«Проєкт „Дія“ створили 16 людей, а спершу нас взагалі було п’ятеро». Інтерв’ю з розробником «Дії» про вихід в опенсорс, архітектуру проєкту і реакцію спільноти

13 березня «Дія» стала опенсорс-проєктом. Ми поспілкувалися з Євгенієм Горбачовим, Chief Product Officer в «Дії», і розпитали, чому проєкт вийшов в опенсорс зараз, якою була перша реакція користувачів на GitHub, хто є мейнтейнерами підтримки опенсорс-коду та чи багато пул-реквестів від спільноти схвалила команда. А також про те, чи є актуальні вакансії в команді.

«Створювати окрему команду, яка буде сперечатися з кимось на GitHub? Ні, холіварити ми точно не будемо». Про модель підтримки проєкту в опенсорсі

Проєкт «Дія» створили 16 людей, а на початку нас взагалі було п’ятеро. Нині в команді 37 фахівців, включно з менеджерами, архітекторами, бізнес-аналітиками, дизайнерами, розробниками, тестувальниками, девопсами, спеціалістами з безпеки. З цього дивуються всі у світі. Для розвитку продукту нам потрібні контрибутори, які можуть розробляти функції, що не братиме на себе core-команда, тому що це не є пріоритетом для країни.

Мейнтейнерами підтримки опенсорс-коду «Дії» є наша команда. Жодних людей зовні ми не брали. Немає сенсу навіть залучати нових учасників, щоб вони відповідали за цей проєкт. «Дія» — це дуже великий і складний продукт. Якщо ми залучимо нову людину, яка відповідатиме суто за опенсорс та пул-реквести, які туди надходять, її треба буде онбордити довше, ніж ком’юніті, яке хоче працювати з цим.

Відповідальними є мої ліди. У команді є напрями iOS, Android, Back-end, DevOps тощо. Кожен з них рев’ювить пул-реквести у своїй зоні відповідальності. Це не їхня основна робота. Вони мають велике навантаження: створюють складну функціональність, менеджать свої команди, відповідають за запуск нових фіч, а тепер додався ще й опенсорс.

Окрім розробки нових послуг, у нас, як і у будь-якої команди, є технічний борг. Є беклог. Він передбачає оновлення бібліотек, покращення загальної логіки. Якщо ми бачимо, що людина зробила пул-реквест і це завдання є у нас в беклозі, ми можемо одразу підтвердити це й додати в мастер-гілку. Якщо це нова функціональність, яка нам не потрібна, ми відпишемо людині, що наразі такої потреби немає.

Не все ми можемо зробити так, як говорять постулати і гайди, тому що є юридичні обмеження. Зокрема, це впливає на вибір підходів для реалізації рішень. Інколи людина, не занурена в усі ці аспекти, може подивитись і сказати: «Я зробив би це інакше».

Наприклад, створивши форму з набором даних, ми не можемо зберегти її десь у себе в базі, тому що вона містить набір персональних даних, які ідентифікують особу. Ми не маємо права їх зберігати в себе, хоча з технічного боку це правильно. Тому така форма створюється й зберігається тільки на особистому пристрої власника даних і подальша робота з нею потребує постійних зовнішніх запитів, часто в декілька різних реєстрів. Будь-яка нестабільність в обміні робить для користувача послугу недоступною. Усі нові послуги стають більш складними через залученість даних з різних джерел, і послуга в комплексі залежить від найслабшого джерела.

Якщо код, запропонований контрибутерами, не суперечить нашій загальній архітектурі, ми його приймаємо. Хоча більшість пул-реквестів, які надходили, це був радше тюнінг, nice-to have. Наприклад, оновлення бібліотек. Не було чогось, що б забрало у нас багато часу на рев’ю.

«У березні ми отримали 86 пул-реквестів»

Щоправда, з 1 до 17 квітня пул-реквестів не було. Я наголошую саме на них, не на проблемах (issues). Створювати окрему команду, яка буде сперечатися з кимось на GitHub? Ні, холіварити ми точно не будемо. Але якщо issue вказує на безпекову проблему, ми будемо на це реагувати.

Безпековий трек — це невіддільна частина технічного розвитку «Дії», яка постійно проходить як державні, так і зовнішні незалежні безпекові аудити. Назви компаній під NDA, але можу сказати, що це авторитетні світові імена. Аудити тривали близько двох місяців. Безпека — це не про разову перевірку, а про постійний процес, тому аудити проводили й проводитимуть регулярно.

Звичайно, читаємо всі issues з критикою. Це філософська історія: якщо ви не виходите в опенсорс, вас критикують. Але якщо виходите, вас теж критикують.

Якщо ви заздалегідь плануєте вийти в опенсорс, то будуєте рішення під це з самого початку. Робити закритий продукт відкритим (як це було з «Дією») значно складніше, ніж відразу створювати відкритий продукт за всіма гайдлайнами та найкращими практиками. Найскладнішим був рефакторинг як підготовка продукту. Він полягав у тому, щоб відділити шифрування та все, що пов’язано з персональними даними. Чутливі речі, звичайно, не вийшли в опенсорс.

Будь-яке завдання можна реалізувати різними способами. Якщо ми візьмемо гугл-таблиці з формулами і поставимо задачу реалізувати збирання та обробку даних, всі робитимуть це по-різному, але в підсумку порахують правильно. А наскільки це естетично — це дискусійно. «Дія» — це насамперед про результат, про якісні державні сервіси та безпеку даних. Рішення може бути не елегантним, але таким, що працює залізобетонно та відповідає всім нормам закону та бізнес-вимогам.

«Переважно ми маємо дуже короткі терміни на реалізацію»

Ми не можемо зупинити всі розробки, які конче потрібні державі, заради покращення вигляду кодової бази, але це є у нас в беклозі як технічний борг.

Навіть якщо це покращення або перехід на інший компонент, код треба перевірити, провести тести. Якби ми мали монофункціональний сервіс, можна було б відточувати його до ідеалу. Інша річ, коли є різні функції, які видаються простими для користувача, але під капотом мають багато запитів у різні джерела та обробку в реальному часі. Наприклад, послуга з перереєстрації авто, де залучений демографічний реєстр, податкова, сервіси МВС й Інтерполу.

«Ми хочемо показати світу, що навіть під час війни українці здатні розробляти продукти такого рівня». Чому код опублікували зараз

Вихід в опенсорс я ініціював ще 2020 року, коли «Дія» тільки з’явилася, але у нас було дуже багато обмежень. Враховуючи, що це критична інфраструктура, проєкт був під грифом секретно. Навіть примітивна документація була таємницею. Звісно, є речі, які досі не можна робити загальнодоступними. Ми працювали над тим, щоб відокремити те, що можна. Це насамперед юридична, бюрократична робота.

На 2022 рік планували провести рефакторинг, дещо поліпшити, додати описи, підготувати пайплайни, що дало б змогу «Дії» вийти в опенсорс. Ми очікували, що це станеться наприкінці 2022 року, але повномасштабне вторгнення завадило. Та ми факультативно продовжували підготовку.

Цей проєкт став ще більш актуальним торік, коли ми стали отримувати багато запитів від країн-партнерів, яким було цікаво співпрацювати, ділитися досвідом і навіть перевикористовувати певні практики для своїх продуктів. Після успішного бета-тесту mRiik в Естонії та після анонсу про те, що USAID підтримає ще п’ять країн у вивченні нашого цифрового досвіду, ми маємо ще більше контактів з країнами майже з усіх континентів. Вивчаємо досвід одне одного, пропонуємо рішення, фактично розвиваємо цифрову дипломатію. «Дія» та вся екосистема проєктів нам у цьому допомагає, оскільки для багатьох країн вона вже є best practice.

Тож ми все більше розуміли, що бракує відкритого коду, який допоміг би більш плідно будувати комунікацію з партнерами, розробляти на його основі технічні рішення. Ми знову підняли пріоритет проєкту, провели багато консультацій та аудитів, зокрема з Естонією, іншими країнами Європи, а також зі США. Хочемо показати світу, що навіть під час війни українці здатні розробляти продукти такого рівня.

Ефективніше, коли архітектор голосом пояснює, як побудовано дизайн-архітектуру, і показує це на прикладі робочого рішення в опенсорс. Важливо розуміти, що у кожної країни свої обмеження, реєстри, нормативка. У кожної своє шифрування. Наприклад, у нас зв’язок між реєстрами та їхніми інформаційними системами створює система електронної взаємодії «Трембіта». Дуже вагомою є юридична складова. Партнери розповідають, що в них на вході, а ми ділимось, як цей сервіс можна перевикористати.

Наприклад, уже згадана Естонія отримала весь наш досвід і все, що потрібно для реалізації таких високонавантажених рішень. Вона робить сервіс своїми силами, тому що у кожного власне шифрування і нормативка, але від взаємодії при цьому ми не відмовились.

У нас досі багато спільних проєктів, наприклад CDTO Campus. Разом працюємо над міжнародними проєктами, як-от європейським Wallet. Це європейський сервіс, який допоможе відкривати банківські рахунки онлайн, мати документи в смартфоні тощо. Команда Мінцифри презентувала можливості «Дії» на зустрічі міжнародного консорціуму в Парижі. Показали європейським колегам, як з «Дією» відкрити банківський рахунок за хвилину, створити електронний підпис і користуватися цифровими документами. Найкраща оцінка — нас залучили до пілоту розробки European Digital Identity Wallet.

«Найбільше партнерів цікавить наша модель взаємодії з реєстрами в реальному часі без зберігання даних»

«Дія» — це як транспорт, де на точковий запит ми звертаємося за точковою відповіддю. Це не банківський застосунок, де є своя клієнтська база, навіть якщо в ній 20 мільйонів користувачів. У світі все рухається до розділених систем, де немає єдиного великого сервісу, який можна «покласти». Наша модель дає змогу гарантувати безпеку даних, хоча власним технічним спеціалістам буває складно, адже під капотом — складні речі. Аналога «Дії» такого ж масштабу й архітектури немає, а все має працювати безпечно та максимально просто для користувача.

Є три ключові причини, чому ми вийшли в опенсорс. Окрім міжнародних відносин і популяризації рішень на базі «Дії» за кордоном, це робота зі спільнотою експертів зі всього світу, розвиток додаткових продуктових гілок для «Дії». Ідеться про розбудову повноцінних майданчиків для роботи з профільними технологічними комітетами від спільноти навколо опенсорсу «Дії». Треба будувати комунікацію. Сьогодні вона на початковому рівні, а треба робити її глобальною та публічною. Це велика організаційна й ресурсомістка праця, на яку треба знаходити час. Але це важливий трек, і я впевнений, що ресурс знайдеться.

«„Дія“ — це не проста саморобка, щоб можна було швидко подивитись і аргументовано сказати: „все погано, чи все добре“». Про реакцію користувачів, ризики та технічні нюанси

Реакція користувачів на GitHub була бурхлива. Ми отримали багато позитивного фідбеку, але ставили й дискусійні питання, була конструктивна критика. Загалом все відбулося навіть краще, ніж очікувалось. Явного негативу не траплялося, адже «Дія» — це не проста саморобка, щоб можна було швидко подивитись і аргументовано сказати: «все погано, чи все добре». Продукт складний і потребує експертизи і часу на аналіз для того щоб щось стверджувати і дискутувати. Ті, хто розуміються, конструктивно поставили запитання , зробили уточнення та запропонували своє бачення з урахуванням усіх ввідних.

Важливо розуміти, що опенсорс-код «Дії» — це бойовий код, хоча він дещо відстає. Наразі доналаштовуємо додаткові зворотні пайплайни, щоб отримувати пул-реквести. Працюємо над тим, щоб не відволікати девопсів і лідів-розробників на оновлення. Зараз вони робляться в ручному режимі та відстають, адже постійно вносяться зміни. Опенсорс-код «Дії» постійно оновлюватиметься. Додаватимуться сервіси, щоб покрити всі функціональні можливості платформи. Зараз їх лише два.

З часом стало з’являтися навіть більше якісної комунікації, зокрема змістовні пул-реквести. Декілька IT-команд вийшли на мене напряму та готові співпрацювати з нами за своїми напрямами: дві команди Android, одна Back-end. iOS ще не має. Мова про співпрацю на некомерційній основі, адже опенсорс не про гроші. Це і для них корисно, адже вони розвиватимуться як експерти. Ці спеціалісти ставлять дуже правильні запитання. Щоб спростити роботу таких контрибуторів, ми додали у файл Readme інформацію про те, які у нас технічні плани.

Якби «Дія» була сервісом, який акумулює та зберігає інформацію, її публікація несла б масштабні ризики. Але в нас абсолютно інша модель. «Дія» не зберігає дані та не розпоряджається ними. Проєкту вже чотири роки. Якби хтось захотів, за цей час він зробив би реверс-інжиніринг наших застосунків, розклав їх на компоненти та дізнався все те, що можна дізнатися з відкритого коду. Але зібрана на колінці програма не зможе комунікувати з бекендом «Дії», а тим більше не зробить від її імені запит в реєстр. Навіть ми задля тестування не маємо права і не можемо від імені людини зробити запит у реєстр.

«Дія» використовує чимало опенсорс-бібліотек. Це нормальна практика. Коли ви розбудовуєте такого гіганта, але хочете все написати самостійно, знадобиться значно більше часу та більша команда для розробки та підтримки. Важливо, що ми перевіряємо кожну бібліотеку. Насправді використання бібліотек, які підтримуються надійними вендорами — це навіть краще, адже ми не змогли б самі стежити за всім, що відбувається у світі.

«Ми не завжди використовуємо останні технологічні рішення, тому що „Дія“ — це для всіх громадян України»

У мене в аналітиці є Android 4.4, хоча їх там і мізерна кількість. Люди використовують старі айфони, наприклад, iPhone 5. Ми прагнемо не обмежувати громадян у тому, щоб вони використовували наш сервіс, але й робити подвійну розробку для старих і нових версій не хочемо, адже це питання часу та ресурсів.

Єдине розгалуження, яке у нас існує, це «Дія.Підпис». Усім відома мемна тема з «гімнастикою шиї», коли «Дія» просить повернути голову вправо та вліво. На останніх версіях iOS і Android зараз достатньо кліпнути очима. А от для пристроїв, які не мають фронтальних сенсорів глибини і є примітивними з погляду розпізнавання обличчя, досі є «гімнастика». Але на захист цієї технології можу сказати, що на лінкедині, фейсбуці, криптовалютному ринку таке теж є.

Періодично ми робимо кардинальні зміни. Кожне технічне рішення або обраний фреймворк — це не просто так. Ми не стали переходити на SwiftUI, тому що вважаємо, що на це не варто витрачати час і виділяти державні кошти під час війни. Це не важливіше, ніж міжнародний реєстр репарацій.

«Наша мета — 100% державних послуг мають перейти в онлайн». Про майбутнє проєкту і те, як приєднатися до команди

На початку кожного року в нас відбувається нарада з короткострокового та довгострокового планування, де на слайдах 60-70 проєктів, які нам потрібно зробити. А є ще офлайн-послуги, для оцифрування яких ще не готова нормативно-правова база. Наша мета — 100% державних послуг мають перейти в онлайн. У пріоритеті допомога громадянам під час війни та послуги, що будуть втіленням реформ, наприклад, розмитнення авто.

Раніше «Дія» була просто гаманцем з двома документами. Додаючи нові послуги, ми вперлись в те, що архітектура не дає змогу зробити все, що хочемо. Ми готували редизайни, щоб зняти блокери для розвитку продукту. Наразі працюємо над інноваційними речами, включаючи штучний інтелект. Будемо покращувати підтримку на основі ШІ, адже ми не можемо взяти для неї 5000 операторів.

Ми постійно в пошуку людей, які можуть підсилити команду. Тому що об’єми роботи тільки збільшуються, запускаємо багато нових послуг. Вакансії можна відстежувати на сторінці Diia Company, там регулярно з’являються нові пропозиції. У найближчі тижні їх стане ще більше. А ще завжди шукаємо тих, хто сильніший, ніж той, хто вже працює.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось11
До обраногоВ обраному1
LinkedIn



Найкращі коментарі пропустити

Просто хотів би висловити велику подяку за те, що робить ваша команда. Державні послуги в Дії — необхідний крок для ефективної боротьби з низовою корупцією.

82 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Услуги онлайн это хорошо, но такие системы никак не помогают в борьбе с коррупцией, скорее ее делают еще более красивой и скрытой :)

скорее ее делают еще более красивой и скрытой :)

Тут цікавий кейс прозоро:
Теоретично вони б мали прибирати корупцію, бо все публічно і не вийде промутитись тихо.
На практиці чиновники, що роблять «накручені» тендери не несуть відповідальність, а як додатковий бонус тепер ще й мають відмазку на питання «Чому фігово зроблена доріжка/дитмайданчик і тд?» — «Так на прозоро ж був тендер, то просто виграв поганий підрядник, а ми не можемо нічого зробити»

Насправді прозорро зекономило сотні мільярдів гривень. Бо раніше ці всі тендери були недоступні, і що, за скільки, і хто купив — було дуже важко знайти, а тим паче вивести на чисту воду. Прозорро зменшило корупцію. Не даремно ж «велике будівництво» робили в обхід прозорро: www.epravda.com.ua/news/2021/06/29/675439

Насправді прозорро зекономило сотні мільярдів гривень

Прозоро — це корисний інструмент, але це лише інструмент.
Як ви порахували саме економію в на вказану суму (200+КК)?

Прозорро зменшило корупцію.

Як ви це виміряли?
В пості, на який ви відповідали наведено приклад, коли його використовували для корупції. Знову ж, навіть там є «тендери» створені під конкретного виробника. Нещодавній скандал з турнікетами Дніпро є тому прикладом.

Як я казав, ІТ (прозоро) — це лише інструмент, він не вирішить проблему з корупцією на тендерах. Що може вирішити — це відповідальність чиновника за мутні тендери, тоді не важливо чи вони публічні, чи просто «буйний прокурор» прижме того хто намутив з тендером. Але тут проблема з тим як довести, що тендер підкручений, і прозоро цю проблему не вирішує.

Як ви порахували саме економію в на вказану суму (200+КК)?

Для розрахунку брали початкову суму тендеру і кінцеву. До прозорро майже всі тендери закінчувалися по початковій сумі, бо не було конкуренції.

Як ви це виміряли?

Це заявлялося різноманітними профільними організаціями, які вимірюють рівень корупції.

ІТ (прозоро) — це лише інструмент

Щодо прозорро — то це не тільки інструмент. Під нього були прийняті відповідні зміни до законодавства, ціла реформа державних закупівель.

Окремий чан чорти на 5 чол мають готувати, чи таки на 16?

Просто хотів би висловити велику подяку за те, що робить ваша команда. Державні послуги в Дії — необхідний крок для ефективної боротьби з низовою корупцією.

Распространенное заблуждение. Это система контроля за рабами, а не система для слежения за коррупцией

Державні послуги в Дії — необхідний крок для ефективної боротьби з низовою корупцією.

1) Не ясно як ви зможете довести «необхідність», що власне не існує інших способів.
2) Наведіть приклад який саме сервіс зменшив або прибрав корупцію на вашому досвіді. Я не може згадати жодного зі свого досвіду.

2) Наведіть приклад

ну наприклад з дією зʼявилась можливість продати авто за 5 хвилин.

ну наприклад з дією зʼявилась можливість продати авто за 5 хвилин.

І як це зменшує корупцію? Я не в курсі всіх корупційних схем, якщо що.

Щоб вкластись з продажем авто в годину часу в Харкові на шевченко треба заплатити бегунку 3000-4000 грн.

Можна і «безкоштовно» але це займе десь години 3-4 (площадка експертів + власне всередині) при неможливо-сприятливих умовах типу відсутності тривог.

Можна поїхати за місто в пісочин, але і там за півгодини до відкриття черга за талончиками електронної черги вже мінімум на пів робочого дня. Скільки там бегунки коштують я не знаю.

найменше шо мені вдавалось безкоштовно це реєстрація авто із-за кордону — 3.5 години в сц пісочин.
найдовше — реєстрація мотоцикла з японії в сц на шевченко. зайняла у мене 4 (чотири) робочі дні часу, дві скарги на імʼя начальника відділення і та на гарячу лінію.

тому інші тачки купляв і продавав з бігунками.

продати через дію за буквально 5 хвилин це прям неможливий сервіс в Ха мабуть за будь які гроші.

Щоб вкластись з продажем авто в годину часу в Харкові на шевченко треба заплатити бегунку 3000-4000 грн.

Можна і «безкоштовно» але це займе десь години 3-4

Власне це не про корупцію, а про зручність. Це круто, що комусь зекономили десь 100 багзів на продажи на 5000+, але це не корупція.

ні, це саме корупція. прям за визначенням. Бо існують дві черги — платна і для «лохів». Безкоштовних жмотів зайобують і затримують так, щоб їм потім гикалось від однієї тільки думки о перереєстрації авто.

і так, більш менш автоматизований сервіс відбирає годівничку у місцевих божків, які сімʼями з того годувались роками. їм навіть перейменування МРЕО в сервісні центри і електрона черга не поламала так схеми, як банальна можливість «клієнтам» взагалі не наближатись до них на поклон.

Приблизно як ЦНАПи зламали заробки паспортним столам. Якщо все можна зробити в кондиціонованому офісі з прозорими стінами, то для чого стояти в чергах по 3 години в тісних смердючих паспортних столах щоб отримати послугу по вівторках і четвергах з 10-15 години з перервою 13-14 і дізнатись «маладой чілавек, у вас ще етай бумажки не хватаіт, зачєм ви прішлі» або платити за швидке людське вирішення проблем?
А зараз і дії реєстрація взагалі в ел вигляді, навіть в той ЦНАП ідти не треба..

p.s. дія лайно, проте деякі низові корупційні схеми вона таки поламала

ні, це саме корупція. прям за визначенням. Бо існують дві черги — платна і для «лохів». Безкоштовних жмотів зайобують і затримують так, щоб їм потім гикалось від однієї тільки думки о перереєстрації авто.

Якщо ви так кажете, то можу лише повірити. Але в інших держустановах все працює так як ви описали в коменті вище:
Є вибір, або сам витрачаєш час в черзі, яку обійти особливо не вийде, бо номерки видають, або платиш людині, що це зробить «в обідню перерву» або типу того.

Те що ви описали в більшості установ лікується письмовими скаргами. МРЕО звісно можуть бути зовсім овігевші.

Є вибір, або сам витрачаєш час в черзі, яку обійти особливо не вийде, бо номерки видають, або платиш людині, що це зробить «в обідню перерву» або типу того.

я якщо чесно не розумію для чого ви в одному реченні пишете «черзі, яку обійти особливо не вийде», а в наступному пишете як за гроші саме ту чергу можна обійти. вам то не муляє?

це ж і є корупція.
оце «в обідню перерву» у мене на практиці значило що по талончику зайшов я з черги, сиджу перед дівчиною, а вона «швиденько» займається чуваком з «платної черги».
тобто черга спеціально сповільнується, а не бажаючі чекати можуть піти нульовим пріорітетом за гроші. чим більше треба заробити грошей тим сильніше спонукайте: вимкніть кондей в залі очікування або сповільнюйте роботу, або супер-кіл «всьо талончики на сьогодні більше не видаємо, приходьте завтра»

я якщо чесно не розумію для чого ви в одному реченні пишете «черзі, яку обійти особливо не вийде», а в наступному пишете як за гроші саме ту чергу можна обійти. вам то не муляє?

Проблеми немає, бо не порушують права споживача: мені пох на тих «бігунків» допоки я отримую якісну послугу. В даному випадку, якісна — це та що відповідає моєму місцю в черзі. Якщо чиновник вирішив попрацювати більше і обслужити додатково бігунків — це його право, тут єдине питання — сплата податків.

В даному випадку, якісна — це та що відповідає моєму місцю в черзі.

Вам треба на пальцях пояснити як вас найобують чи ви справді такий майстер ментальної гімнастики? Ваше місце в черзі — 31, але від талончика № 1 до власне вашого № 31 чиновники встигають обслужити не 30 людей, а 50, а ви прочекали не 40 хвилин, а дві години. Але вам ОК, це не корупція. Це ж просто

чиновник вирішив попрацювати більше і обслужити додатково бігунків

Я не розумію як немотивоване збільшення часу очікування послуги робить її якісною.
Але це завжди мотивувало людей робити корупційні платежі за оминання такого «якісного» сервісу. Це буквально основа української низової корупції

Ваше місце в черзі — 31, але від талончика № 1 до власне вашого № 31 чиновники встигають обслужити не 30 людей, а 50, а ви прочекали не 40 хвилин, а дві години.

1) У них зараз є вимоги по часу обробки (принамні в держадміністрації так)
2)

Те що ви описали в більшості установ лікується письмовими скаргами

Точніше, достатньо заявити про бажання її написати

Точніше, достатньо заявити про бажання її написати

це аж ніяк не робить послугу якісною, просто ви ще додатково витрачаєте свої сили на отримання того що вам і так за законом належить. Хоча для України це мабуть є нормою життя вибивати силою те що тобі і так законно належить.

Я це робив якщо що і багато разів, але я не отримав ніякої сатисфакції — в тому сенсі що витратив більше часу ніж мав би + додатково посварився і скаргу написав. Взагалі це оплачувана праця «таємних клієнтів», і така служба доречі існує, проте нафіга якщо Максим чи Богдан мають багато вільного часу..

ні, це саме корупція. прям за визначенням. Бо

в дії фактично відсутні послуги для власників українського паспорта, потрібна виключно ID-карта

але ж це не правда. як я їй тоді користуюсь?

Власне в нас дуже багато коррупції там, де наприклад терміни видачі документа або послуги від держави не регламентовані або довгі. Тобто можуть видати справку за день, а можуть за 2 місяці, і ніяких варіантів окрім кумівства або хабара це діло не прискорять

Власне в нас дуже багато коррупції там, де наприклад терміни видачі документа або послуги від держави не регламентовані або довгі.

1) Як це вирішила дія?
2) Це вирішується виплавленням бізнес процесів, в нашому випадку встановленням чітких і не довгих строків (якщо бігунок може порішати за 3 дня, то така послуга має мати строки 5, а не 15 днів)

(якщо бігунок може порішати за 3 дня, то така послуга має мати строки 5, а не 15 днів)

угу, розбіжався.
бігунок власне і може втиснутись в ті три дні з запасом саме тому, що решту відсувають в ті 15. а керівник закладу звісно наведе стопіцот аргументів чому 5 днів це нереально що аж ну зовсім не можна.

1) Як це вирішила дія?

загалом ніяк.

але деякі її сервіси дають змогу витратити менше ресурсів на подання та отримання послуги.

замовити послугу з трамвая на роботу, а отримати на дивані вдома або поштою навіть з вдвічі перевищеними строками фізично дешевше, ніж стояти/чекати в черзі з талоничком навіть півтори години замість 45 хвилин.

бо обовʼязкова фізична присутність не тільки робить ту послугу дорожчою для нас (робота, плани на день тощо) але і створює корупційний ризик оминути ці проблеми в подальшому через бігунків.

дія (і інші електроні кабінети) по суті справи просто продовження еволюції електронної черги.

Більше це не працює. Який сенс в онлайн-послугах, якщо вони заборонені владою?

Чого не працює? Вимкнули чи шо?

а, такого там повно.. у мене прописка зникала наприклад, тупо бомжем був. і ні цнап, ні дія ні дмс нічого робити не хотіли. а коли ти бомж дія взагалі тіки документи хіба показує, всі сервіси вимикаються.. дія — то лайно бо в ньому все працює якщо працює. як тільки трабли якісь то можна одразу сходити найух, бо ніхто не допоможе.

я продав мотоцикл через дію, без відвідування навіть сервісного центру і без рішал; отримав довідку про доходи для банку та брокера за 5 хв без черг ітд. Ну і на противагу я підключав комерційне приміщення до водопостачання і все було «в папері», з поїздками, чергами, 4 рази, і це було доволі боляче і неприємно, повірте

я продав мотоцикл через дію

Тред про МРЕО вище :)
Але добре, що хоч 1 приклад принаймні корисного застосування дії є

Якщо не помітили, то Дія сама по собі ніяких своїх послуг, окрім опитувань і трансляції єдиного брехнофону, не ввела. А використала результат багаторічної системної роботи мінюста під керівництвом Петренка, мвс, нацбанку, тощо. Тобто, дія зібрала послуги, які ВЖЕ були онлайн, в одне, погано захищене від кібератак, місце і назвали їх своїми.

Це природньо для поточної влади. Раніше вони вкрали багаторічний план відновлення доріг мінінфраструктури під керівництвом Омеляна і просто перейцменували це в «велике будівництво».

Наша мета — 100% державних послуг мають перейти в онлайн

Тобто послуга виписки електронної повістки, вхід до електронного кабінету військовозобов’язаного, тощо?

З таким тільки на електронний фронт

Мала можливість попрацювати з Євгеном. Можу сказати, що співпраця була завжди конструктивною та нам вдавалося завжди знайти рішення для тих питань, які я мала.

Явно впіймав «звізду».... а якість як коду так і застосунку.... самі знаєте

Найскладнішим був рефакторинг як підготовка продукту. Він полягав у тому, щоб відділити шифрування та все, що пов’язано з персональними даними. Чутливі речі, звичайно, не вийшли в опенсорс.

Тобто ніякого опенсорсу насправді немає? Чому я не здивований?

Я раніше коли був молодий також захоплювався оупенсорсом, а коли підріс зрозумів, що він — просто подарунок людоїдським режимам Північної Кореї, Ірану, та тієї ж Росії (згадаємо який софт використовувався, що зробити мобільний зв’язок на окупованих територіях ще в 2014му).

Так, Росія просто неймовірно наживається на опенсорці. Настільки, що вже намагається знищити айті як галузь. panorama.pub/...​zenii-zarplaty-ajtisnikam :D

Доречі, софт, який використовував (а може й досі використовує) «банк ДНР» ніколи не був опенсорцним. Це їм аж ніяк не завадило його вкрасти і користуватися. ;)

Знаючи досвід переймання зешоблою законів з підорашки і білорашки — в Україні попереду багато цікавого

В Україні в будь-якому разі попереду багато цікавого. Але в Україні немає надлишків нафти та газу, тому, айті поки що і є українською нафтою і українським газом одночасно. Не тому, що ми такі круті, а тому, що всім іншим наша держава просто не дає розвинутись навіть трохи. В тому, що дехто з співгромадян хотів би нас розкуркулити, я аж ніяк не сумніваюся. Висловлення товаріща Гетьманцева — тому підтвердження. Але ж в нас все ж таки інший шлях. Принаймні, є на це надія.

Вони це роблять тому що їм треба відвернути увагу від падіння доходів населення і мобілізації (нехай навіть не такої активної як в нас). З відносно тупим населенням падіння доходів під соусом «всі проти нас» та «а на западє єщє хужє» спрацьовує. Відсутність масової невдоволеності від мобілізації за рахунок тупості і бідності населення підтримується символічними (а для самих рашистів значними) сумами, котрі, між в Україні готові платити щоб не потрапити в армію.

Я трохи не про те. Я про те, що в нас, на відміну від РФ, немає «нескінченного» джерела доходів у вигляді потужної нафтогазової промисловості. А без джерела сверхдоходів, формування справжньої автократії не є можливим.

У них буквально в шапке написано «сатирическое издание»

І що? Ви вважаєте, що це завадить поточній російській владі знищити айті як галузь? Чи може вважаєте, що в тамтешнього електорату немає попиту на розкуркулення? Навіть в нас трохи є.

Ви вважаєте, що це завадить поточній російській владі знищити айті як галузь

Зачем им это? У них вся айтишечка в основном работает на внутренний рынок, особенно после 22го года, в отличии от нашей.

тамтешнього електорату немає попиту на розкуркулення?

Там де-факто нет электоральных процедур, чтобы это мнение на что-то повлияло.

Но изначальный мой посыл был в том, что делать выводы на основе сатирических «новостей», мягко говоря некорректно.

Зачем им это?

Не навіщо, а чому. Коли ситуація поступово погіршується і надії на її покращення немає, потрібні винуватці. Тобто сакральні жертви. Просто для того щоб зменшити напругу, треба когось карати. Так працює суспільство нульової довіри. Рано чи пізно, покарані будуть всі, крім царя та люмпенів. Бо війну зупинити там ніхто вже не може, навіть якби хотів. Тому погіршення економічного стану всіх верств населення — питання остаточно вирішене. Тобто перерозподіл на користь люмпенів є неминучим.

це завадить поточній російській владі знищити айті як галузь

Саме тому вони айтішникам зараз мільйон плюшок роблять, тільки би ті не розʼїхалися або й повернулися. Включно з пільговою іпотекою.

зараз мільйон плюшок роблять

Прямо цікаво стало. Звідки така інформація? Яких саме «плюшок»? Кому саме?

Включно з пільговою іпотекою.

Іпотека на РФ — це зараз рахується за «плюшку»? Дякую, поржав. Якщо хто не в курсі, рубль — це вже давно взагалі не гроші. Його давно вже неможна вільно обміняти ані на доляр, ані на євро. Навіть в обмеженій кількості неможливо. Що буде з цінами на житло на Росії за рік, не може сказати НІХТО. Крім одного беззаперечного факту — купувати житло на Росії за справжні гроші (не рублі) ніхто не буде протягом, щонайменш, найближчих десяти років. Хотів би я побачити довбограя, якому пільгова іпотека на РФ здається «плюшкою». ;)

Звідки така інформація? Яких саме «плюшок»? Кому саме?

Інтернет — він такий, відкритий для всіх, можна щось і пошукати. Наприклад, та ж бронь від мобілізації там для айтішніків присутня.

Іпотека на РФ — це зараз рахується за «плюшку»?

Для вас — може, і ні, а для тих, хто там живе, то цілком. Може, вас це здивує, але досить з давніх часів валюта там нікого особливо не цікавила, зарплати тамтешні айтішники мають в рублях, і за них же купляють житло. Тож пільгова іпотека цілком собі звучить як «плюшка», якою користуються.

Інтернет — він такий, відкритий для всіх, можна щось і пошукати.

Та шукайте будь ласка. ;) Ніхто не забороняє. Але це не означає, що я маю вірити всьому, що ви знайшли. Джерело інформації має значення, хоча, звісно, не для всіх. ;)

Розумію, 🙈🙈 - це теж робочий підхід.

gosuslugi.ru/ipoteka

Щось типу аналогу Дії, наскільки розумію.

Де в кого робочій підхід — вірити всьому, що пиздять кацапи, як я подивлюся. Ну, якби в мене був такий робочій підхід, я скоріш за все ще у 14-му повісився б. Коли ця наволоч захопила Донецьк і погрожувала за три тижні захопити Варшаву. Кацап бреше кожного разу, коли розкриває рота. Ні, не чули? ;) Ніби-то вже десять років війна точиться. Тільки горяча фаза. Виявляється ще є унікуми, які вірять кацапським джерелам. Буває.

бреше кожного разу, коли розкриває рота

Кажу ж — 🙈. Дуже зручно 🙂 Це простіше, ніж бути обʼєктивним.

habr.com/en/companies/netologyru/articles/735108

І так-то воно мені все одно, що там відбувається, але те, що тамтешня влада в процесі знищення айті — це відвертий копіум, який не має нічого спільного з реальністю.

По суті нема, значить, що сказати. Ну ладно.

P.S: так це ви той чєл, якого трошки переклинило на «мегапевтах» — я ще тоді зрозумів, що адекватну дискусію з вам неможливо вести. Навіщо я тут розпинався взагалі)

Как паґодка в Мацквє? ;)

А той психотерапевт таки правий був 🙂 Клінічний випадок

Той психокілопевт — дійсно клінічний випадок. Ставати на захист російської мови в Україні на одинадцятому році російсько-української війни, — таке може робити або підкацапник, або клінічний олігофрен.
Так само і люди, які на одинадцятому році війни використовують російські джерела у якості доказів, або мають певні вади логічного мислення, або знаходяться під важким впливом російської воєнної пропаганди.
Звісно, людина, яка ненавидить кацапів і не вірить їхній брехні, просто за замовчанням, виглядає для таких організмів як клінічний випадок. :) І я навряд можу хоча б щось з цим поробити. ;)

Таке собі твердження.
Якщо ви програмуєте, спробуйте поставити собі питання: а що ви можете написати без open source бібліотек/інструментів?
Уявіть собі світ без linux, де є лише windows server :)

Якщо ви програмуєте, спробуйте поставити собі питання: а що ви можете написати без open source бібліотек/інструментів?

Все те саме. Питання тут скоріше — скільки це буде коштувати грошей? Навіть не часу, бо в світі без безкоштовного опенсорсу, були б платні бібліотеки.

Уявіть собі світ без linux, де є лише windows server :)

А ви розумієте, що живете в світі де лінукс вбив демпінгом купу класних систем, наприклад той же соляріс. О про солярку: чули про Docker та LXC? А про Solaris Zones? В якому році з’явилися ці продукти?

Все те саме... були б платні бібліотеки

Нажаль, це не є коректною темою для дискусії ... історія не визнає умовного способу. Моя думка інша ... я згоден з вами, що бібліотек було б платних більше, але разом з тим
— їх було б менше (в сумі),
— якість — не факт, що краща а то й гірша (більшість платних бібліотек, які я бачив — дуже погано зроблені були),
— самостійно навчатись було б в рази складніше (адже все дуже платне),
— як результат, в цілому, індустрія б дуже сильно гальмувала.

лінукс вбив демпінгом купу класних систем

При цьому, побудував навколо себе розгалужену екосистему. Хай би на скільки круті були б ті системи класні, результат був би не краще ніж те, що зараз є під win чи macos. Ці, доречі, дуже навіть вижили.

Та й ... вбив класних систем ... хз ... індустрія зараз досить капіталізована. Грошей в ІТ достатньо. Кожен individual contributor є досить ефективним, оскільки має багато готових і доступних інструментів. Без відкритого коду, людей тут працювало б набагато більше, робили б вони набагато більше однакової роботи, при цьому досягали менше результату, платили б всім менше, індустрія розвивалася б повільніше.

просто подарунок людоїдським режимам

Ці режими без проблем користуються і сучасним дуже платним але дуже ломаним софтом.
Та й не ломаним теж ... та й не софтом теж. Подивіться як працюють санкції — вони працюють але набагато менш ефективно ніж нам хотілося б.

Приплітати сюди open source — таке собі ... це як на підручники з матана робити обмеження на експорт і забороняти виносити з бібліотеки.

— їх було б менше (в сумі),
— якість — не факт, що краща а то й гірша (більшість платних бібліотек, які я бачив — дуже погано зроблені були),
— самостійно навчатись було б в рази складніше (адже все дуже платне),
— як результат, в цілому, індустрія б дуже сильно гальмувала

Ви трохи протирічите собі ж (історія не визнає умовного способу.«). Власне те що все було б ок, можемо бачити згадавши 2005-2015 роки, коли все оте може і існувало, але не було проблемою для індустрії.
Власне дотНет — приклад по факту припроітарної системи, що вдало живе. В світі джави хоч і опенсорс важливий, але не критичний. На фронт-енді опенсорс взагалі створив купу трешу разом з «прогресом», при тому в тих же 2005-2015 були усілякі ЕкстДжС, які нормально справлялись зі своїми задачами.
Власне незамінність опенсорсу поки неочевидна.

І все ще питання: що там по докеру і солярним зонам? :)

Хай би на скільки круті були б ті системи класні, результат був би не краще ніж те, що зараз є під win чи macos.

1) Для серверів солярка таки краща.
2) Власне в чому проблема з маком чи віндою? Для персонального використання вони кращі за лінукс. А на серверах були свої топові рішення. Та навіть лінкс на сервері лише умовно опенсорс, бо по факту розроблявся за рахунок корпорації, їх працівниками, просто умоний Ретхед зробив на нього ставку, а не на розробку свого юнікса.

просто подарунок людоїдським режимам
Ці режими без проблем користуються ...

Для чого ви оце мені пишите взагалі не ясно, це не моя цитата.

Власне дотНет ...

Так, це гарний приклад. Він не єдиний. Були ще ті ж Borland Delphi і багато чого іншого. Там є/були платні ліби. Але так чи інакше то все теж обросло певним шаром open source від сніппетів на форумах до реп в github... просто в меншому масштабі.

На фронт-енді ...

Мені складно сказати про ЕкстДжС, оскільки з ним не знайомий. Але тут я б не сказав що open source був ключовим в розвитку фронта. Історія розвитку веба — це більше про історію розвитку браузерів... JQuery був популярний не із-за того що він крутий, а із-за того, що браузери були туповаті.

Доречі, тут важливий феномен firefox — тут open source стоїть на варті privacy.

що там по докеру і солярним зонам? :)

Тут мені складно коментувати, я не знайомий з solaris. Єдине що скажу, що докер — не така вже й відкрита екосистема. Але ідея дуже потужна. Якщо на Solaris це було раніше — вони круті. На win та на mac цього так і по нормальному не зробили.

це не моя цитата

Вибачте, не подивився на автора... то вище по дереву.

Але так чи інакше то все теж обросло певним шаром open source від сніппетів на форумах до реп в github... просто в меншому масштабі.

Обросло. І що?
Знову ж: для того що треба бізнесу скоріше за все є платна бібліотека (були контори, що не дозволяли опенсорс тули, якраз через те, що немає на кого підтримку перекласти).
Безкоштовні (тут ключове саме ціна, а не відкритість коду) бібліотеки продовжили б існувати, хоча б завдяки академії де вони є побічним продуктом чиєїсь наукової роботи.

Власне не зрозуміла і не доведена критичність опенсорсу для ІТішечки. Те що ми отримали дофіга людиногодин безкоштовно — це приємний бонус, але не визначальний. Та і ключове тут сам безкоштовність, а не «відкритість коду»

Власне не зрозуміла і не доведена критичність опенсорсу для ІТішечки.

Ви це написали в опенсорсному браузері, він викликав опенсорсний BoringSSL щоб створити запит, після цього опенсорсна BSD-система TCP/IP (так, навіть якщо у вас вінда) видала пакети вашого запиту в зовнішній світ. Ці пакети пройшли через купу лінуксових роутерів, дісталися лінуксового сервера ДОУ, де опенсорний сервер передав його опенсорному інтерпретатору, який поклав ваше повідомлення в опенсорсну БД. Після цього ви напишете код, зберете його опенсорсною білд-системою, яка викличе опенсорсний компілятор, і потім заллєте код в опенсорсну систему контроля версій (оце правда лише якщо у вас не Perforce чи ClearCase).

І правда, навіщо айтішечці опенсорс?

Ви це написали в опенсорсному браузері

Я це написав в браузері, що по факту розроблявся і просувався 1 конторою і навіть після того як його рушій виклали в опенсорс він все ще має купу закритих компонентів.

він викликав опенсорсний ...
А ви розумієте, що живете в світі де лінукс вбив демпінгом купу класних систем, наприклад той же соляріс.

---

І правда, навіщо айтішечці опенсорс?

Питання було інше, а відповідь на ваше питання була в кінці повідомлення на яке ви відповідали:

Те що ми отримали дофіга людиногодин безкоштовно — це приємний бонус, але не визначальний. Та і ключове тут сам безкоштовність, а не «відкритість коду»

Якщо ми не маємо жодної галузі IT, яка б опенсорсу взагалі не торкалася, окрім давно спочивших занять типу написання MFC-програм в Visual Studio, тоді виходить, опенсорс все ж таки є критичним для IT. Це просто реальність, ми це кожен день бачимо, це не потрібно доводити, це просто спостерігається. Це не зникне просто тому, що ми не впевнені, чому це відбувається.

Можна звісно поспекулювати чому так — мабуть тому, що розвиток IT як індустрії спирається на поширеність опенсорсних бібліотек, тулзів та інших рішень, які уможливлюють діалектичний перехід IT від кількості в якість, як за Енгельсом. Не буде рішень — не буде розвитку. Теоретичний шлях відмови від опенсорсу в масштабах всього IT є лише таким — теоретичним. Якщо ви заснуєте компанію, яка проголосить повну відмову від опенсорсу ціною зменшення продуктивності ваших співробітників в 10 разів, то вона зрештою просто збанкрутує і все, а прогрес в IT будуть рухати ваші конкуренти.

Якщо ми не маємо жодної галузі IT, яка б опенсорсу взагалі не торкалася, окрім давно спочивших занять типу написання MFC-програм в Visual Studio, тоді виходить, опенсорс все ж таки є критичним для IT.

Навіть не смішно вже, перечитайте, що ви написали:
1) Х створює У
2) Без У не може існувати Х
І ви робите висновок, що з 1 слідує 2. Ви просто плутаєте причину і наслідок — вам треба показати, що Х не може існувати без У.

Я не сперечаюсь з твердженням, що ІТ отримує бенефіти від існування безоплатного опенсорсу (ключове безоплатного). Я хочу отримати підтвердження того, що ІТ не змогло б існувати без опенсорсу. Особливо в контексті того, що я ще пам’ятаю чи не повністю пріпроітерні системи і бізнеси, що нормально на них існували років 5 назад.

Та і ключове тут сам безкоштовність, а не «відкритість коду»

Тут ви, доречі, чіпляєте іншу історію. Є таке понятти як вільне програмне забезпечення — це крім відкритого коду ще відкрита ліцензія. Не весь відкритий код безкоштовний.

В інфраструктурі відкритого коду, саме доступ до коду є важливим, навіть якщо використання обмежується ліцензією.

Код для бібліотек — це перший рівень документації. В своєму досвіді купу разів доводилось дебажити саме наявні ліби більше ніж власний код.

Відкритий код дозволяє проводити аудит будь-яким зацікавленим особам ... чи то «бо треба» чи то «цікаво, а чого той бінарник виріс в два рази?»

Відкритий код — це прозорість: «наш софт робить саме те, що ми кажемо і нічого іншого: як хочете, ось код, робіть білд самі». Є навіть цілий рух в сторону reproducible builds.

Відкритий код спонукає авторів писати «гарно». Скажу з власного досвіду... багато речей, які ми робим в компанії нам не шкода викласти в публічний доступ ... але на поточний момент поки не викладаємо — трохи соромно — треба багато рефакторити.

Для багатьох, відкритий код — це історія аля «зробив для себе — поділився зі світом» + макретинговий бонус (аля «подивіться що ми вмієм»). Частково, так ми маєм той самий react, annoy, faiss, guava, grpc, і купу іншого добра.

Не весь відкритий код безкоштовний.

Добре, що ми це зафіксували.
Далі ви наводите купу приємних факторів про відкритий код.
Але не наводите як саме вони критичні для виживання чи розвитку ІТ.

Повертаючись до початку розмови:

Уявіть собі світ без linux, де є лише windows server

Я жив в такому світі (але не вінда а юнікси) і він чудовий, хоча б тому що не треба дебажити хібернейт в пошуках чужого багу, а тобі той баг виправлять або розкажуть як обійти автори коду.
До речі, про «перший рівень документації» і гарність написання, то подивіть/подебажте великі проекти (хібернейт, хбейс)

+ макретинговий бонус

І це відповідає на ваше питання:

а що ви можете написати без open source бібліотек/інструментів?

Зараз «відкритість» коду — це маркетинговий трюк, тому купа тулів __типу__ опенсорс. А типу, бо спробуйте закімтитити або якось повзаємодіяти з гуавою, гуава — це внутрішній проект гугла, що може зламати сумісність між веріями і зробити все що захоче не даючи «користувачам» взагалі ніяких гарантій, хоча текст їх коду опублікований відкрито.

і зробити все що захоче не даючи «користувачам» взагалі ніяких гарантій, хоча текст їх коду опублікований відкрито.

ну то форкніть, розвивайте і давайте гарантії. в даному випадку гуава під апач2

для чого намагатись наділяти сутності ознаками, які не є їм притаманними? опенсорс це не про продукт, і навіть не про його якість і тим більше не про гарантії всього цього. опенсорс — про відкритий код і його використання.

ну то форкніть, розвивайте і давайте гарантії. в даному випадку гуава під апач2

для чого намагатись наділяти сутності ознаками, які не є їм притаманними?

Бо саме ці якості впливають на розвиток ІТ. І якось так виявляється, що просто відкритість коду не дає галузі суттєвого бусту, про що ми й говоримо в цій гілці.

просто відкритість коду не дає галузі суттєвого бусту

Перепрошую, але стільки необгрунтованих тверджень в одному реченні..
В порівнянні з чим «не дає» і чим вимірювали «буст»?

Але не наводите як саме вони критичні для виживання чи розвитку ІТ.

Протягом дискусії наводились багато прикладів. Кожен з них може й не є чимось визначним, але все одразу має великий вплив. Open source рух дозволяє набагато легше «стати на плечі гігантів» і зробити свій крок.

хоча б тому що не треба дебажити хібернейт в пошуках чужого багу, а тобі той баг виправлять або розкажуть як обійти автори коду

Це якийсь ідеалізований світ у вас. Ваш баг може роками висіти в трекері комерційному там саме як і в open source, тільки в останньому ви можете взяти і самі виправити, а в першому — ні.

Згадайте win32 api ... скільки міфів і легенд про нього писали, скільки статей про те як «хакнути» те чи інше апі щоб добитися свого. Цілі книги про те «як це в дійсності працює». Скільки багів перетворили в фічі. І ніхто ніякої підтримки вам там не дасть, поки ви маленька рибка.

спробуйте закімтитити або якось повзаємодіяти з гуавою, гуава

Пробував, знаю .... я відносно часто пишу тіккети в різні репи з недоліками. З наболілого, такі речі як java modules ще досі в купі популярних ліб не працюють нормально, хоч і java 9 вже вийшла давно-давно. Тільки от справа в тому, що з комерційними лібами буде гірше. Тут ви можете, хоч форк зробити під себе.

Часто буває таке, що проект погано підтримується і не встигає з оновленнями якимось. В 90% випадків можна знайти форк з потрібними змінами: хтось зробив для себе і не проти щоб комусь то згодилось.

Open source рух дозволяє набагато легше «стати на плечі гігантів» і зробити свій крок.

Легше за рахунок чого? — За рахунок ціни.
ЛАМП — це стек, що зробив інтернет. При тому не знаю сценарії коли розробники на цьому стеку реально дивились код СУБД чи патчив апач.
Але по ціні Оракл би навряд чи підійшов форуму потоку студентів КПІ.
Аналогічно опенсорсний ЦентОС обходив опенсорсний Редхат чому? Бо був більше опенсорсний ніж генту? Чи бо давав безкоштовний доступ до інфраструктури навколо Редхат лінукс?

Згадайте win32 api ... І ніхто ніякої підтримки вам там не дасть, поки ви маленька рибка.

Знову ж «маленька» чи «бідна»?
Про вінАПІ не стикався, але по хадуп, то дуже мало людей осилили читати його код, але допомога була в основному від розробників хадуп, просто на форумах вона була безоплатною. Напевне і по він32 були форуми (бо по солярці і ХП були) де теж можни було отримати безоплатний саппорт.
Але це не про відкритість коду, а про ціну і спільноту навколо продукту.
Зараз є спільноти навколо клауда Амазон, який не опенсорс, або авколо не опенсорс СУБД Сноуфлейк. Як так сталось?

Якщо чесно, я перестаю розуміти яку саме ідею ви намагаєтесь донести :)

ЛАМП — це стек, що зробив інтернет

І разом з тим ви питаєте чим таким критичним є Open Source.

Знову ж «маленька» чи «бідна»?

Коли невелика компанія намагається автоматизувати черговий склад, то це, напевно, і маленька і бідна. У вашій системі координат, малих розробників існувати не повинно? Є безліч компаній, які ледве справляються з оплатою зарплат і поточних витрат. Це можна сказати «бідні» компанії? Це погано, що вони існують?

не знаю сценарії коли розробники на цьому стеку реально дивились код СУБД чи патчив апач

Open Source буває різний... майже всі користуюються linux, але лише одиниці бачили його код. Але коли імпортиться чергова ліба в проект, то глянути що там всередині — це повсякденна дія.

В цілому, мені здається що у вас є відчуття несправедливості в тому, що той чи інший гарний комерційний проект був вимушений закритись бо появились відкриті безкоштовні аналоги.

Ну... цей світ не ідеальний. Не всі, навіть гарні ідеї, отримують підтримку.

Але гіпотетична відмова від відкритого коду до нічого доброго не призведе.

Open Source виріс з академічного середовища, де прийнято ділитися зі світом своїми наробками, цитувати один одного, доповнювати і продовжувати роботи інших. При цьому про гроші в цьому ланцюжку не йдеться. Не все навколо на цій планеті крутиться навколо грошей. Якщо компанія зробила продукт, заробила на ньому грошей, і виклала частину своїх наробок в світ — це круто. Компанія і грошей заробила і поділилась досвідом.

Хтось інший взяв ці наробки і зробив інший продукт, але витратив на нього менше часу і ресурсів ... відповідно і продає вже дешевше — круто. Виграють всі, в тому числі і кінцевий користувач. В цьому і є позитивний ефект від відкритого коду.

А те що, хтось колись щось виклав дуже цінне, і хтось інший зумів на цьому заробити ... ну ... це не зовсім так. Той хтось заробив не на самому продукті, а на його впровадженні. І його ціна — це ціна впровадження, а сам продукт — безкоштовний, яким його і автор зробив.
Ейншнейн теж наврядчи отримав девіденди від подальшого створення ядерної бомби.

Якщо чесно, я перестаю розуміти яку саме ідею ви намагаєтесь донести :)
Все те саме. Питання тут скоріше — скільки це буде коштувати грошей?

Вибачте, але це повна маячня. Це приблизно як називати подарунком людоїдським режимам диференціальне числення. Опенсорс — це частина індустрії розробки ПЗ, настільки велика, що безглуздо її якось фарбувати в кольори належності до режимів.

На українських FPV-дронах майже вся прошивка — опенсорс. І механізми скиду для мавіків, на 3д-принтері надруковані, теж друкуються за допомогою опенсорсу. І я майже впевнений, що на морських дронах «Магура» також стоїть OpenCV.

А якщо розмовляти про не-опенсорс, Мікрософт як продавала софт в РФ, так і продає. habr.com/ru/news/801135 Можливо, це більша загроза, ніж опенсорс?

Ну про «сотворили» це трошечки п***ьож. Бо перший MVP Дії був створений інженерами харківського ЕПАМу. Можна почитати хоча б тут: itcluster.lviv.ua/...​-uryadovogo-proektu-diya

Або навіть тут: www.facebook.com/watch/?v=679439802596577

Який піп — такий і прихід

В мене друг у вінницькому ЕПАМі теж з самого початку працював над Дією. І щось теж не побачив про це згадки в статті. :)

Підписатись на коментарі