Економічні заморозки. До чого варто готуватися на тлі блекаутів та розмов про глобальну кризу

Чого нам очікувати від української та світової економіки цієї зими? Як на нас позначаються блекаути? Які тенденції нині на ринку інвестицій? Чи варто готуватися до глобальнішої кризи і як саме?

Про це та більше ми поговорили з економістами та фінансовими радниками iPlan.ua Сергієм Мікуловим та Любомиром Остапівим.

У медіа все частіше згадують про наближення світової економічної кризи. Що це може означати для України у стані війни?

Сергій: Я не бачу передумов для глобальної кризи. Наприклад, у кризі 2008 року був винен великий іпотечний навіс (велика заборгованість по іпотеках та роздуті ціни на нерухомість), який погано спрацював. Зараз зростання цін в США і Канаді зупинилось. У цих країнах висока зайнятість і зарплати. Споживацькі витрати збільшуються, і економіка почувається загалом добре. Це дуже непокоїть Федеральну резервну систему США, бо вони хочуть обмежити зростання цін.

Але громадяни там платоспроможні, мають роботу. Судячи зі всього, вони навіть не сильно коригують свої економічні очікування, хіба щодо нерухомості. Але з боку нерухомості я б кризи не чекав.

Втім, сказати, що кризи не буде, я також не можу. Якщо вона і станеться, то буде пов’язана з геополітичними впливами. У нас є певні межі розколу між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються. Є війна росії проти України. І є ймовірність, що хтось стане на бік агресора. Якщо це буде Китай — станеться біда. Це вплине на розподіл доданої вартості у світі, бо Китай — своєрідна світова фабрика.

Якщо Китай почне «ставити палки в колеса» економіці розвинених країн, то ціни зростуть і на них буде велике інфляційне навантаження. Вони почнуть боротись з інфляцією — підвищуватимуть облікові ставки й, можливо, податки. Наслідки — соціальне незадоволення, ймовірне зменшення ліквідності на ринках.

Коли інфляція велика, люди припиняють інвестувати, і це може спровокувати кризу на фондовому ринку. Економіка в таких умовах розвивається повільно. Чи можна це назвати кризою? Так.

Любомир: Коли ми говоримо про кризу, треба розібратись, що саме ми маємо на увазі. Я припускаю, що нині ми спостерігаємо рецесію, тобто падіння ВВП країни протягом двох кварталів підряд. Вона ще не зафіксована в США, але про це ведеться багато розмов.

Через те, що ми різко перейшли від ери «дешевих грошей» (низьких ставок за кредитами) до ери «дорогих грошей» (високих ставок за кредитами), економіка переживає певний шок — як організм, коли довколишня температура різко змінюється від +10 до −5 °C. Якщо в організму є хронічні хвороби, то на тлі шоку вони загостряться. Якщо організм здоровий, адаптується більш-менш спокійно.

Чи вилізуть хронічні проблеми світової економіки, ми дізнаємось у першому-другому кварталі 2023 року. Поки що не зрозуміло, що саме може статися. У 2008 році посипалась банківська система. Нині вона не видається «хворобливою».

Наша економіка в колапсі через війну, тож бюджет залежить від західних коштів. Євросоюз і США виділили по 18 млрд фінансової допомоги Україні на 2023 рік. Якщо ці країни матимуть серйозні економічні негаразди, то, на жаль, фінансові потоки до нас можуть зменшитись. Відповідно в нас побільшає проблем.

Раніше нам прогнозували шалений обвал ВВП на рівні 40-60%, нині експерти кажуть про 30-35%. До чого нам варто готуватися?

Сергій: Тут є кілька сценаріїв. Якщо все йтиме так, як зараз, і в нас буде 33% падіння ВВП, то ми потрошку зростатимемо по 4-5% протягом 7-8 років, щоб відновити довоєнні обсяги. Певне зростання нині показують агроіндустрія та ІТ. Інші галузі на кшталт будівництва, видобутку корисних копалин, металургії тощо поки не прогресують.

Можливо, нам потрібно буде перебудувати економіку таким чином, щоб додана вартість не лежала на плечах здебільшого важкої промисловості.

Раптом ситуація буде кращою — можливо, зростатимемо більш ніж на 5%. Але для цього маємо перемогти якомога швидше. А це, звісно, невизначений чинник.

Хтозна, чи у росін не з’явиться нова зброя і звідкіля вони діставатимуть нові боєприпаси та безпілотники. Буде це Іран чи Північна Корея тощо — невідомо, які сюрпризи ці країни можуть підкинути нам на полі бою.

Ми маємо розглядати й гірші сценарії. Нині ми бачимо тиск на нашу енергетичну інфраструктуру, і він суттєвий. Через це очікуємо додаткове падіння ВВП на 5-7%. Якщо ж до тиску на енергетичну інфраструктуру додадуться й інші чинники — дуже холодна зима, брак палива тощо, ситуація може стати ще гіршою.

Журнал The Economist писав про холод як інструмент війни. Наприклад, люди похилого віку погано переносять холод. Взимку смертність, особливо у теплих країнах, зростає на 10-20%. Якщо нам не вистачатиме енергоресурсів, то смертність у нас буде вища. Тож стане більше людей, які поїдуть з України. Відповідно відплив трудових ресурсів додасть навантаження на наші золото-валютні резерви.

Ми маємо розглядати кілька сценаріїв з падінням ВВП від 30-35% до 40-45%, і це якщо не буде додаткових та особливо трагічних сценаріїв.

Крім цього, нам потрібно розуміти: наскільки б економіка не впала, нам це потім відроджувати й робити висновки. Якщо певна галузь, кластер, підприємство чи бізнес не переживуть цей час, значить вони були менш ефективними. Це зворотний зв’язок — ми маємо перебудувати або відмовитись від неефективних гілок та намацувати інші напрямки розвитку. Навіть такий трагічний досвід має нас чогось навчити.

Любомир: Під час війни важко робити будь-які прогнози. Наприклад, прогноз про падіння ВВП на 33% був актуальний у вересні. З початком зернової угоди та налагодженням експорту економіка почала потроху оживати, та й люди стали повертатись з-за кордону. 10 жовтня через масовані атаки по нашій енергетичній системі це припинилося. Тепер через проблеми з електроенергією деякі підприємства просто зупиняють роботу.

Найімовірніше, ми побачимо нову хвилю еміграції, тож думаю, падіння буде на рівні 40-50%.

Через останні події постраждала й ІТ-галузь. Нові замовники рідко заходять в Україну, а через блекаути можуть бути проблеми й з підтримкою чинних проєктів. Люди будуть виїжджати, бо їм критично мати стабільний зв’язок та інтернет. Тому сьогодні, щоб говорити про зростання, нам потрібні або швидка перемога, або принаймні перетерпіти цю зиму.

Чи помітили ви негативні економічні тенденції через блекаути і чи варто нам очікувати на них вже цієї зими?

Сергій: Ми спілкуємось з клієнтами різних компаній раз на два місяці, і тоді бачимо — є прогрес чи регрес. Сьогодні рано казати про суттєвий вплив.

Зараз у великих компаній менші проблеми, ніж у маленьких. Бо у великих компаній більша переговорна сила, ширше коло замовників, можливо, кращі цінові умови, тому від них рідше відмовляються. Кажуть: «Ви вирішуєте наші проблеми. У вас є офіси за кордоном. Якось владнаєте». І для замовників процес не переривається.

На маленькі компанії блекаути впливають сильніше. Я знаю кілька кейсів, коли клієнти відмовлялися від послуг, адже у компаній не було ані закордонного офісу, ані централізованої інфраструктури. Типовий приклад: співробітники працюють віддалено, розпорошені по різних куточках України, кілька людей, можливо, за кордоном — і компанія не може виконати business continuity plan, як того вимагає замовник.

Однак ще ми помічаємо, як компанії з різних галузей активно готуються до блекауту. Зокрема, це видно по великих бізнесах, які закуповують генератори, акумулятори. Втім, якщо блекаут триватиме, приміром, тиждень, постраждають і вони. Передусім Україну можуть сприймати як небезпечне місце для розташування бізнесів або співробітників. Тож від того, як компанії готуватимуться до різних сценаріїв, залежить багато.

На жаль, про системну підготовку на державному рівні ми сказати не можемо. Те, що росіяни битимуть по нашій інфраструктурі у більш холодний період, проговорювалося давно. Чи створили в нас держрезерви акумуляторів, генераторів, трансформаторів тощо?

Ми або про це не знаємо, або цього не існує — принаймні з огляду на нинішні проблеми.

Любомир: Із розмов з клієнтами я також помічав, що великі компанії більше готові до блекаутів — у них обладнані автономні офіси на заході України, та й київські офіси мають генератори та Starlink.

Тож для великих ІТ-бізнесів кількаденний блекаут не має стати критичною проблемою. Щодо триваліших вимикань електроенергії, то тут інша ситуація — при тижневому від’єднанні світла можуть виникнути проблеми з водою та опаленням, каналізацією. Такого ми ще ніколи не проходили й будемо сподіватись, що не доведеться.

Ще багато топспеціалістів нині за кордоном. Це, напевне, на краще, адже вони можуть продуктивно працювати. Але що довше Україна перебуває в таких складних умовах, то більша ймовірність того, що топталанти залишаться в інших країнах і не повернуться. Це наш стратегічний ризик.

Чи варто нам готуватися до ще більшої девальвації гривні та на якому рівні? Чи варто максимізувати заощадження у доларах?

Сергій: Прогнози — невдячна річ, тож буду уникати конкретних цифр чи відсотків. Я повернусь до сценаріїв — позитивного та негативного.

Позитивний сценарій — війна закінчується, девальвації гривні не буде, можна сподіватись на ревальвацію, адже надходження грошей на відновлення країни буде значним. Відновлення може відбуватися як державними, так і закордонними, а також приватними й корпоративними грошима. Дай боже, щоб нам вистачило гривень, щоб викупити цю всю валюту. Звичайно, мова ймовірніше про 2024-й, а не про 2023 рік.

Негативний сценарій — цьогоріч гривня вже девальвувала на 30%. У держбюджет на 2023 рік теж закладають певний відсоток девальвації. Та і, як казав нардеп Ярослав Железняк на етері у Любомира, хоча держбюджет і складається з певних цифр, реальної ситуації ніхто не знає.

Спочатку у держбюджет була закладена більша цифра, тепер — менша. Для чого це зробили, невідомо. Можливо, щоб була змога отримати допомогу з-за кордону, адже 50% нашого дефіциту покривають саме США, ЄС та МВФ.

Якщо все складатиметься за планом з підтримки дефіциту нашого бюджету, то можливо, й більшої девальвації не буде. Бо весь дефіцит покриють з допомогою закордонних партнерів і гривню не потрібно буде додруковувати. Можливо, трохи девальвує готівковий курс. А так Нацбанк завдяки золото-валютним резервам і взаємодії з банками все регулюватиме. Нині він досить ефективно стримує зростання курсу долара.

Є ще поганий сценарій — нашу інфраструктуру нищать і треба все більше грошей, щоб утримувати тих, хто залишився без роботи, тепла та електрики. При цьому податкові надходження зменшуються, а ми ще й маємо воювати. За такого сценарію ми змушені або витрачати золото-валютні резерви, або додруковувати гривню та обмежувати її вивезення за кордон. Тоді готівковий курс буде суттєво зростати. На тлі таких обмежень буде дефіцит валюти та суттєва девальвація гривні.

Я не готовий ризикувати своїми заощадженнями, тому вільні кошти вкладатиму у валюту або валютні інструменти — ОВДП. Можна просто залишати гроші у валюті, або ж використовувати конвертаційні депозити. При найгіршому розвитку подій залишаться «диванні» депозити, коли ви купили валюту за курсом і потім, коли депозит закінчився, за курсом її продали.

На мою думку, валюта на короткостроковому проміжку часу більше захищає фінансові заощадження, бо ми маємо враховувати ризики.

Якщо ви плануєте й далі жити в Україні, будувати тут бізнес, виховувати дітей тощо — для інвестицій привабливими є земля та комерційна нерухомість. Активи найкраще захищають від інфляції та внутрішньої девальвації, краще, ніж валюта. Але ми маємо розуміти, що актив активу різниця, адже є земля в Херсонській області, а є комерційна нерухомість у Львівській області. І там різний поріг входу. Все залежить від того, скільки грошей є у людини.

Любомир:З моїх спостережень питання, чи купувати долар, для ІТ-спеціалістів за останні сім років вирішене — вони завжди його купують. Великих заощаджень в гривні майже ніхто не тримає. Нормальною є ситуація, коли валюта надходить на рахунок ФОП, її конвертують у гривні та назад у валюту — майже всі так роблять. Зараз працює аналогічно — ніхто не хоче тримати великих гривневих заощаджень.

Нацбанк зробив два інструменти, як купити валюту онлайн. Перший — кількамісячні депозити по 100 тисяч гривень, він популярний.

Другий ми називаємо хедж-депозитом, коли гривню кладуть за курсом НБУ з прив’язкою до нього, коли він закінчиться. Це сумнівний інструмент. «ПриватБанк» його реалізував, а «Монобанк» не став — Олег Гороховський провів опитування в своєму телеграм-каналі та побачив, що інтерес до інструменту слабкий. Мені теж здається, що перший спосіб, де ти на 100 тисяч купуєш валюти на тримісячний депозит, цікавіший.

Якщо говорити про найближчі три місяці, то нічого поганого з курсом гривні не повинно статись, бо ми очікуємо надходження від Заходу. У січні, наприклад, має надійти по 1,5 млрд допомоги від США та ЄС.

Будуть кошти й у грудні. Ще можуть нас фінансово підтримати Канада, Австралія, Велика Британія. А ще є приватні кошти. Такі розміри надходжень дадуть змогу НБУ тримати той курс, який він захоче в короткій перспективі. Нині схоже, що курс 36,6 грн за долар влаштовує Національний банк. Дискусій про те, що треба підіймати планку, я не бачу.

Серед ваших клієнтів багато айтівців — які рекомендації ви надаєте їм щодо фінансової політики на найближче майбутнє?

Сергій: Універсальних рекомендацій не буває. До того ж багато залежить від місцеперебування людини.

Якщо ми говоримо про Україну, то в умовах невизначеності люди часто кажуть: «Я не знаю, що буде — головне вижити». Але, крім завдання вижити, є завдання розвиватись.

На «вижити» у вас має бути запас грошей на кілька місяців — якщо, припустимо, не буде роботи чи доступу до гаджетів, які дозволяють працювати.

Завдання розвитку — ваше фінансове майбутнє. Війна рано чи пізно закінчиться, а час, який вона триватиме, ви можете використати або з користю, або ні. Тож варто починати або продовжувати користуватись тими фінансовими інструментами, які підходять вашому відчуттю ризиків.

На сьогодні в Україні не дуже багато таких інструментів. Частку капіталу можна тримати в закордонних інвестиціях або індексних фондах.

Для людей, які ще не починали інвестувати, завдання № 1 — створити резервний фонд. Якщо ви не підготовані до виживання, то розвиток не на часі. Без цього в критичній ситуації люди почнуть продавати все, включно зі своїми довгостроковими інвестиціями, і це буде травматичний досвід.

Ті, хто опинився за кордоном, теж передусім мають створювати резервний фонд, а потім думати про розбудову, адаптацію, іпотечний кредит тощо. Люди, які живуть за кордоном тривалий час, мають дещо перелаштувати свій бюджет до інших витрат та податків і, можливо, до іншого стилю життя. Фінансова свобода в Україні коштує одних грошей, а за кордоном інших, та й виглядати вона може по-різному.

Тому варто почати з побудови резервного фонду та інвестування у свою фінансову свободу в тому сценарії, який ви обрали. Протягом війни це дві непорушні фінансові діяльності, які за будь-яких обставин ви маєте реалізовувати.

Любомир: Важливо, щоб люди продовжували інвестувати. Так, в Україні війна і багато розмов про кризу, фондовий ринок впав на 20%, і в цей момент інвестиції можуть здаватися не найкращим кроком. Але такі часи бувають — і вони минають.

Але точно не має сенсу тримати всі долари під матрацом. Їх там зжере інфляція, а вона нині рекордна за 40 років.

Цікава історія з особистого життя — я купив акції МХП за гривню через компанію на українській біржі півтора року тому. Акції МХП через війну обвалились — більше ніж на 40%, але через суттєву девальвацію гривні з погляду гривневих інвестицій я небагато втратив. Це приклад, коли у людини є певна сума і вона може це конвертувати або у долари, або в доларовий актив. З останнім можна майже не перейматися через девальвацію, ще й захистити свої кошти від доларової інфляції.

Тож якщо у вас є кошти й це кошти поза резервним фондом, то їх треба інвестувати або у знання, або в актив.

При суттєвій різниці фіксованого курсу НБУ та курсу на ринку багато айтівців тримали долари на своїх ФОП-рахунках і не виводили їх. Чи досі ця тенденція зберігається?

Сергій: Треба зважити на те, для чого їх там тримають. Якщо ви хочете зберігати ці гроші за кордоном, то цілком законно можете вивести їх у межах програми 100 тис. грн на людину з одного банку. З валютної картки переказати на платіжну систему, і гроші будуть або на валютній картці, або на платіжній системі. І потім переказати їх на брокера і відкрити рахунок у закордонному банку.

Українцю, який перебуває в Україні, відкрити рахунок в закордонному банку буде складно. Можна зберігати кошти у брокера і нічого не купувати, і це буде така ліквідність (можливість швидкого переведення активу в готівку без істотної втрати її вартості — ред.). Усе в межах чинного законодавства.

Але якщо ці долари на ФОП-рахунку, то просто так їх не поміняти. Тут ми згадуємо депозит на три місяці. Як ФОП ви продали ці долари за курсом 36,57 гривні за долар, потім знайшли ще один банк, три місяці гроші полежали там, і потім у вас знову на руках валюта. Тоді ви з картки відправляєте кошти на платіжну систему і на брокера, і вони там залишаються під гарантію брокера. Або ж ви купуєте певні акції чи фонди.

Тож нині часова похибка для конвертації грошей через ці депозити становить три місяці.

Любомир: Ситуація для айтівців значно покращилась — і ми, і DOU, і ІТ-асоціація били на сполох, коли спеціалісти були змушені або продавати кошти за фіксованим курсом по 29,5 гривні за долар при ринковій вартості 37, або ж не продавати валюту взагалі. Було справедливе обурення.

Треба віддати належне Нацбанку — хоч і з запізненням, але він зробив правильні кроки. По-перше, підняв курс. По-друге, дав можливість у розумних лімітах купувати валюту.

Мені видається, що до цього ми були за крок від того, щоб люди відмовлялись від ФОП та від заведення валютного виторгу в Україну. Найгірший сценарій не реалізувався, адже була і суспільна позиція, і у Нацбанку здебільшого сидять професійні люди.

Зараз люди нормально працюють через ФОП. Якщо їм потрібна валюта, вони її купують. Можливо, хтось залишки й тримає на рахунках, але масового відпливу валюти за кордон я не помічаю.

У медіа лунала думка, що фіксований курс може грати не на користь економіці за умови затяжної війни. Що ви про це думаєте?

Сергій: Фіксований курс — невіддільна риса воєнного часу. Коли економіка працює зі збоями, коли є загроза для інфраструктури, ризики відпливу людського капіталу, без обмеження курсу важко.

Зараз не 2014 рік, коли ми адаптувались. Нині фіксований курс потрібен як запобіжник від великих фінансових потрясінь. Всі купували долари й бачили, що курс суттєво відрізняється від фіксованого, поки Нацбанк не застосував інструменти, які допомогли зняти цю напругу. І це необхідно робити.

Нині на тлі чи не кожного обстрілу може зростати попит на валюту, а це буде відбиватися на волатильності гривні. А в такому разі імпортери закладатимуть цей ризик, і вже це сприятиме розвитку інфляції. Поки у нас є вплив непередбачуваних факторів, то фіксований курс є важливою частиною фінансової стабільності.

Альтернативи фіксованому курсу я не бачу. Можливо, в Нацбанку озвучать певні критерії — що саме має відбутись для повернення вільного курсу. Це було б корисно, щоб люди зрозуміли: що більше ми будемо робити певні кроки, то швидше наближатимемо повернення вільного курсу валюти. Але протягом активної фази війни нам треба змиритись з фіксованим курсом. Нацбанк показав, що він може міняти його і м’яко регулювати.

Любомир: Нагадаю, що мета Нацбанку — не зберегти певний курс валюти, а боротися з інфляцією. Цьогоріч інфляція в Україні становить близько 30%. Це багато, але не критично для країни у стані війни. Для порівняння — в мирній, квітучій Польщі цьогорічна інфляція — 18 %.

Зі зростанням цін Нацбанк успішно бореться, і фіксований курс — один з інструментів. Хоча, безумовно, були розмови про дисбаланси та недоліки цієї системи.

Я читав інтерв’ю Євгена Осипова, керівника Kernel — це найбільша агрокомпанія в Україні. І Євген каже, що вони продають товар «в білу», бо є великою і публічною компанією, але більшість маленьких агровиробників перейшли на готівку. Вони експортують за кеш, бо фіксований курс спричиняє втрати.

Що більшою є система фіксованого курсу, то більше накопичуються ці дисбаланси. Найімовірніше, Нацбанк це чудово розуміє. Отже, вони вбачають у фіксованому курсі більше плюсів, ніж мінусів — це певний острівець стабільності в економіці. Схоже, що Нацбанк не відмовлятиметься від фіксованого курсу, доки триває війна з росією.

Які тенденції ви спостерігаєте на ринку інвестицій?

Сергій: На інвестиційному ринку України ліквідності немає. Можливо, на ринку конвертаційних депозитів є певне зростання. З валюти, якщо її розглядати як квазіінвестиційний інструмент для накопичення, ліквідність потроху виходить. Курс не зростає, і це нормально. Банки справляються зі своєю функцією.

Щодо ОВДП, то, можливо, марки «Укрпошти» кращі з погляду інвестицій. ОВДП — це більш символічний інструмент, донат на користь держави, адже ці гроші все одно знеціняться через інфляцію чи девальвацію. Ті відсотки, які там є, не встигають за інфляцією. Зараз Мінфін пропонує 19% по ОВДП, та цього все одно недостатньо.

В ОВДП мало хто рефінансує: здебільшого з облігацій, які завершуються, забирають кошти та вкладають їх в інші інструменти — хтось міняє на валюту, хтось купує землю тощо. Від початку року у нас відплив з ринку ОВДП становить 65 млрд грн.

Замість того, щоб використовувати цю функцію, для того, щоб залучати гроші в бюджет, ми використовуємо її, щоб витягати гроші з бюджету. А акції й до повномасштабної війни на українському ринку не надто мали попит, а зараз і поготів.

В Україні інвестиційних інструментів дуже мало. За кордоном ліквідність відійшла з більшості інструментів на фоні боротьби з інфляцією. Але ми все одно маємо розуміти, що не буває «срібних куль» в інвестиціях — тобто абсолютних перемог, це завжди порівняння альтернатив.

Якщо ти не готовий інвестувати в Україні, бо не хочеш брати на себе ризики, які тут є, подивись на альтернативи — індексні фонди, акції окремих компаній, облігації тощо. Зараз це найкращий варіант. Купувати тоді, коли все буде дорожчати, психологічно легше, але з раціональної точки зору менш ефективно. Тому інвестиційний ринок є. Але якщо порівнювати український ринок зі світовим, краще віддати перевагу останньому.

Любомир: В Україні нині найпопулярніша інвестиція — ЗСУ, це видно на всіх наших клієнтах. Інколи навіть доводиться рятувати когось від вигоряння, коли людина налаштувалась протягом 3-4 місяців максимально все віддавати й цим жити, а тут війна все не завершується, з’являються нові виклики — і краще донатити трішки менше, але стабільно, щоб залишився ресурс.

На світовому ринку ми починаємо все менше чути слово «інфляція» і більше — «криза». Криза в плані рецесії. Але надійні американські облігації приносять 4-5% річних, і на них криза не надто впливає — для них страшний період ще більшої інфляції, але нині не схоже, що інфляція на ринку США продовжить зростати.

Тож консервативні інвестори зараз мають більше цікавості до ринку облігацій — це те, що змінилося з нашої попередньої розмови.

Як підготуватись до ще більш глобальної кризи? Чи залежить фінансова стратегія від того, у якій валюті людина отримує зарплату — у доларах чи гривні?

Сергій: Отримуєте ви зарплату у доларах чи гривні, все закінчується гривневим рахунком фізособи, бо навіть якщо отримали долари, ви не можете їх зняти, тож стратегія однакова.

Якщо ви віддаєте перевагу валюті, використовуйте конвертаційні депозити. Ви можете обміняти валюту й так, але вона коштуватиме на три гривні дорожче, а це майже 7% — рік інвестування.

Краще зачекати три місяці на конвертаційному депозиті, це буде офіційно, прозоро та у вас будуть долари, які ви зможете інвестувати. Альтернативних способів конвертації через криптовалюту тощо я не рекомендую, бо коли ви розриваєте прозорий ланцюжок фінансових транзакцій, то у податкової одразу виникає підстава вважати гроші, які десь визирнули на вашому рахунку, іншим закордонним доходом з оплатою податків 18% на доходи фізичних осіб плюс 1,5% військового збору.

Тому переходити вулицю на червоне світло як у житті, так і в інвестиціях не варто. Часто це погано закінчується. Досвід коштує грошей і часу.

Любомир: Нині ми бачимо масові звільнення в ІТ-компаніях, зокрема і в США. Це Twitter, Meta, Amazon тощо — деякі 10% штату звільняють. В ІТ-компаніях Кремнієвої долини тих, хто втратив роботу, небагато від загальної кількості співробітників, але ми ще навіть не зайшли в кризу. Якщо вона буде, багато компаній постраждає і звільнення стануть масштабнішими.

Замовники можуть відмовлятись від ІТ-проєктів. Тому кожен має ставити собі питання — який я спеціаліст, чи класно я знаю англійську, свою мову програмування, які мої навички знадобляться. Яким чином навіть на турбулентному ринку я можу бути потрібним спеціалістом тощо.

То що, економічно не панікуємо? 🤔

Сергій: Ні, але маємо розуміти, що зараз ми на меншому рівні комфорту, ніж до війни, але маємо значно більший потенціал до виживання, ніж раніше. Труднощі нас загартували.

Ми маємо зробити крок назад і зрозуміти, чому так сталось. Ми відчували певний дискомфорт, і це нас чогось навчило, але ми можемо зменшити його, приготувавши себе до ще гіршого розвитку подій.

Це те, про що казав Любомир: чи готові ви відточити свої навички так, щоб коли ця рецесія чи війна закінчаться, ви змогли швидко знайти роботу?

Так само у вас буде навичка пристосування до нової локації з потенційною небезпекою та нестабільним живленням. Це буде додаткова перевага. Навички адаптації до локації, керування своїми фінансами. Що ліпше ви їх розвинете, то більше будете захищені у майбутньому.

Любомир: Точно не панікуємо, готуємось до гіршого, але сподіваємось на краще. Так само як з енергетичною кризою. Можна було готуватись, купуючи EcoFlow, Starlink і генератор, підводити собі оптику. Є люди, які це зробили у вересні, коли все ще було спокійно.

З гарних новин — всі війни закінчуються. Хтось говорив навіть, що до літа 2023 року. Я не берусь загадувати. Економічна криза, якщо й настане, то закінчиться. Типова криза триває 1-2 роки. Винятки — Велика депресія, Друга світова війна, але переважно це минає за два роки.

У світовій економіці сонячних днів набагато більше, ніж дощових. Рано чи пізно ми знову говоритимемо про зростання і нові можливості.

Все про українське ІТ в Телеграмі — підписуйтеся на канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось8
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



15 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.
багато топ спеціалістів нині за кордоном

Дивно яким чином за кордон потравляють саме топ спеціалісти? Вони усі багатодітні чи дуже хворобливі?

В багатьох компаніях топів вивезли ще на початку лютого, «від гріха подалі». Бо якщо спеціаліст реально «топ» — то дешевше перестрахуватися, та оплатити йому і його сім’ї переїзд плюс проживання на декілька місяців. В деяких компаніях це прям в business-continuous plan закладено.

Подскажите, какие надежные американские облигации приносят 4-5%, не теряя при этом свою стоимость на большую сумму?

US treasuries или corporate investent grade bonds (все лучше в составе в ETF или target date ETF t.me/ELytsar/496). Но помните про налог (18+1,5) на курсовые разницы при получении инвестиционной прибыли и дивидендов. К примеру получив за год 5% прибыли по надежным облигациям и девальвации гривны за этот же период на 30% у Вас будет налоговая прибыль ~ 35%, налог ~7%, а реальная прибыль 5%.
Выход?
1) ОВГЗ $
2) Долгосрочные (10+ лет) инвестиции в «надежные американские облигации» , тогда налог на курсовые разницы «размывается» на таком периоде (e.g. 20% / 1 год >> 20% / 10 лет )

А US treasuries доступны простым смертным для покупки?
Если покупать их через индекс VUTY www.vanguardinvestor.co.uk/...​usd-distributing/overview то он потерял 12,5% за последний год и согласно планам ФРС это не предел. По индексам investent grade bonds все еще хуже. Поэтому как по мне сейчас доллары под матрасом, намного более профитнее облигаций на падающем ранке.

Вы путаете индекс (расчетный коэфициент) и инвестиционный инструмент — облигацию.
Облигация будет погашена по номиналу, до этого срока ее держатель получает % ные выплаты (купон). Если покупать облигационный ETF там есть % выплаты дивидендов (за счет купона облигаций входящих в ETF), но там нет погашения номинала т.к. ETF постоянно покупает новые облигации который входят в индекс на который он ориентируется и продает , которые в него уже не входят. Исключение bonds ladder ETF, они состоят из облигаций конкретного года гашения и в течение работы — фонд платит дивиденды, а в последний год работы — выплачивает номинальную стоимость погашенных облигаций за вычетом своей комиссии и дефолтных бумаг.
Про доступность US treasuries — тестирую (t.me/ELytsar/567)

Как Вы написали в своем посте в телеграмме гос облигации США доступны с минимальной суммы $1-2 млн. Поэтому рядовому инвестору доступно инвестирование в гос облигации только через etf, возьмем как пример VGSH, со средним дивидентным доходом 1,7%, стоимость обслуживания 0,04%, и падением цены etf за год на 5% investor.vanguard.com/...​file/vgsh#fund-management
Получается купи я этот «самый надежный» etf год назад, я бы потерял 3,26%.
Поправьте меня, если я не прав.

Якщо все йтиме так, як зараз, і в нас буде 33% падіння ВВП, то ми потрошку зростатимемо по 4-5% протягом 7-8 років, щоб відновити довоєнні обсяги.

Скорее всего восстановление займет всего 2-3 года, так и падение на данный момент не ниже 2018 года.
Всему виной огромная западная помощь.

Если дойдет куда нужно

Практически не важно куда оно идет.
По сути этот поток конкурирует с экспортом, удешевляя нашу работу. Это демпинг.

Для 2-3 лет восстановления темпы роста должны быть 12-18%.
Не знаю насколько это реалистично для послевоенной экономики с соседом — агрессором(
en.wikipedia.org/...​s_by_real_GDP_growth_rate

У нас же рос 17% номинальный долларовый ВВП, весь 2017-2019, потом в 2021 — там чуть ли не под 30% было.
Тоесть с 90 до 200 за 5 лет и 1 пандемией посредине.
В данном случае с 140 до 200 за 3 года.

Сосед был на своем обычном месте.

Тримайте
i.imgur.com/hG2ivm1.png

Реальный ВВП для Украины мне кажется не очень подходящий показатель.
Он очень не качественно считает рост сектора услуг, который в нашей экономике 70%.

Вот с Вашей же ссылки в Википедии
i.imgur.com/xzmeANS.png

И 5-класснику понятно что рост с 112 до 130, это не 3.3%
Но справа столбец «реальный ВВП», который они называют физическим.
А слева номинальный в USD.

Доречі всіх запрошую на Kyiv Invest Meetup 8 грудня Венчурні інвестиції
Офлайн в Києві в Юніт Сіті і онлайн
Буде багато нетворкінгу і весь прибуток передамо фонду Сергія Притули
secure.wayforpay.com/...​ent/Kyiv_Invest_Meetup_18

з 17:00 до 17:30 — реєстрація та велкам кава
з 17:30 до 18:30 — перший блок конференції
з 18:30 до 19:50 — кава брейк
з 19:50 до 21:00 — другий блок конференції

Підписатись на коментарі