Про найм джавістів, проблеми бронювання та репутацію українського IT. Розмова з Оленою Самборською, Managing/HR Operations Director Luxoft в Україні
DOU продовжує серію інтерв’ю з представниками українських IT-компаній про те, яка нині ситуація з бізнесом в Україні. Ми поспілкувалися з Оленою Самборською, Managing/HR Operations Director Luxoft в Україні та Президентом IT Ukraine Association. Яких фахівців зараз наймають, в чому недоліки бронювання для IT і чому українські розробники цінні на ринку — читайте в матеріалі.
Про загальну ситуацію на ринку і репутацію українського IT
— Олено, розкажіть, як зараз загалом справи у компанії й з огляду на рецесію та війну?
Звичайно, глобальна рецесія, з якою ми стикнулися, впливає на клієнтів, бізнес й на Luxoft в Україні зокрема. До того ж залучати клієнтів через нашу високоризиковану локацію стало важче, ніж раніше. Але це не означає, що клієнти масово йдуть з України.
Наш IT-ринок дуже активно попрацював над своєю репутацією: українських девелоперів важко порівняти з кимось у світі. Вони 24/7 на зв’язку, їм цікаві їхні проєкти, вони працюють та ще й продовжують навчатися.
В більшості сучасних компаній є добре розвинені процеси. Часто виникають дискусії про те, які компанії кращі: продуктові чи сервісні, проте це не завжди має значення. Адже усі ми є частиною єдиної екосистеми, яка зараз відчуває тиск через різні фактори, включаючи війну та економічну рецесію.
Ці чинники впливають на клієнтів, які обережніше ставляться до бюджетів на проєкти R&D і розробку нових продуктів. Загалом ринок зосереджений на контролі витрат, що позначається на всіх учасниках, включаючи Luxoft. І таке фокусування суто на витратах, а не на розвитку бізнесу, має вплив на всю галузь, не лише в українському контексті.
— Чи можете окреслити якісь цифри щодо кількості активних проєктів зараз? Чи зросли вони порівняно з 2022 роком?
Лишилися на тому ж рівні. Частина контрактів закінчується, це природа нашого бізнесу, була б війна чи ні. Водночас починаються й нові проєкти, заходять нові клієнти. В нас є й Automotive-сфера, Banking and Capital Markets і Сross Іndustry Solutions. В кожній лінійці бізнесу є нові лого, загалом понад 10 нових лого за останній рік. Звісно, це не той розвиток, який був до повномасштабної війни — тоді індустрія розвивалася шалено. Але зараз маємо стабільний рівень, і це також непогано в період рецесії.
— Чи охоче нові клієнти співпрацюють з підрозділами й фахівцями в Україні? Їх не лякає, що попереду нас чекають можливі відключення світла?
Не лякає, тому що ми дуже добре готові до осені, і минулу зиму пережили вкрай стабільно. Оскільки ми системно працюємо із ризиками, ми готові до більшості з них.
Про найм, бенч і скорочення
— Яка зараз ситуація з наймом в Luxoft? Чи були скорочення?
Ситуація динамічна. У нас немає такого поняття, як скорочення, є явище, коли закінчуються контракти й проєкти. Тоді спеціалісти потрапляють на бенч, де їм пропонуються наявні в компанії позиції. Зараз ми дуже зосереджені на тому, щоб всім запропонувати такі можливості. При цьому є зовнішній найм і він коливається. На нього ми відкриваємо до 130 вакансій на місяць. Буває по-різному, від 50 до 130, але в останні місяці у нас було понад 100 вакансій відкрито. Як буде далі — подивимось.
— А кого наймаєте найбільше?
Зараз найм дуже різноманітний. Раніше ми могли сказати «набираємо 80% джавістів, і ще певну кількість інших фахівців». Джавісти були понад усе. Зараз динаміка дуже цікаво змінюється. Наприклад, у вересні ми набирали багато бізнес-аналітиків. Вже давно такого не було, щоб було відкрито стільки вакансій в цьому напрямі. Потім період був з вакансіями для інтернів і джунів. Їх не аж захмарна кількість, але вони відкриваються.
Є вакансії джавістів, фахівців з C++, є дуже нішеві спеціалізації. До речі, це одна із таких цінних пропозицій від нашого ринку — спеціалісти з нішевими технологіями й з великим досвідом роботи. Архітекторів, наприклад, ніколи не було на ринку багато (і зараз, до речі, немає). В інших країнах їх знайти важко або вони будуть коштувати дуже-дуже дорого. А ми маємо таких спеціалістів в Україні. В Анлії, Німечинні архітекторам в середньому можуть пропонувати $10-12K, в Україні — $7-8K. Звісно, ці цифри коливаються, бо все залежить і від рівня сеньйорності спеціаліста, і від конкретного стеку. За рахунок гнучкої системи оподаткування в Україні, український архітектор може отримувати навіть більшу винагороду в net, ніж спеціалісти в інших країнах, де податки набагато вищі.
Крім того, зараз більшість компаній, наша зокрема, зосереджена на так званій горизонтальній кар’єрі. Коли ти додаєш у свій скіловий бекпак технічні скіли, і, наприклад, хочеш дорости до архітектора. У нас є окрема школа архітекторів для наших колег, і вони можуть зрости до цієї позиції за певний час.
Спеціалісти, які набули специфічних domain knowledge, як правило, коштують досить дорого, і вони завжди потрібні клієнтам. У нас є певні уявлення про розвиток девелопера: від джуна до сеньйора, тимліда, потім продакт-менеджера, делівері-менеджера, і так далі до віцепрезидента. А багатьом це нецікаво. Стає менше людей, які хочуть керувати іншими, і більше фахівців, які хочуть зосереджуватись на технологічних знаннях.
— Ви згадали, що у вас певна кількість спеціалістів перебуває на бенчі. Можете уточнити, яка кількість і чи це платний бенч чи ні?
Показник коливається на рівні від 2% до 3%. Та це абсолютно динамічний процес. Хтось поступив на бенч, хтось знайшов акаунт і повернувся до роботи. У нас є оплачуваний бенч і не оплачуваний. Якщо проєкт не знаходиться за період оплачуваного бенчу, спеціаліст переходить на неоплачуваний, але ми продовжуємо шукати проєкт.
— Що найважче було для Luxoft за останні півріччя, рік?
Викликів було кілька, я б їх розділила на дві частини. Перша — це виклики на боці клієнта, а друга — це на боці країни.
Якщо говорити про клієнта, то всі зрозуміли, що війна затягується, тому утримувати клієнтів стало важче. Вони намагаються знайти менш ризиковані локації. І це був дійсно виклик — показувати, чому Україна краща за інших, які в нас є конкурентні переваги й value proposition from Ukrainian side.
Ми прописували кожен цей поінт, доводили клієнтам, чому варто залишатися і чим можуть допомогти українські девелопери клієнту розвиватися. Та, окрім утримання, потрібно ще приводити нових клієнтів в Україну.
Також є виклики, з якими ми зіштовхуємося зараз в Україні. Наші девелопери йдуть в ЗСУ. Ми продовжуємо підтримувати їх, виплачуємо винагороди в повному обсязі. Але, звичайно, це не стабілізує ситуацію всередині компанії, адже в нас зменшується кількість людей, які працюють.
— Як саме ви пояснюєте клієнтам, що їм треба наймати фахівців саме в Україні? Чому їм має бути вигідніше знайти спеціаліста в Україні, ніж, скажімо, в Польщі?
Є кілька причин. По перше, дійсно високопрофесійні інженери. В нас сильні школи й університети, гарна технічна освіта, і так було завжди, сподіваємося, буде і надалі.
Тому наші девелопери швидко занурюються в проєкт. Українці — дуже працьовита нація, тож важко уявити ситуацію, коли щось стається, і ми кажемо, що це не наш головний біль, бо робочий день з 9 до 18 закінчився. І це тому, що спеціалістам насправді цікаво.
По-друге, наші девелопери приділяють дуже велику увагу професійному розвитку. Якщо подивитись на будь-яку компанію (не лише Luxoft), є серйозні
Не можу сказати, як в інших країнах, бо я зосереджена більше на Україні, але здається, нас щось штовхає розвиватися далі. Ми підемо ще на цей тренінг, вивчимо ще цю мову, і цей фреймворк, тому що це цікаво і без цього неможливо працювати.
По-третє, дуже гнучка система співпраці з айтівцями. Ми можемо оформляти людей в штат, гіг-контракторами, працювати за моделлю ФОП. Це додає гнучкості у формуванні пропозиції для клієнтів. Ще важливо, що ми працюємо майже в тому ж часовому поясі, що і наші клієнти в Європі. Наші колеги класно спілкуються англійською мовою, знайти англомовного спеціаліста в Україні не проблема.
Про фахівців у ЗСУ, демобілізованих колег та процедуру бронювання
— Скільки зараз людей з Luxoft служить в ЗСУ і скільки повернулися зі служби?
В ЗСУ у нас зараз до 5% фахівців, 26 людей повернулися. Ми почали готуватися до повернення наших колег після перших 6 місяців війни. Зараз маємо спеціальну програму реонбордингу для спеціалістів. Вона працює і для людей, які повертаються, наприклад, з maternity/paternity leave, або після тривалої хвороби, коли людина потребує ще раз залучення в проєкт. Але тут ми додали ще і ветеранську платформу, над якою працюємо окремо. Щодва тижні у нас проходить спеціальний воркшоп для менеджерів, і щочетверга команда має нові зустрічі з психотерапевтами, з військовими психологами для того, щоб ми всі були готові до повернення наших колег назад в компанію.
— А коли вони повертаються, чи дає Luxoft якийсь час на реабілітацію?
Звичайно, це вирішує кожна команда окремо для кожного кейсу. Ми можемо давати тільки рекомендації. Тому що є люди, які повертаються і намагаються якомога більше залучитися в проєкти, їм не потрібні навіть вихідні. Вони хочуть ще більше понаднормових, тому що їм потрібна ця залученість. А є ті, яким ми радимо брати, наприклад, в п’ятницю додатковий вихідний, щоб поступово влитися в роботу.
Крім цього, в нас працює Employee Assistance Program, коли фахівці і члени їхніх родин можуть отримати ґрунтовну консультацію від українських психологів по телефону. Менеджери теж можуть зателефонувати й отримати консультацію щодо проблем, які виникли в команді.
— Чи користувалася у Luxoft бронюванням айтівців і в якому обсязі, якщо так?
Користувалися, і в нас все йшло за тими часовими зобов’язаннями, які задекларовані вже в останній процедурі. Вона цілком робоча. Інша справа, що ми забронювали 20 людей, і тут є багато різних викликів.
Бронювання — це універсальна процедура, яка працює для всіх галузей. Уявіть різницю між індустріями. ІТ-компанії витрачають на винагороди в середньому 80% свого доходу. Хтось 70%, хтось 80%, хтось 85%. Інші бізнеси витрачають від 10% до 20% на зарплатні фонди, і це абсолютно окей для них. А тепер уявіть, що ми втрачаємо 50% свого хедкаунту. Все, можна закривати компанію, ти не можеш далі працювати.
Тому процедура бронювання є, вона працює, проте вона не враховує специфіку ІТ. Чи буде враховувати, я не знаю. Ми продовжуємо консультацію з державою через нашу ІТ-асоціацію, і працюємо над цим питанням. Воно складне і дуже неоднозначне, ми не можемо сказати «хочемо 100% чи 80% хедкаунту забронювати». Це та історія, яка потребує додаткових консультацій на рівні профільного міністерства, на рівні Генштабу. Тому ми продовжуємо роботу.
— Якщо говорити саме про процедуру, чи є якісь речі, які, на вашу думку, можна було б поліпшити в цьому процесі?
Важко сказати. Зараз ми спілкуємось з Мінекономіки, Мінцифрою про «єБронюванням». Ніби ця процедура покращує подання списків, не дає можливість тобі помилитися, якщо ти не ту військову спеціальність вводиш. Система відразу ж каже, що цю людину забронювати неможливо.
Проте ми все одно хочемо, щоб збереглася і перша процедура — коли ти можеш подати списки і в паперовому вигляді, і через «єБронювання». Це дасть можливість попрацювати в тестовому режимі, а далі вирішувати, чи варто повністю відмовлятися від паперового варіанту. Це те, що ми обговорюємо, над чим працюємо.
Про гіг-контракти
— Вище ви згадали, що Luxoft послуговується гіг-контрактами. Чи можете сказати, і якому обсязі та яких саме фахівців ви влаштовуєте за цим форматом?
Luxoft вступив в Дія City в березні 2022 року. Власне, після початку війни ми, як планували, так це і зробили, ми не зупиняли цей процес. Процес впровадження гіг-контрактів у нас зараз в розробці. Для такої нової форми співпраці ми повинні підготувати всі наші внутрішні системи — таких систем дуже багато, тому це потребує певних часових ресурсів.
Зараз ми плануємо запустити пілот, в якому буде брати участь певна кількість наших спеціалістів, і перевести їх на гіг-контракт. Подивитися, як наші внутрішні системи реагують, протестувати процеси. А після цього ми будемо запрошувати стати гіг-контракторами більше наших спеціалістів
— А в чому ви вбачаєте переваги цієї форми?
По-перше, режим Дія City був створений спеціально під IT-галузь, і фактично, це режим, який враховує більшість особливостей IT-індустрії.
Які переваги ми бачимо для себе? Цей режим для великої кількості клієнтів є достатньо зрозумілим. Коли ти пояснюєш, що компанія в Дія City, в нас є гіг-контрактори й штатні працівники, це цілком окей для великих системних клієнтів.
По-друге, цей режим пропонує привабливі податкові умови. Мало які країни Європи, та й взагалі у світі, пропонують такі сприятливі умови оподаткування, як у Дія City. Є зобов’язання держави утримувати цей режим 25 років. Це також достатньо серйозні гарантії, які дозволяють нам рухатись в напрямку Дія City, і почувати себе більш-менш спокійно.
Ми розуміємо всі ризики, але насправді ця ідея була створена під ІТ-галузь для того, щоб підштовхнути її до подальшого розвитку. От власне тому ми тут, тому ми підтримуємо. І я скажу, що насправді в роботу над цим законом була залучена вся індустрія: ми детально обговорювали кожне положення цього закону, знаходили компроміси, робили це разом із державою. Мені здається, це унікальний випадок, коли і держава, і бізнес співпрацювали й створили достатньо якісний продукт.
Про релокацію, офіси та майбутнє
— Чи релокувала Luxoft фахівців за останні півроку? Якщо так, то куди? Яка загалом ситуація з релокацією?
Зараз процес релокації призупинився. Останні пів року релокувалося максимум кілька людей на місяць, в основному жінки. Всі, хто хотів виїхати, виїхав на перших етапах війни. Чоловіки не релокуються в силу зрозумілих причин, а жінки вже адаптувалися, залишаються тут, і мало хто хоче кудись виїжджати з України.
Щодо переміщення всередині країни, ситуація дуже стабілізувалася. Ми не бачимо таких хвиль, як раніше, коли з Києва 60% виїхало на захід України. В нас багато людей в Києві, в Одесі, в Дніпрі, і ці міста достатньо захищені. У Luxoft там є великі офіси, які готові до зими — вони мають генератори, старлінки тощо. До того ж ми надавали допомогу колегам із power station, із різними засобами, які допомагають також бути певний час без світла. Відповідно, вже немає потреби кудись рухатись, та і як показує практика, особливо безпечних місць, в тому числі і на заході України, немає.
— Чи повертаються фахівці, які виїхали за кордон у 2022 році?
Так, кілька десятків людей повернулися в Україну та повертаються в основному через сімейні причини. Цього літа відбувся своєрідний бум на повернення з дітьми, адже є діти, які засумували за своїми друзями і школами. Є й випадки, коли повернулися чоловіки і пішли в ЗСУ.
— В якому зараз режимі працює Luxoft в плані відвідування офісів?
Зараз в нас переважає ремоут формат. Минулого року, коли вимикалася електрика, дуже багато колег повернулося в офіси й працювало звідти. Зараз десь на
— Якщо я не помиляюся, в 2022 році Luxoft відкривала 5 нових офісів в Україні, що з ними зараз?
Це коворкінгові простори, які продовжують функціонувати. Ми орендуємо ці місця і фахівці можуть приходити туди, якщо немає можливості працювати з дому.
— Плануєте повноцінне повернення в офіси?
Поки що ні, зарано про це говорити. І, наскільки я знаю, навіть на глобальному рівні мало які компанії планують повернення. В основному зараз всі розглядають гібридну модель, як найбільш вдалий варіант співпраці всередині компанії.
Я не вірю, що всіх повернуть в офіси. Просто люди вже не готові до цього, витрачати час на дорогу, стояти в корках. Зараз я працюю з дому (Чернівці), але, коли я в Києві, то їду півтори години на роботу й виїжджаю о
Звичайно, у роботі віддалено є багато викликів. Скажімо, як забезпечити цю приналежність до культури Luxoft, як передавати особливості кожного проєкту, кожного акаунту. Як розвивати людей, забезпечувати високий рівень творчої енергії всередині команди — це набагато цікавіше, ніж виклики на кшталт «як придбати паливо», «розрахувати кількість генераторів» тощо.
Проте маємо неоціненний досвід того, як забезпечити стабільність бізнесу в умовах війни. Сподіваюся, нікому він не буде в пригоді, та ми ним можемо ділитися з усім світом. Маємо знати свої сильні сторони.
— На вашу думку, що найближчі півроку чекає на українське ІТ?
Я хотіла б сказати зростання. Але, міркуючи раціонально, думаю, що ситуація буде зберігатися максимум на тому ж рівні. Не буде такого значного зростання в ІТ-індустрії, який ми спостерігали до війни, і навіть в перший рік війни.
Проте зараз з’являється багато програм страхування бізнес-ризиків для тих, хто хоче працювати в Україні. Я думаю, що їх буде більше, вони, найімовірніше, будуть підтримуватись на державному рівні, щоб забезпечити клієнтам більш легкий і безпечний вхід в Україну. Просто на це потрібно трохи більше часу, ніж 6 місяців.
А далі, я думаю, буде поступове зростання, за умов, що не буде драматично змінюватися ситуація навколо. Розвиватимуться окремі ніші, типу defence tech, здобуватиметься досвід, який своєю чергою приваблюватиме великих клієнтів. Такий своєрідний круг оновлення.
Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU
22 коментарі
Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.