×

IT Park у Львові залучив €81,5 млн кредиту. Коли його побудують і що зараз із проєктом — розповідає Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster

7 квітня з’явилася новина про те, що на будівництво Innovation District IT Park у Львові один з найбільших польських банків BGK надає кредит 81,5 млн євро. ІТ Парк передбачає офіси для 10 000 ІТ-спеціалістів, мультифункціональний центр та наукові лабораторії, які будуть збудовані у Львові на перетині вулиць Стрийської та Івана Чмоли.

Ідея створення IT Парку у Львові з’явилася ще 2017 року. 2019-го мало початися будівництво, а до 2021-го завершитися перша його черга. Однак через ситуацію з ковідом усе пішло не за планом і поки що будівництво не почалося. Нині завдяки кредиту є всі шанси його відновити.

Ми поспілкувалися зі Степаном Веселовським, СЕО Львівського IT Кластеру та одним з ініціаторів IT Парку, про те, як проєкт розвивався за ці роки, чи були в ньому зміни та коли почнеться будівництво.

— Розкажіть, у чому ідея Innovation District ІТ Park у Львові?

Ідея створення IT Парку довго крутилася в нашій IT- та бізнес-тусовці, але не було інвестора та команди, яка була б здатна реалізувати проєкт. Ми, Львівський IT Кластер, стали ініціатором проєкту й почали з того, що замовили дослідження, яке показало, а чи справді для нього є місце на ринку. Інвестиції тут потрібні великі, і необхідно було зрозуміти, чи є потенційний інтерес в інвесторів. У межах дослідження було опитано близько 35 компаній і з’ясувалося, що є велике зацікавлення з боку IT-індустрії. Крім того, завдяки цьому ми змогли сформувати концепцію парку на основі очікувань компаній.

У 2017 році на нашій щорічній конференції IT Jazz, яку завжди відвідують інвестори, ми презентували цю концепцію і знайшли першу зацікавлену сторону — інвестора, партнера проєкту — компанію Galereja Centre. Це львівська інвестиційно-девелоперська компанія. В них була схожа ідея, але вони не знали, як реалізувати проєкт так, щоб він задовольняв потреби людей. Після конференції ми ще провели декілька зустрічей, домовилися про співпрацю, розподілили функції. І тоді почався активний пошук інвесторів, щоб закрити потребу в коштах. Одного інвестора було недостатньо, адже масштаб проєкту виявився навіть більшим, ніж ми самі очікували на початку.

Протягом року чи навіть півтора провели десятки перемовин з різними інвестиційними фондами, були залучені додаткові інвестори. На жаль, не можу називати їхні імена. Це великий канадський інвестиційно-девелоперський фонд і ще одна міжнародна інвестиційна компанія (Brookfield та Horizon Capital — ред.). Вони підтвердили свою участь у проєкті, і у 2019 році ми зробили groundbreaking ceremony — офіційне представлення інвесторів і публічне підтвердження намірів, що проєкт буде реалізовано. Водночас почався процес перемовин з IT-компаніями, які стали б резидентами парку.

Проблема була в тому, що ми недооцінили час, відведений на перемовини. Часу знадобилося більше, оскільки йшлося про контракти між інвесторами та ключовими резидентами майже на 90 млн доларів. Затримки виникали, бо було багато нюансів: усі ці компанії міжнародні, центри ухвалення рішень розташовані не тільки в Україні, було погодження на багатьох рівнях з обох сторін.

У результаті 5 IT-компаній (GlobalLogic, N-iX, Intellias, SoftServe та Perfectial — ред.) у 2019 році підписали офіційні контракти. Передбачалося, що вони орендують близько 50 тис. квадратних метрів офісної площі, тобто більшу частину парку. І було великою перемогою для всіх те, що це відбулося на такому ранньому етапі. Але це зайняло більше часу, ніж ми очікували.

Наприкінці 2019 року був намір розпочати будівництво проєкту, але треба було ще отримати кредит

Такі проєкти завжди будуються на інвестиційних та кредитних коштах. Але у кінці 2019 року вже були перші сигнали про ковід з Китаю і банки тимчасово зупинили видачу великих кредитів. Комітет з ризиків, враховуючи всі фактори, відклав це рішення на лютий 2020 року. Ми подумали: добре, тоді навесні 2020-го почнемо будівництво. Але врешті всі ми знаємо, що сталося торік у березні, і рішення польського банку про кредит було перенесено на лютий 2021-го. По факту це було здійснено в березні. І публічно ми можемо про це говорити тільки тепер, у квітні.

Мабуть, ковід буде не єдиним фактором, що вплине на цей проєкт. Напевно, будуть й інші, про які ми дізнаємося, готуючись до старту будівництва. Але наразі якихось видимих ознак того, чому проєкт не відбудеться, немає. Далі це просто питання проджект-менеджменту.

— Ви сказали, що компанії виявили значну зацікавленість у проєкті. У чому саме вона полягала?

У парку буде інфраструктура, яка на 100% відповідає потребам компаній. Їм не доведеться облаштовувати офіси у якомусь ексзаводі чи центрі, збудованому на клаптику землі, де є проблеми із супутньою інфраструктурою тощо.

Ми провели глибинне дослідження, яке охоплювало багато критеріїв:

  • Вибір місця розташування парку. Ми аналізували, які є вільні земельні ділянки. Компанії самі обирали найзручнішу для них ділянку.
  • Необхідна супутня інфраструктура. Починаючи від паркінгів і закінчуючи технічними вимогами до самих офісів, висоти стель, мережі кондиціонування тощо.
  • Сервісна інфраструктура, яка має бути поряд. Від закладів харчування до банківських, страхових відділень, пошти тощо.
  • Рекреаційна зона.
  • Інтегрованість IT Парку в структуру міста. Розташування досить стратегічне: поряд Український католицький університет, Стрийський парк. Також на вулиці Стрийській реалізовуються й інші проєкти з будівництва. Таким чином утворюється технологічний осередок, сучасний район міста.

Це лише деякі з головних критеріїв, усі зараз не пригадаю — їх було дуже багато. Дослідження вийшло обсягом 500–600 сторінок: у ньому вони докладно описані.

Ще одне вагоме питання: яким чином залучити молодь у проєкт. Важливо було розташувати парк поряд з вишами

Недалеко від обраної ділянки є УКУ, через дорогу — гуртожитки політехнічного університету. Також ми вирішили, що збудуємо в парку корпус сучасних лабораторій, доступ до яких надамо всім студентам технічних спеціальностей, реформованих нами за останні роки. Це все для того, щоб вони були інтегровані в IT-середовище. Йдеться про тисячі студентів. Наприклад, сьогодні 2800 студентів навчається на наших реформованих програмах. Коли цей проєкт буде втілений, думаю, їх буде набагато більше.

Дискусія щодо того, чи потрібен IT Парк айтішникам-сеньйорам, насправді дивна. Я в індустрії з 2012 року, пам’ятаю, якими тоді були офіси IТ-компаній. Нинішні офіси — це зовсім інший рівень комфорту, вимог. Це те саме, що казати: «Навіщо нам купувати нові автобуси для громадського транспорту? Старі ж теж їздять». IT Парк — це не тільки для джунів. Компанії розвиваються і узгоджують свої стандарти ведення бізнесу, зокрема щодо комфорту праці, зі світовими. В IТ Парку будуть офіси класу А. Нині у Львові таких не більше як два. Коли ми відвідуємо закордонні технологічні хаби, то кажемо «вау, класно». Там є навіть екскурсії по офісах. Українські компанії хочуть зробити свої стандарти не гіршими.

— Чи були вже зроблені якісь зміни в проєкті за увесь час його існування? На Facebook користувачі активно обговорюють те, що віжуали проєкту 2017 і 2019 років відрізняються. Розкажіть про це, будь ласка.

Так, я бачив різні обговорення в інтернеті. Стосовно рендеру 2017 року, з яким порівнюють новий, — це не був готовий проєкт. Це була просто картинка, намальована на основі нашої концепції. Описувати все словами важко, тому команда IT Парку створила такі от рендери, щоб наочно показати компаніям, що буде на території. Але це не означає, що це точна візуалізація майбутнього парку.




Чи буде проєкт мати такий вигляд, як на рендерах, ми поки що не знаємо. Наразі це робочий проєкт. Над ним працюють найкращі архітектори у світі, в робочу групу входять представники інвестиційних фондів. Однозначно це буде приклад класної світової архітектури.

Щодо звинувачень у тому, що кількість зелених насаджень зменшилася, то це неправда. Паркова зона, якою була запланована, такою і залишається. Я спеціально звертався до команди проєкту й уточнював це.

Кількість поверхів будинків розраховували з огляду на потреби львівських IT-компаній.

Звинувачення в тому, що ми підняли висоту будівель — теж фейк

В проєкті є одна домінантна будівля, і щодо її висотності теж будь-які закиди невиправдані, бо вона повністю відповідає нормам. Готель був у нашій концепції важливим елементом інфраструктури, але з ковідом трохи втратив свою актуальність. Тому він перейде в наступні черги будівництва.

У проєкті реалізована квартальна забудова. Знов-таки ті, хто цікавиться урбаністикою, кажуть, що, коли будинки розміщені близько один до одного — це погано. Але насправді це не так. Гірше, коли вони далеко один від одного і треба між ними переміщатися транспортом.

Щодо парковок, то в початковому проєкті всі вони були під землею, але потім вирішили зробити й наземні. Нинішній варіант — це своєрідний компроміс між компаніями-резидентами та інвесторами. Коли ми вперше говорили з компаніями про парковки, вони переживали, чи вистачить місць, просили забезпечити ними на 50%. Але це нереально. Виходить, що на кожну тисячу людей треба 500 паркомісць. Це вбиває місто.

Але інвестори пішли назустріч компаніям і, крім підземних парковок, запланували наземні. Повірте, відкриті парковки не зовсім вигідні для інвесторів, тому що вони дешеві. Інвестору важливіше зробити підземний паркінг і продати його дорожче. Нині згідно з проєктом більшість паркомісць під землею, також поряд є великі наземні паркінги — для працівників і гостьові. Якщо не помиляюся, усього передбачено 3250 паркомісць (приблизно 1000 паркомісць буде в першій черзі будівництва, решта — в другій). Це все відповідає класу А — там є вимоги, скільки паркомісць на метр квадратний має бути. І їх дотримано.

Щодо наземних паркувальних полів, які з’явилися на рендерах, то це земельні ділянки, які не належать проєкту. Точніше, вони належать проєкту, але розташовані в межах червоних ліній. Там нічого більше будувати не можна. І відповідно ця земля не цікава нікому — там можна зробити тільки паркінг, на жаль.

У парку передбачено 10 тис. робочих місць. Якщо всі люди будуть користуватися автомобілями, для всіх нереально збудувати парковки. Насправді ми робимо ставку на громадський транспорт, велосипеди тощо. Парк дуже близько розташований до транспортної магістралі — вулиці Стрийської, недалеко від перехрестя Стрийської та Володимира Великого, Стрийської та Наукової. Львів’яни зрозуміють, що це добре. Також парк буде майже в пішій доступності від центру міста.

Візуалізація парку, найбільш актуальна на цей момент

— Який загальний бюджет проєкту?

136 млн євро коштуватиме перша черга будівництва. Ці гроші вже є. З них 81,5 млн — кредит (рішення банку про виділення кредиту фактично завершене), решта — інвестиційні кошти.

Раніше першу чергу оцінювали в 95 млн євро, після змін у проєкті вартість зросла. Тут не маються на увазі концептуальні зміни. Проєкт коригували, щоб він відповідав стандартам інвесторів.

На жаль, не можу розкривати деталі щодо інвестиційного консорціуму — чиї гроші куди тратяться. Як зазвичай буває в таких проєктах, спочатку витрачають інвестиційні кошти: на будівництво, роботу команди проєкту та інше. А вже на останньому етапі залучають кредитні гроші. Банк завжди несе найменші ризики в таких проєктах. Але починати будувати без кредиту ризиковано. Уявіть, що було б, якби ми стартували у 2019 році без кредиту і якраз потрапили в епіцентр ковіду. Це заподіяло б велику шкоду проєкту. Тобто ці затримки зіграли на руку всім.

— На яких умовах польський банк дав кредит? І чи мають кредитори якісь вимоги щодо змін проєкту?

На жаль, не можу коментувати. Ця інформація навіть для мене не є доступною, оскільки не наша юридична особа є отримувачем кредиту (отримувач — ТзОВ «Девелопленд Груп» — ред.).

Як правило, банки не впливають на те, як проєкт має виглядати. Їх більше цікавить фінансова частина: доходи, ризики, пов’язані з неповерненням кредиту. І там є додаткові вимоги, оскільки це експортний кредит для Польщі.

— На якому етапі нині проєкт і що вже реалізовано? Чи змінився план проєкту через ковід?

Ще у 2019 році ми отримали дозвіл на будівельні роботи. Але нині продовжуються перемовини між резидентами, архітекторами та інвесторами проєкту. Можливо, в проєкті будуть певні зміни, враховуючи ситуацію з ковідом. Можливо, конфігурація офісів зміниться. Які будуть ці зміни — час покаже. Наразі важко сказати.

Звичайно, що в нинішніх умовах ніхто не буде будувати більші офіси, ніж потрібно. Сьогодні важливо, щоб кожен резидент визначився зі своїми потребами на 2023 рік, бо будівництво буде закінчено саме тоді. Це, напевно, найскладніший етап, який потрібно пройти.

Усі чудово розуміють, що рано чи пізно ми повернемося до формату роботи в офісі

Звичайно, частина працівників захоче залишитися працювати вдома чи просто віддалено. І це нормально.

Головне завдання — зрозуміти, який відсоток людей працюватиме в офісі. Це може бути, наприклад, 65 чи 70%. І вже під це готувати інфраструктуру. Але, зважаючи на зростання індустрії навіть у кризовий період, ми сподіваємося, що 2023 року вийдемо на ті самі умови, обсяги, які й очікували з самого початку.

— Яку кількість місць у парку зарезервували наявні резиденти? І чи з’явилися нові компанії-орендарі?

На той час, коли велися перемовини з резидентами, вони забронювали приблизно 5 тис. робочих місць. Зараз важко сказати, скільки саме місць буде. Можливо, буде та сама кількість, а може, й менша. Ймовірно, орендарі братимуть етапами. Це все те, що потребує обговорення. Тут важливий win-win для всіх. Інвестори розуміють, що можна підписати контракти на великі площі, але якщо компаніям це буде непотрібно, то який у цьому сенс. Проєкт зацікавлений мати надійних орендарів на довгострокову перспективу — 10 і більше років.

Поки що у проєкту немає намірів вести перемовини з новими орендарями — є визначені етапи залучення резидентів. Перший, уже пройдений етап був необхідний для того, щоб інвестори зайшли в проєкт, щоб банк дав кредит — потрібно було показати певний обсяг зацікавленості орендарів. І після того до старту будівництва ніхто не планував залучати нових резидентів. Був сформований waiting list компаній, які цікавилися проєктом. Команда ІТ Парку розпитувала, який у них інтерес, скільки їм потрібно місця тощо, щоб зрозуміти майбутній ринок. Як саме будуть розподілені черги із залучення нових резидентів — це теж питання, яке ще треба вирішити.

— Які подальші кроки щодо проєкту? Що планується?

Згідно з очікуваннями інвесторів, першу чергу будівництва планується завершити до кінця 2023 року. Я вже боюся давати якісь прогнози щодо того, коли почнеться будівництво, оскільки ми тут великою мірою залежимо від ситуації з коронавірусом. Зараз у Львові локдаун. Щоб поновити перемовини щодо майбутніх обсягів IТ Парку, потрібне більш спокійне інформаційне середовище. Наразі скрізь новини про кількість хворих, померлих. Але, враховуючи те, що є консорціум інвесторів, кредит, генеральний підрядник (одна з найбільших будівельних компаній Польщі — Unibep — ред.), були підписані контракти з резидентами, залишилося ці пазли скласти в одну картину і запустити проєкт.

На завершення хотів би сказати: порадіймо за успіхи одне одного. Ми, Львівський IТ Кластер, як спільнота зажди тішимося успіхом компаній, окремих людей. Якщо ми будемо тільки критикувати одне одного і бажати невдачі, в такому середовищі не буде комфортно жити. Підтримуймо одне одного, і все вдасться.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось8
До обраногоВ обраному4
LinkedIn

Схожі статті




43 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

У Львові нарешті побудують першу гілку метро?
Зручно було б зробити гілку метро, яка з’єднає ІТ парк з центральними та спальними районами міста.

З одного боку добре, що IT Park в межах міста, а з другого боку — через брак вільних площ вибрали ділянку з високовольтною мережею (схоже, саме через це був змінений проект, де будинки посунули трохи далі від високовольтки).

81 лям на такий проект це ніачьом, ні? Даремно вигнали садовий центр, я там туї купляв, а тепер там пустир. З трампарком те саме ніби. А як все добре починалось...

81 лям євро, а не гривень же. Це, на секундочку, 2.7 мільярда гривень. І це ж не повна сума, а лише те, чого не вистачило і взяли в кредит.

Гарний проект, тільки шкода, що на Стрийській — там нема чим дихати.

Давно уже пора такі проекти запускати. У сусідній Польщі таких айті парків безліч.

Скажіть будь-ласка, яка станція Львівського метро буде найближчою до офісів?

Станція метро «Сихівський морський порт»...

Зі сторони користувача виглядає як звичайний офісник. Паралельні офіси з вікном у вікно загалом виглядає архітектурним убожеством, але я в тому не спеціаліст:)

В офіс готовий як мінімум за +20%, думаю я не один такий, з чим і вітаю орендарів:)

А це що ?
2019 рік: tvoemisto.tv/...​_fotoreportazh_94178.html
і
2016рік www.tvoemisto.tv/...​ya_osoblyvosti_82203.html

Будівництво вже двічі відкривали)

«один з найбільших польських банків BGK надає кредит 81,5 млн євро».
Далі не читав.

© В долгах как в шелках

лол, брати кредит на бізнес — це природньо.

А що, може польща в когось кредити під бізнес бере?

Радію за колег зі Львову! ...і сподіваюся що мої фірма теж там прийме участь — вже на часі робити офіс у Львові!
Місце дуже добре вибрано. Особливо мене підтримає мій лєпший друг, java architect, який завчасно придбав трьохкімнатну квартиру 150 метрів від цього ІТ-Парку! :)

У проєкті реалізована квартальна забудова. Знов-таки ті, хто цікавиться урбаністикою, кажуть, що, коли будинки розміщені близько один до одного — це погано.

Не бачу кварталів на новій візуалізації. Шість офісних будинків в ряд. І взагалі відчуття підозрілі. Десь є взагалі детальний проект? Хтось бачив по яким принципам планують простір?

Наскільки я знайомий з критичними зауваженнями щодо зміну проекту, скаржилися на зменшення озеленення. Незрозуміло, чому в межах червоних ліній покладений на землю асфальт допустимий, а посаджене в землю дерево — ні

Як мінімум можна було прокласти плити-решітки, щоб трави було хоч трошки більше, а не суцільний асфальт. А в ідеалі, звісно, було б накрити це зверху якимось мінімальним газоном.

Почему это называется IT парком ? в чем отличие от обычного офисного комплекса(района) ?

Гарне питання! ...кожен подібний проект має свої відмінності, зоча це є мейнстрім в ІТ світу...

Ітак, базові ідеї:

Галузевий кластер — термін якій ввела Гарвардська школа бізнесу Майкла Портера.
Тут ідея в тому, що різні фірми певної галузі можуть доповнювати одна одну.
Гарний приклад — швейний кластер у Хмельницькому.
3160 швейних цехів. Вони шиють.
Навколо цього є фірми, котрі займаються тканинами, нитками, фурнітурою.
Є фірми, котрі займаються швейними машинами та ІТ забезпеченням...
Все вирішуєтсья на місці..
І — в додаток — наша українська реальність:
європейці, котрі створювали цехи, привезли обладнення та постачають лекала для нової продукції в договорах прописали заборону продажу продукції на місцевому ринку.
А як же наші щоб нічого з роботи не виносити?
Почали виносити і клеїти турецькі та китайські лейбли.
На тому піднявся Хмельницький базар, де європейські шмотки продаються по ціні китайских.
Там — на Тучі — 90 відсотків продукції місцевого виробництва з турецкими та китайськими лейблами...
Сам чув від турка — «В Турції я таких якісних джинсів не бачив!»...

В контексті ІТ — ІТ-кластер — це група фірм з довірливими відносинами, де певні напрямки перекриваються на користь інших. Наприклад. Є фірми які займаються чисто розробкою. Є інтернет та коммунікаційні провайдери. Є «хардварні фірми». Плюс фірми бухгалтерського та іншого сервісів.... Кожен займається тим, на чому спеціалізується... Плюс спільне вирішення інфраструктурних проблем — там підстанція, довоз людей, харчування, тощо...

Наступна ідея — ІТ-Парк.
Загалом, індустріальний парк — поєднання двух ідей — ідеї бізнес-інкубатора та безмитної зони.
Власне, для наближення виробництва до ринку, де продукція мала продаватися, почали будувати спеціальні зони з преференціями для бізнесу та з готовоб інфраструктурою, щоб підняття того виробництва було максимально швидким. Фактично цілі країни — такі як Гонконг та Сингапур — піднялися економічно як індустріальні парки. А самий цікавий індустріальний парк — це фінансово-торгівельний парк — штат Делавер в США.

В контексті ІТ — класичний ІТ-парк — у вас є ідея і гроші. Ви протягом дня робите фірму, отримуєте офіс з усім що треба і вже на другий день — компанія працює.
Звісно, ІТ-парку ніщо не забороняє бут і ІТ-кластером.

Наступна ідея — Технополіс.
Тут ідея в поєднання вишів (і наукою, якою вони займаються) з виробництвом.
Першим технополісом є Силіконова Долина, обмежена з двох боків двома університетами — Каліфорнійським та Стенфордським... І мільйон фірм між ними, які творчо доповнюють один одного...
...хоча, якщо придивитися, то тут для технополіса є ще одна умова — наявність відповідних Фондів.
Так, для Силіконової Долини це «Silicon Valley Foundation» — Венчурний Інвестиційний Фонд, який фінансує проекти, котрі робляться в технополісі...
Звісно, що технополіс включає в собі ідеї і кластеру, і парку...

В світі є багато Технополісів. Наприклад, Раматган в Ізраїлі...
З ередини 80-х — всі префектури Японії є технополісами.
А самий більший технополіс — це країна Фінляндія, яка є тотальним технополісом з обов’язковою вищою освітою для всіх громадян, тощо...

Те, що описано як Львівський ІТ-парк — це класичний технополіс.
Єдина відмінність — таки мабуть спеціальний Фонд створити в них поки що не вдалося.
Хоча — за певний час — то точно буде...

Чим то відрізняється від офіс-центрів?
Всі ці ідеї, які зазначені вище, є логічними. І так, дещо офіс-центри з того використовують.
Окрім того, і офіс-центрів є власники і вони майже теж саме, що дирекція технополісу чи парку.
От в нас на Гавела в Києві... 6а-з — що поєднює?
По-перше, дуже потужна подстанція — одна на всіх.
По-друге, спільні автобуси до метро.
По-третє, харчування — хтось ходить в дешеву «Балалайку», а хтось в дорогий «Сільвер»...

Але це не технополіс. Спілкумося між фірмами лише в курилці... Хоча на стільки ж доповнюємо один одного!!! :)

партнера проєкту — компанію Galereja Centre

прочитал как Galera Center. «ух, как смело» — подумал я

Дуже хороший проект для Львова. Удачі кластеру і всім нам.

Це результат успішного впровадження Дія сіті та допомоги держави для ІТ сфери!

Сподіваюсь це жарт

То есть в конце года уже должно было начаться строительство, деньги под которое нужно было получить хотя бы слегка заранее, а виноват ковид, первые весточки о котором были аж в декабре.

а там трошки ближче що початку вул.Стрийська ще LvivTechCity на 55000кв вже четвертий рік будується www.skyscrapercity.com/...​"-11-п-будується.2017498
і схоже що закінчать його набагато раніше незважаючи на дуже повільний темп.
55000 площі в ньому і 70000 тис в IT Park — а вулиця стрийська взагалі потягне весь той додатковий трафік?

Там ще й і в інший бік від цього IT Park буквально за 300 метрів відкривається бізнес-центр на багато тисяч квадратів: www.facebook.com/...​bud/posts/271352411065787 І його теж закінчать раніше, бо вже почали і як мінімум комунікації та стіни там вже є.

а вулиця стрийська взагалі потягне весь той додатковий трафік?

Тут скорее вопрос — хватит ли мощности существующих линий электропередач для питания вот этого всего. На одном мусорсжигательном заводе технополис не запитаешь :)

Навряд чи тут буде проблема, там ЛАЗ був буквально через дорогу зі всіма його цехами та верстатами, а зараз нема. Пару офісників — то дрібниця у порівнянні.

А если ЛАЗ снова станет работать? Я просто сравниваю по офису где я работал. У нас 45% электроэнергии потребляла система кондиционирования и вентиляции, 15% потребляло освещение, которое никогда не выключается и которое лишь имеет три степени градации — тускло, экономия и рабочее освещение. B 15% только сама техника. В офисе класса А как правило всё герметично, снаружи воздух попадает только через входные двери, больше никак. Плюс система вентиляции где-то раз в час или два часа делает принудительную замену воздуха в здании с подъёмом и забором пыли. Рабочие компы и локальные сервера на кубикл, где по розеткам лимит 1800 Вт в час (четыре линии по 450 Вт), специальное отфильтрованное питание + одна нефильтрованная розетка для общего пользования на кубикл — там вроде 2КВт приборы можно подключать. И таких 450 рабочих мест в трёхэтажном здании. Кафетерии, китченетты, в которых чайники, микроволновки, кофейники практически не выключаются. Мы данные не разглашаем. т.к. электроэнергия по договору с муниципалитетом практически бесплатная для хайтек офисов, но если честно я поражаюсь тому, сколько офисы потребляют. Для технопарка, где стоит наш офис заведены две громадные линии ЛЭПов.

Я думаю що тут власне малось на увазі а) реюз комунікацій які були підведені до ЛАЗу б) к-сть працівників ЛАЗ обраховувалась в тисячах тому запас теж є . Те що ЛАЗ труп це IT парку тільки на руку.

А если ЛАЗ снова станет работать?

А якщо динозаври оживуть і почнуть ходити по вулицях? ЛАЗу нема і оживати там нічому, а лінії на нього заходили величезні. Електрика — найменша проблема цього ІТ-парку. Значно більші — транспортні розв’язки та сумнівна необхідність такої кількості офісів у пост-ковідні часи.

з тим темпом вакцинації, що зараз «несеться» Україною, сам факт постковідних часів є сумнівним

навіщо нам вакцинація? от зі школи недавно передзвонили, сказали що батьків опитали — 60% вже перехворіло і вони вирішили що можна дітей назад в школу пускати. таким темпом вакцинація стане не актульною ще до того як завезуть вакцини.

Вакцинація потрібна тому, що ми не хворіємо всі разом, а хворіємо на дистанції. Через 3–6 місяців антитіл вже не буде і хворіти так можна до безкінечності. Якщо за рік провакцинцвати відсотків 70 населення, то у більшості будуть антитіла в один і той самий проміжок часу

Вакцинація потрібна тому, що

Це як у басні Крилова — «Ти винуват лише тому, що хочеться мні їсти...»
Вакцінація потрібна тому, що комусь кортить заробити на тому грошей...

ЛАЗ вже всьо. можете про нього забути, там максимум забудують ділянку.

Я не розумію — а чому було б на базі цехів ЛАЗу то не робити? Чи важко було від копоті відчистити?

Та там теж роблять — www.facebook.com/...​bud/posts/271352411065787, тільки інші люди, і без пафосу.

ЛАЗ націоналізують, відновлять роботу.

Підписатись на коментарі