Інтервʼю з Олександром Борняковим про масштабування Дія City, «сумнівних» резидентів, потенціал українського IT та military tech

В інтервʼю DOU Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ, розповідає про ідею масштабувати Дія City на всю країну, відповідає на питання про компанії-резиденти з сумнівною репутацією та ділиться думкою про потенціал military tech в Україні.

«До Дія City може зайти „сумнівна“ компанія, але її позбавлятимуть статусу резидента»

— У середині червня міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що команда Мінцифри хотіла б масштабувати проєкт Дія City на всю Україну. Можете розповісти, чи просуваєтесь ви в цьому напрямі та від кого залежить ухвалення остаточного рішення?

Від самого початку ми розробляли Дія City як проєкт, спрямований на розвиток ІТ-галузі та трансформування України в європейський ІТ-хаб. І досвід майже піврічного його функціонування показує, що ця модель ефективно працює й імпонує бізнесу. У такому середовищі галузь активно розвивається й готова повною мірою сплачувати податки. У результаті надходження в бюджет можуть зростати, попри зменшення податкового навантаження. Так, у лютому-квітні резиденти Дія City поповнили держбюджет на 1,3 млрд гривень.

Тому досвід Дія City в майбутньому можна поширити на інші галузі. Надалі плануємо розвивати Дія City, розширювати перелік кваліфікованих видів діяльності резидентів, додаючи до нього високотехнологічні сфери, і в такий спосіб підтримувати їхній розвиток. Водночас ці рішення — за урядом.

— З ваших публічних виступів видається, що ви розглядаєте Дія City не просто як трансформаційний для сфери бізнес-проєкт, але і як іміджеву та репутаційну історію для держави. Виникає важливе питання: після спрощення критеріїв резидентства в Дія City після початку війни до спецрежиму приєднались десятки компаній. Утім, деякі з них здаються доволі сумнівними, про одну з них ми навіть робили розслідування. Чи планує ваша команда проводити аудит резидентів — не тільки щодо відповідності критеріям для вступу, а й щодо репутації таких компаній?

Є певна процедура отримання резидентства Дія City. Вона чітко прописана в нашому базовому законі. Так, спеціалісти Дія City перевіряють кожну компанію, чи вона відповідає критеріям. Всю інформацію ми отримуємо з офіційних джерел: державних реєстрів, баз даних та інформаційних систем, якими опікуються державні органи.

Крім цього, компанію перевіряють за так званими антикритеріями, і якщо вона підпадає хоча б під один з них, ми відмовляємо. Якщо підстав для відмови немає — компанія стає резидентом. Після отримання статусу резидента компанію щомісяця повторно перевіряють на антикритерії. Якщо вона виконує всі вимоги, це підтверджуватимуть звітом та аудиторським висновком.

До антикритеріїв належать:

юрособа, яка зареєстрована за законодавством іноземної держави;
учасником/акціонером юрособи є держава Україна, територіальна громада, державне або комунальне підприємство чи юрособа, у статутному капіталі якої 25% і більше прямо або опосередковано належить державі Україна або територіальній громаді;
статус неприбуткової (непідприємницької) юридичної особи;
порушення вимоги законодавства щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників або подання інформації про структуру власності юридичної особи;
прямим або опосередкованим власником часток (акцій) юрособи є держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, чи резидент такої держави, що постійно проживає на її території (це положення не застосовується, якщо юрособа володіє часткою / акціями у статутному / акціонерному капіталі через юрособу, акції якої перебувають в обігу на фондових біржах згідно з переліком, затвердженим КМУ. Крім випадків реєстрації такої юрособи за законодавством держави-агресора);
у статутному капіталі 25% і більше прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим у державах, включених FATF до переліку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
застосування щодо юрособи спеціальних економічних або інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до законодавства України чи визнаних Україною міжнародних санкцій або зв’язок з такою особою;
підприємства-банкрути;
перебування в процесі ліквідації, крім перетворення;
юрособа, що протягом понад 30 днів має податковий борг на суму більше ніж 10 мінімальних зарплат (у розмірі, встановленому на 1 січня поточного календарного року);
постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, що не виконує вимоги законодавства щодо входження до певного реєстру, постановки на облік, отримання ліцензії чи іншого дозвільного документа (якщо такі вимоги встановлені законодавством як умова надання відповідних послуг);
організація та/або проведення азартних ігор, крім надання послуг у сфері азартних ігор.

До Дія City може зайти «сумнівна» компанія, оскільки вхід декларативний — це зроблено на бажання самої галузі: усі представники IT-спільноти, які брали участь в розробці законодавчої бази Дія City, зійшлися на думці, що Мінцифри не має бути наділена регуляторними повноваженнями.

Тобто компанія при поданні заявки на вступ обіцяє, що відповідає всім вимогам резидентства. Але перевіряти її будуть через деякий час: якщо воєнний стан буде скасований 2022 року, то звітний період триватиме впродовж 2023-го, аудиторський висновок і звіт можна буде подати до 1 червня 2024 року. Після того як запрацює аудит, про кожну компанію, що не відповідає вимогам Дія City, стане відомо. Такі компанії позбавлятимуться статусу резидента і повинні будуть доплатити податки — їх нараховуватимуть за загальною системою оподаткування.

— У розмові з DOU одна з компаній-резидентів Дія City розповіла, що була вимушена створити другу ТОВ і приєднатись до спецрежиму, щоб підпасти під умови для стартапів. Адже після початку війни втратила клієнтів і не має змоги мати щонайменше 9 осіб із зарплатою 1200 євро, а після аудиту не хоче платити «штрафні». І це не поодинокий випадок, коли в Дія City заходять кілька ТОВ одного бренду. Як регулюватиметься їхнє перебування у спецрежимі надалі? Чи комунікують з вами представники таких компаній? (це питання DOU поставив вже після проведення інтерв‘ю, тож відповідь на нього надала пресслужба проєкту Дія City)

Ми розуміємо актуальність подібних ситуацій і те, що деякі компанії переживають кризові етапи. Звісно, ми це також враховуємо.

Після початку повномасштабної війни ми спростили критерії для компаній щодо кількості працівників і gig-спеціалістів та середньої зарплати. Тому резидентами можуть стати навіть ті компанії, які не відповідають цим критеріям. За це не накладатимуться «штрафні» і компанію не позбавлятимуть статусу резидента. Водночас такі компанії повинні будуть доплатити податки за загальною системою оподаткування у місяцях, коли вони поосідали за критеріями. Важливо розуміти й те, що до стартапів у Дія City також є свої вимоги. Зокрема, дохід не має перевищувати 7,5 млн грн на рік.

Стосовно того, що до Дія City заходять кілька ТОВ одного бренду — додаткових механізмів регулювання у таких випадках не передбачено, адже законодавство про Дія City не обмежує кількість компаній одного бренду, які можуть приєднатися до простору. Дія City створювався спільно з індустрією і є відображенням економічної демократії та свободи. Компанії можуть самі обирати ті бізнес-механізми, які допоможуть їм рости. Це завжди було пріоритетом проєкту і зараз стало лише актуальнішим. Тож у подібних рішеннях Дія Сity точно не буде обмежувати резидентів.

«Команда Microsoft буде „куратором“ цифрової індустрії під час відбудови України»

— Міністерство цифрової трансформації взяло участь у конференції з післявоєнного відновлення України в Лугано, де запропонувало свою ідею диджитал-лендлізу. Можете розповісти про неї трохи більше, чи погодився хтось зі світових технологічних компаній долучитись до ініціативи? І які ще в Мінцифри є плани з повоєнної розбудови країни?

Ініціатива Digital4Freedom є нашим сміливим, але цілком реальним баченням майбутньої України — диджиталізованої, без бюрократії, з розвиненим IT-cектором і потужними military tech розробками. Ми публічно закликали глобальні технологічні компанії приєднатися до цифрової відбудови країни.

Першими відгукнулися українські компанії «Київстар», Vodafone та Datagroup-Volia. Загалом вони виділять 400 млн гривень на запуск нових цифрових послуг, захист реєстрів та інші проєкти. Ще один наш партнер — Binance Charity — дає мільйон доларів для реалізації проєкту IT Generation.

Є домовленості з Google for Education щодо передачі Україні 43 000 ноутбуків Chromebook для викладачів. Партнером проєкту виступає ЮНЕСКО. Освітяни зможуть пройти онлайн-навчання від Google та безоплатно користуватися деякими функціями Workspace for Education до кінця року.

Компанія Rakuten, якій належить найпопулярніший серед українців месенджер Viber, висловила підтримку Україні. CEO Viber Хіросі Мікітані ще на початку повномасштабної агресії задонатив 8,7 мільйона доларів Україні. І ми продовжуємо співпрацювати.

Компанія Meta створила центр спеціальних операцій, у якому експерти цілодобово стежать і реагують на проблеми в режимі реального часу. Наприклад, на початку агресії контент про війну в Україні активно блокувався та видалявся. Тому у Meta виділили окрему команду, яка швидко реагує на запити від українців. І нині український контент блокують менше. Також додали нові функції безпеки в Україні, зокрема тепер є можливість закрити свій профіль у Facebook.

Є домовленості, що команда Microsoft буде «куратором» цифрової індустрії під час відбудови України. Компанія сприяє документуванню воєнних злочинів рф в Україні та співпрацює з командою ООН щодо обміну інформацією про збитки, завдані нашій країні.

SpaceX надала Україні понад 12 тисяч Starlinks і відкрила тут своє представництво, Palantir планує тут відкрити офіс. Це далеко не всі приклади міжнародної підтримки.

— Під час виступу у Давосі пан Федоров навів тези щодо того, якою Мінцифри бачить Україну 2030 року. Зокрема, йдеться про те, що високотехнологічний сектор може становити 70% ВВП. Ви прораховували, наскільки реально цього досягнути? Чи співпрацюєте в цьому напрямі з Мінекономіки та чи підтримує такий вектор решта міністерств?

Ми віримо в те, що високі технології — це майбутнє України. І тому ставимо перед собою амбітні цілі. Враховуючи нинішні темпи розвитку галузі та її потенціал, такий показник цілком досяжний. І ми робитимемо все можливе для втілення.

Для цього потрібен комплексний та системний підхід, і щоб його забезпечити, важливо об’єднати зусилля на рівні держави. З Мінекономіки ми працюємо над низкою ініціатив, що дадуть потужний поштовх для розвитку IT: йдеться про створення інвестиційних фондів, зокрема міжнародних, пошук фінансування для того, щоб високотехнологічний сектор зростав швидше і мав для цього капітал.

«Дисбаланс розподілення ІТ-потужностей за регіонами посилиться»

— А яким ви бачите українське IT одразу після перемоги України у війні з рф? І як війна може змінити місце, яке IT наразі посідає в економіці? Адже деякі з наших співрозмовників висловлюють побоювання, що через масовий виїзд технологічних компаній зі сходу та півдня країни на захід створить дисбаланс щодо рівномірного представлення IT-спільноти в регіонах.

Я вважаю, що дисбаланс розподілення ІТ-потужностей за регіонами посилиться. Думаю, що пік зростання українського ІТ-сектору та його повернення на схід та південь України можна очікувати за 2–3 роки після нашої перемоги.

Водночас війна показала, що українське IT — надзвичайно стійка галузь і може розвиватись навіть у надважких умовах. Компанії мають ефективний кризовий менеджмент, колосальний рівень консолідації та соціальної відповідальності — багато говорили про це із закордонними партнерами та світовими технологічними лідерами.

Впевнений, що після перемоги розпочнеться етап інтенсивного відновлення, відбудови інфраструктури та реалізації усіх можливостей для розвитку. І IT-галузь посідатиме важливе місце в цьому процесі, працюючи та розвиваючись у всіх регіонах нашої країни.

У нас є всі можливості після війни вивести Україну у п’ятірку стартап-країн Європи. Зараз у цьому топі — Ізраїль (945 стартапів на мільйон населення, Естонія (865), Ірландія (665), Данія (573), Фінляндія (525). У нас зараз цей показник на рівні 75. Тож є над чим працювати.

Я переконаний, що новим трендом і пріоритетом у розвитку має стати military tech. Тому прогнозую розвиток індустріальних парків військових технологій та бум технологічних стартапів на основі систем штучного інтелекту й робототехніки.

— У своїй колонці для DOU ви писали, що найближчими роками держава робитиме акцент на підтримці продуктових компаній, щоб ті розвивались паралельно з аутсорсом. Ви вже знаєте, як цього досягти? Адже якраз продуктові фірми вразливіші до наслідків війни, деякі з них втратили офіси через російську агресію і їм загалом складніше масштабуватись.

Нещодавно ми спільно з бізнесом почали працювати над стратегією трансформації українського IT. Це пакет ініціатив, які спрямовані саме на продуктовий ринок. Стратегія передбачає роботу в п’яти напрямах: розвиток стартап-екосистеми та венчурного інвестування, ІТ-освіта, Digital Resistance, гарантування стабільної роботи ІТ-компаній та Ukrainian IT Brand Awareness.

Над деякими з них працюємо вже давно, а інші окреслили після повномасштабного вторгнення росії.

До прикладу, Мінцифри разом з партнерами вже запустило проєкт IT Generation, що дозволить українцям безплатно здобути якісну освіту в ІТ та почати працювати в цій сфері.

Серед вже реалізованого — продовжуємо розвивати Дія City. У квітні ми розширили перелік видів діяльності, щоб перевагами проєкту могли користуватися компанії, які підтримують стратегічну інфраструктуру та створюють високотехнологічні продукти у промисловій, побутовій та оборонній сферах.

Ми робимо все для розвитку стартап-екосистеми України та вдячні партнерам за сприяння. Зокрема, за фінансову допомогу Європейської комісії в розмірі 20 мільйонів євро. Її отримають щонайменше 200 українських технологічних стартапів. Крім того, ЄС надає українським інноваторам бізнес-консультації та допомагає з пошуком партнерів. Це дасть змогу українським стартапам виходити на європейські ринки, залучати інвестиції та ефективніше взаємодіяти з європейською інноваційною екосистемою.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU