У війську запускають ІТ-вертикаль. Що це означає

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

У Збройних силах планують впроваджувати IT-вертикаль і додавати позицію CDTO. Про це оголосила Оксана Ферчук, заступниця міністра оборони України з питань цифровізації (нагадаємо, раніше цю посаду обіймала Катерина Черногоренко).

«Хочемо, щоб у підрозділах, бригадах, корпусах з’явилися цифрові офіцери і цифрові команди. Плануємо, що цифровий офіцер „дійде“ і до батальйону. Це буде вертикаль, яка допоможе швидко впроваджувати IT-рішення і мати зворотний зв’язок. Цифрові команди повідомлятимуть, які продукти працюють, а які ні. Ця вертикаль повинна забезпечити і розумну постановку задач для розвитку систем у майбутньому», — зазначила Ферчук на спільній презентації Мінцифри, Міноборони та Brave1.

DOU відвідав цей захід і поспілкувався з Оксаною Ферчук детальніше про запуск проєкту.

— Розкажіть детальніше, що означає запуск IT-вертикалі у війську? Коли це почнеться, в яких підрозділах? Хто буде цими першими CDTO?

Ми готуємо реформу. Сподіваємося, що до кінця року вона буде затверджена. Це масштабна зміна, яка буде стосуватися не тільки військових підрозділів (хоча для них вона робиться передусім), а й всіх підрозділів Генерального штабу і Міноборони.

Хочемо «поселити» IT-експертизу в усіх підрозділах і департаментах. Щоб військові айтівці могли бути замовниками, формулювати завдання, а потім і розвивати ті системи, які ми для них запускаємо.

Нині в Збройних силах є десятки ІТ-команд, які розробляють продукти. Нам бракує експертизи саме з боку замовника, щоб цими рішеннями управляти і ефективно їх розвивати.

Ми бачимо посаду цифрового офіцера до рівня батальйону. Це будуть, по суті, наші руки, вуха, наш мозок, який буде синхронно з нами запускати програми, сигналізувати, якщо чогось не вистачає. Ну й забезпечувати IT-експертизу, звичайно. Зараз навіть маленьке підприємство на 20-30 людей неможливо уявити собі без IT-експертизи.

Хочемо, щоб досвідчені спеціалісти були у війську не на посадах діловодів чи водіїв, а на посадах цифрових офіцерів. Це допоможе швидше масштабувати військо. Плануємо, що CDTO відбиратимуть згідно з профілем, який ми підготуємо.

— Тобто буде окрема посада цифрового офіцера. Розглядати на неї будуть лише чинних військових службовців, чи на неї можна мобілізуватись?

І так, і так. Варіант мобілізації теж розглядаємо. Чому ні? Нині всі, хто переживає за нашу країну і має експертизу, повинні прийти і дати її Збройним силам. Тому мобілізовувати теж будемо або за контрактом залучати людей, залежно від ситуації.

— У такому разі чи можете розповісти трохи про умови служби? Яка буде зарплата? Чи це буде тилова служба, чи треба все одно їздити на передову час від часу?

Поки деталей немає, але ми розуміємо, що під час війни є рівні оплати, які встановила держава, і ми не будемо вирізняти тут ІТ-спеціалістів.

Щодо того, чи це буде тилова служба — залежить, куди людина потрапляє. Якщо це батальйон, то фахівець буде ближче до поля бою. Якщо це посада в командуванні або в корпусі, вона обʼєктивно далі від поля бою.

Але головне, людина все одно повинна розуміти, що відбувається на полі бою. Адже її основне завдання — це забезпечити цифровими інструментами лінійні бригади і передову.

Навіть для своїх спеціалістів у Міністерстві оборони ми встановили правило: якщо ми розробляємо і віримо, що наша робота потрібна, щоб виграти війну, треба на цій війні бути і регулярно спілкуватись з військовими, бачити, як системи застосовують.

— Скільки позицій CDTO ви плануєте відкрити?

Поки що не можемо сказати.

— Чи правильно я розумію, що законопроєкт про цю реформу готуватиметься до кінця року?

Напевно, це не буде законопроєктом. Це будуть внутрішні нормативні акти в Міністерстві оборони. Ми мріємо, що вони почнуть працювати до кінця року. Такий план.

— А які є блокери?

Це системна зміна. Нам треба зрозуміти, на яких рівнях, які це будуть облікові спеціальності. Яке грошове забезпечення зможуть виділити, які завдання ці люди виконуватимуть. Це потребує часу.

— А хто саме працює над цим проєктом?

Над проєктом ми працюємо спільно з Департаментом кадрової політики Міністерства оборони та Головним управлінням персоналу Генерального штабу. Також залучений наш Директорат цифрової трансформації.

— Чи плануєте ще проєкти, які мають масштабувати вплив IT-фахівців у війську?

Впроваджуємо цікаву історію за прикладом великих цивільних структур. Разом зі Збройними силами і Генштабом ми започаткували роботу цифрового комітету.

Цифровий комітет складається з робочих груп: це архітектурний, продуктовий комітети і комітет з нормативно-правових змін. Тут ми зібрали найкращих архітекторів, замовників, продакт-офіцерів з різних підрозділів. Через цю структуру ми будемо пропускати всі ініціативи зі створення нових програмних продуктів. Ці люди будуть радити технології, перевіряти архітектуру, дбати про інтеграцію систем і уникати дублювання.

Це дуже важливо, бо без такої синхронізації є біда, коли ми одночасно пишемо одну і ту ж програму в різних підрозділах. Їх десятки, і потім жодна з цих програм не має достатньо ресурсів, щоб завершитись хорошим легальним продуктом.

У війську працюють тисячі фахових айтівців, і всі щось пишуть. Тож ми хочемо поєднати це все єдиною дорожньою мапою, дати цифрову вертикаль, щоб вся інформація йшла знизу вгору до нас, а тоді згори вниз з визначеними пріоритетами. Це допоможе пришвидшити итиувати цифровізацію.

— Хто входить в цей цифровий комітет?

На сьогодні це представники Збройних сил, Генерального штабу і Міністерства оборони. В усіх підкомітетах є збірна «солянка». Ми намагались зробити так, щоб був паритет присутності різних замовників. Щоб народжувалась, по-перше, культура обговорення, по-друге, спільні рішення. Рішення ухвалюються через голосування.

— А коли комітет почне діяти?

Робота нещодавно розпочалася. Зрозуміло, поки що не все ідеально, але ми напрацьовуємо формат. В цих комітетах дуже багато справжніх айтівців, архітекторів, які мають досвід обговорення питань, пошуку консенсусу. Вони принесли цей стиль життя в армію, і це прекрасно.

Окрім того, Оксана Ферчук згадала в презентації про те, що до кінця року в Україні планують запустити сервіс «е-ТЦК». Детальніше про ініціативу у цьому матеріалі.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!