Як влаштоване ПЗ «Дельта» і чому офлайн-підхід в армії не працює — інтерв’ю з керівником ІТ-напряму «Аеророзвідки»

«Аеророзвідка» — обʼєднання волонтерів і військових, яке супроводжує розробку системи ситуаційної обізнаності «Дельта», одного з найважливішого ПЗ, що використовують ЗСУ на полях боїв з рф.

Щоби більше дізнатися про цей програмний продукт, для нового інтервʼю Service Manager у MacPaw Юрко Федоренко запросив у гості до YouTube-каналу DOU керівника ІТ-напряму «Аеророзвідки» Руслана Прилипка.

👉🏼 Підписуйтесь на YouTube, щоб не пропустити нові інтерв’ю

Ми публікуємо скорочену та відредаговану версію цієї розмови.

Як утворювалась «Аеророзвідка»

«Аеророзвідка» як спільнота волонтерів утворилася ще 2014 року, одразу після Революції гідності, щоб підсилювати сектор безпеки і оборони України, зокрема за допомогою технологій. Почали з комерційних дронів для розвідки. З часом «Аеророзвідка» отримала свою першу команду, яка безпосередньо відповідає за роботу з дронами. Саме поняття «аеророзвідка» тоді ж і зародилось. Водночас наші волонтери почали йти добровольцями у військо, згодом сформувалась військова частина А2724, яка їх обʼєднала, — і вона отримала таку ж назву «Аеророзвідка».

Частина військовослужбовців, які мали стосунок до командування військ звʼязку, почала займатись ситуаційною обізнаністю: через камери та сенсори, розставлені по території АТО, відстежувала зміни на лінії розмежування. Для цього потрібен був софт, який міг би працювати з цими камерами з урахуванням військової специфіки. В цей момент почав зароджуватись програмний продукт «Дельта».

У 2020 році цю військову частину розформували через розбіжності в поглядах з тодішнім керівництвом Міноборони. Після цього спільнота аеророзвідників вирішила створити громадське об’єднання саме як інституцію. Так зʼявилась громадська організація «Аеророзвідка», яка має на меті сприяти Силам безпеки і оборони у розвитку мережецентричних і роботизованих спроможностей. Але частина команди продовжує служити в різних родах військ.

Наступником розформованої військової частини фактично став Центр інновацій і розвитку оборонних технологій Міністерства оборони України. Це повноцінна військова структура, яка підпорядковується МО, в ній служать військові, це переважно розробники, які, зокрема, розробляють їхній флагманський продукт «Дельта».

Про бюрократизацію безпеки

Коли ми говоримо про впровадження мережецентричного підходу до ведення бойових дій, то маємо на увазі важливість роботи трикутника «люди-технології-процеси». «Аеророзвідка» розуміє, що треба бігти одночасно саме в цих напрямках, адже якщо ти розвиватимеш щось одне, це, найімовірніше, не дасть результату. Ми не роздаємо броніки чи пульти управління військовим, але започаткували проєкт «Кіберстійкість», у межах якого розповсюджуємо ключі безпеки FIDO. Це прямо впливає на кіберзахист систем і інформаційного простору, в якому живе сучасний військовий. Ніхто, крім нас, цього не зробить.

В Україні ніхто не хоче платити за інтелектуальну власність. Але коли йдеться про військову складову, якість коду і компетентні розробки відіграють дуже важливу роль. І для розробників таких рішень надважливими є сучасні інструменти, тож доводиться йти до вендора, пояснювати важливість завдання, випрошувати знижку чи тимчасовий безплатний період.

Інформаційні потреби війська не закриваються тим підходом, з яким ми вступили у цю війну. Я маю на увазі підхід «А давайте все відключимо від інтернету, сховаємо в штабах кожної бригади по фізичному серверу, і у нас буде все добре». Так не працює.

Потреба обміну інформацією зараз набагато вища, ніж у мирний час. Ти не можеш собі дозволити отримувати інформацію із затримкою в день-два. І коли в тебе сама армія настільки насичена людьми, які розуміються на сфері інформаційних технологій, вони точно почнуть паралельні розробляти власні рішення, адже це питання виживання, як їх, так і всього підрозділу — наскільки швидко ви обмінюєтесь інформацією, можете скоординуватись і відповісти ворогу. Затримка коштує життів.

Одна людина з автоматом і журналом обліку, яка охороняє сервери в межах захищеного периметру, не може якісно виконувати офлайн функції ідентифікації, аутентифікації та авторизації запитувачів інформації. Ми в «Аеророзвідці» наголошуємо, що військовим потрібно мати доступ до інформації в будь-якій точці, вони не можуть бути привʼязаними до штабу.

Наше рішення «Дельта» — це геть інший підхід до розвʼязання цієї проблеми. Це хмарне рішення з серйозним ставленням до безпеки інформації, верифікації користувачів. Воно відрізняється навіть від рішень країн НАТО, які будували згадуваний мною «захищений периметр», в межах якого взаємодіють всі їхні ПЗ такого роду. Але в реальності один приліт бомби по цьому конкретному штабу змушує тебе доставати Starlink, працювати хмарно, обмінюватись інформацією, як до цього звикли всі сучасні люди — дістав смартфон, залогінився і отримав доступ до даних. Реальність така, що старі військові регуляції залишилися в минулому, у мирному часі.

Я за такий підхід: якщо в Україні зʼявляється програмний інструмент, який дає змогу замінити старі аналогові підходи до роботи з інформацією, то цю бюрократію точно треба «відкушувати». Це те, що зробила, наприклад, «Дія», замінивши безліч паперової документації цифровими рішеннями.

Як працює «Дельта»

Звісно, розробити універсальну програму, яка розвʼязуватиме завдання і документообігу, і артилерійських розрахунків, і ситуаційної обізнаності, не вдасться. А навіть якщо її і створити, то вона точно десь кульгатиме. Тому важливо, щоб представлені на ринку системи були взаємосумісні, їхні розробники зважали на важливість інтероперабельності ще не етапі створення продукту. «Дельта» якраз є такою системою, яка може обмінюватись даними з програмними рішеннями країн НАТО. За своєю суттю це інтеграційна платформа, яка покликана зробити так, аби дані з різних і сенсорів, і систем могли правильно збиратися, і користувач «Дельти» міг обмінюватись цією інформацією.

В основі ПЗ «Дельта» лежить мапа, на якій може бути безліч шарів. Ти можеш сам створити шар або отримати доступ до шару, який вже кимось створений. На шар накладаються різні позначки. Наприклад, це може бути автоматичне нанесення позначок, коли інформація береться з сенсорів у зоні бойових дій. Деякі шари наповнюють позначками люди в ручному режимі: вони підтверджують отриману інформацію, наприклад, про розташування ворожих військ, верифікують її і дають доступ певній кількості учасників до відповідного шару. Позначки на мапі відповідають натівській симвології, тобто у нас з НАТО єдиний підхід до того, як позначається той чи інший обʼєкт.

Насправді «Дельту» використовують дуже різні підрозділи, це інструмент мультидоменних операцій. Ним користуються і Сухопутній війська, і ВМС, і ППО — і в кожного роду військ свої потреби і задачі, кожен по-своєму використовує наші інструменти, інколи в неочевидний спосіб, і дають нам зворотний звʼязок, що можна покращити.

Читайте про роботу ситуаційних центрів "Аеророзвідки""Дельта" точно якщо не найзахищеніша в цій країні, то одна з найзахищеніших, і це не тільки наше бачення, але й підтверджено різними тестами і випробуваннями з боку західних союзників. Наша система постійно перебуває під атаками ворога різної інтенсивності та масштабу. Під те, щоб «покласти» «Дельту», відведені окремі команди росіян. Тому ми постійно вкладаємось в інформаційну безпеку, адже це — процес, що завжди триває.

Щодо наявних на ринку програм для військових — мені подобається підхід, коли сам користувач обирає оптимальне для себе, і це не «спускається зверху»: «Тепер ви всі користуєтесь «Кропивою» або «Ви всі переходите на «Дельту».

При цьому я хочу, щоб розробники таких ПЗ комунікували між собою, прагнули інтеграції і взаємодоповнення рішень один одного. Розробник «Дельти» — Центр інновацій і розвитку оборонних технологій Міністерства оборони України — постійно працює і витрачає великі ресурси на підтримку інтеграцій API інших джерел і систем в «Дельту».

Після перемоги України постане велике питання підтримки масиву даних «Дельти», а це величезні ресурси. І це може призвести до корпоратизації продукту. Чому «Дельта» має експортний потенціал? Тому що вона взаємосумісна із системами НАТО, і дуже важливо, що вона «хмарна» і пройшла випробування справжньою війною. До неї інтегрована купа сенсорів як військових, так і не військових, і напрацьована велика кількість кейсів, як використовувати це ПЗ залежно від потреб певного роду військ. Як «Дія» знайшла свій експортний потенціал, так і "Дельт"а може знайти свій вихід на міжнародні ринки. Питання тільки в тому, що це ще важко оцифрувати як ІТ-продукт.

👍ПодобаєтьсяСподобалось8
До обраногоВ обраному2
LinkedIn



1 коментар

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Так ми дійдемо до того, що і працювати мають роботи, а не люди

Підписатись на коментарі