Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

«Списку від Мінцифри не буде. Гугл у допомогу». Олександр Борняков із Мінцифри відповідає на питання щодо аудитів в Дія City та їхньої вартості

30 травня на фейсбук-сторінці Дія City з’явилася таблиця з вартістю аудитів для резидентів. У спільноти DOU одразу виникло багато запитань.

Тож ми пішли до Мінцифри та спробували розібратися, звідки взялася ця таблиця, якими будуть аудити та навіщо вони взагалі потрібні. До того ж встигли дізнатися ще декілька апдейтів щодо Дія City — наприклад, коли планують запускати проєкт і скільки компаній вже готові ставати резидентами. На наші питання відповів Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації України.

Про табличку з розрахунком аудитів

Спочатку (коли з’явилася інформація, що потрібні звіти для ІТ-компаній — ред.) було непорозуміння, що насправді це не аудит, а звіт про відповідність. І деякі ІТ-компанії, з якими ми вели діалог, звернулися до своїх аудиторів і запитали, скільки має коштувати аудит їхньої компанії. Посипалися шалені цифри. Зрозуміло, якщо перевіряти всю звітність компаній, буде більша сума. Після цього ми просто пішли по аудиторах, попросили в них розрахунок, і вони показали приблизний кошторис. Тобто це внутрішнє дослідження компаній, які надають аудиторські послуги. Це не прайс конкретної організаційної структури і тим паче не прайс Мінцифри.

Ми опитали більш ніж десяток різних за розміром аудиторських компаній. У невеликому місті, наприклад Кропивницькому, послуги аудитора коштуватимуть дешевше. А якщо компанія хоче, щоб звіт про відповідність зробила «велика четвірка», там будуть вищі ціни.

Тобто приблизний розрахунок з’явився після того, як нас стали критикувати, що такі звіти коштуватимуть приблизно 1% від обороту компанії. Проте виявилось, що це не так, їхня вартість приблизно утричі нижча. За нашими даними, ціни можуть бути навіть меншими за ті, що представлені у табличці. Думаю, для маленьких компаній не буде складно перевірити, що в них є працівники, ІТ-діяльність і зарплатна відомість.

Аудит vs незалежний висновок

Звичайно, ІТ-компанії бачили цю таблицю, ставили ті самі питання, але вони були зняті після того, як усі погодилися, що це не аудит. Це незалежний висновок, який аудиторська компанія має надавати, згідно із законом. Це та послуга, яка не є такою популярною у бізнесу. Насправді я про неї не знав, поки не занурився в проєкт і не виникла така потреба.

Я займався бізнесом з 2007 року, але не підозрював, що існує «звіт про відповідність». А потім побачив, що в законі про аудиторську діяльність він є. Ми це пояснили, і з боку компаній питання відпали. Але з’явилися з іншого боку, коли стартапери, ІТ-фахівці обурювалися, що звіти коштували шалені суми.

Звідки взялися звіти про відповідність

З самого початку не було жодного звіту про відповідність, не було незалежного аудитора, але була функція Мінцифри: коли ми отримуємо заявку на вступ до Дія City, треба перевірити і надати заявнику відповідь — може він зайти чи ні. Потім ІТ-компанії сказали, що їм це не підходить, виник шалений спротив, адже це суб’єктивізм, є потенційний корупційний ризик. І тоді ж пролунали пропозиції зробити умови входу декларативними та зменшити роль держави чи перевіряючого органу, щоб не було ситуацій, коли хтось суб’єктивно ухвалює рішення про вхід.

Але хтось має надати хоч якесь підтвердження, що компанія справді жива, що вона не створена для ухилення від податків, має співробітників, сплачує зарплати або має контракти чи взагалі займається ІТ-бізнесом. Тож ми пішли назустріч, зробили це декларативно, але постало питання: як далі все перевірити? Знов-таки вказати пальцем на якусь організацію, яка буде перевіряти, або дати можливість податковій цим зайнятися — це нічого не змінить. І дійшли згоди, що цю функцію візьмуть на себе незалежні аудиторські компанії, які вже працюють на ринку. Бізнес їм довіряє.

Хто обиратиме компанію-аудитора

Питання вибору компанії-аудитора не регулюється законом про Дія City. Це те, що вже є десятки років. Ми посилаємося на закон про аудиторську діяльність, де визначено категорії її суб’єктів. Ми беремо 3–4 категорію. Узагалі-то початково ми спиралися на 4-ту, вона найбільш професійна і найдорожча. Тут здійснюють аудит підприємств, що становить суспільно-публічний інтерес.

У поточній ітерації проєкту ми дійшли до версії, за якою потрібно буде отримувати незалежний аудиторський висновок від суб’єктів аудиторської діяльності, які, відповідно до закону про аудиторську діяльність, можуть проводити аудит фінансової звітності підприємств, які, згідно з базовим законодавством України, зобов’язані проходити аудит. Це великі підприємства, емітенти цінних паперів, підприємства, що займаються видобутком корисних копалин тощо. Цей реєстр серед професійної спільноти називають «третім реєстром», і там близько 230 суб’єктів господарської діяльності. І компанії-резиденти самостійно обирають компанію, до якої звертатись задля отримання висновку.

В аудиторів справді різні ціни на послуги, і Мінцифри не має жодного стосунку до вибору суб’єкту державної діяльності. Ми хотіли, щоб роль держави була мінімальною. Ми не пристали на 1–2 категорію аудиторів, але водночас розуміли, що брати тільки найвищі категорії не дуже правильно, вони можуть дорого коштувати. Наприклад, «велика четвірка», яка входить саме до 4-ї категорії.

Тоді перейшли на 3–4 категорію аудиторів. Дві сотні компаній наразі можуть надати таку послугу. Вони є як у великих містах, так і у невеличких. Будь ласка, обирайте. Рекомендованого списку компаній від Мінцифри не буде. Гугл у допомогу.

Доля компанії через негативний висновок

Отримання негативного висновку є підставою для втрати статусу резидента. Ми констатуємо, що компанія не відповідає критеріям, і згідно з процедурою, її попередять про підстави втрати статусу. Резидент може надати пояснення, можливо, захоче знову пройти аудит. Це так, гіпотетично, але якщо за 10 днів він не зреагує на попередження, то втратить статус і перейде на загальну систему оподаткування.

Про аудити для стартапів

Стартап працює рік, і після цього аудиторська компанія аналізує цей рік, за який він був резидентом. Резидент має сказати, що займався ІТ-діяльністю, має цих 9 людей і в них є середня зарплатня. Усе, цього достатньо.

Насправді ми будемо спілкуватися про формат звіту, і він буде дуже простий. Там потрібно буде заповнити небагато інформації. Нам не треба даних про контракти, навіть не хочемо торкатися цього. Досить того, що у звіті вказано, що резидент відповідає критеріям і перевірка теж дійшла такого висновку. Представник Мінцифри в системі поглянув: є цей рядок.

У нашій початковій концепції не було передбачено жодного аудиту чи певних критеріїв. Ми спроєктували, що треба подати бізнес-план. Але нас знову попросили це змінити, тому що суб’єктивно. Ми хотіли, щоб державний фонд стартапів пропускав через своє сито і рекомендував для Дія City стартапи. Не захотіли — значить буде незалежний висновок.

Чому аудиторські висновки дорожчі для маленьких компаній

Якщо брати будь-що в маленькій компанії, воно дорожче, ніж те саме для великої. Наприклад, HR-відділ. Так воно побудовано. Є навіть таке поняття, як Economies of Scale — економія на масштабі, і це, мабуть, основне пояснення.

Але, думаю, для маленьких компаній вартість буде нижчою, ніж у нас написано. Ніхто не заважає стартапу з Києва замовити аудит в Одесі чи будь-де в Україні. Як я вже казав, загуглили, знайшли аудиторів у Кропивницькому, де їхні послуги коштують на 20–30% менше, відіслали матеріали, вони подивились, перевірили за реєстрами, надали звіт. Усе, нам байдуже, чому компанія з одного міста мала аудиторський висновок з іншого.

Цифри надавали аудитори, ми їх не малювали. Навіть з тих, що є, видно: в найгіршому разі вартість аудиту становитиме менше як 1%. Ми виходимо з того, що є оборот компанії. І для стартапів він фіксовано менший, ніж для великих підприємств. Та вартість аудиторських послуг більш-менш стала, там справді є дельта, але навіть якщо це стартапи з дуже малим оборотом, однаково є стартова ціна.

У табличці ми вказали цифри, які дали аудиторські компанії, і побачили таку кореляцію. Так, вона справді свідчить на користь великих компаній, але це те, що має стимулювати зростати кратно компанії, які аплікуються як стартап. Тобто це пряма кореляція, залежно від обсягу доходу. Маєте більший обсяг доходу — вартість аудиторських послуг в абсолютній величині більша, але у відсотковій — менша. Тут жодної магії, лише цифри.

На якій стадії проєкт

Ми хочемо, щоб у липні законопроєкт № 4303 ухвалили в другому читанні. Якщо це відбудеться, ми до нового року все завершимо. Це не означає, що режим запуститься за 6 місяців. Але тоді ми почнемо готувати портал для резидентів, всередині Кабінету міністрів проводити рішення Кабміну, податкової, також інші органи влади будуть імплементувати норми закону. Це займе від 3 до 6 місяців. У вересні буде проголосовано податковий законопроєкт, і ми думаємо, що, може, навіть цього року (крайній термін — 1 січня 2022 року) почнемо активно приймати резидентів.

Скільки компаній вже готові зайти у Дія City

За кількістю листів, які офіційно надійшли до нас, це понад 60 компаній. Великі та середні фірми.

Може, люди цього не афішують, але в приватних розмовах не було такого, щоб хтось відмовився приєднуватися до Дія City. Я персонально знаю сотні власників бізнесів і компаній, усі цього чекають, тому що ми пропонуємо розв’язання проблем, які існують давно.

Думаю, що ми будемо рухатися так: у перший рік може зайти приблизно 30% індустрії, тобто 1500 компаній, а за 2–3 роки резидентами стануть 80–90% галузі. Гадаю, що вже на другий рік сюди підтягнуться маленькі компанії.

З великими компаніями простіше, вони мають відповідних людей, які можуть розібратися в питанні. Вони навіть зараз спілкуються, дізнаються деталі. Харківський ІТ-кластер показував дослідження, що велика частина індустрії — це компанії до 100 спеціалістів або навіть менше. Спершу буде певна інертність, деякі підприємці навіть не чули про проєкт. Робити промокампанію, щоб до них дійти, насправді немає сенсу. Але потім хтось зайде в Дія City, скаже: «У мене все добре», і це буде сигнал для знайомих, друзів, що можна приєднуватися.

Про підвищення податку у білоруському ПВТ та чому схоже не може статися в Україні

Ми брали концепт з білоруського ПВТ, принаймні частину, а ви намагаєтесь сказати, що в нас рішення ухвалюють так, як у Білорусі.

У Білорусі ПВТ зробили за наказом президента. Дія City не може бути створено указом президента, Дія City — це закон. У законі написано, що режим діятиме не менше як 15 років. Якщо норма порушена, це привід звернутися до міжнародного арбітражу.

У Білорусі це не можна зробити, тобто очільник держави не несе відповідальність за те, що підняв ставку податку. Україна, прописуючи в законодавстві про 15 років незмінності умов, бере на себе відповідальність. Тому це не можна порівнювати. Несправедливо казати, що в Білорусі було 9%, підвищили до 13%, і те саме станеться в Україні. Ні, тому що там ніхто за це відповідальність не несе, а в нас несе.

Тому, якщо навіть це станеться і буде зміна, то у тих, кого вона торкнеться, буде право на це певним чином впливати чи отримати компенсацію у гіршому випадку. В Україні та Білорусі по-різному побудовані інституції. Я вважаю, що в нас вони створені демократичним шляхом. В Україні парламентсько-президентська республіка, у Білорусі інша ситуація.

Я знаю, що багато хто з людей на DOU був на Майдані, і ми це все відстоювали, щоб мати таке право і щоб воно працювало так, як нині працює.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Схожі статті




74 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Головне, щоб для стартапів аудит був максимально простий, який можливо. А замість розвитку продукту прийдеться тратити час і гроші на вирішення свого резидентського статусу.

Ми брали концепт з білоруського ПВТ, принаймні частину

Можно уточнить на всякий случай — вот эту часть брали или нет?)

У Білорусі це не можна зробити, тобто очільник держави не несе відповідальність за те, що підняв ставку податку. Україна, прописуючи в законодавстві про 15 років незмінності умов, бере на себе відповідальність.

Это кто же у нас собрался быть 15 лет у власти и нести ответственность?)

«У законі написано, що режим діятиме не менше як 15 років».
Хаха. Все мы знаем как депутаты легко могут сказать «Закон — не догма. Надо будет — все поменяем» youtu.be/GZZlCGsdgx4?t=156
Нет веры этим пустобрехам.

@Alex Bornyakov можна відверту відповідь на одне питання: чи все це є підготовкою до скасування ЗЕД для ФОПів?
От я зараз працюю як контрактор на зарубіжну компанію. В Україні в мене немає колег і не факт що потім будуть. Реєструвати компанію на одну людину, звісно, безглуздо. Тож я працюю як ФОП, надаючи послуги компанії, отримую гроші за ЗЕД, сплачую податки. Все чудово, все легально. Але у мене, як і у більшості спільноти, є враження, що рано чи пізно таких як я будуть загоняти в умовний IT-колгосп, позбавляючи можливості працювати як зараз.

А что вам даст его ответ? Ну ответит, что все с ФОП будет как и раньше. И можно этому верить? Через пару лет все могут поменять м никого ни о чем спрашивать не будут.

Передайте там мамкиным жижитализаторам, они опять обделались.

nv.ua/...​sti-ukrainy-50166613.html

Ну дык, роль кибербезопасности... Сами знаете.

Як ці тварі люблять розсуждати, за що ж саме ми стояли на Майдані... Фу.

При том что сам Борняков небось тусил где-то.
А что вы еще хотели от ушлого чиновника, для него все методы хороши.

Борняков принимал активное участие в майдане в Одессе.

Чего-то не слышал я про него там, хотя сам был на майские в Одессе, и Думская не знает про него в этот период, ну да ладно, мне это не особо и интересно

Дія City — це закон. У законі написано, що режим діятиме не менше як 15 років. Якщо норма порушена, це привід звернутися до міжнародного арбітражу.

Норми корпоративного управляння також кодифіковані законом. А поцікавтеся як в порушення закону поставили Вітренка на Нафтогаз і як прем’є-р-міністр України відреагував на припис НАЗК з цього приводу.

Вы все не так поняли, они никому ничего не обязаны и им все можно у них, моносброд. Скажут фотографам нужно голосовать они и будут.

За кількістю листів, які офіційно надійшли до нас, це понад 60 компаній. Великі та середні фірми.

В одному лише Харкові є більше 500 зареєстрованих ІТ компаній. Тому оці цифра 60 (понад — це такий канцеляризм, коли не хочеться казати, що тих компаній — 61) — це, по суті, статистична похибка в масштабах України.

Ну реклама Дия сити активно пошла. За год-два всех переманят или заставят

Как раз сейчас вижу в своем почтовом ящике предложения от зарубежных рекрутеров и на прямую удаленку, и на релокейт.

Что наводит на мысли, что таких раскладов не будет)

вижу в своем почтовом ящике предложения от зарубежных рекрутеров и на прямую удаленку, и на релокейт

У senior’ов такие предложения есть, а у junior’ов нету. Вывод, останутся junior’ы

Да, и укроАйти начнет терять в качестве, не сразу, постепенно, но начнет. Отличный план развития от государства )

Забыли еще добавить короночку от Гетьманцева, Минцифры и ко : «Все не уедут».

И, к сожалению, шутка перестанет быть шуткой:
прошел курсы — джуниор
сделал пет-проект — мидл
заработал первые деньги написанием кода — сеньор

Если глянуть требования к компетенции при составления профиля сотрудника среднестатистического большего аутсорса — уже перестало быть шуткой.

Junior — почитал документацию, посмотрел видяшки на ютубе
Middle — выполнил 2-3 таски и написал 2-3 теста
Senior — завершил один проект от начала до конца
Advanced — законтрибьютил где-то в свободное время и за свои «кровные», потому что «надоело терпеть»

Конечно не уедут
Junior и trainee останутся... пока не станут senior и lead

За такою бюрократичною логікою, коли мене аудит атестуватиме що я не трамвай, хто атестуватиме аудиторів що вони вміють розрізняти програмістів від трамвая ? Хто гарантує що це робитимуть принаймі декілька людей, і перевірятиме що їх незалежні висновки збігаються. Певно це був сарказм, уся ця історія з аудитом дуже неприємно пахне легалізацією здирництва. А потім виникають питання чому в Україну не їдуть іноземні спеціалісти випускники MIT? Ну певно вони витрачали купу часу і зусиль, а також сплатили за навчання принаймі $100 000 щоб потім приїхати в Україну і проходити аудит, ще за таку саму суму.

У законі написано, що режим діятиме не менше як 15 років. Якщо норма порушена, це привід звернутися до міжнародного арбітражу. — якраз такий скоро буде по зеленій енергетиці і ще Китай за мотор січ підтянеться. П — послідовність.

разница в том что они судятся за корпоративные налоги, которые защищаются всякими договорами про инвестиции и могут судится

а подоходный налог на физ лицо, которые подняли в Беларуси, не подпадает ни под какие международные арбитражи, то есть тут прямая манипуляция Борнякова

Це 100% компанії якщо що підуть в суд якщо піднімуть податки. А у спеціалістів буде лише можливість проголосувати ногами.

15 лет. Вот только выборы раз в 4 года))) И как только появится новый минцифры не исключено, что он все перепишет под себя) Если вообще такое министерство останется и ДияСити вообще не закроют)

Если вообще такое министерство останется

Это уже мало вероятно. Как минимум электронные системы документа оборота надо кому то обслуживать. Министерство в принципе правильное, и создано даже с запозданием. Вопросы в том числе и по налогам они задают тоже правильные. Когда им не удобно работать по какой то причине, например не могут нанять программистов потому что столкнулись с конкуренцией на мировом рынке, то с этим сталкиваются вообще все. Только почему-то подходы применяются «непонятные», видимо потому что там замешан чей то конкретный интерес, вполне возможно за приделами министерства.

У законі написано, що режим діятиме не менше як 15 років. Якщо норма порушена, це привід звернутися до міжнародного арбітражу.

Было бы интересно узнать как мне, как физ лицу обратится будет в международный арбитраж что бы компенсировать увеличение налога на физ лицо с 6.5 до допустим 20 процентов, и сколько это выйдет по деньгам
Но это сарказм, понятно что Борняков нам ездит по ушам и думает только про бизнес и интересы олигархов, у айтишника никакой возможности повлиять или получить компенсацию за рабство не будет

как мне,

"Ви не є цільовою аудиторією даного проекту"©Федоров

Надо эту мысль вынести за пределы форума. Сейчас о ДияСити и о реальных угрозах от этого режима знает малое кол-во людей, надо тему выносить в массы. Надо, чтобы журналисты получали не однобокое мнение Борнякова и Ко.
Пока не проголосовали за все законопроекты ДияСити (напомню, что их три — 4303 (о ДС), 5376 (о налогах для режима ДС) и законопроект о маски шоу, который еще даже не подан в ВР и имеет большие сопротивления) можно бороться и заставить учитывать интересы IT специалистов (я не о незначительных правках в 4303 и 5376, а о нормальных законопроектах, написанных с участием всех участников IT рынка (сферы) — государство, компании и специалисты).

Ну похоже в курсе уже как раз все. Можете посмотреть просмотры для этой статьи и просмотры соседней о том как найти ИТ работу в США. По закономерному стечению обстоятельств разница в 10 раз не в пользу этой статьи.

Даже среди IT специалистов не все слышали про ДияСити, а еще больше — не вникали в суть этого режима

Україна, прописуючи в законодавстві про 15 років незмінності умов, бере на себе відповідальність. Тому це не можна порівнювати. Несправедливо казати, що в Білорусі було 9%, підвищили до 13%, і те саме станеться в Україні. Ні, тому що там ніхто за це відповідальність не несе, а в нас несе.

Борнякову и компании в лицо смеется судья Вовк.
У нас за результаты законов еще никто не понес ни одного наказания.

Конечно, а они тут расписываются за то что у нас нельзя как РБ.

Ні, тому що там ніхто за це відповідальність не несе, а в нас несе.

Хорошая шутка)

Ми хочемо, щоб у липні законопроєкт № 4303 ухвалили в другому читанні. Якщо це відбудеться, ми до нового року все завершимо.

Ну от нам і оголосили дату, коли для нас завершиться все.

так они же специально в последний день зальют доработанную версию законопоекта, чтобы мы даже не знали что нас точно ждет

А какие требования к категориям аудиторов и где это прописано?

msfz.ligazakon.ua/...​magazine_article/FZ001750

Со вступлением в силу Закона Украины «О внесении изменений в Закон Украины „О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине“ относительно усовершенствования некоторых положений» от 05.10.2017 г. № 2164-VIII и Закона Украины «Об аудите финансовой отчетности и аудиторской деятельности» от 21.12.2017 г. № 2258-VIII (далее — Закон об аудите):

• расширен круг юридических лиц, которые обязаны обнародовать финансовую отчетность вместе с аудиторским отчетом;
• установлены требования для аудиторов, осуществляющих обязательный аудит;

Стартапу треба буде платити оголошені 96 000-240 000 гривень за аудит?

Стартап працює рік, і після цього аудиторська компанія аналізує цей рік, за який він був резидентом. Резидент має сказати, що займався ІТ-діяльністю, має цих 9 людей і в них є середня зарплатня. Усе, цього достатньо.

Бо з розмови складається враження, що це безкоштовно — резидент має «сказати, що займався IT-діяльністю» і все.

Якщо треба платити за аудит, то питання — в чому вигода для стартапу?

Стартап з 4 людей-ФОПів може отримувати фінансування з-за кордону.
Стартап з 4 людей-ФОПів має обмеження на дохід в 4 рази більше, ніж стартап в Дія Сіті.
Стартап з 4 людей-ФОПів платить на 23% менше податків з доходу, ніж стартап в Дія Сіті.
Стартап з 4 людей-ФОПів не має перейматись, де б дістати 96-240 тисяч гривень за аудит.

якщо через рік стартап буде мати 9+ людей та захоче залишитися, то треба буде пройти аудит. А вот скількі він буде коштувати не нам вирішувати. Можливо, це буде 20 000 грн, тому що стартап з Житомиру і там така послуга стількі коштує..

Я це багато разів казав, но не проблема, кажу знову: якщо будь-хто вважає, ща краще працювати як ФОП — будь ласка працюйте і не перейматеся. Вступ в Дія Сіті є і буде добровільним

Вибачте, але ви не відповіли на питання:

в чому вигода для стартапу?

Якщо ви не можете відповісти на це питання, то навіщо ви позіціонуєте, що Дія Сіті створюється для стартапів?
Це ж цілковитий провал у маркетингу.

а анализировали ли вы возможные негативные последствия принятия режима ДияСити?

Вступ в Дія Сіті є і буде добровільним
у перший рік може зайти приблизно 30% індустрії, тобто 1500 компаній, а за 2–3 роки резидентами стануть 80–90% галузі.

:)

Вступление в колхоз тоже было добровольным. Только всех, кто не вступил расстреляли

Не раскулачили т.е. все отобрали и выгнали из дому буквально бомжевать. Тут в принципе что-то похожее готовят + «вот тебе бабушка Юрьев день» ну тоесть феодальную повинность и монополию на рынке. А конкретно недопущение новых игроков на через: договоры о не конкуренции, высоким ставкам на аудит для стартапов и т.п. и скорее всего вообще отказ в получении аттестации по любому надуманному поводу или даже без него. Получается что любую неугодную компанию, по любым политическим причинам или из соображений не честной конкуренции можно будет элементарно обанкротить и перекрыть. Это можно будет сделать, элементарно, отобрав членство в налоговом режиме. Оказавшись в крайне не выгодном положении перед компаниями в Дия Сити, компания работающая по общему налоговому законодательству не выдержит никакой конкуренции.

Тут про добровольный вход хорошо Гетьманцев сказал: «рано чи пізно у вас почнуться проблеми».
Классная игра получается в хорошего и плохого полицейского.

Цікаво завернув про «шановні іноземні компанії у яких виникнуть питання». Взагалі вся ця ідея навіть експортована від іноземців які тут будували ІТ бізнес, або іноземних клієнтів та підрядників з якими ми працювали. В них така сама схема найму називається — за контрактом. Справа далеко не тільки в оподаткуванні, справа у формі діяльності. Відверто кажучи з дебільшого людина потрібна на проект, а не в штат компаніїї. Після його завершення вона може або бути переведеною на іньший проект, якщо в компанії такий взагалі є, або перейти на підряд до іншого замовника. Так формально це порушення права на труд і на захист прав працівників: понаднормові проблеми із відпустками і т.і звичайна справа), при припиненні контракту тому що проект більше (скорочення штату) не потрібен без будь яких виплат і т.і. але виходе так що навпаки людей не вистачає. 2. Те що державі хронічно не вистачає грошей це зрозуміло, і так само треба наголосити на тому що більший процент податку не означатиме що бюджет отримає більше грошей. Поважні економісти зазначають трапляється навпаки. 2. Ініціатива в 25% єдиний податок на зарплатню, це якраз перша здорова ідея за роки.

Тут про добровольный вход хорошо Гетьманцев сказал: «рано чи пізно у вас почнуться проблеми».

«Це не повноваження мінцифри, ми не можемо відповідати за інші гілки влади» ©

так а для чего делать что-то, что не будут использовать? И вы сами не можете заинтересовать в своем продукте, так как он не лучше того, что сейчас действует, а если копнуть глубже, то эта схема ДияСити угрожает всему IT рынку

Александр, вот вы мне так и не ответили на дискуссии в министерстве: зачем маленькому стартапу вообще дия-сити? Знаете, что делает любой, хотя бы на четверть нормальный на голову человек получивший деньги? Он делает отсюда ноги, чтобы бабло банально не отобрали. Никто и никогда не заведет деньги в страну, где даже представители государства говорят: да, у нас есть коррупция и мы не знаем что с ней делать, поэтому стараемся оградить от вымогателей в погонах хотя бы АйТи! Проблему нужно решать в принципе

www.youtube.com/watch?v=IqFTVtj9sMc

Очень понравилось это Ваше интервью, где Вы моделируете различные ситуации, и законопроект выглядит не результатом, а процессом. Там по сути, Вы говорите, что пытаетесь создать вторую альтернативу, с похожими правилами.

В чём проблема? Если начнут прикрывать ФОП, то в Дию.Сити всем не попасть. Например, последние 6 лет, я сотрудничаю с компанией, которая была размером и 20, и 5 контракторов.

К чему я призываю? Дайте возможность малым компаниям и фрилансерам, также иметь особый статус в Дия.Сити.

В том законе отсутствует классификация предприятия «стартап», которое некоторое время может быть неприбыльным или даже убыточным.

— Аудитор проверяет не «стартап», а юридическое лицо (ООО например). Для справки: все «стартапы» в мире — это юридические лица, рано или поздно
— Отчет о соответствии для резидентов Дія Сіті не содержит требований о прибыльности

Совершенно согласен. Но есть один нюанс — во всем мире основанием для аудита как правило служит раунд инвестиций, а не число людей.

Такой подход напрочь убивает саму возможность создания продуктовых IT-специалистов из студентов-выпускников, которые могут создавать стартапы большим числом при мизерных начальных ресурсах.

Кому нужен аудит, вам, как государству или стартапу? Что аудит даст непосредственно компании, а что государству? Мне кажется, что аудит нужен больше государству, ну и большим компаниям. Грубо говоря, что компания работает не «в черную». Тогда почему аудит оплачивается компанией, а не государством? Допустим стартам ФОП 3 калеки. Есть какая то идея, оплачивается реклама, маркетологи, но денег еще нет, еще никто ничего не заработал, но на аудит не понятно зачем должен отвалить 7 кусков. За что? Что он стартапу даст?

Вы просто убиваете бизнес!

Александр, извините,но вы действительно думаете, что этой стране кто-то что-то сообщит? Да зарегистрируют стартап на подставное лицо и привет. Здесь рассматривается исключительно как источник дешёвой рабочей силы, всё

у перший рік може зайти приблизно 30% індустрії, тобто 1500 компаній, а за 2–3 роки резидентами стануть 80–90% галузі.

Хто там збирався бойкотувати дію сіті? Будете сидіти без роботи, а замість вас працюватимуть експати з Білорусі та Узбекистану
Всі будете в колгоспі, нікуди не дінетесь.

Якщо це відбудеться, ми до нового року все завершимо.

Ходять чутки що зе хоче зняти кабмін. Цікаво чи втримається Федорів на місці щоб завершити розпочате.

Будете сидіти без роботи

Або не будемо.

Всі будете в колгоспі, нікуди не дінетесь.

Або дінемось )) «По полям, по полям, синий трактор едет к нам...»

Всі трактор не заведуть. Джунам нема куди діватися, а через пару років ніхто взагалі не буде знати що таке ФОП та ЗЕД.

Кожаєв з Табачником на той час вже давно житимуть в Грузії та не матимуть впливу на молоді мізки.

а через пару років ніхто взагалі не буде знати що таке ФОП та ЗЕД.

Ті, хто ведуть ЗЕД зараз — будуть продовжувати це робити і через пару років. Звичайно ж, у випадку заборони ЗЕД — за межами України. А молоді мізки (якщо мова йде дійсно про мізки) і без мене зрозуміють, що треба робити.

Ніякого ЗЕДу не буде, це питання часу. Будеш їздити до Польщі в банкомат гроші знімати.

То я ж у Грузії буду — нащо звідти аж до Польщі їхати ) bankofgeorgia.ge/en/locations

Будут блогерами-опозиционерами в изгнании

Всі будете в колгоспі, нікуди не дінетесь.

Ти надто сильно рефлексуєш, тіньові механізми ніхто не відміняв, не дякуй

Борняков за нього завершить.

Стартап працює рік, і після цього аудиторська компанія аналізує цей рік, за який він був резидентом. Резидент має сказати, що займався ІТ-діяльністю, має цих 9 людей і в них є середня зарплатня. Усе, цього достатньо.

І 100-200 тисяч гривень за аудит не треба платити? Просто поговорити достатньо?

Відповідь на питання про стартапи — це просто покажчик «як ігнорувати слона у кімнаті».

Зважаючи на бекраунд Федорова не розумію як можна було так тупо облажатися з цими «розцінками на аудит». Зрозуміло що в таблиці були просто середньоринкові цифри які будуть просити компанії.

Але мінцифри зробило все для того щоб люди подумали що це прайс який треба занести Борнякову особисто щоб він взяв вас у Дію Сіті. Додали б пояснення у саму таблицю та ні в кого б не виникало питань про корупційні складові.

Маркетинг продукту і так підірвано петицією, але ж вони не можуть навіть найпростіші речі зробити. Як кажуть у нас на Бучаччині: «гімно бджоли—гімно мед».

тому що там ніхто за це відповідальність не несе, а в нас несе

Розсмішили, дякую 😂

А як все розвалиться, то почнеться «я готовий нести будь-яку відповідальність, але я не несу»

Підписатись на коментарі