«В аутсорсі краще бачиш тренди розвитку ІТ». Тарас Кльоба — про нові підходи в роботі з Big Data, хакатон НАТО та місце світчерів на ринку

Тарас Кльоба — Big Data Engineering Manager у SoftServe і співзасновник спільноти PostgreSQL Ukraine. Свого часу він облишив роботу в IT-департаментах банків і перейшов в аутсорс-компанію, чим вкрай задоволений. В інтерв’ю DOU він розповів про різницю в роботі у цих секторах, зміни, що відбулися у підходах до роботи з Big Data, а також перспективи для таких спеціалістів. А ще поділився своїм переможним досвідом участі в хакатоні НАТО.

«Я обрав банківську справу, оскільки у 2006-му це була престижна робота». Про захоплення IT та вибір освіти

З комп’ютерами я почав знайомитися ще у чотири роки. Коли мене не було з ким залишити вдома, батько брав з собою на роботу в банк, де вже були комп’ютери (це був 1995 рік, тож вдома ще мало хто мав ПК). Щоб чимось зайняти дитину, добрі татові співробітники садили мене за вільний комп’ютер, включали прості ігри чи давали помалювати у Paint, а інколи навіть роздруковували на матричному принтері мої перші творчі здобутки.

Батьки одразу помітили моє захоплення, та розуміючи, що за технологіями майбутнє, придбали один зі списаних комп’ютерів з татової роботи. А коли я мав йти у перший клас, мене паралельно віддали на комп’ютерні курси у місцевий ліцей.

Вже через кілька років мої старші брати, які навчалися за спеціальністю «економічна кібернетика», привезли надруковану інструкцію зі створення вебсторінки за допомогою блокноту, з перерахованими основними тегами HTML. І це було стартом мого захоплення вебпрограмуванням, мережами та роботою із даними.

Коли настав час вступати до університету, я обрав банківську справу. У 2006 році ця сфера була досить престижною. Я вступив на єдину у Львівському інституті банківської справи спеціальність, пов’язану з ІТ, — економічну кібернетику. Колись цей ВНЗ був частиною Національного банку України та мав дуже хорошу матеріально-технічну базу.

В інституті я був старостою групи, і для того, щоб ефективніше поширювати інформацію серед своїх одногрупників, я вирішив створити сайт, де розміщував різну корисну інформацію (розклад, методички, презентації тощо). Пізніше мій проєкт переріс у студентський сайт нашого інституту, на який можна було завантажувати власні файли та спілкуватися на форумі. Додатково я розміщував на цьому сайті студентські новини, оскільки ще й був членом різних студентських організацій. Певний час цей неформальний сайт був навіть вище у пошуку Google за офіційний сайт інституту.

Завдяки цьому я став відомим у нашому виші як людина, яка може створювати непогані сайти в інтернеті. Також у моєму колі спілкування були випускники Львівської філармонії — я зробив кілька сайтів для них, а після цього мав постійний потік замовлень, які отримував завдяки сарафанному радіо. Довелося навіть залучати ще одного знайомого, який допомагав створювати ці сайти-візитки.

Згодом я зібрав всі роботи в портфоліо — так з’явився Klioba.com, на якому я пропонував послуги з розробки вебсайтів і SEO-оптимізації.

Одного дня до мене звернулись старшокурсники і запропонували взятись за розробку продуктового маркетплейса, де кожен охочий міг би створити свій власний інтернет-магазин та самостійно розміщувати товари онлайн.

Поки маркетплейс не приносив дохід, нам потрібно було якось заробляти гроші. Тож ми вирішили спершу запустити власний інтернет-магазин комп’ютерної техніки. Кожен із засновників відразу отримав С-level посади: СЕО, СОО тощо. Я ж став СТО і відповідав за сайт, інтеграцію з постачальниками комп’ютерної техніки, а також допомагав зі збором комп’ютерів чи побудовою мереж для клієнтів.

Я був зацікавлений у розвитку власного бізнесу, та після року роботи над інтернет-магазином, стало очевидним, що проєкт потребує значних ресурсів і досвіду для досягнення фінансового успіху. Водночас я став отримувати цікаві пропозиції від роботодавців, зокрема — від одного з львівських банків. Мені було цікаво взяти участь в більшому проєкті, де я міг би набратися досвіду, працюючи в команді досвідчених програмістів.

«З 7-8 років я мав відкритий валютний депозит на своє імʼя у банку». Про зацікавленість банківським сектором і вимоги до IT-спеціалістів у цьому домені

Пам’ятаю, якось у 5 чи 6 класі вчителька української мови запитала про різницю між «кредитом» та «іпотекою», і я потягнув руку, щоб відповідати. У нас вдома було прийнято спілкувалися про такі речі, а з 7-8 років я вже мав відкритий валютний депозит на своє імʼя у банку, де працював батько. Тому я з дитинства був у контексті домену, пізніше отримав освіту, дотичну до банківської справи, тож не дивно, що на початку кар’єри я працював у банках.

Серед моїх близьких знайомих не було людей, які працювали в ІТ-компаніях, але було багато банківських співробітників. Тому досить очікувано, що перші пропозиції я отримав саме від них.

Далі я рухався за течією. На захисті диплома магістра був голова правління ПАТ «Ідея Банк», який запропонував мені пройти співбесіду до них у відділ ІТ. Так я потрапив до них на роботу і стрімко зростав кар’єрно: за три роки став керівником відділу розробки програмного забезпечення банку.

Зрештою «Ідея Банк» у період моєї роботи там став лідером в автокредитуванні. Інша наша система в автоматичному режимі проводила скоринг та перевірку кредитних історій клієнтів та інших баз даних на бекграунді, і одразу після заповнення заявки працівник банку вже міг повідомити клієнту, чи отримає він готівковий кредит, чи ні. А в 2014 році, коли більшість великих банків призупинили свої кредитні операції, ми використали цю ситуацію на власну користь. Завдяки нашій системі ми змогли надавати послуги готівкового кредитування через мережі відділень цих банків.

Протягом близько шести років роботи в цій галузі я дедалі більше переконувався в тому, що IТ-системи створюють величезну конкурентну перевагу на ринку.

Якщо ви хочете розвиватися саме в банківському секторі, то, крім технічних навичок, важливим є ще розуміння доменної області:

  • Щонайменше потрібно мати базове розуміння банківських процесів та продуктів і глибоко розбиратися в тому, що ви розробляєте. Важливо знати, що таке план рахунків, подвійний облік, як працюють банківські перекази тощо.
  • Безпека та надійність фінансових даних є абсолютними пріоритетами. Спеціалісти ІТ повинні розуміти і впроваджувати стандарти та практики безпеки.
  • Банківська індустрія є однією з найбільш регульованих. ІТ-спеціалісти повинні розуміти вимоги регуляторів і забезпечувати дотримання ними усіх вимог ІТ-систем і процесів.

Після роботи в українських банках я поїхав виступати консультантом до Польщі, зокрема працював на одному великому міграційному проєкті, де за півтора року треба було мігрувати всі дані користувачів та процеси з локального банку, який придбала велика фінансова група.

Під кінець проєкту я почав думати про наступну роботу, активніше відповідав рекрутерам і так отримав пропозицію від Intellias.

Мені запропонували роботу на проєкті, де я мав можливість масштабувати свою експертизу із фінансовими транзакціями та застосувати її на значно більшій кількості транзакцій і системах, які працюють в режимі реального часу.

Перехід до аутсорсу став для мене новим етапом у карʼєрі. Проєкт, до якого я приєднався, технологічно був дуже цікавим і прибутковим. Тож ми мали практично повний карт-бланш на використання будь-яких технологій і ресурсів, які нам були потрібні для розв’язання завдань.

Чим хороші аутсорсингові компанії для спеціалістів? Зазвичай вони мають хорошу корпоративну культуру. Є багато можливостей для командної взаємодії, добре розроблений соціальний пакет, фахівці отримують фінансову підтримку для навчання та участі у конференціях. Компанії розуміють важливість сертифікації своїх співробітників, особливо коли йдеться про виконання вимог партнерства з такими великими хмарними провайдерами, як AWS, Azure та GCP. Тому вони забезпечують гарно збудовані навчальні та сертифікаційні процеси. До того ж великі аутсорсингові компанії створюють спеціалізовані освітні установи всередині свого бізнесу.

Але найбільшою перевагою в аутсорсі для мене стала можливість переключатися між проєктами як консультант-архітектор та радитися з колегами на інших проєктах без зміни компанії. Так можна розвиватися значно швидше, ніж на одному проєкті, бо ви бачите досвід інших команд і працюєте над розвʼязанням різних завдань, а разом із цим — краще бачите тренди розвитку доменів та ІТ загалом.

Нині ж я працюю Big Data Engineering Manager у компанії SoftServe.

«До такого змагання потрібно завчасно готуватися». Про участь у TIDE NATO Hackathon і користь від таких челенджів

Крім решти описаного, я брав участь у TIDE NATO Hackathon 2023. Це логічне продовження хакатон-шляху після перемоги у Національному оборонному хакатоні, який організовувало РНБО разом із партнерами, взяти участь у якому ми з командою вирішили після спілкування з організаторами, які підтвердили, що завдання, над якими ми будемо працювати, є дійсно потрібними для ЗСУ. Це було достатньою мотивацією для нашої команди, щоб приділити свій час та допомогти у пошуку рішень.

Більш детально про сам хакатон і те, що такі заходи дають розробникам, можна почитати у моєму блозі на DOU.

Команда для участі у хакатоні сформувалася навколо волонтерських проєктів, які ми розробляли до початку хакатону. Один із них був повʼязаний з розробкою системи автоматизації перевірки транспортних засобів на новостворених блокпостах.

У SoftServe як Big Data Competence Manager я маю доступ до всіх спеціалістів на мобільному резерві із моєї компетенції. До цього проєкту мені вдалося залучити людей, які були зацікавлені в допомозі нашій країні в часи війни та мали потрібні навички і знання. А надалі цією ж командою ми почали працювати і над іншими проєктами, які допомагають нашим захисникам.

Відповідно, зібравши всіх докупи, я став лідером цієї команди. На TIDE NATO хакатоні перед нами стояла задача створити інтерактивну панель даних для багатонаціональних навчань NATO CWIX, де перевіряють, як ІТ-системи союзників взаємодіятимуть в бойових умовах, а також розробити КРІ, які б показали, наскільки успішними були такі збори у порівнянні з попередніми роками.

Команда Тараса на TIDE NATO Hackaton. Тарас — перший зліва

Ми пішли ще далі та проаналізували як переваги цих навчань, так і недоліки сумісності цих систем. На основі цього наша команда сформувала показники ефективності та розробила рекомендації, як покращити результативність CWIX. Журі високо оцінило рішення, тож ми стали переможцями одного з челенджів.

Учасникам подібних хакатонів можу порадити спілкувалися практично зі всіма організаторами та стейкхолдерами, щоб залишатись у їхньому полі зору. Ми, до прикладу, щодня комунікували організаторам наші плани щодо розвитку та реалізації рішення, запитували їхню думку та адаптувалися.

Хакатон, у якому ми брали участь, тривав п’ять днів у Варшаві. Він був можливістю для нашої команди, яка до цього взаємодіяла віддалено, зібратися фізично в одному місці і попрацювати разом над цікавими завданнями.

Робота над проєктом відбувалася з 8:00 до 19:00. В межах хакатону організатори встановили певні критерії для оцінювання наших рішень:

  1. розуміння проблеми командою.
  2. новаторство запропонованого рішення.
  3. життєздатність запропонованого рішення.
  4. якість документації рішення.
  5. якість демонстрації рішення.

Щоб підготуватись до оцінки журі, ми вирішили перестрахуватися і в нашому Git репозиторії створили окрему сторінку, на якій детально розписали, чому вважаємо, що належним чином впоралися з кожним з цих критеріїв.

Прикметно, що церемонія нагородження відбулася 24 лютого, рівно через рік після початку повномасштабного вторгнення. Ця дата мала для нас велике символічне значення та була додатковою можливістю нагадати міжнародній спільноті про те, що війна, яку росія розгорнула проти нашої держави, все ще триває.

Що особисто я виніс для себе завдяки участь у хакатоні? По-перше, до такого змагання потрібно завчасно готуватися. Ми ретельно аналізували задачу, досліджували можливі напрямки розв’язку, консультувались із профільними експертами.

По-друге, участь у хакатоні може дати багато ідей та рішень, які можна використати в майбутньому для запуску нових проєктів. Наприклад, я також є ментором студентів Львівської політехніки, яким запропонував попрацювати над продовженням та подальшим розвитком нашої ідеї із хакатону. Мої студенти подалися з цим на грант від компанії TRIDENT і отримали $18 тисяч на подальший розвиток проєкту (більшість коштів піде на заробітну плату студентів). А в умовах, коли знайти роботу для trainee чи junior спеціаліста досить складно, ці кошти дозволять їм упродовж 6-7 місяців працювати над проєктом із рівнем заробітної плати практично як в ІТ-компаніях для початківців.

По-третє, хакатон — це чудовий тимбілдинг для команди. За дуже короткий час учасники інтенсивно взаємодіють, що створює прекрасну можливість для покращення взаєморозуміння та командного духу.

До того ж на хакатонах можна зустріти однодумців та побудувати горизонтальні зв’язки. Наприклад, під час однієї з таких подій я познайомився з дуже експертним реверс-інженером, з яким ми продовжуємо співпрацювати до сьогодні.

«Додаткові проєкти дозволяють відпочивати». Про запуск PostgreSQL Ukraine і те, що допомагає уникнути вигорання

Моя основна робота завжди супроводжується паралельними пет-проєктами, зараз це — ІТ-волонтерство. Я є членом волонтерської групи, яка активно співпрацює з командами Центру інновацій при Міністерстві оборони (це ті команди, які розробили «Дельту» — національну військову систему ситуаційної обізнаності, яку використовують Сили безпеки і оборони України). Чесно кажучи, це найцікавіші проєкти, над якими я коли-небудь працював у сфері ІТ. Про них не можу нічого розповісти, але, наприклад, можна подивитися на систему Palantir AIP for Defence, щоб побачити, як дані та відважність захисників змінюють правила гри на полі бою.

Крім того, я часто виступаю на конференціях і є кофаундером PostgreSQL Ukraine. Чому? Бо для айтівця в Україні бути частиною професійної спільноти — дуже вигідна інвестиція для розвитку персонального бренду. Але фактично, коли ми з друзями запускали PostgreSQL Ukraine, про це не думали. У нас завжди були компанії-спонсори, які надавали нам приміщення та забезпечували кавою, а наші афтепаті були найзатишнішими ІТ-заходами, які мені коли-небудь доводилося відвідувати. Компаніям це було також вигідно, адже на наших зустрічах учасники дізнавалися про них і починали користуватись їхніми продуктами чи відгукувалися на релевантні вакансії, пов’язані з PostgreSQL. Тож усі залишались у виграші.

Але разом із тим, спільнота — це door-opener, який дозволяє мати предмет для розмови із найкращими світовими експертами, яких можна запросити на ваші зустрічі. Наприклад, завдяки спільноті ми мали можливість запросити в Україну таких фахівців, як Томас Вондра (PostgreSQL Contributor: розробив generational memory allocator, покращив pg_class.reltuples), Дімітрі Фортейн (розробник Extension Packaging, Event Triggers, pgloader, pg_auto_failover), Антс Аасма та Ганс-Юрген Шьоніг (засновники однієї із найбільших компаній у світі, яка надає професійну підтримку з PostgreSQL).

Щорічні конференції дозволяють наживо побачити людей, які створили цю базу даних, надихнутись їхнім прикладом і самому почати запускати open-source продукти чи розвивати наявні.

Аби встигати все, чим займаюся, я намагаюся дотримуватися кількох правил і рекомендацій:

  • Делегування завдань. Я постійно намагаюся передавати частину своїх обов’язків команді, зосереджуючись на виконанні завдань, де я маю найбільший вплив і можу найкраще використовувати свої навички. Але разом із цим делегування стимулює командну роботу та розвиток інших спеціалістів.
  • Власна база знань. Я використовую концепцію «Другого мозку» з книги Tiago Forte для створення своєї бази знань в Notion. Це дозволяє мені легко переключатися між різними проєктами та завданнями, а також допомагає запам’ятовувати домовленості після кожної із зустрічей.
  • Планування в календарі. Мені важливо планувати свій день за допомогою календаря, встановлюючи конкретні терміни виконання завдань. Це допомагає контролювати графік та зберігати рівновагу між роботою та особистим життям.
  • Займатися тим, що подобається. Мені вдається бути найбільш продуктивним, коли я займаюся тим, що мені дійсно до вподоби. Я намагаюся знайти радість в кожному завданні, яке виконую, або шукати способи перетворити складні чи менш цікаві завдання на щось, що може мене зацікавити.

Та й загалом додаткові проєкти дозволяють відпочивати від основної роботи завдяки зануренню в іншу сферу діяльності. Це дає мозку змогу переключитись і зарядитись новою енергією, що допомагає уникнути вигоряння.

Крім того, моєї уваги потребує сім’я. Вона створює баланс і нагадує про важливість сімейних цінностей.

Також я намагаюся спати не менше ніж 7-8 годин на день, аби організм відновлювався. Додаю фізичну активність до щоденної рутини — фізичні вправи допомагають зняти стрес і підтримувати фізичне здоров’я.

Тарас на PostgreSQL мітапі

«Тут є місце для всіх». Про зміни, що відбулися у підходах до роботи з Big Data, і перспективи для спеціалістів

В останні роки спостерігається зміна у підході до обробки Big Data, і дійсно, можна помітити зміщення від традиційної екосистеми Hadoop до використання хмарних сервісів. Хмарні сервіси надають зручне та масштабоване середовище для зберігання та обробки великих обсягів даних, що дозволяє підприємствам швидко розгортати та масштабувати свої рішення без значних витрат на інфраструктуру. Це збільшує ефективність та швидкість роботи з даними.

Також можна відзначити зростання застосування машинного навчання та штучного інтелекту (LLMs та інші AI) в галузі Big Data. Ці технології надають можливості для автоматизації процесів, створення forecasting моделей та розумних систем. Вони вже активно використовуються в багатьох індустріях (фінанси, медицина, маркетинг тощо) і мають потенціал змінити підхід до роботи з даними. Я вважаю, що ці тренди продовжуватимуть розвиватися та впливатимуть на спосіб обробки та використання Big Data в майбутньому.

Український ринок спеціалістів з Big Data я оцінюю як такий, що швидко розвивається та має хороший потенціал, адже в Україні:

  • Високий рівень освіти, бо вищі навчальні заклади пропонують програми з компʼютерних наук, аналітики даних та Big Data, і це сприяє формуванню кадрового потенціалу в галузі. Також зараз ІТ-компанії активно вкладаються в освіту, що якісно вплине на майбутніх фахівців.
  • Велика кількість аутсорс-компаній, які надають сервіси аналізу великих даних, і таким чином формують попит на кваліфікованих фахівців.
  • Конкурентоспроможність з погляду заробітної плати, порівняно із іншими країнами. Це також привертатиме увагу інвесторів та стимулюватиме галузь.

У SoftServe ми з командою розробили ретренінгові програми, які вже дали сотням людей можливість перекваліфікуватись у Big Data з інших ІТ-напрямів. Також низка вищих навчальних закладів створюють цілі напрямки та навчальні програми у цьому домені, особливо мені подобається, як це робить УКУ.

При старті роботи з Big Data сьогодні важливо мати наступні навички та знання:

  • Хороші навички програмування на Python. Це одна з найпопулярніших мов для роботи з великими даними, зокрема завдяки широкому спектру бібліотек.
  • Володіння мовою SQL та досвід роботи із базами даних. SQL є основою для виконання запитів до реляційних баз даних і важлива для роботи з великими наборами даних.
  • Знання технологій обробки Big Data. Технології на кшталт Apache Spark є важливими інструментами в сфері Big Data, які дозволяють обробляти великі обсяги даних.
  • Сертифікація від одного з клаудних провайдерів. Володіння сертифікацією від AWS, Google або Microsoft може додати вам переваги, бо продемонструє навички і розуміння сучасних технологій (більше про все це я розповідаю у відео тут).

Професія аналітика Big Data є дуже перспективною. До прикладу, Data Engineers, які працюють з великими даними, здебільшого заробляють більше, ніж Software Engineers аналогічних рівнів.

Згідно з даними HBR, ця професія входить в топ найбільш затребуваних у майбутньому. І є причини для таких прогнозів: кількість даних у світі швидко зростає, а штучний інтелект вже генерує більше даних, ніж люди. І ці дані потребують аналізу та обробки.

Що стосується світчерів, я вважаю, що вони приносять свіжий погляд на проблеми та виклики, з якими стикаються компанії. Ба більше, світчери часто виявляються більш «голодними» до нових знань і готовими «довести» щось, наприклад, випускникам прикладної математики. Це додає сфері різноманітності і динамічності.

Отже, хоча конкуренція серед новачків велика, їхній внесок та ентузіазм часто переважають цей виклик. Я вірю, що в Big Data є місце для всіх, хто в цьому зацікавлений, незалежно від попереднього досвіду.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось7
До обраногоВ обраному1
LinkedIn



Немає коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Підписатись на коментарі