VR для розмінування, реабілітації та культури. Як стартап Aspichi адаптував свої VR-технології до потреб війни

Український стартап Aspichi розробляє рішення з віртуальної реальності. У минулому компанія займалася програмним забезпеченням для автомобілів, нині ж працює на підтримку України в умовах війни. Зокрема, використовує VR-технології для розмінування територій, психологічної реабілітації людей, а ще фільмує музейні експозиції та наслідки атак росіян.

DOU побував у гостях в Aspichi та дізнався детальніше, чим займається команда. Про свої розробки та плани розповіли засновники Aspichi — CEO Віктор Самойленко та CTO Максим Гончарук.

Продукт Aspichi — технологія віртуальної телепортації

Історія почалася зі стартапу Apostera, одним із засновників якої був Віктор Самойленко. Компанія розробляла програмне забезпечення додаткової реальності для автомобілів (AR Navigation). Після завершення проєкту стартап купила міжнародна компанія HARMAN International (що входить до Samsung Electronics Co., Ltd). Але саме цей проєкт став стартом для Aspichi.

Продукт стартапу — базова технологія аудіовізуальної телепортації. Тобто стрим з камери з 360° огляду. Одна людина надіває камеру на голову, і відео передається в режимі реального часу іншій людині, яка споглядає все у шоломі. Камера знімає від першої особи, тому відбувається наче телепортація.

«Ідея стартапу була в обміні досвідом. Щоб без витрат на авіаквитки та оренду автівок люди могли подорожувати та бачити життя в різних куточках світу. Також це стосується навчання: завдяки камері я можу фіксувати все, що роблю, та зберігати. А інша людина, переглядаючи відео, буде сприймати його як власний досвід. Це проривний спосіб навчання. Коли не описуєте, що робити, а надаєте іншій людині можливість прожити це», — розповідає Віктор Самойленко.

У світі вже використовують аналогічні технології для навчання пілотів чи хірургів. Ексклюзивність Aspichi у тому, що вони працюють над відео з оглядом на 360 градусів. Усе відбувається у реальному часі. І людина, яка надіває VR-шолом, «опиняється» на місці того, хто носить на собі камеру. Також Aspichi роблять і записи цих відео. Але тут зображення кардинально відрізняється від інших технологій, де розробляється графіка за аналогією до комп’ютерної гри. Aspichi використовує реальні відео.

Загалом базова технологія передачі просторового відео та використання його в шоломі віртуальної реальності — це завдання, що наразі не реалізоване у світі. Технології, що використовуються, завантажують по максимуму embedded hardware та телекомунікаційні канали. Тобто тут є великий простір для оптимізації та багато нерозв’язаних задач, пов’язаних зі стабілізацією та адаптацією каналу.

«Розробники метавсесвіту намагаються використовувати та організовувати систему, що будуватиме віртуальні світи на базі комп’ютерної графіки. Це утопічна річ, адже потрібен великий ресурс, щоб ці світи виробляти штучно. Завдяки нашому підходу, коли людина знімає свій погляд на навколишнє, ми можемо формувати такий метавсесвіт досить легко», — пояснює Віктор.

Погляд на війну від першої особи

На початку війни Віктор і Максим волонтерили: закуповували ліки, бронежилети, каремати, зброю і доставляли їх військовим. Згодом зрозуміли, що завдяки технологіям, які створює компанія, можуть робити більше для країни.

«Ми помітили, що у світі спадає інтерес до того, що відбувається в Україні. І його досить складно підтримувати на високому рівні. Тому почали займатися імерсійною дипломатією: фільмуванням наслідків війни. Наша невелика операторська група їздила містами, що зазнали руйнувань, деокупованими територіями та знімала їх в огляді 360 градусів. І люди за кордоном могли надіти шолом і „побувати“ в Бучі, Ірпені, Запоріжжі,» — ділиться Віктор.

Aspichi підтримали понад 20 івентів. Серед них були ті, які влаштовували UNITED24, Leleka Foundation, Razom4Ukraine. Переглядаючи відео, люди могли зануритися та зрозуміти, що таке жити у війні. Досвід демонстрували в Європарламенті та Вашингтоні.

Відразу після деокупації Київщини, коли ще мало хто наважувався їхати до Бучі та Бородянки, команда Aspichi вирушила туди, щоб зафільмувати наслідки війни. На той час учасників було четверо: Максим, Віктор, архітектор Влад Захарченко та Олександр Чистохвалов — «людина-кіно».

Надіти шолом і побувати в музеї

Від фільмування деокупованих міст з’явилося ще одне розгалуження роботи — збереження культурної спадщини. Команда почала знімати українські музеї та виставки, створювати метасвіти з ними. Наприклад, відзняли виставку «Ти як?» за запитом Олени Зеленської.

«Це дає можливість пояснювати людям за кордоном, що є Україна. Що нашу країну потрібно підтримувати не лише через несправедливість, а ще й тому, що тут є старовинна культурна спадщина», — зазначають розробники.

Aspichi вже відзняли в такому форматі Музей Сковороди, будівлі Києва стилю модерн під музичний супровід. Наразі стартап знімає імерсійні музичні кліпи українських виконавців. Також команда веде перемовини щодо фільмування Музею Марії Примаченко.

Віртуальний асистент психолога

«Ми побачили, який психологічний вплив має імерсійне відео. Тому, спілкуючись з друзями з ТрО, вирішили використовувати свої технології для підготовки військових до екстремальних бойових дій.

У співпраці з Національною академією сухопутних військ ми плануємо знімати відео, що дасть змогу людям у безпечному середовищі адаптувати психіку до екстремальних умов», — розповідає Віктор Самойленко.

З цієї ідеї почали застосовувати VR-технології для психологічної підтримки. Aspichi розробили віртуального асистента психолога. Це імерсійні відео з вправами, які можна переглянути у VR-шоломі. Огляд у 360 градусів та аудіосупровід дає відчуття присутності на сеансі.

Авторка цього тексту також спробувала віртуальний сеанс у психолога. Завдяки VR-шолому ти опиняєшся у кімнаті, яку можеш повністю розглянути, повертаючи голову в різні боки. Потім з’являються різнобарвні бульбашки, а голос з аудіосупроводу пояснює, як з ними взаємодіяти. В такий спосіб користувачу пропонують розслабитися та стабілізувати свій стан за кілька хвилин [ред.].

Усі вправи розробляє команда психологів Aspichi, відповідно до запитів клінік, які підтримує компанія. Наразі таких закладів 12, і в них є близько 300 пацієнтів щодня, які використовують цю програму.

«Проблема, яку ми намагаємось розв’язати — закрити прогалину, яка є між кількістю людей з ментальними проблемами та кількістю психологів. Тобто в Україні є тисячі фахівців і мільйони людей, які потребують допомоги. І поки що ми не бачимо іншого рішення розвантажити фахівців, крім технологічного», — ділиться Максим Гончарук.

У питанні психологічної допомоги Aspichi співпрацює з фондами та центрами, які опікуються і військовими, і постраждалими від війни цивільними. Наприклад, це БФ «ВОСТОК-СОС», «Фонд Маша. Незламна мама», Центр психологічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна», БФ «Незламні», Хмельницький обласний центр психічного здоров’я тощо.

Компанія наразі передала своїм партнерам близько 50 девайсів для сеансів психологічної підтримки і продовжує поповнювати асортимент відео.

VR для військових потреб

У військовому напрямі компанія розробляє кілька проєктів. Перший з них, який зараз пілотують, — симулятор стрільби з різних типів зброї. Його готують у співпраці з Національною академією сухопутних військ та Українським фондом стартапів.

«Якщо розглянути стрільбу з РПГ, то його боєкомплект досить дорогий. І не завжди є можливість навчатися на полігоні. Тому є чимало військових, які вперше беруть цю зброю до рук уже безпосередньо на фронті. Тож симулятор стрільби — це технологічне розв’язання проблеми підготовки», — зазначає Віктор.

Сьогодні в розробці Aspichi два симулятори — РПГ і кулемет Browning М2.

Ще одне важливе питання у контексті війни — розмінування. Повністю замінити технологіями фахівців не вийде. Але можна полегшити їхню роботу завдяки технології віртуальної телепортації.

Сапер надягає камеру на каску та має зв’язок з іншим фахівцем з безпечного місця, який консультує у режимі реального часу. Це дає наче додаткову пару очей — огляд з різних сторін. У таких обставинах розмінувальник більш впевнено почувається, а також може фіксувати свій досвід на відео, щоб за ним потім навчалися інші сапери.

«І симулятор стрільби, і технологія розмінування на етапі пілоту. Але ми передбачаємо, що симулятор презентуємо раніше. Адже до гуманітарного розмінування, де буде застосовуватись наша технологія, трішки менше уваги. Оскільки зараз в пріоритеті саме розмінування лінії фронту. А ось симулятор уже важливий, бо потрібно забезпечити навчання військових», — пояснює Максим Гончарук.

На кожному етапі розробки Aspichi допомагають військові експерти. Команда створює пілотний проєкт і консультується з фахівцями, які оцінюють доцільність технології та коригують її.

Баланс між допомогою країні та розвитком компанії

«Першу інвестицію ми залучили від венчурного фонду SMRK ще на початку війни, що насправді парадоксально. Але потрібно віддати належне фонду, адже там знають, що ми займаємося важливою роботою для країни загалом, знають про ризики та складнощі монетизації в такий час. У нас досить тісна співпраця, тому що збігаються цінності», — розповідає Віктор Самойленко.

Стартап продовжує залучати грантові кошти для фінансування неприбуткових напрямів. Наприклад, військовий напрям і психологічну допомогу підтримує Brave1 та USF. Окрім того, розмінування та психологічна підтримка потрібні у багатьох країнах. Тому паралельно з роботою в Україні команда намагається монетизувати свої технології і на закордонних ринках. Серед комерційних планів — вихід із психологічним застосунком на ринки Північної Америки та Європи.

«Для нас важливо знайти баланс, коли ми можемо і допомагати Україні, і розвиватись самостійно. Не хочеться перетворюватись на компанію, що просто отримує гранти та утилізує їх. Тож ми маємо плани у короткій перспективі комерціалізувати наші проєкти на ринку США та Канади. Працюємо над закриттям seed-раунду. В Україні ми будемо продовжувати розвивати технології та допомагати країні в цих надскладних умовах. Ми відкриті до співпраці з інвестиційними фондами та іншими компаніями чи стартапами, які можуть мати спільний інтерес у залученні інформаційних технологій », — ділиться Максим Гончарук.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU