DevOps на аутсорсі. Володимир Шинкар — про те, як зібрати команду девопсів, попит на професію, важливість знання Linux та падіння зарплат
Володимир Шинкар — айтівець, який пройшов шлях від системного адміністратора до Senior Lead DevOps Engineer, а кілька років тому виступив співзасновником бутикової сервісної компанії AppRecode, яка надає клієнтам інфраструктурні рішення.
В інтерв’ю для YouTube-каналу DOU Володимир розповів про стан ринку DevOps, бажаний бекграунд для молодих спеціалістів цієї професії, а також про речі, які має знати кожен DevOps-інженер.
👉🏼 Підписуйтесь на YouTube, щоб не пропустити нові інтерв’ю
Публікуємо скорочену текстову версію основних тез з цієї розмови.
Як будувати бутикову DevOps-компанію
В AppRecode, крім ролі CEO та співзасновника компанії, я виступаю CTO — це особливості роботи в невеликій компанії до 20 людей. На мені всі технічні питання: дискавері, документація, допомога з розробкою техзавдань для працівників. Можна сказати, що я «тренер, який сам грає».
Ми маємо чітку нішу — DevOps. Намагаємося відповідати на питання компаній і консультувати їх щодо того, а чи потрібні їм взагалі девопси і на який час? Часто допомагаємо українським стартапам з інфраструктурою: налаштовуємо, пояснюємо, віддаємо їм для підтримки.
Можна сказати, що ми бутиковий аутсорсер. Плануємо укласти партнерську угоду з Amazon та Azure, це приведе більше клієнтів і зміцнить репутацію.
Нині знову стають популярними low-code та no-code рішення — ця частина ринку частково відштовхує DevOps з його позицій, адже дає можливість розбудовувати інфраструктуру без знання того, що відбувається на бекенді. Але їхня проблема — у масштабуванні інфраструктурних рішень. Для стартапів, можливо, це й добрий варіант, але для великих проєктів low-code і no-code не спрацюють.
Дехто запитує: навіщо нам DevOps, якщо й розробники можуть почитати документацію та розібратися з інфраструктурою. Я відповідаю: бо в кожного своя робота. Хтось класно кладе плитку, а хтось вправно фарбує стіни. Той, хто має експертизу в фарбуванні, виконує роботу якісно, за день. Так само і DevOps — це людина з експертизою в розбудові інфраструктури, яка налаштовує її відповідно до принципів безпеки.
Коли треба масштабувати застосунок, додавати нові функції і при цьому підтримувати його стабільну роботу, з цим може впоратись і розробник. Але у нього на це піде місяць, а в мене як DevOps-інженера — тиждень, а можливо й два дні. Звісно, можна вкластись у Full Stack розробників, але це буде геть інша ціна послуг.
Наш підхід — Infrastructure as Code (IaS). Це дає можливість передавати клієнтам всі інфраструктурні напрацювання без страху з боку замовників, що ми зав’яжемо всю інфраструктуру на собі. Ми передаємо код, а клієнт за потреби може розгорнути додаткове середовище або просто все зупинити і заново розгорнути.
Ще придивляюся до напряму MLOps — він мені видається цікавим і перспективним. Хоча б через те, що завдяки цій технології з’явився ChatGPT.
Про попит на девопсів і хмарну інфраструктуру
Попит на DevOps буде завжди — питання в компетенціях спеціалістів. Є «чисті» девопси і ті, хто перейшов у цю професію. Наприклад, я сам раніше працював майже три роки системним адміністратором. І це гарний бекграунд, адже дає базовий рівень troubleshooting. Також за мою кар’єру часто доводилося лізти в код: тобі дають репозиторій, і ти розумієш, як працює конкретна програма зсередини і як її запускати. Я ніколи не боявся лізти в код і писати на Python лямбда-функцію або ж автоматизацію. Допомагав у цьому, зокрема, Stack Overflow.
Основним фактором попиту на DevOps стала пандемія коронавірусу: всі одночасно пішли в онлайн і диджиталізовували свої компанії. Разом з цим почали вилазити проблеми з безпекою, масштабуванням інфраструктури, зріс попит на виконавців цих робіт, — а девопсів традиційно менше, ніж розробників. Пам’ятаю, коли відвідував DevOps-курси в SoftServe, у моїй групі був недобір!
Для DevOps-інженерів принциповим є знання кількох речей. Найважливіше — це Linux. Потім йдуть контейнери, хмарні технології та Infrastructure as Code, а також CI/CD. Решта допоміжне: логування, моніторинг, підтримка.

Окремо зупинюся на «хмарі» — у чому її переваги? В тому, що на тобі немає відповідальності за фізичну інфраструктуру: не бавишся з дисками, дротами, не наймаєш людей сидіти в серверній і стежити, щоби нічого не перегрілось, не згорів роутер. Звісно, «хмара» — це питання масштабу компанії. Якщо це технологічний гігант, підтримка хмарної інфраструктури якого коштує пів мільйона доларів на місяць, то сенс у фізичних серверах є.
Найчастіше запити щодо розбудови фізичної інфраструктури надходять від компаній, що працюють з надчутливими даними. Такі замовлення ми зараховуємо до категорії on-prem. Трапляються і поєднання on-prem і хмарної інфраструктури.
Наприклад, подібні вимоги щодо зберігання даних не в хмарних серверах є від фінансових організацій. Вони орендують або розбудовують локальний датацентр, що відповідає саме за фінансові операції, а моніторинг чи зовнішня IP може перебувати в «хмарі».
Поради айтівцям і спостереження про стан ринку
Всім айтівцям я завжди рекомендую вчити англійську. І хоча всі про це знають, мало хто ставиться до цього серйозно. А часто перехід від позиції джуна до мідла зупиняє саме погана англійська, адже такий фахівець не зможе комунікувати з клієнтами, доповідати їм статус щодо проєкту, а також навряд чи зможе перейти на роботу в іншу компанію, тому що таких кандидатів нині жорстко відсікають.
Псує життя айтівцям, зокрема девопсам, і страх перед співбесідами. Я завжди кажу, що співбесіда — це навичка. Проходьте інтерв’ю, навіть якщо не збираєтесь влаштовуватися в іншу компанію, уважно слухайте, які запитання вам ставлять, — так ви зрозумієте, чого потребуєте ринок і що з технологій вам варто довчити.
За моїми спостереженнями, нині IT-ринок в DevOps-сфері відновлюється після просідання в листопаді 2022 року. Тоді багато клієнтів відмовилися продовжувати контракти, які тривали до грудня-січня. Нових продажів геть не було. Ми працювали винятково з чинними контрактами. Але за останні півтора місяця контрактів стало більше — я це називаю «відкладеним попитом».
Щодо зарплат, то помітив, що зараз фахівці пристають на нижчі компенсації, на які раніше не погоджувалися. Звісно, прямо не кажуть про те, що готові працювати за менші гроші, але офер приймають. Хоча я знаю випадок, коли в одній компанії інженер під час працевлаштування сказав: «Я знаю, що у вас справи не найкращі, тож я погоджуюся на меншу зарплату».

4 коментарі
Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.