«Стрес-тест доведеться пройти всім». Директор IT Ukraine — про пільги з ПДВ, долю «єВідрядження» та бронювання фахівців

У березні минулого року, після початку повномасштабного вторгнення, DOU спілкувався з Костянтином Васюком, виконавчим директором Асоціації IT Ukraine, про майбутнє українського ІТ та про те, чи вистоїть індустрія.

Тепер, коли війна триває майже рік, а індустрія вистояла, ми знову звернулися до Костянтина Васюка й розпитали про виклики для галузі у 2023 році, проблеми з клієнтами, процедури бронювання та відрядження і роботу Асоціації.

— Якими ви та Асоціація IT Ukraine бачите головні виклики для української ІТ-індустрії у 2023 році?

Війна — це форс-мажор, всеосяжна кризова ситуація. Всі пересвідчилися в тому, що українська індустрія, компанії з центрами розробки в Україні стійкі, гнучкі та здатні долати труднощі швидко, і війна в Україні не позначається на бізнесі клієнтів. Раніше налагоджені процеси нам у цьому допомагають. Цього року війна теж залишається одним з найбільших викликів для індустрії.

Світ уже кілька років чекає на глобальну кризу, і це додатковий стрес-тест, який доведеться пройти всім бізнесам і галузям. Попри все будь-яка рецесія є можливістю для компаній оптимізувати свої бізнес-процеси, щось вдосконалити, знайти нові моделі роботи.

Цифрова трансформація у світі відбувається такими темпами, що навіть якщо нас спіткає рецесія, ми все одно продовжимо опікуватися підтримкою продуктів, а темпи розробки нового програмного забезпечення не сповільняться дуже відчутно. Можливо, це негативно вплине на масштаби зростання індустрії, але точно не зупинить цифровізацію усіх сфер життя. Ця криза, як і всі попередні, буде черговим етапом розвитку глобальної економіки.

— Коли ми публічно спілкуємось з аутсорсинговими компаніями щодо клієнтів, то вони кажуть, що все гаразд, що клієнти ставляться з розумінням і не відмовляються від проєктів. А в приватних розмовах визнають, що ситуація складна, доводиться залучати до обговорення топів, вмовляти замовників залишатися. Можете це прокоментувати?

Під час аналізу ситуації на ринку ми зважаємо на два показники — обсяг експорту комп’ютерних послуг, який щомісяця публікує НБУ (зовнішньоекономічні контракти, які проходять через фінансову банківську систему України), та суму сплачених податків до зведеного державного бюджету ІТ-компаніями та підприємцями. На основі цих показників бачимо, що темпи зростання індустрії упродовж 2022 року зберігалися. Але наприкінці року вони почали суттєво знижуватися.

Найбільш чутливі до ризиків корпорації, а найбільш гнучкі — компанії середнього розміру, адже вони швидко ухвалюють рішення

Коли клієнт ухвалює рішення про співпрацю, він робить це на підставі багатьох факторів та критеріїв. Якщо взаємодія з тим чи іншим сервіс-провайдером стає для нього невигідною або ризиковою, він може призупинити її. Робота з українськими компаніями нині несе дуже вагомі ризики — війна і все, що з нею пов’язане.

Ми спостерігаємо за даними з усього ринку української розробки, і вони свідчать про те, що ми заходимо у флет (коливання ринку у незначному діапазоні, ринок перебуває у стані очікування — ред.). Подальший рух залежатиме від багатьох чинників. Тому передбачити, чи нас очікує падіння ринку, чи все-таки все залишиться на нинішньому рівні, доволі складно.

— Йдеться про те, що у 2023 році треба втримати темпи розвитку?

Перший квартал 2023 року покаже тренд. Торік у лютому був найбільший експорт за календарний місяць в історії українського ІТ — 839 млн доларів.

Аналізуючи сценарії розвитку ІТ-ринку у 2023 році, важливо враховувати настрої наших замовників, адже вони теж є різними. Є клієнти, які готові продовжувати підтримувати Україну. У них немає збоїв в постачанні сервісів, вони бачать наші диверсифіковані офіси, що ми дбаємо про безпеку працівників. Тому готові приймати базові ризики, бо не вважають їх суттєвими.

Найбільш чутливі до ризиків корпорації, а найбільш гнучкі — компанії середнього розміру, адже вони швидко ухвалюють рішення. Що більша компанія, то менш вона поворотка і гнучка.

Погоджусь з вашими спостереженнями — стало важче залучати нових клієнтів. Вони оцінюють ризики комплексно й орієнтуються на низку критеріїв, не на один чи два. Серед ключових — доступність людей, можливість приїхати до замовника, надійна інфраструктура. Нині клієнти трохи заспокоїлися, побачили, що ми можемо працювати на генераторах і Starlink. Але все ж те, що є загрози, створює значний дискомфорт і невизначеність у довгостроковій перспективі.

— Щодо потреби фахівцям їхати до замовника в іншу країну. Чи відомо щось про «єВідрядження»?

У нас з урядом повне порозуміння щодо нагальності розв’язання цього питання, але сама процедура узгодження рішень займає багато часу, і ми поки що не бачимо результату. Водночас є багато факторів, які уряд має враховувати, ухвалюючи рішення про «єВідрядження», бо у країні триває війна. І ми ставимося до цього з розумінням.

У самому проєкті «єВідрядження» не буде потреби, якщо ухвалять зміни до процедури бронювання

Урядовці запевняють, що в самому проєкті «єВідрядження» не буде потреби, якщо ухвалять зміни до процедури бронювання, адже це дозволить співробітникам тимчасово виїжджати за кордон. Наразі дві постанови — про порядок бронювання військовозобов’язаних та критерії визначення підприємств, які є критично важливими для економіки під час війни, — перебувають на розгляді Кабміну. Нині важлива перемога, тому уряд розуміє: якщо індустрія у складних умовах такими темпами працює, то потрібно їй у цьому допомагати.

— Чи є інсайди з Кабміну, що нині відбувається із затвердженням критеріїв бронювання?

Щодо цих питань ми системно працюємо з Міністерством економіки та Міністерством цифрової трансформації. І з самого початку розробки нового закону індустрія надавала свої пропозиції щодо критеріїв бронювання. Окремо додали зауваження після другого етапу розгляду. Далі це має затвердити Кабмін.

Зараз уряд розглядає новий порядок, який передбачає, зокрема, що будуть бронювати керівників компаній та заступників, навіть якщо вони мають дефіцитну військово-облікову спеціальність. Є пункт про те, що підприємство має бути резидентом Дія City — він також обговорюється.

Зауважу, що новий порядок бронювання та критерії розробляють не суто для ІТ-сфери, як багато хто вважає, а для всіх підприємств різних галузей економіки. Тому пропозиції щодо бронювання подавали не лише ми, а й інші організації. Перелік критеріїв суттєво доповнився. Це свідчить про те, що уряд розуміє, що треба шукати компроміс.

Нині є сім критично важливих критеріїв. Навіть після фіналізації тексту це буде не кінець історії, адже якщо там нас щось не влаштовуватиме, ми продовжимо надавати аргументи та пропозиції, щоб цей порядок запрацював для всіх ІТ-компаній — як великих, так і маленьких.

В грудні зʼявилася інформація, що для того, щоб потрапити до переліку критично важливих і отримати право на бронювання співробітників, підприємство має відповідати трьом або більше критеріям зі списку:

  • Сплатити понад €375 000 податків, зборів, платежів до держбюджету протягом останнього календарного кварталу.
  • Сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів і позик) за останній календарний квартал має перевищувати €8 млн.
  • Мати стратегічне значення для економіки й безпеки держави.
  • Мати важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади. Його визначають уповноважені органи державної влади.
  • Не мати заборгованостей зі сплати ЄСВ.
  • Середня місячна зарплата застрахованих осіб-працівників має бути не менше середньої заробітної плати по регіону.

— Чи є наразі для індустрії ще болісні питання, як-от бронювання, виїзд за кордон, які компанії хочуть розв’язати через міністерство у 2023 році?

Головне для бізнесу зберегти людей, адже вони є основним генератором доданої вартості, та взаємодіяти з клієнтами. Бронювання співробітників та можливість тимчасово виїжджати за кордон важливі для залучення нових контрактів, адже це неможливо зробити, якщо не проводити зустрічі й не брати участь у конференціях офлайн.

Нещодавно ІТ Ukraine провела бізнес-тур до Лондона спільно з USAID, і наші учасники — представники дев’яти компаній — взяли участь у трьох конференціях протягом двох тижнів.

Перше, що нас питали: «Ви що, справді щойно приїхали з України? Як вам вдається працювати під час війни?». Ми відповідали, що так, ми продовжуємо розвивати бізнес, тому ми тут. Закордонні колеги були дуже здивовані, бо в них інше уявлення про те, що відбувається в Україні. Так, війна — це жахливо, але наші команди в тилу продовжують працювати та виконувати зобов’язання перед клієнтами.

— В Україні запустили державну програму ІТ Generation, і в ІТ-сферу з початком війни прийшло багато фахівців. Ринок зараз перегрітий. Чому, на вашу думку, держава пішла на такий крок — підтримала приватні курси ІТ, але не повідомила, що влаштуватись на роботу буде важко через конкуренцію?

Треба дивитись на показники. Кількість ІТ-фахівців зросла до 307 тис., а була 285 тис. на кінець 2021 року. Ми знаємо, що потенційно з усіх закладів освіти — і державних, і приватних — можна випускати 50 тисяч айтівців щороку.

Я вважаю, що освітній напрям треба обов’язково підтримувати та розвивати

Через війну багато бізнесів зупинилось чи перестало працювати. Ініціатива ІТ Generation дуже корисна, бо вона дає можливість людям спробувати нову сферу. І ринок залишається конкурентним. Навіть якщо буде більше пропозиції, ніж попиту, то попит все одно буде задоволений найкращими фахівцями.

Я вважаю, що освітній напрям треба обов’язково підтримувати та розвивати. Тут питання не в тому, працевлаштується людина чи ні, — вона отримає шанс це зробити.

Гадаю, нині рано говорити про результати IT Generation. Але платформи конкурують за абітурієнтів і покращують свої продукти. Це стратегія win-win. Питання працевлаштування завжди було і буде.

— Мінцифри закріпило своє прагнення розвивати military-tech в Україні. Чи є у нас потенціал для розбудови продуктового ІТ саме у цій сфері?

Цей напрям, в який ми зайшли ситуативно, прискорено розвивається, адже нам треба боронити державу і перемагати ворога. Є технологічні рішення у військовій сфері, про які ми поки що не можемо говорити. Це українські продукти, які будуть вдосконалюватись. Питання в тому, де потім буде інтелектуальна власність, виробництво, інвестиційна точка входу, якщо зайдуть інвестори.

Сама інтелектуальна складова — розробка і випробування в бойових умовах — це дуже важлива річ, якої не мають інші країни. Суттєво скоротились терміни розробки продуктів від ідеї до застосування на фронті, і те, на що раніше йшло шість місяців, нині вдається зробити за два. Технологічно рішення круті, а в деяких немає аналогів у світі. Я вірю, що military-tech як сегмент буде одним з наших козирів.

— Чи адвокатує Асоціація продовження пільги з ПДВ для ІТ-індустрії. Чи буде вона продовжена?

Передусім уточнімо, що йдеться про ПДВ на постачання програмних продуктів на внутрішньому ринку, ми виступаємо за продовження саме цієї пільги (з 2010 року українські виробники програмної продукції були звільнені від додаткового податкового навантаження у 20%, якщо розробка була для внутрішнього ринку — ред.). Термін дії цієї норми сплив 1 січня, але через внесення нового законопроєкту та його ухвалення її можна продовжити. Наразі ми пропонуємо це зробити хоча б на період дії воєнного стану в Україні.

Сподіваюсь, що в першому півріччі ми зможемо розв’язати це питання. Ми намагаємось все-таки донести урядовцям необхідність збереження цих норм.

— Питання від читача. Чи буде оновлений меморандум Асоціації ІТ Ukraine?

Не знаю, чому чутки про це постійно виникають. Я особисто не бачив цього меморандуму, Асоціація точно не ставила жодних печаток і підписів на схожих документах, відколи я на посаді СЕО.

Схоже, хтось має неправдиві вихідні дані. В кожній індустрії є певні міфи, і вони час від часу виходять назовні.

Ми сфокусовані зараз на тому, щоб максимально згуртувати індустрію. Розвиваємо міжнародний напрям і колаборації з профільними бізнес-об’єднаннями. І наші проєкти за кордоном спрямовані на те, щоб представляти об’єднану ІТ-індустрію та Україну, яка успішно долає виклики війни.

Нам є чого повчитись і в наших міжнародних партнерів, тієї ж бізнес-етики. Водночас є чим поділитися. Україна вже є прикладом для світу у побудові рішень і ефективної роботи ІТ-галузі в кризових ситуаціях. Best practices — наше все. На цьому і варто зосередитись.

Все про українське ІТ в Телеграмі — підписуйтеся на канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному1
LinkedIn



14 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.
У нас з урядом повне порозуміння щодо нагальності розв’язання цього питання
в самому проєкті «єВідрядження» не буде потреби, якщо ухвалять зміни до процедури бронювання

ggwp

Стаття у двух рядках: власники великих компаній пробивають бронь для власників великих компаній та їх заступників, і ще щось про Дія Сіті. 95% користувачів ДОУ це не торкається. Дякую, дуже дякую

Іншими словами стаття не варта часу втраченого на її прочитання

Саме так. Батальон Монако легалізується, на шляху заганяючи гребців у Дія Сосітє.

Дуже гарна стаття!
Але чогось бракує.

Сплатити понад €375 000 податків, зборів, платежів до держбюджету протягом останнього календарного кварталу.
Сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів і позик) за останній календарний квартал має перевищувати €8 млн.

Нажаль ніхто не пояснює державі як погано замість підтримки малих підприємств, найбільш вразливих, підтримувати великих, яки зараз просто кидають проекти на свої офиси в інших країнах та скуповують для цого компанії в Латам та Польші. Чим конкурують з малими яки у той же час намагаються завести той же проект в УкраЇну. Наразі ще й в Україні вони чомусь повинні мати переваги.

Закони, що створюють таку дискриминацію повинні блокуватися, якщо вже не вдаєтся це змиінити.
Також було б морально, якшо великі компанії сказали «заберить цю норму, нам не потрібно такою ценою». Хоч бы хтось сказав.

Також дл Асоціації булоб гарно мати таки етичні принципи — як «мы не підтримуємо дискримінаційнй закони, як асоціацїя, яка предствяє компаніі всіх розмірів».

Тому дозвольте скористатися привідом та запросити до лав ITU, щоб там захищати там наші права, або допоможить зовні.

Всі пояснюють, держава і сама розуміє, але бабло і лобізм робить своє, як зазвичай.

Ви це пишете на Доу, в джині якого мають право пропонувати вакансії лише юридичні контори, а просто фоп, наприклад — не може, що є також явним лобізмом

Не маю відношення ні до Доу ні до Джині. Але — лобізм має відношення до впливу на державні органи. Де тут лобізм — не розумію.

Хто сказав, що лише на державні органи?

А будет ли пользоваться спросом альтернатива Джини для ФОП?

З цієї купи букв поки що бачу такі висновки:
1. Хтось щось там лобіює для великих галер, маленькі та середні компаніі нехай дохнуть або переходять «під парасольку» до великих.
2. Малий ти чи великий, без «Дія-сіті» ти безправна какашка — це наразі основна ціль усіх зусиль.
3. Якщо ти не преставник топ-менеджменту великої галери — про можливість виїхати на декілька днів-тиждень на легальних умовах можна забути до кінця війни.
І так — якщо ти ФОП працюючий напряму з закордонной компанієй — всі ці розказки тебе взагалі не стосуються, не витрачай зайвий час на читання ціх заліпух. Буде треба — підеш в окоп і пофіг та валюта для держави, на пенсіі Захід так і так бабла дасть...
Ну і 4. — «єВідрядження» було тимчасовой затичкой щоб маса чекала і не набридала своіми питаннями до важливих людей.

До речі, а той «бізнес-тур до Лондона» був онлайн, чи хлопці якось вибили собі можливість кудись з’їздити? Чи там лише жінки були?

У нас з урядом повне порозуміння щодо нагальності розв’язання цього питання, але сама процедура узгодження рішень займає багато часу, і ми поки що не бачимо результату.

До речі, іронічно, що пов’язна стаття тут — «Я не розумію вимог чи претензій до нас». Бліцінтерв’ю із заступником голови Закарпатської ОВА про створення IT-кластеру в регіоні. Класичне люди бідкаються, влада розводить руками.
Проблему бронювання та відряджень вирішать at best вже після перемоги (як і будь яку болючу тему — в момент коли вже нікому нічого не треба).
Потім будуть вирішувати проблему відтоку кадрів. Вирішать як раз до технологічної сингулярності, але трейні за інерцією будуть плодити ще років 10.

Є пункт про те, що підприємство має бути резидентом Дія City — він також обговорюється.

Для чого це все і робиться

Тут питання не в тому, працевлаштується людина чи ні, — вона отримає шанс це зробити.

Так он воно що. Тоді дуже круто(ні).

Підписатись на коментарі