«Український ринок входить у топ-5». Співзасновник Glovo Саша Мішо про українську команду, велодоріжки та програмістів-кур’єрів

Glovo має в Україні 5 офісів і понад 250 спеціалістів. Зараз Україна — це один найбільших ринків для компанії. Ми поговорили з кофаундером Glovo Сашею Мішо про те, що саме робить місцева команда, чи є проблеми з велодоріжками, чому розробники їздять доставляти товари самі та як компанія планує розвиватися в майбутньому.

Про роботу місцевої команди

— Що саме привело вас до Києва зараз?

Ми запустили український бізнес сім років тому і відтоді я регулярно приїжджаю сюди. З моменту повномасштабного вторгнення я був в Україні чотири рази. Зазвичай проводжу час із командою, у нас понад 200 людей в офісі у Києві. Ще зустрічаюсь з інституційними стейкхолдерами, я є в раді Diia City United, в Україні багато всього.

— Над чим нині працює українська команда Glovo?

Команда зосереджена на кількох напрямах. Насамперед — на тому, щоб все працювало як слід у 40 містах в Україні, де ми є. Друге — на створенні більшої кількості контенту й партнерств. Щоб це були не лише ресторани, а й продуктові магазини, ритейл, електроніка, фешн. І ще один фокус — розширення присутності у містах, щоб більше людей могли робити замовлення і мали гарний користувацький досвід.

У нас є офіси в Києві, Львові, Харкові, Дніпрі й Одесі. Тобто п’ять офісів, хоча великий лише київський. У Львові близько 15 людей.

— Чи можливе відкриття офісів ще в інших містах?

Наразі я не можу сказати. Це рішення ухвалює локальна команда, зокрема наша CEO в Україні Марина Павлюк. Час зараз непростий, ми закрили операції у Херсоні, Маріуполі, Бердянську. Сподіваємось, що війна закінчиться і ми зможемо знову розширюватися.

— Чи плануєте ви наймати розробників в Україні?

Найбільше Glovo в Україні наймає на комерційні позиції: менеджери з продажів, акаунт-менеджери. В українському офісі також працюють дата-аналітики, фінансові спеціалісти, юристи, спеціалісти з маркетингу та курʼєрських операцій.

Зараз технічної команди тут немає. Ми думали над запуском теххабу, у нас є такий у Варшаві. Але вирішили тримати інженерів всіх разом. Зараз вони здебільшого у Барселоні, це близько 800 людей.

Про велодоріжки, кур’єрів-фрилансерів та бронювання

— Рік тому ви казали, що Україна належить до трьох найбільших ваших ринків. Я припускаю, що кур’єри Glovo часто їздять на велосипедах і скутерах. Водночас в Україні, на жаль, велосипедна інфраструктура не у найкращому стані. То як це працює? І чи бачите ви проблему у відсутності велодоріжок?

Так, український ринок входить у топ-5 ринків Glovo, він дуже сильний (у нас багато показників, вони динамічні, тому ми говоримо про топ-5). Щодо інфраструктури, ми доставляємо автомобілями, мотоциклами, велосипедами й навіть пішки, особливо взимку.

Дійсно, велосипедні доріжки не в найкращому стані. Та у Києві й Львові трафік загалом нормальний. Більшість людей дотримуються правил дорожнього руху. Звичайно, безпека кур’єрів дуже важлива для нас, особливо велосипедистів. Ми навіть підписали меморандум про співпрацю з Київською міською радою у 2023 році й скоро оголосимо спільний проєкт із поліпшення велоінфраструктури.

— Ми нещодавно спілкувалися з Uklon, там програмісти й розробники продукту час від часу працюють таксистами, щоб краще розуміти проблеми свого застосунку. Чи є схожа практика у розробників Glovo?

Так, є програма Glovo Cares: співробітники по всьому світу виходять доставляти замовлення. Гроші, які ми економимо на цих доставках, віддаємо благодійним організаціям або на проєкти, що мають соціальний вплив. Велика частина цих коштів надходить до України, хоча ми збираємо їх за доставлення з інших країн.

Насправді сьогодні, близько години тому, я робив доставлення в Києві.

— Що доставляли: піцу чи бургер?

Рибу з «Чорноморки» (сміється).

— Компанії на кшталт Glovo інколи критикують за те, що кур’єри працюють як фрилансери, і не мають тих самих гарантій, що офіційні працівники. А як працевлаштовані ваші фахівці в Україні? Вони працюють як ФОПи, гіг-контрактори чи працевлаштовані в штаті?

Всі 250 наших співробітників в Україні працюють офіційно. А кур’єри на 70% зареєстровані як ФОПи, решта — як фрилансери.

— Ви не розглядали форму гіг-контрактів, яку пропонує Дія Сіті?

Ми не є резидентами Дія Сіті, тому що наша діяльність — це надання сервісу, ми отримуємо комісію з ресторанів. Це не відповідає вимогам, адже треба бути інженерною компанією. Але ми є в Diia City United.

— Чи бронює зараз компанія співробітників (рік тому в Україні скасували бронювання працівників Glovo після реакції суспільства)?

Так, список співробітників для бронювання визначає керівник компанії на підставі їхньої критичності для діяльності компанії та в межах визначених лімітів відповідно до алгоритму від Міністерства цифрової трансформації. Наразі заброньовано 18 офісних співробітників.

— Чи є у вас працівники, які зараз служать у війську? Яку підтримку компанія їм надає?

Так, у нас є співробітники на фронті. По-перше, вони залишаються нашими співробітниками, ми залишаємо їхнє місце. Виплачуємо половину компенсації. По-друге, допомагаємо із запитами: від бронежилетів до амуніції. Коли вони були мобілізовані, ми також їх підтримували. І ми завжди залишаємося з ними на зв’язку.

Про складнощі та майбутнє

— Які зараз найбільші виклики для Glovo в Україні?

Очевидно, війна. Через обстріли ми часто змушені припиняти роботу в реальному часі. Наприклад, якщо замовлення клієнта вже в дорозі, але це небезпечно, ми мусимо повернути йому гроші. Ми навіть розробили спеціальну технологію, щоб працювати в таких умовах. Це чат-бот, який автоматизує та прискорює процес обробки таких замовлень.

Також виклик — економічна ситуація: обмежені інвестиції в бізнес та українські міста. Ще одне — це диджиталізація малого бізнесу: понад 80% наших партнерів — це малий і середній бізнес, багато хто з них ніколи не продавав онлайн. Ми допомагаємо їм виходити в диджитал. Окрім поточної ситуації, інших викликів не так вже й багато, адже Україна — це країна, яка дуже орієнтована на технології, особливо молодь.

— Які довгострокові цілі Glovo в Україні?

Ми думаємо стратегічно: більше охоплення користувачів, більше замовлень, більше міст. Ми — лідери ринку. Я думаю, що наступна хвиля в нашій галузі буде обумовлена тим, що ми називаємо швидкою торгівлею. Це не тільки ресторанна їжа, а й усе інше — продукти, аптечні товари, електроніка, фешн, товари для тварин. Це вже відбувається і наступне десятиліття ринок буде зростати дуже швидко.

Дякуємо КПІ ім. Сікорського за допомогу із організацією інтерв’ю.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



5 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

...

кур’єри на 70% зареєстровані як ФОПи, решта — як фрилансери.

Як це кур’єр працює як фрілансер? Ви маєте на увазі, що 30% ваших кур’єрів працюють у чорну, без офіційного оформлення, з порушенням законодавства України, не сплачуючі податки у воюючій країні? І до чого тут фріланс взагалі? Типу, фрілансери не платять податки?

«програмісти й розробники продукту час від часу працюють таксистами, щоб краще розуміти проблеми свого застосунку».

Це ж вони і з клієнтом мають розмовляти?)

Щодо Глово, в мене СЕО однієї із компаній перед запуском власного продукту, кур’єром їздив по Києву. Казав, цікавий досвід: і з додатком, і з клієнтами, і з водіями транспортних засобів.

Я щось думала, що ера балакучих водіїв вже минула. За рік лише один водій поділився міркуваннями про Кличка, решта обмежилася «добрий день — до побачення» 😁

В мене навпаки якось. Лише один водій, з яким я їздив за останній рік, виявився якимось небалакучим. А з іншими ми встигаємо поговорити і про політику, і про безсмертних пішоходів, і навіть про життя 👀

В мене був кулінар- водій. Питав, що я хочу з’їсти по приїзду в Ірпінь, казав, що намагався готувати блюда з чатом жпт, повна маєчня ітд. Коли я сказала, що хочу печінкові оладки з Новуса, він мені розповідав, що я зможу з печінки вдома приготувати).Їхали з жд вокзалу до Ірпіня.

Підписатись на коментарі