«90% успіху — це навички, і тільки 10% — удача». Як український студент втретє потрапив на стажування в Google

💡 Усі статті, обговорення, новини про DevOps — в одному місці. Приєднуйтесь до DevOps спільноти!

Маркіян Валявка після чотирьох років в Українському католицькому університеті (УКУ) уже втретє проходить стажування в компанії Google. Перше стажування було віддаленим через пандемію COVID-19, друге відбулося у швейцарському Цюриху, а третє — у Лондоні.

DOU поцікавився досвідом Маркіяна, умовами інтернатури та можливістю отримати офер в одній з головних технологічних компаній світу.

«Справжній інтерес до програмування з’явився в університеті». Про входження в професію

Я зі Львова. Навчався в класичній гімназії, потім вступив до УКУ на спеціальність «Комп’ютерні науки». З комп’ютерами я ознайомився ще в дитячому садку. Тато завжди забирав мене звідти раніше, тому я проводив багато часу з ним на роботі, оточений комп’ютерами. Я грав у ігри, шукав інформацію в інтернеті, навчався.

Пізніше проходив різні курси з програмування. Завдання мені давалися легко, але спосіб подачі інформації був нецікавим. Справжнє захоплення програмуванням з’явилося в університеті. Тоді мені почали подобатися комп’ютерні науки.

Після першого курсу в УКУ літо 2020-го я провів за розв’язанням задач на LeetCode. А ще відсилав заявки в ІТ-компанії, щоб потрапити на перше стажування.

Крім цього, я подав заявку на програму Google STEP (Student Training in Engineering Program) — це 12-тижнева інтернатура для студентів першого і другого курсів бакалаврату, які цікавляться інформатикою. Загалом тривалість стажування в Google може варіюватися до 17 тижнів. Всі можливості для студентів можна знайти на офіційному вебсайті.

Того ж літа мене відібрали на наступне стажування, яке розпочалося у липні 2021-го. Мій перший досвід у Google був захопливим, навіть попри те, що через пандемію коронавірусу з командою, яка перебувала в центральному офісі компанії в Європі — у швейцарському Цюриху, — я працював віддалено. Цікаво, що для роботи мені надіслали поштою до Львова ноутбук. Також коштом компанії я купив зручний стіл, лампу та інше обладнання для роботи в комфортних умовах.

У STEP я працював над спільним проєктом з партнером-інтерном. Наш проєкт виявився корисним для інших команд, тому пізніше ми об’єдналися з двома стажерами з Лондона і продовжили працювати уже вчотирьох. Досвід об’єднання команд — нетиповий для Google, зазвичай такого не буває.

Упродовж стажування я мав справу з бекендом і був частиною SRE-команди (Site Reliability Engineering). Наше завдання полягало в підтримуванні працездатності програмного забезпечення, перевірянні її після інцидентів та виявленні аномалій для швидкого усунення проблем.

До слова, інцидент зазвичай стається тоді, коли порушується SLO (service-level objective). SLO — це чітко визначена «ціль», яка стосується певного сервісу. Наприклад: «за останній місяць 90% запитів до сервісу „А“ завершується за менш ніж 300 мілісекунд».

Може статись так, що в період особливих навантажень, наприклад, під Новий рік, сервіс «А» отримує занадто багато запитів і починає повертати їх через довгий час (припустимо 10 сек), або ж сервіс «падає» взагалі. Цю подію можна класифікувати як «інцидент».

Всі метрики SLO моніторяться та фіксуються у режимі реального часу. Якщо потім переглянути значення latency (затримки передачі даних) у період, який охоплюватиме Новий рік, на графіку ми помітимо великий стрибок показника до 10 секунд, це — аномалія.

На практиці, якщо певний сервіс, скажімо в Азії, перестає працювати, відповідального Site Reliability інженера пінгують на пейджер, і він має швидко все виправити. Але коли один сервіс вийде з ладу, інші пов’язані з ним також можуть відмовити. Це можуть бути сотні сервісів, і нам потрібно знайти той, через який виникла проблема (це так званий root cause analysis). У цьому і полягала ідея нашого з командою проєкту — допомогти SRE-інженерам швидко знайти першопричину проблеми та відновити роботу сервісів без іміджевих чи фінансових збитків для компанії.

Конкретно я писав детектор аномалій, який моніторив стрибки latency, кількість помилок на секунду та інші параметри, і створював звіти про значні відхилення. Ця автоматизація заощадить досить багато часу SRE, якому не потрібно буде вручну шукати аномалію.

Інтер’єр офісу Google в Лондоні, де зараз працює Маркіян

«90% успіху на інтерв’ю залежить від навичок». Про секрети вдалої співбесіди

Після подачі заявки на стажування в Google треба пройти відбір, який передбачає інтерв’ю. За моїми спостереженнями, 90% успіху на інтерв’ю залежить від власних навичок, а тільки 10% — від удачі. З цих 90%, я вважаю, 50% становить технічна кваліфікація, а 40% — комунікаційні навички.

Під час інтерв’ю важливо уникати затяжних пауз, навіть якщо відповідь на запитання виникає в голові не відразу. Я рекомендую висловлювати свої думки вголос під час процесу розв’язування завдань на співбесіді. Цю ж техніку я практикував, коли тренувався на LeetCode — не просто виконував завдання, а уявляв, що розповідаю про весь процес реальній людині.

Звісно, треба знати англійську мову, щоб ефективно спілкуватися зі співрозмовником. Також перед інтерв’ю варто дослідити компанію, щоб зі свого боку ставити релевантні запитання. Я підготував цілий список таких запитань у Google Docs: цікавився, яким є робочий день у компанії, як організовані команди в Google, як відбувається комунікація між ними тощо.

«Стажер приєднується до команди, якщо є взаємний метч». Про друге стажування в Google

Щоб потрапити на повторне стажування у 2022 році, виявилося достатньо отримати позитивний відгук від хоста — менеджера попереднього проєкту. Іноді може знадобитися додаткове інтерв’ю.

За цією ж процедурою можна отримати і робочий офер на фултайм, проте це можливо тільки після закінчення університету. Google не пропонує роботу студентам, які просто зараз здобувають вищу освіту, і активно заохочує їх до отримання диплома.

Відбір на стажування досить тривалий. Розгляд фідбеку після попереднього проєкту займає від чотирьох до шести тижнів. Приймальна комісія, що складається з експертів-волонтерів усередині Google, вивчає код, який ви писали раніше, дизайн реалізованого проєкту, а також відгук попереднього менеджера.

Далі формується список кандидатів для стажування, з якого внутрішні команди обирають собі стажерів. Зазвичай проводять так звана host-matching співбесіда, де ви розповідаєте про власний досвід, а команда — про свій поточний проєкт. Після цього як стажер, так і менеджер повідомляють своє рішення рекрутеру. Якщо є взаємний метч, стажер приєднується до команди.

Моє друге стажування проходило в Цюриху вже офлайн і охопило абсолютно новий технологічний стек. Цього разу я працював з фронтендом, що вимагало вивчення багатьох нових технологій, включаючи Angular і TypeScript.

«Основний час моєї роботи займає саме проєктування». Про третє стажування

У травні 2023 року я повернувся до Google як стажер і приєднався до команди SRE у Лондоні. До речі, вперше термін SRE, або інженерія надійності сайту, ввів саме Google, описавши його як «підхід до операцій, коли ви ставитеся до них, ніби це проблема програмного забезпечення». Робота SRE полягає в забезпеченні надійності, масштабованості та безперебійної роботи ІТ-систем.

Наразі моє завдання — створювати і розгортати проєкт з нуля, використовуючи мову програмування Go. Це буде система, яка збирає та аналізує інформацію про цілі, які SRE хочуть підтримувати, і цілі, які потребують їхньої негайної уваги. Так ми зможемо балансувати ці процеси у найбільш ефективний, «здоровий» спосіб.

Основний час моєї роботи займає саме проєктування, а не імплементація проєкту. Для цього мені потрібно вивчити велику кількість внутрішньої документації, технологій та процесів і зробити пропозиції щодо конкретного пайплайну: збірка проєкту, тестування, завантаження артефактів до сховища, розгортання програмного забезпечення та інше. На реалізацію я маю 14 тижнів.

Читайте також інші історії стажування в GoogleНаступна мета після стажування — отримати офер від Google на повну зайнятість. Проте з урахуванням нинішньої ситуації з глобальними скороченнями персоналу це може бути викликом. Неясно, яким буде процес найму в цей час, оскільки після скорочень компанії часто обмежують прийом нових співробітників на певний період.

Google — це чудовий старт кар’єри. Це саме та компанія, де ти можеш чогось навчитися. Тут тобі надають час, доступ до бази курсів та внутрішньої експертизи. Як у інженера-інтерна у мене було безліч можливостей для навчання. Крім того, компанія може спонсорувати частину вашої освіти, навіть магістратуру. Google дуже зацікавлений у розвитку своїх співробітників.

Корпоративна культура побудована таким чином, що ви можете запланувати зустріч за кавою фактично з будь-ким. Наприклад, якщо ви захоплені тим, як хтось створює презентації або веде публічні виступи, спокійно можете зустрітись і напряму запитати, як він це робить. Навіть якщо ця людина обіймає високу посаду і має команду з 300 співробітників, вона буде відкритою до спілкування.

Також Google організовує багато заходів для зміцнення командного духу: ми вирушали в походи в гори, на озера, організовували барбекю, щоб побудувати ближчі та довірливі стосунки.

Ще однією особливістю, яка мені імпонує, є політика «No Heroes» в Google — компанія не стимулює конкуренцію, перегони за службовим підвищенням і понаднормову роботу, і намагається забезпечити ідеальний баланс між роботою та особистим життям, де кожен може розвиватися у команді й мати достатньо часу на власні справи.

👉🏼 Долучайтесь до DevOps-спільноти DOU в Telegram!

«Я зустрів людей, чий підхід до життя став для мене великим натхненням». Про те, як стажування вплинули на бачення кар’єри

Насправді стажування, особливо останні два, суттєво вплинули на моє бачення майбутньої кар’єри. На першому курсі я знав, що хочу займатися чимось пов’язаним з комп’ютерними науками. Але не був впевнений, в якій саме компанії, на якій позиції і яким чином бажаю розвиватися — чи це більше комунікація з людьми, чи більше програмування.

У Google я зустрів людей, чий підхід до життя та кар’єри стали для мене великим натхненням. Я бачу, як вони щодня займаються своїми справами та як будують своє життя.

Тепер я розумію, що в майбутньому більше хотів би працювати з людьми і розвиватися до ролі менеджера команди, стати наставником для інших співробітників.

Під час другого стажування я захопився атмосферою Цюриха — маленького міста, оточеного горами та річками, де ніхто нікуди не поспішає. Тепер, якщо порівнювати з ним, Лондон видається величезним і багатолюдним, хоча багато людей приїжджають сюди саме через його величність. Для мене ж тут забагато хаосу.

Раніше я навіть не уявляв, що у 21 рік працюватиму в Google у Лондоні. Тому найважливіша порада, яку можу дати — не боятися втілювати свої найбільш амбітні мрії. Пробуйте і вірте в себе. Не завжди все вдається, і це нормально. Потрібно щоб вийшло лише один раз.

👍ПодобаєтьсяСподобалось21
До обраногоВ обраному2
LinkedIn



21 коментар

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Добре що зараз є такі можливості для студентів. Радий що у людини є шанс на гарне життя, трохи заздрю)

Стажер в Гуглі «проектує, створює та розгортає проект з нуля» 🪄🙌

і тільки 10% — удача

😂.

Знайшов помилку в статті, зараз виправлю ... «10% успіху — це навички, і тільки 90% — удача» ... все тепер можна читати 👍

facepalm.jpg
а ще скільки ж лайків у цього комента.
Нагадало як яжматері пишуть коменти фітоняшці в тіктоку яка після напродження привела себе в класну форму мільйоном фіз справ і строгою дієтою — «повезло, генетика»

arxiv.org/abs/1802.07068
“The largely dominant meritocratic paradigm of highly competitive Western cultures is rooted on the belief that success is due mainly, if not exclusively, to personal qualities such as talent, intelligence, skills, efforts or risk taking. Sometimes, we are willing to admit that a certain degree of luck could also play a role in achieving significant material success. But, as a matter of fact, it is rather common to underestimate the importance of external forces in individual successful stories. It is very well known that intelligence or talent exhibit a Gaussian distribution among the population, whereas the distribution of wealth — considered a proxy of success — follows typically a power law (Pareto law). Such a discrepancy between a Normal distribution of inputs, with a typical scale, and the scale invariant distribution of outputs, suggests that some hidden ingredient is at work behind the scenes. In this paper, with the help of a very simple agent-based model, we suggest that such an ingredient is just randomness. In particular, we show that, if it is true that some degree of talent is necessary to be successful in life, almost never the most talented people reach the highest peaks of success, being overtaken by mediocre but sensibly luckier individuals. As to our knowledge, this counterintuitive result — although implicitly suggested between the lines in a vast literature — is quantified here for the first time. It sheds new light on the effectiveness of assessing merit on the basis of the reached level of success and underlines the risks of distributing excessive honors or resources to people who, at the end of the day, could have been simply luckier than others.”

Вам потрібно зрозуміти різницю між строгою дієтою та програмою Google STEP ...

Дотримання строгої дієти залежить лише від «користувача» цієї дієти, тут всі аспекти контрольовані і результат залежить лише від одної людини ...

Найважчий етап програми Google STEP це навіть не інтерв’ю, а те, щоб з десятка (а може й сотні) тисяч інших кандидатів рекрутер Google «жмакнув» саме на ваш профіль ...

PS: Враховуючи те, що однією з вимог цієї програми є «Currently attending a university in North America.», я взагалі не розумію як автор отримав запрошення ... можливо автора хтось зарефералив, але про це в статті нічого не сказано ...

Скільки удачі в нього не було б, якби після кліку то резюме виявилось пустим — то не помогло б, правда? Далі якщо там не пройти співбесіду, чи зле перформити — теж не буде гуд.
Певний рівень удачі всім необхіден в житті, і так це один з факторів. Але для чого повністю знецінювати роботу людини?

Я пробився на безкоштовні курси софт серва по куа де було 13 людей на місце, тоді отримав роботу трейні куа де було теж овердофіга людей на одне місце, і що далі? Не з першого разу, не здавався. Тупо весь час сліпий фарт? Де він був коли я бухгалтером штани протирав за смішну зарплату пару років, той сліпий фарт. Тільки коли єбошив пару років то тоді хоп і «повезло».

Коли у простого народу буде можливість не паритися ні за що і навчатися от тоді і зніматимуть. А зараз будуть знімати про алкашів, погані сім’ї і бідність. Ну і коли початкова системи освіти в Україні стане приймати реалії і вчити чомусь корисному. Скільки там зараз обов’язкових уроків англійської в школі на тиждень?

Не тобі бабки, а щоб ти ріс в нормальних умовах. Коли сім’я з горем пополам збирає дитину в школу то це явна проблема для її розвитку. Коли батьки працюють за копійки і не розказують про можливості в світі+ нема грошей на якісь бажання дитини (музика, хоббі, якийсь розвиток). Плюс до цього дуже низька якість освіти в школі і совкові вчителі.
Нехай знімуть як хлопець з села, вступив у звичайний Католицький Університет і пішов п’ять разів стажуватись в Гугл.

Якщо вже і знімати то про людей, які вчилися десь там і повернулися в Україну щоб створювати і розвивати тут щось своє і для людей. В світі не важко знайти якусь кращу країну ніж Україна. Бажання виїхати з України і так є у величезної кількості адекватної молоді і знімати для стимулювання цього немає сенсу.

Про життя програміста вже зняли цілий серіал Silicon Valley і він на мою думку доволі цікавий.
І що таке «вимивання мізків»? Це про промивання чи про відтік?

Підписатись на коментарі