На восьмому році війни армія ще потребує допомоги. Як фонд «Повернись живим» рятує життя українських воїнів

На восьмому році війни в Україні найбільшим благодійним фондом, який допомагає армії, є «Повернись живим». Його історія розпочалася у травні 2014-го, коли київський айтішник Віталій Дейнега розмістив допис на своїй сторінці Facebook, у якому повідомив, що виділяє 10 тисяч гривень на підтримку українських військових, і закликав долучитися до благодійності знайомих.

Сьогодні фонд «Повернись живим» передає на передову допомоги на мільйони гривень, навчає військовослужбовців та створює соціальні проєкти.

Чому на восьмому році війни українська армія потребує підтримки волонтерів, які технічні засоби допомагають рятувати життя військових і знищувати ворога та яким чином кожен благодійник «Повернись живим» творить сучасну історію України? Про це DOU розповів співробітник військового та фандрейзингового відділу фонду Олег Карпенко.

«Простіше перерахувати, з чим у 2014-му проблем в армії не було»

— Олегу, «Повернись живим» — найбільший фонд допомоги українській армії, що цьогоріч відзначив свою восьму річницю. Розкажи, з чого він починався?

Фонд було засновано у травні 2014 року, коли на Сході України розпочалася російська агресія. На той момент уже був анексований Крим, а частину міст на Донеччині та Луганщині окупували проросійські бойовики.

Щоб допомогти українській армії, київський айтішнік Віталій Дейнега (а нині — засновник фонду та глава наглядової ради) розмістив допис на своїй сторінці Facebook. У ньому він повідомив, що витратить власні 10 тисяч гривень на закупівлю необхідних речей для військових, і закликав долучитися своїх знайомих. Перша посилка від нього та небайдужих благодійників на передову вирушила вже 14 травня, а згодом з’явилася окрема сторінка на Facebook і, власне, фонд.

Спочатку «Повернись живим» закуповував бронежилети, яких бракувало бійцям, але Віталій швидко зрозумів, що більша потреба є в тепловізорах і приладах нічного бачення. З того часу фонд спеціалізується саме на технічному забезпеченні армії.

— До речі, у 2014-му ти був військовослужбовцем ЗСУ та брав участь у боях на Донбасі. З власного досвіду розкажи, яким було українське військо зразка 2014 року?

Так, я кадровий військовий. До команди фонду приєднався у 2018 році, а до того служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Разом із нею пройшов бої за Красний Лиман, Слов’янськ, Ясинувату, Тельманове, Спартак, шахту «Бутівка». Крім того, наша бригада долучалася до операцій в Донецькому аеропорту.

Тоді, у 2014-му, всі підрозділи — бригади ЗСУ, частини Нацгвардії, добровольчі батальйони — стикнулися з різними проблемами: перебої у харчуванні, відсутність речового забезпечення (тих же бронежилетів, касок, форми), засобів зв’язку, оптики, ремонт техніки... Простіше перерахувати, з чим в армії проблем не було.

А їх не було, наприклад, з мотивацією людей. Армія 2014 року була дуже вмотивована, завдання, які ставили підрозділам, виконували на 100%. У будь-якому разі головне у війську — це люди. Можна їздити на американських «Абрамсах», але якщо люди будуть не навчені та не вмотивовані, нічого доброго з такої армії не вийде.

— Коли ти був на передовій, знав про існування фонду «Повернись живим»?

Звичайно. Я бачив, як волонтери фонду допомагають побратимам з інших батальйонів нашої бригади. Привозили все — від форми та бронежилетів до засобів зв’язку і спостереження. Моєму батальйону на той момент допомагали інші волонтери — люди з усіх куточків України та з-за кордону. Наприклад, у березні, коли почалася окупація Росією Криму, нашу бригаду відіслали до Херсонської області. Тоді звичайні люди не тільки привозили нам речі, а й забирали та ремонтували двигуни з БТРів та іншої техніки.

«Техніка та знання — те, що рятує життя військових»

— У 2018 році, коли ти долучився до фонду «Повернись живим», яким він був?

Мене вразив високий рівень менеджменту (сильний контраст після армійської системи), відносини, які вибудовувалися в команді, задекларовані цінності, яких усі намагаються дотримуватися.

Насправді щороку команда змінюється. До нас долучаються нові люди, які швидко підхоплюють те, що було напрацьовано у попередні роки, і розвивають кожен свій напрям.

— Розкажи про команду «Повернись живим». Хто ці люди?

Сьогодні наша команда налічує 24 співробітники. Фонд складається з військового, аналітичного, ветеранського, фінансового, інформаційного та креативного відділів.

На базі військового відділу, власне, будувався і розвивався фонд. Сьогодні до його складу входять два менеджери з роботи із військовими — я та Андрій Римарук, який очолює цей відділ. А також команда з п’яти інструкторів з різних напрямів: снайпінг, артилерійська справа, мінна безпека, безпілотні літальні апарати. Всі співробітники військового відділу є ветеранами російсько-української війни та мають величезний досвід.




Менеджери з роботи із військовими безпосередньо спілкуються з командирами та бійцями, займаються питаннями закупівлі, контролю та доставки техніки на передову.

Інструктори фонду — це люди, які свого часу брали участь у бойових діях на Донбасі, а після вирішили долучитися до команди «Повернись живим», щоб передавати досвід нинішнім військовослужбовцям. Вони навчають військових як на полігонах, так і безпосередньо у зоні проведення Операції об’єднаних сил (ООС) на Сході України. Так, тільки за перше півріччя наші інструктори навчили 80 снайперів, 184 сапери, більше як 600 інших військових пройшли навчання з артилерійської справи.

Загалом кожен з нас під час відряджень на схід, які відбуваються чи не кожні два тижні, намотує по кілька сотень кілометрів.

Окремо треба сказати, що у фонді діє команда швидкого медичного реагування «Вітерець». Раніше вони чергували разом із підрозділами під час ротації на передовій, а тепер проводять навчання з тактичної медицини для бійців та медиків різних підрозділів у зоні проведення ООС.

Тобто ми не тільки допомагаємо армії технічними засобами, а й передаємо якісні знання. Все це рятує життя військовослужбовців.

— Фонд дає армійцям не тільки специфічні військові знання, а й проводить тренінги з лідерства?

Так, разом із Центром лідерства Українського католицького університету ми розробили адаптивну програму та провели серію тренінгів для військовослужбовців з менеджменту і лідерства. А зараз переформатовуємося і готуємо власних тренерів, щоб мінімізувати витрати на залучення бізнес-тренерів — чотири співробітники фонду вже підходять до екватора навчання і надалі проводитимуть заняття для військовослужбовців.

— Чим займаються інші відділи фонду?

Аналітичний відділ досліджує проблематику в армії. Наразі аналітики фонду вже видали кілька звітів: «Військовий зв’язок ЗСУ у тактичній ланці управління», «Чому військовослужбовці звільняються з армії?», «Потреби ветеранів у сприянні підприємницькій діяльності». Також у перші місяці карантину та пандемії коронавірусу в Україні було підготовлено звіт щодо протидії COVID-19 у Збройних силах України.

Це — серйозна та якісна робота. Наприклад, над останнім звітом про те, чому військовослужбовці звільняються з армії, наші аналітики працювали протягом року. Опитали понад 2,5 тисячі військовослужбовців Сухопутних військ ЗСУ та відокремили дев’ять основних факторів, які впливають на відплив людей з армії. Це дало змогу розробити рекомендації щодо того, як цьому запобігти. Зазначу, що цей аналітичний звіт був ініціативою головнокомандувача ЗСУ та Генерального штабу ЗСУ та вже презентований керівництву Збройних сил.

Інформаційний відділ «Повернись живим» розповідає про роботу команди фонду, наші проєкти, ситуацію на передовій та актуальні новини стосовно війни та армії, допомагає збирати кошти на армію. На сьогодні ми маємо власний сайт та Facebook-сторінку. До речі, сторінка фонду «Повернись живим» має майже три мільйони підписників і посідає перше місце за популярністю в українському сегменті Facebook.

Фінансовий відділ забезпечує відкриту і прозору систему надходжень благодійних внесків і витрат, веде документацію.

Креативний відділ розробляє та супроводжує соціальні проєкти, співпрацює та комунікує з українськими митцями та брендами.

Ветеранський відділ займається важливими проєктами соціальної та спортивної реабілітації ветеранів. Наприклад, у 2019 році «Повернись живим» взяв участь в організації, відборі та підготовці української збірної Invictus Games (міжнародні спортивні змагання в паралімпійському стилі, участь у яких беруть поранені військовослужбовці та ветерани війни з різних країн, засновані у 2014 році принцом Гаррі — ред.). Але через карантин змагання перенесли на 2022 рік. Однак нині українські ветерани готуються до інших міжнародних змагань серед поранених військовослужбовців — Warrior Games. Їх організовує Міністерство оборони США, і вони відбудуться вже у вересні цього року в Орландо (штат Флорида). Українська збірна братиме участь у Warrior Games уперше. І фонд допомагав з відбором і підготовкою учасників.

Підготовка до Warrior Game

Крім того, "Повернись живим«‎ спільно з IREX в Україні започаткував програму V-Corp, яка має допомогти ветеранам розпочати або розвивати власний бізнес. Так, ми обрали ветеранів, які виявили бажання займатися власною справою, але на певному етапі стикнулися з проблемами. А з боку представників бізнесу знайшли менторів, які діляться з ветеранами досвідом і знаннями.

Третій важливий проєкт ветеранського відділу — програма «Спортивні амбасадори». Вона допомагає ветеранам відновлюватися та адаптуватися у цивільному житті за допомогою спорту. Мета цієї програми — започаткувати та розвивати місцеві спільноти ветеранів-лідерів, які залучатимуть побратимів та посестер до активного життя через особистий приклад.

«Є речі, які на війні потрібні вже завтра»

— Повернімось до допомоги армії. За сім років війни скільки та якої допомоги було надано?

Загалом фонд «Повернись живим» надав українській армії допомоги на 179 мільйонів гривень. Зокрема, ми закупили 941 тепловізор (це 70 мільйонів 418 тисяч гривень), 201 квадрокоптер (8 743 350 гривень), 38 комплектів камер відеоспостереження (3 600 000 гривень), 1260 планшетів (7 940 000 гривень). Це — найбільші витрати. Крім цього, постійно постачаємо військовим снайперське спорядження, комплекти сапера, ноутбуки, ремонтуємо техніку, яка виходить з ладу. Загалом наші надходження та витрати можна подивитися у звітах на сайті.

— У багатьох українців може виникнути питання: «А що робить держава?». Чи забезпечує вона військових ЗСУ тими ж тепловізорами та квадрокоптерами?

Якщо порівнювати армію 2014 і 2021 років, то сьогодні вона відчутно змінилася у всіх напрямах. Наприклад, питання харчування та речового забезпечення держава вирішила на 100%. Щодо технічного забезпечення, то тут досі є прогалини.

Фонд продовжує займатися тепловізорами, адже, на жаль, на восьмому році війни немає достатньої кількості цих приладів. Для порівняння: сьогодні на ротацію один батальйон отримує від держави 4–5 тепловізійних приладів, а фонд постачає ще 15–17. Отже, наша допомога важлива й сьогодні.

Також держава поступово закуповує потужні безпілотні літальні апарати, такі як Spectator, «Лелека». Однак треба розуміти, що навіть звичайні комерційні квадрокоптери типу Mavic можуть виконувати завдання в умовах позиційної війни — розвідувати ворожі позиції, коригувати вогонь та елементарно зберігати життя воїнів.

Тому ми постачаємо на передову саме такі коптери. До того ж держава — це шестірня з повільним обертанням, а фонд робить усе швидко, адже є речі, які на війні потрібні вже завтра, і кожна хвилина важлива для порятунку життя бійців.

До речі, фонд не передає техніку в постійне користування бригадам, а надає її тільки на період ротації того чи іншого підрозділу. Тому ремонт приладів після ротації — це теж наш клопіт. Коли бригада виходить із зони проведення ООС, менеджери з роботи із військовими їдуть на передову, приймають надану фондом техніку, перевіряють її стан і за потреби забирають до Києва на діагностику і ремонт. Наприклад, близько 50% тепловізорів після ротації потребують ремонту.

— Фонд закуповує для армії багато планшетів та встановлює на них унікальний комплекс «Броня» (Armor). Розкажи докладніше, що це за програма?

Наш інструктор з артилерійської справи Андрій Моруга розробив графічно-розрахунковий комплекс (ГРК) «Броня» (Armor). Андрій — ветеран війни на Донбасі, брав участь в обороні Луганського та Донецького аеропортів і на власні очі бачив усі проблеми з топографічними картами. ГРК «Броня» дає змогу вести вогонь з будь-якої зброї та навіть із закритих позицій. Простими словами, військовослужбовцю не треба наражатися на небезпеку — він перебуває на захищеній позиції та через планшет розраховує постріл з найменшими відхиленнями, тобто має високі шанси потрапити у ціль.




— З 2019 року фонд також постачає на передову мобільні комплекси спостереження, які не мають аналогу. Це так?

Так. На певних ділянках фронту постійно відбувається загострення з боку ворожих снайперів. Щоб уберегти життя українських військових, у 2019 році військовий відділ фонду розробив мобільний комплекс спостереження. Він дає змогу, не виходячи з шанця, спостерігати за ворогом, за можливості коригувати вогонь і — головне — вести запис спостереження. Особливо ця опція стала у пригоді під час оголошення чергового «перемир’я» у 2020 році. Тоді було багато питань з приводу того, хто порушив режим тиші: українська армія чи підконтрольні РФ терористи. Завдяки мобільним комплексам наші військові мали змогу фіксувати порушення з боку противника.

Цього року ми поставили собі за мету виготовити та встановити 45 таких комплексів. І 32 з них вже виконують свої функції на передовій. Вартість одного приладу становить 90–95 тисяч гривень. Звісно, вся техніка може виходити з ладу або бути знищена противником, однак це варте того, адже реально допомагає зберегти життя бійців.

«На щастя, люди не забувають, що в Україні триває війна»

— Благодійники фонду — хто вони?

Ми розділяємо кошти на ті, що йдуть на допомогу армії, і ті, які спрямовані на статутну діяльність фонду.

Тобто пожертви, які люди переказують на наш рахунок через сайт або сторінку Facebook, завжди йдуть на потреби військових. Наші благодійники — це люди з усіх куточків України, а їхні пожертви можуть бути від 10 гривень до... важко назвати найбільшу суму, адже історії бувають різні. Наприклад, якось бабуся із Заходу України передала на потреби армії 10 тисяч доларів. Повторюся, вся ця інформація є в нашій онлайн-звітності.

Але буває, що допомагають не тільки грошима. Наприклад, нещодавно на сторінці фонду у Facebook ми оголосили збір вживаних коптерів, яких наразі дуже потребуємо, адже ворог їх періодично збиває. Наступного дня до нашого офісу прийшов чоловік і приніс коптер, який використовував у власних цілях. І вже за два дні ми передали дрон у підрозділ, який його дуже чекав.

Загальна вартість наданої допомоги за сім років війни — 179 мільйонів гривень

Окрема стаття витрат — адміністративна складова. Тобто гроші на оренду офісу, транспорт і заробітні плати співробітників (так, ми завжди кажемо, що вже давно не волонтери, а співробітники фонду, які отримують зарплату за свою якісну роботу).

Фінансування статутної діяльності потребує затрат і пошуку нових спонсорів. Найчастіше це люди з бізнесу або окремі фізичні особи. Перед людьми, які спонсорують статутну діяльність фонду, ми постійно звітуємо про роботу, щоб вони бачили, чому важливо платити людям зарплату, мати власний офіс і транспорт.

Наразі ми маємо близько 15 зарплатних спонсорів, які жертвують на місяць від однієї до 100 тисяч гривень. До речі, серед них є низка ІТ-компаній. Фаундер DOU Макс Іщенко є нашим зарплатним спонсором. А також кілька років тому він передав фонду своє авто, і це значно підвищило нашу ефективність як у повсякденній діяльності, так і під час доставлення техніки на передову.

Нещодавно до допомоги армії долучилася компанія ELEKS. Завдяки їхнім пожертвам цього року плануємо оновити базу планшетів (а це понад 500 планшетів вартістю більше як два мільйони гривень).

Крім того, до нас долучилася компанія МТІ на чолі з її співвласником Володимиром Цоєм. Він спонсоруватиме адміндіяльність фонду та вже взяв на себе допомогу українській збірній у підготовці до Warrior Games — разом із Федерацією гольфу України надав спорядження та локації для проведення тренувань і змагань з гольфу.

Компанія Coreteka вирішила виділяти певну суму на розвиток фандрейзингового напряму фонду. Вони вкладаються у те, щоб ми брали до цього відділу нових людей, розробляли нові підходи для пошуку коштів, закуповували оснащення. Також співробітники Coreteka навчили нас працювати з певним програмним забезпеченням.

Тобто фонд підтримують як звичайні люди з різних сфер, так і представники бізнесу, і ми цінуємо кожного благодійника.

— Щороку фонд отримує у середньому 19 мільйонів гривень пожертв на підтримку армії та приблизно три мільйони на адміністративну діяльність. Чи достатньо цього для ефективної допомоги війську? І чи важко збирати гроші на допомогу армії на восьмому році війни?

На щастя, люди не забувають, що в Україні досі триває війна, а агресор не збирається зупинятися. Тому й далі підтримують свою армію. Станом на кінець червня — початок липня активні бойові дії уздовж майже всієї лінії фронту продовжуються. Щодня противник застосовує ствольну артилерію, міномети різних калібрів. Так само досі працюють ворожі снайпери, які переміщуються вздовж лінії розмежування.

Насправді, на відміну від поширеної думки, ніби всі українці втомилися від війни, багато людей вже восьмий рік підтримують свою армію. І тільки через це наші військові краще забезпечені допоміжною технікою, ніж противник, — тепловізорами, квадрокоптерами, комплексами відеоспостереження. У цьому плані ми на крок попереду ворога, у якого забезпечення такими приладами досить точкове.

Щодо зарплатних спонсорів. Сьогодні я поєдную роботу у військовому відділі та займаюся фандрейзингом, тобто залучаю нових партнерів, які будуть спонсорувати адміністративну діяльність фонду. Я розповідаю про весь фронт робіт, який виконав фонд від початку 2014 року і до сьогодні, про команду та наші цілі. І після цього у людей не виникає запитань, чому на восьмому році війни ми продовжуємо допомагати армії.

Із залученням нового спонсора ми можемо розробляти нові проєкти, які будуть допомагати армії, принесуть позитивні зміни у повсякденну діяльність, ветеранську спільноту.

Марш захисників України, співорганізатором якого був фонд «Повернись живим». Серпень, 2020 рік

— Що запланував фонд на 2021 рік?

Щороку фонд розробляє стратегію, де кожен відділ ставить перед собою конкретні завдання. Щодо військового відділу, то ми поставили за мету оновити планшети, встановити ще більше комплексів відеоспостереження, продовжити роботу зі своєчасного та якісного технічного забезпечення підрозділів на передовій. Також у планах розробка нових аналітичних звітів, організація волонтерсько-ветеранського форуму «Там, де ми, там Україна» (який цього року відбудеться вже вчетверте), підготовка української збірної до Warrior Games, продовжити ветеранські проєкти.

До того ж наша команда буде розширюватися — до різних відділів прийде п’ятеро нових співробітників. Усе це потребує фінансів. Тому ми завжди раді новим спонсорам і благодійникам. До речі, місія фонду «Повернись живим» звучить так: «Рятуємо життя та творимо історію разом». Отже, ми вважаємо, що круто бути залученим до цієї мети.

Долучитися до допомоги українській армії ви можете на сторінці Facebook, сайті «Повернись живим» та на Patreon.


Фото надані фондом «Повернись живим» та пресслужбою 24-ї ОМБр

👍НравитсяПонравилось35
В избранноеВ избранном1
Подписаться на автора
LinkedIn



Підписуйтесь: Soundcloud | Google Podcast | YouTube


16 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

дякую за вашу справу. Успіхів та перемоги нам всім. Слава Україні!

Дякую за вашу працю!

У статті плутанина з фотками — «Навчання з мінної безпеки» та «Навчання за артилерійської справи» однакові. Виправте, будь ласка.

дякую за уважність. Виправила

Низький уклін вам і шана!

Держава збирає військового збору приблизно на 2 млрд. гривень в місяць. І всерівно мають бути фонди які збирають гроші на допомогу військовим.
Хлопці молодці за державу як завжди соромно.

24 млрд. грн. на рік це 880 млн. доларів. Якщо ви думаєте, що цього достатньо для потреб армії 40-мільйонної країни, то ви сильно помиляєтеся. Річний бюджет Міністерства оборони України — 5,2 млрд. дол. Річний військовий бюджет Росії — 60 млрд. дол.

Нам потрібна кожна копійка допомоги з кожного фонду.

Я не думаю що цього достатньо це просто додаткові надходження. Ще в нас є бюджет, і в розвинених країнах саме з нього і фінансується армія, є схеми через який цей бюджет не доотримує. Є схеми через які гроші вимиваються з армії, наприклад система уаправління за 600 млн.
Але в нас як завжди люди мають про все дбати самі.

Ми бідна країна без ресурсів, без експорту з високою доданою вартістю, без якісної інфраструктури, зі слабкою сферою послуг, роздутою соціальною сферою, але з дуже амбітними національними задачами, які оплатити суто з бюджету неможливо. Тому і доводиться брати участь у фінансуванні цих задач через приватні фонди

Армія й розвивалась. Чудово розвивалась. Поки наріт не обрав клована та його партію «анал-табу».

Держава витрачає 6 мільярдів гривень на місяць тільки на персонал — зарплата, екіпіровка, одяг і взуття, їжа. Це без техніки, пального, інфраструктури і озброєння, які ще додатково 4млрд щомісяця. Військовий збір це здорово, але він закриває лише 20% потреб МО.

Молодці, вселяєте надію!

Не залишати посилання на Патреон під такими статтями — гріх!
www.patreon.com/savelife_in_ua

UPD. Додали 👍

Коли писав — було 400, наразі вже 408.
Дуже задоволений результатом :)

Ще тут graphtreon.com/creator/savelife_in_ua можна слідкувати за статистикою.

Подписаться на комментарии