Python conf in Kharkiv, Nov 16 with Intel, Elastic engineering leaders. Prices go up 21.10

IT-волонтери: як QA Lead навчає людей з інвалідністю на безкоштовних курсах

Олексій Зайченко — QA Lead у Daxx та співорганізатор в освітньому проекті Be QA Today. За 5 років він пройшов шлях від студента-юриста КНЕУ, початківця-тестувальника ігор до фахівця у провідних компаніях і волонтера. В інтерв’ю для DOU Олексій розповів, як потрапив в IT та чому сьогодні у вільний час він безоплатно працює на курсах для людей з інвалідністю.

Про освіту, її невідповідність очікуванням і першу роботу

Про те, аби бути айтішником, я до університету не замислювався. У дитинстві, коли грав у комп’ютерні ігри, як-от Lineage II й World of Warcraft: The Burning Crusade, завжди казав, що було б круто щось таке розробляти та тестувати. Але ніколи не думав, що можна без якоїсь складної та профільної освіти потрапити до такої галузі.

Зрештою, пішов навчатися до Київського національного економічного університету на юриспруденцію, бо надивився серіалів на кшталт «Білого комірця» й подумав, що буду адвокатом. Але на 2-му курсі, коли потрапив на стажування, зрозумів, що це не для мене. І вже наступного року твердо вирішив довчитися винятково для батьків, а для себе все-таки піти в IT. Серйозно взявся вивчати все, що стосується тестування ПЗ. І, схоже, не помилився: досі в цій галузі.

Навчався базових речей приблизно рік. У цей час я паралельно працював на фрилансі: тестував Hidden Object-ігри й прості веб-сайти. Але це не було моїм профілем, і сьогодні цього не роблю.

Я прагнув почати кар’єру в топовій IT-компанії України, тому шукав можливості, як туди потрапити. Побачив, що є курси SoftServe IT Academy, і вирішив, що можна потрапити в компанію через них, на позицію інтерна. Просто пройшов відбір і закінчив курси.

Далі працював у SoftServe, де поєднував роботу з іншими активностями: був партнером у Quality Management Office. Простіше кажучи, це QA Consultant — спеціаліст, який здійснює аудит процесів, визначає ризики тощо.

Також був ментором Junior QA-спеціалістів і Scrum Master у DevOps-команді. А вже далі перейшов у Daxx, на проект Exabeam, де й зараз працюю на посаді QA Lead’a.

Про поріг входу в IT й нюанси професії

Сьогодні потрапити в IT на позицію тестувальника досить складно. Тому що поріг входу став вищим, як порівняти з тим, який був, коли я починав. Мені здається, проблема в тому, що люди доволі недбало ставляться до галузі тестування. Є багато статей в інтернеті на кшталт «Простий вхід в IT — Junior Manual QA». Їх читають, вірять усьому, що там написано, і, відповідно, приходять реально непідготовлені або з дуже поверхневими знаннями, які фактично дорівнюють незнанню.

Ще одна причина — велика кількість вакансій. Потенційні «айтішники» бачать, що попит великий, і думають, що пройдуть просто, бо банально багато роботодавців. Але ж ніхто не дивиться, скільки кандидатів претендує на одну вакансію.

Ще є такі, які вважають, ніби всі в IT-сфері розслабляються на островах і працюють по 2–3 години на день. На першому проекті я працював по 10–12 годин, іноді й у вихідні. Часом бували такі овертайми, що команда сиділа по 18–20 годин, не виходячи з офісу. Ми ще тоді жартували, що після цього будь-який інший проект — відпустка.

Власне кажучи, зараз нічого не змінилося. Я так само дуже багато працюю, а паралельно ще маю вчитися, аби не втрачати вартості на ринку й завжди бути в тренді. Крім цього, потрібно трішки приділяти увагу спорту й здоров’ю, а також знаходити час на особисте життя. Ті, хто звик працювати від дзвінка до дзвінка, тут не затримуються.

Про причини бути в Be QA Today

Сьогодні, крім основної роботи, я також співорганізатор Be QA Today. Основна мета проекту — допомогти людям з інвалідністю працевлаштуватися в IT-галузі, а також соціалізуватися. Наші студенти — це, зокрема, ті, хто має фізичну інвалідність (тяжкі форми захворювань або травми 1-ї, 2-ї та 3-ї груп). Таким людям інколи доволі складно знайти себе бодай через те, що інфраструктура в наших містах зовсім не ідеальна, тож вони банально не можуть регулярно, коли захочуть, вийти з дому (ідеться про людей із ДЦП і візочників).

Ініціатива створення курсів належала Юлі Ресенчук, Марині Шевченко й Саші Майданюку. Згодом частиною команди стали Володимир Глушков, Алла Пенальба та Саша Ковальова, завдяки якій я й потрапив у проект. Ми спільно працювали в тренінговому центрі Softengi, тож вона знала, на що я здатен, а я розумів, що ця ініціатива дуже крута.

Спочатку я був ментором, але цього року обійняв позицію співорганізатора й відповідаю разом з Аллою за програмний напрям.

Навіщо мені це? Просто приємно допомагати людям і ділитися знаннями, які можна описати однією фразою: «Я наступав на такі граблі, тож візьми це до уваги». А ще приємно бачити, як студенти роблять успіхи.

Це сенс життя. На мою думку, розвиток людства базується на тому, що ми ділимося між собою інформацією, досвідом і знаннями. У цьому й полягає сенс прогресу.

Я не розумію людей, супер Senior’ів, які не діляться знаннями з молодшим поколінням. Ти крутий спеціаліст, але не масштабуєш усе це. За 30–50 років ти помреш, і ніхто після тебе цих знань не здобуде. А якщо ти навчиш 100 людей, які робитимуть те саме, то щонайменше твоя вартість на ринку буде набагато вищою, адже тебе цінуватимуть як працівника, який може виростити схожих на себе крутих спеціалістів.

І тут є ще один аспект. У книгах на воєнну тематику багато пишуть про те, що, коли люди помирають, вони шукають світлі й хороші моменти зі свого життя та намагаються згадати, що корисного зробили. Один автор писав, що бачив в очах людей страх: вони розуміли, що нічогісінько корисного за все життя не зробили. Вони йдуть, не лишаючи по собі нічого. Не знаю, наскільки ці слова відповідають дійсності, але мені не хотілося б опинитися в такій ситуації.

Про те, чим живе Be QA Today

Сьогодні проходить підготовку другий курс. На нього ми відібрали 9 людей, а не 16, як на перший. Ми підвищили поріг входу, оскільки зіткнулися з тим, що в багатьох не було навіть базових знань з англійської. Якщо в плані тестування цілком можливо зі скіловими лекторами й менторами за три місяці підготувати нормального Junior-спеціаліста, то з англійською так не вийде. Тому тепер у нас уже на старті потрібно мати рівень хоча б Pre-Intermediate Strong.

Також зараз додали однохвилинне відеозвернення, у якому абітурієнт має пояснити свою мотивацію. Навіть тут відсіялися кандидати: дехто робив відео на 3 секунди, у якому говорив: «Візьміть мене на курси». Уже з таких маленьких речей зрозуміло, чи справді людина хоче вчитися, і нам простіше відбирати. Першого разу ми ще влаштовували живі співбесіди з кандидатами: кожен мав приїхати до Києва. Але решта залишилася незмінною: на другому етапі Юлія дізнається про всі нюанси щодо здоров’я кандидатів, а на третьому на претендентів очікує спілкування з організаторами. Остання співбесіда має на меті перевірити логіку, мотивацію та стресовитривалість. До прикладу, ми можемо перемкнутися без попередження з російської / української мов на англійську. Це потрібно для того, аби зрозуміти, як поводитиметься кандидат на співбесіді під час працевлаштування.

Зараз курси діють лише в Києві. Ми думаємо про розширення. Але перед тим як запускати їх у новому місті, потрібно впевнитися на 100%, що якість не погіршиться. Можливо, масштабування відбудеться на четвертому або п’ятому наборі. Хоча, думаю, у регіонах буде попит.

Ми думали про те, щоб перевести навчання в онлайн, але тоді ми не досягнемо нашої мети: соціалізації людей з інвалідністю. Навіть у Києві тим же візочникам складно пересуватися, що вже говорити про інші міста. А це безпосередньо впливає на повноцінну соціалізацію. У нас був випадок, коли організатори сказали хлопцю, що він не закінчить курс і не здобуде диплом через низькі оцінки. Він попросив, щоби йому дозволили ходити на заняття, бо хлопцеві просто подобалися цей рух і спілкування. Це був індикатор того, чого ми хотіли досягти.

Зараз більшість наших випускників успішно працевлаштовується. Оскільки з Be QA Today співпрацюють провідні IT-компанії й у нас викладають їхні фахівці, то часто «курсантів» запрошують на співбесіду саме туди. Виходить, що фірми дають нам устаткування, приміщення, допомагають інформаційно, а самі дістають хороших фахівців. Це привілей для партнерів.

Сьогодні випускники Be QA Today працюють у SoftServe, EPAM тощо.

Про зміни, вимоги й відвертість

Попри те що наша команда працює з людьми, які мають інвалідність, про потурання не йдеться. Ми не натякаємо, що хтось не може впоратися, а кажемо відверто. На Be QA Today все прозоро: є оцінки й відвідування. Якщо випускатимемо студентів з поганими знаннями, репутація падатиме. Тому ми дуже жорсткі щодо цього. Так, є поважні причини для пропусків. Те саме лікування. Але потрібно розуміти: якщо студент пропустить одне заняття, йому буде складно наздогнати. А якщо два й три, то далі навчатися вже немає сенсу.

Наші викладачі дають базу, основи, без яких тестувальник неможливий як фахівець. А це великі масиви інформації. Через те що всі викладачі, ментори, лектори й організатори працюють на безоплатній основі, виділяти час для одного можна, але це має бути винятком із правил, а не загальноприйнятою нормою.

Цього року студенти навчаються за відмінною від першого курсу програмою. Заняття переналаштували на основи з тестування: типи, рівні, тест-дизайн, тест-кейси, баг-репортинг тощо. Раніше було багато топіків з тестування безпеки, юзабіліті-тестування тощо. Усе це круті теми, але навіть багато Middle не знають їхніх нюансів.

Саме тому зараз програму повністю націлено на те, аби якнайкраще підготувати студентів, щоб вони могли якісно виконувати завдання, які дають зазвичай Junior QA на проектах. З власного досвіду знаю, що не візьму на роботу людину, яка не розуміє бази. Про що з нею далі говорити?

Про особливості роботи з людьми, які мають інвалідність

Особливостей не дуже багато. Вони загалом про те, що ти не маєш ставитися до людей, як до тих, які мають обмежені можливості. Бо вони не такі. Можливості таким особам обмежують не їхні проблеми зі здоров’ям, а інфраструктура нашої країни. Тож правильно й говорити — люди з інвалідністю.

І ще кілька важливих нюансів. По-перше, потрібно думати не тільки про себе. Наприклад, коли ви перебуваєте в одній аудиторії чи мітинг-румі з візочником, переконайтеся, що не залишили жодних перепон для нього. Це може бути стілець, який забули поставити на місце, дошка посеред проходу тощо. По-друге, не потрібно бігати довкола них і намагатися всюди допомагати. Якщо людині справді буде потрібна допомога, вона сама вас попросить. По-третє, ніколи не чіпайте коліс інвалідного візка. Тим паче не можна піднімати їх за колеса (повірте, є люди, які й таке роблять).

Ще один аспект: якщо йдеться про візочників, не потрібно говорити «поїхали», «погнали», «заїжджай» тощо. Коректні слова — «заходь», «ходімо» тощо. Звісно, є винятки. Якщо у вас «погнали» — слово-паразит, бажано пояснити це відразу, аби ніхто не образився. Якщо ж говорити про людей зі слабким слухом і/або з вадами мовлення, варто тримати в голові, що вони вам нічого не показують — це мова жестів.

Загалом труднощі виникають з людьми, у яких свіжа травма. Вони можуть скаржитися, що їм складно тощо. Розумію, що це звучить жорстко, але все-таки потрібно йти вперед, попри все, а не жити минулим. Це шлях у нікуди. Звісно, я не можу собі уявити, як це, але питання в тому, що людина приходить до Be QA Today по нові знання, а не для того, щоб розповідати про свої проблеми.

У нашій команді є двоє людей з інвалідністю — Юля Ресенчук, директорка фонду «АІК», і куратор курсу Роман Засуха, тогорічний студент, який зараз працює в Ciklum. Вони займаються мотивацією студентів, адже самі колись через це пройшли.

Важливо розуміти, що ми не позиціюємо себе як заклад, що веде роботу з відновлення. Це мають бути інші спеціалісти, і вони однозначно не з IT-галузі. Наша основна мета:

  1. Дати можливість людям опанувати нову галузь і дістати шанс кардинально змінити своє життя.
  2. Створити прецедент, аби IT-компанії не боялися працевлаштовувати людей з інвалідністю. Серед них є дуже скілові.
  3. Показати приклад студентам і людям довкола: безоплатно ділитися знаннями з тими, кому це може допомогти, це круто.

Про те, як прилучитися до волонтерства з IT

Аби стати волонтером, можна почати з менторингу інтернів/джунів на свій проект. Це набагато простіше, ніж навчати когось з нуля, проте ти розумієш, із чим доведеться зіткнутися, коли вирішиш піти далі. Джуни зазвичай з 2-го чи 3-го разу розуміють, що ти хотів донести. А зі студентами це може бути й 10, і 15 разів: пояснюєш те саме, але щоразу заходиш з іншого кута, аби знайти точки дотику.

Мені здається, що людина може повністю присвятити себе волонтерству, навіть якщо має хороші роботу й зарплату. Чому б ні? Найголовніше, щоб їй це подобалося й вона не робила це через те, що мусить. Інакше це не матиме жодного сенсу й результат, найімовірніше, буде незначний.

На мою думку, людство зараз досягло такого прогресу саме тому, що ми ділимося знаннями одне з одним, у такий спосіб щоразу їх примножуючи, завдяки чому знаходимо розв’язання нинішніх проблем.

Про основи основ для тестувальника

Найперше — це soft skills. Тестувальник — людина, яка має в усіх, усе й завжди дізнаватися. Іноді навіть у клієнта, якщо все зовсім погано. Ви не зможете бути замкнутим, як, наприклад, розробник. До речі, в IT-гігантах (наприклад Google) дуже часто говорять, що вони надають перевагу кандидатам з хорошими soft skills і середнім технічним рівнем, а не кандидату з низькими soft skills та високим технічним рівнем.

Окрім того — основи тестування. Я часто помічав, що тестувальники на співбесідах з понад 4–5 роками досвіду не знають елементарних речей. Якщо у твоєму будинку немає фундаменту, на чому він стоятиме?

Аби зрозуміти, для вас тестування чи ні, можна прочитати написану простою мовою книгу Романа Савіна «Тестирование Дот Ком», яку дуже легко читати, як порівняти з Канером або ISTQB. А ще можна спробувати себе в Testing Challenge. Це дуже цікава річ, і навіть за найнижчого рівня буде зрозуміло, чим ви займатиметеся на роботі. Хоча ваші таски не завжди будуть такими цікавими, як цей челендж.

А з літератури я б рекомендував усім прочитати:

Зараз інші вимоги до кандидатів, тож самої лише книги Романа Савіна замало. А Linux та об’єктно-орієнтоване програмування виділятимуть вас серед інших претендентів.

LinkedIn

9 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Очень круто то что вы делаете! Уровень подготовки ребят достойный.

Очень хорошее дело. Спасибо всем участникам проекта!

Спасибо большое за поддержку :)

Для людей с ограниченными возможностями, у которых не затронут мозг, сейчас открыты все возможности для работы в IT. Как на фрилансе, так и в офисе, который оборудован необходимым.
Единственное что нужно — это сломать лед в обществе. Как это сделать — я не знаю, так как у нас (на всем бывшем СССР) таких людей принято не замечать или еще хуже — обвинять. Такой дискурс был задан давно (gordonua.com/...​pecprojects/invalidy.html) и он все еще никак не сменился.
По этому единственной нормальной помощью от волонтеров может быть только огромные штрафы компаниям, отказывающим людям с ограниченными возможностями и муссирование этой информации в СМИ.

ISTQB Foundation Level Syllabus;
ISTQB Advanced Level Syllabus — Test Analyst;
ISTQB Advanced Level Syllabus — Test Manager (опційно);

Я не знаю для чого цю літературу всюди пхають, видно просто модно, але з досвіду можу сказати що це сміття (думаю більшість куа зі мною погодяться), читати його матиме сенс десь через рік робочого досвіду, тоді він матиме якийсь сенс, і не раніше. Тай то лише якщо потрібен сертифікат (він хіба на галерах комусь потрібен)

Про іншу вказану літературу не чув але теж дуже сумніваюсь в її користі.

Коли я «входив» то онлайн курас Основи тестування програмного забезпечення на прометеусі — courses.prometheus.org.ua/...​v1:LITS 115 2017_T4/about для мене зробили добрих 65% справи. Також там варто пройти Основи захисту інформації, далі можна до половини прочитати баянисту але легку і максимально реалістичну книгу Савіна яка дає уявлення як працює тестер = fktpm.ru/...​an-savin-testirovanie.pdf

Далі пробуватись на безкоштовні курси у всі можливі компанії, надсилати резюмешки і ходити по співбесідах. Фейлити — і гуглити та зубрити все що на них запитують. Ну і після цього перестати в принципі читати .ру інтерпритації. Гуглити і вчити лише англіською, паралельно підтягуючи її (можна ще мову на всіх девайсах і апках поставити інгліш теж, щоб «зануритись» в серидовище)

Успіхів.

У каждого свой уникальный путь, поэтому я не говорю что это маст хэв а просто то, что я сам бы читал. Про промэтэус забыл совсем — там хороший вводный курс, согласен:)
Спасибо за ваш комментарий

Видел совет новичкам — читай Савина, а говори, что читал Канера.

Еще из вариантов для начинающих несколько направлений на LinkedIn Learning:
Become Software Tester: www.linkedin.com/...​/become-a-software-tester
Become Test Automation Engineer:
www.linkedin.com/...​-test-automation-engineer
Есть бесплатное промо на первые 30 дней.

Подписаться на комментарии