Боротьба з вкидами, ІПСО та пропагандою. Як працює український стартап Osavul, в який інвестував фонд Косована та партнерів

З початком повномасштабного вторгнення рф багато українських підприємців почали використовувати свої навички та можливості для допомоги державі в боротьбі з ворогом. Одними з таких стали бізнесмени Дмитро Плєшаков і Дмитро Білаш, за плечима яких уже десять років спільної роботи над диджитал-агентством Septa і маркетинговим стартапом Captain Growth.

На початку 2022 року підприємці почали волонтерити й допомагати державним установам боротися з російською пропагандою та дезінформацією. Згодом сформували команду та запустили стартап Osavul, який спеціалізується на питаннях кібербезпеки, пошуку та аналізі інформації.

Ми поговорили з CEO Osavul Дмитром Плєшаковим про історію проєкту, а також про те, як боротися з російською дезінформацією та як визначити ІПСО на початкових етапах.

«Наш проєкт дуже R&D-місткий і має нестабільний цикл продажів»

Історія Osavul почалася з початком повномасштабного вторгнення, коли ми зібрали свою волонтерську команду. Ми з Дмитром Білашем дуже хотіли бути корисними та знайти своє місце у волонтерському русі, щоб допомагати країні. Оскільки ми вже мали контакти й досвід у машинному навчанні, до нас почали звертатися люди з різноманітних державних організацій і команд, які опікувалися інформаційною безпекою.

Після 24 лютого значно зросла кількість інформаційних атак і так званих «вкидів» на нашу країну, тож багато установ, державних і приватних, почали працювати в напрямі інформбезпеки — спочатку хаотично, а згодом — більш системно.

У лютому цього року ми почали функціонувати як комерційний стартап. Частина команди — люди, які починали з нами волонтерити, частина долучилися пізніше.

Я і Дмитро — підприємці з досвідом. Це не перший наш стартап, тож ми розуміли, що для побудови компанії потрібні інвестиції. Наш проєкт дуже R&D-місткий і має нестабільний цикл продажів. Шлях від знайомства з потенційним клієнтом до укладення договору може тривати роками. Йдеться про контракти із серйозними, великими й закритими організаціями державного та приватного секторів. Тож ми почали етап фандрейзингу, поспілкувалися з фондами та знайшли партнера, з яким у нас збіглися бачення та цінності. Ним став український венчурний фонд SMRK [засновники: CEO MacPaw Олександр Косован, а також підприємці Андрій Довженко і Влад Тісленко — ред.]. У травні 2023 року ми оголосили про залучення одного мільйона доларів у межах seed-раунду інвестицій.

Наразі компанія Osavul має три основні продукти:
1. CommSecure — software-платформа для оцінювання інформаційного простору, виявлення та аналізу наративів, а також інформаційних загроз у медіасередовищі.

2. CIB Guard — модуль для аналізу скоординованої неавтентичної поведінки між акаунтами в медіа, месенджерах і соціальних мережах.

3. InfoOps — інтегрований сервіс, коли компанія і надає софт, і сама опікується аналітикою та протидіє дезінформації. Також відстежується динаміка поширення наративів, джерела та шляхи їх поширення.

«Ми допомагаємо ідентифікувати та оцінити ймовірну інформаційну загрозу»

Ще з 24 лютого минулого року ми співпрацюємо з низкою державних органів та установ. З міркувань безпеки розголошувати назви всіх організацій не можемо, однак публічно можна говорити про Центр протидії інформації при РНБО та Міністерство оборони України — у них є окремий департамент, який займається ситуаційною обізнаністю і аналітикою інформаційного простору.

Що ми робимо? Допомагаємо ідентифікувати та оцінити можливу інформаційну загрозу.

У циклі боротьби з інформаційними загрозами є три основні кроки:

Ідентифікація загрози. Аналіз інформаційного простору та реагування на сигнали, які є маркерами її ймовірного виникнення.
Оцінення загрози. Аналіз параметрів загрози, першоджерела, організованості та скоординованості, залучення ботів.
Реакція. Фінальний крок, за який безпосередньо відповідають люди. Це може бути комунікація щодо певного «вкиду» чи регуляція на рівні держави та платформ.

Коли йдеться про оцінення загрози, важливо вчасно зрозуміти, наскільки впливовою вона є. Це дуже серйозна робота, під час якої не можна покладатися лише на суб’єктивні враження. Буває, проблема видається масштабною, адже про неї написали блогери, журналісти, інфлюенсери, однак її реальний вплив значно менший. Трапляється і навпаки, коли загроза не потрапляє на радари, однак існує в «інформаційному підпіллі»: у чатах, спільнотах Telegram, Viber, Discord. Такі загрози можуть ще не з’явитися на поверхні, однак бути дуже небезпечними.

Ми допомагаємо це шукати та визначати. Нашу платформу використовують аналітики організацій, компаній та установ, які, спираючись на отриману інформацію щодо загроз та маркери їхньої небезпечності, повідомляють ці дані тим, хто надалі ухвалює рішення. Osavul допомагає аналітикам працювати ефективніше та швидше.

Платформа аналізує інформаційний простір з різноманітних джерел, зокрема соцмережі, вебсередовище, Telegram. Зараз ще працюємо над інтеграцією Discord. Найцікавішими нам видаються джерела, які є умовно закритими [телеграм-канали, приватні форуми тощо — ред.], менш прозорі за сайт і соціальні мережі — збираємо все, що дозволяють технічні можливості API.

Наша платформа дає змогу вимірювати кількісні та якісні показники ймовірної загрози, знаходити першоджерело та аналізувати ознаки скоординованості. Саме організованість і скоординованість є важливим індикатором інформаційної загрози. Аналітиками важливо розуміти, як саме виникла та поширюється інформація, хто за нею стоїть, хто її розкручує, чи інвестують у її поширення ресурси. Наша платформа допомагає зробити це швидко, а також виділяє всі важливі індикатори, які будуть зрозумілими кожному користувачу: синхронізована в часі поведінка, поширення схожого контенту, повʼязаність акаунтів у соціальному трафіку.

Згодом, якщо, наприклад, виявиться, що «вкид» був кимось скоординований, користувач зможе зібрати всі докази та скерувати їх таким платформам, як Meta чи Twitter, для видалення дописів і підозрілих акаунтів.

Штучний інтелект може знайти все необхідне, вказати на патерни та підозрілу активність, але далі — справа за людьми. Боротьба з інформаційними загрозами не може бути на 100% автоматизованою.

Однак ми надаємо широкий набір інструментів, які значно полегшують життя. По-перше, збираючи всі можливі дані та аналізуючи великі обсяги інформації, які людина не здужає опрацювати самостійно. По-друге, автоматично визначаючи ті патерни, які вкажуть на ймовірну загрозу. Наприклад, ШІ не може точно визначити, чи була інформаційна кампанія скоординована, але він може надати 15 індикаторів цього. Далі завжди є людина, яка аналізуватиме результати роботи платформи, вона може давати фідбек машині, навчати алгоритм, доопрацьовувати результати тощо.

Так виглядає інтерфейс ПЗ Osavul

«Важливо придушувати дезінформацію на перших етапах»

Штучний інтелект у платформі Osavul працює у двох основних напрямах: пошук контенту та аналіз поведінкових характеристик.

Зараз ми здебільшого працюємо з текстовими даними. На нашу думку, шкідливі наративи та ІПСО здебільшого поширюються саме в текстовому форматі. Ми маємо всі інструменти, які працюють з даними такого типу та виділяють з них наративи, емоції, сентименти, точки зору тощо. Ми все це називаємо «історіями». Це умовні твердження і тези щодо певного явища чи об’єкта. Наша технологія допомагає краще орієнтуватися в цьому контенті — шукати не просто за ключовими словами, а за такими семантичними історіями.

Щодо аналізу поведінкових характеристик, то тут знов-таки — про патерни поширення контенту. Є багато різних індикаторів скоординованих дій, які ми визначаємо: це час поширення повідомлень, пов’язаність акаунтів тощо. Ми передбачаємо, які тексти можуть мати потенціал стати інформаційною загрозою, і надаємо цю інформацію користувачу.

На жаль, ми не можемо багато публічно розголошувати інформацію про атаки, які вдалося зупинити завдяки нашій платформі. Однак про один із випадків розповісти можемо.

Наприкінці минулого року росія намагалася запустити чергову інформаційну кампанію, яка полягала в тому, що росіянам нібито потрапив до рук документ, у якому йшлося про те, що НАТО поставило Україні заражену вірусами донорську кров.

Це був кейс у партнерстві з Центром протидії дезінформації при РНБО. Ми допомогли помітити цей «вкид» на початковому етапі, коли інформація про псевдодокумент була згадана в мережі лише 4–5 разів. Колеги з РНБО дуже швидко проаналізували динаміку поширення, підготували рекомендації до державних установ і на їхній основі миттю підготували спростування. Діяти треба було швидко, йшлося про години, і це спрацювало. Важливо придушувати дезінформацію на перших етапах, адже люди схильні вірити тому, що бачать передусім, а не майбутнім спростуванням.

Ми часто знаходимо інформацію, якою діляться росіяни на території рф і яка спочатку живе в їхніх чатах та групах, а згодом її поширюють більші гравці, і так, поки не дійде до умовного пропагандиста Володимира Соловйова. Уже потім це перетікає в український інфопростір.

«Україна зробила потужний стрибок у боротьбі з дезінформацією»

В Україні існують аналітичні центри, які допомагають уряду розуміти, у якому напрямку рухається російська пропаганда. Ми також співпрацюємо з деякими з них. Ці процеси децентралізовані, як і більшість того, що відбувається в Україні. Так боротися із загрозами ефективніше. Саме тому Україна зробила такий потужний стрибок у протидії російській пропаганді, навіть проти 2022 року. На нашому досвіді вчаться західні партнери, колеги регулярно проводять тренінги. У якомусь сенсі цей процес є еталоном ідеальної співпраці держави та компаній.

Планів у нас багато. Зараз ми вміємо лише маленький відсоток від того, що хотіли б. Звісно, ми приносимо користь, але поки що її недостатньо.

Один з напрямків розвитку — мультимовність. Ми хочемо підтримувати та аналізувати більше світових мов — як поширених, так і менш вживаних. Це допоможе нам стежити за ринками Азії, які грають за власними правилами. Ми не хочемо працювати лише з російськими інформаційними загрозами, хоча нині це найважливіше. Згодом ми виходитимемо в глобальний простір.

Ми живемо в часи, коли ледь не щомісяця щось неможливе вчора стає можливим сьогодні. Ми стежимо за всім, що відбувається зі штучним інтелектом і машинним навчанням, адаптуємося та розвиваємося. Ми хочемо зробити все так, щоб користувач Osavul міг отримати найповнішу картину та відповіді на всі свої запитання, щоби процеси та дослідження потребували не тижнів, а лічених днів.

Команда в нас не дуже велика — 14 людей. І зараз ми шукаємо спеціалістів-аналітиків. Також плануємо робити власні розслідування та публічно говорити про важливі речі. Тож розширюємо команду людьми, які мають досвід роботи з політикою, розуміються на інформації та медіаринку. Друга відкрита позиція — це ML-researcher, той, хто вміє працювати з текстами та глибоко розуміє, як працюють трансформери, моделі GPT тощо.