Про економічний стан українського ІT, бульбашку навколо ШІ та податки для Дія Сіті — розмова з CFO Ciklum Андрієм Оксенюком

Що буде з українською економікою і як на нас впливає глобальний tech-ринок? Як IT-компанії реагують на нову політику оподаткування? Чи варто боятися, що ШІ-бульбашка скоро лусне? І як вибори в Штатах можуть вплинути на наше ІТ? Про це та інші питання DOU поспілкувався з Андрієм Оксенюком, Chief Financial Officer компанії Ciklum.

Про українське IT та його офіси за кордоном

— Як сьогодні почувається українське ІТ і що очікує на галузь найближчим часом?

Найбільш оптимістичний, але не надто ймовірний сценарій — це збереження фінансових показників минулого року. На жаль, у першому півріччі сукупний експортний виторг ІТ-індустрії вже зменшився на 5%. Тому очікувати стрімких позитивних змін не доводиться. Навпаки: готуємося, що в найближчій перспективі ці показники будуть і далі падати.

Основна проблема — безпекова ситуація в країні, зокрема активні бойові дії в окремих регіонах. Як наслідок — прогнозований дефіцит електроенергії в зимовий період. Також поки що не розв’язані питання бронювання та бізнес-відряджень.

Другий момент — загальний стан світової економіки. Передусім ідеться про все ще доволі високі відсоткові ставки за кредитами й побоювання глобальної рецесії.

Як на мене, є всі підстави бути стриманими реалістами в короткій перспективі та максимальними оптимістами в довгій. Я б не чекав катастрофічного сценарію.

З наближенням зими активізувалися питання щодо енергопостачання і зв’язку. Зокрема, в мене досить багато групових дзвінків з різними географіями... Але, що цікаво, проблеми з інтернетом переважно виникають у моїх колег з Польщі, Іспанії чи Британії, а от в Україні він стабільний [сміється].

— Українські IT-компанії відкривають більше офісів за кордоном, для того щоб були представництва умовно в Польщі, Угорщині абощо. Наскільки це допомагає розвитку бізнесу і чи виправдані такі капіталовкладення?

Такий спосіб вирішення проблеми можливий. Правильна диверсифікація — одна із запорук успіху.

Деякі компанії відкривають нові офіси самостійно, також розширюються завдяки тому, що купують бізнес в цільових локаціях. З фінансового погляду органічне розширення є вигіднішим, ніж поглинання іншої компанії. Але все одно потрібен час, щоб зрозуміти специфіку кожного ринку й вибудувати там власний бренд, — це довший шлях.

Якщо говорити про наш приклад, Ciklum на початку 2024 року придбала компанію Infogen. Цінність угоди полягала насамперед в експертизі Infogen в Edge Tech (spatial computing, зокрема VR/AR, Gaming, IoT тощо), це нині є трендом на ринку ІТ. По-друге, географія Infogen включає ринки Штатів та Канади, що створює для нас гарний плацдарм для розвитку на ринку Північної Америки.

— Як українські IT-компанії обирають, де відкривати нові представництва?

Найперший фактор — це таланти. Як до війни, так і після початку повномасштабного вторгнення значна частина IT-спеціалістів з України перемістилася за кордон. Тому наші колеги по ринку відкривають нові представництва там, де вже є велика концентрація фахівців. Однак у цій локації має бути не лише доступ до пулу вже готових технічних талантів, а й освітня екосистема, завдяки якій кількість спеціалістів зростатиме.

Також зважають на податкову навантаженість. І ще одна умова — це географія клієнтів.

Сьогодні для компаній з України найпростіше розширюватися в Центральну і Східну Європу. Багато бізнесів відкривають офіси в Польщі, Болгарії, Румунії. Якщо компанія має клієнтську базу в Штатах, то логічним буде розширення на країни Латинської Америки. Бо тут діє інший важливий чинник — часова зона.

Третя група географій, у якій активно розширюються українські компанії, — Східна Азія та Індія. З погляду доступу до талантів, їхньої вартості, а також масштабування Індія багато чого може запропонувати. Утім, якщо ринок не дуже знайомий і є чимало культурних відмінностей, розширюватися туди важче.

І що далі клієнт географічно, то складніше пояснювати, що відбувається в Україні. Наприклад, колегам зі Штатів треба довше тлумачити контекст, а з нашими європейськими клієнтами, які краще розуміють ситуацію, політико-економічні нюанси обговорювати простіше. Але при цьому швидкість ухвалення рішень у Штатах вища, ніж у Європі. Все це потрібно враховувати.

Окрім того, і ми, й індустрія загалом дивимося на Близький Схід

Адже там спостерігається активне зростання попиту на IT-послуги. Втім, тут суттєво впливають культурні особливості — поведінка клієнтів відмінна від тої, до якої ми звикли. Наприклад, для клієнтів в Еміратах норма — вирішувати всі питання тільки персонально й абсолютно прийнятно не відповідати на листи. Там усе зав’язано на особистих стосунках, тоді як у тих самих Штатах ситуація протилежна. Для мене як для фінансового директора окремий виклик — отримати оплату по рахунках, коли йдеться про клієнтів з Близького Сходу [усміхається].

Про глобальний tech-ринок

— А яка зараз ситуація на глобальних ринках: американському, німецькому, британському?..

Економіки різних країн сьогодні доволі пов’язані й розвиватимуться, як ми оцінюємо, синхронно. Всі орієнтуються на Штати. Навіть більше, Америка продовжує бути флагманом для низки технологічних бізнесів. Саме там багато в чому формується цифрова агенда. IT-ринок Штатів дуже динамічний, але саме він задає темп і вектори руху іншим ринкам, тому за ним завжди варто стежити з особливою увагою.

З останніх найбільших потрясінь варто згадати глобальний обвал фінансових ринків. Він почався в Японії, перекинувся на Америку, а згодом наслідки відчули й інші країни. Постраждали котирування великих компаній, як-от Apple, Nvidia, Meta.

Ця ситуація породила перестороги, а чи не почалася рецесія (стан економіки, коли одночасно падає ділова активність, зменшуються витрати на споживання, банкрутують підприємства тощо; іншими словами, це економічна криза, — ред.). Але я вбачаю в тому, що сталося, абсолютно нормальне явище. Просто відбулася корекція ринку. Серед причин — помірні результати у звітах корпорацій за перше півріччя, високий рівень безробіття в США, очікування Goldman Sachs щодо рецесії зросли з 15% до 25%. Та після певного просідання ринки відіграли майже всі втрачені позиції. Нині вони знову наблизилися до своїх максимальних результатів.

Якщо говорити про Штати, то куди більше значення мають не корекції ринку, а інші явища й події, як-от зміна відсоткової ставки чи рівень безробіття. Крім того, гостро стоїть питання результатів президентських виборів.

— Як ситуація, що складається на ринку Штатів, впливає на українське IT?

Будь-які позитивні прогнози чи тривожні сигнали впливають на настрої не тільки американських клієнтів, а й з інших регіонів. Ми очікуємо більшої ясності в Штатах після президентських виборів і зниження облікових ставок. Це може стати позитивним сигналом для світової економіки.

Зараз ми майже заходимо в четвертий квартал, а це якраз той період, коли бізнеси, зокрема наші клієнти, формують свої інвестиційні бюджети на наступний рік. І подальші декілька місяців визначать їхній інвестиційний апетит до впровадження більш масштабних технологічних змін, а це і є наші послуги.

— А як те, що відбувається з великими технологічними компаніями штибу Microsoft чи Apple, впливає на український IT-сектор?

Зміна індексів фондових ринків — нормальне явище. Якщо ми перейдемо з рівня фондів на рівень компаній, то побачимо, що стрибки в цінах акцій можуть бути ще драматичнішими. Але, знову ж таки, це абсолютна норма. Зміна вартості акцій технологічних гігантів — це оцінка успішності конкретних бізнес-моделей або конкретних технологій. І ця оцінка має каскадний вплив на всю екосистему.

Як цей ефект проявляється? Останнім часом активно точаться розмови про ШІ-бульбашку. Ці розмови є певною мірою наслідком поки що завищених очікувань щодо результатів технологічних гігантів у цій сфері. Що ми, з-поміж іншого, бачили? Спочатку компанії проводили прискорені найми, а потім різко стали скорочувати штат. Але все це — відповідь на стратегічні інвестиційні рішення, бо кожна компанія постійно вирішує, чи варто їй вкладатися в той чи інший напрям. І також скорочення стали відповіддю на оцінку успішності ухвалених рішень. Всі такі дії знаходять своє відображення в ціні акцій на Волл-стріт.

Але оскільки сімка компаній-гігантів для багатьох бізнесів є рольовими моделями, то всі стежать за їхніми активностями, напрямами інвестицій та, зокрема, переймають поведінкові патерни.

Конкретно за цей рік скорочення працівників у технологічних компаніях вже сягнуло майже 100 тисяч позицій

Це пов’язано не лише з питанням капіталізації, але й з економічним тиском, впливом нових технологій, включно зі штучним інтелектом.

Такі масштабні скорочення впливають і на локальні ринки талантів, зокрема й на українських розробників, бо все взаємопов’язано.

Але, якщо абстрагуватися, ми побачимо, що такі динамічні зміни в технологіях, інвестиціях у технології, наймах і скороченнях — це просто відображення динамічної природи індустрії. І це ще один аргумент на користь того, що українські компанії та розробники мають постійно розвиватися, набувати нових компетенцій, які мають попит на ринку зараз і матимуть у майбутньому.

Про те, чи лусне ШІ-бульбашка

— Оскільки вже зачепили тему штучного інтелекту, одразу спитаю: чи дійсно, на вашу думку, існує ШІ-бульбашка? Чи можливий сценарій, за якого вона лусне і світ побачить те, що вже бачив після краху бульбашки доткомів?

Є так звана крива інновацій, яку проходять усі нові технології. Як і всі суттєві інновації, ШІ теж створив гайп на ринку. У цю сферу активно інвестували компанії-гіганти: Google, Microsoft, Nvidia та ін. Вартість їхніх акцій тоді зростала. Але нещодавні публічні звіти поки що не продемонстрували обіцяних надприбутків. Тому й відбувається коригування вартості акцій. Втім, я б не проводив паралелі з кризою доткомів.

По-перше, штучний інтелект справді має потенціал для трансформації багатьох сфер життя й бізнесу. І його застосування буде зростати з роками. А по-друге, сучасні лідери у сфері штучного інтелекту (Microsoft, Nvidia, Meta) — це бізнеси, які вже мають вибудувані зрілі бізнес-моделі, суттєві прибутки, баланси ліквідності. Тому навіть якщо інвестиції в штучний інтелект не повною мірою виправдають себе або знадобиться більше часу для реалізації поставлених планів, про крах компаній і, відповідно, сфери ШІ загалом не йдеться. Штучний інтелект уже з нами, він необхідний і нікуди не подінеться.

— Чи є ще якісь сфери, подібні до штучного інтелекту, в які сьогодні технологічним компаніям варто інвестувати?

Прогресивні компанії зараз доволі активно інвестують у технології з використанням віртуальної та доповненої реальності. Ciklum, наприклад, у відповідь на цей тренд придбав розробника Infogen, який має глибоку експертизу саме в VR/AR-технологіях. За оцінками аналітиків, у 2023 році ринок AR-технологій згенерував близько $47 млрд, а до 2030-го сума сягне понад $210 млрд. Тут очевидний потужний потенціал.

А всеохопне використання технологій збільшує ризики, частоту й масштаби кібератак. За даними GlobalData, ринок кібербезпеки у 2023 році оцінили у $261 млрд. Очікується, що цей ринок щороку зростатиме приблизно на 10%.

— Як усе це вплине на українських айтівців?

Можна очікувати зростання попиту на спеціалістів у цих сферах. Ідеться про фахівців з кібербезпеки, тих, хто працюють з VR та ін.

Про інфляцію та дефолт

— Поговорімо про українську економіку, яка нині переживає не найкращі часи. 22 липня уряд дійшов згоди з власниками єврооблігацій про умови реструктуризації зовнішнього боргу на $20,4 млрд. Якби цього не сталося, то країна могла б зазнати першого у своїй історії справжнього дефолту. З одного боку, це означає, що дефолту не буде. Та з іншого — у ЗМІ пишуть, що «суто технічно країна все ж переживе дефолт». То буде дефолт чи не буде? І що насправді відбуватиметься з українською економікою найближчим часом?

Нині в Україні — те, що називається «технічний дефолт». Тобто формально ми його маємо, бо не можемо просто зараз виплатити всі борги, але Україна зуміла домовитися з ключовими позичальниками про реструктуризацію. Таким чином реального дефолту нам вдалося уникнути. Зрештою, жоден з наших міжнародних партнерів — ані МВФ, ані кредитори — не зацікавлені в такому розвитку подій.

Попри це, зараз американське кредитно-рейтингове агентство Fitch Ratings знизило рейтинг України до рівня тимчасового дефолту, а за деякими облігаціями у нас стан дефолту. Наразі це не дозволить продовжити залучати кошти на основних ринках капіталу й ускладнить ситуацію з інвестиціями. Але я переконаний, що всім сторонам вдасться знайти консенсус, у який спосіб реструктуризувати цей борг.

Хай там як, а Україна перебуває в стані масштабної війни. Ми втратили значущі індустріальні хаби, бізнес продовжує потерпати від викликів. Гостро стоїть і стоятиме питання відтоку робочої сили з України, панує складна демографічна ситуація... За таких умов не доводиться сподіватися на економічне зростання. Але сьогодні важливо, щоб ми були в змозі фінансувати найбільш критичні для країни статті витрат — на цьому і будується бюджетна політика.

Що для бізнесу, що для держави загалом найбільший виклик сьогодні — це конкретний сусід, з яким потрібно розібратися й перемогти. Це одразу усуне низку проблем і спростить життя.

— Дефолт — не єдина проблема. У 2024 році, за оцінками НБУ, помірно прискориться інфляція — до 8,5%. Як це вплине на українське IT й пересічних айтівців?

Що таке інфляція дуже простими словами? Це ситуація, коли ціни зростають. Практично інфляція на рівні 8,5% означатиме, що продукт вартістю 100 грн наступного року буде коштувати на 8,5 грн більше.

У випадку IT-спеціалістів винагороди прив’язані до валютного курсу. Це частково, але компенсує інфляцію. Втім, очевидно, що зростання цін буде помітним для будь-якого пересічного громадянина.

Чи переглядатимуть компанії зарплати своїх талантів на тлі інфляції? Наразі бізнеси доволі зважено підходять до цього питання і не поспішають перераховувати компенсації всім.

Але я хочу завершити відповідь на дуже-дуже позитивній ноті. Як для країни, яка перебуває у стані війни, темп інфляції 8,5% — більше, ніж помірний.

— Що допомагає стримувати інфляцію?

Грамотна політика НБУ і підтримка наших західних партнерів.

В умовах бюджетного дефіциту завжди є спокуса почати друкувати гроші. Ми стикнулися з подібним явищем на початку 90-х. Добре пам’ятаю, як ціни за рік зростали на понад 10 000%, або більш ніж у сто разів. Тому я дуже позитивно оцінюю рішення НБУ більше не вдаватися до такої практики.

Про підвищення податків і режим Дія City

— Втім, є й те, за що НБУ й владу загалом активно критикують, — це податки. Наскільки правильною є нинішня податкова політика? І чи доцільно зараз підвищувати податки? Адже ми знаємо, що це вже є у планах: 18 липня Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт зі змінами до держбюджету та Податкового кодексу. З-поміж іншого, мають запровадити військовий збір для ФОПів III групи — 1% від доходу, збільшити ставку військового збору з 1,5% до 5% для фізичних осіб та ін. Як такі нововведення вплинуть на українське IT?

У контексті законопроєкту мене більше хвилює не так розмір податків, як те, що зміна оподаткування відбудеться в межах режиму Дія City. Тобто самі суми створять певні незручності, але найбільш критичний тут — репутаційний аспект. Держава під час упровадження режиму Дія City гарантувала стабільність умов на 25 років. Відтоді минуло менш як три роки (режим запровадили в грудні 2021-го, — ред.), а ми вже заговорили про зміни.

Це може стати негативним сигналом для інвесторів, іноземних бізнес-партнерів, оскільки порушує питання надійності таких обіцянок. Це насамперед суттєвий удар по репутації держави, яка виступила гарантом функціонування цього режиму. І в контексті повоєнної відбудови факт таких змін може гальмувати прихід нових інвесторів у країну.

Дуже важливо знаходити правильний баланс між законами та збереженнями інвестиційної привабливості країни.

— Чому, на вашу думку, пішли на такий крок і заговорили про підвищення податків, хоча йшлося про 25 років стабільності?

Через питання бюджетного дефіциту, питання фінансування нашої оборони. Ми розуміємо, що світле майбутнє України без перемоги неможливе. І тому держава бачить необхідність підвищити податковий тиск, щоб закрити потреби фінансування армії.

Та з іншого боку, бізнес і так нині продовжує працювати в складних умовах: кадрові проблеми, періодичні відключення електроенергії тощо. При цьому за понад два роки повномасштабної війни сума донатів IT-компаній і їхніх працівників на підтримку армії сягнула десятків мільярдів гривень. І це без урахування підтримки мобілізованих колег. Звичайно, будь-яке підняття податків змусить благодійників переглянути підхід до фінансування тих чи інших ініціатив.

ІТ-спільнота абсолютно розуміє необхідність пошуку додаткового джерела фінансування бюджету, але ці джерела можуть і мають бути різними. Нам потрібна системна детінізація економіки, бо втрати від контрабанди на кордоні, від зарплат у конвертах, від нелегальної торгівлі становлять десятки мільярдів гривень.

Перед будь-якими податковими змінами найперше потрібно врахувати ефект впливу цих змін і повернутися до вирішення системних проблем, зокрема таких, як реформування митниці.

— Проблема в тому, що підвищити податки можна швидко, а боротьба із системними проблемами — це гра в довгу.

І так, і ні. Це однозначно непроста місія. Швидкі перемоги, з одного боку, можуть бути доволі оперативними й суттєвими. Та з іншого — треба розуміти, що таке IT-індустрія. Вона глобальна, нематеріальна і дуже гнучка. Вона не обмежена якимись активами чи кордонами України. Тобто айтівці можуть вирішувати, куди їм переїхати та де працювати. Так само і клієнти, та й самі компанії, можуть змінити розташування й розширюватися за несприятливих умов не в Україні, а в Індії, Східній Європі чи деінде.

Тобто є ризик того, що підвищення податків спровокує зменшення обсягів від IT-експорту, відтік кадрів і в підсумку держава отримає менше грошей.

Про те, як спілкується IT з державою

— Чи дискутує IT-спільнота з владою про ці податкові рішення? І якщо так, то в межах яких об’єднань і на якому етапі?

У нас є ключова організація, в рамках якої IT-індустрія мобілізується, — IT-асоціація України. Крім того, залучені регіональні IT-кластери. Також функціонує Diia.City.Union — це спілка резидентів Дія City. Вони насамперед сфокусовані на розвитку екосистеми в контексті об’єднання резидентів. Є більш глобальні асоціації, як-от Американська торговельна палата або Європейська бізнес-асоціація, яка дозволяє синхронізувати позиції інтересів бізнесів з різних індустрій.

Насправді всі ці асоціації й об’єднання не живуть самі по собі. До них входять представники ключових компаній індустрії. Такий формат роботи допомагає визначити інтереси галузі, нагальні питання, а також грамотно і в правовому полі взаємодіяти з державою. Не все можна вирішити швидко, але і ситуація в країні непроста. Напевно, якби не було консолідації цих об’єднань, то перемовини з владою затягнулися б іще надовше.

Діалог з державою, зокрема і в контексті податкової політики, триває. Втім, будь-яка робота над законодавчими змінами довгочасна, адже потребує вивчення ситуації, оцінки експертів тощо. Тому поки що конкретних консенсусів щодо податкової політики дійти не вдалося.

Але в нас є чітке розуміння: ситуація, коли податки передусім впливають на такі прозорі бізнеси, як ІТ, — це не те що несправедливо, а неправильно з погляду економіки.

— А чи були приклади вдалої комунікації IT-асоціації, кластерів та інших подібних організацій з владою?

Дія City — один з успішних прикладів правильних домовленостей бізнесу й держави. Цей режим презентували буквально за кілька днів до початку масштабного вторгнення, він працює, кількість компаній, які долучаються, зростає.

Ми бачимо, що поліпшився процес бронювання співробітників — тепер це можна зробити в застосунку. Це теж дуже важливий крок назустріч бізнесу.

Але ми сподіваємося і на втілення інших важливих ініціатив, про які вже довго говоримо. Це, зокрема, тимчасові відрядження, бронювання і, звісно, виважена податкова політика.

— Що заважає владі дійти врешті порозуміння з ІТ-спільнотою в контексті озвучених питань? Дискусії тривають уже не перший рік, але результат поки що залишає бажати кращого.

Можливо, проблема в розумінні індустрії як такої: як вона функціонує, в чому її особливості тощо. Тому IT-спільноті важливо пояснювати владі, чим є цей бізнес і сфера загалом.

Водночас попри те, що в IT є свої особливості, влада має випрацювати загальний підхід для всіх. Тобто потрібно враховувати дуже багато змінних, вивчати їх, щоб усе оцінити, ухвалити правильне рішення й належно його впровадити.

Це також питання правильної комунікації. Йдеться не про те, щоб робити IT привілейованою індустрією, а радше про підтримку критичної для економіки сфери. Бо сьогодні IT — друга галузь за обсягами експорту після агро. Частка IT в експорті послуг становить 38%. Це бізнес, який є джерелом надходження коштів у країну, сплати податків, фінансування армії, зокрема через донати. Тому коли ми порушуємо важливі для індустрії питання, то тим самим зачіпаємо питання економічної безпеки країни.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU