У війську запускають ІТ-вертикаль. Що це означає

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

У Збройних силах планують впроваджувати IT-вертикаль і додавати позицію CDTO. Про це оголосила Оксана Ферчук, заступниця міністра оборони України з питань цифровізації (нагадаємо, раніше цю посаду обіймала Катерина Черногоренко).

«Хочемо, щоб у підрозділах, бригадах, корпусах з’явилися цифрові офіцери і цифрові команди. Плануємо, що цифровий офіцер „дійде“ і до батальйону. Це буде вертикаль, яка допоможе швидко впроваджувати IT-рішення і мати зворотний зв’язок. Цифрові команди повідомлятимуть, які продукти працюють, а які ні. Ця вертикаль повинна забезпечити і розумну постановку задач для розвитку систем у майбутньому», — зазначила Ферчук на спільній презентації Мінцифри, Міноборони та Brave1.

DOU відвідав цей захід і поспілкувався з Оксаною Ферчук детальніше про запуск проєкту.

— Розкажіть детальніше, що означає запуск IT-вертикалі у війську? Коли це почнеться, в яких підрозділах? Хто буде цими першими CDTO?

Ми готуємо реформу. Сподіваємося, що до кінця року вона буде затверджена. Це масштабна зміна, яка буде стосуватися не тільки військових підрозділів (хоча для них вона робиться передусім), а й всіх підрозділів Генерального штабу і Міноборони.

Хочемо «поселити» IT-експертизу в усіх підрозділах і департаментах. Щоб військові айтівці могли бути замовниками, формулювати завдання, а потім і розвивати ті системи, які ми для них запускаємо.

Нині в Збройних силах є десятки ІТ-команд, які розробляють продукти. Нам бракує експертизи саме з боку замовника, щоб цими рішеннями управляти і ефективно їх розвивати.

Ми бачимо посаду цифрового офіцера до рівня батальйону. Це будуть, по суті, наші руки, вуха, наш мозок, який буде синхронно з нами запускати програми, сигналізувати, якщо чогось не вистачає. Ну й забезпечувати IT-експертизу, звичайно. Зараз навіть маленьке підприємство на 20-30 людей неможливо уявити собі без IT-експертизи.

Хочемо, щоб досвідчені спеціалісти були у війську не на посадах діловодів чи водіїв, а на посадах цифрових офіцерів. Це допоможе швидше масштабувати військо. Плануємо, що CDTO відбиратимуть згідно з профілем, який ми підготуємо.

— Тобто буде окрема посада цифрового офіцера. Розглядати на неї будуть лише чинних військових службовців, чи на неї можна мобілізуватись?

І так, і так. Варіант мобілізації теж розглядаємо. Чому ні? Нині всі, хто переживає за нашу країну і має експертизу, повинні прийти і дати її Збройним силам. Тому мобілізовувати теж будемо або за контрактом залучати людей, залежно від ситуації.

— У такому разі чи можете розповісти трохи про умови служби? Яка буде зарплата? Чи це буде тилова служба, чи треба все одно їздити на передову час від часу?

Поки деталей немає, але ми розуміємо, що під час війни є рівні оплати, які встановила держава, і ми не будемо вирізняти тут ІТ-спеціалістів.

Щодо того, чи це буде тилова служба — залежить, куди людина потрапляє. Якщо це батальйон, то фахівець буде ближче до поля бою. Якщо це посада в командуванні або в корпусі, вона обʼєктивно далі від поля бою.

Але головне, людина все одно повинна розуміти, що відбувається на полі бою. Адже її основне завдання — це забезпечити цифровими інструментами лінійні бригади і передову.

Навіть для своїх спеціалістів у Міністерстві оборони ми встановили правило: якщо ми розробляємо і віримо, що наша робота потрібна, щоб виграти війну, треба на цій війні бути і регулярно спілкуватись з військовими, бачити, як системи застосовують.

— Скільки позицій CDTO ви плануєте відкрити?

Поки що не можемо сказати.

— Чи правильно я розумію, що законопроєкт про цю реформу готуватиметься до кінця року?

Напевно, це не буде законопроєктом. Це будуть внутрішні нормативні акти в Міністерстві оборони. Ми мріємо, що вони почнуть працювати до кінця року. Такий план.

— А які є блокери?

Це системна зміна. Нам треба зрозуміти, на яких рівнях, які це будуть облікові спеціальності. Яке грошове забезпечення зможуть виділити, які завдання ці люди виконуватимуть. Це потребує часу.

— А хто саме працює над цим проєктом?

Над проєктом ми працюємо спільно з Департаментом кадрової політики Міністерства оборони та Головним управлінням персоналу Генерального штабу. Також залучений наш Директорат цифрової трансформації.

— Чи плануєте ще проєкти, які мають масштабувати вплив IT-фахівців у війську?

Впроваджуємо цікаву історію за прикладом великих цивільних структур. Разом зі Збройними силами і Генштабом ми започаткували роботу цифрового комітету.

Цифровий комітет складається з робочих груп: це архітектурний, продуктовий комітети і комітет з нормативно-правових змін. Тут ми зібрали найкращих архітекторів, замовників, продакт-офіцерів з різних підрозділів. Через цю структуру ми будемо пропускати всі ініціативи зі створення нових програмних продуктів. Ці люди будуть радити технології, перевіряти архітектуру, дбати про інтеграцію систем і уникати дублювання.

Це дуже важливо, бо без такої синхронізації є біда, коли ми одночасно пишемо одну і ту ж програму в різних підрозділах. Їх десятки, і потім жодна з цих програм не має достатньо ресурсів, щоб завершитись хорошим легальним продуктом.

У війську працюють тисячі фахових айтівців, і всі щось пишуть. Тож ми хочемо поєднати це все єдиною дорожньою мапою, дати цифрову вертикаль, щоб вся інформація йшла знизу вгору до нас, а тоді згори вниз з визначеними пріоритетами. Це допоможе пришвидшити итиувати цифровізацію.

— Хто входить в цей цифровий комітет?

На сьогодні це представники Збройних сил, Генерального штабу і Міністерства оборони. В усіх підкомітетах є збірна «солянка». Ми намагались зробити так, щоб був паритет присутності різних замовників. Щоб народжувалась, по-перше, культура обговорення, по-друге, спільні рішення. Рішення ухвалюються через голосування.

— А коли комітет почне діяти?

Робота нещодавно розпочалася. Зрозуміло, поки що не все ідеально, але ми напрацьовуємо формат. В цих комітетах дуже багато справжніх айтівців, архітекторів, які мають досвід обговорення питань, пошуку консенсусу. Вони принесли цей стиль життя в армію, і це прекрасно.

Окрім того, Оксана Ферчук згадала в презентації про те, що до кінця року в Україні планують запустити сервіс «е-ТЦК». Детальніше про ініціативу у цьому матеріалі.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!

👍ПодобаєтьсяСподобалось10
До обраногоВ обраному3
LinkedIn

24 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Враховуючи, скільки АйТівців перевели з АйТі-посад до піхоти — не думаю, що викличе довіру

Старые добрые разговоры про «инвестиционную няню» и «миллиард деревьев»

Що заважає волонтерити як ІТ у війську?
ІТ завжди краще розвивалось в Україні без втручання та «підтримки» держави.
Ми не говоримо про кейси USA, GB, EU де держава допомагає, а не блокує та тормозить розвиток ІТ технологій.
Якщо українські розробники, PM, QA витрачатимуть 8-12 годин щомісяця на волонтерських проєктах ЗСУ, то це значно краще ніж 1-5 тисяч ІТ військових, бо бажаючих поволонтерити буде на рорядок більше від 20 до 50 тисяч. Тим більше волонтерити для військового ІТ можуть команди з США, ЄС та інших країн.
Звичайно потрібні якісь ТОП спеціалісти, які керуватимуть процесами, визначатимуть приоритети, направлятимуть. Таких теж можна знайти, зараз криза в галузі, багато кому сутужно з роботою.
Як показав досвід стартапів, opensource проєктів люди за ідею часто краще працюють ніж призначені невідомо ким корупціонери на відкатах.

Нам бракує експертизи саме з боку замовника, щоб цими рішеннями управляти і ефективно їх розвивати.

Клепки часто бракує... але це важко визнати тим, хто не вміє організувати процеси.

Ми бачимо посаду цифрового офіцера до рівня батальйону. Це будуть, по суті, наші руки, вуха, наш мозок, який буде синхронно з нами запускати програми, сигналізувати, якщо чогось не вистачає.

Вже бачу як ГРУ, ФСБ готують мережі агентури, для отримування розвідданих.

Зараз навіть маленьке підприємство на 20-30 людей неможливо уявити собі без IT-експертизи.

Саме тому до рівня батальйону на 200-400 людей, а не до рівня роти , взводів. Генії!

під час війни є рівні оплати, які встановила держава, і ми не будемо вирізняти тут ІТ-спеціалістів

«ПОнял, принял! ©»

«Ферчук Оксана Віталіївна народилася у місті Сімферополь, АР Крим.
1997 рік — Києво-Могилянська академія, спеціаліст з біології.
З 1998 по 2005 рік обіймала низку керівних посад у компанії „Український мобільний зв’язок“.
У 2006-2007 роках — директорка з маркетингу та продажу ЗАТ „Телесистеми України“.
У 2008 році обіймала посаду комерційної директорки ТОВ „АВ Інжиніринг“.
З 2008 по 2016 рік працювала на керівних посадах ТОВ „Віжн ТБ“. Запустила супутникове телебачення Viasat в Україні та сервіс платного ТБ в компанії „Київстар“.
У 2016-2021 роках була топменеджеркою відомих логістичних та продуктових сервісів, зокрема директоркою групи компаній „Нова Пошта“, директоркою майданчика електронних державних закупівель „ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА“ (реформа Prozorro). Запустила й розвивала сервіс документообігу „Вчасно“ як керівниця проєкту.
З 2021 по 2022 рік — директорка поштового оператора „Justin“.
З 2022 року — радниця патронатної служби міністра оборони України. Координувала впровадження системи LOGFAS та запуск платформи міжнародного співробітництва „Коровай“. Забезпечувала впровадження медичної інформаційної системи (МІС ЗСУ) та системи управління логістичним управлінням (SAP) у війську.

25 липня 2025 року призначена заступницею міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.»
Питання будуть? *(гуглити Шмигаль)

Особисто б не судив по біографії, а по результатах.
По «папередніках» (С. Черногоренко, В.Дейнега) моя оцінка більше негативна, тут теж наразі без оптимізму.
Давній (довоєнний) військовий досвід у цифровій трансформації особисто вважаю мінусом. Проблема у тім, що маємо по факту переписану з радянської «нормативку» та її тупа цифровізація лише шкодить справі.
Потрібно змінювати систему управління, і не у розрізі цифрових офіцерів чи колегіального прийняття рішення шляхом голосування.

«Мрія», «Резерв+» ось що потрібно в першу чергу армії та нації, які ведуть три роки повномасштабну війну!
Поки армією, МО керують юристи, маркетологи то так і буде. ІБД.
Не знайшли полковників, генералів, або майорів з досвідом ?

Полковники, генерали та майори часто можуть бути із радянським досвідом (
Тут питання не у званнях, а компетенціях/умінні будувати команду та готовності брати на себе відповідальність.

ракета фламинго существует так же как и эта вертикаль. вірю, я повірив.

Організаціний вектор
Як вірно вказано у статті, на місцях (у військових частинах) існує ряд самописних продуктів, які +/- успішно виконують свої функції.
На жаль, з початку війни у багатьох сферах Київ не запропонував працюючих рішень базового рівня. Причини різні, тут не варто в них заглиблюватися.
Потрібно
— провести інвентаризацію рішень, які використовують на місцях, у військових частинах (опитувальник у Екселі із фіксацією програм, які використовуються по функціональних напрямках — кадри, бухгалтерія, облік майна і т.д.)
— забезпечити кожне працююче рішення притомним периметром безпеки на місцевому рівні
— зібрати ключових цифровізаторів з місць (можливо по напрямках — майно, люди etc.) та посадити їх розробити реальну дорожню карту, у т.ч. по інтеграції.

Кадровий вектор
У штаті значної кількості бригад є посадові особи (відділення) з кібербезпеки та окремо інформаційно-телефомунікаційні відділення (здебільшого займаються налаштуваннями заліза та встановленням ПЗ).
Додаткова вертикаль «цифрового офіцера», тим більше до рівня батальйону, не покращить ситуації. Правильно було б об’єднувати усі напрямки під одним дахом із чітко виписаними повноваженнями.
На мою думку тут «під капотом» класична дилема яйця та курки (ІТ та зв’язок). Яйце переважує курку, але ніхто того не хоче бачити та й далі створюються нові дублюючі структури. Це суб’єктивно.

Дуже турбує (цитата) «Рішення ухвалюються через голосування» — це ще якось працює у представницьких органах, але вкрай погано для війська.
Ми так і до виборів командирів військовим колективом чи делегатами можемо докотитися...

спеціаліст з біології.

Базова освіта — це не показник. У біографії на сайті МО є ряд записів, пов’язаних із IT.

базова освіта вирішую усе. у її випадку вона ставленка, де поставили там працювала. бо дуже дивні посади займала у різних фірмах та короткі терміни.

Дозвольте не погодитися з Вами.
Для прикладу багато людей із освітою «хімік» здобували визнання у зовсім інших теренах (М.Тетчер, Дольф Лунгрен).
Та ж біологічна освіта не перешкоджає Тарасу Прохаську бути класним письменником.
Досвід разнопланових посад/занять у багатьох випадках (не завжди) є плюсом.
У всякому разі варто глянути біографії попередніх «цифровиків» Міноборони (В.Дейнега, К.Черногоренко) — там теж різний бекграунд. Потрібно оцінювати по результатах.

«Хочемо, щоб досвідчені спеціалісти були у війську не на посадах діловодів чи водіїв»
А посада зв’язківця чим не влаштовує? Фактично зараз вони і відповідають за впровадження всіх програмних рішень на рівнях корпусів чи батальйонів.

З власного досвіду не завжди зв’язківці. Залізо та налаштування — здебільшого так. А якщо потрібне спеціалізоване ПЗ — не завжди. Потрібні компетенції у предметній сфері.

Тому що наприклад начальник зв’язку в військах це більше діловод — бухгалтер аніж технічний спеціаліст. І посада цифрового офіцера при нинішньому підході до питань організації процесів в сфері зв’язку та ІТ призведе до того що з’явится ще одна посадова особа яка нічго не робить і ні за що не відповідає (привіт «фахівцям» з ГУЗіК і їх недоношеному дітищу — службі захисту інформації).

Повністю підтримую щодо зайвості «цифрового офіцера» — скоро докотомося до міряння, який офіцер більш «цифровіший» )
Відносно захисту інформації окрема проблема.
На мою думку рівень дотримання усіх вимог щодо роботи з грифованою інформацією (ДСК, etc) пропорційний відстані (у т.ч. управлінській) від «нуля».
Тому на превеликий жаль маємо крутий розрив між «теоретично» (здебільшого Київ) та «фактично» (місця, у т.ч. коло «нуля»).
На четвертому році війни не мати на рівні військових частин єдиного цифрового рішення по персоналу та майну — це реальна біда.

Ми бачимо посаду цифрового офіцера до рівня батальйону.

Перш ніж розглядати рівень батальону, треба відповісти на просте менеджерське запитання: “Скільки часу буде витрачено на виконання певного функціоналу?”, бо, взагалі, це є цінним ресурсом. Думаю, що описаний функціонал не “тягне” аж на цілу посаду, тим більше “до рівня батальйону”.

Для порівняння:
There’s no single answer for how much time a main stakeholder spends on a software development project, as it varies greatly depending on the project’s stage, complexity, and the stakeholder’s role, but guidelines suggest between 15% and 50% of their time, with early and complex projects requiring more involvement. A rule of thumb is to aim for up to 20% (about one day a week) for effective engagement, but the specific amount will depend on the project’s receptiveness, the number of stakeholders, and the need for input and decision-making.
Factors influencing stakeholder time investment:

Project Stage:
Early and disruptive stages often demand more time for planning, requirements gathering, and decision-making.

Project Receptiveness:
A project that faces significant controversy or is new will require more stakeholder involvement to manage concerns and ensure alignment.

Stakeholder’s Role:
A main stakeholder, such as a product owner or a key investor, will naturally spend more time than a secondary stakeholder with less influence.

Project Complexity:
More complex or regulated projects may require a higher percentage of stakeholder time to ensure all needs are met and to manage risks.

Stakeholder Engagement:
Consistent involvement of less than 15-20% risks the stakeholder becoming disconnected from the project, while spending more than 40% may indicate other responsibilities are suffering.

Це все не працюватиме, бо верховному головкому треба доповісти «Донбас наш, ситуація складна але контрольвана».
Якщо Володимиру ясне сонечко доповісти щось інше то він зійде з розуму і замінить головкома, а той далі по ланцюгу замінить на своїх.

Поріджі придумали Forward Observers (FO) та Joint Terminal Attack Controller (JTAC).

ВА потрібні не лише для аналізу бою, а й в купі інших напрямків. Якщо знаєте толкових — радьте, маю масштабний проєкт де треба більше інтелекту

Загалом я з вами згодом... Але багато, отцов-командиров просто не зрозуміє про що ви говорите.. Нижче і власного досвіду.
_
Зато з нами на штурм ходили троє бійців, які єдині в батальні вміли стріляти і головне, точно попадати з мінометів за один, два максимум три постріли! Навчилися цьому самостійно у вільний час. Після цього штурму З*Л&ПА перевів їх в мінометники в обмін на волонтерський Mistsubishi Pajero IV, вартістю приблизно 15 000 $. Без Mistsubishi Pajero IV, вони йому були і даром не потрібні всі троє, включаючи МАТЕМАТИКА, PhD математичних наук, IT розробник з рівнем English — native speaker. 🙂 ВОС-100, стрілець, штурмовик посадок — типовий кар’єрний шлях вченого в ДШБ ще не викликав суспільного резонансу в 2022 році. 🙂
_
«Штурму «Десятка Чмобіків». bit.ly/Shturm_10_Chmobikiv

Підписатись на коментарі