«Люди не лише виїжджають, а і вертаються». Розробник Drizzle про те, як залишив Швецію, щоб робити продукти в Україні

Андрій Шерман, core-розробник та co-founder у Drizzle Team — екосистемі з десяти open source бібліотек. Найпопулярніша Drizzle ORM має 1 млн завантажень на місяць.

Початок повномасштабного вторгнення застав Андрія в Європі. Проживши майже два роки у Швеції, він вирішив повернутися в рідний Дніпро. Там Андрій продовжує розвивати open та close source проєкти, які використовують у всьому світі. Про мотивацію повернутися в Україну, життя у Швеції та розробку своїх проєктів Андрій розповів в інтерв’ю DOU.

«Не варто ідеалізувати жодну країну». Про досвід життя за кордоном

На початку повномасштабного вторгнення я був у відпустці за кордоном разом з дівчиною. Ми вирішили на якийсь час залишитися в Європі, постежити за ситуацією. Взагалі не було розуміння, що робити й чого очікувати. Тимчасово обрали пожити у Швеції, де вже мешкали знайомі.

Для клієнтів агенції, у якій я тоді працював, моє перебування за кордоном також стало певним знаком стабільності: головний бекенд-розробник у безпеці, робота точно триватиме. І дійсно, коли в колег не було світла чи інтернету, я міг підстрахувати. Загалом клієнти нас дуже підтримували й майже всі залишилися з нами.

Про вартість оренди та умови

У травні 2022 року ми знайшли житло: маленький будинок у класному районі Стокгольма Сікла (Sickla). Нам дуже пощастило, бо там майже нічого не здають в оренду: місцеві просто купують будинки для життя. Власники житла — чудові люди, підтримують Україну, і ми досі спілкуємося з ними у WhatsApp.

Вартість оренди у Швеції залежить від місця проживання. Ближче до центру Стокгольма — близько 1500 доларів за 35–40 м², за більші площі — від 2000 доларів. Якщо трохи за містом, то можна знайти за 800–1000 доларів за 35–40 м². В інших містах Швеції набагато дешевше — за 1000 доларів можна орендувати навіть будинок.

Факси та олені: цікаве про Швецію

У Швеції розвинена культура енергоощадності, оскільки тарифи на світло там високі. Наприклад, за грудень 2022 року наш орендодавець отримав рахунок на 1100 євро лише за опалення. Тому у шведських будинках зазвичай температура 17–18 °C. Ми добре вдягалися, запалювали багато свічок: було і затишно, і тепліше. Так навіть працювати легше — для мозку не потрібна висока температура, а тілу достатньо теплого одягу.

Швеція вся про природу — багато парків, лісів. Зранку з вікна будинку ми могли побачити оленів, лисичок, бобрів. Люди не втручаються в природу, а живуть поруч із нею.

Ще дуже незвично, що з травня по вересень люди у Швеції відпочивають. Це повʼязано з тривалістю світлового дня. Узимку в них сонце сходить о 10-й ранку й заходить о 2-й дня: на вулиці майже весь час темно та холодно, тому шведи багато працюють. А влітку світло майже до півночі, тож люди максимально використовують час для себе: ходять на пляжі, до річки, їздять до друзів. У червні взагалі мало хто працює. Як не дивно, країна від цього не зупиняється.

З технологіями у Швеції по-різному. Наприклад, документи в міграційну службу доводиться відправляти факсом. Ще там популярна паперова пошта: можна чекати тиждень відповіді на імейл або отримати її звичайним листом. Та є і круті сервіси, як-от Swish — нагадує наш monobank, тільки для швидких переказів між людьми. В інших країнах Європи P2P-платежі не такі швидкі.

Загалом у мене лише позитивні враження про Швецію. Та не варто ідеалізувати жодну країну. Є місця більш та менш безпечні. Наприклад, Мальме на півдні Швеції входить до списку найкримінальніших міст Європи: там навіть трохи лячно було ходити вулицями. Є добрі люди, а є і не дуже. Звісно, треба звикнути до місцевого менталітету. Шведи спокійні та цінують особистий простір: у черзі в магазині вони не стоять впритул та залишають дистанцію. А ще ритм життя повільніший, ніхто нікуди не поспішає.

Це і зрозуміло: якщо можеш спланувати своє життя до старості, бо знаєш, що все буде добре, то навіщо поспішати? Однак такий розслаблений темп спочатку може трохи дратувати.

«Хотів, щоб мої проєкти були українськими, а не „шведськими“». Про рішення повернутися в Україну

Поки ми жили у Швеції, старалися підтримувати Україну та залишатися в контексті подій: виходили на проукраїнські мітинги в Стокгольмі, волонтерили. Окрім того, донатили. Спочатку безсистемно (бачу збір — скидаю), а вже потім стали підтримувати перевірені фонди: «Повернись живим», збори в «Коло», «БФ Сергія Притули». До того ж допомагали локальним волонтерам, які завозили машини, закуповували медицину тощо.

У 2022 році саме за кордоном ми остаточно відмовилися від російської мови

Якось у центрі зібралося багато російськомовних людей, і ми зрозуміли, що необхідно ідентифікувати себе як українців. Визначати, хто є хто, важливо, тому ми перейшли на українську і продовжуємо нею спілкуватися дотепер.

Ми багато працювали та допомагали. Не було часу думати, а як нам у Швеції, наскільки надовго хочемо там лишитися, який план взагалі. І от майже через два роки почалася асиміляція: те, що спочатку здавалось трошки дивним, ставало зрозумілим і прийнятним. Я усвідомив, що це точка неповернення: треба або залишатися назавжди, або повертатися додому.

Не хотілося зводити свою біографію до «мешкав у Швеції, у 90 років помер, прожив добре життя». Тож переді мною стояло дуже складне рішення. Правильно я вчинив чи ні — оцінюватимуть потім. Однак непрості рішення варто ухвалювати: що вони складніші, то крутіше. Особливо якщо йдеться про щось дійсно значуще.

Я хотів повернутися, далі розвивати ідею бібліотеки та інші проєкти. І хотів, щоб ці проєкти були українськими, а не «шведськими». Всі мої набутки в Україні — зв’язки, кар’єра, друзі, рідні — для мене виявилися ціннішими, ніж потенційні можливості у Швеції.

Про свою мотивацію писав у Twitter, де пост знайшов гарний відгук. По приїзді отримав неочікувано багато повідомлень з підтримкою та подяками за своє рішення. Напевно, трошки легшає від розуміння, що люди не лише виїжджають за кордон назавжди, а й повертаються та продовжують працювати на Україну. Така реакція потішила: навіть якщо мій вибір надихнув пʼятьох людей, це вже не дарма.

«Мали одну валізу 32 кг, другу — 24 кг, і ще дві по 12 кг»

Батьки поставилися до рішення виважено: якщо хочу вертатися — звісно, будуть раді. Але декілька разів наголошували, що я маю добре все обміркувати. Друзям і колегам я не сказав, що повертаюсь: це був сюрприз.

Дорога була складна, бо за цей час ми встигли придбати багато речей: везли одну валізу завважки 32 кг, другу — 24 кг, і ще дві по 12 кг. Вони помандрували спочатку літаком, а відтак залізницею.

Перед поверненням в Україну ми зустрілися з мамою та тиждень подорожували разом Австрією. Я хотів подивитися Європу наостанок, адже не розумів, коли ще зможу виїхати з України. Потім ми приїхали в Краків, звідти — до Перемишля, а далі до рідного Дніпра. На кордоні не було жодних проблем: просто перевірили документи й сказали «вітаємо в Україні».

Я повернувся до Дніпра в жовтні 2023 року і того ж дня пішов в офіс. Заходжу, а хлопці, які працюють над моїм проєктом, грають в ігри на комп’ютерах. Я не авторитарна людина і зазвичай перевіряю стан справ раз на тиждень. Але тут я вирішив їх нарочито посварити: «А що це ви в ігри граєте?». Вони озирнулися і на кілька секунд зависли, а потім почали розпитувати, як я тут опинився.

«Не треба було чекати умовного розробника з Іллінойсу, який прийде і виправить помилку». Про Drizzle Team та інші проєкти

Я почав працювати над Drizzle у 2021 році, коли ще був бекенд-розробником на Java: в агенції був проєкт, де потрібно було використовувати Java та ORM для роботи з базами даних. ORM — це бібліотека, яка спрощує спілкування з базами даних: дозволяє отримувати, оновлювати, видаляти та обробляти дані. Нам потрібно було використовувати Java та ORM, але жодна з наявних бібліотек не підходила. Тому ми вирішили створити власну легку бібліотеку, яка б добре працювала саме для цього проєкту. Коли я перейшов на JavaScript та TypeScript, то переніс бібліотеку на ці ж мови — і забув про неї.

«Що ж не так з Prisma?»

Один з наступних моїх проєктів був написаний на TypeScript та JavaScript. Це продукт, який поєднував фінтех-стартапи та банки в Англії. Як ORM використовували Prisma. Ця бібліотека була легко зроблена, тільки-но починала набирати популярності. Ми лишили її для проєкту (натоді ще другу версію, зараз уже випустили шосту).

Й от ми успішно завершили проєкт. Перед запуском вирішили перевірити наш бекенд на лоад-тест: подивитися, як він працюватиме за великого навантаження. Для початку взяли 100 користувачів. Це небагато, але навіть на цій кількості ми поламалися: все висло. Шукали помилку — її не було. Я вже подумав, що ми погані розробники. Та потім спробували видалити Prisma з бекенду, і все запрацювало як треба: ми навіть витримували значно більше навантаження.

Тоді нам стало цікаво: а що ж не так з Prisma? Виявилося, що коли користувач робить запит, база даних здійснювала шість, десять або навіть п’ятнадцять раундтрипів, що призводило до великих витрат часу. Отож, коли навантаження на бекенд збільшувалося, він не встигав обробляти запити. Так не повинно бути, адже очікувалося, що запит до бази даних буде лише один.

Я вирішив випробувати свою переписану колись бібліотеку. Ми інтегрували її та додавали необхідні для проєкту функції. Все почало швидко працювати, а якщо і виникала помилка, я, як автор бібліотеки, міг швидко все виправити та зробити нову версію. Не треба було чекати умовного розробника з Іллінойсу, який там погуляє, а потім прийде і виправить помилку.

Поступово почали додавати нові функції. В агенції зʼявився ще один проєкт на TypeScript, і ми передали цю бібліотеку колегам в офісі — їм бібліотека теж сподобалась. За необхідності локально їм допомагали.

Так ми зрозуміли, що у нас вже є core проєкту, яка добре працює. І тоді виникла ідея зробити її open source на GitHub. Наприкінці 2021 року ми опублікували цю бібліотеку Drizzle ORM і продовжили її розвивати. Додали ще одну бібліотеку, яка робить міграції в базі даних, і почали визначати best practices для цього.

Назвали її Drizzle, бо ми дивилися вільні домени й нам сподобалось, що drizzle означає легкий дощик. Поступово ми створили Twitter-акаунт для Drizzle ORM.

Про маркетинг, впізнаваність і Drizzle-hate

Потім настала довга пауза, а на початку війни ми знову активно продовжили працювати. У Twitter писали пости та шукали людей, яким не подобається Prisma. Ми активно розповідали, що «Prisma — не дуже, Drizzle — краще». Ось так ходили по людях і шукали користувачів, свою аудиторію.

Одного разу ми знайшли дуже талановитого інженера з Америки, який на стрімі у Twitch критикував Prisma: складно було встановити в open source проєкт, не подобалось, як працює. Я подивився той двогодинний стрім і виписав усі проблеми, які у нього виникали з Prisma. Проаналізував, як ми розв’язуємо їх у Drizzle. А тоді написав для нього великий тред у Twitter: «Привіт! Бачив твій стрім — ось як ми в Drizzle вирішуємо проблеми, з якими ти стикнувся. У разі чого пиши».

Цей інженер прочитав, спробував Drizzle — і в нього все запрацювало! Після цього він зняв відео для свого каналу на YouTube (The Prisma killer is finally here), яке розлетілося серед інших ютуберів і не тільки.

Для контексту, Prisma — це компанія, де тоді працювало близько 60 людей, і всі вони фултайм працювали над цією бібліотекою. У них був фандинг на 60 мільйонів доларів. Тобто вони мали й гроші, і команду. І тут з’являємося ми — троє хлопців з України, які вечорами після роботи пишемо щось, що набагато краще за Prisma.

Відео привернуло до нас увагу: люди писали твіти, знімали ролики. Усі звикли до того, що Prisma погана, але тут вигулькнув якийсь Drizzle, який ніби робить бібліотеку краще за них.

Насправді реагували на нас по-різному, критика теж траплялася. Але ми вирішили пожартувати: додали на наш вебсайт розділ «Відгуки», де розмістили негативні коментарі про Drizzle. Усі вони — справжні, адже це реальні твіти. Наш жарт перетворився на тренд, який набирав популярності, а разом з ним — і Drizzle: усі хотіли потрапити на нашу дошку відгуків.

Нам писали: «DRIZZLE AWFUL», «I HATE DRIZZLE», «DRIZZLE SUCKS» — і цей тренд триває досі. Люди тішаться: «Я потрапив у відгуки!». Це дуже смішно, бо саме завдяки цим «негативним» відгукам багато хто вирішив спробувати Drizzle.

Рекламна кампанія спрацювала чудово. З’явилося багато нових користувачів Drizzle: і ті, кому подобається продукт, і гейтери, які пишуть погані відгуки просто так, без жодних аргументів. Є, звичайно, й обґрунтована критика — такі коментарі ми враховуємо та виправляємо помилки.

Навушники Андрія з надписом «I hate Drizzle»

Цей тренд також допоміг нам трошки змінити мислення і простіше ставитися до шквалу уваги. Так, від негативу ніде не дінешся. Проте завдяки Drizzle-hate я міг вважати повідомлення гейтерів за спробу приколотися з тренду, а не брати їх близько до серця. Дотепер ми лишили стіну testimonials і час від часу оновлюємо відгуки.

Тоді наша впізнаваність зросла і ми зрозуміли, що потрібно переходити на фултайм. Часу після основної роботи вже не вистачало, а проєкт продовжував набирати обертів.

«Ми дозволяємо собі те, що enterprise-компанія не може». Drizzle vs Prisma

Паралельно ми не полишали увагою Prisma. Це — серйозна enterprise-компанія з інвесторами, які за всім стежать, і тому вона не може собі дозволити жартувати у Twitter. А ми прийшли на ринок показати, що не менш серйозні справи можна робити утрьох і при цьому не відмовляти собі у веселощах.

Тому на 14 лютого 2024 року ми відправили їм подарунок — мерч з Drizzle, а ще підписали валентинку: «From Drizzle with love». Кур’єр «Нової пошти» доставив пакунок в офіс Prisma, але вони ніяк на це не відреагували.

Посилка біля дверей офісу Prisma і сам подарунок

Панч подарунка — у грі слів та логотипів: у них на логотипі призма, яка заломлює світло. Але найменшою та найприроднішою версією призми є крапля води (drizzle), яка видає райдугу. Тобто справжньою призмою є ми, а не вони. Ця гра зараз йде на те, що ми конкуруємо з Prisma до кінця. І ми продовжуємо собі багато дозволяти в жартах.

А якщо серйозно, ми постійно моніторимо ситуацію, відстежуємо трафік та аналізуємо дані. Й ось нещодавно ми досягли 11 % від усіх наявних ORM — це багато. Ми також перейшли позначку в мільйон завантажень на тиждень. Я ніколи не думав, що так буде. Для порівняння, Prisma за сім років існування має три з лишком мільйони завантажень.

Наразі на вебсайті Drizzle Team є основні open-source проєкти, над якими ми працюємо: Drizzle ORM, Drizzle Kit, Drizzle Seed, Tento, Brocli та багато інших. Це все open-source бібліотеки для різних потреб, які ми розробили для себе, а потім поділилися з іншими — можна або додавати щось своє, або просто користуватися ними.

Про джерела доходу та проєкт One Dollar Stats

Сім-вісім місяців тому ми почали працювати над One Dollar Stats — це аналітичний сервіс, який коштує всього один долар. Ми пропонуємо ті ж функції, що й інші сервіси за 30, 50 або 70 доларів на місяць, але за значно нижчою ціною.

Ідея проєкту: якісна аналітика може бути доступнішою — як за вартістю, так і за форматом перегляду. Завдяки мобільному застосунку я можу, наприклад, іти зранку по каву й переглянути статистику відвідуваності моїх проєктів. Не треба шукати й відкривати ноутбук.

One Dollar Stats має велику аудиторію в Штатах. Чимало користувачів з Індії, Японії, Німеччини. Утім, щодо останньої виникають сумніви: Prisma — німецька компанія, тому це можуть бути перегляди їхніх працівників (посміхається). Трохи менше сервісом користуються в Україні.

Люди знаходять цей проєкт самі, бо є довіра до нас як до розробників Drizzle. Ми поки що не проводили маркетингових активностей, а з релізом взагалі вийшли в альфа-тест. Але люди завантажують та користуються. Звісно, над дечим потрібно ще працювати, зокрема змінити ціноутворення. Адже для людей з великою кількістю івентів один долар може бути замало, і це буде збитково для нас.

Щодо команди, то більшість працівників — з Дніпра, є кияни та мешканці інших міст України. Всього нас 16: двоє засновників (третій залишив проєкт) та 14 найманих фахівців. В точку прибутковості ми прийшли у 2024-му, за три роки з моменту роботи над першою бібліотекою. Тоді я та інший співзасновник змогли отримати зарплати.

Засновники Drizzle: Данило, Саша та Андрій, 2023 рік

Нині маємо такі джерела доходу:

• спонсори наших open source проєктів, на різні суми та умови. Звісно, спонсори рівня Gold і вище отримують пріоритет у підтримці. Проте ми дотримуємось філософії open source проєктів: пріоритет не означає, що ми не займаємось іншими питаннями;
• підписка на close source проєкт Drizzle Studio. Ми розробляємо візуалізатор бази даних, щоб можна було переглядати дані, умовно, як в Excel-таблиці. Їх можна змінювати, переглядати, агрегувати, аналізувати тощо. Зараз ми продаємо підписку восьми компаніям;
• аутсорс-проєкти, які допомагають далі жити.

«Мене дуже надихає розвиток усього українського». Про плани на майбутнє

Я неймовірно радий повернутися в Україну. Нині ми активно спілкуємося з представниками IT та бізнесу, зацікавленими в наших проєктах і продуктах, відвідуємо подкасти. Мене дуже надихає розвиток усього українського. І перебуваючи тут, сприяти цьому набагато легше.

Раніше про нас знали лише в Європі та Штатах завдяки активному спілкуванню у твіттері. В Україні ж про нас майже не чули, перепитували: «А, то це український проєкт? Ми думали, американський абощо». Зараз ситуація змінюється. Ми вже спілкувалися з низкою компаній про використання Drizzle: Tema Bit, Genesis тощо. Та ми хочемо бути більш впізнаваними саме в Україні.

Наші плани щодо продуктів: закріпити close source рішенням Drizzle Studio як стандарт для перегляду баз даних. А ще випустити окремо Desktop-застосунок для macOS, Windows тощо. Розробити One Dollar Stats як частину іншого, більшого продукту, який ще не випущений, тому що там має бути багато компонентів. Хочемо ще зробити One Dollar Database, One Dollar Events, One Dollar <something>. І в нас буде набір різних продуктів — кожен за один долар. А врешті плануємо об’єднати їх усі в один продукт за долар. Це станеться нескоро, та ми активно працюємо.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU