«За новою процедурою вдалося забронювати менше як 1% фахівців». Операційна директорка GlobalLogic в Україні — про особливості найму, бенч і долю харківського офісу

DOU продовжує говорити з керівниками українських IT-компаній, щоби фіксувати стан справ індустрії через майже півтора року повномасштабної війни. Сьогодні ми поспілкувалися з Анною Щербаковою, Head of Operations у GlobalLogic Ukraine, про те, кого нині наймає компанія, скільки спеціалістів у резерві, що було найскладнішим на початку повномасштабного вторгнення, які труднощі є тепер і як далі розвиватиметься ІТ-ринок.

«Більше як 80% відкритих позицій — для спеціалістів з досвідом від трьох років»

— Наразі з GlobalLogic співпрацюють близько 7 тисяч спеціалістів в Україні. Компанія є одним з найактивніших роботодавців на Djinni. Розкажіть, що відбувається сьогодні з наймом, кого шукаєте? Які плани компанії щодо найму до кінця року?

Попри війну ми продовжуємо наймати спеціалістів в Україні. Не можу сказати, що найм сягає довоєнних показників, але вдається запрошувати фахівців не лише на поточні проєкти, а й на нові. За останній рік до компанії зайшли 10–11 нових клієнтів.

При найманні ми віддаємо перевагу внутрішнім фахівцям, чий проєкт закінчився або скоротився, однак якщо потрібного спеціаліста немає, шукаємо його зовні. Впродовж першого півріччя 2023-го вдалося залучити 264 фахівців з ринку, включно з 53 Trainee.

Найбільший попит нині маємо на мідлів і сеньйорів. Більше як 80% відкритих позицій — для спеціалістів з досвідом від трьох років. Ми й далі співпрацюємо з джунами, однак відчутно менше, якщо порівнювати з довоєнним часом.

Основні спеціалізації, за якими ми шукаємо фахівців: C++, C/Embedded, DevOps і QA Automation.

— За даними зимового топ-50, кількість спеціалістів компанії в Україні зменшилася на 400+ осіб. Причина — перехід спеціалістів до закордонних офісів GlobalLogic. Ця динаміка зберігається? Спеціалісти продовжують виїжджати?

GlobalLogic представлена у 20 країнах, у більшості з яких є великі офіси з українськими фахівцями. Люди переїжджають туди на певний час або залишаються і легалізуються за кордоном.

Однак нині динаміка переходу зменшилася. Наприклад, торік до офісів компанії за межами України долучалися у середньому 25 людей на місяць, а сьогодні це 15 людей щомісяця.

— Який нині бенч у компанії?

Компанія тримає в резерві в Україні близько 300 людей. Щомісяця ми влаштовуємо від 80 до 100 спеціалістів на нові проєкти. Також фахівець на бенчі може навчатись або бути залученим у внутрішній проєкт.

Бенч у нас, грубо кажучи, хвилеподібний і може бути досить об’ємним, але з початку повномасштабної війни тисяча людей, які були в резерві, отримали змогу працювати у нових проєктах. Я вважаю, що це класний результат, до якого доклалося багато людей.

— Що відбувається з харківським офісом? Розкажіть про тимчасові офіси компанії. І чи плануєте відкривати нові представництва цього року?

Офіс у Харкові, на щастя, неушкоджений. Фахівці компанії можуть за критичної потреби його відвідувати — у ньому є укриття і дизель-генератор, щоб підзарядити пристрої під час вимикань електроенергії.

Загалом харківський офіс у нас великий — має близько п’яти тисяч квадратних метрів, але ми вирішили переглянути його роль. І не лише через війну, а через те, що компанія хоче працювати за гібридною моделлю. Щоб офіс був більше для спілкування, аніж для кодингу. Ніхто особливо в офіс уже не ходить, як це було в доковідні часи.

Київський і львівський офіси працюють на повну, мають облаштовані укриття з водою, їжею тощо.

Нові мініофіси ми відкриваємо у форматі тимчасових. У них була потреба, коли почалися блекаути через атаки росіян на інфраструктуру. У той час ми запустили 11 мініофісів по всій країні. Вони пропрацювали приблизно пів року, після чого ми зменшили їхню кількість. Тепер чекаємо наступного опалювального сезону, щоб подивитися, де будуть люди, і з огляду на це відкривати нові тимчасові представництва.

Нових постійних офісів цього року відкривати не плануємо. Фокусуємось на тому, щоб допрацьовувати BCP-план. Компанія інвестуватиме в те, щоб зробити свою інфраструктуру ще більш захищеною.

Харківський офіс, архівне фото

«Перший гіг-контракт підписали в червні цього року»

— Оглядаючись зараз на 2022-й, що було найскладнішим для компанії?

Вберегти наших фахівців. Ми готувалися до можливого вторгнення, мали Business Continuity Plan. Але готуватися до цього і проживати це — абсолютно різні речі. Попри це ми повністю реалізували BCP і змогли евакуювати людей.

Перші евакуації з Харкова почалися о дев’ятій ранку 24 лютого, київських колег вдалося вивезти за добу. Потім паралельно стали переміщувати обладнання, налагоджувати інфраструктуру офісів. Ми продумали велику кількість сценаріїв того, що може піти не так. І наші люди робили неймовірні речі. Ефективність спеціалістів досі зберігається на рівні 98–99%. У перші тижні повномасштабної війни вона впала до 87%, і це був найнижчий показник.

— Восени 2022 року GlobalLogic вступили до Дія City. Як вам цей досвід? Чи багато вже у вас гіг-контракторів?

Ми уважно стежили за всіма змінами у законодавстві Дія City від перших версій законопроєкту. І обговорили всі умови, переваги та потенційні ризики з незалежними консультантами, галузевими експертами та топменеджментом компанії. Тож рішення про приєднання до спецрежиму було виважене і схвалене глобально.

За час існування проєкту ми розібралися у понятті «гіг-контракт», і тепер готові співпрацювати за цією моделлю. Перший гіг-контракт підписали в червні цього року. Більше про наш практичний досвід зможемо розказати найближчим часом.

— Як компанія наближає перемогу? За даними нещодавнього дослідження NV, GlobalLogic задонатив мільярд гривень. Що це за гроші й куди вони пішли?

Компанія наближає перемогу передусім через підтримку наших людей та бізнесу в Україні. GlobalLogic фінансово підтримала евакуацію та релокацію наших колег як у перші дні повномасштабного вторгнення, так і під час російських атак на інфраструктуру. Компанія допомогла з наданням засобів живлення для фахівців у складний осінньо-зимовий період.

Читайте та дивіться інтерв’ю з Тарасом ЧмутомКрім того, GlobalLogic підтримує благодійні фонди, такі як «Повернись живим», «Діти Героїв» та інші офіційно зареєстровані благодійні організації.

Фахівці компанії теж долучаються до різноманітних ініціатив. Наприклад, у березні цього року в нас пройшов великий збір разом з Тарасом Чмутом із «ПЖ», і наші спеціалісти зібрали за дві години півтора мільйона гривень.

Розповісти більше про те, як компанія та її люди доклались до української перемоги, ми зможемо після завершення війни.

— Які прогнози щодо розвитку ІТ-ринку в Україні? Як світова рецесія впливає на розвиток бізнесу в Україні?

Попри війну у 2022 році українська ІТ-індустрія експортувала послуг на рекордні для галузі 7,35 млрд доларів. Фактично цей сектор економіки покрив половину всього експорту послуг країни.

2023 рік обіцяє бути менш успішним. За перший місяць року обсяг ІТ-експорту впав на 30%. Дедалі більше замовників не бажають обирати Україну для нових проєктів через постійні безпекові ризики.

Для того, щоб ситуація поліпшилася, потрібно забезпечити стабільність для фахівців. І дати можливість компаніям бронювати людей, щоб вони могли виконувати робочі завдання і раптово не зникали з проєктів. Навесні минулого року ми забронювали лише 15 осіб за тодішньою процедурою. За новою процедурою вдалося забронювати менше як 1% відсоток співробітників, а це вкрай мало. Дуже хотілося б, щоб механізм був більш зрозумілий і передбачуваний: знати, кого, куди, коли можна подавати й у який термін це почне працювати. Це б усунуло один з ризиків.

Інший наш біль — у спеціалістів немає змоги виїжджати у відрядження. У доковідні часи наші фахівці здійснювали до двох тисяч подорожей на рік. Нам би дуже допомогло, якби можна було виконувати до тисячі короткострокових поїздок за кордон до клієнтів. Ми не спостерігаємо втечі або активного відходу замовників. Однак з деякими клієнтами проєкти закінчуються, а нові не починаються.

Якщо говорити про прогнози, то старший віцепрезидент компанії Андрій Яворський висловив думку про спад у 10–15% по всій індустрії в Україні у 2023 році.

Нині компанія не зростає так, як раніше, але стабільно і прогнозовано розвивається. А це в наших реаліях дорогого варте.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось13
До обраногоВ обраному1
LinkedIn


6 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Я вообще не понимаю почему позволяют бронировать ИТ работников.
Это не какие-то особо важные для страны люди, незаменимые.
Платят «много» налогов? Та ну, таких бизнесов тоже не мало...давайте теперь их всех бронировать?)

Я вообще не понимаю почему позволяют бронировать ИТ работников.

Позволяют бронировать работников любой специальности (и по сравнению с ними — процент забронированніх айтишников не так и велик).
ПРосто єто сайт про айти — поєтому тут новости про бронирование айтишников, а не слесарей или сантехников.

давайте теперь их всех бронировать?)

Давайте.

Это не какие-то особо важные для страны люди, незаменимые.

Ну, люди для страні вообще — неважні
Да и незамениміх у нас, как все прекрасно знают, нет.

«Бронь может распространяться на следующие категории граждан:

работников органов государственной власти, местного самоуправления, если их работа необходима для обеспечения этих органов в особый период;
сотрудников критически важных предприятий, учреждений и организаций. Например, занимающиеся производством товаров выполняют работы и оказывают услуги оборонного назначения для нужд ВСУ;
работников предприятий, которые критически важны для экономики и обеспечения жизнедеятельности населения Украины во время войны.»

Одних только «работников органов» у нас несколько сот тісяч, куда тем айтишникам, которіх и так не слишком много, да и «вдалося забронювати менше як 1% фахівців»

Нуль теж менше одного відсотка

Підписатись на коментарі