Коли Резерв+ стане «онлайн-ТЦК» і як цифровізуватимуть медкомісії. Розмова з Катериною Черногоренко

ТЦК реформують, у жовтні в «Резерв+» має запрацювати рекрутинг, а згодом і онлайн-відстрочки. На тлі цього DOU поспілкувався із заступницею міністра оборони з питань цифровізації Катериною Черногоренко. Розпитали також про «шторм» в ІТ-підрозділах ЗСУ, про те, як цифровізуватимуть ВЛК, чи рухаємось ми до експорту ОПК і чи є в беклозі «Армія+» функціональність для демобілізації або ротацій.

— Нещодавно ми писали про розформування ІТ-частин у Силах оборони. Яке ваше бачення цієї ситуації?

Підрозділи, про які мова, є важливим партнером цифрової команди Міністерства оборони. Без нашої спільної проєктної роботи не було б «Армія+». Ми називаємо цю взаємодію створенням продуктів військовими для військових.

Я завжди кажу про те, що це була суперефективна робота. Вони долучилися до створення багатьох інших продуктів, про які ми публічно не комунікуємо, але які мають важливе значення для нашої перемоги.

Рішення щодо подальшої реорганізації, розформування чи створення нових частин є суто компетенцією Генерального штабу. Ми зараз співпрацюємо і чітко розділяємо повноваження в цьому напрямі. Зі свого боку я регулярно адвокатую потребу зберегти команду і підсилювати її. Я вважаю, що для військових інновацій є важливим кожний військовослужбовець і Центру масштабування технологічних рішень, і інших підрозділів, про які публічно не говорять, але які теж зробили свій внесок.

По-перше, тут є унікальне поєднання, коли людина має і бойовий досвід, і досвід айтівця. І на перетині з’являються круті продукти. По-друге, у будь-якому разі реформування не має вплинути на комплекс завдань, які виконують ці військовослужбовці. Вони мають робити те, що було заплановано і завдяки нашій співпраці отримало певну форму. Це і «Армія+», і системи «Імпульс», «Майно» тощо. Це активні проєкти, які потребують залучення. Як і наші технологічні спроможності, які мають рухатися вперед.

— Міністр оборони Рустем Умєров у блозі говорив про плани реформувати ТЦК. Чи покладено це на вашу команду і йдеться про цифровізацію відстрочок і рекрутинг?

Ми взяли на себе реформування ТЦК в частині перетворення послуг офлайн на онлайн. Для цього треба багато зробити. Почали з того, що користувач може бачити свої військово-облікові дані в «Резерв+». Я вважаю, це дуже важливий крок, тому що раніше людина не знала, яку інформацію має про неї держава.

Тепер, коли працівник ТЦК випадково або свідомо вносить зміни до електронної картки в «Оберезі», людина в режимі реального часу бачить це в «Резерв+».

— Ви не раз зауважували, що «Резерв+» буде цифровою альтернативою ТЦК. Наскільки ми наблизилися до цього? Ваша цитата: «До 80% даних, потрібних для оновлення, ми можемо зібрати в реєстрах, і наш план, щоб людина сама могла зробити запит на ці дані». Коли користувачі зможуть робити запити на свої дані і що для цього потрібно?

На відстрочках ми це активно побачимо. Студенти денної форми навчання зможуть зробити запит у реєстр Міносвіти. І якщо справді є студентами денної форми навчання, автоматично отримають відстрочку. Тобто цей електронний запит через інтерфейс «Резерв+» у декілька секунд пройде всі системи і надасть відповідь.

Таким чином людина зможе зробити запит до будь-яких релевантних реєстрів. Зокрема, це реєстри Міносвіти, Державної реєстрації актів цивільного стану, якщо ти багатодітний батько.

«Резерв+» стане альтернативою ТЦК, тому що раніше ви мали приносити паперові документи з мокрими печатками, підписами, які працівник ТЦК оглядав візуально, прикріплював вашу заяву і ксерокопію документів у паперову справу. І тоді надавав документ про відстрочку на руки. Тепер буде інакше.

Нині ми систематизуємо всі послуги, які надає ТЦК. І з цього переліку послуг пріоритезуємо, що потрібно зробити передусім.

Рухаємося до того, щоб абсолютно всі послуги, які є в ТЦК, могли з часом відкритися в «Резерв+»

З огляду на нашу статистику бачимо, що кількість людей, які хочуть скористатися саме «Резерв+», а не йти в ТЦК, 70 до 30. Моїм особистим KPI є дві експоненти: паперовий флоу спадає, а електронний зростає, і там, де вони перетнуться, — це точка неповернення, коли вже електронний флоу стає частиною життя українців.

— Торкнімося кількох моментів щодо ваших флагманських продуктів. Ви зауважили, що в Резерв+ запрацює онлайн-рекрутинг і це метчиться з новою процедурою, коли військова частина забирає до себе людину прямо, без залучення ТЦК. Чи буде тут інформація про пріоритетні чи непріоритетні підрозділи? Які поля бачитиме користувач, загалом як це працюватиме?

Це буде просто і логічно. Спочатку ми орієнтуємо людину, в які напрямки можна податися, без складних конструкцій «згідно-відповідно». А простими словами, як-от «дрони», «IT», «артилерія». Людина обирає, що їй є ближчим, і бачить вакансії конкретної бригади.

Далі відповідає на кілька запитань: чи має бойовий досвід (так/ні), у чому розбирається найкраще в межах обраного напряму (обирає серед запропонованих варіантів). Чи є завершене навчання в одній з військових сфер (так/ні)? Чи готовий до фізичних навантажень (так/ні)?

У застосунку є компактно подана історія бригади, її комбрига. Після глибинних інтерв’ю у фокус-групах ми зрозуміли, що для людини важлива не так вакансія, як розуміння, в якому колективі і з яким командиром треба працювати. Йдеться про постійний ризик здоров’ям і життям, тож важить довіра.

Також є інформація про умови та вимоги. Якщо все подобається, кандидат відгукується на вакансію, а потім у сповіщеннях бачить, як змінюється статус заявки. Успішним завершенням є статус — запрошено на співбесіду.

Ми залучили до цього процесу LobbyX та агенцію Spiilka, яка допомагала робити «Армія+».

Прямо зараз відбувається тестування рекрутингу. MVP-версія цієї функціональності буде доступною в «Резерв+» з дня на день. З переваг — кандидати проходитимуть невеликий текст прямо в застосунку, і система відбере релевантні вакансії. Також саме в застосунку Резерв+ завдяки інтеграції з Lobby X буде найбільше вакансій у Силах оборони. Нині це близько 4000 вакансій.

Про результати роботи

— 2 жовтня виповнився рік як ви на посаді заступниці міністра оборони. Розкажіть, які є вагомі результати?

Мій професійний шлях формувався в культурі, де чітко потрібно ставити собі завдання, OKR. Тож коли мене запросили на посаду, я визначила п’ять пріоритетних напрямів:

• електронні послуги для військовозобов’язаних і військовослужбовців;
• бойові та небойові системи;
• софтверні інновації для українських безпілотних систем;
• кіберзахист рішень.

Власне, ми створили наймасовіший цифровий продукт Міністерства оборони — «Резерв+», у якого 3,5 мільйони користувачів.

І готуємося до запуску в ньому великого модуля онлайн-рекрутингу, щоб добровольці могли зручно та швидко долучатися до Сил оборони. А також трьох видів відстрочок, щоб «Резерв+» згодом перетворився в повну онлайн-альтернативу ТЦК.

Уже два місяці працює продукт для військовослужбовців «Армія+», завдання якого подолати паперову тяганину в армії. Від 8 серпня маємо понад 300 тисяч користувачів і більше як 10 тисяч повністю закритих електронних рапортів.

Уже відбулося три повноцінних опитування, в яких взяло участь 17 265 військовослужбовців. Перше з них стосувалося онлайн-навчань, друге — використання бойових систем. І за результатами, кожний другий військовослужбовець, який взяв участь в опитуванні, використовує систему «Дельта». Третє опитування стосувалося сухпайків.

Результатом кожного опитування має бути конкретне управлінське рішення, тож ми дуже прискіпливо обираємо тему. Й маємо свою рейтингову табличку, де критеріями є доцільність, своєчасність і майбутній вплив.

Нині готуємо четверте опитування.

— Якої теми воно стосуватиметься?

Досвіду користування електронними рапортами. Нині проводимо вебінари з діловодами, збираємо фідбек. Проте хочемо дізнатись, що думають про електронні рапорти й інші військові. Які є труднощі, чи повідомляють свій номер АрміяID командири тощо.

Загалом, на мою думку, за цей рік нам вдалося змінити сприйняття цифрових інструментів військовими і довести, що паперову роботу можна і треба змінити на щось більш дієве. Так, на шляху депаперизації 90% процесів треба оцифрувати, зробити повний реінженіринг великої кількості систем, однак початок покладено.

І ще один вагомий результат — українські виробники БПЛА зможуть взяти участь в другому тендері Коаліції дронів, де 17 країн-партнерів. Це важливо, тому що в наших виробників є експертність і вони повинні мати змогу до цього долучатися.

Про цифровізацію ВЛК

— За новим флоу рекрутингу військова частина зможе скеровувати людину на проходження ВЛК. Водночас раніше ви зауважували, що ВЛК цифровізується. Йдеться про одне і те саме, чи це різні процеси? Чи можете пояснити, про що мова, коли говоримо про цифровізацію ВЛК?

Ми опрацьовуємо системну реформу ВЛК разом з Департаментом охорони здоров’я та отримали пропозиції, яким чином це зробити. Уже внесли зміни в законодавство, які розблокують подальші нововведення.

Ідея в тому, щоб військовозобов’язаний міг пройти медичний огляд в будь-якому закладі охорони здоров’я країни

Далі через електронний обмін результати цього медичного огляду надходитимуть до Міністерства оборони. І потім військово-лікарська комісія, ознайомлюючись з цим медичним оглядом і його результатом, автоматично, без залучення людини зможе присвоїти статус — придатний або непридатний.

Тобто можливість отримання медичного висновку в будь-якому закладі охорони здоров’я і електронний обмін між закладами охорони здоров’я і військовою лікарською комісією, на нашу думку, виправить багато незручностей у цьому процесі. Наразі ми перебуваємо на етапі реінжинірингу законодавчих і технічних моментів і вийдемо з анонсом.

— Чи є механізми, як уникати непорозумінь і зловживань у цих процесах, щоб результати оглядів приймали у військово-лікарській комісії, не підважували їхню достовірність? Тобто на нормативному рівні це буде якось регулюватись?

Я вважаю, що цифровізація процесів і електронний обмін між різними учасниками медичного огляду майже в режимі реального часу покаже аномалії, якщо такі будуть. У роботі ми дотримуємося принципу data-driven decision making. Для того, щоб ухвалювати будь-які управлінські рішення, наприклад, презюмувати, що в деякому напрямку є зловживання, або думати, що потрібно перевірити, потрібні дані. Великі дані не брешуть. Якщо в режимі реального часу ми бачимо, що в певному закладі охорони здоров’я або в певній військовій лікарській комісії є негативні тренди, то маємо перевірити цей напрям, не робити цього постфактум, коли вже є зловживання, а запобігти і превентивно з цим працювати.

Але для цього потрібні дані, потрібна цифровізація і налагоджування обміну. Чи може цифровізація повністю унеможливити зловживання? Ні, але вона суттєво знижує їх до відсотків похибки, тому що дуже складно приховати або приховувати зловживання, коли в режимі реального часу моніторяться ті чи інші тренди. Так воно і працює.

Лікар фіксуватиме електронним підписом достовірність даних людини.

За вашими словами, нова функціональність в онлайн-рекрутингу Резерв+ дозволить долучитися до війська за власним бажанням, але відповідно до запиту, який формуватиме Генеральний штаб ЗСУ. Що це означає?

Віднедавна, від 5 жовтня, діють нові правила добровільного призову на військову службу. Тепер усі добровольці за мобілізацією взаємодіють винятково напряму з військовою частиною, яку обрали для служби. Для оформлення більше не треба приходити в ТЦК та СП. Командири військових частин отримали навіть повноваження видавати направлення на ВЛК.

«З ним людину не можна мобілізувати примусово впродовж п’яти днів з моменту видачі»

При цьому всі підрозділи Збройних сил умовно поділяються на пріоритетні й непріоритетні. Ці списки періодично оновлюються, розподіл непублічний, але самі підрозділи точно знають, до якої категорії належать. І, власне, нові правила діють для підрозділів, які є пріоритетними. Непріоритетні — але так само важливі — також можуть призивати добровольців напряму, але спершу мають погодити кандидатури в Генштабі.

Ну й варто зауважити, що прямий призов наразі можливий лише за мобілізацією, а для служби за контрактом працює попередній механізм з рекомендаційними листами.

Про «Армія+»

— Перейдімо до іншого флагманського продукту — «Армії+». Ви зауважували про кількість користувачів і згенерованих рапортів. Та деякі військовослужбовці ділилися, що наразі не долучаються до «Армія+», бо відпускний лист потрібно фізично підписувати в стройовій. Тобто все одно є момент, що треба фізично пересуватися, підписувати.

Так, ми зараз працюємо над тим, щоб цифровізувати весь процес, пов’язаний з рапортом. Існує близько 300 видів рапортів, і кожен передбачає різний процес. І ми рухаємося до того, щоб у найпопулярніших видах цифровізувати всі кроки: не тільки рапорт як ініціацію того чи іншого рішення, а все, що пов’язано з процесом. І туди додамо підписування відпускного листа.

«Армії+» всього два місяці. Знаєте, коли задаєш високий темп змінам, то в якийсь момент до тебе з’являються великі очікування.

Ми відповідально ставимося до запуску функціональності. Має зростати продукт, команда, ресурси. У цьому є певні управлінські виклики, щоб наздоганяти очікування суспільства і зберігати високий темп змін.

Попри це, ми вже маємо понад 310 тисяч користувачів «Армія+». Військові формують 200 електронних рапортів на день. Більше як 1000 військових частин впроваджують електронні рапорти для своїх підрозділів, і я не можу сказати, що це легкий процес.

Щодня ми підказуємо, як це робити. Крім того, будь-який цифровий інструмент спочатку проходить певний період недовіри. Має минути час, щоб це стало частиною повсякденного життя. І командири мають подавати приклад, щоб змінювати старі повільні процеси.

Сьогодні ми ініціювали і лідимо дуже важливу річ. Хочемо створити єдиний державний реєстр військовослужбовців. Це черговий крок цифрової модернізації нашої системи військового управління.

— На вашу думку, чи законопроєкт про створення реєстру військовослужбовців отримає підтримку цього разу? Якщо я не помиляюся, це буде третя спроба...

Цього разу ми дуже багато роботи виконали до реєстрації законопроєкту, консультувалися зі стейкголдерами, провели кілька нарад, письмово повідомили всіх про текст законопроєкту, отримали зауваження.

Я сподіваюся, що до кінця листопада цей важливий законопроєкт буде ухвалений. Реєстр військовослужбовців буде надсучасним і своєчасним продуктом. Він дасть можливість Генеральному штабу більш ефективно планувати військові операції, розуміючи людський капітал. І за допомогою нього ми зможемо швидко винагороджувати військових, надавати додаткові бонуси, запрошувати у партнерські програми.

— Ви зазначили про вагомі результати команди, а як щодо найбільшого виклику?

Насправді складно обрати щось одне. Велика армійська система має певну резистентність до змін. І це нормально, бо мають бути запобіжники й те, що забезпечує сталість системи. Ми адвокатуємо потрібні зміни в цифровізації та знаходимо союзників, яким це пітчимо, пояснюємо детально задум. І з їхньою допомогою знаходимо вузькі місця, які насторожують і блокують їх, наших партнерів, Генеральний штаб тощо.

Складно довіритися людям, які пропонують те, що не є зрозумілим. Тому це просування змін є непростим завданням, воно потребує енергії, часу, підготовки. Але я думаю, що поступово й ми набуваємо довіри. Видно, що рухаємося в правильному напрямку і все менше виникає непорозумінь.

— Чи з’явилося у беклозі щось пов’язане з демобілізацією або функціональністю для ротацій? Як на вашу думку, чи ймовірно, що буде нагода розробляти для цього якийсь сервіс?

Завдання цифрової команди — оперативно розробляти сервіси для потреб наших військових. І якщо політичне керівництво країни ухвалить рішення щодо демобілізації, ми проаналізуємо, як зробити це ефективніше, чи потрібно для цього розроблювати спеціальні сервіси.

Наразі такого в беклозі немає.

— Під час минулого нашого інтерв’ю ми спілкувалися щодо експорту ОПК. Чи робимо ми кроки у цьому напрямі? Якщо так, то які? Виробники дронів, з якими ми на контакті, зауважують, що на контрактування від міністерства доводиться подекуди довго чекати, виробництва простоюють і для масштабування та здешевлення варто вийти на закордонний ринок. Яка ваша думка щодо цього?

Міністерство оборони та Мінстратегпром аналізують всі плюси та мінуси такого рішення. Наразі ми шукаємо та залучаємо ресурси для того, щоб закривати потреби нашої армії.

Так, у межах Коаліції дронів Велика Британія запустила тендер для виробників БПЛА, і вперше українські компанії можуть брати участь в ньому.

Уже минув дедлайн прийняття пропозицій щодо одного з лотів — дронів, які виконують завдання в умовах відсутності радіогоризонту та максимального радіоелектронного впливу. Але до 11 листопада триває прийняття пропозицій для дронів, що здатні перехоплювати та знешкоджувати ворожі безпілотники.

Ми заохочуємо виробників реєструватись, робити перший крок на міжнародний ринок і таким чином заявляти про свою компанію.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU