Репортаж с Lviv Outsourcing Forum

В субботу 27-го марта во Львове прошло мероприятие под названием Outsourcing Forum. Фактически это была попытка собрать вместе львовских аутсорсеров обсудить актуальные проблемы отрасли. Какие проблемы? Как я понял таких две:

  1. Четкая долгосрочная тенденция на снижение маржи на перепродаже часов (людей). Несмотря на кризис зарплаты программистов остались привязаны к доллару и не упали. Более того, с февраля рынок труда снова начала «оживать» и дефицит квалифицированных кадров никуда не делся. С другой стороны, компании «уперлись» в определенный рейт для заказчика, подняв который можно просто потерять заказы.
  2. Неразвитая инфраструктура, которая «отпугивает» потенциальных заказчиков. Потерять миллионный контракт можно только из-за того, что прилетевшего в Киев (Львов) обхамит таможенник или «таксисты», которые промышляют на вокзалах. Часто ключевым фактором становится наличие прямого авиасообщения между городом заказчика и городом исполнителя — в этом смысле у Киева большое преимущество.
Озвучивал проблемы Алексей Скрыпник, директор компании Eleks.

В принципе, вряд ли сами проблемы стали новостью для присутствовавших. Другое дело — поиск решения. Панели и обсуждения, на мой взгляд, были плохо организованы — из-за этого вместо дискуссии получилось больше «игра в одни ворота», просто монологи где каждый пытался сказать что-то свое.

Обсуждали идею «ИТ-кластера». К счастью (сожалению?) у нас нет «господдержки нанотехнологий», вместо этого, как я понял, предлагается просто создать виртуального представителя участников индустрии, от имени которого можно будет например вести диалог с местной властью. У нас вроде бы уже есть ИТ-Украина (должен ли я добавить «печально известная»?), но она похоже не работает, или во всяком случае не решает проблемы Львова.

Что касается проблемы № 1, здесь было озвучено два пути: 1) подниматься выше по food chain, получая более инженерно-сложные проекты («хватит быть креветками», по словам одного из участников и 2) вкладывать деньги в образование — профильные вузы, а также английский язык, незнание которого просто бич и позор украинских айтишников. В качестве успешного примера «не-креветки» был доклад директора MagneticOne, директора тернопольской компании, которая успешно продает свой продукт на американском рынке.

Примерно так.

Участников, кстати, было немного — человек 60. Правда, как мне сказали, «все люди в зале старше 30 это владельцы или топы какой-то из ИТ-компаний». Это явно преувеличение, но думаю десятка два компаний на встрече было 39 человек, по данным анкетирования.

Доклады

Фотографии

фото Lviv Outsourcing Forum

фото Lviv Outsourcing Forum

P. S.: Как мне сказали несколько человек лично, доклад Тарас Кицмея (SoftServe) был очень сильным и интересным, был качественно подготовлен и реально полезен. К сожалению, я не смог его оценить т. к. во-первых опоздал к началу и во-вторых слушал вполуха. Надеюсь видеосъемка рано или поздно будет доступно онлайн и тогда каждый сможет составить свое мнение.

👍НравитсяПонравилось0
В избранноеВ избранном0
Подписаться на автора
LinkedIn



Підписуйтесь: Soundcloud | Google Podcast | YouTube

40 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Это офицальная позиция вашей компании?

Нет.

Развели говна в каментах

Это офицальная позиция вашей компании?

Офіційний пост-реліз: Lviv Outsourcing Forumhttp://outsourcing.lviv.ua/

@flymanколего, мені здеється Ви вкотре плутаєте солоне з квадратним. але я спропобую ще раз вести дискусію5) і такий крок загаданої людини дає можливість «молодняку» заробити якусь копійчину. згадуючи власне студентьске життя, не вважаю цей кок поганим. разом з тим, що не вважаю бади-шопи чимось поганим. мені все одно яку роботи робити, аби платили добре. але я дещо молодший за Вас, колего, тож мабуть біль цинічний та менш досвідчений6) усе згадане я можу описати двома словами: «дайте мені...». дійсно треба міняти щось у свідомості., но то є тема іншої дискусії для якої в мене немає часу, немає натхення та немає, власне, бажання. отже Ви зробили свій вибір, він не ані кращий, а ні гірший за мій власний. хіба що я не називав Вас амебою, але з культурою в Україні зараз не дуже добре, я розумію.

2vikontНах тоді іпать моск? откуда я могу знать чим там СС займається? Мені хряки розрісовали який там крутий ембебеда, от і пішов.То вже мені потім розумні люди сказали, що зря.Правда я ж не мєсний, тому «попався».п.с. Це зара я такий «умний», бо багато знайомих і куча інсайда. А тоді ще був досить довірливий і вірив.То ж мля свої, западенці. Не якісь брехливі москалі.

4) про сейлів. Сейли на СС не можуть продавати ембедед. Не вистачає кваліфікації, ІМНО.

хто про що, а муха знову про ембедед:) Влаштуватися на СС і жалитися що там нема нормального ембедеда, то прояв садомазохизму, враховуючи що ця фірма НІКОЛИ не спеціалізувалася на тому, і не збиралася спеціалізуватися. Зробили один-два випадкових проекта і все. Це треба було розуміти, коли влаштовувася туди.Сейлзу просто не вигідно відволікатися на ембедед, бо ввійти в область буди важка, а вклавши тіж самі гроші і час він набагато більше отримає з бізнес проектів.

звільняєшся з роботи і автоматично стаєш «врагом народа»

казали що це на елексі практикується, про інші фірми такого не чув, хіба що хтось в особистому порядку сварився з начальством в поодиноких випадках.

Порадувала фраза Offset’а:

звільняєшся з роботи і автоматично стаєш «врагом народа»

. Потрібно тільки розшифрувати загадкове слово «робота» — це, здебільшого, значить «сидіти у нас з 9 до 18», отже: «не сидиш у нас з 9 до 18 — значить тебе більше не існує».Інстинктивно відчувається, що такий рабовласницький підхід — пережиток, а, отже, ідея про «пул програмістів» — це, як раз, розумна альтернатива. (Особисто мені — це дуже близько, завжди було тісно в рамках однієї контори.) Здається, щось таке (біржа незалежних IT-експертів із системою взаємного оцінювання) пробували організувати під вивіскою i-People вихідці із Квазар-Мікро, які згодом осіли в i-Klass. Але не чутно, щоб щось із того вийшло.

5й пункт був про те, що якщо нема спеців, то іде людина до вузу і починає звідти «відкорм молодняка».Наприклад у Львові — Сайпрес Україна.Крім того треніги. Приклад — Люксофт, хоча і боді шоп, але з тренінгами там було нормально.6йІнфраструктура — це те що є інвестори, які мають бажання і гроші їх вкласти.Місце де з ними зустрітись і з клієнтами. Тобто мали б бути якась система для маркетингу і продаж.Малій конотрі то трохи тяжко виходити на ринок.Приклад приведений вами можливо стосується того варінту, коли люди мають достатньо коштів, щоб не ходити на роботу, з одного боку, з іншого боку їм не цікаво працювати на дядю, а шукають варінт щоб мати «долю» в проекті.Наприклад на даний момент буксує одна розробка з госконторою. Грошей вони ті що б мене цікавили не дають, а в долю іти їм релігія не дозволяє.Я б сказав, тут дещо має зрухатись на рівні менталітету.п.с.У мене останнім часом робити на когось взагалі не стоїть. мотивація майже 0.Причини: 1) ціни настільки відірвані, що робити 10 років на квартиру нема бажання. На пиво і хліб з маслом і так є.2) починати власний бізнес — дуже стрьомно. Ризики такі великі. Тому знову простійше сидіти і попивати пиво.3) активно шукати клієнтів, просувати проекти — знову, а смисл? Якщо є пиво і до нього, чого напрягатись.4) аутсорс — він застряв на " food chain«, тобто ніякої еволюції. Іти туди невидно цікавого. Якщо знаходиться щось цікаве, то ще цікавіше я можу сам себе зайняти. Роботодавець не готовий платити за кваліфікацію. Йому поки що звичніше піднімати бабло на торгівлі і мати добру ренту на торгівлі «сємєчками». Хоча по законам еволюції мав би бути розвиток від простішого до складнішого. Цього не видно. ІТ аутсорс застряв на рівні розвитку амеб.Що можна зробити? На свому рівня — хіба що писати на форумах, проводити таку собі пропаганду.Тобто в розвитку ІТ ринку мало б бути зацікавлення і кроки на рівні топів і державних мужів.Ще варіант, робити двіжняк на рівні таких же девелоперів як я. Але знову, а нах воно тре мені, якщо нікому не тре? Тим більше по співвідношенні зусилля/результат виграє не той хто робить прорив і пробиває стіну, а ті хто йде за ним по прокладеній доріжці.

OpenID опять не работает...@flyman, 1−3 згодний з усіма аргументами4) звісно сучасним «сейлзам» здебільшого не вистачає кваліфікації. про те і мова. це стосується не тільки embedded, це стосується будь-яких більш-менш складних та/або довгострокових рішень. це прямо стосується тієї food chain, про яку казали львівські колеги. інженерно ми (україньски розробники) здатні робити продукт. ринково вони (закордонні замовники) мають що нам запропонувати. дуже й дуже мало людей, які спроможні знайти других и запропонувати їм послуги перших. людей, які здобудуть контракт за прийнятною ціною майже нема. бо «сейлз» то є дівчинка третьокурсниця бібліотекарского факультету, для якої Шопен, шо Моцарт що embedded, що Java, що iPhone OS — усе якіз незрозумілі слова англійською, вона такої англійскої не вчила5) облиште свій професіний снобізм, колега. ми усі колись починали з рівня ПТУ «для чайників». Junior Developer’ів теж треба готувати. потім хось навчиться, хось піде — так життя. нехай то будуть тримісчні (як мені підказує мій досвід знайомства з проф. навчанням радше 1, 5−2 роки) курси, які навчати людей підгрунтю. I’ll take it. бо деякі «сеньйори», що вони приходять до мене на співбесіду... ой-вей! що до інвестицій — згодний. в Харкові за останні 10−12 рокі тільки одна компанія заснувала свої курси проф. освіти. наскільки мені відомо, довгий час то було єдине що після тієї компанії лишилося. як зараз — не знаю6) то де ховаються ці чудові й дивовижні люди? куди треба бігти, з ким розмовляти, які чарівні слова треба казати? усім вийти з темряви? один мій колега запропонував реалізувати одну його ідею. доки справа йшла про «побалакати» людей буле до 15, коли справа дійшла до «почати складати якийсь концеп» нас залишилося 5, а коли ми вирішили зібратися й обговорити строки початку реалізації, нас зосталося... 3. я розумію, що у всіх є робота, у більшості — родина, захоплення, діти... але як на мене, то мій досвід красномовно свідчить про те, що усіх усе більш ніж влаштовує., а тисячи коментарієв в форумах то є такеє — по3, 14здеть, прошу вибачення.я не зрозумів, які тобі потрібні особливі умови? хоча я не фахівець з embedded, якісь дуже дорогі девайси? якісь високотехнологічні комплектуючі, що вони більше никому не потрібні в Україні? які саме умови?

Що ж якщо відбулась така подія, на якій топи і деякі власники трохи поплакались про старі часи.Мої думки про аутсорс1) Росте компанія — ростуть прибутки, але маржа падає.Це правило економіки, і дивно, що такі «великі люди про нього забувають». 2) Низькі з/пл ведуть до низької продуктивності праці.3) Ріст. Зрозуміло, що система росте шляхом найменшого опору.Ріст не буває вічним, «дерева до неба не ростуть».В якийсь момент має відбутись якісна зміна. Наразі нема.4) про сейлів. Сейли на СС не можуть продавати ембедед. Не вистачає кваліфікації, ІМНО.5) про проф. навчання. про що мова, про 3 місячі курси ала ПТУ для чайників? Що можна казати, коли той же СС бере спеца, ні копійки в нього не вклавши, вижимає по повнй і викидає нах.Я прекрасно розумію, що робити інвестиції в людей наразі не є пріоритетом для бізнесу. Простіше поплакатись про «погану освіту».6) пост 18 Антон пише."желающих разрабатывать идею, на этапе становления, почти нет. желающих работать на реализацию идеи бесплатно за долю в прибыли, не говоря уже о минимальных вложениях в разработку и environment, почти нет."Люди, повір є. Нема умов для цього та інфраструктури. Далі буде...

2химик: нету во Львове ул. Лескова как и улицы Тургенева. Учим матчасть.

>> У Львові є компанія SoftServe, яка є найбільшою в Україніпетушка хвалит кукуха за то что хвалит он петушку

Был в последний раз в конце лета. Лескова — это между Тургенева / Героев УПА и Дворцом культуры железнодорожников, она же Пастернака. Учим матчасть. Локация указана на офсайте компании.

Как заметили выше, Софтсерв — довольно унылое место. А офисное здание на Пастернака/Лескова такое обшарпанное, что сфоткать стыдно, честное слово. Рядом еще какой-то архаичный киоск по чистке и ремонту обуви притулился.

а ти в самому офісі був? Лєскова???, а це де???

BTW, у газеті Високий Замок вийшло інтерв’ю зі Скрипником (там, зокрема, про історію і розмір компанії)

2 Макс Ищенков компаній Скрипника і Кіцмея ніяких проблем з державою ніколи не було — це доволі впливові люди з відповідними зв’язкамипросто ті часи коли мід-дівелоперу можна було платити $300 вже давно пройшли, ось дядьки й ностальгуютьвсі ці контори працюють на закордонних замовників — ринок України їм пофік, а конкуренція є на ринку праці

2 Offset

в 2002 му я ще не працював і не в курсі, що було тоді

просто розповідаю, що було в 2002 роціа ріст зарплат зумовлений попитом на ринку праці

С учетом что все эти гартнеровские отчеты и прогнозы пишут такие же чудилы что и среднестатистический комментатор, то правильно что не волнуют.

+1 Как заметили выше, Софтсерв — довольно унылое место. А офисное здание на Пастернака/Лескова такое обшарпанное, что сфоткать стыдно, честное слово. Рядом еще какой-то архаичный киоск по чистке и ремонту обуви притулился.

С учетом что все эти гартнеровские отчеты и прогнозы пишут такие же чудилы что и среднестатистический комментатор, то правильно что не волнуют.

Мне в приват написали такое:

Доклад Тарас Кицмея был очень сильным и интересным. Базировался на фактах и цифрах. Был качественно подготовлен и реально полезен. Про него нужно было написать. Однозначно.

Так что попробую раздобыть слайды и/или видео. Мне было неинтересно вероятно потому, что я не аутсорсер. Информация о том, что «гартнер назвал топ-10 направлений в ИТ в 2010» меня никак не волнует.

про ИТ-Юкрэйн, ассоциация занимается тем, чем по мненю создателей должна — защитой интересов ее создателей. как на национальном, так и на индустриальном уровне. я не вижу, чем именно это хорошо. пресловутый харьковский «Меморандум о принципах кадровой политики» хороший пример того, когда это плохо. защитой интересов отрасли и ее работников тардиционно занимаются профсоюзы., но Украина переживает не тот период, чтобы ИТ-секторы были необходимы профсоюзы. не с нашими доходами, господа.про food-chain., а тут совсем кратко. сколько шуму создано вокруг простого и понятного решения. у меня создалось впечатление, что коллеги просто фонтанируют денежными идеями, которым злобые аутсорсеры ставят палки в колеса. реальность выглядит несколько иначе. толковых мыслей относительно идеи, которая могла бы стать продуктом, почти нет. желающих разрабатывать идею, на этапе становления, почти нет. желающих работать на реализацию идеи бесплатно за долю в прибыли, не говоря уже о минимальных вложениях в разработку и environment, почти нет. я уж не говорю о том, что маркетолог — это не человек, которые занимается исслеованием объявлений на Elance и обновлением профайла компании под новые объявления. нет исследований рынка ни в больших, ни в мелких лавках. ни местного, ни внешнего. таким образом, все зависит от отдела продаж — может он привлекать инженерно-сложные решения, из есть у нас в разработке. не может или не хочет — нет.а что до ВУЗов, есть две проблемы1) кто будет преподавать в ВУЗах? только не говорите мне, что те самые люди, которые не способны даже вопрос правильно сформулировать или рассказать, как из кода получается исполняемый файл без использования слов «компиляция» и «линковщик». учить людей, доносить до них знания, особенное искусство, которым владеет не каждый. и людям, которые несут знания, нужно платить полновесную зарплату., а лучше — еще и премию. я не уверен, что даже львовские конторы до такого шага созрели2) представьте уровень современного ВУЗа и его преподавателей. неужели кто-то всъерьез расчитывает, что они вот так просто пустят в свою кормушку людей, которые чтеко и ясно покажут этих преподавателей некомпетентность? I don’t think so. Альтернатива есть — что-то типо курсов повышения квалификации, которые бы просто давали знания., но это инвестиции, и не всегда инвестиции в себя. у нас только Телесенс смог

@cenico, возможно., но здесь опять все зависит от желания исполнительня. у нас по всему городу уже растянута отпика. уже можно арендовать офис в современном бизнесс центре где зимой тепло, а летом прохладно, где туалеты чистые и новые. одним словом вложиться в тут самую инфраструктуру теми самыми деньгами, которые в бизнессе пускают в оборот. и многие так делают. и это дает результат.в Харьков есть рейс из Вены., но традиционная дорога наших Американских коллег самолетом в Борисполь, потом самолетом в Харьков. и ничего, очень здорово и плотно они летают. и не качество самолетов между Киевом и Харьковом их беспокоит. во всяком случае не в первую очередь

возможно под инфраструктурой имелась в виду не дорога из Штатов-Европы (не знаю как в Харьков, но во Львов есть пара рейсов из Франкфурта/Мюнхена из которых без проблем можно долететь в Штаты, и заказчику с укрзализницей знакомится даже не прийдется), а развитость IT инфраструктуры (достур в инет, его надежность, электроснабжение, датацентров нету как понятия, максимум можно арендовать место у провайдера по диким ценам, и т.д.), при подготовке доклада могли пользоваться публично доступными материалами где по этим пунктам у нас плохие баллы, а дальше не првильно поняв расширили это на всю инфраструктуру.

п1. проблемы не существует. вернее это не техническая, а чисто административная проблема. необходимо меньше аутстафить и больше брать менеджмента и рисков на свою сторону. никто не мешает задействовать одного высокооплачиваемого разработчик в нескольких проектах. не в плане "а если мне на лоб фонарь прикрутить, я еще и ночью смогу *рить“©, а как частично вовлеченный ресурс. это работает, только нужен грамотный менеджер, который расчитает все риски и построит адекватный график распределения нагрузки. т.е. мальчик-девочка, прочитавшый полторы книжки об управлении, уже не подходит. это первый способ. второй способ еще проще — господам из сэйлза учиться, учиться и еще раз учиться у буржуев продавать. и нужно таки уметь объяснить заказчику, почему он хочет купить у нас услуги в 2−3−5 раз дороже, чем у индусов. это конечно тоже не просто., но когда просто, то нечерта ныть о падении маржип2. НЕ ВЕРЮ!© 1) разумеется, Киев-Донецк-Днепр выигрывают по сравнению с другими городами по доступности., но можешь мне поверить, за качественным сервисом адекватный заказчик готов ехать ПОЕЗДОМ из Киева в Харьков. и такого заказчика соврешенно не пугает, что офис находится не в центре в промзоне+частный сектор. заказчика волнует две вещи а) кто будет делать его проект? т.е. компетенция людей; и б) как мы будем делать его проект? т.е. насколько мы хорошо себе представляем процессы, риски, приоритеты, технологии. и все, остальное заказчика не волнует или не сущесвтенно2) признаком хорошего тона является встретить человека, с которым мы хотим вести бизнесс. даже если он просто приехал из другого города. ему будет гораздо приятнее, если он встретит знакомые лица. тем более, если он говорит на иностранном языке и пролетел черт знает сколько километров ради этой встречи. меня всегда умиляли люди, которые предоставляли клиентам с “многомиллионными” контрактами добираться до офиса самим. я уже представил этот разговор3) ради многомилионного контракта не грех оплатить перелет внутри страны и подогнать хаммер к трапу самолета. или лимузин. не суть. решили съэкономить? многомилионные контракты требует вложений, хотя бы многотысячныхитого: имеем явную экономию на спичках, жадность, глупость и отсутствие элементарной культуры общения. валим свои проблема на страну, таможню, таксистов... короче “не мы такие, жизнь такая”. таким подрядчикам многомилионных контрактов не видать, ибо безотвественны-спо первым двум пунктам, есть мнение, что проблемы, как и пресловутого мальчика, нет. то есть ее нет в том месте, где ее ищут львовские коллеги. ее следует искать не в отсутсвии инфраструктуры и “хамстве таможенников/таксистов”, а в некомепетености и не опытности исполнителейпро ИТ-Юкрэйн и food chain далі буде

В августе 1999 на Серве работало около 40 человек, в декабре около 70−80. В году 1996−1997 (точно не помню), Элекс размещался в одной из лабораторий кафедры энергетики Политеха (5 корпус, третий этаж кажется). На тот момент там было человек 8−10, может 12. Что было на Элексе в 1999, и на Серве в 1996−1997 сказать не могу.

2 Local nitpicking naziя про зарплату нічого не писав, ти часом не промазав із адресатом?:) але цікаво, чим тоді обумовлене зростання зарплат? зважаючи на інфляцію, зовнішні рейти повинні теж зрости.

2 Offsetв 2002 були зарплати по $400 і майже ті самі зовнішні рейти

2 cencioFYI: приміщення LX не арендоване, і здається куплене перед придбанням першого приміщення СС, але не впевнений на рах. першочерговості:) крім того LX має ще одне приміщення відразу біля основного, але чи воно придбане чи орендоване — невідомо

2 Offset

Чим вимірюється бізнес? Сантиметрами чи кілограмами? Так, в 2002 му я ще не працював і не в курсі, що було тоді.

прикалываешся? бизнес меряется деньгами и динамикой развития.я не фанат обоих, но тогда серв был в два раза больше элекса, а сейчас в четыре раза. одна фирма сидит в арендованом помещении над кухней ночного клуба, у другой одно собственное офисное здание и дофига всего арендовано. Учитывая что начинали они одинаково, то выступление “outsourcing trends” могло быть гораздо интересней чем тут описано.

2cencio10 років тому СС вже був як мінімум в 2 рази більший за LX

2cencio, 2 offsetAFAIK, Кіцмей, і Скрипник не впливають сильно на політику своїх компаній (а Кіцмей сильно і не впливав) крім того відділ продаж в LX доволі молодий, порівняно з ССнажаль, не знаю як в них справи з бізнес-аналітиками, хоча думаю в СС з тим краще

Толковость и успешность бизнесмена определяется бизнесом

Масло масляное. Чим вимірюється бізнес? Сантиметрами чи кілограмами? Так, в 2002 му я ще не працював і не в курсі, що було тоді. Тому цікаво було би почути якусь конкретику, щоб розвіяти мої «замечения на уровне студента».упд. Очевидно, ми не зовсім об’єктивно дивимось на ці дві компанії, враховуючи, що я працював на Елекс, ти на СофтСерв.

2 offset

За якими ознаками їх порівнювати? Елекс розвивається хорошими темпами, має філії в кількох містах України, тобто на місці вони не стоять. У СофтСерв репутація компанії, куди беруть всіх підряд, а потім звільняють всіх підряд.

если ты не можеш сравнить каким например серв и элекс были в 2002 и стали сейчас, то флудить нам не о чем (а замечения про репутацию вообще на уровне студента уволеного с бенча) Толковость и успешность бизнесмена определяется бизнесом, который он создал. По этому хотелось бы узнать что-то более существенное, чем “скучний, як і його компанія.” про выступление.

треба звикати до європейських стандартів рентабельності ~10−15%

это моя “любимая” тема. Мы — не Европа.:) Когда у нас подача дурацкой персонификации в ПФ (для единщика!) занимает четыре часа (умножаем на три млн СПД ЕН), когда Украина входит в ТОП10 худших стран по всем рейтингам ведения бизнеса смешно ожидать, что кто-то будет работать с “европейской рентабельностью”. У нас нет нормального рынка, нет конкуренции вот и маемо то, что маемо.Я хочу сказать, что рентабельность формально можеть быть и выше, но часть ее — это “премия за риск”, а часть — просто съедается коррупцией и другими “административными” расходами. Люди как мне кажется одинаково “жадные” везде, что у нас что в какой-нибудь Франции.

а почему Кицмея (софтсерв) проигнорили?

Я думаю, відповідь можна прочитати у твіттері:

# http://twitgoo.com/lzadi Кицмей рассказывает что-то скучное про аутсорсинг 12: 43 AM Mar 27th

Он более толковый бизнесмен чем Скрипник (сравните хотя бы размеры их бизнесов, которые еще лет 10 назад были одинаковыми)

За якими ознаками їх порівнювати? Елекс розвивається хорошими темпами, має філії в кількох містах України, тобто на місці вони не стоять. У СофтСерв репутація компанії, куди беруть всіх підряд, а потім звільняють всіх підряд. Так що я б не судив про успішність по кількості працівників.

аэропорт похож на провинциальный автовокзал, но он международный, и из него можно с одной пересадкой (через Германию) попасть в штаты, а значит не понятно где тут нашли проблему.проблемы с таксистами/таможней тоже надуманы.а почему Кицмея (софтсерв) проигнорили? былобы интересно узнать что он расказывал. Он более толковый бизнесмен чем Скрипник (сравните хотя бы размеры их бизнесов, которые еще лет 10 назад были одинаковыми) прочитал описание, и не смог понять в чем был смысл этого мероприяти: потусоваться? обсудить проблемы? называется форум “Де знайти нових клієнтів? ”, а где это обсуждалось?

* Кицмей скучний, як і його компанія.* Скрипник на будь-яку тему вміє багато цікаво розповісти, його завжди хочеться слухати.* Варто було позиціонувати цей форум, як призначений і для самих програмістів також, а то про нас говорять, а послухати ніби-то не можна. Хотілось піти, але думав, що просто буду там лишнім.* По свіжій пам’яті із універу — є пари, присвячені конкретним технологіям, але толку із них ніякого через погану організацію — викладач перед парою читає книжку «для чайнікоф» і переказує її зміст. Якщо організувати все грамотніше, можна добитись, щоб люди не приходили на першу роботу з круглими очима. Поділити групу на команди, показати, що таке SVN, як писати гарний код, дати бонуси тим, хто зробить завдання краще — уже величезний крок вперед. Але самі викладачі не вміють цього.* З іншого боку, фундаментальні науки значно важливіші, якщо потрібен професіонал, а не php-кодер. І з цим якраз все більш-менш добре.* Англійську мову треба вчити в школі. У вимогах вакансій її можна було б уже і не писати, бо це само собою розуміється. Якщо хтось думає, що вона йому непотрібна, то хай працює двірником.* Стандартом стала робота, коли трудовий договір підміняють контрактом через СПД. При цьому права програмістів обрізають до мінімуму із цих двох понять — ні гарантованих соціальних благ, ні свободи підприємництва. В такому випадку можна було б організувати вільний пул програмістів, які працюють без прив’язки до одної компанії, а тільки на час виконання проекту. Це б дозволило легко перерозподіляти ресурси між компаніями: у кого більше проектів, той бере собі більше програмістів; у кого криза — той віддає. Фактично, той самий фріланс. Можна було б позбутися конфліктів, коли ти звільняєшся з роботи і автоматично стаєш «врагом народа» і назад повернутись не можеш. А також з’явилась би можливість часткової зайнятості — день на одному проекті, день на іншому.

П.1 — те саме Хміль розказував, мол можна втратити клієнта, якщо просити підвищення рейтів. Позитивна рентабельність — це рентабельність. Дикувато, коли компанії відмовляються від проектів з рентабельністю 15% бо звикли до 50% (див. нижче про маржу). Старі аутсорсери просто ностальгують за 1998−2002 рр. коли рентабельність могла і до 500% доходити Але такого більше не буде.П.2 — туфта; єдиний суттєвий недолік — маленький і незручний аеропорт + загальна застраність Львова. Про таксистів: дивно коли представник компанії не зустрічає замовника і не займається так би мовити його дозвіллям. Митника треба добре дістати щоб він нахамив іноземцеві. З кінця 90-х жодного такого випадку не пригадаю (принаймні в львівській ІТ індустрії), а якщо був — це лише свідчить про неадекватність або виконавця, або замовника (крім того великі львівські аутсорсери можуть без проблем відкрити невеликі представницькі офіси в Києві).Про маржу — треба звикати до європейських стандартів рентабельності ~10−15%, а прибутки треба отримувати не різницею внутрішніх/зовнішніх рейтів. Тут і постають декілька важливих невирішених проблем: дешеві кредити для компаній (+ можливо якісь пільги) та реформа соціальних виплат в бюджет (це все стосується не тільки ІТ).Про food chain: які «продажні» менеджери такі і проекти. Проекти підтримки, як правило, отримати нескладно. R& D та розробку з нуля отримати важче, але не тому що виконавець в Україні/Львові, а тому що треба прикладати зусилля (залучати архітекторів, аналітиків і т.д. — тобто вкластися часом і грошима).Про вкладання в профільну освіту: ці дебільні декларації чути вже давно; цікаво як вони собі це уявляють і які порядок сум потрібний, щоб, наприклад, львівські університети почали готували профільних або навіть вузько-профільних якісних спеціалістів (включаючи підготовку менеджерів проектів, QA). Cупер наївно очікувати, що ВНЗ (може й найкращий) випустить готового, так би мовити, до вживання спеціаліста. В той же час бути вузькопрофільним програмістом на даний момент шалено невигідно. А незнання англійської, це в першу чергу проблема людини.

Подписаться на комментарии