Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

«Не називав би це спротивом, це радше діалог». Ініціатори Дія City — про те, на якій стадії концепт, чи врахують коментарі ІТ-компаній та які переваги є для спеціалістів

Дискусії щодо концепту Дія City не вщухають. Тому ми поговорили з ініціаторами проєкту Єгором Чернєвим та Олександром Борняковим про пропозиції ІТ-компаній, збори з резидентів і чому вони повинні вкладатися в ІТ-освіту, а також про те, чи є переваги в Дія City для працівників і що означає договір про непереманювання.

Єгор Чернєв — народний депутат України, заступник голови комітету ВР з питань цифрової трансформації. Він є одним з авторів законопроєкту № 4303 про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, який буде покладено в основу Дія City.

Олександр Борняков — заступник міністра цифрової трансформації України.

— Єгоре, розкажіть про вашу роль у концепті Дія City.

Я як заступник голови профільного комітету разом з Мінцифрою беру участь у розробці Дія City з самого початку. Спершу ми проаналізували, які проблеми є в ІТ-секторі. Зокрема, йдеться про «маски-шоу», проблему з трудовими відносинами, які не дуже врегульовані, і конкуренцію країн-сусідів. Сьогодні ми вийшли на майже доопрацьований законопроєкт, який, я сподіваюся, за кілька тижнів уже буде зареєстрований у Верховній Раді.

— Останнім часом загострилася дискусія між Мінцифрою і деякими ІТ-компаніями, зокрема й Асоціацією IT Ukraine. Як вважаєте, чому виник цей спротив?

Я б не називав це спротивом, це радше діалог. Іноді він був непублічний, іноді виливався у публічну площину. До першої, скажімо, альфа-версії законопроєкту ми отримали 313 пропозицій і коментарів, 70% з них погодили, їх внесемо в допрацьований документ.

Я помітив певну недовіру до Мінцифри з боку бізнесу. Не до конкретних особистостей, а до того, що у разі зміни складу міністерства можуть бути розширені його повноваження, що зашкодить ІТ-спільноті у майбутньому. Крім того, йдеться про один з пунктів, у якому Мінцифра може додавати критерії резидентства. Навіщо ця норма потрібна? Ми живемо у динамічному світі, в якому з’являються нові види діяльності. Наприклад, нещодавно був зареєстрований кіберспорт. І це досить складна і довга процедура. Саме для того, щоб її пришвидшити, вводиться КВЕД, умовно кажучи, нова ділова активність. Своїм рішенням Мінцифра додає цей КВЕД у перелік тих, хто може стати резидентом. Саме такий зміст має ця норма. На жаль, її сприйняли по-іншому: виникли побоювання, що це штучно зроблений Мінцифрою поріг, аби компанія не могла увійти в Дія City. Ми пішли назустріч індустрії і відмовилися в доопрацьованій версії від цього положення.

Повертаючись до вашого питання, думаю, що тут було miscommunication. У цьому положенні за законом одні бачили можливості, інші — загрози. Та після останньої онлайн-зустрічі, коли ми презентували зміни, знайшли консенсус з основними гравцями ринку, бізнес-асоціаціями. Ми й надалі будемо співпрацювати з галуззю.

— Щодо останньої зустрічі, яка відбулася 28 січня. Про що домовилися? Які будуть зміни й чого не буде з того, що було б важливо для ІТ-компанії?

Серед іншого погодили розширення видів діяльності, які можуть бути для резидентів Дія City. Було звужено повноваження Мінцифри.

Щодо стартапів, то через те, що вони не можуть підтвердити кількісні показники щодо співробітників чи середньої медіанної зарплати, для них планувалось застосовувати якісні показники. Тобто чи відповідає їхній бізнес-план певним реаліям. Бізнес висловлював побоювання, що це може стати приводом для зловживань, тому ми відмовилися і від цієї норми.

Також важливий для ІТ-компаній нюанс: ми пропишемо, що гіг-контракти не можуть бути кваліфіковані за Трудовим кодексом. Це окрема контрактна форма.

О. Борняков: Ми внесемо зміни, щоб на 100% унеможливити розгляд гіг-контракту як трудового.

Далі буде звужено повноваження Мінцифри щодо запиту інформації. Міністерство зможе отримувати дані лише з офіційних джерел і не матиме права вимагати їх від компанії. Мінцифри також матиме право лише констатувати відповідність компанії критеріям резидентства, базуючись на даних аудиторських звітів. Їх будуть надавати незалежні аудитори, яких обере компанія. І останнє: ми запропонували визначити верхню межу внесків у Об’єднання резидентів Дія City, щоб не було зловживань. Це основні моменти.

— А щодо перехідного періоду уже є домовленості? Бо, як я знаю, це актуальне питання для компаній.

Ми обговорювали це на зустрічі.

— І до чого дійшли?

Це було справді одне з нагальних питань, які ставила бізнес-спільнота. Ми розуміємо, що має бути обґрунтований термін переходу. Думаю, щонайменше рік. Але тут є ще не узгоджені питання з Міністерством фінансів, яке зі свого боку виступає радше прокурором, ніж адвокатом, тому що висуває умову: мають бути або ФОПи, або гіг-контракти. Тобто одна компанія не може співпрацювати водночас і з ФОПами, і з гіг-контракторами.

Ми схиляємося до того, що перехідний період має становити рік.

Про збори $14–21 на кожного працівника

— Обговорімо питання щодо ініціативи зі щомісячним внеском — $14–21 на кожного співробітника. Навіщо потрібна саморегульована організація (CPO)? Як розподілятимуться ці кошти? Якщо подивитися на той же EPAM, то це доволі велика сума на місяць лише від однієї компанії.

У Дія City не передбачено СРО. Планується впровадити організації резидентів — юридично це різні поняття.

Щодо питання, то не тільки держава щось пропонує, а й компанії. Сьогодні є серйозна прогалина в ІТ-освіті. Ми бачимо, що всі великі компанії самостійно відкривають школи, організовують курси, які «заточені» під їхні актуальні потреби. На жаль, державна освіта надає лише фундаментальні, а не практичні знання.

Наразі бракує кваліфікованих кадрів. Тому виникла ідея, щоб резиденти Дія City отримали преференції від держави, а натомість інвестували в освіту. Компанії зможуть на свій розсуд запускати навчальні курси та програми, створювати колаборації з українськими та закордонними вишами. І таким чином підвищувати рівень освіти, інвестувати насамперед у своїх співробітників і майбутніх Цукербергів, Масків. Розумієте, якби це робила держава, було б «діряве відро».

Організація резидентів залишатиме у своєму розпорядженні зібрані кошти та витрачатиме їх на власний розсуд. Ці гроші не будуть оподатковувати, вони не будуть адмініструватися і не проходитимуть через державний апарат.

Якими будуть внески резидентів, питання поки що дискусійне, йдеться про 1% чи 1,5%. Але гроші витрачатимуть за трьома основними напрямами: освіта, просування Дія City та адміністрування правового режиму. Жодним чином держава не буде втручатися у збір та розподіл внесків. Всі питання, які стосуються Об’єднання, вирішуватимуть резиденти Дія City.

— Як це буде відбуватися? Щомісяця ви збираєте умовно 2 млн доларів, як будете їх розподіляти?

Річ у тім, що не ми збираємо.

— Ок, резиденти. Це буде громадська організація, так?

Неприбуткова.

— Неприбуткова, добре. Далі?

Основні положення умовного статуту цієї організації ми закладемо в законі, наприклад, що зібрані кошти Об’єднання розподіляє самостійно. А далі резиденти створять внутрішнє контрольно-ревізійне управління, яке буде стежити за цільовим розподілом коштів. За таким принципом організована діяльність бізнес-асоціацій. Кожен учасник платить внесок, а потім усі колективно ухвалюють рішення, що робити з грошима.

— Але ж це неприбуткова організація, яка, по суті, примусова: кожен резидент повинен буде вносити цю суму. Наскільки це збігається з принципами ГО?

Передусім хочу підкреслити, що входження в Дія City — справа добровільна. Якщо хочете отримати преференції від держави, будь ласка, ставайте резидентом і розвивайте освіту в Україні. Ми виходимо з нинішніх реалій. На жаль, якщо ми будемо використовувати на розвиток освіти кошти, зібрані з податків, сплачених резидентами Дія City, — це не дасть належного результату. Половина цих грошей піде на адміністрування в податковій чи деінде, половина дійде до вишу, де на 50% буде використана неефективно. Але розв’язувати проблему освіти ми мусимо.

— Я спілкувалася з деякими компаніями, і вони казали, що сума начебто невелика, якщо на одного працівника. Але якщо брати велику компанію, наприклад EPAM чи SoftServe, то там уже набігає кругленька цифра. І, як показує практика, коли всі гроші скидаємо в одне «відро» і потім намагаємося їх розподіляти, то це не дуже добре працює.

Тому ж SoftServe, наприклад, сьогодні потрібні девопси. І він йде у свою академію та навчає їх, а завтра йому потрібні Java-інженери, і він влаштує курси для них. І продовжить це робити, попри те, що буде давати цей 1%. Те саме з EPAM, тобто компанії і нині вкладаються в освіту.

О. Борняков: В мене до цього підходу є багато питань. Він не працює повною мірою на розвиток ІТ-індустрії в Україні, швидше на кишеню інвестора та його власні потреби.

Наведу приклад. У нас були перемовини зі Stanford University. Вони кажуть: «Ми можемо на території України створити програму, інноваційні курси зі штучного інтелекту, Machine Learning, а також з лідерства, менеджменту». Ціна питання — 3–5 мільйонів доларів на рік. Хто із компаній чи асоціацій може виділити такі кошти? Натомість якщо об’єднати ресурси галузі, то це цілком реально.

Ми хочемо, щоб завдяки таким великим проєктам відбувалися зміни, які потрібні країні, а не окремій компанії.

Ще одна важлива проблема, яку сьогодні необхідно розв’язувати, — це відпрацювання стандартів освіти. Сюди варто залучити експертів, фахівців зі всього світу. Це стане можливо у рамках Дія City.

— Але ж це реформа освіти. У нас і компанії кажуть, що освіта застаріла, але туди вкладаються державні кошти. Була ініціатива «гроші ходять за студентами». Але кошти «не ходять» за студентами, ініціатива не працює.

О. Борняков: Річ у тім, що в Україні є багато спеціальностей, крім ІТ. І ось гроші на освіту — це, як ви кажете, «відро». І звідти щось дістається ІТ, а щось іншим. Спільно з МОН нам вдалося збільшити кількість бюджетних місць на 30%, але ви не уявляєте, як це складно. Тобто є умовно адвокати, юристи, економісти, водії тролейбуса, електрики, багато інших спеціальностей. На все це потрібні гроші. І кожна асоціація приходить і каже: «У нас немає кадрів, нема кому працювати».

А коли спілкуєшся з ІТ-спільнотою, створюється враження, що весь бюджет МОН йде на ІТ, а результату нема. Ні, це не так. Якщо хочемо якісну, сучасну освіту, для цього є механізм — об’єднати ресурси ринку, залучити фахівців з провідних бізнес-шкіл, університетів Ліги плюща, які на цьому добре розуміються, мають новітнє обладнання тощо.

— У новій редакції законопроєкту вже буде сформульована остаточна думка про організацію резидентів? Як усе це працюватиме?

Ми не хочемо деталізувати роботу Об’єднання у законопроєкті, хочемо надати йому більше гнучкості. Статут організації, як уже зазначалось, буде визначений самими резидентами. У законопроєкті ми хочемо закласти запобіжники у вигляді граничного розміру внеску. Він може бути меншим, умовно кажучи, 14 доларів, але не більшим. Тобто внесок може бути і 1 долар, це вже вирішуватимуть резиденти.

Також є побоювання з боку індустрії, що перші компанії, які увійдуть в Об’єднання, будуть визначати правила. Ми хочемо прописати кількість резидентів, які мають бути зареєстровані, перед тим як сформувати цю організацію. Це буде визначено у проєкті закону.

Про альтернативні законопроєкти та висновки НАЗК

— Чому Мінцифри не погоджується на альтернативні законопроєкти від ІТ-індустрії?

По-перше, йдеться зараз про позицію не Мінцифри, а профільного парламентського комітету. 17 лютого на своєму засіданні він ухвалив рішення рекомендувати парламенту відправити на повторне перше читання законопроєкт № 4303. Це означає, що буде розроблений доопрацьований № 4303-д з урахуванням положень альтернативних законопроєктів, а також системних правок від галузі.

Альтернативні проєкти законів комітет рекомендує відхилити. До того ж окремі положення цих документів суперечать дискреції суду та принципам розподілу влади. Там прописано, що суд не має права визнавати певні види відносин трудовими. Так не може бути, тому що повноваження судів закріплені у Конституції та є основою демократичного розподілу гілок влади. Галузь розуміє, що альтернативні законопроєкти не самодостатні, а є фактично узагальненими правками до № 4303, доповненнями до нього.

— Ваше ставлення до висновків НАЗК щодо законопроєкту № 4303? Чи були ви готові до такого?

Коментарі та зауваження бізнесу, а також висновки НАЗК додатково мотивували нас доопрацювати законопроєкт. Ми врахували застереження щодо того, що законопроєкт № 4303 у початковій редакції наділяє Мінцифри великою дискрецією.

У доопрацьованому проєкті закону перелік повноважень міністерства буде звужений. Частину повноважень передано іншим державним структурам (зокрема Кабміну), частину — взагалі скасовано. Міністерство згодне з усіма цими рішеннями. Ми прагнемо створити для бізнесу найкращі умови, а не надати державі додаткові повноваження. Мінцифри не хоче бути регулятором і, навпаки, виступає за мінімізацію впливу державних органів на IT-галузь.

Про переваги Дія City для працівників і договір про непереманювання

— Які переваги будуть саме для працівників у Дія City?

Ми запроваджуємо нову форму найму — гіг-контракти. Для працівників це означає — базовий соціальний захист плюс гнучкість фрилансу. Гарантована відпустка, декрет, мінімальний рівень оплати праці, тривалість робочого дня та умови праці — базові трудові права мають бути захищені. Поширена нині модель роботи з ФОПами гарантувати цього не може. У гіг-контракті модель прив’язується до суми страхового внеску, який сплачує співробітник. Тобто є дуже гнучкою, якщо порівнювати з моделлю трудових відносин, і з ФОПом.

— Деталізуйте, будь ласка, що означає «модель прив’язується»? До того ж у ФОПів теж є наразі гарантії за контрактом. Так, це не рівень гарантій Трудового кодексу. Але все одно спеціалісти мають і відпустку, і декретні тощо. Тим паче, що в Дія City тривалість тих самих відпусток визначатиме компанія-роботодавець.

Зараз це добра воля роботодавця. Можу розказати вам реальну, хоч і не популярну, історію від гравців ринку та HR’ів у сфері IT, коли на роботу наймаються молоді спеціалісти на випробувальний термін. Вони працюють два місяці і їх звільняють у кращому разі з виплатою зарплатні. Ні про яку компенсацію відпусток та інші преференції не йдеться. Я вважаю, що це неправильно щодо IT-молоді. З питанням щодо декрету така сама ситуація. Є компанії, які це гарантують, а є ті, де за мовчазною згодою спеціаліст йде в декрет «за власним бажанням».

— Розкажіть, навіщо у законопроєкті є стаття про непереманювання? І що це означає для працівника?

У проєкті закону № 4303 справді є стаття «Договір про непереманювання», яка передбачає укладання таких договорів між резидентами Дія City або між резидентом та будь-якою особою. Документ зобов’язує сторони утриматись від переманювання клієнтів, працівників або підрядників. У разі його порушення постраждалій стороні відшкодують збитки. Договори про непереманювання допоможуть запобігти фінансовим втратам.

А ще запровадження такої норми дасть змогу резидентам Дія City захистити свої нематеріальні активи та інвестиції у своїх співробітників. Працівник, звісно ж, від цього виграє, адже завдяки інвестиціям компанії у його розвиток зростатиме кваліфікація, відповідно й вартість його роботи.

Ми дбаємо про захист не лише працівника, а й роботодавця. Мова, зокрема, про інтелектуальні права. Нині ця регуляція далека від необхідної. Наприклад, код, який пише програміст, не вважається власністю компанії. А потім автор змінює місце роботи та пише той самий код іншій компанії. Це потрібно змінювати. Врегулювання відносин роботодавець — працівник додасть упевненості обом сторонам.

Ми запроваджуємо європейську практику відносин у сфері інтелектуального права. Майнові права на комп’ютерні програми та бази даних, створені як службові твори, належать роботодавцю, якщо інше не передбачено договором. Договір про ці права буде належати до цивільно-правової, а не трудової сфери. Це додасть йому більше гнучкості у визначенні умов. Наприклад, сторони зможуть домовитися про те, що авторська винагорода буде входити до заробітної плати.

— Ви кажете, «працівник, звісно ж, від цього виграє». Поки що не зрозуміло, у чому виграш. Приклад: працівнику інша компанія пропонує роботу за вищу заробітну плату. А виходить, що через договір про непереманювання спеціаліст не зможе без штрафів перейти в нову компанію працювати. До того ж більше схоже, що цим пунктом обмежується свобода працівників.

Повторюся, законопроєкт спрямований на захист не лише працівника, а й роботодавця. До прикладу, пишете ви код для замовника, ваш спеціаліст, котрий його створює, витратив певну кількість оплачених вами годин для його підготовки. Якщо у вас є конкурент, котрий хоче працювати з тим самим замовником, ще й швидко перехопити контракт, то сюжет може стати голлівудським. Тим паче підкреслю, що ніхто не забороняє законопроєктом працівнику змінювати місце роботи, це факт. Важливо низку моментів перевести з площини неписаних етичних правил у правове русло.

Про плани та законопроєкт щодо трудових відносин

— Ваші подальші кроки щодо реалізації проєкту?

Зараз ми доопрацьовуємо законопроєкт № 4303-д. Після реєстрації на нього чекає стандартна процедура проходження у парламенті.

Окрім цього, ми працюємо над податковим законодавством, яке зробить Дія City привабливим для ведення ІТ-бізнесу.

Наша мета — створити цифрову економіку. Якщо Дія City запрацює, то вже до 2025 року в галузі з’явиться близько 450 тис. робочих місць, а її оборот зросте майже втричі — з $6 млрд до $16,5 млрд.

— Що Мінцифри думає про законопроєкт щодо трудових відносин і чи має до нього стосунок?

Зміна трудового законодавства не входить до компетенцій Міністерства цифрової трансформації. Та ми бачимо світові тренди та українські реалії, тому в межах спеціального режиму Дія City ініціювали нову форму найму для IT-галузі — гіг-контракти.

— В ІТ-спільноті ходять чутки, що цей законопроєкт створений саме для того, щоб пришвидшити процес переходу компаній в Дія City. І, судячи з думок, які з’являються в публічному просторі, компанії не радіють з цього. До того ж у Мінцифри завжди наголошували, що ФОПи залишаться. Але зараз все виглядає інакше. Чи плануєте ви щось зі свого боку робити, аби зберегти наявну ФОП-модель для ІТ?

Відповім коротко та прямо: комітет ВР з питань цифрової трансформації і я особисто не маємо жодного стосунку до законопроєкту щодо трудових відносин. Заганяти у Дія City нікого не будуть. Це суто добра воля компаній.

Як можна вважати, що цей законопроєкт спрямований проти ІТ, якщо в країні два мільйони ФОПів, з яких на нашу індустрію припадає лише 10%. Законопроєкт № 5054 поширюється на всі групи ФОП.

Крім того, трудові відносини через ФОП стали активно використовувати не лише ІТ, а й інші галузі. Думаю, ця ініціатива пов’язана насамперед із цим фактом.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось11
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Схожі статті




Найкращі коментарі пропустити

Для начала хочу сказать, почему ИТ ассоциации против Борнякова. Потому что он с самого начала врёт и манипулирует. Саша, я готов это тебе в лицо сказать и причины, о которых я много раз писал. От того, что ты меня забанил, мнение о тебе у людей не изменилось.

Когда год назад началась дискуссия по ДС и Борнякову указывали, в чём проблемы, то он просто померил мнение крупных ИТ ассоциаций, создал 20 февраля новую под управлением сценаристки из СТБ и начал кругом писать, что ИТ ассоциации его поддерживают. Лжец и манипулятор.
Ну а теперь по пунктам.

1. Украина подписал угоду с ЕС о том, что все законы будут ориентироваться на стандарты ЕС и наличие таких законов в ЕС. Если конечно Минцифры стремиться в ЕС. Все законы находятся на сайте europa.eu Нет нигде в ЕС ничего похожего. Брать в качестве примера ПВТ из Беларуси, это нарушение закона, что Украина стремится в ЕС, а не в таможенный союз.

2. Сказки о том, что к 2025 году индустрия достигнет экспортного потенциал в 16 млрд, это для людей, которые в школе не учили арифметику. В этом сложном году рост составил 20%, это значит, что даже при таких темпах в 2025 оборот составит 12,4 млрд долларов от нынешних 5 млрд. Т.е. Минцифры хочет уменьшить экспортный потенциал ИТ? Прекрасное предложение.

3. Про то, что Борняков не знал, что Гетьманцев готовит законопроект о запрете работы ИТ компаний с ФОП и о ликвидации ВЭД для ФОП, это ложь, потому что в тот же день Борняков выставил фотографию, где он с Гетьманцевым после ударного труда. Ну, а если Гетьманцев использует Сашу в тёмную, то... это такое отношение к нему. Так что готовится всё, чтобы загонять ИТ компании в ДС силой.

4. Проблемы высшего образования решаются не за счёт дополнительных сборов, а за счёт изменения финансовой самостоятельности ЗВО, и системы управления, которая никак не изменилась со времён СССР. Компании прекрасно работают с теми университетами, которые хотят улучшать себя, а не те, которые только воруют. Для индустрии нужен закон о ГЧП и тогда, компании и ассоциации сами договорятся и будут инвестировать в университеты, назначать менеджеров и спрашивать с них. Стэнфордский университет не придёт в нашу страну, и ни один университет из первых 400 в рейтинге не придёт, потому что университет, это в первую очередь НАУКА, которой у нас в масштабах интересных лиге плюща, нет. А обучающие учебные заведения, называются в Америке колледжи. И не надо врать о переговорах со Стенфордом. Готов ли Борняков привезти письмо от ректора Стэнфорда ))

5. Следующая манипуляция, это недовольство сотрудников и желание их защитить. Если есть недовольные, то должна быть их критическая масса, чтобы для этого принимать закон. Сколько недовольных? Есть расчёты? Именно контракты ФОП с компаниями дают возможность работнику принимать решение работать на эту компанию или нет. Если договор не устраивает, то с ним договор не заключают. Если работодатель не выполняет свои обязательства, то ФОП идёт в суд, который у нас уже реформирован и является самым честным )
любое невыполнение компанией обязательств перед ФОП, это риск для компании, поэтому 90% минимум выполняют свои обязательства, а кто нет, тот долго не работает.
ГИГ-контракты, которые не внесены в глоссарий юридических терминов в Украине, не работают. Для этого нужно признать и утвердить, что у нас есть ГИГ-экономика. Бросаться в законах красивыми словами не надо иначе ни один суд не признает этот договор.

6. Статья о непереманывании сотрудников, это треш полный. Я один из тех, кто в своё время подписывал Меморандум и за это нас критиковали. Но он работает иначе, это договорённость между директорами компаний, чтобы не забирать людей из текущих проектов, а дать доработать и не ломать бизнес друг другу, а тут предлагается тюрьма. Наши договорённости работают 16 лет без всяких законов и уважение друг к другу позволило создать ИТ кластер в Харькове и мы вместе без влияния государства работаем и с ЗВО и со школами и вместе развиваем ИТ инфраструктуру города. И законы нам для этого не нужны.

7. Авторские права, это совсем смешно. Саша, ты в этом хоть как-то разбираешься? Все имущественные права принадлежат компаниям, если они правильно составляют договор с ФОП, а авторские принадлежат разработчикам. Как ты себе представляешь джависта перешедшего в другую компанию с запретом писать код на джаве? )) Нет у нас проблем с авторскими правами и не нужно их решать.

8. Касательно налогов. Нужно отделить понятие ФОП от величины налогов. Мы живём в 21 веке, мир изменил процессы в производстве, особенно в ИТ. Сегодня для ИТ компаний важно работать со специалистами не по КЗОТ 73 года, а свободно заключать договора с определённым сроком в зависимости от проектов, а специалисты должны иметь право работать с несколькими компаниями, если они этого хотят. Это можно сделать и без закона про ДС, а просто внести изменения в КЗОТ. Получается, что признать ФОП наёмными работниками можно, а внести разрешение на изменение правил работы ФОП в современном ИТ мире нельзя. В каком моменте опять инверсно соврали?
Налоги, это договор между государством, бизнесом и гражданами, в котором государство предоставляет услуги по защите граждан, по социальному обеспечению, обороне страны и другое. При этом государство налогами регулирует доход в бюджет и уровень развития тех, кто этот бюджет наполняет. ИТ индустрия вышла уже на 3-е место по экспортному потенциалу (а это один из основных экономических показателей государства) и дальше будет расти быстрее, чем рассказывает замминистра. Деньги, вошедшие в страну развивают все отрасли и каждый программист даёт работу ещё 3,5 гражданам из смежных отраслей. Если государство считает, что это плохо, то оно говорит, что мы поднимем налоги и нам пофиг на деньги, которые поступают в страну. Если налоги слишком большие, то бизнес уходит из страны и уходит в тень. Самый страшный налог для бизнеса — это налог на оборот, потому что оплата работ составляет от 70 до 80% деятельности компании. Именно этот налог и предлагает ввести Борняков, но для этого нужны расчёты. Приводя цифры, я ссылаюсь на расчёты и аналитику, которую делал PwC по заказу харьковского ИТ кластера. Мы подходим к нашей деятельности более серьёзно, чем целый замминистра, который не удосужился провести ни одного серьёзного анализа и решил менять законы в стране по своему убеждению и подсказке беларуского юриста, построившего ПВТ в стране, которой управляет диктатор.

9. ДС решила всех поставить на счётчик и собирать с каждого работника до 1,5% его дохода. Один из пунктов затрат, это содержание админперсонала. Чтобы контролировать всю страну, нужно построить офисы во всех, как минимум, крупных городах. Хочется спросить, а зачем вы нам нужны. Первыми ИТ кластер организовали львовяне, потом в Харькове, в Днепре, Киеве, Черкассах... Мы сами, без помощи государства построили прекрасную инфраструктуру, которая делает всё, о чем вы можете мечтать. Теперь кто-то хочет возглавить процесс и получать от этого доход? Пока это выглядит именно так.

Данный закон не решает ни одной проблемы ни государства, ни отрасли. Он с самого начала создавался как коррупционный и НАЗК об этом ясно сказало.
Саша, ты можешь на меня обижаться, мне пофиг. Мы создавали отрасль, когда ты ещё ходил в школу и не для тебя, а для Украины и её граждан. Чиновник, который обижается не должен работать на государство. В своём бизнес делай что хочешь, а менять то, что работает прекрасно не надо

Скільки ж свободи нам пропонується!
Можна добровільно вступити в дія.сіті! Але тебе просто знищать, як ФОПа, якщо не вступиш.
Можна добровільно сплачувати внески в «організацію резидентів»! Але це обов’язково, якщо вже вступив в дію.сіті.
Можна змінювати роботодавця! Але лише на того, хто не конкурує з твоїм поточним.
Можна претендувати на мінімальний рівень оплати праці! Отак, зайти в ІТ контору, грюкнути кулаком по столу і сказати «А ну платіть мені мінімум 6000 гривень на місяць!»

Сльози щастя заливають обличчя!

> які проблеми є в ІТ-секторі.

Вы и есть проблема.

Я так розумію, що «плюшка» компаніям це «договір про непереманювання», за який хочуть отримати від цих компаній більше кешу в бюджет/певні гаманці.

Нє, я розумію, що кріпацтво це модно, стільно, молодьожно і саме тільки такого рівня рішення наші тепершні можновладці можуть запропонувати. Звісно це будуть намагатися обійти усіма можливими способами, типу хантингу із фейкових акків і так далі. Але самі тільки спроби зробити це офіційною і чи не обов’язковою нормою закону... Це жесть.

Як можна вважати, що цей законопроєкт спрямований проти ІТ, якщо в країні два мільйони ФОПів, з яких на нашу індустрію припадає лише 10%. Законопроєкт № 5054 поширюється на всі групи ФОП.

Классическая зеленая брехня, рассчитанная на кретинов. Дядя, алё: 2 миллиона фопов — это всего, на всех системах налогообложения, во всех группах упрощенки. А копья постоянно ломаются только и исключительно вокруг третьей группы, «носителей» которой где-то 500-600К емнип. Так что «ваших» не 10%, а почти половина если считать по головам (по обороту возможно и больше половины будет, но не берусь утверждать — никогда не видел попыток посчитать).

О. Борняков: В мене до цього підходу є багато питань. Він не працює повною мірою на розвиток ІТ-індустрії в Україні, швидше на кишеню інвестора та його власні потреби.

Блджад, какие же они днари. Передайте кто-нить этому дядлу, пжл, что айти-индустрия в Украине (и не только в Украине) — это не борняковы, а именно те самые инвесторы, которые работают на свой собственный карман. Не будет инвесторов — не будет в Украине и индустрии, и борняковым харчеваться негде будет. Хотя-бы из соображений самосохранения пользовались мозгами по назначению, рехворматоры мамкины...

83 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

ІТ компанії: публічно ми не підтримуємо політиків і не даємо на них гроші.
Політики: давайте стригти бабло з ІТшніків, вони все одно нічого не можуть зробити!
ІТ компанії: як же так вийшло, чому політики нас ігнорують?

А ще запровадження такої норми дасть змогу резидентам Дія City захистити свої нематеріальні активи та інвестиції у своїх співробітників. Працівник, звісно ж, від цього виграє, адже завдяки інвестиціям компанії у його розвиток зростатиме кваліфікація, відповідно й вартість його роботи.

Выиграет? У вас с головой вообще все в порядке?

Ребята. Самое интересное что автор законопроекта сам — ФОП! Посмотрите на его анкету на сайте рады. Ну и в целом из статьи — «давайте с каждого по 21 баксу и мы будем финансировать Стенфорд». Вот честно почему мы должны финансировать коммерческий вуз добровольно-принудительно? Или у них дифецит студентов вдруг ? Вообще это все смахивает или на корупцию или на не честную конкуренцию со стороны долины. Типа мы обнаглели работу отнимать у американцев — хотя по факту открываем офисы в том числе и там — и нанимаем в них тех самых американцев работать на оншоре.

Мне одному показалось или это действительно, ни в одном из законопроектов, ни слова про фрилансеров который не работают на местных, и которые просто ведут ВЭД, или этих людей можно в расход пустить?

P.S я вангую контору от Борнякова, которая монополистом будет и будет туда таких набирать при этом будет жопой наружу торчать и за процентик ютить всех жаждущих

А потім автор змінює місце роботи та пише той самий код іншій компанії. Це потрібно змінювати.

Так пише, чи той самий?

Мені цей уривок нагадує «чув звін та не знаю де він». Одне діло коли компанія замовила розробнику унікальний модуль, виплатила компенсанію, а розробник взяв той же модуль і використав на іншому проекті. Зовсім інше коли розробник виконував типову задачу в одному проекткі (написати авторизацію), і йому закидують що він теж саме робить в іншій компанії. Перша за все спробуйте класифікувати що є результатом роботи. Можна змінити назви переміних, назви методів і це вже інший код. А як бути у випадку більш досвідчених розробників, котрі лише консультують, описують задачі, а код пишуть інші розробники. І результатом компанія отримує консультацію, і ніхто не зовобязує розробника більше нікому не надавати консультацію як краще вирішити таке питання.

Прибыльная отрасль, сравнимая по доходам от газа и металлургии не обзавелась своими СМИ и своими депутатами во власти, в отличии от других олигархических кланов. В итоге деньги есть, а власти чтобы их защитить нет. Стоит ли удивляться, тому что происходит?

Ну почему? Арахамия. Вопрос его отношения к ИТ, как сообществу.

Можно также вспомнить Дмитрия Дубилета, Романа Хмиля, которые побывали в политике когда-то. Единичные случаи. Даже если Арахамия всячески за нас — один в поле не воин. Конечно же я имел виду совсем другое.

Бо структури немає. Інші галузі, які ви назвали, мають природну структуру, індуковану виробничими реаліями, а у нас такого немає. Що ж стосується чисто політичної організації, з українців взагалі утворювати політичну партію — як котів пасти (це добре видно з історичного досвіду, починаючи принаймні з XVII століття), а якщо помножити цей фактор на специфіку саме айтішників, то справа виглядає зовсім сумно.

своими СМИ

Питання в тому, що таке ЗМІ могло б робити. Там нижче пан Левінсон писав про

гру з умовною назвою "хто з політиків запропонує краші умови більшості населення, яка ніхєра не бажає робити«

Не впевнений, що така більшість справді існує, але якщо припустити що таки існує, то такому ЗМІ довелося б грати в цю саму гру, бо демократія. Чому я не впепнений — тому, що не так просто відрізнити тих, хто «ніхєра не бажає робити», від тих, хто бажає робити, але разом з тим бажає, щоб закони і правила були для інших, а самому можна було в разі чого порєшать.

Спершу ми проаналізували, які проблеми є в ІТ-секторі. Зокрема, йдеться про «маски-шоу»

Интересно как Дия нам тут поможет? может нужно реформировать СБУ и других любителей забирать технику. Да и вроде уже есть закон запрещающий маски-шоу, только все на него клали.

У проєкті закону № 4303 справді є стаття «Договір про непереманювання», яка передбачає укладання таких договорів між резидентами Дія City або між резидентом та будь-якою особою. Документ зобов’язує сторони утриматись від переманювання клієнтів, працівників або підрядників. У разі його порушення постраждалій стороні відшкодують збитки.

Это как-то совсем противоречит законодательству, да и здравому смыслу.

Про сборы в кассу какой-то левой организации я вообще молчу. Иначе как кормушкой это назвать нельзя.

Господа Борняков и Чернєв, ИТ не нужно ни какое специальное регулирование, если вы хотите помочь — реформируйте университеты и выпускайте больше программистов.

Университетские программисты никому не нужны — вот в чем фокус. Везде нужны программисты, которые будут приносить прибыль компании.

Интересно, откуда-же они берутся...

Как всегда — целеустремление, самообразование и осознанное развитие своих навыков

По западной модели, способность самостоятельно учиться — один из важнейших навыков которыми овладевают студенты

Не способность, а навык.

той рівень соціальних плюшок, що є в більшості ІТ компаній (оплата спорту, страховка, відпустка, декретні) достанього рівня хороший настільки, що варто задуматись. а чи мають подібне усі інші робітники не в ІТ галузях.
Тут варто сідати і розбиратись чому топменеджери державних компаній типу Укрпошта, Укрзалізниця, Нафтогаз і т.д. отримують ШАЛЕНІ зарплати, а ці компанії виявляються неприбутковими. — ось цей напрямок — то просто неймовірне поле для творчості, експериментів та усього що в голову взбреде.

Єгор Чернєв —ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «СЛУГА НАРОДУ»

Егор Чернев: «Приходите в мою организацию ДІЯ, я вас спасу от супер высоких налогох»
конторы и гребцы: «каких высоких налогов»
Егор Чернев: «которые я для вас сделал»
А просили же перед выборами, «думайте»)) у ПП была позиция к фопам лапы не тянуть, хотя парламент тоже неоднкратно пробовал

Бояриня Южаніна вносила в нашу Держдупу законопроект про трудові відносини для IT. Але добрий цар Пе не дав цій справі ходу бо насувались вибори. А злити перед виборами двісті тисяч потенційних виборців, плюс ще скільки ж членів їх сімей, не зовсім розумно. Але після виборів справі обов’язково б дали хід. Бо так влаштовані ці люди при владі — вони хижаки, а ми їх здобич. А казочки про добрих царів москалям росказуйте, кажуть за поребриком це ледь не головна духовна скрепа.

Але після виборів справі обов’язково б дали хід

спеціально для зрадофілів — проект доїти фопів ще в 2015 проштовхували, і ПП його завертав двічі. До вибрів було як до марсу. Не подавайте своє суб«єктивне сприйняття за дійсність

про добрих царів

повнолітнім холопам, які мислять категоріями «царі і хижаки» особо нічого не донесу. Я мислю категроіями економічного становища, коли в бюджеті було на один ланос в 2014, кількості населення за межею бідності в 2015 і в 2019 (Спойлер 51% і 37% відповідно) Хоча цей трюк може повторитися з бюджетом з виходом мвф. Ваші хижаки он прям в цьому топіку дають інтерв"ю вже, і від зелі. Спробуйте знайти причинно-наслідкові зв«язки, а не як 73% відсотки лотерейщиків — «я голоснул за зеее, потому что пп сохранял низкие налоги, что б пришел зе и поднял налоги, зато абы не добрый царь и вообще москалям рассказывайте». Логика ааагоонь)

Гетманцева — геть!

Дуже нагадує те, як розводили людей на колгоспи в свій час. Ті, що мали клепку в лобі, одразу слали комуняк до сраки (за що багато і заплатило життям). А олені, алкашня, ледарі та нездари (аналоги теперішніх зе-виборців) плескали в долоні, бо обіцяли все поділити порівну.
Ми всі знаємо, чим закінчились колгоспи, які наслідки маємо досі. Тож треба робити правильні висновки, бо знову вляпаємось.

Роби не роби — вляпаемся (уже) полюбому
ибо большинство — за. Им надо сейчас +100 к пенсии или зарплату побольше, что им какие-то ваши теории конспирологические.

Проблема в тому що не можна було послати в сраку..
У нас в селі було як?
Заходить куркуль в сільраду. Його питають: в колгосп ідеш?
Якщо каже: «ні» — кайданки на руки і через пару днів сім’я їде в Сибір.
Якщо каже: «так» — стаєш рабом, але хоча б в себе дома

Харьковский ИТ кластер провёл опрос среди ИТ компаний, членов кластера. Результаты по ссылке.

www.facebook.com/...​er/posts/7032832200075221

Ми сподіваємось, що влада почує ІТ-індустрію, адже саме для неї та її сталого розвитку створюється цей законопроєкт, чи не так?

І це все на шо здатна разрекламована тут ІТ ассоціація?

გამარჯობა, საქართველო!

მოგესალმებით საქართველოში! Не?

Вполне вероятно, что и да — если есть руглиш, почему бы и не быть рукартули ) Я только учусь.

გამარჯობა საქართველოდან

Я так розумію, що «плюшка» компаніям це «договір про непереманювання», за який хочуть отримати від цих компаній більше кешу в бюджет/певні гаманці.

Нє, я розумію, що кріпацтво це модно, стільно, молодьожно і саме тільки такого рівня рішення наші тепершні можновладці можуть запропонувати. Звісно це будуть намагатися обійти усіма можливими способами, типу хантингу із фейкових акків і так далі. Але самі тільки спроби зробити це офіційною і чи не обов’язковою нормою закону... Це жесть.

Для начала хочу сказать, почему ИТ ассоциации против Борнякова. Потому что он с самого начала врёт и манипулирует. Саша, я готов это тебе в лицо сказать и причины, о которых я много раз писал. От того, что ты меня забанил, мнение о тебе у людей не изменилось.

Когда год назад началась дискуссия по ДС и Борнякову указывали, в чём проблемы, то он просто померил мнение крупных ИТ ассоциаций, создал 20 февраля новую под управлением сценаристки из СТБ и начал кругом писать, что ИТ ассоциации его поддерживают. Лжец и манипулятор.
Ну а теперь по пунктам.

1. Украина подписал угоду с ЕС о том, что все законы будут ориентироваться на стандарты ЕС и наличие таких законов в ЕС. Если конечно Минцифры стремиться в ЕС. Все законы находятся на сайте europa.eu Нет нигде в ЕС ничего похожего. Брать в качестве примера ПВТ из Беларуси, это нарушение закона, что Украина стремится в ЕС, а не в таможенный союз.

2. Сказки о том, что к 2025 году индустрия достигнет экспортного потенциал в 16 млрд, это для людей, которые в школе не учили арифметику. В этом сложном году рост составил 20%, это значит, что даже при таких темпах в 2025 оборот составит 12,4 млрд долларов от нынешних 5 млрд. Т.е. Минцифры хочет уменьшить экспортный потенциал ИТ? Прекрасное предложение.

3. Про то, что Борняков не знал, что Гетьманцев готовит законопроект о запрете работы ИТ компаний с ФОП и о ликвидации ВЭД для ФОП, это ложь, потому что в тот же день Борняков выставил фотографию, где он с Гетьманцевым после ударного труда. Ну, а если Гетьманцев использует Сашу в тёмную, то... это такое отношение к нему. Так что готовится всё, чтобы загонять ИТ компании в ДС силой.

4. Проблемы высшего образования решаются не за счёт дополнительных сборов, а за счёт изменения финансовой самостоятельности ЗВО, и системы управления, которая никак не изменилась со времён СССР. Компании прекрасно работают с теми университетами, которые хотят улучшать себя, а не те, которые только воруют. Для индустрии нужен закон о ГЧП и тогда, компании и ассоциации сами договорятся и будут инвестировать в университеты, назначать менеджеров и спрашивать с них. Стэнфордский университет не придёт в нашу страну, и ни один университет из первых 400 в рейтинге не придёт, потому что университет, это в первую очередь НАУКА, которой у нас в масштабах интересных лиге плюща, нет. А обучающие учебные заведения, называются в Америке колледжи. И не надо врать о переговорах со Стенфордом. Готов ли Борняков привезти письмо от ректора Стэнфорда ))

5. Следующая манипуляция, это недовольство сотрудников и желание их защитить. Если есть недовольные, то должна быть их критическая масса, чтобы для этого принимать закон. Сколько недовольных? Есть расчёты? Именно контракты ФОП с компаниями дают возможность работнику принимать решение работать на эту компанию или нет. Если договор не устраивает, то с ним договор не заключают. Если работодатель не выполняет свои обязательства, то ФОП идёт в суд, который у нас уже реформирован и является самым честным )
любое невыполнение компанией обязательств перед ФОП, это риск для компании, поэтому 90% минимум выполняют свои обязательства, а кто нет, тот долго не работает.
ГИГ-контракты, которые не внесены в глоссарий юридических терминов в Украине, не работают. Для этого нужно признать и утвердить, что у нас есть ГИГ-экономика. Бросаться в законах красивыми словами не надо иначе ни один суд не признает этот договор.

6. Статья о непереманывании сотрудников, это треш полный. Я один из тех, кто в своё время подписывал Меморандум и за это нас критиковали. Но он работает иначе, это договорённость между директорами компаний, чтобы не забирать людей из текущих проектов, а дать доработать и не ломать бизнес друг другу, а тут предлагается тюрьма. Наши договорённости работают 16 лет без всяких законов и уважение друг к другу позволило создать ИТ кластер в Харькове и мы вместе без влияния государства работаем и с ЗВО и со школами и вместе развиваем ИТ инфраструктуру города. И законы нам для этого не нужны.

7. Авторские права, это совсем смешно. Саша, ты в этом хоть как-то разбираешься? Все имущественные права принадлежат компаниям, если они правильно составляют договор с ФОП, а авторские принадлежат разработчикам. Как ты себе представляешь джависта перешедшего в другую компанию с запретом писать код на джаве? )) Нет у нас проблем с авторскими правами и не нужно их решать.

8. Касательно налогов. Нужно отделить понятие ФОП от величины налогов. Мы живём в 21 веке, мир изменил процессы в производстве, особенно в ИТ. Сегодня для ИТ компаний важно работать со специалистами не по КЗОТ 73 года, а свободно заключать договора с определённым сроком в зависимости от проектов, а специалисты должны иметь право работать с несколькими компаниями, если они этого хотят. Это можно сделать и без закона про ДС, а просто внести изменения в КЗОТ. Получается, что признать ФОП наёмными работниками можно, а внести разрешение на изменение правил работы ФОП в современном ИТ мире нельзя. В каком моменте опять инверсно соврали?
Налоги, это договор между государством, бизнесом и гражданами, в котором государство предоставляет услуги по защите граждан, по социальному обеспечению, обороне страны и другое. При этом государство налогами регулирует доход в бюджет и уровень развития тех, кто этот бюджет наполняет. ИТ индустрия вышла уже на 3-е место по экспортному потенциалу (а это один из основных экономических показателей государства) и дальше будет расти быстрее, чем рассказывает замминистра. Деньги, вошедшие в страну развивают все отрасли и каждый программист даёт работу ещё 3,5 гражданам из смежных отраслей. Если государство считает, что это плохо, то оно говорит, что мы поднимем налоги и нам пофиг на деньги, которые поступают в страну. Если налоги слишком большие, то бизнес уходит из страны и уходит в тень. Самый страшный налог для бизнеса — это налог на оборот, потому что оплата работ составляет от 70 до 80% деятельности компании. Именно этот налог и предлагает ввести Борняков, но для этого нужны расчёты. Приводя цифры, я ссылаюсь на расчёты и аналитику, которую делал PwC по заказу харьковского ИТ кластера. Мы подходим к нашей деятельности более серьёзно, чем целый замминистра, который не удосужился провести ни одного серьёзного анализа и решил менять законы в стране по своему убеждению и подсказке беларуского юриста, построившего ПВТ в стране, которой управляет диктатор.

9. ДС решила всех поставить на счётчик и собирать с каждого работника до 1,5% его дохода. Один из пунктов затрат, это содержание админперсонала. Чтобы контролировать всю страну, нужно построить офисы во всех, как минимум, крупных городах. Хочется спросить, а зачем вы нам нужны. Первыми ИТ кластер организовали львовяне, потом в Харькове, в Днепре, Киеве, Черкассах... Мы сами, без помощи государства построили прекрасную инфраструктуру, которая делает всё, о чем вы можете мечтать. Теперь кто-то хочет возглавить процесс и получать от этого доход? Пока это выглядит именно так.

Данный закон не решает ни одной проблемы ни государства, ни отрасли. Он с самого начала создавался как коррупционный и НАЗК об этом ясно сказало.
Саша, ты можешь на меня обижаться, мне пофиг. Мы создавали отрасль, когда ты ещё ходил в школу и не для тебя, а для Украины и её граждан. Чиновник, который обижается не должен работать на государство. В своём бизнес делай что хочешь, а менять то, что работает прекрасно не надо

Я просто нагадаю Едуард є представником сумнозвісної ІТ асоціації України.
Майже рік тому тут виходила його стаття про якісь мутні домовленності із державою.

Спасибо за ссылку. Но во-первых, я не являюсь членом ИТУ, хотя дружу и общаюсь с её руководителем и членами ассоциации.
Не понятно, чем эта ассоциация вам так не нравится? Было бы не плохо написать, что вы сделали для развития ИТ индустрии, Украины и это даст возможность оценить уровень вашего авторитета и оценить комментарий.
Во-вторых, а что не нравится в той статье? Это как раз тот случай, когда мы начали работать, дали свои рекомендации, но Борняков решил никого не слушать, а создал фейковую ИТ ассоциацию, с руководителем сценаристкой из СТБ, которая написала, что она отвечает за базар, что не имеет никакого отношения к ИТ.

Было бы не плохо написать, что вы сделали для развития ИТ индустрии, Украины и это даст возможность оценить уровень вашего авторитета и оценить комментарий.

Не навредил, в отличие от

Надо сразу написать, что вы, Эдуард, навредили ИТ индустрии в том-то и том-то. ))

Не понятно, чем эта ассоциация вам так не нравится?

Тим, що це асоціація галер України, яка свою позицію видає за позицію всіх учасників ринку.

У вас есть возможность вступить в ассоциацию и выражать своё мнение. Именно для этого и существуют ассоциации во всём мире. Можете создать свою ассоциацию со своими идеями и, возможно, она станет лидером мнений. Но для этого надо что-то сделать. Успехов!

Не понятно, чем эта ассоциация вам так не нравится?

— я проти щоб асоціація представляла мої інтереси у мутках із нинішньою владою
— я проти щоб асоціація маніпулювала видаючи інтереси топ менеджерів та власників компаній за інтереси ІТ спільноти

Было бы не плохо написать, что вы сделали для развития ИТ индустрии, Украины и это даст возможность оценить уровень вашего авторитета и оценить комментарий.

треба мати голос у 5 октав щоб сказати, що Карузо сьогодні хрипить? ))

Прекрасная мысль. Создайте свою ассоциацию. Выше я написал. У нас страна демократическая. Возможно ваша ассоциация поддержит колхоз от Борнякова и все айтишники будут счастливы вашему предложению.

Насправді, так і є, на жаль. Мовляв, «святе місце пустим не буває». Якщо є індустрія в 5 млрд баксів експорту на рік з’явиться хтось, хто «буде представляти її інтереси». Тому якщо айтішники, не менеджмент компаній, хочуть власного представництва, то вони повинні об’єднуватися у власні спілки. Проблема тільки в тому, як донести цю думку до самих айтішніків :)

Отлично написано, поддерживаю!!!

Если бы я делал такую дию в форме диалога, то предложил бы решение из двух пунктов:
1. Договариваемся о приемке paypal под 9% с отбелением и зачислением на счет ФО
2. Все

Кому надо делать стартап и принимать деньги — сами бы пришли, кому нет — работали бы как и прежде.

Зміна трудового законодавства не входить до компетенцій Міністерства цифрової трансформації.

Звісно не входить. Входить тільки підтримка зміни трудового законодавства. Що б ми не робили, ця влада буде намагатися нас «обілєтіть». Іншого, більш очевидного способу якось хоч трошки зменьшити діру в бюджеті немає. А в неочевидні вони не здатні. Тому поки що єдина наша надія — їхня феноменальна здатність до факапів. :) Поки що жодна ініціатива цієї влади не закінчилася успіхом. Є всі підстави вважати, що і ця не закінчиться.

Это будет крайне тяжело сделать, учитывая что криптовалюту уже де-факто легализовали, а отследить платежи — анрил

Про можливість масового відхіда у тінь годі й сперечатися. Я про інше. Будь-яка спроба суттєво «продавити» ФОПів на єдиному податку виведе на вулиці в першу чергу навіть не айтішників, а набагато більш числені верстви населення, на кшталт касирів супермаркетів та ринкових торговців. :)

Ну это само собой, резать куриц, несущих золотые яйца — славная традиция СССР, которую бережно сохраняют

Я б не називав це спротивом, це радше діалог.

Товарищ начальник, гадом буду, она сама согласилась!

є стаття «Договір про непереманювання», яка передбачає укладання таких договорів [...] Працівник, звісно ж, від цього виграє

Свобода — это рабство, все по заветам дедушки Оруэлла!

Интересно, на кого рассчитана эта статья? )

Интересно, на кого рассчитана эта статья? )

Статья рассчитана на ИТ-специалистов, чтобы проинформировать их о том, что происходит с Дія City.

как ловко, всем налоги, а «нашим в дії» нет. Чистое лицо коррупции. А, и да, иллюзия что можно уютно продолжать сидеть на малых налогах, хотя «договор о неконкуренции» подкосит зепешеку.
Если подкрутят налоги, делать тут нефиг.

Спершу ми проаналізували, які проблеми є в ІТ-секторі.

В Українському айті тільки дві проблеми. 1) Держава 2) Виборці найвеличнішого.

Дураки понятно. А где дороги?

Замість доріг виступає аеропорт у Дніпрі :/

Відповідь на це запитання вже була — № 2

А где дороги?

Гроші з дорожного фонду спрямували на заходи проти COVID. Хоча постривайте...

Это смешно, ну что государство может предложить? Варианты: Не трогайте то, что хорошо и так работает. Занимайтесь тем, на что и так налоги платятся (образование, медицина, реформы, дороги) и не мешайте другим. Образование государственное — никуда не годиться за редким исключением пары кафедр, IT-школы и самообразование на порядок лучше, зачем нам платить дополнительно сборы на развитие образования, есил налоги на это идут и так?! Просто попросите ВУЗы перепрофилироваться с танкостроения и всего, что не работает в нашей стране (да и в других уже тоже не работает, устарело давно) на те специальности, что действительно нужны, с тем набором предметов и курсов, что востребованы.
Это как с дорогами: с каждого литра бензина мы платим налог на ремонтт и строительство дорог и развитие инфраструктуры, зато вполне нормально сказать, что все налоги идут в одну корзину, бабла не хватает, давайте ещё сделаем платные парковки на общественных, государственных дорогах, сделаем платные магистрали на существующих — государственных! Ведь они наши, строились за счет гос средств, за счет наших с вами налогов.
Это всё что надо знать о помощи государства и инициативах. Поднимут налоги — свалю нафиг.

Передусім хочу підкреслити, що входження в Дія City — справа добровільна.

Спочатку загоняємо всіх в загон для худоби «щоб врятувати від вовків», потім починаємо стригти як формально так і не формально.

Формально — збільшення податків та «внесків на освіту» прямо сходу. Неформально: не даш на лапу — виженуть з загону і змусять платити 40% податків на ФОТ + 20% ПДВ. Захиститися від цього неможливо. Зато ссуть в очі про «дискрецію суду»

Альтернативні проєкти законів комітет рекомендує відхилити. До того ж окремі положення цих документів суперечать дискреції суду та принципам розподілу влади. Там прописано, що суд не має права визнавати певні види відносин трудовими. Так не може бути, тому що повноваження судів закріплені у Конституції та є основою демократичного розподілу гілок влади. Галузь розуміє, що альтернативні законопроєкти не самодостатні, а є фактично узагальненими правками до № 4303, доповненнями до нього.

Зростання 20% кожного року.
Просто не трогайте те що працює.
Якщо буде −10% на рік тоді да, потрібно щось змінювати.

Вы не понимаете, это другое.
Зростання — это досягнення лично бубочки. Вот щас поправят и будет +50%.

> які проблеми є в ІТ-секторі.

Вы и есть проблема.

Дуже сподіваюсь, що це прочитають політ технологи ЄС.

Ловіть ідею, абсолютно безкоштовно, але якщо захочете заплатити мені за це премію чи видати подяку, протестувати не буду ;)

Зараз би Пороху виступити із заявою, що Дія Сіті це бєспрєдєл, грабьож і він проти цього. І коли він стане президентом на наступних виборах, ніяких «Дій» не буде, ІТ лишиться зі своїми поточними податками і взагалі буде накладено мораторій на маски-шоу в бізнесі та будь-які зміни в оподаткуванні та роботі українського ІТ.

І все, електоральна підтримка, бізнес за вас)

Не будет такого. ИТ очень малый % электората, а остальных легко убедить, что в результате поднимется комуналка, к примеру.

ІТ це сучасно, молодіжно, круто, прибутково, перспективно і ще купа базвордів на які ведуться як політики так і рядові громадяни, тому якщо в тебе колаборація з ІТ це дуже круте підсилення бренду.

Вы просто очень далеки от громодян, походу.
Громадяни в массе ненавидят всех, у кого зарплата больше чем у них. Ну как так, они работают а денег им не дают.
а разрыв с «громадянами» у ИТ очень велик уже.

Так ніхто ж не каже розповідати з тєліка про зарплату, само собою, що цього робити не варто.
Варто знімати рекламні ролики де ти розповідаєш як хочуть зробити погано і як добре зробиш ти, фоткатися з хіпстерами з ванільним лате і бородами, розповідати, що це наше майбутнє і ти його захистиш, а зелені хочуть аби ваші діти всі масово поїхали в Польщу через податковий геноцид.

Якщо сумніваєтесь, що таке спрацює, згадайте як один кандидат перед попередніми виборами знімав рекламний серіал де він їздить на веліку.

Так про зарплату УЖЕ рассказали. Теперь поздно.
Теперь попытки рассказать что нас пресуют выглядят как «у пана корову видибрали, ой лишенько» при «в холопа и курици немае»
Тем более, что опблок заявит, что за счет коровы выдадут всем по курице.
У громадянина висит в памяти, шо ти, пане, получаешь 100к а ему не хватает на пиво тысячи. Все остальное в памяти не отложится от слова вообще. У него мечта ланос за 4к. А ты столько в МЕСЯЦ получаешь. Надо отобрать. Непорядок.

На мій погляд є цілих два моменти, які в будь-якому разі завадять це зробити. Перший — в політичному полі країни відбувається гра з умовною назвою «хто з політиків запропонує краші умови більшості населення, яка ніхєра не бажає робити». І схоже, що Петро Олексійович та його партія беруть участь в цій грі. Відкрита підтримка будь-якого бізнесу завадить робити це в подальшому. Другий — схоже, що в ЄС немає чіткої та зрозумілої політико-економічної програми в будь-якому разі. Це стосується більшості пунктів: ринку землі, ПНВК, ринків зброї, секс-послуг, порно-контенту та наркотиків (які зараз кришуються паном Аваковим), політики відшкодування/повернення ПДВ, енергетики, ігорного бізнесу, будь-чого. Будь-що може бути предметом політичного торгу. Або якщо досі ним не було, стати ним в будь-який момент. За таких умов неможливо давати обіцянки. І це стосується саме правил гри; саме правила гри зазвичай є предметом торгу. А обіцянки може давати тільки той, в кого є чітка економічна платформа та чітка економічна програма, яка прописана в партійних документах, зрозуміла електорату та не може бути предметом торгу в будь-якому разі. Тому залишається лише слоган «Армія. Мова. Віра.» Бо він зрозумілий всім і є економічно нейтральним. А бізнес за влади ЄС завжди буде сам за себе. І звичайно це біда, але не схоже на те, що в будь-кого в ЄС є розуміння, що це — біда.

Политтехнологи ЕС не далеко оторвались от своих коллег от той же Юли. Тот же совок +/- + бабло + «диджыталізація» в бабыюлиной имплементации. Судя по вчерашнему выступлению Пороха («Макеенко зателефонував мені вранці...») он твёрдо уверен, что они впереди планеты всей. Им новые идеи ни к чему...

Так піар на ІТ це вершина піару на діджиталізації.

взагалі буде накладено мораторій на маски-шоу в бізнесі та будь-які зміни в оподаткуванні та роботі українського ІТ

Потрібні не тимчасові мораторії, а законодавчі зміни, інакше ми завжди будемо в сірій зоні, з якою кожна влада пробує щось зробити, викликає спротив і ненависть, в результаті чого проблема відкладається, а не вирішується.

Порох вміє в приоритети. В той момент, коли зелена пліснява руйнує останні системні реформи, введені за попередні 5 років з таким трудом, проблеми 100к айтишників — точно не приоритет № 1. Там від ЄС інші депутати достатньо захищають ФОП-ів.

Як можна вважати, що цей законопроєкт спрямований проти ІТ, якщо в країні два мільйони ФОПів, з яких на нашу індустрію припадає лише 10%. Законопроєкт № 5054 поширюється на всі групи ФОП.

Классическая зеленая брехня, рассчитанная на кретинов. Дядя, алё: 2 миллиона фопов — это всего, на всех системах налогообложения, во всех группах упрощенки. А копья постоянно ломаются только и исключительно вокруг третьей группы, «носителей» которой где-то 500-600К емнип. Так что «ваших» не 10%, а почти половина если считать по головам (по обороту возможно и больше половины будет, но не берусь утверждать — никогда не видел попыток посчитать).

О. Борняков: В мене до цього підходу є багато питань. Він не працює повною мірою на розвиток ІТ-індустрії в Україні, швидше на кишеню інвестора та його власні потреби.

Блджад, какие же они днари. Передайте кто-нить этому дядлу, пжл, что айти-индустрия в Украине (и не только в Украине) — это не борняковы, а именно те самые инвесторы, которые работают на свой собственный карман. Не будет инвесторов — не будет в Украине и индустрии, и борняковым харчеваться негде будет. Хотя-бы из соображений самосохранения пользовались мозгами по назначению, рехворматоры мамкины...

Перевожу: у нас монобольшинство в парламенте и мы вас нагнем.

Хрен там. Просрали они монобольшинство по факту. Что не может не радовать.

Скільки ж свободи нам пропонується!
Можна добровільно вступити в дія.сіті! Але тебе просто знищать, як ФОПа, якщо не вступиш.
Можна добровільно сплачувати внески в «організацію резидентів»! Але це обов’язково, якщо вже вступив в дію.сіті.
Можна змінювати роботодавця! Але лише на того, хто не конкурує з твоїм поточним.
Можна претендувати на мінімальний рівень оплати праці! Отак, зайти в ІТ контору, грюкнути кулаком по столу і сказати «А ну платіть мені мінімум 6000 гривень на місяць!»

Сльози щастя заливають обличчя!

Гарантована відпустка, декрет, мінімальний рівень оплати праці, тривалість робочого дня та умови праці — базові трудові права мають бути захищені. Поширена нині модель роботи з ФОПами гарантувати цього не може.

В деяких компаніях та бізнесах власників та спонсорів партії Зе люди роками працюють без оформлення ні як ФОП, ні як штатні працівники, отримуючи зп в конвертах.

Сльози щастя заливають обличчя!

жовті

У проєкті закону № 4303 справді є стаття «Договір про непереманювання», яка передбачає укладання таких договорів між резидентами Дія City або між резидентом та будь-якою особою. Документ зобов’язує сторони утриматись від переманювання клієнтів, працівників або підрядників. У разі його порушення постраждалій стороні відшкодують збитки. Договори про непереманювання допоможуть запобігти фінансовим втратам.
А ще запровадження такої норми дасть змогу резидентам Дія City захистити свої нематеріальні активи та інвестиції у своїх співробітників. Працівник, звісно ж, від цього виграє

Ясно-понятно.

особенно доставляет

Працівник, звісно ж, від цього виграє

Чіткий патерн: якщо в тебе намагаються щось відібрати (насамперед якісь права та свободи), вони співають про захист тебе або твоїх дітей.

Этому есть единственное обьяснение, условно, к тебе прийдёт и предложат в контракте «не переманивание», ты сразу повышаешь требования к ЗП на 50%.

Захистимо вас від ваших грошей аби в вас голова не пухла куди їх витратити! Обіцяють прогуляти їх красиво.

Підписатись на коментарі