картинг, ковзанка, пейнтбол, боулінг, сцена для проведення івентів, кав’ярні, паби та ресторани, а для родин з дітьми — ігрові кімнати, атракціони й навіть контактний зоопарк. Звичайно, робота усіх цих об’єктів наразі регулюється карантинними обмеженнями.

Відпочити на природі можна й не виїжджаючи з міста. В Херсоні є кілька облаштованих пляжів, а також унікальна місцева особливість — величезний дачний масив, розташований на маленьких острівках у дельті Дніпра. Формально це частина міста, тому з квітня по жовтень з дачами влаштоване регулярне «човникове» сполучення. До того ж у багатьох херсонських родинах є моторний човен — друге (або третє) «авто». Ціни на дачні будиночки та ділянки нині помірні, тому облаштувати собі усамітнене місце для родинного відпочинку надзвичайно просто.

Ще один варіант активного відпочинку, який мені дуже подобається — це тури на байдарках серед Дніпровських плавнів.

Уже згадував, що фермерські господарства становлять основу економіки області, тому навесні, влітку та восени Херсон перетворюється на рай для вегетаріанців. Зауважте, ціни набагато нижчі від столичних.

Я не планую залишати Херсон у найближчій перспективі. Наразі у мотивованих спеціалістів з’явилися широкі можливості для розвитку навіть без переїзду. Хоча не зарікаюся, що ніколи не зміню місце проживання. Можливо, колись так і зроблю на рік-два, щоб розширити світогляд, здобути новий досвід.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось25
До обраногоВ обраному3
LinkedIn

Схожі статті




22 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Не знаю як можна жити у маленьких містах. Окрім роботи є ще і соціальне життя, що ведеться після роботи, а це — кіно, театри, концерти, живі знайомства, виставки, фестивалі. Коли ти живеш у великому місті то це все є, а у населенних пунктів з 500к- немає ні IMAX, 4DX, кількість і якість театрів майже нульова, якісних концертних площадок та клубів теж нема, а значить це все потрібно їздити у більші міста. Я от з Дніпра і мені навіть тут не вистачає концертів навіть до карантина, доводиться їздити у Київ на іноземні групи. Також слід зазначити що у великих містах з медициною набагато краще, особливо з терміновою допомогою.

в Днепре даже аэропорта нормального нет. Какие концерты, кто туда прилетит то...

Щодо аеропорту то біль та печаль, але я б не сказав, що в умовну Одесу чи Харків багато хто прилітає, хоч там і працюючі аеропорти

Не знаю, як можна жити у великих містах. Адже у великих містах замість того щоб вести своє соціальне життя, сповнене задоволень та розваг, люди витрачають час на дорогу, а це година-дві кожен раз, як хочеш сходити на концерт, в театр чи зустрітись із друзями.
Я от з Херсона і мені навіть тут шкода 20 хвилин часу витрачати, щоб до роботи дістатись. Навіть до карантину я часто працювала з дому, аби ввечері раніше звільнитись та піти кудись із друзями.
Також слід зазначити, що у маленьких містах теж є лікарі і лікарні, і навіть приватні, і навіть не одна.

П.с. Якщо чогось не розумієте, то хоча б спробуйти уявити, що не всі люди прагнуть до того ж, до чого прагнети ви. Може тоді легше буде зрозуміти що є вибір, який відрізняється від вашого і є таким же нормальним, як і ваш.

Шо там мост через бериславское, достроили? :)

Кстати, это наверное единственный обьект где ведутся хоть какие то работы. Но пока они его достроят то мост через Днепр к Олешкам уже устанет.. он и так щас в не очень хорошей форме мягко сказать..

Мост через днепр лет 80, наверно, чинить будут. Лучше б не ломался. Учитывая, что мост на таврик уже 9 лет строят.

Ну, за любов до батьківщини!

Я тоже живу и работаю удаленно из Херсона, поддерживаю автора

Херсонская область при Советском Союзе была довольно привлекательным местом — близость к Крыму, теплый климат, строительство заводов и ГЭС. Люди ехали сюда со всего Союза. После развала СССР вся промышленность рухнула и народ массово обнищал. Бедность в регионе нормальное явление, так что айтишники вполне могут почувствовать себя олигархами (если конечно совесть позволяет). В остальном народ довольно простой, основное развлечение — распитие горячительных напитков в барах или ночных клубах. Если это не привлекает то вполне можно заняься спортом (футбол довольно развит, но есть и другой спорт, например стрельба из лука, легкая атлетика, бокс, бейсбол, теннис и тд).

Каждый раз когда приезжаю домой в херсонскую область (я вырос в 10км от Херсона) то не покидает чувство что время остановилось.
Спасибо автору за статью и я поддерживаю его выбор. Сам не раз задумывался, а может ну его этот огромный шумный город миллионник и остаться там где тихо, зелено и красиво (в частном доме с кучей зелени намного комфортней чем в квартире на каком то там этаже с кучей соседей), но каждый раз я понимал что эти мысли меня посещали только потому что с этими местами связано куча воспоминаний и хочется увидеть родителей. Во всех вопросах которые связаны с инфраструктурой, социализацией, культурой и прочим там практически каменный век. И каждый новый раз еду часто с мыслями «ну вот здесь же была херня, прошло 3 года и наверняка же стало лучше, что то же должны были сделать за это время» но ничего не происходит..

Интересно, что вы приезжая, не замечаете изменений, которые невооруженным взглядом видны местным жителям.
Я не отрицаю всех проблем, которые есть в Херсоне, но чтобы прям сказать что ничего не меняется — ну нет. Есть огромный торговый центр с кинотеатром (а я помню времена поездок в кино в Нтколаев), уже два спортивных бассейна, открылось три частных клиники, есть новострои, есть частные школы и сады, есть хорошие гос. школы и сады, есть сервисы доставки еды, куча (как для маленького города) кофеен и кафешек, работающий аэропорт. Ну да, выбор развлечений и еды не такой большой, как в Киеве или Одессе, но это наверное от человека зависит, кто что выбирает. Более спокойный, размеренный образ жизни, но с доступом к меньшему количеству развлечений, или жизнь в мегаполисе, с доступом ко всевозможным видам культурных мероприятий.

Дякую автору за статтю та висвітлення актуальної ситуації розвитку ІТ індустрії в рідному місті. Особисто навіть трохи заздрю такому позитивному погляду на життя у Херсоні, знайоме, але давно забуте почуття :)
Зараз переїзд назад у рідне місто сприймається як той жарт про комп’ютерну гру — після фейлу тебе відкидає на перший рівень, без луту та без початкових бонусів у вигляді молодості та соціальних зв’язків. Менше з тим, кожному своє.
Сподіваюсь ця історія успіху змотивує початківців і не тільки зосередитися на відточуванні професійних навичок і додасть і віри в те, що навіть в маленькому провінційному місті можливо знайти гарне робоче місце.

В 2012-му подумував лишитися на зиму на березі моря в Лазерному і писати щось на Гаскелі...

Солідарний з автором статті, вже багато років запрошують до більших міст інколи на істотно вищу заробітну плату, та не зовім хочеться переїзджати з такого затишного містечка. Кожен раз як відвідую Київ чи Одесу розумію — ні, не варто розмінюватися.

І на часі пандемія стала game changer у нашій галузі, ти вже не повинен переїжджати куди інде у пошуках вищих доходів чи нетворкінгу. Це також змінює статус кво і для локльних галер вони починають вкладатися в конкурентні кости, або ж у навчання бажаючих войти в айти.

все що є хорошого в Херсоні то це годинна близькість до моря ну і осінь досить тепла чого не скажеш про зиму, коли при +12 пробирає до кісток, зетс ол, з моїх студентських років зміни там сталися тільки на гірше, народ там був так собі а зараз так взагалі. Автор забув написати що без машини ви не зможете скористатися транспортом загального користування, бо він просто тупо не ходить з 19 години, можливо теперішній мер вирішить щось але це не точно))) автор точно живе в Херсоні?? немає заторів -хахаахааа, з тавріка не виїдеш ні туди ні сюди, те ж саме на інших ділянках

Пробачте шановна, але маю не погодитись з вами. Можу сказати лиш чи порадити пожити зараз деякий час аби ви мали більш об’єктивнішу та правильнішу оцінку.
Загалом кажучи — недоліки можна знайти в будь якому місті Україні. Якщо у вас є стосовно Херсону якась неприязнь — то лише ваша справа, то мабуть і краще що ви змінили місце проживання і не надокучаєте оточуючим своїм світобаченням :)
Автор точно живе в Херсоні, я також тут живу.
Затори є, але це питання також вирішиться (хочаб зі сторони Бериславського шосе — стосовно того ж Таврійського району) — може не так швидко як би й хотілось.
Я гадаю, що краще б ви порівняли і порекомендували щось інше або ж написали вашу історію проживання.
Як на мене — Херсон гарне місто для можливостей. Тут не буде нудно якщо ти ведеш активний спосіб життя і ти звичайно ж не писиміст, що знову ж працює це правило для будь-якого міста України :)

Шановний, я прожила в херсоні більше 10 років у різні періоди і буваю там досить часто зараз. За ці роки тільки в медицині відбуваються зміни завдяки Герману, ща що йому респект і уважуха а все інше залишає бажати кращого. Ну і моє особисте — а можна па рускі на всі запроси просто зрівнює це місто з землею))) Я не песиміст але в зимовий час в Херсоні стрьомно по вулиці йти о 18 годині))) але канєшно, як тут кажуть, вайтішніки їздять мабуть тільки на машинах, тож їм норм)

Мне кажется основная претензия к автору в том что все плюсы по сути высосаны из пальца:
1. про туристические места области — ну так как бы они везде есть. На западе есть Синевир, в Каменце замок, в Полтавской области Миргород, на севере Припять. Все те места что перечислил автор — это ок, но как бы это объяснить, всё что вокруг — не очень. Я 11 летних сезонов провёл в Геническе/на Арабатской стрелке — чисто субъективно, инфраструктура осталась в начале 2000х, если вышла из прошлого века. В сезон всё переполнено машинами/людьми. Даже если вы едете в жильё с ремонтом и удобствами — вы едете в село, вокруг степь, песок, бурьян и плохие дороги. Давно не был в Железном Порту (и ко), но что-то мне подсказывает что там ситуация похожая, можете посмотреть в просмотре улиц от гугла. И потом, что делать остальные 9 месяцев в году?

2.

Якщо ж ви від’їдете лише на 30 км від міста

 — то вы попадаете на деньги. Конечно, утрирую, но об этом дальше. По существу места для оффроада есть везде.

3. хвойные леса — у нас пол страны в лесополосе находится, довольно странно записывать в преимущество то, что есть и в других областях с избытком. Не стоит забывать, что не смотря на искусственно посаженый лес Херсон — это всё-таки степь, со всеми вытекающими.

4. Аскания-Нова — это круто, но ты туда едешь два раза в жизни — один раз в молодости, второй раз детям показать. Стоит из-за этого переезжать в Херсон?

Я гадаю, що краще б ви порівняли і порекомендували щось інше

Я рекомендую жить в пригороде Киева или в другом более-менее прогрессивном городе страны, например Львов ил Харьков.
Могу сравнить Херсон и Киев, так как я жил 17 лет в первом и 9 во втором.

1. люди в Херсоне добрее, а жизнь спокойней. Очень тихо — вероятность жить рядом с восьмиполосным проспектом близка к нулю. Ночью автомобили на дорогах практически отсутствуют.
2. не важно куда по городу ты едешь — ты не смотришь заранее где там припарковаться, скорее всего ты найдёшь паркоместо в 30 секундах ходьбы от точки назначения
3. чувствуется отсталость от цивилизации. Информация для размышления: в Херсоне не пропускают пешеходов на переходах, большинство людей не пристёгивается в машине. В сентябре прошлого года был дома — такое ощущение что коронавирус проходил мимо жителей города: никакой дистанции, никаких масок, все ограничения что придумали власти это бред. В Киеве в наземном транспорте хотя бы пытались соблюдать количество перевозимых людей, в метро почти все были в масках.
Общественный транспорт в плачевном состоянии, про проблемы после 19:00 уже написали.
Хочешь крутой велосипед — нужно заказывать из Киева. Хочешь поставить новое окно в квартиру — нужно заказывать из Николаева, ждать 2 недели. Хочешь выбрать не очень популярную хорошую машину — едь в другой, более населённый город. Нужно кастомное железо для ПК — только под заказ, и всё равно будет ехать через Киев. Нужно оформить документы для выезда животного за границу — добро пожаловать в гос ветеринарную клинику. Она одна в стране. В Киеве.
4. климат. Летом в Херсоне просто пекло, зимой холодно, при этом снега выпадает минимально. Причина всему — близкое расположение морей и как следствие высокая влажность. Чисто субъективно гораздо больше комаров.
5. В пределах 150 км вокруг Киева гораздо больше возможностей для активного отдыха, чем в Херсоне
6. Состояние дорог в области — ужасное. Всего за мой водительский опыт по Украине я терял колпак, выравнивал штампованное колесо, литые колёса 4шт, получал грыжу на покрышке. И всё это во время поездок именно по Херсонской области — заставляет задуматься. В 2016 году ездил в Геническ — дорога отвратительная, было жалко машину (сейчас вроде сделали участок после Олешек). Осенью 2019 попал в пробку на трассе Николаев-Херсон из-за того что машины долго не могли проехать колею выработанную за лето фурами (аграрная область, привет зерновозы с перегрузом). Вообще если вы любите ездить на машине — у меня для вас плохие новости, удовольствия за рулём вы будете получать мало. Ещё, as as side note, дилер Фольцвагена в Херсоне запросил 50к гривен за ту же работу, за которую дилер в Киеве насчитал 38к (есть пруфы). Как так вышло — хрен его знает, но объяснять не стали.
6. если по работе нужно ездить в командировки то близость Борисполя будет как никогда кстати. Та даже и для отпуска не сильно хочется тратить дополнительно полдня чтобы добраться до столицы.
7. Основные жизненные моменты: по медицине, если что-то среднее не скажу, если что-то серьёзное то только ехать в Киев. Хотите завести ребёнка — нужно ехать в хороших частный роддом (тыж программист, можешь позволить). Хорошее школьное образование: это Киев, может Днепр (ru.osvita.ua/school/rating/76202), хотя в Херсоне есть замечательный лицей ФТЛ, даже он находится на 36-м месте в списке. Хороший университет — ну вы поняли. Очевидно, что возможности внеурочного образования детей тоже урезаны.
8. Субъективно Херсон зеленее Киева

Подводя итоги, мне кажется что любить Херсон можно, особенно если ты родился и вырос в этом городе, однако в сухом остатке это такой же город как и большинство других, со своими детскими болячками которые решены в больших городах.
Однако автор правильно заметил — особенно сейчас, развиваться в IT можно где угодно, поэтому если тебе нравится Херсон — why not.

Вы меня опередили пока я по пунктам решил расписывать и 90% совпало)) по поводу дорог то порой бывает часовая поездка по херсонской области больше утомляет чем по всей киев-одесса

трохи краще стало по дорогам але і то по напрямку на залізни й порт і мелітопольська траса

Так, більшість вірно. Прожив в Херсоні шкільні роки. Зараз приїжаю провідати рідний ФТЛ (ліцей такого рівня ще треба пошукати), молигу батька і друзів. На око все лише погіршується і руйнується. Нажаль.
Дійсно, більшість проблем шумного Києва чудово вирішується дачею/домом під Києвом.

Підписатись на коментарі