Найми мене, якщо зможеш. Що відбувається зі скороченнями, зарплатами і хайрингом на IT-ринку — розповідає Вікторія Придатко

Через нещодавні скорочення в західних IT-компаніях постало чимало питань про те, що тепер буде із зарплатами й наймом, чи торкнуться ці процеси України та чи очікувати айтівцям на нові звільнення.

Юра Федоренко попросив відповісти на ці запитання Вікторію Придатко — засновницю рекрутингової компанії VP Team, співзасновницю платформи seniormatch.io, діджитал-пайплайну senior-інженерів та менеджерів рівнів lead і chief.

Про масові скорочення і запит на IT-фахівців

Усе не так трагічно, як видається. Те, що відбувається на ринку праці США, я спостерігаю з 1998-го: приблизно кожні сім років там відбуваються масові скорочення, але згодом компанії знову наймають фахівців за великі гроші. Ба більше, є думка, що великі компанії можуть робити так навмисно, щоб скоротити «роздуті» зарплати.

Скорочення я помічаю в аутсорс-компаніях середніх розмірів і деяких продуктових бізнесах з надмірно великим штатом після «буму» найму 2021 року. Але я не думаю, що нашому ринку варто очікувати таких скорочень, як у США.

Водночас у такі кризові періоди активізується найм у маленьких стартапах і продуктових компаніях середнього розміру.

Я сподіваюсь, що з літа 2023-го ми побачимо зростання обсягів найму. Компанії, що звільняють на американському ринку, дають «золотий парашут» розміром від 3 до 6 зарплат (якщо тебе офіційно звільняють з Google, наприклад), і, можливо, за 3-6 місяців ти знову будеш жаданим кандидатом. Попри це звільнені айтівці шоковані, адже 2021 рік був прибутковим, вони набрали багато кредитів і є тривога щодо власного майбутнього.

Нещодавно я розмовляла зі своїми друзями з Amazon і Google та спитала, чи компанії скорочують усіх підряд, чи тих, кого наймали в поспіху? Мені відповіли, що іноді скорочують навіть без перформанс-рев’ю, — просто кажуть, що «обрізають» 30% конкретного відділу. В США здебільшого звільняють «одним днем», часто про це повідомляють у листі. Або одного ранку ви просто не можете ввійти в робочі акаунти.

Реальний кейс мого друга з Google: один з відділів у компанії складався з 50 фахівців і головного інженера, якого під час останньої хвилі скорочень звільнили разом з 20 підлеглими. Решта 30 членів команди тепер не розуміють, що їм робити. Таке враження, що все це лотерея без будь-якої логіки. Звільняють навіть Architect’ів, які були customer-facing експертами! Ці люди завойовували авторитет перед клієнтами й були обличчям компанії, а їх звільняють.

Українським же аутсорсинговим компаніям невигідно звільняти людей, адже потім складніше знайти класного спеціаліста, ніж у США, через менші обсяги ринку. Ба більше, якщо людина розумілась на проєкті, то вигідніше залишити її на бенчі, ніж наймати когось збоку й заново навчати.

До того ж, попри війну, бомбардування та проблеми з електропостачанням, закордонні клієнти хочуть бачити українських спеціалістів на проєктах. Наприклад, один з моїх клієнтів сказав: «Нам би із західних країн когось, бо це безпечно, але якщо є українці з генераторами та іншим резервним живленням, то ми готові їх розглядати». Цікаво, що на початку війни риторика була інша, і більшість замовників, з мого досвіду, були готові працювати тільки з айтівцями в Європі. Але поспілкувавшись із західноєвропейськими кандидатами, вони зрозуміли, що ті мають «профспілковий» підхід до роботи: «з 9 до 5» — і до побачення. Українці ж більше заглиблюються у проєкт, тому вони й більш затребувані.

Про актуальні зарплати в IT

На Заході високий прогресивний податок, тому наші «чисті» зарплати зазвичай більші, ніж у Європі. Наприклад, Senior Developer в Україні може отримувати нетто $7000, а на Заході — $5000 брутто. А в Португалії ця сума взагалі може становити €2500, і це нормальна зарплата для цієї країни.

Не можу сказати, що зарплати нині впали, особливо якщо ви гарний досвідчений спеціаліст. Зростання майже немає, але й падіння теж. Нині справді важко джунам. Як то кажуть, щоб нині стати джуном, треба бути мідлом.

Нещодавно моя команда допомогла з наймом трьох працівників: C++ розробника з Аргентини ($65 тис. на рік), .NET-розробника з Колумбії ($91 тис. на рік) і 3D-художника ($60 тис. на рік), який живе між Бразилією та Аргентиною.

Вони обійшлись замовнику не менше, ніж айтівці з Європи. До того ж деякі з них вже працювали на клієнтів зі США. А ті IT-фахівці, які виконували замовлення в Сполучених Штатах, зазвичай запитують тамтешні розміри компенсацій.

Про «культуру» скорочень

Я виступаю за те, щоб перед звільненням попередити людину. У кожного є свої плани на життя та сімʼю, пов’язані із зарплатою. Чому в Америці часто скорочують одним днем і одразу ж закривають доступи до внутрішніх систем? Вони переймаються за безпеку даних і чутливу клієнтську інформацію. Це я чула від американських колег.

У чому полягає різниця між американським та українським HR? В США основний фокус на законах і умовах договору, а не на фахівцях. У нас же людяніше ставлення до айтівців, адже в Україні геть інший ринок й інша спільнота.

Основні відмінності ринку США від українського:

  • У Сполучених Штатах, з мого досвіду, середня тривалість процесів найму — 2–3 місяці, в Україні — до місяця.
  • Американський ринок дуже великий і має доволі багато вузьких стеків і галузей, які потребують спеціалістів зі специфічним бекграундом.
  • У США диплом відчиняє багато дверей, в Україні ж він важить значно менше.
  • Американські роботодавці серйозно ставляться до рекомендацій з попередньої роботи.
  • В Америці люди повсюдно розвивають нетворкінг, навіть якщо він не приносить миттєвої вигоди.
  • У США зарплата майже завжди не є основною частиною доходу: акції, опціони й бонуси здебільшого перевищують розмір компенсації, при цьому вони ліквідні.

Якщо в нас звільнити людину одним днем, роботодавець отримає стільки хейту, наприклад, у відгуках на DOU, що йому потім буде непросто когось найняти.

Треба звільняти так, щоб людина нормально сприйняла цю новину і передала справи іншому спеціалісту. В США передачі справ практично немає: якщо одна людина пішла, то інша швидко її замінить і розбиратиметься в процесі.

Порада: у міжнародних Big Tech компаніях дуже важливі софт-скіли, хоч вони й не убезпечують від скорочення. Наші ж розробники часто цим нехтують. Я навіть не уявляю, чи міг би на Заході існувати «італійський сайт» — у засновників точно виникли б проблеми із законом через кількість абʼюзу, який там є.

Ще варто інвестувати в нетворкінг, щоб отримувати інформацію з перших рук, а не дізнаватись про своє скорочення з новин.

Що лякає роботодавців

Якщо у вас немає нормального зв’язку і ви не можете його забезпечити, вас навряд чи наймуть. А якщо й дадуть офер, то згодом звільнять за низький перформанс. Так, частина айтівців переїхала на захід України, але й там є перебої зі світлом. Тож якщо хочете шукати роботу на зовнішніх ринках, треба подбати про хороший інтернет.

Ще клієнти бояться мобілізації фахівців. Попри те, що попит на українських спеціалістів великий, якщо клієнт може знайти спеціаліста такого ж рівня в Західній Європі, то він найме його саме там. З мінусів для роботодавця — в Європі інша культура праці. Наприклад, у Португалії сидять з вином вже з обіду, програмістів це теж стосується. Також простіше підписати контракт з українським ФОПом, ніж оформлювати фахівців і розбиратись з податками у країнах Заходу.

Як зміняться підходи до найму

Невдовзі на ринку буде великий попит на diversity-спеціалістів, які знаються на тонкощах спілкування з різними категоріями людей. Нині багато наших хлопців і дівчат на війні, і коли вони повертатимуться та влаштовуватимуться на роботу, постане питання коректної взаємодії з ними. Наприклад, людина може не мати руки чи ока, і це все жахливі та, на жаль, непоодинокі наслідки війни. А українським фахівцям подекуди бракує етики.

Також потрібно буде дуже зважати на кроскультурні особливості під час рекрутинг-процесів і перемовин із замовниками, адже ринок IT продовжує глобалізовуватись.

Скажімо, на азійському ринку важко знайти дві схожі одна на одну країни. До прикладу, в Китаї ефективні перемовини завжди відбуваються за спільним обідом. Є дуже крута книжка «Кам’яне обличчя, чорне серце», її написала Чу Чін-Нінґ, жінка родом з Тайваню, яка жила в США та консультувала західні бізнеси щодо роботи зі східними. І цей твір гарно показує: якщо не знаєте культурної різниці, особливостей менталітету, вам краще не пхатись на Схід. Чому ця книжка має таку назву? Бо по обличчю колег з Азії ви часто не зможете зчитати реакції на ваші дії.

Попри поширеність в Україні міжнародних команд, українці ще не цілком готові до культурного різноманіття. Одна річ — культурно ближчі країни на кшталт Європи та Сполучених Штатів, і трохи інше — суспільства, що радикально відрізняються від нашого.

Запит на кроскультурне спілкування вже є, адже з початком війни мільйони українців виїхали в Європу. Там думали, що Україна — держава третього світу, і тут всі очманіли, коли українці з трьома вищими освітами приїхали до них влаштовуватись на роботу. На жаль, країни Заходу побачили та усвідомили, яка Україна крута, ціною війни. І я прогнозую, що попит на наших спеціалістів у світі збільшуватиметься, але якщо забезпечити відносно безпечні умови роботи та надійний звʼязок.

Є чимало різнорівневих кандидатів, які виїхали перечекати війну не просто в сусідню Польщу, а у Велику Британію, Канаду, США, ретельно облаштувались в Західній чи Північній Європі. І хоча ціни на нерухомість там захмарні, це може не відвернути людей від того, щоб залишитися за кордоном назавжди. Це теж перерозподіляє географію найму, а в перспективі в нас складеться дефіцит відносно недорогих у минулому, але досвідчених IT-спеціалістів на ринку. Доведеться або дуже посилено вкладатися у розвиток поточних співробітників, або підвищувати зарплати (що для компаній завжди небажаний варіант), або змиритися з «розбавленням» команд фахівцями з інших країн — Індії, Азії, Східної Європи тощо.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось32
До обраногоВ обраному1
LinkedIn



34 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.
Одна річ — культурно ближчі країни на кшталт Європи та Сполучених Штатів, і трохи інше — суспільства, що радикально відрізняються від нашого.

Але ж це мабуть 90% всіх проєктів, в яких зазвичай працюють українські айтішники.

false claims такі false claims:

Не можу сказати, що зарплати нині впали, особливо якщо ви гарний досвідчений спеціаліст

та невже, так ось чому стільки народу з досвідом 5-7+ років на сеньйорних позиціях списують на бенч, а з бенча — на вулицю

Там думали, що Україна — держава третього світу

там — це де, в наймі таксистів та швачок, чи публікація все-таки про айтішку?

роботодавець отримає стільки хейту, наприклад, у відгуках на DOU, що йому потім буде непросто когось найняти

дружна контора рубістів із Дніпра попри неодноразові історії про них продовжує наймати людей, і здається їхньому релокованому СЕО плювати на відгуки. І це лише 1 із багатьох прикладів

Я навіть не уявляю, чи міг би на Заході існувати «італійський сайт» — у засновників точно виникли б проблеми із законом через кількість абʼюзу, який там є.

Вікторії терміново треба відкрити для себе Reddit та його тематичні спільноти про Долину та чутки й скандали в тій самій амеріканській айтішці

Та це чергова стаття з аналітикою висосаною з пальця від чергової спеціалістки

ну Віка не «чергова спеціалістка», а найкраща рекрутер в Україні. Про софт скіли, яких бракує українцям, це саме про вас на жаль

якби ж то з пальця %)

цікаво і корисно про ставлення до українців в інших країнах, дякую!

трохи «жовтенький» заголовок статті, як на мене
по суті

я не думаю, що нашому ринку варто очікувати

власна думка

Не можу сказати, що зарплати нині впали

оу...

Порада

обожнюю газету «Бабусині поради» <3

по обличчю колег з Азії ви часто не зможете зчитати реакції на ваші дії

расизм детектед? чи наче з облич представників інших країн (рас?) всі завжди «зчитують» (wtf?) реакції на ваші дії?

культурно ближчі країни на кшталт Європи та Сполучених Штатів

це моє найулюбленіше!!

Якщо в нас звільнити людину одним днем, роботодавець отримає стільки хейту, наприклад, у відгуках на DOU, що йому потім буде непросто когось найняти

ніт. якщо є контракт, в якому прописані умови (в Україні ж здебільшого не «звільняють», а розривають контракт, згідно умов контракту (я зараз про ФОП, третю групу, ю ноу). так само і «консультант» (aka працівник) може просто піти одним днем. іноді, забравши із собою устаткування компанії і отримані знання і досвід.

ціни на нерухомість там захмарні

знову ж ніт. як то кажуть, хто шукає, той знаходить, а хто не шукає, той жаліється, що все погано

про тих, хто повертається з війни, без або з руками, ногами очима... моя особиста думка — їх наявність не робить тебе кращим спеціалістом, а от людяність принаймні робить тебе кращою людиною.

Нехай щастить!

у вас з автором якісь проблеми чи про що цей комент?

дякую за коментарій, Станіславе!
у нас з автором (Юра Федоренко) немає проблем.
цей комент про те, що гість Юри Федоренка, висловлює особисті думки і персональне відношення до речей, людей і подій. а подається це (жовтим) заголовком «Що відбувається...»
а у вас є якісь проблеми зі мною, чи про що ваш комент?

цей комент про те, що гість Юри Федоренка, висловлює особисті думки і персональне відношення до речей

А ваш комент, то не ваші особисті думки? Чи автор статті повинен висловлювати чиїсь інші думки?)

"

расизм детектед? чи наче з облич представників інших країн (рас?) всі завжди «зчитують» (wtf?) реакції на ваші дії?

"

Ви експерт з азіатьских культур? І до чого тут расизм?

Приєднуюсь до питання Станіслава — у вас з автором якісь проблеми чи про що цей комент?

ок, понеслась))
назва статті

Що відбувається зі скороченнями, зарплатами і хайрингом на IT-ринку — розповідає Вікторія Придатко

ну, я така зайшла дізнатись, що ж саме відбувається зі скороченням і так далі по темі — на основі досліджень, аналізу, числових показників, тощо, а бачу думки, припущення і особисті висновки щодо людей певних націй/країн/вотевер.

я ж наче і на особистості не переходила, а тут зʼявилися Станіслав і Алекс з твердженнями про якісь мої проблеми... то, може, вони у вас? чи про що цей комент?)))

Пані, але ж ви самі скинули заголовок, в якому написано — РОЗПОВІДАЄ ВІКТОРІЯ ПРИДАТКО :)
Тобто, по-факту, ця стаття і є "

думки, припущення і особисті висновки

" цієї конкретної людини, тт не варто очікувати глобальних числових досліджень та аналізів.

це інтрвью =) інтервʼю — це апріорі власна думка та власний досвід)

скоріше «інтро-вʼю» %)

Я навіть не уявляю, чи міг би на Заході існувати «італійський сайт» — у засновників точно виникли б проблеми із законом через кількість абʼюзу, який там є.

радше у компаній виникла б купа проблем з законом від випадків їх паскудства, які там описані
аб’юз — це чудова лівацька ширма для інфантилів «ой мене образили», а невиплачені зп і порушені договори — це дуже матеріально і відчутно в реальності

I mean, є ж глаз-дор, локальні спільноти і різні інші платформи для відгуків) до чого тут ї**не? як на мене, це просто «упячка» для IT-школоти

постановка питання «до чого» не має сенсу. якщо воно існує — значить комусь цікаве і саме ці теми в цьому стилі людям зручно обговорювати. дискурс в стилі «якщо є фейсбук, навіщо є реддіт?» або «якщо є реддіт, навіщо потрібен фочан?»

постановка мого питання має сенс: як мінімум, щоб ви відреагували) що ви, власне і зробили, Міша

я не хочу коментувати ваше порівняння фейсбуку з реддітом, а редіта з фочаном)))

ну не хочете, то не коментуйте, хто я, щоб вам вказувати, що робити.

Вікторія Придатко — професіонал високого рівня. Дякую за матеріал! Безмежно ціні послання та аналіз ситауції на ринку. Більш ніж впевнений що і ситуація в нашій країні з часом піде на краще. З кожними 5ма роками наші хлопці та дівчата все більше і краще прокачують soft-skills та англійську. І далі ми будемо ставати тільки краще в очах іноземних замовників. Згодом Захід почне розглядати нас більше як частину Європейського ринку. Бо для інстансу різниця між умовним співробітником з Австрії та України буде зменшена до мінімуму.

Привет, Вика. Скажи пожалуйста: что ты думаешь о рынке узконаправленных услуг? Такое, что нужно не всем но кому да походи по базару — поищи подешевле

Я навіть не уявляю, чи міг би на Заході існувати «італійський сайт»

www.teamblind.com токсичне так само, тільки коїни не роздають

Один Geek&Poke лише чого вартує geek-and-poke.com ? Чудове ІТ це взагалі калька з аналогічних проектів в Долини, як і більша частина пост радянського ІТ. DOU чи Habr чи DevBy теж по суті адаптація іноземних ідей, звісно не на 100% те саме, але дуже схоже. Що власне і правильно, якщо є робоча ідея краще викорастати їх ніж видумувати свою.

Занадто оптимістичне бачення ситуації.

Цікаво, що Віка думає з приводу зміни структури самого бізнесу, скажімо суттєве зменшення частки аутстафінгу і розширення саме продуктового бізнесу, разом з тим зиеньшення частки зараз домінуючого Web mastering (frontend/dev ops) в більш високо технологічних стеки, з високим порогом входу та вимогами до освіті і підготовки такі як: AI/ML, BigData, GameDev, Product Management, High Load і таке іньше ?

P.S. В долині зараз запит на С++ www.linkedin.com/...​engineer-jobs-san-jose-ca AI/ML, Linux, GPU

Жарти жартами, а бажання знайти (зробити) людину-оркестр я бачу постійно.

Тому і який нафіг web mastering і низький рівень входу?) на девопс все і тримається

Різновид, власне beck end, frontend та mobile по своїй суті теж. Це розробка клієнт серверних інтернет систем масового обслуговування. Навіть швидше не розробка, а компонування під вимоги замовника. Розробку зробили скажімо — Amazon чи Google, чи Meta чи Apple або Microsoft. А ми лише компонуємо софт під вимоги клієнта на базі їх фреймверків, їх архітектури і їх розробок. Скажімо типовий проект інтернет магазину — Kubernetes (AWS EKS/Azure AKS/Google Kubernetes engine), Java або Node або C#, Angular або React/Redux або Vue і яка небудь одна чи пара баз данних та можливий middleware наприклад Kaffka, Pulsar чи ActiveMQ. Усе що треба — с комбінувати рішення під бізнес потреби клієнта, решту зробили MAANG та інші їм подібні компанії з Долини.

Віка не власник бізнесу з розробки, чому саме вона має про це думати?
Так само наші аутсорси, в продукт вони можуть вкладати невеликі гроші, в якості забавки, бо основний дохід від маржі на головах і там не доводиться перебирати, а працювати в тих нішах, за що платить замовник.

Віка відомий експерт із ринку, прийшла із його експертним аналізом — тобто суб’єктивною оцінкою поточної ситуації і прогнозами на базі досвіду. Можуть бути ще і маркетингові досліди, з науковим методом і математичною базою. DOU та Jinny таке часто роблять. Проблема першого підходу — прогнози на базі експертної оцінки не можуть бути точно прораховані, зокрема в грошах тобто аналіз на такому рівні: «з досвіду минулих років, ситуація покращиться/погіршиться за 2-3 тижні (7-8 років)». Також висновки експертів можуть бути хибним через існування такої речі як — догма, тобто розповсюдженні упередження без жодних експериментальних доказів, як то — в лимоні багато вітаміну С і його вживання запобігає застуді, або гірчичники, банки чи парення ніг в гарячій воді допомогають із лікування нежиті. Проблема наукового підходу — в рівнянні може бути занадто багато невідомих, які впливатимуть на кінцевий результат прогнозу і «паска чисел», тобто виміряємо і робимо аналіз по зовсім не тим показникам які варто вимірювати. Тому рішення зазвичай приймають на базі двох підходів одночасно міряють показники і питають експертів які показники справді мають значення, чи існують закономірності між ними та як їх аналізувати.

Підписатись на коментарі