«Microsoft готова наймати в Україні». Регіональний керівник компанії — про роботу київського офісу, пріоритети та найм спеціалістів

Леонід Полупан став директором Microsoft Україна наприкінці 2022 року. Згодом він також очолив бізнес компанії у країнах Балтії. Утім, за його словами, саме в Києві він проводить 90% свого часу.

Ми поспілкувалися з Леонідом про роботу українського офісу, скорочення та найм працівників, а також про ставлення до наших спеціалістів у світовому Big Tech та перспективні напрями українського IT-ринку.

«Україна була та залишається пріоритетним регіоном»

— Ви стали регіональним директором Microsoft в Україні під час повномасштабної війни. Для вас особисто це було складним рішенням обійняти таку відповідальну посаду у кризовий період?

Розвиток завжди пов’язаний з ризиками і виходом за межі комфорту. Це рішення мало особистий «підтекст», оскільки я є українцем і залишаюсь тут. А ця роль дає унікальну можливість підтримувати бізнес, економіку в найкритичніший час. Тому в мене було відчуття персонального призначення — допомогти країні стабілізуватись, рухатись уперед.

Став у пригоді попередній досвід, коли я працював в регіоні Центральної та Східної Європи, відповідав за enterprise-бізнес у 24 країнах, включаючи Україну. Це навчило мене орієнтуватися в комплексних середовищах. Також я відчував неймовірну підтримку від колег по всьому світу. У складний момент вони взяли на себе роботу над нашими проєктами, хоча, упевнений, деякі до цього ніколи не займалися цим регіоном.

— Трохи більше, ніж через пів року ви також стали керувати бізнесом Microsoft у Балтійському регіоні. Які країни додалися?

Естонія, Латвія, Литва. На мою думку, розширення географії на цей регіон було абсолютно природним і логічним, бо ми маємо з країнами Балтії частину спільної історії, європейські прагнення, колективне бачення безпечного демократичного регіону. А ще активно співпрацюємо в різних сферах: як на рівні державного ландшафту, так і взаємодії між окремими людьми.

Тепер ми вчимося у них речей, пов’язаних із технологіями, тому що вони свого часу зробили багато кроків уперед у розвитку цієї сфери. Так само зараз в Україні створюється безліч різних інновацій, які цікаві країнам Балтії. Тож виходить непоганий синергетичний ефект: бізнесу та держав.

— Чи залишається Україна вашим пріоритетним напрямом, враховуючи складну ситуацію в країні, в тому числі виклики з кібербезпеки? Перед початком інтерв’ю ви сказали, що 90% часу фізично перебуваєте тут.

Україна була та залишається пріоритетним регіоном. З початку повномасштабного вторгнення Microsoft надала понад 540 мільйонів доларів у вигляді гуманітарної допомоги, технологічних грантів, підтримки критичної інфраструктури тощо. І цей процес продовжується.

Компанія має великі ресурси, в тому числі у сфері кібербезпеки. Зараз у Microsoft працює найбільша за її історію кількість професіоналів — понад 34 тисячі. Глобально ми блокуємо близько 4000 кібератак в секунду. А нині Україна є однією з найбільш атакованих країн у світі, тож ці ресурси стають у пригоді.

Водночас українські спеціалісти накопичили величезну кількість знань. І цей досвід цінний багатьом країнам, не тільки Балтії. Наприклад, нинішня ситуація показує, що в кібератаках усе більше бере участь штучний інтелект. Потім український досвід поширюється, щоб зробити весь світ безпечнішим. По-перше, компанія регулярно оновлює програмне забезпечення відповідно до кібервикликів, з якими стикається. І це ПЗ далі використовують компанії по всьому світу, а успішні практики стають базою для політик інших компаній чи держав. По-друге, українські фахівці діляться своїм досвідом, консультують бізнеси щодо стійкості.

На Національному форумі з кібербезпеки в Литві

«Український офіс не закривався жодного дня»

— Торік українському офісу Microsoft виповнилося 20 років. Особисто ви працюєте в компанії з 2018-го. Як український офіс змінювався за ці роки? Якими були основні етапи?

Справді офіс в Україні працює з 2003 року. І можна пишатися тим, що він не закривався жодного дня.

Я прийшов у компанію у 2018, коли був етап після призначення Сатья Наделла. Він очолив Microsoft у 2014-му та зробив акцент на хмарних обчисленнях, ШІ та клієнтоорієнтованій культурі, тобто сustomer оbsession — «одержимості» клієнтом. Тож одним з моїх основних завдань було адаптувати ці глобальні зміни до місцевих потреб. Але на той момент це була не тільки Україна, а кластер Центрально-Східної Європи.

Тоді я збагнув, що важливо змінити розуміння компанії, оскільки вона більше сприймалася як корпорація про Windows і Office. Люди не знали, що тут відбувається велика кількість революційних речей. Напевно, за час мого перебування в компанії це був перший значний етап.

Наступний відбувся наприкінці 2022 року, коли ми запустили Microsoft Copilot. Спочатку його дали у використання для відібраної групи клієнтів early adopters. З ними була налагоджена міцна двостороння комунікація. Це вилилось у те, що відтоді було понад 700 оновлень продукту, понад 150 нових функцій. Виділяю ці етапи як найбільш революційно прогресивні, які допомогли компанії бути там, де вона є зараз.

— Ви займаєтеся кількома напрямами. Який вважаєте для себе найважливішим?

Незалежно від того, чи ми говоримо про Україну або країни Балтії, — це кібербезпека та штучний інтелект. На мою думку, вони є критично важливими та максимально прогресивними. Захист кіберпростору — наші нові реалії, і ми повинні до цього ставитися серйозно. А ШІ — напевно, одна з найбільш революційних технологій, яку ми коли-небудь бачили. І він може допомогти Україні впоратися з багатьма викликами, вийти на лідерські позиції в різних галузях. Наприклад, завдяки таким ШI-інструментам, як Microsoft Security Copilot, спеціаліст із базовими навичками з кібербезпеки зможе значно підвищити рівень захищеності своєї компанії.

«В Україні потрібно враховувати перебої зі світлом, бо інколи важко сказати: чи це буде чотири робочі дні, п’ять чи три»

— Давайте тепер про роботу українського офісу. Чи готувалися ви до можливого повномасштабного вторгнення? Що змінилося з лютого 2022 року?

Ми стежимо за кіберпростором і бачили сигнали про реальну загрозу за місяці й квартали до початку вторгнення. Тому готувалися й активізували contingency plan: план дій щодо безпеки співробітників, безпеки даних і продовження підтримки клієнтів в Україні, якщо локальні співробітники не матимуть змоги цього робити. Неможливо передбачити кожну проблему, ситуацію, яка може статись. Але у роботі компанії співробітники та їхня безпека завжди були пріоритетом.

Після 24 лютого ми допомагали фахівцям та їхнім сім’ям релокуватись, надавали ресурси для підтримки психологічного здоров’я тощо. І продовжуємо це робити.

Взагалі нам дуже допомогли знання та досвід, здобуті під час пандемії. Бо тоді в компанії запровадили гнучку роботу: ми даємо людям можливість обирати, де і як працювати, залежно від умов, в яких вони перебувають. Це може бути робота в офісі або віддалена.

— І все ж таки зараз здебільшого люди ходять до офісу чи працюють дистанційно?

У перші ж хвилини наші іноземні колеги підхопили важливі проєкти українського офісу. Ба більше, взялися за все нове, що виникало. Бо, звісно, у той момент була величезна кількість запитів, а українські співробітники іноді не могли доступитись до комп’ютерів, електроенергії, мереж. Та ми досить швидко повернулись до роботи та далі працюємо в гібридному форматі. Ми не лімітуємо, не промотуємо той чи інший спосіб роботи. Головне, щоб співробітники працювали там, де почуваються безпечно і зручно.

— Пам’ятаю, читала, що ще до повномасштабного вторгнення офіс хотів започаткувати 4-денний робочий тиждень. Чи це зробили?

В Україні та країнах Балтії ми це не започатковували. У нас звичайний робочий графік. Але знову ж — гнучкий, тому що співробітники працюють на різні регіони, ринки. В Україні також потрібно враховувати перебої зі світлом, бо інколи важко сказати: чи це буде чотири робочі дні, п’ять чи три.

«Останні роки кількість співробітників в українському офісі залишається стабільною»

— У 2019 році вийшла стаття про Microsoft Україна, де цитувалися слова представника компанії: «Є стереотип, що український офіс — лише маркетингове представництво. Насправді в Києві працюють фахівці різних вертикалей і напрямів, зокрема розробники». У цьогорічному інтерв’ю ви зазначали, що не можете розголошувати кількість співробітників в Україні. Все ж таки, чи можете хоча б прокоментувати відсоткове співвідношення спеціалістів в українській команді, у тому числі розробників?

Важливо те, що останні роки кількість співробітників в українському офісі залишається стабільною. При цьому стає більше проєктів. Це ще раз підкреслює, що ми продовжуємо бути відданими цьому регіону. Це перший момент.

Другий — важливо розуміти структуру Microsoft. Є багато українців, які ще задовго до повномасштабного вторгнення почали працювати в інших країнах, зокрема в технічних командах. Тому внесок українців в компанію стосується не конкретної країни, а всього світу.

Третім важливим моментом є те, що Microsoft має надзвичайно велику партнерську екосистему. І ми вважаємо, що співробітники партнерів є частиною нас. В Україні це близько 1200 різних ІТ-компаній, які не тільки впроваджують наші продукти, а й розробляють власні продукти та послуги на базі платформ Microsoft. Створюють нову додану цінність для наших клієнтів. Там багато технічних спеціалістів.

Можна подивитися на нещодавні проєкти, які ми робили з партнерами. Наприклад, спільно розроблена з «Київстар» платформа UADamage, яка допомагає оцінювати збитки та розміновувати території. Інший проєкт стосується ДТЕК, критично важливої компанії для української економіки й енергосистеми.

У партнерстві з MODUS X (це частина групи ДТЕК) наші спеціалісти на базі штучного інтелекту створили систему пошуку документів, яка суттєво підвищує операційну ефективність. Тому неможливо говорити про співвідношення спеціалізацій співробітників, які перебувають в українському офісі. Оскільки є величезна партнерська екосистема, українці, які працюють за межами України, не українці, які працюють на українські проєкти тощо.

— Тоді таке питання: спеціалісти, яких ІТ-напрямів працюють в українському офісі?

Фахівці з кібербезпеки. Ті, хто працює з Microsoft Copilot та іншими агентами на базі штучного інтелекту. Інші напрями теж є, тобто маємо набір абсолютно різних спеціалістів.

«Ми відкриваємо нові вакансії в Україні»

— Ви сказали, що кількість працівників останні роки залишається стабільною. Але все ж таки у світових ІТ-компаніях були скорочення, у тому числі в Microsoft. Чи були скорочення за цей період в українському офісі?

Організаційні зміни є природним процесом у розвитку будь-якої компанії. Зміни в структурі призводять до того, що певні ролі можуть зникати. Але натомість з’являються інші, які пов’язані з пріоритетними, нагальними напрямами.

Якщо говорити про український офіс, то його це практично не торкнулось. Можу сказати більше: станом на зараз ми відкриваємо нові вакансії в Україні. Шукаємо ми Data AI спеціаліста. Ще одна вакансія відкриється за кілька днів. Тобто ми готові наймати в Україні. Оскільки працюємо у Центральній Європі, у нас також відкриті вакансії в Польщі, Литві, Естонії, Румунії.

— В інтерв’ю Forbes ви казали, що цього року найм не планується. Тобто ситуація змінилася?

Так, є певний прогрес, і я щиро з цього радію. Це ще раз підкреслює те, наскільки Україна є пріоритетним регіоном для компанії.

— Чи бронювали ви своїх працівників?

Частина з наших співробітників є заброньованими. У цьому контексті ми працюємо, як і інші компанії, відповідно до законодавства.

— Раніше київський офіс приймав людей на стажування. Чи є зараз така опція?

Кілька років тому ми відійшли від традиційних стажувань. Але в Microsoft є чудова місія — надавати можливість кожній організації, людині досягати більшого. Тому ми пропонуємо широкий спектр інструментів і ресурсів для розвитку різних навичок через такі платформи, як Microsoft Learning, GitHub або LinkedIn Learning. Таким чином будь-хто з українців має доступ до понад 600 курсів, які охоплюють багато різних тем.

Українська мова підтримується в Copilot, це відбулося ще навесні в одній з перших хвиль. Тобто стався перехід до тих форматів, які дають змогу отримати нові знання та навички максимально великій кількості людей.

— Тобто традиційного стажування для тих самих студентів немає?

Так, стажування в традиційному форматі зараз немає. Але є набагато більше можливостей для розвитку: онлайн-курси, навчальні сесії з нашими партнерами, співпраця з урядом. Маємо ініціативу з підвищення кваліфікації CDTO. Учасниками були представники центральної та регіональної влади, державних установ і підприємств, обласних державних адміністрацій.

Програма розроблена для того, щоб лідери цифрової трансформації отримали навички та знання для стимуляції інновацій та розвитку у сфері програм для робочого місця, створення бізнес-застосунків, розбудови хмарної інфраструктури, ШІ та безпеки.

Тобто одна програма еволюційно замінилась іншими програмами, але охоплення та результати стали більш ефективними, ніж коли стажувалися окремі спеціалісти. Особливо в українських умовах.

На Ukraine Future Tech Conference 2024

«Якби ми хотіли порахувати кількість проєктів в Україні, то не змогли б фізично цього зробити»

— Ваша цитата: «Інтенсивність і кількість проєктів в Україні суттєво збільшилися». Чи можете навести цифри? Як я зрозуміла, до них залучені спеціалісти з глобального офісу. Можливо, є ще кількість всіх, хто працює на українському напрямі?

Якби ми навіть вирішили порахувати кількість проєктів в Україні, то не змогли б фізично цього зробити. Один закінчується, паралельно починається інший, виникає новий... Так само зі співробітниками, бо на українських проєктах працюють люди з усього світу. Але ми знаємо, що максимальна кількість проєктів зосереджена на питаннях захисту даних, штучного інтелекту — тих сферах, де зараз найбільше необхідна підтримка в Україні.

— Яким проєктом особисто ви пишаєтесь серед тих, що вдалося реалізувати за час вашого керування українським офісом?

Я б не став виділяти якийсь один. За кожним проєктом, незалежно від його масштабу, стоять багато людей, партнерів, клієнтів. Але можу виділити деякі. Наприклад, з евакуації даних на початку повномасштабного вторгнення.

За максимально короткий термін величезні обсяги даних і операції мігрували до «хмари», що допомогло організаціям залишатися операційно стабільними. Так, завдяки цьому банк Credit Dnipro продовжував стабільно забезпечували віддалену роботу для 65 тисяч клієнтів. МТБ-банк зробив хмарну інфраструктуру на понад 300 серверів. KredoBank знову ж у колаборації з нами так само захистив усі бізнес-процеси, особисті дані клієнтів від постійних кібератак. І це я взяв лише один фінансовий сектор.

UADamage, про який згадував, — проєкт, де ми за допомогою штучного інтелекту оцінюємо руйнування, збитки, потребу в допомозі, розмінуванні. Тут не питання в масштабі проєкту, а в його впливі. Ми реалізували проєкт з Міністерством закордонних справ, яке є провідником у світ, від його роботи залежить міжнародна підтримка. Тепер працівники МЗС, де б вони не були, можуть спілкуватися швидко та захищено.

— Є глобальна корпоративна культура компанії, а є регіональна. Яка вона в українському офісі?

Глобально ми дуже заохочуємо growth mindset, тобто мислення зростання, щоб наші працівники постійно розвивали навички, навчалися, вдосконалювалися. Основним фокусом компанії є вже згадане customer obsession. Це надзвичайно важливо, щоб залишатись лідером у технологіях.

Якщо ж подивитись конкретно на український офіс, то загальна культура Microsoft доповнюється та посилюється почуттям емпатії, яке у нас розвинулося в нинішній ситуації. Зараз багато розмов, що софт-скіли часто важливіші за хард-скіли. Український колектив демонструє величезну взаємну підтримку — одне одного, клієнтів, партнерів, і це цінують.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU