«Задум з дешевим двигуном мусить втілитись». Як українка повернулася зі Штатів, щоб робити реактивні двигуни

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Scopa Industries розробляє двигун для ракет з автозапуском, завдяки якому вони можуть летіти на 250 кілометрів. Засновниця і директорка стартапу Надія Висоцька почала проєкт у Штатах, де ще рік тому навчала студентів вирощувати стовбурові клітини.

А тепер Надія живе на дві країни і ділиться з DOU, як виникла ідея з реактивними двигунами, скільки грошей іде на розробку, яких результатів очікують і що буде, якщо стартап не злетить.

Про вирощування стовбурових клітин

Ми із сім’єю переїхали до Штатів 2000 року. Чоловік — за робочою візою, як програміст. Я ж довго шукала себе. За першою освітою я перекладачка з іспанської та англійської.

У Штатах перший час я доглядала дітей і паралельно відвідувала Community College. Шість років тому здобула ступінь бакалавра в Університеті Сан-Хосе, а нині там завершую третій рік магістратури.

2024 року мене запросили другим викладачем у мій виш, на програму, що готує фахівців зі стовбурових клітин. Ми навчаємо студентів «повертати» зрілі клітини дорослої людини в початковий стовбуровий стан, з якого колись починався розвиток організму. Такі клітини потім можна «перенавчити» і виростити з них будь-яку тканину — серцеву, нервову, печінкову. А тоді пересадити її людині з ураженням певного органа без ризику відторгнення. Адже головна проблема трансплантації — несумісність. А так це буде генетично ідентичний матеріал. Ця галузь — справжня революція в медицині.

Отож разом зі студентами ми вирощували людські нервові, серцеві зразки та клітини печінки. Уже після навчання на нашій програмі вони йдуть працювати в дослідницькі лабораторії.

Про бактерії, які допомагають електроніці

У межах магістерської програми я досліджую бактерії, здатні вилучати рідкоземельні елементи з електронних пристроїв. Methylobacterium extorquens (метилобактерія ексторкенс) використовує рідкоземельні елементи у своєму метаболізмі та вміє накопичувати їх у клітині. Разом із науковим керівником ми посилювали цей механізм і підвищували стійкість до токсичних речовин, що містяться в електроніці, через генетичні модифікації.

Рідкоземельні елементи використовують в екранах, де вони забезпечують прозорість і електропровідність скла, а також у магнітах, акумуляторах та оптичних пристроях.

Ці елементи рідкісні, і їх складно видобувати із землі. Щоб дістати їх у достатній для промисловості кількості, потрібно переробити великі обсяги ґрунту та гірських порід. Крім того, процес їх очищення є енерговитратним і забруднює довкілля.

Тому повторне використання рідкоземельних елементів, зокрема вилучення їх із відпрацьованої електроніки, є класною ідеєю. Біотехнологічні методи роблять цей процес екологічно безпечним: бактерії потребують лише метанолу або метану як «їжі» — обидва ці ресурси можна отримувати навіть зі сміття. Це приклад, як мікроорганізми можуть робити промисловість чистішою.

2022 рік, фото з лабораторії

Навіщо запустила стартап

Я покинула викладання в університеті навесні 2025 року, коли цілком зосередилася на стартапі. Після смерті коханого чоловіка, що дуже вболівав за Україну і допомагав фронту, це стало моєю справою. Хотілося допомагати Україні більше, робити щось впливове і корисне. Раніше я влаштовувала «гаражні розпродажі» у себе вдома і переказувала кошти на українську армію.

Якось на благодійний захід я запросила всіх колишніх студентів з моєї лабораторії. Один з них підійшов зі словами:

«Ви молодці, але стільки мороки заради 100 доларів. Маю ідею, як допомогти фронту»

Так ми вперше обговорили двигун для ракет і придумали Scopa Industries. Згодом через знайомих вдалося залучити інженерів аерокосмічних сил, і ми стали втілювати задум у життя. Загалом цей двигун був розроблений ще на початку двадцятого століття в кількох країнах, але ним давно не займалися. І нам треба було відтворити його заново за схемами.

Я на човні з чоловіком. Разом займалися вітрильним спортом

Про двигун для ракет і дронів

На це пішло багато часу, адже давні схеми неповні. А з біології я знаю, що навіть коли є повний протокол, непросто відтворити написане, кожен неправильний мінірух може все зіпсувати.

Перші інвестиції приблизно $30 000 були від команди. Стало зрозуміло, що для виробництва треба їхати в Україну. Удвох з товаришем ми вирушили знайомитися з Brave1, зняли приміщення. Але це лише звучить просто. Насправді без друзів-українців ми б не впоралися. І не лише з пошуком приміщення і налагодженням зв’язків, а й з побутовими моментами. Коли треба було контактувати з банками, підключати телефон, я почувалася, як людина з Місяця. Не знала, як що робиться.

Далі ми подалися на грант Brave1 й отримали 100 000 доларів. Інвестори просили зробити автономну систему запуску для двигуна, щоб поруч не стояла людина. Ми найняли інженерами студентів університету і працювали над цим, а також над покращенням роботи двигуна.

Зараз ми шукаємо партнерів, щоб запустити виробництво. Є кілька запрошень із країн Балтії. А з українськими виробниками трохи складно.

Типова реакція: «Нехай хтось спробує першим, а ми подивимось». Ніхто не хоче ризикувати

На це є причина — під двигун треба розробити дрон або ракету. Йдеться про кілька місяців роботи інженерів і гроші. Почати цю історію досить дорого, і в партнерів немає впевненості, як воно працює. Тож ми знайшли у Штатах волонтерів, які виготовляють дрон під наш двигун, щоб виконати польотний тест.

З Brave1 у нас є домовленість: ми маємо продемонструвати роботу двигуна та дистанційного пульта керування. Створити автономну систему запуску виявилося непросто. Реактивному двигуну потрібне попереднє подавання повітря, щоб запуститися — адже він має самостійно стиснути потік. Це повітря треба подавати спереду, а потім прибрати систему, щоб дрон міг злетіти. Тож справа не лише в тому, щоб натиснути кнопку «пуск»: потрібно ще автоматично від’єднати механізм подачі повітря. Цей проєкт почався наприкінці лютого, і зараз ми готові його здавати.

Якщо дрон буде з подібним двигуном, він зможе летіти 500–700 км/год, приблизно з такою ж швидкістю, як російські крилаті ракети.

2025 рік

У чому особливість розробки

В Україні немає таких дешевих реактивних двигунів. Загалом усі реактивні двигуни виробляють за кордоном.

Ми також вивчали досвід противника, те, що доступно з відкритих джерел. Росіяни використовують турбінні двигуни, які є потужними, але досить дорогими. Найдешевші, що ми бачили, 5000 доларів. Загалом вартість двигуна може становити четверту частину вартості дрона.

Наш двигун значно простіший за конструкцією, і його легко виробляти локально: не потрібні надточні верстати або велике підприємство — деталі можна робити в різних майстернях по місту. Тому собівартість вдається утримувати на рівні 600–800 доларів залежно від конфігурації (під дрон або під ракету) — і для реактивних двигунів це вкрай дешево.

Що дає змогу його так здешевити? Це не турбінний двигун, і він має набагато простішу конструкцію. Нині ми орендуємо невеличку майстерню, і вже зараз можемо виробляти партії у 40–60 двигунів на місяць.

У майстерні

Такий двигун оптимальний для Mid-Strike — ударів на середню дистанцію, приблизно 100–200 км. Це саме той сегмент, де вже не дотягує артилерія, а турбінні двигуни занадто дорогі для масового застосування. У поршневих же двигунів мала швидкість, і дрони занадто просто перехоплюються. Наше завдання — закрити саме цю нішу.

Щодо компонентів — то більшість з них ми купуємо в Україні, але я не певна щодо їхнього походження. Лише паливний насос замовляємо за кордоном, українські зразки поки що трохи гірші. Якщо знайдемо ті, що відповідатимуть нашим вимогам, охоче перейдемо.

Як відбуваються польотні тести

Кілька наших американських інвесторів і партнерів чекають польотних випробувань. Сподіваюся, це вдасться зробити за місяць, щоб рухатися вперед.

Для польотного тесту потрібен дрон, а також місце, де легально можна літати.

Отож ми передали всі напрацювання інженерам у Штатах, вони відтворили двигун, і скоро робитимуть на місці тест. Відео будемо показувати інвесторам і потенційним партнерам.

Відео з телеграм-каналу Михайла Федорова

А якщо не злетить

Поки що я живу на дві країни. Займаючись стартапом, ти не можеш не продумати план Б. Усі ми знаємо, що велика частина стартапів, на жаль, закривається. Я розумію, що таке може статися.

Я дуже вірю в наш продукт, у те, що ми зможемо допомогти фронту, наприклад, відрізавши дешевими ракетами і дронами російську логістику. Відчуваю зацікавленість у дефенс-тусовці. Є чотири балтійські компанії, з якими ведемо перемовини щодо розробки дрона і ракети під наш двигун. Якщо вони будуть першими, думаю, українські виробники теж приєднаються.

У будь-якому разі задум з дешевим двигуном мусить знайти своє втілення.

Хочу також сказати: українці не покинули українців. Навіть далеко від дому люди переживають, гуртуються, збираючи кошти й намагаючись у різний спосіб докладатися до завершення війни.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!