Як пофіксити MySQL bottlenecks від засновника Percona на Highload fwdays | 13-24.10
×Закрыть

16-річний програміст із Черкащини — про те, як 11-класником влаштувався на роботу зі зарплатнею майже $1000

У 9 класі Антон Вітренко з міста Звенигородка на Черкащині зацікавився інформаційними технологіями, пройшовши курс основ програмування СS50. Після того впродовж року він самотужки та на курсах опановував JavaScript, інші технології — щоб зрештою в 11 класі стати фронтенд-розробником у компанії Preply. Про те, як вчився, проходив співбесіди та чому вибрав роботу замість університету, Антон Вітренко розповів нам у інтерв’ю.

— Як ти зацікавився програмуванням? Які технології і як почав вивчати?

Антон — зліва

Я сам із Звенигородки, невеликого міста на Черкащині, де загальне уявлення про IT перебуває на рівні «це щось, пов’язане з комп’ютерами». Але два роки тому до нашої школи завітав Андрій Насадчук — він тут народився, потім поїхав навчатися до Києва, став програмістом. Разом із командою друзів він розробив проєкт, як перетворити Звенигородку на smart city. У його межах організував літній курс інформаційних технологій — курс основ програмування СS50 від Гарвардського університету, щоб навчити молодь програмувати.

Сам Андрій допомагав вирішувати проблеми, які виникали під час виконання домашніх завдань. Хоча я тоді, окрім власне школи, займався ще бальними танцями, кікбоксингом, грою на фортепіано, все ж вирішив спробувати пройти ще й ці курси, бо цікавився ще й комп’ютерами загалом. Із кожним заняттям програмування затягувало мене все більше. Найкрутіше враження — коли з чистого редактора коду, з порожнечі можу створити щось своє, унікальне. Що далі просувався, то більше хотів щось робити.

Після закінчення курсу Андрій запропонував мені, як студенту, що перебував у топі, більше заглибитися в практику, а саме — в Ruby on Rails, оскільки він сам рубіст. Мені сподобалася логіка фреймворку, почав ще більше вчитися. Нас збиралося троє хлопців, ми писали на Ruby on Rails: створили кілька додатків, телеграм-бота. Потроху я почав розуміти: не моє. Усвідомив, що більше приваблює фронтенд, частина роботи, яку бачить користувач. Не хотів верстати кнопки на HTML і CSS.

Тоді Андрій познайомив мене зі своїм колегою, який на той час влаштувався фронтенд-девелопером до однієї компанії. Я почав спілкуватися з ним із приводу JavaScript та інших технологій. Він же розповів мені про Mate Academy. А поки що я вивчав JavaScript як міг. Двома моїми основними ресурсами були MDN і learn.javascript.ru. Також звертався по допомогу до Андрія, коли виникали якісь питання. За кілька місяців я вирішив, що готовий спробувати потрапити до Mate Academy, пройти тестове завдання, поспілкуватися.

Тоді я навчався у 9 класі. Перша співбесіда з ейчаром не була успішною — я завалив лайв-кодінг. Загалом тоді я вважав, що дещо знаю, на практиці ж виявилося: не знаю нічого. Ейчар відправив мене розв’язувати алгоритмічні задачі. Так я ознайомився з Codewars і LeetCode, розв’язував на платформі. Тепер я не просто багато читав, а й міг розв’язувати задачі і розвивати логіку.

Так я ходив до школи і вчив програмування. Восени 2019-го вирішив податися на навчання ще раз, бо вирішив, що вже достатньо розвинув логіку. Цього разу склав кодінг і пройшов.

— На якому етапі навчання ти почав шукати роботу?

Вчитися було нелегко, особливо на початку. Я цілими днями сидів над завданнями, оскільки темп виявився шаленим. Розумів: щоб кудись потрапити, маю працювати більше, ніж будь-коли. У вересні, як зазвичай, ходив до школи, все було доволі розслаблено, а коли в жовтні стартувало навчання на курсах, почався «виніс мозку». До 18-ї години треба було впоратися з завданнями курсу, а ще домашні завдання зі школи. Тоді батьки написали заяву про перехід на екстернат. Я мав писати контрольні роботи та складати заліки, без необхідності відвідувати всі уроки.

Відтак я, можна сказати, на фултаймі зайнявся навчанням. Завжди хотів бути в топі — можливо, давався взнаки синдром відмінника, але як поставив собі за мету, так і перебував завжди на перших позиціях рейтингової таблиці. Напередодні Нового року ми почали складати резюме і подаватися на вакансії. У середині січня, після 3,5 місяців навчання, я влаштувався на роботу в Preply. Але цьому передувало ще кілька співбесід із іншими компаніями.

У межах навчання є заняття, присвячені тому, як складати резюме та як підготуватися до технічної і ейчар-співбесіди. Але скільки б не готувався, доки сам не потрапиш на першу співбесіду, не зрозумієш, що це таке. Перша технічна співбесіда, яку я пройшов, була з компанією Tower IQ. Я доволі хвилювався. Прийшов до офісу, почав говорити — і на якомусь етапі зрозумів, що дечого не знаю. Спочатку питання були більш-менш простими, а потім почалися ті, відповіді на які не знав узагалі: як співпрацює клієнт із сервером, як відправляються дані. Тоді просто посипався.

Та, з іншого боку, я зрозумів, як все відбувається. Пощастило, що ця компанія була першою, з якою я мав технічне інтерв’ю, бо фронтенд-девелопер, який проводив співбесіду, підказував, що і куди, коли я відповідав неправильно. На адреналіні, який я тоді переживав, матеріал запам’ятовувався швидко. Того ж дня, але пізніше, я мав технічну співбесіду до іншої компанії на Лівому березі. Уже з цим невеликим досвідом, щойно здобутим, поїхав до них.

Порівняно з першою співбесідою, питання були вже суперлегкі: наприклад, що нового з’явилося в HTML5. Там у відповідях відірвався на повну. Після того пройшов ще кілька співбесід онлайн, але вони були приблизно однакові, на них уже мав відповіді. Та жодна компанія не відповіла позитивно — гадаю, здебільшого через мій вік. Це було перше питання, яке я чув, заледве переступивши поріг.

— Як склалася історія з Preply, куди ти зрештою потрапив?

Спершу мені написав ейчар з курсів: він сказав, що передав мої контакти одній компанії. Невдовзі після того мені написав ейчар із Preply: пропонував здзвонитися. Після того я пройшов телефонний скринінг, після цього виконав тестове завдання і отримав запрошення на об’єднану співбесіду (технічну та ейчар). Мене не запитували з порога, скільки мені років, але цього разу я сам першим спитав, як вони ставляться до юних працівників. Артем, ейчар, відповів, що жодного ейджизму в них нема, що в них працюють студенти 3-4 курсу. Та все ж був трохи шокований, дізнавшись, скільки мені років.

На технічній співбесіді я моментами дещо тупив, моментами, навпаки, розказував усе доволі гарно. Загалом залишилося враження, що в Preply були не такі каверзні питання, як в інших компаніях, — більше пов’язані з логікою, із тим, як я мислю, а не просто матеріал, який можна і так почитати у Вікіпедії. Компанія кілька днів не повідомляла результат, я провів цей час у напруженні. Коли сидів на занятті з фізики, зі мною зв’язався ейчар і запропонував офер. Після цього почалися підготовчі процеси.

Хакатон в ІТ-школі

— Як обумовлювали рівень зарплати?

Коли на співбесіді ейчар запитав мене, на яку суму я претендую, озвучив дещо вищу, ніж планував на початку. Аргументував це тим, що належить платити ще відсотки за курси та за оренду житла. Після того ейчар перепитав, в яку суму оцінюю власне свою роботу, якщо не брати до уваги ці чинники. Зрештою, погодилися майже на 1000 доларів на місяць (точну суму не можу розголошувати) + поза тим компанія платить 17 відсотків щомісяця за мої курси.

— Як складав резюме? Що написати в ньому, коли ти ще школяр?

Передусім, я ніде не вказував вік. Почав із summary, написав, що я юний і вмотивований програміст, який завжди прагне дізнаватися щось нове. Вказав також свій рівень англійської, який у мене Upper-Intermediate, тому мав про що написати. Потім я склав табличку скілів, розписав усе, з чим працював або що знав: наприклад, вказував MySQL, SQL — з ними поглиблено не працював, але знав, як і що працює.

Спершу я мав кілька версій, як оформити резюме. Склав у ньому портфоліо, куди виклав проєкти (всі, що робили на курсах), підписував, які технології для чого використовував, і створював лінки (один на GitHub, щоб подивитися код, інший — на gh-pages, щоб глянути результат). Але коли почав заповнювати портфоліо, і в ньому з’являлося все більше робіт (дійшло до 5), зрозумів, що треба створити окремий лінк на документ із портфоліо, бо в резюме все не вміщалося. Ще акцентував на самоосвіті: розписав, як і з чого почав вчитися, згадав курси, онлайн-ресурси.

Тоді, за порадою рекрутерів однієї з компаній, до якої ходив на співбесіди, вказав досвід у двох напрямах: фронтенд-девелопер, learning to program. Навіть якщо я ніде не працював офіційно, такий досвід принаймні засвідчить, із якого часу я думав у напрямі IT. Крім того, я мав кілька місяців роботи на фрилансі — намагався практикуватися, не беручи за це грошей. Десь писав скрипт, десь міг заверстати кнопку — мав натхнення вечорами щось створювати. Рекрутерам відразу чесно казав, що це не суперзаняття, та все ж це мій фриланс.

В останньому пункті Awards вказав, що маю сертифікат з англійської від Cambridge English, також зазначив, що вирішив понад 80 задач на code wars, згадав і про інші сертифікати, які хоч якось були пов’язані з IT. З усього разом склалося моє резюме.

— Чи вистачало тобі технічних знань, коли проходив співбесіди?

Вважаю, що так. Необхідного базису, «подушки» знань, якої мало бути достатньо, вистачало. Уже коли проходив співбесіди, зрозумів, чому коли на курсах нас готували до цього, акцентували на розумінні питань, а не просто заучуванні, та на основних моментах, які справді відіграють роль у роботі. Маленькі і каверзні питання, які ставили в компаніях, було доволі легко зрозуміти та довчити у процесі співбесід. Але основу, теоретичне розуміння браузера, JavaScript я мав — і, вважаю, це головне, що має бути.

Чернівці, літній табір, в якому Антон робив перші кроки у програмуванні

— Наскільки впевнено почувався на співбесідах?

Не був супервпевненим у собі, бо знав, що з самого початку мої шанси нижчі, ніж у решти осіб із курсу: 16 років, ризик для компанії. Та з іншого боку, мав бажання всім (а перш за усе — собі) довести, що як мінімум спробую це зробити, що пройду десяток співбесід і не припинятиму, доки не досягну бодай якогось результату. Також мотиватором стало те, що хтось у групі влаштувався на роботу — отже, це реально, просто мені треба докласти більше зусиль.

— Чи плануєш тепер здобувати вищу освіту? Вступатимеш до університету?

Ще не вирішив точно. В університетській освіті як передумові для роботи наразі нема потреби. Ймовірно, вона може знадобитися, щоб більше розвинути алгоритмічну логіку. Та якщо порівняти технології, які використовуються на практиці та в університетах — останні, безумовно, відстають. Тож іти до університету на спеціальності IT конкретно за новими технологіями не бачу потреби.

Я спілкувався з багатьма людьми, які працюють у цій сфері, і виробив таке уявлення: здобувати вищу освіту в українських реаліях в IT варто для того, щоб, імовірно, розвинути потужнішу логіку та підхід до розв’язання задач. Синтаксис розвивається, з’являється багато інструментів — це все можна вивчити самотужки. Але алгоритмічна логіка, яка відповідає за те, як розв’язати ту чи іншу задачу, пов’язану з даними, здобувається в університеті. Чи потрібен диплом як папірець з університету — цього я для себе ще не вирішив. Нікому, кого я запитував, диплом не знадобився. Хіба що при переїзді до іншої країни, наскільки мені відомо, наявність диплома відіграє важливу роль. Ще розмірковую над цим.

Та й зараз мені подобається працювати, розв’язувати багато завдань — не хочу звільнятися з компанії заради того, щоб йти кудись вчитися. Якщо трапиться варіант знайти реально достойну освіту та буде нагода поєднувати навчання з роботою, щоб це не впливало на її якість — готовий на це. Можливо, піду на заочну форму навчання, та це один із ймовірних варіантів. Нині для мене пріоритетна робота — я пройшов такий довгий шлях не для того, щоб тепер просто все покинути задля навчання. Тим паче, робота прив’язує, гарна компанія і дружній колектив.

— Як зреагували батьки на те, що ти фактично залишаєш школу і не збираєшся опісля до університету?

Щоб вирішити для себе остаточно, йти на курси чи закінчити на стаціонарі школу, я взяв аркуш паперу, маркер і почав розписувати всі «за» і «проти». Батьки сприйняли це нормально. Гадаю, на мою користь спрацювало те, що коли мене не взяли з першого разу, я не забив, продовжив займатися, сидів усе літо і вчився. Саме це навчання переконало батьків у серйозності моїх намірів: я не покинув працювати, я готовий рухатися в цьому напрямку. Хоч і не з першого разу, але потрапив на курси, на які хотів, та знайшов роботу.

— Чим тепер займаєшся у компанії, які твої обов’язки?

У Preply цікава технологія розподілу на команди. Уся компанія поділена на команди, які виконують частину User Flow до того, як клієнт придбав пакет послуг. Зараз я у команді, яка займається inbound-процесами. Її мета — зробити життя користувача на перших кроках якомога привабливішим. Усе дуже подобається, я щодня готовий брати на себе більше: мені дають задачі, і я знаю, що в процесі роботи багато вчитимуся, розумітиму нові речі. Компанія використовує багато технологій, із якими я не був знайомий досі (такі як A/B тестування, GraphQL, Next.js). Також подобається команда: коли виникають якісь питання, допоможуть, підкажуть — це може бути хтось із моєї команди чи загалом із компанії. Так само маю простір для самостійної роботи і експериментів — таким чином розвиваюся.

Не маю якихось труднощів через свій вік — навпаки, відчуваю себе достатньо дорослим для роботи тут. Здобув самостійність, якої прагнув раніше.

— Ким бачиш себе в майбутньому, у яких напрямках хочеш розвиватися, де жити?

Хочу розвиватися як у технічному плані, так і в алгоритмічному. Це те, що відрізняє синьйора від джуніора: що з більшою кількістю проблем він зіткнувся, то більше кваліфікації отримав. Так само хочу підвищувати свою кваліфікацію, виконуючи все складніші завдання. З місцем проживанням поки не визначився. Наразі мені хочеться залишатися в Україні, тут комфортно для IT-сфери.

LinkedIn

Лучшие комментарии пропустить

Бросайте учёбу, друзей, семью, хобби и становитесь программистами — рецепт счастья прост.

давненько уже не было статей как стал синьором в 20 лет или мидлом за полгода. Спс за чтиво

Особисто я в повсякденній роботі дуже часто використовую знання, отримані на радіотехнічному факультеті НТУУ «КПІ», наприклад на даний момент мені знадобилося розуміння принципів функціонування певних типів антенних систем, яке студентам мого факультету було надано саме в рамках курсу «антенні системи», який базується на пройдених на тому ж радіотехнічному факультеті курсах з електродинаміки та поширення радіохвиль і теорії кіл, які, звісно ж, не освоїти без пройдених на тому ж факультеті розділів вищої математики.
Тож з висловами на зразок «навчання в університеті не потрібне» я не згоден.
Щодо низької оплати праці викладачів, не знаю як зараз, але коли я навчався, дуже багато з викладачів факультету мали більше коштів від результатів своїх наукових розробок, до яких долучали також аспірантів і студентів, ніж від заробітної плати.

Пацан молодец, но без вышки будет беда. Боюсь , что по рынку, web будет только дешеветь и фрагментироваться. В итоге нормальный спрос с хорошей зп, будет только у инженеров. Где уже понадобятся и фундаментальные знания по программированию и разработке , которые структурировано и самостоятельно сложно будет изучить. Одно дело научиться верстать формочки, другое дело понимать ,устройство того как все это работает. Вот спрос на таких инженеров, каждый год будет только расти.

Да уж, если на работу берут после вайтишных курсов шахтеров, школьников и прочих... усердных товарищей так зачем тогда нужны технические ВУЗы и для кого они выпускают специалистов?

123 комментария

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.
погодилися майже на 1000 доларів на місяць (точну суму не можу розголошувати) + поза тим компанія платить 17 відсотків щомісяця за мої курси.

Теперь буду знать, какую зп просить после курсов мейт академи

вышка в каком-то виде (хоть онлайново-удаленном) все равно понадобится если захочется стать не просто кодером, а инженером с широким кругозором. матан, численные методы, дифуры и вот это вот все. просто что б овладеть методиками, а не только навыками решения конкретных задач. но каждый под себя выбирает путь. вон в германии 60% людей поучились в аналоге технаря, что б зп хватало на жизнь и нафиг им та вышка если автомехаником можно не сильно меньше зарабатывать

Двоякое впечатление складывается.
С одной стороны, человек идёт к цели, которую перед собой поставил, этим выделяясь среди тех, кто из-за своей лени стоит на месте.
С другой стороны, ничего интересного, кроме вышеуказанного — тут нет
Имхо, когда человек идёт работать, он получает ответственность, равноценную своей должности, а не возрасту, поэтому, большая ли разница, кто может/не может решить задачу, 24-летний джун или 16-летний?
Если бы в интервью не всплыли курсы, уверен, скептицизма было бы меньше, а так... Проехать по накатанной гораздо проще, (не просто, а проще), чем самому разобраться во всём

Проехать по накатанной гораздо проще, (не просто, а проще), чем самому разобраться во всём

Т.е. универ не нужен, стоит самому изобрести колесо?

я подразумевал, что воспринимать воспринимать достижением факт устройства на работу через курсы я не могу. Там находятся напрямую заинтересованные люди, которые могут дать направление(или нет, смотря какие курсы).
Это как выбор, использовать ли уже существующую либу для, какой-то нетривиальной задачи, или разобраться и написать решение самому. В первом варианте, у тебя есть документация (в данном примере — люди), которая описывает принцип работы с ней.
Во втором, будет что рассказать другим людям за бокалом пива + личный опыт. (зачем же эта статья написана тогда?)
Не думаю, что в 16 лет, героя статьи кто-то гнал работать. И выше об этом не указано

На курсах, как и в универе, дают готовую структуру (план для обучения) и менторинг. Это же не значит, что учиться не нужно. Не через постель же берут на работу. Наоборот, это большое достижение студента, если его может порекомендовать учитель. Далеко ведь не каждого готов рекомендовать.

важное уточнение, рекомендовать за заслуги, или деньги?
А в целом, не думаю, что именно рекомендации тут уместны. В статье о них ни слова (за исключением сертификата прохождения курсов, полагаю). Да и на собеседовании, не думаю, что поручение Васи из компании N значит сильнее, чем собственные скиллы самого собеседуемого. Особенно, на позицию джуна. Разве что собеседовать его самому себе в падаваны

P.S. я даже в скобках уточнение сделал, что учиться не просто, а проще, тоесть процесс обучения не исключается.

Там про курсы, которые берут проценты от зарплаты на протяжении нескольких лет.

маю підозру, що такий «спосіб оплати» не дуже законний

це питання до юристів, а не до мене :)
треба в когось уточнити.

Свобода договора... Когда студенты поступают на бюджет в ВУЗ, а потом обязаны 3-5 лет отработать на гос предприятии по распределению, это примерно такая же схема.

По сути Вы просто берете кредит на обучение с последующим погашением этой суммы из ЗП

Да, с помощью курсов было проще структурировать информации а её как оказалось не мало, но процесс подачи на вакансии, прохождение собеседований и тд я проходил самостоятельно

Приємно читати про земляка :)
Бажаю не погрузнути у формошльопстів і розвиватись далі.

Гм, цікаво, земляк. Десь я його бачив в місті 🙂

Я с 10 класса работал. Уроки на работе прогуливал. И что с того? Кстати, верный способ загробить социальную жизнь) И универ закончить не удалось.

Так же само было, только не после школы, а колледжа. Очень жалею об этом..

Мммм, пожалуй пока читать не буду, подожду подробной аналитики на прекрасном.

думаю завтра уже детальный разбор темы «войти вАйти» будет у итальянцев )

Нужно ли ВО? Да, нужно. Нужно сейчас? Нет, на потом. Что дает ВО? Привилегии и свободу выбора. Тяжело получить ВО? Да, тяжело, хотя бы потому что нужно отмучиться 4 — 6 лет, а кому то еще и заплатить N сумму, в случае платного образования.
Сейчас можно и без ВО работать, но приходит момент, когда задается вопрос, есть ли оно.
Чем раньше получишь, тем будет проще. Ты не знаешь, что будет завтра. А ВО это, то что ты покупаешь себе на всю жизнь(платишь временем, деньгами).
В проектах есть не только программирование, а используются другие навыки. Очень много навыков дает именно образование. Навскидку навыки, которые были полезными — углубленный word, exel, английский, строение сетей, основы БД, основы программирования, математика(много графиков на проектах, есть сложные для понимания, нужно уметь их строить и анализировать информацию), философия (помогает поразмыслить, когда ты устаешь от всего, возможно и не из этого предмета это получается, но этот предмет об этом).
Есть навыки, которые пригодились в жизни, да, могли и не пригодиться. Право, программирование микроконтроллеров, экономика, деловое письмо, самостоятельное обучение и систематизация, компьютерная инженерия.
Очень хочется сказать, что ВО не нужно, потому что это тяжело и нудно бывает в наших вузах, профит от этого далеко не сразу виден. Но со временем, все равно придется получить его :), может даже и намного позже, к примеру, в 50 лет (когда понимание его необходимости будет сильнее).

З місцем проживанням поки не визначився.

Тогда получай вышку, хотя бы бакалавра. Причем по программной инженерии/computer science/еще какие-то связанные вещи. Без ВО огребешь целую кучу проблем в зависимости от страны. Где-то отпуска меньше, где-то ты просто будешь не eligible для каких-то перков.

через 2 года ждем статью — slavic senior ror developer в 18 (не SE)

Пацан молодец, но без вышки будет беда. Боюсь , что по рынку, web будет только дешеветь и фрагментироваться. В итоге нормальный спрос с хорошей зп, будет только у инженеров. Где уже понадобятся и фундаментальные знания по программированию и разработке , которые структурировано и самостоятельно сложно будет изучить. Одно дело научиться верстать формочки, другое дело понимать ,устройство того как все это работает. Вот спрос на таких инженеров, каждый год будет только расти.

Не согласен. Кроме вышки есть множество других технических дисциплин, и если без них у человека получилось выйти на свою первую реальную позицию, — этим нужно пользоваться! Образование в той или иной области всё равно потребуется, но www.linkedin.com/in/anton-vitrenko сможет подойти к его выбору осознанно, и в гораздо более зрелом возрасте. Будет это вышка, финансы, статистика, управление или что-то еще, — покажет время. А пока — можно учить иностранные языки и получать реальный опыт.

Смотря чем он собирается заниматься, сейчас время такое что IT из за кризиса , будет сдуваться , а рост начнется через год-два. Web настолько сильно начинает упрощаться с каждым годом, что посадить выполнять работу, можно абсолютно кого угодно. Фундаментальные знания не нужны, задачи становятся все проще. При этом рынок ИТ ,это 80% веба (фронт, бек ) и 20% ( Мобайл, геймДев, аппаратное программирования.) Что получается, реальных программистов в сложные области, все меньше людей идут, а зачем? Когда можно просто стать веб разработчиком и косить бабло. В итоге идет демпинг, и растут компании и борьба за проекты, это все хорошо, пока рынок растет и всем работы хватает, а что будут делать веб программисты, когда рынок перестанет расти? ЗП заморозят, а в итоге будут снижать, а фундаментальных знаний , чтобы сменить область программирования , просто не будет. Делал человек 3 года формочки, для лендинг страниц, условно получал 2 к долларов в месяц, а тут бац кризис, уволили, и найти работу теперь может только на 1200 долларов, а чтобы получать те же 2-5 к долларов, нужно уже знать и иметь у структуры данных, в математику и алгоритмы. И твой совет про перейти в менеджмент не поможет, если рынок будет падать. Менеджера пайку будут получать еще меньше, а качественным управленцем , чтобы стать это уже не программирование , а бизнес.

Коллега, ваш комментарий наглядно демонстрирует, что получение высшего образования (а оно полагаю у вас есть) мало что меняет: вы используете не подтвержденные цифры, пользуетесь жаргоном и тюремной лексикой, и перевираете собеседника.
1. откуда взялось 80% веба?
2. какая такая «пайка», это вы о чем?
3. я не советовал перейти в менежмент. Я советовал учить языки и получать опыт.

Что я переврал? Вы, написали прямым текстом , техническое ВО ненужно (не эффективно) , пускай работает получает опыт, а в будущем пойдет, на статистику, управление или финансы, что по сути своей и есть менеджмент, и да он бывает разный.
1. 80% разработки это веб и смежные с ним области, посмотрите на ежегодные опросы по языкам, четко можно увидеть, что, на чем пишут , и какие языки в каких сферах используются. В массе свое веб ( фронт и бек ) и все. Далее мобайл 15% ( что Android что iOS ) и 5% это Гейм дев и аппаратное программирования. Такая картина на сегодня.
2. «Пайка» это часть денег от проекта. Если проекты дешевеет из за падения рынка, избыток кадров у вебе приводит к демпингу зарплаты , то впервую очередь , зп режут менеджерам. Во вторую режут разработчикам.
3. Человек пришел в программирование, раньше это была инженерия, прошлое поколение инженеров , упростили современным вебщикам жизнь настолько, что Веб разработка (инженерия) превратились, в конструктор по собиранию формочек. Опыт по передвиганную формочек, не гарантирует , что человек станет инженером, на оборот. Он просто станет специалистом по передвижению формочок на готовых либах.

Мой месседж простой, давайте не будем забывать, что ИТ , это инженерия впервую очередь. А современные вакансии по программированию, скорее уже напоминают, конструктор формочек, а не инженерию, а если это не инженерия, то и фундаментальные знания не нужны, а если не нужны, то и научить массово людей это делать проще простого. То и не удивляйтесь потом, что Антону прийдется в 25 , уходить на стройку, потому что там больше платят и нужно кормить семью.

У меня вышки так и нет, и это абсолютно никак не отразилось ни на какой из моих текущих или предыдущих работ, в том числе и на уровне зп. Вот прям никак, и никто даже не вспоминал это, никогда. Все эти вещи можно освоить без универа и намного быстрее чем за 5 лет, говорю на основе собственного опыта :)

А що заважає без «вишки» опанувати ці знання? Коли ви вже зрозумієте, що класична освіта вже відмерла. Все швидко змінюється і люди будуть змушені адаптуватись

А все говорят, кризис

Вузы не нужны. Идите сразу на галеру клепать формы или станьте куа-макакой.

Lol, так в том-то и дело, что если человек не собирается эмигрировать, то в 99% случаев и не надо, особенно в наши ВУЗы. Я уже готов тут выслушать кулстори про офигенный проект на овердофига бабла, на котором автору комментария помогло знание высшей математики за второй курс.

— А что если помогли нейронные связи, сформировавшиеся в процессе решение дифуров?
— Да не, бред какой-то.

— А что если нейронные связи могут формироваться не только в процессе решения дифуров?
— Да не, бред какой-то.

Не бред. Это типа шутка была.
Так-то нейронные связи могут развиваться и в процессе решения дифуров, и во время какой-то другой нетривиальной умственной деятельности. Поэтому ничего страшного, если человек пропустит университетский курс высшей математики.

Та я понял, что шутка. Штука в том, что в универе эта мозговая деятельность — чать обязательной программы. А если в универ не идти, то и мозгами шевилить может и не придется. Кнопочки передвигать можно не включая мыслительный процесс.

Может и не придётся. А может и придётся. Здесь уже зависит от того, какое направление развития (или отсутствия оного) выберет человек.

Спасибо, что внимательно читаешь.

leetcode.com, codeforces.com, тысячи их. Формируй нейронные связи на здоровье, еще и по специальности. Не обязательно для этого сдавать культурологию 80-летней бабушке.

Как думаешь, почему в названии PhD есть часть Ph? И почему не делают других D?

как думаешь, почему появилась идиотская мода задавать бесполезные вопросы и перекручивать изначальную тему?
PhD подразумевает совершенно другой уровень вложения сил и уровня интеллекта, естественно, если не за бабки. Речь идет о получении обычного Bachelor/Master. Если выйти за пределы воображаемого пузырька, где в институтах преподают одухотворенные гении, вдохновляющие молодежь на свершения, то можно увидеть, что добрая половина времени, проведенного в нашем ВУЗе абсолютно бесполезна.

Но стокгольмский синдром он такой, да, хочется защитить то, что над тобой издевалось несколько лет, понимаю. Еще и вдобавок оправдать хотя бы для себя потраченные годы. .

Если не уметь учиться, расставлять приоритеты и искать возможности, то все время проведенное в универе будет бесполезным. Может, в этом и причина такого негатива в сторону универов. А некоторые ребята после 4-го курса уже едут в разные гуглоамазоны. И я очень сомневаюсь, что без универа у них бы это получилось. Универ дает много возможностей, если их искать и находить. Без универа человек может просто не знать, что в эту сторону можно было думать. Хотя, конечно, если самоорганизация не высоком уровне — можно и без универа.

да-да, старая сказка про то, что универ учит учиться. Хз, может конечно это только мой пузырек, но кто был лоботрясом до универа, тот им и остался и наоборот. Поправка только на возраст и зрелость. Много возможностей есть и без универа. Навскидку я могу сгенерировать уникальное для универа — только возможность поехать по обмену. Но она крайне мала. Гуглоамазоны после универа? Снова-таки codeforces.com и leetcode или же курс на месяцок-другой по структурам данных и дискретке плюс коммерческая практика, чтобы уметь писать нормальный код, а не var asfaf = bczxc+dsafasfsa; Я не говорю, что все время в универе будет бесполезное. Но можно провести его и с большей пользой.

можно провести его и с большей пользой

А можно и прочпокать. И я пока склонен думать, что особь (сферическая) прочпокает его с большей вероятностью, если не пойдет в универ, ввиду недостатка самоорганизации/мотивации/etc.

ну то есть единственная разница в том идти или не идти — это то, что в универе будут хлестать кнутом

Ну, еще приходить рекрутеры из гуглоамазонов и звать к себе.

Они туда приходят через преподов (которые имеют договоренности с компаниями) и студентов, которые выпустились из этих вузов и приезжают набирать тауих же студентов (за бонусы от компаний)

еще раз, Google и Amazon устраивают hiring event’ы в условном Харьковском политехе? Блин, а можно пожалуйста хоть один пруф, где будет фигурировать FAANG и наш ВУЗ в плане облегченного трудоустройства/стажировки? К нам один раз приходил майкрософт, пиарил разработку под Windows Phone, устраивал конкурс по разработке, но про стажировку не было и речи.

И в добавок в топ компаниях есть программы интернатуры для студентов, на которые стоит подаваться.

согласись есть небольшая разница между

И в добавок в топ компаниях есть программы интернатуры для студентов, на которые стоит подаваться.

и

Ну, еще приходить рекрутеры из гуглоамазонов и звать к себе

Да, согласен, вот наскребли еще один пример — возможность податься на интернатуру. Но это плюс из разряда бонусных баллов при релокации. То есть это просто за то, что ты закончил ВУЗ — неважно, занося деньги или вджобывая там до седьмого пота. Поэтому я автору и посоветовал получить вышку. Не потому что там дадут офигенные знания, а потому что корочка открывает некоторые двери

Универ — это про фундаментальные знания и возможности, да. Никто не же говорит, что фундаментальные знания нельзя получить никаким другим образом. Но если есть программа и период жизни на это отведенный, почему бы этим не воспользоваться? Тем более там помимо учебы много разных интересных активностей.

Бо так історично склалося. Колись давно був розподіл на філософію, медицину, право і, зненацька, богослов’я. Коли з’являлися нові наукові напрямки, то їх стали відносити саме до філософії, хоча могли б і до богослов’я.

А-а, это ты усы сбрил. Забей, ни универ, ни книги не нужны.

А-а, это ты усы сбрил.

Эээ, что?)

Забей, ни универ, ни книги не нужны.

Я посоветую купить очки и надеть их. После чего можно будет увидеть, что я говорю про наши ВУЗы. Которые зачастую и правда не нужны. И я пока так и не увидел ни одного реального примера, где наш ВУЗ давал какие-то реальные перспективы, которые недостижимы самостоятельно. Про книги я ничего не говорил. Хотя я тебя понимаю, демагогу приходится тяжело, нужно приписывать собеседнику чужие фразы, когда аргументы заканчиваются.

да ты прямо исследование сделал по моему профилю)) Да, чтение целых книг сродни универу. Ну вот например прочитал я пресловутую CtCI и прошел курс на курсере по algorithmic toolbox. Времени первое заняло гораздо больше. Пользы от второго было больше. Естественно это только один пример. Но в общем и целом книги дают тебе слишком много лишней информации. И меньше практики. Я был против того, чтобы вываливать огромное количество теории.

Нет, просто некоторые дискуссии запоминаются 🙂.

Есть мега интересные таски, трудность которых заключается не в реализации бизнес-логики, а сложности самого мира. Да, за это платят овердофига бабла и можно не эмигрировать. При этом работы больше, чем работников.

окей, можно реальный пример, когда образование в нашем ВУЗе поможет в этих мегаинтересных тасках? Да так, что самому не выучить по онлайн-курсам от гарварда, стэнфорда и прочих

Если вы имели ввиду не просто знания второго курса университета, а второго курса одного из наших университетов, то тогда я соглашусь, что наши универы не только слабые, но и не имеют культуры красивой подачи материала.

да. Я говорю о наших ВУЗах, ведь автор ставит вопрос образования именно в них. А образование во всяких гарвардах стоит не один десяток тысяч долларов.

Формування діаграми спрямованості фазованих антенних решіток. Навчання на радіотехнічному факультеті українського вищого навчального закладу дуже допоможе при виконанні такого завдання. Щодо онлайн курсів цих університетів, то це ще потрібно знати, в якій послідовності і що вчити — вищу математику, потім теорію кіл, електродинаміку і поширення раідохвиль, потім антенні системи, і ще бажано при цьому щоб хтось перевіряв якість засвоєння отриманих знань, даючи розв’язувати задачі. Щось мені здається, що вивчити все це в українському університеті, де ще й навчання ведеться більш зрозумілою за англійську мовою, буде легше, аніж самому шукати відповідні онлайн курси.

Ух, плюсую. Когда начал разбирать DSP (digital signal processing) — был поражен что вся база, которая давалась в начале курсов/книг — это же электродинамика за второй курс (преобразования Фурье, Лапласа, представление сигнала в комплексной форме и операции над ним и тд). А когда начинаешь копать глубже — оказывается что без базовых знаний матана и линейной алгебры ловить нечего. И идешь на матпрофи вспоминать знания с 1-2 курсов альма-матер :)

Где я писал про наши вузы? Сomputer science как минимум все равно придется выучить, ну или кому-то и без вузов на галере нормально)

так контекст-то про наши вузы. По умолчанию у украинца из глубинки нет несколько десятков тысяч долларов на обучение в крутом зарубежном ВУЗе. Поэтому подразумеваются наши, пока не указано другого и информации как получить такую сумму.

И в чем проблема выучить CS самостоятельно до уровня достаточно для устройства в гугл? Сoursera, codeforces, leetcode — и вуаля. Упреждая вопросы и претензии я сравниваю исключительно с нашими ВУЗами. Когда у человека есть возможность поступить в MIT, он вряд ли будет педалить в 16 лет вместо каникул .

Проблема в том, что из тысяч резюме

для устройства в гугл

твое просто не заметят, не обратят внимание или просто не откроют.
А для гарантий просмотра резюме нужны конекшены.

більше приваблює фронтенд
Не хотів верстати кнопки на HTML і CSS

Просто не все знают, что так можно было 🙃

Особисто я в повсякденній роботі дуже часто використовую знання, отримані на радіотехнічному факультеті НТУУ «КПІ», наприклад на даний момент мені знадобилося розуміння принципів функціонування певних типів антенних систем, яке студентам мого факультету було надано саме в рамках курсу «антенні системи», який базується на пройдених на тому ж радіотехнічному факультеті курсах з електродинаміки та поширення радіохвиль і теорії кіл, які, звісно ж, не освоїти без пройдених на тому ж факультеті розділів вищої математики.
Тож з висловами на зразок «навчання в університеті не потрібне» я не згоден.
Щодо низької оплати праці викладачів, не знаю як зараз, але коли я навчався, дуже багато з викладачів факультету мали більше коштів від результатів своїх наукових розробок, до яких долучали також аспірантів і студентів, ніж від заробітної плати.

Вам, можна сказати, пощастило, якщо ви використовуєте зараз універські знання в роботі.
Але таких як ви, дуже мало, бо ви працюєте з hardware, а от автору навряд чи фронтенд викладали б на якомусь нормальному рівні (не просто, що таке теги «p», «b», «a» і тд, як було в мене в свій час).

Щодо того, що мені пощастило, з цим я згоден — коли шукав свою першу роботу в IT, мені було однаково, де працювати, просто так вийшло, що оскільки на радіотехнічному факультеті на першому курсі вивчали С i C++, які потім застосовувалися в курсі dsp на третьому курсі та мікроконтролерів на п’ятому то і на вакансії я подавався на ці мови, а такі вакансії зачасту бувають пов’язані з hardware.
Але серед моїх колег є і доволі багато таких, які шукали роботу, пов’язану з hardware, цілеспрямовано. Організація, в якій я працюю останні кілька років, нещодавно брала участь в організації (отакий от каламбур) хакатону для студентів по напрямку embedded, до речі, за словами моїх співробітників, які були менторами на хакатоні, на тому хакатоні були доволі сильні команди студентів, які вже з університету готуються до роботи саме в напрямку embedded. Тож при бажанні, звісно, доволі сильному, можна і не особливо покладаючись на везіння шукати роботу саме по спеціальності. Але, звісно, згоден з Вами, що такий шлях потребує більших зусиль, ніж братися за перше ліпше, інакше кажучи, іти туди, куди візьмуть одразу ж, як це зробив я — в такому випадку натрапити на роботу за спеціальністю це, звісно, чистої води везіння.

Щодо embedded — погоджуюсь, саме цей ІТ-напрямок в наших вузах розвинений, напевно, найкраще. Принаймі у Львові, де в НУ ЛП є лабораторії від SoftServe, GL, і EPAM, здається, і всі по напрямку hardware/IoT/Embedded/Smart Home/etc. В такому разі, навчання у ВУЗі піде тільки на користь. А от по фронтенду, бекенду і тд — слабувато в нас. (Принаймі з того, що чув і знаю)

У фронтенді й бекенді мені працювати не довелося, тож уявлення про цей бік ІТ у мене більш теоретичні, ніж практичні. Але математика, закладена в теорію тих же реляційних баз даних на таких факультетах як ФІОТ викладається, принаймні так говорили співробітники, які там навчалися, співробітники, що навчалися на прикладній математиці, розповідали що вчили регулярні вирази, мережі та операційні системи. Ну і в загальному алгоритми і структури даних начебто на багатьох факультетах комп’ютерних наук вивчають.

Аналогічно, закінчив факультет телекомунікацій. Напряму більшість знань не використовуються в веб розробці, але розуміння основ радіозв’язку, комп’ютерних мереж, залишки знань схемотехніки і тп дозволяє розуміти як все працює в комплексі. Без цього багато речей сприймається як «магія» чи «чорний ящик». Написали fetch(url).then() і з ефіру матеріалізувались дані.

Колись у 2002-2003 роках двоє моїх однокласників (тоді їм було по 16 років) навчилися робити сайти (створили шкільний сайт і зайняли 1 місце в області). Потім вони змогли самотужки зробити сайт логістичній компанії і самотужки продати його за 100 $ — це був успіх.
Обидва не пійшли в ІТ, бо тоді батьки казали, що треба вища освіта і програмування то несерьйозно і тд....
Це все я до чього — Антоне, Ти великий молодець !!!
Як колишній викладач (доцент, ктн) я НЕ МОЖУ стверджувати, що тобі Антоне вища освіта в Україні може щось корисне дати. Причина проста: не може, поважаючий себе, НОРМАЛЬНИЙ ВИКЛАДАЧ працювати за 400-500 $ (це за умови, що э науковий ступінь).

У Mate Academy появится слоган — «Устраиваем 16-ти летних на $1k »?)
А так да, молодец парень.

Молодець, це дуже круто коли людина наполегливо працює й отримує результат. Головне тепер щоб не було «запаморочення від успіхів».

Це те, що відрізняє синьйора від джуніора

Там багато всього відрізняє:

  • Вміння відповідати не тільки за себе, але й за інших
  • Вміння не демотивувати, не ігнорувати, але й не заміщати, а підтримувати людей в команді
  • Вміння розуміти межі компетенції
  • Широкий погляд й вміння бачити знайоме в незнайомому. Це набувається з досвідом
  • Ну і дріб’язок як от кваліфікація вище середньої, досвід, вміння планувати й підкладати солому, оцінка ризиків тощо

Буду працювати, надіюсь запаморочень не буде, дякую ща поради))))

Да уж, если на работу берут после вайтишных курсов шахтеров, школьников и прочих... усердных товарищей так зачем тогда нужны технические ВУЗы и для кого они выпускают специалистов?

Для зарубежных стран, в которых котируются эти дипломы

ВУЗы уже давно никому не нужны

Очевидно — потрібні виключно для робочої візи. Якщо викинути з програми все що дають виші програмістам «в нагрузку» залишиться щось типу IT-ПТУ. Втім, це не тільки IT-спеціяльностей стосується.

что-бы формочки клепать нужно вуз заканчивать?

технічні вузи ж не тільки випускають спеціалістів для ІТ

Антон, успіхів! Ти крутий!:)

Та ви чьоткі теж, круто вдається!

Дякую, ви теж круті!))

Антон, ты крутой! Дальнейшего развития и удачи во всем!=)

Удачи ! Только что могу посоветовать — закончите нормальное ВО.
Это очень важно. По множеству причин. Причем не покупай диплом, а хоть одним глазом стоит учиться

Можно конкретнее, по поводу причин?

С мозгом что-то происходит в процессе обучения. Это дает определенные преимущества перед теми, кто не получал ВО. Потом это можно использовать по назначениию.

«Что-то происходит» схоже на відмазку для тих, хто провтикав 5 років на універ. Як «армія зробить з тебе мужика».

Ці всі переваги починають відчуватися через 5 років початку роботи. То навіщо отримувати вищу освіту ПЕРЕД першою роботою, а не тоді, коли сам зрозумієш, що воно тобі дуже треба?

Ці всі переваги починають відчуватися через 5 років початку роботи.

Ну, или не начинают, если их нет. Не говоря уже о том, что утверждение само по себе странное.

навіщо отримувати вищу освіту ПЕРЕД першою роботою, а не тоді, коли сам зрозумієш, що воно тобі дуже треба?

Потому что когда зарабатываешь 3-5к, не так и просто выйти из зоны комфорты и пойти получать вышку. Так сделать могут не только лишь все. А, да, без вышки дорасти до такого уровня еще сложнее, наверное.

Коли ти заробляєш 3-5к ти вже вмієш оцінювати свої потреби і якщо вища освіта буде вагомою потребою, то буде сенс потратити на це ресурси. Дорости без вишки важче, але не ціною в 5 років.

Никто же не запрещает работать все эти пять лет 😉

Ну це вже зовсім інша ситуація, погоджуся :)
Але разом з роботою денна форма навчання то трохи напряжно

Дивлячись як і що вчити. Я ніколи не шкодував через два-три роки матану, вишки й фізики на фізтеху, думаю, й прикладноматематики цікаве щось вивчали, але половина програми справді малопотрібна фігня. Коли довчався вже на заочці за кілька років, то було вже таке, аби здати-забути. Не думаю, що можна щось корисне отримати під час такого «довчання» коли й так є чим зайнятись.

Ідея вищої освіти має сенс по декільком наступним причинам:
1. Вміння вирішувати проблеми. В самому широкому розумінні. Універ ставить купу проблем, як то наукових(вивчити щось нове, зробити лабу, вміти здати) так і чисто життєвих, які дуже потрібно вміти вирішувати, аби не бути інфантильним лошком при заході в ЖЕК, податкову, відносинах з потенційними бізнес партнерами і т.д.
2. Нетворкінг. Хоча в Україні це не дуже працює, але все ж універ дуже сильно розширює твою мережу контактів які можуть бути дуже корисними в перспективі. Мова не тільки про таких само студентів як ти, але це і викладачі, які можуть розповідати про різноманітні програми обміну і подібне, це можуть бути представники інших компаній які періодично заходять в універи з пропозиціями роботи і просто розповідати про цікаві тренди і т.д.
3. Універ ставить перед тобою теми, про які ти можеш не задумуватись взагалі або не знання яких може ускладнити тобі життя в майбутньому. Тут я більше включаю технічні теми, які оглядово, але все ж охоплюються в універі, як то операційні системи, мережеві технології, мікроконтролери і низькорівнева архітектура, проблеми багатопоточних взаємодій і розподілених систем.
Сюди можна було б ще віднести матан, фізику, філософію і подібне, але це викладається настільки погано або на рівні вивчив-здав-забув, що я не включаю це.
4. Універ сам по собі агрегує навколо себе унікальний набір івентів, які майже ніде більше не зустрічаються. Це і різноманітні ярмарки вакансій, програм обміну, різноманітні дискусійні клуби, заїжджі лектори з цікавими лекціями, виставки і подібне.
5. Не варто забувати про студентське життя. Все ж я дуже вдячних за ті декілька років, коли ти, по суті, майже не маєш обов’язків окрім навчальних. Експериментуй з технологіями і напрямами, пиляй пет-проектики і пробуй що сподобається більше, а як ні, просто набухайся до усрачки і проспи два дні))) Все ж студент який в 18-22 роки творить херню, викликає усмішку і розуміння, а чувак чи тьотка яка в 35+ років творить аналогічне і надолужує втрачене викликає огиду і співчуття.

Я для себе зробив однозначних висновок, що універ потрібен і бажано аби це був повноцінний стаціонарний універ, ідеально, якщо це буде якийсь топовий або середній європейський чи американський вуз.

1. ВНЗ не обов’язковий. Вирішувати проблеми треба завжди в житті і будь-яка діяльність так чи інакше вчить цьому.
2. ВНЗ не обов’язковий. Працюючи і відвідуючи різні тусовки і заходи теж можна можна знайти хороші контакти.
3. ВНЗ не обов’язковий. Ерудиція і зацікавлення в різних темах може прийти і з ютюбчика чи науоково-популярних лекцій. Якшо шось з того буде цікавим, то можна і статті/книжки почитати чи прийти на відкриту лекцію.
4. Можливо я мало що знаю про ці івенти, але підозррю шо і для них ВНЗ не обов’язковий.
5. От тут реально погоджуся, студентська тусовка це крутий досвід. Я заздрю людям, які жили в гуртожитках з тарганами, а вони мою заздрість не розуміють. Як часткова альтернатива, можна зустрічатися зі студенткою/студентом щоб тусити з її/його друзями.

ІМХО, для спеціаліста інформаційних технологій, кращим буде профільний технікум на 2-3 роки після 9 класів школи, ніж універ з магістратурою.

Таргани виводяться за тиждень насправді %))
Одне супер детальне генеральне прибирання, розмітка під стіною, по куткам і під меблями «олівцем» проти тарганів, розкладка отрути в місцях де вони можуть збиратися і все, саме так і вивели в гуртожитку таргани. Навіть просто розкладання отрути і пасток від Raid або аналогічних вже на порядок зменшить кількість тарганів.

Щодо всього іншого, погоджусь дуже частково. Так, наведена вище інфа не є чимось секретним і більшість можна нагуглити протягом години, окрім контактів, звісно.
Але, в мене дуже великі сумніви, що рядовий веб-девелопер протягом звичайного робочого дня дійде до думки «А чи не почитати мені як влаштовані операційні системи» або «А цього місяця я щодня буду читати про паралельне програмування і розподілені системи» або «А цього місяця я буду налагоджувати перспективні контакти які зможуть мені допомогти в майбутньому» і багато подібного. Теоретично, будь-що починаючи від китайської мови і закінчуючи асемблером, можна вивчити самотужки перед компом, але навряд хтось буде.

Ну і повторю думку, що якщо дозволяють умови, треба однозначно орієнтуватись на європейські ВУЗи.

Про тарганів то я не жартував, я справді заздрю тим, хто жив в гуртожитках :)

Рядовий девелопер має вільний час, у який цілком собі може запланувати власний розвиток, особливо якшо він свідомо відмовився від вищої освіти і має потребу це компенсувати. Та і несвідомо до того можна прийти.
Щодо європейських ВУЗів — не знаю про які саме мова, але якщо там серйозний акцент на розвитку креативності, то я двома руками за.

Мої ідеї, які я виклав вище, підтвердились, принаймні особисто для мене, поточним карантином.

Згідно із багатьох соц. опитувань, а також багатьох тих, хто з’являється у моїй ФБ стрічці, зараз майже ніхто не вчиться %))
І це при тому, що частина людей взагалі звільнені і можуть, по суті, якраз фулл-тайм вчитися, решта ж просто економить час який вони витрачали на дорогу і можуть вкладати цей час в навчання. Зважайте, що це не декілька днів, а вже більше місяця і, мабуть, ще десь до місяця буде точно.
АЛЕ незважаючи на раптову купу вільного часу, дуже маленька частина людей інвестує цей час в навчання. Я б навіть сказав, настільки мала, що цих людей можна вважати «помилкою вижившого».
Тому, чесно кажучи, вірогідність того що автор цієї теми або будь-який інший ІТшник який свідомомо не пішов до універу, вірогідність, що він все необхідне опанує самотужки, дуже мала.

І це при тому, що частина людей взагалі звільнені і можуть, по суті, якраз фулл-тайм вчитися

а может у них денег нет на еду и они ищут работу/подработку?

Все очень просто, дело не в «что-то», университет очень сильно развивает навыки аналитического мышления. 90% математики не будет использваться в жизни программиста, если он не пойдет в сферы связанные с наукой или экономической сферой. Но зато решая эти задачи, ты отлично оттачиваешь навыки по композиции /декомпозиции задач, структурированному подходу к написанию кода, более четкому анализу corner cases, и много других плюшек. К примеру использования тех же шаблонов программирования намного более целесообразное при этих навыках.
Плюс в свое время для кубика хочу выделить целый ряд курсов, которые я считаю просто очень полезными:
1) Технологии программирование (этакое ознакомление с принципами основных технологий, как и динозваров таких как COM и CORBA, так и современных и используемых сейчас, таких как .NET, веб-сервисы и рефлексия).
2) Design Patterns (безумно рад что прошел этот курс в универе)
3) Алгоритмические курсы: компьютерная геометрия, алгоритмы линейного программирования (навыки алгоритмики очень хорошо помогают решать нетривиальные программисткие задачи, поверьте мне)

Есть множество факторов, которые говорят за.
Самый простой и приземленный — вот сильно проще получить соот. визу в страну первого мира.

Да, но во многих странах так же есть возможность заменить наличие диплома наличием официального опыта 5+ лет.

К вышесказанному хочу отдать дань уважения самой Preply, в которой это в принципе возможно.

Парень молодец! Ну и ждём ещё большей волны вайтишников и колличества откликов на вакансии трейни.

Хлопець молодець, успіхів йому!

Бросайте учёбу, друзей, семью, хобби и становитесь программистами — рецепт счастья прост.

давненько уже не было статей как стал синьором в 20 лет или мидлом за полгода. Спс за чтиво

Подписаться на комментарии